Вы здесь

Інноваційна діяльність у бібліотеках

 

 
Інформаційно-аналітичний огляд

Бібліотечна інновація
Організація бібліотечного простору
Реклама бібліотеки і послуг
Соціокультурна діяльність
Методична робота
Список використаної літератури
Список корисних веб-сайтів
 

Бібліотечна інновація
Бібліотечна інновація – це оригінальна, нестандартна ідея, методика, проект, які виходять за межі існуючих канонів і традиційних форм і відображають новий підхід до змісту і організації бібліотечного обслуговування, до технології управління бібліотекою1.
У більш загальному значенні – це будь-яка нетривіальна, часом «шалена» ідея, що виходить за межі звичних норм і взірців, якщо вона відповідає очікуванням населення. Словом, будь-яка смілива думка, реалізація якої забезпечує еволюційний розвиток культури на мікросоціальному рівні, а врешті-решт – і в макромасштабі2.
Саме поняття «інновація» запозичене з досліджень культурологів ХІХ століття і пов’язане із запровадженням європейських звичаїв у традиційні азійські й африканські культури. Більш активно цей термін почав застосовуватися з початку ХХ ст., а в 60-і роки того ж сторіччя споcтерігається широке його використання у зв’язку з різким зростанням наукових досліджень у передових галузях промисловості.
Пройшов час, а вчені й зараз по-різному тлумачать поняття інновацій: як процес (Б.Твіс), як систему (Ф. Ніксон), як зміни (Ла Гьєрре), як результат (міжнародні стандарти). Відсутня єдність і серед бібліотекознавців. Так, Н.Т. Чуприна у науково-практичному посібнику «Универсальная библиотека: инновационная деятельность в профессиональной практике» (М., 2004, с. 17-18) наводить сім різних визначень бібліотечних інновацій.
Залишмо теоретичні суперечки фахівцям, а самі чітко усвідомимо: інновації стали невід’ємною частиною бібліотечного життя. Вони допомагають бібліотекам стати конкурентоздатними, запроваджувати нові бібліотечні послуги, формувати позитивний імідж в суспільстві і конкретній громаді.
Особливого імпульсу інноваційному розвитку бібліотечних закладів надав проект “Бібліоміст”. Участь у конкурсі та отримання сучасного технічного обладнання дало змогу багатьом бібліотекам запровадити ряд важливих ініціатив, спрямованих на реальне покращення життя людей. Багато з цих починів було презентовано на Ярмарку інноваційних бібліотечних послуг та електронного врядування, який відбувся у Києві 11 квітня 2011 року.
Про частину інновацій, представлених на Ярмарку, ми розповімо у нашому матеріалі. Цей захід довів, що на сучасному етапі саме інформаційні технології слугують швидкому розвитку бібліотек.
Інновації стрімко вриваються в наше бібліотечне життя, а їх розмаїття вражає – продуктні, сервісні, техніко-технологічні, організаційні, соціально-економічні… Намітилися нові тенденції
в організації бібліотечного простору, соціокультурній, маркетинговій, фандрейзинговій діяльності закладів, з’явилося нове поняття – «адвокація в бібліотечній сфері».
При цьому наголошуємо, що інновації бувають реальні та удавані (псевдоновації). Критерієм значущості бібліотечних інновацій стають кінцеві змістовні зміни, поява нових напрямів у діяльності установ. Реальні слугують дійсному підвищенню якості бібліотечного сервісу, а псевдоновації проявляються в удаваних структурних перебудовах, підміні термінів, некритичному запозиченні чужого досвіду.
Джерелами запозичення інновацій можуть бути конкурси і ярмарки ідей та проектів, професійне читання, вивчення соціальних практик суміжних інститутів (шкіл, музеїв, рухів), Інтернет, участь у системі безперервної освіти, професійні візити тощо. У додатках ми надали веб-адреси сайтів деяких бібліотек, періодичних видань, блогів окремих фахівців, де можна знайти відомості про інновації в бібліотечній сфері. Проте це лише незначна частина інформаційного масиву. До вашої уваги – безмежний світ Інтернету з публікаціями, відеороликами, форумами і соціальними мережами. Але пам’ятаймо, що будь-яка запозичена ідея, не пропущена через розум і серце, без творчої інтерпретації може призвести до компрометування найгарнішої авторської ідеї. Найцінніша ж інновація – та, що створена самостійно і відповідає очікуванням користувачів. Мабуть, саме тому фахівці С. Г. Матліна (убрать или взять в скобки) вважають інвестиції в творчу особистість найкращими.
