Вы здесь

Март
Не в сети
Регистрация: 23/03/2010 - 12:51
А. Кокотюха "Таємне джерело"

Від володаря Гран-прі конкурсу "Коронація слова".

Март
Не в сети
Регистрация: 23/03/2010 - 12:51

Андрій Кокотюха - справжній майстер хитросплетінь сюжету. Його романи розійшлись накладом понад 200 000 екземплярів, а сценарії дають життя документальним і художнім фільмам. Перелік його письменницьких нагород справді вражає : три дипломи "Коронації слова" (2001, 2002, 2008 роки) і п'ять головних премій цього престижного літературного конкурсу - від третьої (2003, 2004, 2007) до першої (2006), а 2012 року він завоював почесне звання "Золотого письменника України".

1981 рік, СРСР, радянська Україна. У віддаленому селищі, де панує антирадянський настрій, зникають держслужбовці. Ідейно витриманий і політично підкований слідчий Ігор Князевич намагається дізнатися правду і знайти злочинця або - причину. Та це не так просто, як здається, адже тутешні мешканці не мають жодного наміру допомагати владі, а єдина зачіпка у справі - старовинна легенда... Князевичу доведеться на деякий час змінити свої переконання  й побачити світ очима "інакодумця". та чи зможе він після цього повернутися до старого життя?

Коли прагматичний і скептичний Ігор Князевич починав розслідування серії загадкових убивст, він навіть не здогадувався, що сліди приведуть його до прадавнього Чорного лісу, де струмить таємне джерело. Добру людину, якщо вірити народним оповідкам, вода може оживити. А лиху, із чорним серцем, - убити.Люди зникають, а джерело зберігає свою таємницю. Та чи до снаги Князевичу розплутати цей міфичний клубок?

                "Джерело цілюще"

Не кожен здатен знайти шлях до джерела життя. Але багато хто хоче, бо вода в цьому джерелі цілюща. Хворих лікує, рани затягує, друге життя дає. І то не лише людині, а й усякій живій тварі. Воду таку називають живою. Жива вода мусить допомогати людям.

І знаходять до цілющого джерела потаємні стежки різні люди. Не часто, але всеж доходили. З різних місць приходоли вони, кожен хотів собі міцного тіла та довгого, як не вічного життя. Дві лише умови : із собою живої води не брати, а шлях сюди без великої потреби нікому не відкривався - людина сама мусить стати сильною, тільки коли зовсім погані справи, зовсім не в змозі хто сам собі раду дати, тоді стежка до таємного джерела їй відкриється. А також довший час біля таємного джерела не лишатися. Не терпить воно багатьох хранителів. Через погані вчинки та думки людей розчинилося джерело на живу та мертву воду : хто прийде до таємного джерела з добрими намірами та світлими думками, кому життя потрібне для гарних і корисних справ, для того вода лишиться живою. Але для того, хто замислив чорне і недобре, вода перетвориться на мертву. І помре  лиходій  страшною смертю, щойно чорний намір зайде в його підсмутну голову.

А що думаєте ви про таємне джерело? Чи існує воно тільки в казках, або є воно стежкою до нашої душі? Чи завжди покарані люди за чорні думки та вчинки? Чи завжди нам потрібно шукати таємне джерело? Чи здатні ми самі дати собі раду, чи вже наступила та безвихіть, що потрібно шукати допомоги таємного джерела?

Добавить комментарий