1 post / 0 новое
abon
Не в сети
Регистрация: 27/03/2013 - 13:47
Т. Зарівна "Полювання на птахів небесних"

    Теодозія Зарівна -- авторка поетичних книжок "Дія на крузі", "Сторож покинутого раю", "З вітчизною у гербі", "Провінційні розмисли", "З попелу і металу"; романів "Каміння, що росте крізь нас", "Солом'яний вирій", "Вербовая дощечка"; повістей "Дівчинка з черешні", "Озеро в тумані", "Записи на подолку"; драматичних творів "Сповідь для всіх", "Північний вітер для Дон Жуана".

     Лауреат літературних премій імені Василя Симоненка, імені Бориса Нечерди, імені Володимира Свідзінського, журналів "Березіль" і "Кур'єр Кривбасу".

     Незалежно від того, відбувається дія роману в маленькому містечку чи в мегаполісі, на сценах столичних театрів чи найбільших воєнних баталій, у старовинному замку чи на танковому полігоні, -- у життєписах та вчинках героїв, звичайних і незвичайних, неухильно і скрізь проступає історія трагічних митарств людської душі, які "підпільно" існують під оманливою оболонкою любовного роману, у котрому відмінне знання психології героїв демонструється вкупі з легкістю і впізнаваністю стилю авторки, із вмінням майстерно сконструювати сюжет і пронизливо описати любов, її осяяння і згасання, її відновлення і втрати.

        "Її письмо сильне, пружне, образне й ліричне. Письменниці вдалося найголовніше: розкрити перед читачем плинність людського життя, його екзистенційну приреченість".

                                     Євген Баран.

         "Ця письменниця стоїть поза школами, течіями, угрупованнями -- вона самодастатня у своєму слові і має право тим якщо не пишатися, то принаймні відчувати власну, гарантовану талантом, обраність".

                                      Ольга Бойко.

        "Як увесь цей огром чуттєво-емоційної та мисленнєвої інформації міг уміститися в свідомості текстуального оповідача-наратора?".

                                           Роман Гром'як.

           "У тексті Теодозії Зарівної немає ні політики... ні криваво-гострого трагічного пафосу ... але є щось таке, наче дотик до старого осколка під шкірою".

                                            Юлія Джугастрянська.

 

Добавить комментарий