Слід зазначити, що у бібліотечній практиці вже чітко вимальовується образ інноваційного менеджменту. Моніторинг, оцінка, трансляція, стимулювання, практичне засвоєння інноваційних практик і технологій, мінімізація ризиків повинні увійти в практику кожного керівника, який хоче бачити свою бібліотеку сучасною та такою, що розвивається. Як сказав американський вчений-економіст П. Друкер, «щоб мати майбутнє, потрібно бути готовим зробити щось нове».

Організація бібліотечного простору
На сьогодні інноваційні “фішки” бібліотек – вільний доступ і зонування. Саме цей принцип ліг в основу реорганізації системи обслуговування багатьох бібліотек, зокрема, Тольяттинської бібліотечної корпорації. Відкрита бібліотека – ціла система зі своєю ідеологією, технологією і правовим забезпеченням. Це – безбар’єрний доступ до фондів (відкриті фонди читальних залів, книгосховищ, система простих покажчиків), запровадження технології Веб 2.0, довідкові послуги в режимі chat, доступність сервісних послуг (електронне бронювання, попереднє замовлення, інформація про наявність документа, продовження терміну користування), комфортність середовища (відсутність традиційних кафедр видачі, що сприяє ліквідації бар’єрів у спілкуванні з персоналом бібліотеки, WiFi-доступ). Зручний графік роботи, дореєстраційне консультування, екскурс-супровід людей з особливими потребами та відвідувачів з дітьми, інформування за допомогою електронного навігатора, електронний формуляр…
В Україні одними з перших принцип вільного доступу почали запроваджувати працівники Луганської ОУНБ. В якості основних векторів модифікації закладу вони обрали зміну внутрішнього простору, структурні перетворення, підвищення якості сервісних бібліотечних послуг. Бібліотекарі повістю відкрили фонди для читачів, по-новому підійшли до схем їх розміщення, прибрали обмежувачі, зруйнували колони – все, що заважало читачам відчути себе вільними у виборі книги. На абонементі – усе нове, цікаве і рейтингове – для вільного доступу, в підсобних приміщеннях – малозапитувана література.
У відділі періодики винесено численні столи, організовано диванні куточки і крісла (убрать, т.к крісла нельзя организовать), тематичні блоки, забезпечено WiFi-доступ. Планується організувати велику зону для читання і відпочинку.
У читальній залі – візуальна свобода для користувача, реалізація можливості погортати книгу, є столи і диванчики для роботи, точки доступу до Інтернету. Об’єднано функції абонемента і читальної зали: книги, які видаються додому, по особливому марковані.
Як зберігається фонд? Були встановлені камери відеоспостереження, планується запровадження сучасних охоронних автоматизованих технологій. Проте керівництво вважає, що бібліотека має такий кількісний і якісний кадровий потенціал, який просто зобов’язаний не допустити несанкціонованого виносу документів. Адже чекати ідеальних умов – означає втратити читачів, залишити їх у бібліотеці 60-70-х років минулого сторіччя.
Бібліотекарі відмовились від кафедр, замінивши їх автоматизованими бібліотечними стійками з високими стільцями: так можна спілкуватися «віч-на-віч» з користувачами. З метою економії часу відвідувачів організована інформаційно-сервісна служба. Головна її складова – служба «Запитай мене!», автоматизовані місця якої (было 3 раза слово «служба») розміщені по всій бібліотеці (їх 4). Тут можна пройти перереєстрацію, отримати допомогу з пошуку інформації, консультації з навігації, оформити замовлення по МБА, отримати відповідь на будь-яке питання. Працівники Луганської ОУНБ освоїли спілкування з читачами через соціальні мережі, бібліотечні блоги, форуми. Головний висновок: міняємо «не можна» і «заборонено» на «можна» і «дозволено».
