Квітень

Алексєєв Микола Олександрович народився 6 квітня 1912 р. у м. Сувалки
Гродненської  губернії  (сьогодні  це  територія  Польщі)  в  сім`ї  військовос-
лужбовця.  Батько  –  Олександр  Васильович  в  1916  р.  був  поранений  і  за-
лишився без ноги. В чині полковника був демобілізований і переїхав до сім`ї
у м. Новгород, та хвороба змусила сім`ю переїхати в 1918 р. на південь, у
м.  Мелітополь.  Мати  –  Марія  Миколаївна  мала  дворянське  походження,
гімназичну освіту.
В Мелітополі він отримав семирічну освіту, в 1928 році закінчив трудо-
ву школу № 6, а в 1931 році – Бердичевський технікум по переробці шкіри,
в 1938 році – Мелітопольський інститут механізації сільського господар-
ства. У 1938–1940 рр. служив у лавах Червоної Армії на Далекому Сході.
Повернувшись, працював в ФЗУ № 13.
Коли розпочалася війна, отримав завдання доставити групу вихованців
до м. Бердянська, та не встиг. Опинившись на окупованій території , вони
змушені  були  повернутися  додому.  В  роки  окупації  був  членом  підпільної
групи. З жовтня 1943 р. до листопада 1945 р. був в армії, пройшовши шлях
від Севастополя до Кенігсберга.
Працював  на  Бердичівському  шкіряному  заводі  технологом,  начальни-
ком  цеху,  завідуючим  хімічною  лабораторією  на  Мелітопольському  мас-
лоекстракційному  заводі.  У  1948–1981  рр.  працював  на  Мелітопольській
санепідстанції і пройшов шлях від лаборанта до завідуючого хімічною ла-
бораторією. Микола Олександрович активно займався питаннями охорони
природних водойм і санітарно-гігієнічними проблемами, був одним з пер-
ших дослідників мінеральних джерел краю, він дав путівку в життя та-
ким мінеральним водам, як “Баранівська, “Запорізька”, “Мелітопольська”,
“Алтагірська” та ін. Будучи людиною високоосвіченою, широких поглядів
і  інтересів,  він  був  активним  членом  багатьох  організацій  і  товариств:
географічного,  гігієнічного,  гідробіологічного,  охорони  природи,  охорони
пам`ятників історії та культури. Активно займався спортом, туризмом,
краєзнавством, колекціонуванням.
Помер 7 квітня 1981 р.
Література
Санитарная характеристика р. Молочной / Алексеев Н. А. // Доклады
научной  кафедры  по  гигиене  водоснабжения  и  санитарной  охраны  водо-
емов. – К., 1962.
Алексєєв М. Мелітополь: іст.-геогр. нарис / М. Алексєєв, Г. Барков, А.
Хижняк. – Запоріжжя : Кн.-газ. вид-во, 1962. – 68 с.
Подземные  воды  Мелитополя;  Названия  реки  Молочной  /  Алексеев  Н.
А. ; Солевой режим Молочного лимана и возможные пути его изменения /
Алексеев Н., Турбина Л. Н.  // Известия Мелитопольского отдела Геогра-
фического общества УССР и Запорожского областного отделения обще-
ства охраны природы УССР. – Днепропетровск, 1965. – С. 17–28; 166–168;
119–125.
Подземные воды Северо-Западного Приазовья; Гидрохимическая харак-
теристика Бердянского водохранилища / Алексеев Н. А. // Природные усло-
вия и хозяйство Северо-Западного Приазовья. – Л., 1972. – С. 19–28, 42–46.
Література про життя та діяльність
Географи МДПІ (1961–1990 рр.) : іст. нарис. – Мелітополь, 2010. – С. 42.
Вольвач П. Среди песков за шляхом Муравским : история, факты, вос-
поминания,  биографии,  письма  /  Вольвач  П.,  Дубровский.  –  Запорожье  ;
Мелитополь, 2007. – 254 с. - Из содерж.: Николай Александрович Алексеев.
– С. 194–196; Сушко К. Маршруты Алексеева. – С. 197–198.
Алексеев Николай Александрович (1912–1981) // Кто есть кто на Мели-
топольщине : информ.-биогр. сб. - Х., 2004. – С. 466.
Орнитологи Украины. – Х., 1996. – С. 137.
Сушко К. Маршруты Алексеева / К. Сушко // Сушко К. Тени забытых го-
родов. – Запорожье, 2003.  – С. 144–153.; Комсомолець Запоріжжя, 1976. 
– 17 квіт.
***
Чипигина Н. У отца знаменитого краеведа Николая Алексеева чекисты
конфисковали протез // Мелитоп. ведомости. – 2004. – 1 мая. – С. 4.
Дубровский З. Покой ему только снился // За доблестный труд. – 1990.
– 14 июня.
Сушко А. Помните Алексеева // Выбор. – 1991. – № 12. – С. 4; № 17. – С. 2.
09.04 - 130 років від дня народження російського архітектора В. О. Весніна (1882–1950), одного з авторів архітектурного комплексу Дніпрогесу (1927–1932) та частини забудови Запоріжжя (1928–1930);
10.04 - 20 років тому (1992) в Запоріжжі пройшов Всеукраїнський фестиваль “Козацькому роду нема переводу”, присвячений 500-річчю запорозького козацтва;
13.04 - 80 років (1932) І. Г. Воденіктову, почесному громадянину м. Запоріжжя;
13.04 - 80 років (1932) І. Г. Воденіктову, почесному громадянину м. Запоріжжя;
14.04 - 50 років від дня народження О. С. Мікули (1962–1982), воїнаафганця, уродженця смт Андріївка Бердянського району. Загинув в Афганістані;
15.04 - 70 років (1942) від дня народження Н. В. Пастернак, фізика, доцента львівського державного університету, фахівця в галузі методики навчання фізики; уродженки м. Запоріжжя;

