Вы здесь

Газета клубу директорів централізованих бібліотечних систем Запорізької області Клубок. Специальный выпуск (30.09.2011)

 

Шановні колеги і друзі! 
Прийміть найщиріші вітання з нагоди Всеукраїнського дня біб­ліотек, побажання творчих успіхів на благо розвитку краю. Нехай ваша любов до своєї бібліотеки буде завжди взаємною! 

Редколегія

 

Благодійна акція «Бібліотекам – суспільну підтримку» 

Запорізькі бібліотекарі і читачі книгозбірень щиро дякують всім учасникам благодійної акції “Бібліотекам — суспільну підтримку”, яка за ініціативи голови Запорізької облдержадміністрації Б.Ф.Петрова тривала протягом 2010 - 2011рр. Судіть самі: бібліотекам подарували понад 20 тис. книг, благочинники відремонтували 26 закладів, передали техніку - ксерокси, комп'ютери, проектори, принтери, музичні центри, фотоапарати, кондиціонери, оплачували послуги Інтернет-провайдерів, купували меблі, світильники, обігрівачі, дарували вироби мистецтва. Коло друзів бібліотек виявилося дуже широким — студенти і депутати, підприємці і вчителі, літератори і художники, пенсіонери... Участь людей в акції свідчить про дієву підтримку своїх закладів. Місцеві громади висловились однозначно: “Хай живе бібліотека!”

Повна інформація про хід і підсумки акції розміщена на сайті http://zounb.zp.ua/node/1075


 

Наші вітання колегам — переможцям основного конкурсу програми “Бібліоміст”

Динаміка візитів користувачів до бібліотек
– учасниць програми “Бібліоміст”
(за даними всеукраїнського моніторингу)

Програма «Бібліоміст» визначила групу українських публічних бібліотек, що пройшли відкритий конкурсний відбір і стали переможцями основного раунду конкурсу з організації нових бібліотечних послуг із використанням вільного доступу до Інтернету.

Ми вітаємо наших колег і користувачів Запорізької міської ЦБС для дорослих, Бердянської міської і Чернігівської районної ЦБС із перемогою у цьому конкурсі. Майже всі фіналісти вже отримали комп'ютерне обладнання і пройшли навчання. Очікуємо результатів, а вони, як свідчить досвід переможців першого раунду, суцільно позитивні.Динаміка візитів у бібліотеках має тенденцію скорочення цих показників лише під час зимових та літніх канікул і вказує на те, що публічні бібліотеки найбільше використовуються населенням з метою навчання. Через це інновації у бібліотеках можуть бути направлені, у першу чергу, на створення послуг, які мають на меті забезпечення відпочинку, якісного і цікавого проведення вільного часу, активного спілкування, задоволення інших потреб читачів. Кількість користувачів комп'ютерами постійно зростає.

Повідомляємо, що програма «Бібліоміст» оголосила завершальний третій раунд основного конкурсу, який проходитиме з 3 жовтня по 15 листопада. Сподіваємося, що переважна більшість ЦБС області будуть успішими у цих змаганнях. 

 

 

Запорізькій бібліотечній асоціації –
15 років

У цьому році ми відзначаємо п'ятнадцяту річницю з дня створення Запорізької бібліотечної асоціації. Саме у 1996 році запорізькі бібліотекарі – працівники публічних і спеціальних книгозбірень створили своє професійне об’єднання на основі визначення основними цінностями бібліотечного фаху інтелектуальну свободу, орієнтацію на користувача, прагнення до професійного вдосконалення. Очільники і лідери асоціації – М. Федосенко, С. Пономарьова, Л. Долина, Л. Дікалова, Г. Орлюкас, В. Назаренко, - консолідували зусилля професіоналів для реалізації цих завдань.

І сьогодні асоціація займає активну позицію щодо лобіювання інте-ресів бібліотек та їх користувачів, вирішен-ня питань соціального захисту персоналу закладів, опікується проблемами адвокацій-ної діяльності.