Принцип зонування широко використовується у бібліотеці ім. Б. Хмельницького м. Запоріжжя. Втіленню цієї ідеї сприяла архітектура приміщення та неабияка творчість працівників. Тут Ви можете побувати в зонах ділового читання, періодики, релаксації, буккросингу, здоров’я, краєзнавчій, народознавчій. Усі зони різні за оформленням і характером. Наприклад зона здоров’я – це мега-виставка «Здоров’я – всьому голова», виставка-шок «Один-на-один з рядком», виставка-інсталяція «Что такое хорошо и что такое плохо», заняття Школи здоров’я, які веде лікар-гастроентеролог І. В. Мухортова. Але найголовніше, що приваблює відвідувачів, особливо маленьких – наявність тренажерів, якими може скористатися будь-хто. Люди у цю бібліотеку приходять із задоволенням, іноді спочатку подивитися та подивуватися, а потім записуються сім’ями.
 

Реклама бібліотеки і послуг
Можливість використовувати сучасні технології дала новий поштовх розвитку рекламної діяльності. Різноманітні рекламні повідомлення бібліотеки розміщують на своїх сайтах. Відеоролики (анімаційні і документальні, серйозні і гумористичні) можна знайти на YouTube.com, YouTube.ua. Клікаємо: «Відео», заносимо в рядок пошуку «Реклама бібліотеки» і отримуємо задоволення. Зайдіть, не пошкодуєте.
Гарною рекламою можливостей бібліотек можуть стати відеоматеріали про історії успіху читачів. Вони періодично розміщуються на сайті програми «Бібліоміст». Усім полюбилися сюжети про те, як бібліотекарі допомогли безробітній жінці відкрити власну справу, сліпу журналістку навчили друкувати особисті (убрать) матеріали на комп’ютері зі спеціальною програмою, сільським жителям – підвищити урожайність помідорів, користуватися Інтернет-магазином тощо3.
Розширилися і традиційні форми реклами. Львовом курсує трамвай, на якому розміщена яскрава, весела реклама обласної бібліотеки для дітей. У цьому ж місті є постер з написом “Читати – це стильно”.
У Мелітополі великі віконні вітрини ЦМБ ім. М. Лермонтова використовуються для оформлення виставок-інсталяцій. Тут не тільки розміщують книги, але й створюють з різних елементів чудові просторові композиції, до складу яких входять (залежно від теми) побутові предмети, прапори, макети квітуючих гілок черешні, кошики з Великодним набором, фрагменти текстової інформації тощо.
У м. Енергодарі частину виставкових стендів ЦМБ поставлено впритул до вікон. Виставки «дивляться» на центральну площу міста, зворотний бік використовується як інформаційна зона. Люди зупиняються біля вікон, роздивляються, цікавляться новинками. Ну як тут не зайти в бібліотеку? Працівники книгозбірні для дітей (дитячої бібліотеки убрать) цієї ж ЦБС використали вітражі як місце для виставки дитячих малюнків (наприклад,“Спасибо деду за Победу!”).
А ось зовсім креативно: у м. Копєйську Челябінської області Росії члени молодіжного об’єднання бібліотекарів “ДаМы” провели акцію “Читають всі – читайте й ви!”. За сценарієм молоді бібліотекарі одну годину на день зображали у вікнах бібліотеки читаючі манекени: Королеву краси, Ділову жінку, Даму на пляжі, Східну красуню, Гламурну дівчину, Майбутню маму, Домогосподарку.
Ідея акції – читати зараз модно, незалежно від стилю життя, а для читання завжди можна знайти час – поки печеться пиріг, спить дитина, поки ви засмагаєте на пляжі або відпочиваєте під час перерви на роботі. Вистава була розрахована на випадкових глядачів, у яких таке несподіване дійство викликало цікавість, бажання розповісти про нього своїм знайомим. А ще – це непогана реклама бібліотеки, чи не так?

Соціокультурна діяльність
Використання вільного доступу до Інтернету значно розширює
і оновлює коло бібліотечних послуг. Розглянемо деякі з них.
Центри правової (соціальної) інформації – існували і раніше, але кардинально оновилися після підключення бібліотек до мережі Інтернет. Відтепер у бібліотеках можна знайти будь-яку правову інформацію, що цікавить користувачів, зробити копії бланків, отримати консультацію фахівців особисто й через Інтернет. Центри функціонують за тісної співпраці з управліннями юстиції, до їх діяльності залучають волонтерів із числа студентів юридичних факультетів університетів.