Жульєва  Людмила  Василівна  народилася  16  квітня  1947  року  у                  
м. Стаханові Луганської області. Музикознавець, композитор, піаністка,
аранжувальник; викладач-методист Запорізького державного музичного
училища ім. П. І. Майбороди.
Після   закінчила   фортепіанного   відділення   Луганського   музучилища
(1967 р., клас Н. С. Петруні) цього ж року стає студенткою теоретичного        
факультету Саратовської консерваторії (1967–1970), водночас працює кон-
цертмейстером в класі професора Б. Г. Манжори.
У 1973 р. закінчила теоретичний факультет Одеської консерваторії
(клас  доцента  Р.  М.  Розенберга).  У  1973–1982  рр.  працювала  виклада-
чем  теоретичних  дисциплін,  головою  предметно-циклової  комісії  Кіро-
воградського музичного училища та обласного об’єднання самодіяльних
композиторів.
З 1982 р. життя та професійна доля пов’язана із Запоріжжям, де вона
працює концертмейстером, викладає теоретичні дисципліни у Запорізько-
му державному музучилищі ім. П. І. Майбороди. За цей час відбулося понад
30 авторських концертів у ДМШ і ДШМ (Запоріжжя, 2001–2002); Мелі-
тополі, Енергодарі, Дніпрорудному, Василівці (17.04.2003). Вона виступила
як автор-укладач збірок: „Граємо удвох” (Київ, 2003), „Музика для дітей”
(Київ,  2003),  „Піаніст-початківець”  (випуск  1–2),  „Учень-піаніст”,  Буду
піаністом (випуск 1–2), „Абетка піаніста”, „Нотки” (читання з листа),
„В гостях у Андрея Петрова”, Д. Гершвін „Популярные пьесы” (в 4 руки),
„Шкільний співанок” (Запоріжжя) та ін.
Відомі її музикознавчі роботи: „Абсолютний слух та його розвиток”,
„Мелодичний мінор та його інтонування”, довідкові видання „Композито-
ри Запоріжжя”, „Вокально-інструментальні ансамблі”, підручники „Ана-
ліз музичних творів”, „Сольфеджіо” (для студентів музичного училища).
Л. В. Жульєва – лауреат обласного конкурсу композиторів (2004, І пре-
мія за „Концертино” для двох фортепіано), регіональних конкурсів ансамб-
лів (Дніпропетровськ, 1991; Запоріжжя, 1992).
У творчому доробку Людмили Василівни твори: Для фортепіано, „Ва-
ріації на тему Шопена”, „Скерцо”, концертна п’єса „Косарі”, фантазія
„Зозуленька”,  „Гамбрінус”  (Одеські  ескізи),  „Запорізький  вальс”,  „Мой
город”  (для  біг-бенда);  для  двох  фортепіано:  „Концертино”,  концертні
транскрипції  симфонічної  поеми  „Байда”  А.  Жульєва,  концертної  п’єси
„Ятрань”.  Пісні,  обробки  народних  пісень,  популярних  мелодій  та  ін.  Їй
належать перекладання, аранжування для фортепіано, солістів хору, сим-
фонічного оркестру, різних ансамблів, методичні рекомендації (опублікова-
ні в журналі „Музична школа”. – 2009. – № 5 (вип. 13).
Л. В. Жульєва – учасник міжнародних та республіканських конференцій
з питань музичного виховання: Кіровоград, Харків (2007, 2009).