Правління ЗБА, її активісти залучають громадськість до вирішення кризових ситуацій у бібліотечній галузі (невиправдане закриття бібліотек, скорочення бюджетного фінансування, відсутність системного оновлення фондів), сприяють поширенню інформатизації бібліотек в регіоні, реалізації програми "Бібліоміст", формують пропозиції під час обговорень відповідних проектів законодавчо-нормативних документів.

Життя бібліотечної спільноти, досягнення і перспективи розвитку бібліотек висвітлюється на сторінках інформаційних бюлетенів ЗБА – спеціальних випусках газети "КлубОК". Асоціація приймає активну участь у науково-практичних конференціях, семінарах, тренінгах, корпоративних проектах. Доброю традицією стали щорічні краєзнавчі читання, які проводяться у різних районах Запорізького краю. Резонансними заходами, за участі ЗБА, стали й обласні конкурси молодіжних інновацій, на кращу сільську бібліотеку, фотоконкурс тощо.

Безумовно, бібліотекарі, як професіонали, відчувають свою відповідальність за якість бібліотечного обслуговування, але рішення більшості наших проблем (поповнення фондів, інформатизація, комфортні умови у приміщеннях та інші) потребують державної підтримки і значних інвестицій. Ми впевнені, що наші можливості і наші бажання колись співпадуть.

О. Тарлінська, голова правління ЗБА

 

 

Інтерв'ю з читачем

В. И. Заставный: Все начиналось с простого любопытства

Вадим Заставный, читатель с 5-ти летнего возраста

 

Вадим Игоревич, зачем Вы читаете?

Все начиналось с простого любопытства: кто в теремочке живет? Что будет с колобком? Дальше-больше: спасет ли Герда Кая? Что за ужасная собака живет на болотах? Что происходит на таинственном острове? Приобретая знания и жизненный опыт, я, как и все люди, с какого-то момента начал осознавать прекрасную свободу духа и, одновременно, ее пригвожденность телом. И это осознание окончательно закрепило потребность в книгах – другого, столь же прекрасного и эффективного способа для странствий души я не знаю. И это не высокопарность. Каким еще способом можно переноситься в Древний Египет или в соседнюю галактику? Как иначе ощутить и понять мысли, чувства, поступки космонавта или садовника, полководца или бродяги? Каким еще образом можно получить возможность увидеть Африку глазами Гумилева, а Венецию глазами Вайля? Только книги дают возможность стать слушателями афоризмов Уайльда и шуток Вудхауса… И так далее, и так далее, и так далее… Подвести какой-то итог здесь попросту невозможно. Говоря проще, книги позволяют вместить в одну физическую жизнь множество духовных. Зачем? Для чего? С какого-то момента, когда переполняешься опытом, знаниями, эмоциями своих незримых собеседников эти вопросы уже не кажутся ни важными, ни злободневными. Просто открываешься для множества миров, оставаясь при этом самим собой.

 

 Какие авторы и книги на Вас особенно повлияли?