Режим доступу: http://www.libr.dp.ua – сайт Дніпропетровської ОУНБ ім. первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія; http://libkor.cg.ukrtel.net - сайт Чернігівської ОУНБ ім. В.Г. Короленка та ін.
Мережа пунктів доступу громадян до офіційної інформації, створена завдяки Програмі сприяння Парламенту ІІ Агенства США з міжнародного розвитку. Бібліотеки стали комунікативними майданчиками для онлайнового спілкування громади з владою. Вони забезпечують доступ до урядової інформації (урядові портали, сайти органів влади, гарячі лінії тощо), організовують інтерактивне спілкування населення з органами влади (онлайн-конференції, інтерактивні форуми).
Режим доступу: http://govinfolibrary.wordpress.com – інформація про ПДГ в мережі Інтернет.
Проекти на допомогу соціально незахищеним категоріям користувачів.
“Краща половина життя” – проект ЦРБ Деснянського р-ну
м. Києва. Мета – показати літнім людям, що пенсія – не привід для смутку, а час для самовдосконалення. Форма роботи – тренінги з користування Інтернетом за принципом “Від простого до складного”. Літні люди вчаться вільно та впевнено спілкуватися з рідними та друзями за допомогою програми Skype, робити замовлення в Інтернет-магазинах, (убрать запятую) і аптеках, користуватися іншими корисними перевагами Інтернету.
Проект “Інформаційно-ресурсний центр для людей з обмеженими можливостями” – проект бібліотеки-філії №17 Сумської МЦБС. Реалізований в рамках Конкурсу співпраці бібліотек
з місцевими громадами. Об’єднав громадську організацію батьків дітей-інвалідів «Наша родина», організацію інвалідів на візках «Натхнення», спортивний клуб інвалідів «Фенікс», мистецько-освітню студію «Світоч», територіальний центр соціального обслуговування непрацездатних громадян «Берегиня», Сумське товариство сліпих, раду ветеранів, волонтерів, просто небайдужих людей. Основні завдання – (тире вместо дефиса) подолання браку спілкування, надання спектру інформаційних послуг, забезпечення рівного доступу до навчання і працевлаштування.
Ще з 2002 р. бібліотека почала працювати за програмою «Радість спілкування», яка була затверджена сесією міської ради. За кошти місцевого бюджету проведено ремонт приміщення, побудовано пандус. У бібліотеці було створено інформаційно-консультаційний центр «Ти не один», в якому зібрано електронні бази даних, довідково-інформаційні матеріали, озвучені книги, теки корисних консультацій та порад. Пройшла серія зустрічей інвалідів з представниками влади, юристами, психологами, лікарями, іншими спеціалістами. Проводились інтегровані заняття, презентації спеціальних видань, цікавих книг, організовувались виставки творчих робіт. Всі бажаючі пройшли курс навчання комп’ютерної грамотності та з освоєння різних Інтернет-технологій (Убрать пробел перед технологий).
Проте бібліотекарі не зупинилися на досягнутому. Завдяки перемозі у конкурсі співпраці бібліотек з місцевими громадами програми «Бібліоміст» у 2010 р. тут створено спеціалізований віртуальний «Інформаційно-ресурсний центр для людей з обмеженими можливостями». Веб-портал відкрив шляхи для використання інвалідами інформаційного простору.
Режим доступу до порталу: http://inva-center.com
Див. також: Бібліотечна планета. – 2011. – №2. – С. 24-25. (сделать пробел перед №)
Акція “Коли потрібна підтримка” – проходила у бібліотеці-філії ім. В. Комарова Запорізької міської ЦБС (С вместо М) для дорослих, організована в рамках заходу, оголошеного Благодійним фондом “Щаслива дитина” і мала на меті надання допомоги онкохворим дітям. Оскільки у той час в бібліотеці проходив майстер-клас з виготовлення ляльки-мотанки, бібліотекарі звернулися до учасників з пропозицією виготовити ляльки-обереги для хворих діток. Користувачі охоче відгукнулися, і незабаром працівники бібліотеки передали подарунки в офіс Фонду.
Ця бібліотека стала однією з переможниць другого раунду проекту ”Бібліоміст”, і після отримання техніки працівники надаватимуть інформаційну та психологічну підтримку, вже з використанням можливостей Інтернет, жінкам, які захворіли на онкозахворювання або перенесли відповідну операцію.
