Вы здесь

Март
Не в сети
Регистрация: 23/03/2010 - 12:51
П. Яценко "Дерево Бодхі"

П. Яценко народився в 1978 році у Львові. Він - автор романів : "Йогуртовий бог" (2002), "Повернення придурків" (2004) та повісті "Дерево Бодсхі" (2006). Лауреат конкурсів "Нові автори" (2002) та "Смолоскип" (2006). Член Національної спілки письменників України, редактор літературного сайту www. text-context.org.ua.

Март
Не в сети
Регистрация: 23/03/2010 - 12:51

Дерево бодхі - рослина, сидячи під якою Гаутама Будда отримав просвітлення. Насправді ж це звичайне дерево роду фікусів. Сотні тисяч, мільйони таких дерев ростуть у всьому світі, навіть в оселі самотньої тридцятип'ятирічної жінки, героїні роману Петра Яценка "Дерево бодхі".

"Бог звичний до будь-яких гріхопадінь, і єдине, що його бентежить, - це те, що всі наші вчинки супроти свого сумління є вчинками проти Бога. Коли грішимо ми - впадає у гріх і Він. Тож Бог змушений відокремитися від нас якнайповніше для того, щоб бути незалежним від нашого впливу, бо зробивше нас усіх однаковими й рівними поміж усіма іншими живими істотами, Він тим самим узалежнив нас одне від одного... І коли ти хочеш вирватися звідси і подолати кордон, який відділяє тебе від Нього, то усвідом, що інші теж прагнуть цього. Кожен хоче звільнитися із маси, відокремитись, стати як Бог, та зважай, що  будь-хто, такий як ти, просто скаже: чи ти кращий від мене, чи я гірший від тебе, коли ти хочеш відділитися від мене ?.. Злодій, коячи злочин, намагається передовсім бути врешті відокремлиним від суспільства, нехай ув  адеквантний жорстокий спосіб; митець, що пошуковує слави, прагне числитися найкращим у своїй царині на противагу іншим; навіть селянин-відлюдник, що ховається на хуторі посеред полів, є таким самим втікачем від світу,  як і той, що що полюбляє велелюддя...".

Добавить комментарий