Вы здесь

Деякі питання самостійної роботи лікарів в умовах безперервного фахового розвитку

І.В. Шило, І.В.Кочін, О.М. Акулова, О.О. Гайволя, Д.В. Ількаєв,

П.І. Сидоренко, Т.М. Гут

Запорізька медична академія післядипломної освіти

Кафедра цивільного захисту та медицини катастроф

Кіровоградський базовий медичний коледж ім. Є. Й. Мухіна

 

Лікар, який оволодів професійно-орієнтованою діяльністю і відповідною до неї системою знань на етапі придбання вищої освіти, повинен самостійно навчатися із оптимальним поєднанням навчальної, професійно-практичної і наукової діяльності в умовах безперервної освіти.Самостійна робота лікарів є настільки важливою ланкою професійного становлення, що потребує значного розширення у процесі підготовки спеціаліста в сучасних умовах безперервного фахового розвитку.У стандартах Всесвітньої Федерації медичної освіти термін «безперервна медична освіта» замінений  на «безперервний  фаховий розвиток». Новий термін віддзеркалює як широкий контекст цієї фази медичної освіти, так і відповідальність кожного конкретного лікаря за проведення  власного безперервного фахового розвитку. Світовий соціально-економічний розвиток вимагає поліпшення системи надання медичних послуг та гарантії їх якості.Безперервний фаховий розвиток є професійним обов’язком  кожного лікаря та передумовою підвищення якості вищої освіти у цілому. На жаль, в Україні немає системи безперервного  фахового  розвитку у тлумаченні цього поняття Всесвітньою Федерацією медичної освіти. На рівні держави потрібно обговорення, підготовка концептуальної моделі і державних стандартів безперервного фахового розвитку лікаря. Безперервний  фаховий розвиток лікаря щільно пов’язаний  з посиленням їх професійної мотивації. Мотивація – загальне широке поняття, під яким розуміють спрямованість активності. Мотивація до навчання, являючи собою особливий вид мотивації, характеризується складною структурою, однією  із форм якої є структура внутрішньої (орієнтованої на процес і результат) і зовнішньої мотивації. Мотивація гривнею - найліпша зовнішня мотивація. Тобтофінансово (як позитивно, так і негативно) треба мотивувати лікаря до професійного виконання   своїх обов'язків, підвищення  професійної освіті, у тому числі і шляхом  безперервного фахового розвитку. Діюча в Україні система оплати праці лікарів не забезпечує включення належної матеріальної мотивації и як слід якісної систематичної самостійної роботи лікарів  в умовах безперервної фахової освіти.