Проект ЦМБ ім. В.Г.Короленка м. Маріуполя «Літературне краєзнавство в епоху інформаційних технологій». Використовуючи інформаційні технології, працівники бібліотеки створили електронний фонд носіїв краєзнавчої тематики, який складається з інтернет-ресурсів, оцифрованих матеріалів друкованих видань, власного CD “Краєзнавчі простори Маріуполя”. На веб-сторінці бібліотеки створено розділи “Літературознавство міста” та “Віртуальний літературний музей”.
Режим доступу: http:www.marlibrary.com.ua
Проекти на підтримку читання. Всеукраїнський соціальний фотопроект “Зірки. З книгою в серці” (режим доступу: htth://prokaevafoundation.org).
Сорок дев’ять найвідоміших українських зірок взяли участь
у спеціальній фотосесії. В імпровізованій бібліотеці всі вони фотографувалися та ділилися своїми думками щодо читання, улюблених авторів та творів.
Ідея залучити відомих людей до розмови про книгу і читання – не нова. Її втілюють і розвивають бібліотекарі всього світу. Прикладами можуть бути теле – і радіопередачі “Зірки читають дітям”, читацькі фестивалі, на яких керівники міста розповідають про свої улюблені книги, відповідні електронні презентації тощо. Спробуйте й Ви скористатися такою ідею.
Завдяки Інтернет у бібліотекарів з’явилася можливість запровадити нові форми роботи. Так, після перемоги у конкурсі проектів програми «Бібліоміст» відбулися суттєві якісні зміни у соціокультурній діяльності ЦБ для дітей м. Запоріжжя, про що розповіла заступник директора І. Шаровська. До переліку традиційних форм додалися: бібліотечний лабіринт «Подорож мережею Інтернет», Інтернет-огляд «Корисні поради Інтернет-мандрівникам», слайд-вечір «Ти одна неподільна, Україно моя вільна», веб-музей козацтва, віртуальна подорож «Стежинами пам’яті», Інтернет-мандрівка «Сім чудес України», краєзнавчий відеоурок «Степ і камінь», віртуальна екскурсія «Мій рідний край – окраса України», відеознайомство «Герої А. Гайдара на екрані», святкові Інтернет-розваги, веб-огляд «Герої книг – герої дитячих мультфільмів» та ін. (Адреса сайту бібліотеки: http:// androsova.ucos.ru)
Віртуальна виставка – порівняно нове явище на українському ринку бібліотечних та інформаційних послуг. Про методику її організації – див. Тарлінська О. В. Книжкова виставка: сучасні тенденції. – Запоріжжя: КЗ «ЗОУНБ ім. О.М. Горького», 2010. – С. 9–12.
Айс-стопери – предмети які привертають увагу читачів. Тут фантазія бібліотекарів невичерпна. У Запорізькій ОУНБ стояла собі виставка, присвячена братам нашим меншим – книги, журнали, світлини. Та ось працівники принесли бібліотечного кота Рижика, який вальяжно розлігся на стільці біля скриньки для пожертв на притулок для тварин-безхатченків – і виставка “ожила”. Відвідувачі фотографували чотирилапого красеня, діти були у захваті, а скринька наповнювалася… Ось такий собі живий айс-стопер.
Бібліотечний флешмоб. У Росії відомий його різновид - ЛІБМОБ. Пройшов як Всеросійська акція – опитування «Як пройти до бібліотеки?». Організація – через соціальні мережі, блоги, підсумки – у пост-звітах. Опитування проводилося скрізь по-різному. У деяких містах лібмоб був театралізованим (казкові персонажі «заблукали» у незнайомому місті і вирішили повернутися до своїх казок, які живуть у дитячій бібліотеці. Рідко хто з перехожих не посміхався при зустрічі, багато фотографувалося). В інших - усі, хто правильно вказували шлях, отримували цукерку, шоколадну «медаль» та візитівку, щоб передати тому, хто не знає, де знаходиться бібліотека (ідея схожа з ідеєю книги М. Борисової «Передай добро по колу»). У Саратові лібмобом відкрилася щорічна акція «Бібліосутінки», в м. Іваново він перетворився на свято «На бібліотечній галявині». Рекомендуємо знайти в мережі Інтернет і переглянути відеозвіти про флешмоби «Как пройти в библиотеку?», «Охотники за привидениями», «Бутылка» та ін.