Публікації

Запоріжжя  моє  кохане  :  пісні  композитора  Анатолія  Сердюка  /  муз.
ред. Л. В. Жульєва. – Запоріжжя Вид-во ВАТ “Мотор Січ”, 2001. – 192 с. –
Із змісту : Жульєва Л. Рецензія. – С. 190–191.
Рецензія [на кн. “Запоріжжя моє кохане : пісні композитора А. Сердю-
ка” (2001)] / Л. Жульєва; Людмила Жульєва // Хортиця. – 2001. – № 4–5.
– С. 46–49.
Запорожскому музучилищу – 70 лет / Л. Жульева; Людмила Жульева //
Суббота плюс. – 2000. – 30 нояб. – С. 6.

Література про життя та діяльність

 Композиторы Запорожья : инф. справ. / Запорож. гор. отд-ние ком-
позиторов; гл. ред.: Л. В. Жульева. – Запорожье, 2005. – 42 с. : ил. – Из со-
держ. : Жульева Людмила Васильевна. – С. 9.
Середа В. Главный композитор Запорожья Анатолий Жульев с супругой
Людмилой  Васильевной:  “Среди  учеников,  которыми  мы  гордимся,  есть
и Игорь Крутой” : [Л. Жульева] / В. Середа // Подробности. – 2004. – 18
нояб. – С. 6–7.
Чуприна А. То пианист, то методист, то композитор, то учитель : [Л.
Жульева] / А. Чуприна // МИГ. – 2003. – 17 апр. (№ 16). – С. 16.
[Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://compoz-zp.narod.ru/

