Вы здесь

abon
Не в сети
Регистрация: 27/03/2013 - 13:47
І. Роздобудько "Подвійна гра в чотири руки"

Ірен Роздобудько - талановита письменниця, поетеса, журналістка. Авторка понад 25 романів і 6 кіносценаріїв, лауреат багатьох престижних премій, неодноразова переможниця літературного конкурсу "Коронація слова"... Ірен успішно працює в різноманітних жанрах, і кожний новий її роман - це справжня радість для читачів.

abon
Не в сети
Регистрация: 27/03/2013 - 13:47

          Як на мене, всі твори Ірен Роздобудько - кінематографичні.

     З кожної книги міг би вийти не тільки непоганий фільм, а й потужний блокбастер. Недарма ж іще 2008 року на міжнародному кінофестивалі телевізійних фільмів "Маслина-Олива", який проходив у місті Бар у Чорногорії, Роздобудько отримала першу премію в номінації "Кращій сценарій" за фільм режисера Володимира Тихого "Гудзик", знятий за однойменним романом автора.

      Взагалі за книгами Роздобудько ( і її ж сценаріями) знято кілька фільмів. Крім уже згаданого "Гудзика" - "Осінні квіти" (роман "Зів'ялі квіти викидають", реж. Сейтаблаєв); "Пастка" (роман "Пастка для жар-птиці", реж. С. Лисенко), а також за оригінальними сценаріями - "Таємничий острів" (реж. В. Тихий), "Почати з початку. Марта" (реж. О. Копилов), "Поводир" Олеся Саніна, де Ірен була одним зі співавторів і який нині номінується на "Оскар". Роботу в кінематографі вона не припиняє, має безліч замовлень і синопсисів, котрі - до певного часу! - ще лежать у неї "в шухляді".

     Кінороман "Подвійна гра в чотири руки" - один із таких "завтрашніх фільмів". Тому жанр, обраний автором,- не випадковий. Певно, по-справжньому оцінити його можуть ті, хто має професійні стосунки з кіно. Адже в цьому пригодницькому, авантюрному детективі автор навмисно уникає того стилю, за яким можна впізнати будь-який твір Ірен Роздобудько.

     Саме в цій книзі надається перевага візуалізації дії, а не метафорі. І саме тому кожну "сцену" - себто розділ - можна не тільки прочитати, а й побачити у власній уяві.

     Гадаю, що якби такий фільм було знято - і знято на гідному рівні, - він зацікавив би будь-якого глядача. Адже тема, як кажуть кінематографісти, "смачненька" : Київ початку ХХ століття, кілька загадкових убивств - Санкт-Петербурзі і на пароплаві, що здійснює розважальний рейс уздовж берегів Дніпра. Убивства тісно пов'язані з політикою, а розслідування - з коханням.

     Автор водночас ненав'язливо зачіпає і цікаві історичні факти : саме на початку ХХ століття було задумано перші морські лайнери, з борту яких міг злітати військовий літак. І називає забуті імена. Скажімо, мало хто знає, що саме в Києві жив і працював конструктор перших в Україні дирижаблів інженер Федір Фердинандович Андерс, доля якого потребує окремого дослідження, що в Києві існував потужний авіаційний гурток, із якого вийшло багато відомих винахідників і пілотів. Саме з їхньої майстерні, за романом, було викрадено креслення потужної повітряної зброї. І це викрадення потягнуло за собою низку злочинів. Їх, як і належить у класичному детективі, розслідує доволі чудернацька парочка головних героїв : усунутий від справ слідчий-невдаха Олексій Крапка з Києва і норовлива генеральська донька з Санкт-Петербурга Муся Гурчик. Головні, та й другорядні герої виписані жваво і виразно, що завжди імпонує кінорежисерові й додає "кіноматографічності" роману. І ще раз хочу наголосити : як кіноматографіста, у цій книзі перш за все захоплюють блискуче побутовані сцени і діалоги.

     А ще вражає нова несподівана іпостась письменниці, котра не втомлюється дивувати читача своєю багатогранністю. І завжди "грає в десять рук".

Добавить комментарий