Вы здесь

Март
Не в сети
Регистрация: 23/03/2010 - 12:51
Л.Денисенко "Калейдоскоп часу"

Л. Денисенко належить до числа найпопулярніших українських письменників.

Март
Не в сети
Регистрация: 23/03/2010 - 12:51

Літературна кар'єра Лариси Денисенко розпочалась із перемоги в конкурсі "Коронація слова - 2002". 2007 року її твір посів перше місце в рейтінгу "Найкраща українська книга" (за версією журналу "Кореспондент"). Твори Денисенко - неодноразові фіналісти "Книгу року ВВС".

Твори Лариси Денисенко, популярного українського прозаїка початку XXI століття, навряд чи коли-небудь потраплять до хрестоматій. Вони не припадатимуть порохом у сутінках бібліотек в оточенні текстів похмурих класиків. Безжальні руки укладачів не викидатимуть із них розділи, аби втовкти всі літературні колізії й кульмінації в один грубий том і максимально скоротити час його читання. Школярі не домальовуватимуть письменниці вуса й окуляри (хоч це все одно не зашкодило б її харизматичній вроді) і навряд чи на уроках "укрліт" писатимуть твори (а от це насправді шкода!) "Особистість і натовп у романах Лариси Денисенко" чи "Моє ставлення до сексу та ранньої вагітності після прочитання роману "24 : 33 : 42".

Бо хрестоматії - це те, що хтось мусить читати, а не те, що читати хочеться. Оповідання, новели, романи Денисенко ніяк не вписуються в "канон" української літератури, адже немає в них ані національного насилля, ані розподілу земель, ані "щирих" кумоньок. Та й герої творів, навіть коли долають різноманітні труднощі, усе одно не втрачають зв'язку з реальним світом, опановують його спрагло й повно і вдихають його з насолодою.

Жоден персонаж творів письменниці, навіть найбільш екзотичний (о, цих в її творах вистачає!), не схожий на вигадку. Причому настільки не схожий, що кожного разу здається, наче Лариса, перш ніж розповідати нам нову, страшенно приватну історію, якимось фантастичним чином влізла в чужу оболонку і прожила шмат чужого життя зі властивими їй дотепністю та мудрістю. Воно наче й не дивно : як успішний адвокат Лариса зобов'язана це вміти. Але ж мусить іще й письмово виповісти все цена переконливих нотах! І їй удається така майстерна розповідь, що кожен персонаж вростає в життя читача, як новий приємний знайомець, навіть якшо той досі не дуже уявляв собі, чим живуть, наприклад, закохані в наркоманок юнаки, програмисти-емігранти, перекладачки-офіціантки, травмовані важким дитинством психоанлітики чи тричі заміжні самотні жінки...

Понад сто років тому класик української літератури Олександр Олесь написав вірша "З журбою радість  обнялась...". Кожен твір Лариси Денисенко ніби ілюструє цю метафору, нагадаючи : життя - така штука, а Божі дороги несповідимі : не тільки радість виростає з журби, смутку чи нещастя, а й сміх, утіха й тепле родинне щастя. От лише не забувайте вірити й любити...

 

Добавить комментарий