Нові романи української письменниці Оксани Думанської - про жінок. Хай це не лякає читачів чоловічої статі - вони також можуть знайти в них цікаві для себе речі. Наприклад, про те, як на них може полювати якась Пристойна Пані, або про те, як важливо новочасному бізнесменові ходити до театру із мистецтвознавцем- жінкою. Певно, хтось іронічно всміхнеться, вважаючи жіночу прозу чимось вторинним. Так от - проза або проза, або - ні. Повірте, що в цій книжці - правдива проза, до того ж оперта на вишукану українську мову.

                        Ельвірі

           Радощі життя,

           обмежені кімнатами у домі,

           де пахнуть речі, де тебе самої,

           як виявилось , повно. Лиш нема,

           нема ключа від третього покою.

                                        Марія Кривенко.

    "Завтра моя донечка йде до вінця. В її маленькій кімнатці висить розкішна біла сукня з трояндою на корсажі. Між мереживними пелюстками я приладувала кілька перлинок, що залишилися від маминого намиста, подарованого їй колись моїм батьком.

     Це її остання дівоцька ніч у рідних стінах - вона мешкатиме із своїм чоловіком за містом, у будинку його родичів, які вже давно навчають фізики заокеанських студентів. Молода сім'я зобов'язалася виплатити вартість тої нерухомості за двадцять літ.

   Мені не спиться... Напливли спогади - і їх не маю сили відігнати, навіть коли не заплющую очі. Згадую маму, бабусю, тітку в її "обітованій землі", сестру-підлітка, що знехотя бере мене із собою на ковзанку... І в якусь мить усвідомлюю: час минає, але ... лишається з нами."