Вы здесь

Март
Не в сети
Регистрация: 23/03/2010 - 12:51
В. Єшкілєв "Усі кути Трикутника"

 Апокриф мандрів  Григорія Сковороди від В. Єшкілєва

Март
Не в сети
Регистрация: 23/03/2010 - 12:51

Роман "Усі кути Трикутника" виписаний за канонами пригодницького твору. У ньому - авторське бачення європейських подорожей 1750-1753 рр. молодого Григорія Сковороди. Саме тоді він, на погляд В. Єшкілєва, потрапив до середовища містиків-революціонерів, які належали до різних напрямів та юрисдикцій європейської масонерії. Автор виходить із переконання, що видиму історію України рухають і невидимі сили.

Головний герой роману - зовсім юний Григорій Сковорода, якого вабили мандри з їх пригодами, містичні вчення, таємні знання. Подорожуючи Австрією та Італією, він потрапив у вир карколомних подій, що змінили політичну карту Європи напередодні Семирічної війни. Тоді він ще не був письменником, ніхто не знав його як філософа. Однак імовірна його причетність до однієї з масонських лож.

Володимир Єшкілєв пропонує не життєпис, а художній роман, в основі якого - пригода. І цього разу він не зраджує собі в намаганні по-своєму роздивитися малодосліджені сторінки української історії. Пригода об'єднує зображені в романі події, що належать і теперішньому часу.

Таємниця людських табу і ритуалів, походження і призначення містичних вірувань, технік і міфів, соціально-психологічні механізми, які формують їх тривання та переродження, - кому з незчисленної кількості дослідників вона насправді відкрилася? І які сили створили сценарій  великої людської драми? - запитували себе Платон і Екгардт, Гессе і Гете, Адлер і Юнг, Шпенглер і Бубер, Генон і Еліаде, Малевіч і Магрітт, Борхес і не тільки вони.

Існує чи не єдина територія для проговорювання найсокровенніших думок щодо цієї загалом найпроблематичнішої тематики - художня література  з усім її арсеналом мистецьких містифікацій  і провокацій.Як стверджував Курт Воннегут, письменники - це особливі клітини суспільного організму, еволюційні рецептори. Бо люди насправді завжди прагнуть вийти за рамки гетто, яке самі  створюють не без допомоги впливових суспільних інстітуцій (церква, університети), навіть не усвідомлюючи мотивів своїх пошуків і координат, в яких їх здійснюють.

Експерименти з новими ідеями - прерогатива письменників, які ці ідеї артикулюють, репрезентують суспільству, а заодно й засоби реагування на життя через символи. "Не думаю, що наші дії контролюються зверзу", - багатозначно підсумував своє бачення ролі письменника К. Воннегут (текст інтерв'ю з ним був опублікован понад 40 років тому).Чи був в українській літературі автор, тексти і життя якого перевернули свідомість читача, не лише українського, і сміливо увійшли до "королівської бібліотеки" європейської літератури, як свого часу "Коханець леді Чаттерлей" Лоуренса, "Лоліта" Набокова, художня правда яких не обмежується первезіями, а визнання - скандалом? В українській істрії і в літературі був такий автор, творчість і життя якого оповиті містичним ореолом - людина не від світу сього, стоїка, філософа, поета, або просто мудреця, який народжується раз на тисячоліття. Його ім'я Григорій Сковорода!

Добавить комментарий