Вы здесь

Виховне значення самостійної роботи лікарів - слухачів кафедри цивільного захисту та медицини катастроф

Д.В. Ількаєв, І.В. Кочін, О.М. Акулова, О.О. Гайволя, І.В. Шило,

П.І. Сидоренко, Т.М. Гут

Запорізька медична академія післядипломної освіти

Кафедра цивільного захисту та медицини катастроф

Кіровоградський базовий медичний коледж ім. Є. Й. Мухіна

        Самостійна робота є невід'ємною складовою освіти,  у тому числи вищої медичної. Однак чи не найважливіше місце, як за обсягом, так і за значенням, вона займає у навчальному процесі при підготовки лікаря Державної служби медицини катастроф (ДСМК).  Самостійна робота, як правило, виконує дидактичні та виховні функції. Л.С.Виготський, відомий  український педагог, писав: «Навчання тільки тоді є хорошим, коли воно є творцем розвитку. Воно спонукає і викликає до життя цілий ряд функцій, що перебувають в стадії дозрівання і лежать у зоні найближчого розвитку». Об'єктом нашого аналізу є результати виховної функції самостійної  роботи лікаря ДСМК. На нашу думку основними виховними результатами організації та проведення навчального процесу з самостійної роботи лікарів на кафедрі є:

1. Позитивно-емоційне ставлення до предмета, до себе і до своєї діяльності. На жаль, в відсутності на сьогоднішній день належного фінансового стимулювання, тільки позитивно-емоційне ставлення до предмету спонукає лікаря до підвищення професійної освіті, мотивує  лікаря до професійного виконання своїх обов'язків.

2. Досягнення систематичноїпізнавальної, пошукової та навчально-пізнавальної діяльності, що має особливу актуальність в умовах  безперервного фахового розвитку лікаря. Систематично самостійно навчатися із оптимальним поєднанням навчальної, професійно-практичної і наукової діяльності  - одно із в умов Болонського процесу.

3. Досягненнявисокого рівня самостійності. Говорячи о формуванні у лікарів самостійності, ми маємо на увазі два аспекти: самостійність у пізнавальній діяльності, у оволодінні  знаннями; самостійність у застосовуванні наявних знань в практичній діяльності, в умінні швидко орієнтуватися в ситуаціях (стандартних, критичних, екстремальних) та  прийманні правильних рішень, що особливо актуально для лікаря медицини катастроф.

4. Досягнення аналітичного мислення. Самостійні вміння роботи з науковими текстами, довідковою літературою, самостійний пошук відповідей на всілякі практичні питання формують у лікарів мислення різноманітних рівнів: репродуктивного (аналіз проблем повсякденного характеру), продуктивного (аналіз питань проблемного характеру, виявлення основних  тенденцій розвитку проблеми) та творчого ( аналіз питань щодо добування  нових знань).

Таким чином, аналіз самостійної  роботи лікарів медицини катастроф  дозволів виявити її основні виховні  результати,  які мають позитивне значення в практичній діяльності лікарів ДСМК.