І.Ф.Шило, І.В.Кочін, О.М.Акулова, Д.В.Ількаєв, О.О.Гайволя,

Ю.П.Литвин, П.І.Сидоренко, Т.М.Гут

Запорізька медична академія післядипломної освіти

Кафедра медицини катастроф

Дніпропетровська державна медична академія

Кафедра медицини катастроф та військової медицини

Кіровоградський базовий медичний коледж ім. Є.Й.Мухіна

 Об'єктивні процеси просування до інформаційного  суспільства вимагають впровадження інноваційних методик викладання і навчання, які підтримують вітчизняну систему освіти і якість освітніх послуг. Для цього необхідний системний розвиток технологічних компонент соціальної сфери, зокрема в освіті, при незмінних пріоритетах, що стосуються шляхів і методів отримання знань і придбання практичних навичок. У зв'язку з цим першочерговим завданням є забезпечення безперервності освітнього процесу, підвищення якості і доступності освіти.

Індустрія комп'ютерних засобів навчання розвивається на протязі вже більше 25 років. Наприкінці 80-х років ХХ ст. почали створюватися комп'ютерні  системи що могли навчати на базі електронних підручників по різним дисциплінам з текстовими і графічними  фрагментами. Поява wеb-технологій в першій половині 90-х років стала очевидним стимулом для розвитку інформаційних технологій в навчанні. У другій половині 90-х років почалося становлення дистанційного навчання (ДН), зокрема навчання на базі Інтернету. Віддалений доступ до різних джерел інформації, оперативність обробки інформації  в різному уявленні, можливість створення інтерактивних комп’ютерних програм - все це ставить комп'ютер на якісно інший рівень в порівнянні з іншими технічними засобами навчання. Головною особливістю, що відрізняє сучасний комп'ютер від звичайних технічних засобів навчання, є можливість організації діалогу людини з комп'ютером за допомогою інтерактивних програм .      

 Застосування комп'ютерних технологій призводить до істотних змін у формах подання учбового матеріалу і в структурі педагогічної системи. У зв'язку з цим необхідно чітко розуміти роль комп'ютерних технологій в учбовому процесі і перспективи їх використання. Нові технології  подання учбових  матеріалів,  широке використання інтерактивних навчальних програм формують додаткові вимоги до їх номенклатури і якості. У зв'язку з цим необхідна робота з стандартизації електронних продуктів учбового призначення, виробленню вимог до організаційних форм учбової діяльності, до забезпечення контролю якості знань.

          Дистанційна технологія навчання (освітнього процесу) - як найбільш перспективна форма навчання на кафедрі медицини катастроф,  є не що інше як сукупність методів і засобів навчання і адміністрування учбових процедур, що забезпечують проведення учбового процесу на відстані на основі  використання сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій. Дистанційне керування - використання інформаційно-комунікаційних технологій(ІКТ) в системі управління (зокрема в управлінні ліквідацією медичних наслідків надзвичайних ситуацій).

Інформатизація освіти (освіта, дистанційна освіта) та інші форми  навчання)  є за останні  10-15 років одними  з провідних  напрямів  розвитку  освітньої системи. На оснащення учбових закладів сучасними ІКТ, їх регулярне оновлення, розробку програмного забезпечення щорічно витрачаються значні кошти. Проте слід констатувати, що за ці роки ще не відбулося приросту якості освіти, адекватного і відповідного витраченим фінансовим та іншим ресурсам.  Використання комп’ютера на заняттях ще не стало нормою освітньої діяльності сучасного викладача. «Спонтанна інформатизація» що на практиці набула стихійного освоєння навчаємими сучасних комп'ютерних технологій і Інтернету, та іноді значно випереджає інформаційну компетентність  викладачів і управлінців. Застосування ІКТ на  заняттях не є системним, а носить фрагментарний спорадичний характер, і що саме головне, не чинить істотного впливу на якість освіти і як наслідок – не достатньо повно використовуються їх контролюючі функції в навчальному процесі .

Істотною проблемою розвитку ДН є відсутність нормативно-правової бази,  яка б дозволяла  інституціоналізірувати цю форму як рівноправну форму реалізації освітніх програм. В той же час, провідне завдання модернізації  утворення, розвитку мережі  освітніх моделей, введення  профільного навчання і передпрофільної підготовки, професійної перепідготовки  лікарів, вимагають становлення, розвитку і легітимації  інноваційних моделей інформаційно-телекомунікаційних технологій.

Таким чином, об'єктивізуються результати оцінки ефективності укорінення інформаційно-телекомунікаційних освітніх технологій і з'являються критерії оцінки впливу процесу інформатизації на освітні структури не за технократичним принципом, який превалює сьогодні (кількість комп'ютерів, медіапроекторів в освітній установі, кількість і швидкість підключених до Інтернету,  кількість викладачів, що володіють комп'ютером  у вищих медичних навчальних закладах післядипломної освіти), а за змістовною і процесуальною ознакою.