Нагадуємо, що флешмоб вважається одним з інструментів адвокаційної діяльності, тому цю форму можна використати і як спосіб привернення уваги до проблем бібліотеки та як засіб впливу на владу. Головне – творчий підхід. Флешмоб не повинен перетворюватися на заорганізований захід – стали, відкрили книги, зробили вигляд, що читаємо. Фантазія і ще раз фантазія! І не забувайте, що класичний флешмоб – це масовість, несподіваність, гумор.
Проекти «Ніч у бібліотеці», «Сутінки в бібліотеці» – стають все далі популярнішими. Суть – показати читачам бібліотеку такою, якою вони її ще не бачили. Про незвичайний захід заздалегідь оголошується у ЗМІ, причому попереджується, що на нього потрапить лише певна частина щасливчиків, які прийдуть до бібліотеки першими (наприклад, 40 осіб). У напівтемряві гостей зустрічають “сталкери” – провідники по темних коридорах і відділах. Кожен веде свою группу (убрать п) під таємничу музику, з одним лише ліхтарем, розповідаючи цікаві (містичні) історії з життя письменників, готуючи до випробовувань. Читачі спускаються у святу святих – книгосховище, куди не ступала нога читача, відшукують таємничий відділ рідкісної і цінної книги. Зіштовхуються у темряві з бібліотечними привидами, спілкуються з духами письменників… І відповідають на питання вікторини, щоб дістатися кінця маршруту.
У кожному відділі чи фойє передбачається своя програма. Наприклад, пропонується навпомацки відгадати, бюсти яких письменників сховалися у темряві; поворожити на книгах (за передбачення можуть «нести відповідальність» (сделать одинаковые кавычки) поети, прозаїки і навіть “Словник афоризмів”); користуючись власною кмітливістю, знанням мов
і вмінням працювати зі словниками, перекласти на рідну мову вислови, написані іноземними мовами (перш за все, латинську); отримати пораду від письменника, чиє ім’я носить бібліотека (витягти зі шкатулочки згорнутий папірець з певним висловлюванням). Можна на вдачу доторкнутися до бюста цього письменника, хранитель якого задає каверзні (убрать) питання про долю та творчість письменника, потім учасники отримують підказку для наступного етапу гри.
Нарешті всі групи збираються у конференц – залі бібліотеки. Там демонструються анімаційні фільми в дусі заявленої тематики, а потім – електронна презентація книг для любителів жахів. Насамкінець групам роздаються підказки, за якими вони мають відгадати зашифроване слово. Зібрані воєдино, ці слова складаються у фразу “Книга робить людину крилатою”. Все закінчується дружнім спілкуванням біля самовару, фотографуванням з привидами і не тільки.
Саме так проходив день народження ЦМБ ім. В. Верещагіна
(м. Череповець, Росія). Головне – ніхто не пожалкував, що відірвався від телевізора і прийшов до бібліотеки (а це були люди віком від 18 до 50 років). Бібліотекарі сподіваються, що гості прийдуть до їх закладу ще не раз. І не тільки в сутінках. (Библиотечное дъло. – 2011. – №5. – С. 32 –33). (поставить точку)
Подібний захід в Україні одними з перших провели працівники Львівської обласної бібліотеки для дітей. Він був описаний у статті В. Мартинової “Ніч у бібліотеці: цікаво, весело і… зовсім не страшно!”(Бібліотечна планета. – 2010. – №1. – С. 29-30). Почитайте – не пошкодуєте! Серед інноваційних форм роботи – літературний гепенінг “Шлях у світ фантазій” (в рамках фентезі-клабу “Мерехтлива ніч”), бібліо-шоу “Загадки мініпутів” (За книгою Л.Бессона “Артур і мініпути”, костюмована імпреза “В гостях у Рудого Панька”, музична бібліохвиля “Мелодії ночі”, імпровізована картинна галерея “Вернісаж емоцій”, дайджест з нових фантастичних фільмів “Казки на ніч”, творчий тест на уважність “Для тих, хто не дрімав”, релакс-кімната “З книгою наодинці”, обмін-бюро “Книжковий бартер”, діагност-кабінет “Емоційний барометр” (розповіді про найстрашніші історії зі свого життя, експрес-тренінг “Я нічого не боюся”), літературний квест і ще багато цікавого. Сайт бібліотеки: http://lodb.org.ua/ Кліп-звіт про «Бібліотечні сутінки-2011»
в м. Сарові (Росія) – див. у блозі «Библио-S-путник».