В разное время, это, естественно, были разные авторы и книги. Из оставшегося важны на сегодня следующие. Легендарные «Цветочки Франциска Ассизского» и еще несколько книг, связанных с ними. Все поэтическое наследие Рильке и Александра Величанского. Если о первом Цветаева сказала, что он сам и есть поэзия, то о Величанском можно сказать, что он весь - музыкальное восприятие мира. Стихи Ольги Седаковой. Аверинцев говорил, что она величайший русский поэт после Пушкина. Так это или не так – дело темное, но то, что она - одно большое моление во славу окружающего нас мира чувствуется во всем (и в стихах, и в прозе), написанном ею. Для меня очень важны прозаики, у которых за острым и колючим юмором, саркастической улыбкой, скрываются огромные нежность и доброта ко всему живому – О'Генри и Ерофеев (Венедикт), Довлатов и Пинчон. Практически все написанное сюрреалистами: от прозы Бретона и до романов Аррабеля, плюс поэзия от Превера до Мишо. Я благодарен авторам, научившим меня бороться с окостенелостью и инерцией собственного мышления – Кортасару, Кено, Саше Соколову. Кстати, последний хорош еще и тем что научил (?), открыл (?) то, что можно определить словами «трепет жизни». В этом же ряду для меня Юрий Казаков и Юрий Коваль, Иван Бунин и Геннадий Шпаликов, Юрий Трифонов и Джон Стейнбек. Формально они очень разные, но прочитайте «Окаянные дни» и «Путешествие с Чарли в поисках Америки», и вы поймете, о чем я говорю. И, наконец, но не в последнюю очередь – сказочники. Те, которых в разные годы жизни читаешь совершенно по разному: Милн с его Винни Пухом, Кэррол с Алисой, Трэверс и ее Мери Попинс. Из других потрясений: автор удивительной пьесы: «Папа, папа, милый папа, ты не вылезешь из шкапа, ты повешен нашей мамой между платьем и пижамой» Артур Копит; жесткий и нежный Уильям Кеннеди; все романы Агаты Кристи о миссис Марпл; автобиография Майкла Дэвиса… Точка. Пора остановиться.

 

Что Вы читаете сейчас? Последние прочитанные книги?

По укоренившейся привычке я, как правило, обычно одну книгу читаю, а несколько – листаю или перелистываю в паузах. Таким образом, последние несколько дней шли параллельным курсом Рекс Стаут (удивительно, что при огромной любви к детективу, два этих романа я еще не читал) и «Возможность острова» Уэльбека; «Великие люди джаза» (невзирая на бредовое название книга о действительно хороших музыкантах, многие из которых в этот момент играют – выступая в Токио или Монреале), «Еврейское остроумие» (удивительно мудрая книга, демонстрирующая отличный от обычного «для бедных» еврейский юмор. У издательства «Текст» действительно есть вкус); киносценарии Алексея Германа и Светланы Кармалиты. И, уже не знаю в какой раз, вновь перечитываю странный и лихо закрученный роман о Николае Гумилеве «Посмотри в глаза чудовищ».

 

Каких книг Вам не хватает в наших библиотеках?

Горько, но очень многих. Фантастического романа Бориса Штерна об Александре Пушкине «Арап», двухтомника «Снег на траве» Юрия Норштейна (автора чудесных «Сказки сказок» и «Ежика в тумане»), Сэлинджера, недавно изданного в абсолютно новых переводах (предыдущему переводу Риты Райт-Ковалевой, увы, уже более пятидесяти лет и во многом, это все равно, что читать Шекспира в переводах Маршака, так и не узнав, что есть, например, перевод сонетов работы Владимира Орла); «Энциклопедии джаза» (а их уже вышло на русском языке пять вариантов!); новой «Киноэнциклопедии»; книг из новой серии «Библиотека кинодраматруга» - Валуцкого, Рязанцевой, Мережко и так далее; переведенной с французского «Нематематической логики» - сборника работ о креативном мышлении в естественных и точных науках; книг по истории шахматиста Гарри Каспарова, равно как и книг исследователя тайн фон Дэникена… Это вот, с ходу. А если начать обдумывать, то… Не знаю, как кого, а меня просто выводит из себя современный механизм комплектования библиотек. Именно о нем, а не о советских временах, анекдот, когда человеку, заказавшему в радиопередаче Шопена, ведущий говорит: «Не выделывайтесь! Слушайте свою любимую песню «Калинка!». Не выделывайтесь, читайте Акунина, Мураками, Маринину, женские романы и других лже-лидеров лже-рейтингов продаж… Я легко назову десяток издательств из числа лучших, ищущих, интересных, чьих книг вообще нет в наших библиотеках - «Текст», «Гнозис», «Амформа», «Время», «Прогресс-традиция», «У-фактория», издательство Ивана Лимбаха, «Культура», «Новое литературное обозрение», «Гилея». Но нынешний механизм комплектования оснащен так, что они и не попадут в публичные библиотеки. А вырастить новое поколение заинтересованных читателей на книгах Муракамей и Акуниных не под силу и гениям. Извините за прямоту – тупик. Садовником для новых поколений мог бы стать библиографический отдел, перерабатывая и готовя рекомендации читателям, предлагая не ширпотреб, типа Коэльо&Co, а настоящее, подлинное. Благо, во всех серьезных литературных и научных журналах живы библиографические обзоры (как, впрочем, и в интернете). Но для этого, во-вторых, надо очень вдумчиво работать над выбором для рекомендаций. А, во-первых, рекомендуемые книги еще нужно и иметь… Но если подобный механизм не появится, то библиотека должна смириться с участью раздатчика «романчиков на ночь». А это, простите, устойчивая, но не обнадеживающая перспектива.