19.04 - 55 років (1957) від дня народження В. О. Баранова, народного депутата України (VI скликання), колишнього Бердянського міського голо- ви (1998–2007);
20.04 - 390 років (1622) від дня смерті П. Сагайдачного (рік народження невідомий), гетьмана Війська Запорозького;
22.04 - 60 років тому (1952) стала до ладу Кам’янська зрошувальна система;
22.04 - 40 років тому (1972) відбулася пам’ятна закладка фундаменту машинної зали Дніпрогесу-2;
22.04 - 40 років тому (1972) розпочалися вистави у новому приміщенні Запорізького цирку;
Народився Вілінов Юрій Аркадійович 24 квітня 1952 року в місті Запо-
ріжжя. Після закінчення в 1975 році Запорізького медичного інституту рік
відслужив рядовим в лавах армії на Далекому Сході поблизу Хабаровська, а
потім десять років працював дільничним лікарем. Та більше, ніж медици-
на, його ще з дитинства вабила історія, особливо минувшина Запорізького
краю. Тому з 1986 року почав займатися краєзнавством професійно, зокре-
ма в галузі позашкільної освіти.
Понад десять років працював методистом Запорізького обласного цен-
тру юних туристів та заступником директора Центру прикладного кра-
єзнавства з науково-пошукової роботи.
Юрій   Аркадійович   учасник   пошукових   походів   та   експедицій   до
Приазов’я, Придніпров’я, Криму  та Кавказу, Південного та Приполярного
Уралу, Карелії та Підмосков’я. У 1999 році брав участь у підводній архео-
логічній експедиції „Запорізька чайка”.
Головний  напрямок  краєзнавчої  діяльності  –  польовий  пошук  та  пу-
блікація знахідок і версій. З березня 1982 року регулярно публікує свої до-
слідження  в  обласних,  українських  і  навіть  загальносоюзних  (до  розпаду
СРСР) газетах і журналах. Опублікував кілька сотень розвідок. Він учас-
ник кількох загальноукраїнських конференцій.
Ю. Вілінов – автор трьох книг історико-краєзнавчої тематики: „Ост-
ров в филиграни эпох и путей” (Запоріжжя, 2003), „Хортиця – острів у
філіграні епох і шляхів” (Запоріжжя, 2005), „На шляхах від порогів до си-
ніх  морів”  (Запоріжжя,  2005).  Має  в  своєму  доробку  два  неопубліковані
історичні романи – „І дам йому зорю досвітню...”, „І побачив я небо від-
крите...”, багато повістей і оповідань.
Окремі видання
На шляхах від порогів до синіх морів / Ю. А. Вілінов. – Запоріжжя: Ви-
давець С. Глазунов, 2005. – 352 с.+16л. кольоров. вкл. : іл.
Остров в филиграни эпох и путей: (Хортицкий коллаж) / Ю. А. Вилинов.
- Запорожье: Полиграф, 2003. – 206 с. :  ил.
Шляхами таємничої Хортиці / Запоріз. обл. станція юних туристів. –
Запоріжжя: Видавець, 1992. – 24 с.
Публікації в збірниках
Місту Запоріжжю – 900 років : (до питання про час заснування м. За-
поріжжя) / Ю. А. Вілінов // Етнографічні дослідження Південної України :
зб. наук. праць. – Запоріжжя, 1992. – С. 20–21.
О  местонахождении  Григорьевской  крепости  Днепровской  линии;  К
происхождению и значению топонима “Хортица” / Ю. Вилинов // Вестник
краеведа : тезисы докладов и сообщений (апр. 1990 г.) / ЗГУ; Запорож. обл.
краев. музей. – Запорожье, 1990. – Вып. 1. – С. 20–22.
Запорозька старовина : щоріч. зб. наук.-краєзнав. матеріалів. Вип. 1. –
Запоріжжя, 1995. – 165 с. – Із змісту : Добра пам`ять про людину : [про
Л.  Адельберга,  архітектора,  краєзнавця]  /  Ю.  Вілінов;  Ще  одна  загадка
Хортиці / Л. Адельберг, Ю. Вілінов. – С. 115–118.
Публікації в періодиці
“Напис на скелі” через сто років / В. Вілінов; Юрій Вілінов // МИГ. –
2011. – 26 мая (№ 21). – С. 50.
Вороша старинные карты / Ю. Вилинов // МИГ. – 2011. – 3 февр. (№
5). – С. 50.
Легенды и правда черных камней Хортицы / Ю. Вилинов // МИГ. – 2010.
– 22 июля (№ 29). – С. 50.
Не  только  четвертая  верста  :  [о  покушении  на  царя  Александра  III
между ст. Пришиб и Мелитополь ] / Ю. Вилинов // Запороз. Січ. – 2010. – 2
груд. (№ 235–237). – С. 22
“Стерншанц” у Мордвиновки виден не только из самолета / Ю. Вили-
нов // МИГ. – 2010. – 16 дек.
Вознесенский клад : трижды три в одном / Ю. Вилинов // МИГ. – 2009.
– 23 июля (№ 30). – С. 46.
“Чудеса я нахожу на границе общепринятых массивов знаний”/ Ю. Ви-
линов / беседу записала Л. Беляева // Суббота плюс. – 2004. – 11 марта (№
11). – С. 11.
О  судьбе  запорожского  трамвая  /  Ю.  Вилинов  //  МИГ.  –  2003.  –
27февр.
Память старого тракта : [история г. Орехова с 1873 г.] / Ю. Вилинов
// МИГ. – 2003. – 25 сент.(№ 39). – С. 15.
Місту Запоріжжю – 900 років : (до питання про час заснування м. За-
поріжжя) / Ю. А. Вілінов // Наш город. – 1992. – 24 июня.
Пов`язана з народовольцями : [В. С. Перовська] / Ю. Вілінов, А. Оста-
пенко // Комсомолець Запоріжжя. – 1989. – 1 лип. – С. 7.
“Біла кімната” матері : [В. С. Перовська] / Ю. Вілінов, А. Остапенко //
Комсомолець Запоріжжя. – 1984. – 7 листоп.
Література про життя та діяльність
Додонов Р. Історичні WRECK`и [корабельні катастрофи] України: по-
дії, пошук, версії / Додонов Р. О. – Донецьк, 2004. – Із змісту : [про Ю. А.
Вілінова]. – С. 66, 67.
Волова Л. Философия человека, которого устраивает наша жизнь / Л.
Волова // Запороз. Січ. – 1994. – 24 груд.
26.04 – 70 років тому (1942) в Орджонікідзевському районі Запоріжжя
робітники заводу “Запоріжсталь” заснували підпільну групу під керівни-
цтвом М. Г. Гончара  ;
29.04 - 45 років тому (1967) уведено в експлуатацію Будинок зв’язку в м. Запоріжжі.
Цього місяця виповнюється:
15 років (1997) від дня заснування першого підрозділу джур Запорозького Війська Низового “Запорозька Січ” міжнародної громадської організації “Українське козацтво”.