 

 

Чаяния библиотекаря (по материалам исследований)

Чего читатель желает (надеется) получить от библиотекаря мы знаем неплохо: изучали, изучаем и будем изучать, ибо это наше ВСE.

 Мы знаем, какими читатели хотели бы нас видеть, какие наши качества они более всего ценят. Мы же, библиотекари, воспринимаем наших читателей не задумываясь о его соответствии нашим ожиданиям. Оказывается, другие, более любопытные библиотекари из Эстонии  попытались исследовать читателя как участника библиотечной услуги. Более того, они достаточно четко обозначили зависимость качества библиотечной услуги от потенциала читателя. По важности для библиотекаря читательские качества распределились по 5-бальной шкале таким образом: дружелюбность, вежливость — 4,5; готовность к диалогу, сотрудничеству — 4; умение форму

лировать информационный запрос — 3,9; общая библиотечная культура — 3,6; умение пользоваться электронным каталогом и электронным услугами — 3,6; умение ориентироваться в открытом фонде — 3,3; общая эрудиция — 3; способность к эмпатии — 2,2. Кстати, наши читатели также ожидают от нас прежде всего дружеского обращения и человеческой теплоты. А вот ТОП 5 любимых читателей эстонских библиотекарей, из тех, кого особенно приятно обслуживать в публичных библиотеках: веселых и дружелюбных (1); конкретных (2); настроенных на общение (3); тех, кто обожает чтение и книги (4); тех, кто задает сложные и интересные вопросы (5).
А работники библиотек университетов также ценят: позитивных, открытых, с хорошим чувством юмораКаких читателей не нравится обслуживать: в университетских библиотеках не любят тех, кто не уважает правила библиотеки и библиотекарей (1)сердитых, конфликтных (2); информационно безграмотных (3); нахальных, вечно обвиняющих (4); пассивных, равнодушных (5). В публи

чных библиотеках не любят: конфликтных, агрессивных (1); задолжников (2); депрессивных (3); консервативных, негибких (4).

Без сомнения, перемещение библиотечных услуг в электронную среду отодвинет многие из ожиданий библиотекарей также, как отодвигается на второй план наше живое непосредственное общение с читателями. Но пока библиотечные исследования свидетельствуют, что в наших отношениях библиотечные чаяния во многом совпадают с желаниями читателей.

Л. Изюмова

 

Увага!

Кабінет Міністрів своєю постановою від 17 серпня 2011 р. за № 956 затвердив Державну цільову національно-культурну програму створення єдиної інформаційної бібліотечної системи "Бібліотека — XXI", розраховану на п'ять років. Її мета - підвищення ефективності використання і забезпечення доступу до документів, які зберігаються у бібліотечних, архівних та музейних фондах, шляхом створення єдиної інформаційної бібліотечної системи "Бібліотека - XXI". Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та інших передбачених законом джерел. Орієнтовний обсяг необхідних для виконання Програми фінансових ресурсів становить 339800 тис. грн. Обсяг фінансування Програми будуть уточнюватися щороку,