«Жива бібліотека» – проект МБФ «Міжнародний Альянс з ВІЧ/СНІД в Україні». Його метою було подолання стигми і дискримінації груп, найбільш вразливих до ВІЧ, і людей, які живуть з ВІЧ. Для нас дуже корисним може стати посібник, виданий Альянсом4.
«Жива бібліотека» працює так само, як і звичайна: читачі приходять, заповнюють формуляр, вибирають книгу і читають її протягом певного часу. Різниця лише в тому, що книги «Живої бібліотеки» – це живі люди зі своїми унікальними «сюжетами», повними пригод, історій шаленого кохання, фантастичних мрій, а іноді – справжніх жахів. Причому, кожна «книга» представляє собою певну групу, яка нерідко стикається з пересудами та соціальною ізоляцією. Наприклад, стереотипи щодо наркоманів: «люди без майбутнього», «самі винні»; щодо засуджених: «засуджені – не частина, а відходи суспільства», «так їм і потрібно, нехай сидять», «вони все одно повернуться до в’язниці»; щодо вегетаріанців – «у всіх вегетаріанців проблеми зі здоров’ям, вони не отримують потрібних речовин», «вони всі агресивні» і т.п.
Техніка роботи: читач знайомиться з правилами «Живої бібліотеки», переглядає каталог (тека з логотипом, перелік «книг», коротка інформація, внизу – основні стереотипи), реєструється
в бібліотеці (заповнює картку читача), формуляр книги, після читання – оціночну анкету. Читачеві дається 30 хв., протягом яких «жива книга» розповідає свою історію, ділиться проблемами. Таке спілкування сприяє взаєморозумінню і формує толерантне ставлення до людей.
Звичайно, тематику «книг» можна розширити, адже в кожному населеному пункті є люди з цікавими життєвими історіями або улюбленими захопленнями. Наприклад, під час проведення першої «Живої книги» у Києві (у парку ім. Т.Г. Шевченка) учасником проекту став краєзнавець, письменник, який все життя досліджує м. Київ. Він розповідав про таємниці старовинного міста. Опанувавши методику «Живої бібліотеки», ви зможете залучити до неї мешканців своєї громади. Головне – відшукати цікавих людей і залучити їх до проекту. Більш детальну інформацію див. LivingLibrarty.org.ua

Методична робота
У методичній роботі корисним може стати блог. Блог – розміщений в Інтернеті щоденник одного чи кількох користувачів. Це різновид веб-сайта, де записи розміщені в зворотньо-хронологічному порядку. Організовується він на різних платформах, сервіси яких допомагають створити індивідуальний стиль, змінювати оформлення. Форма подачі матеріалу різна – коротке повідомлення, нотатки, виступи, статті, сценарії. У блозі можна розміщувати не тільки текст і світлини, але й електронну презентацію, відеоролик і навіть цілу брошуру. Можна рекламувати майбутні заходи і розповісти про ті, що відбулися.
Для чого потрібен блог саме методисту? На це питання відповідає завідуюча методичним відділом ЦМБ ім. Горького м. Арзамаса
І.М. Огнєва: «Ви можете оперативно донести свої рекомендації, обговорити роботу і проблеми, обмінятися матеріалами і корисними посиланнями (Библиотечное дъло. – 2011.- №6. - С. 16-18).
Її блог “Бібліоманія” складається з головної і додаткових сторінок. На головній публікуються повідомлення (пости), кожне з яких наділене ярликами (ключовими словами). Внизу сторінки можна побачити всі ярлики у вигляді хмаринок: “Бібліотеки Арзамаса”, “Книги”, “Читання”, “Корпоративна культура”, “Робота з дітьми”. Найпопулярніші повідомлення блогу – “Знаменні і пам’ятні дати 2011 р.” (19,0 тис. переглядів), “Планування роботи бібліотеки в 2011 р.” (3,0 тис. переглядів), “Портфоліо бібліотекаря”, “Книжкові виставки “Читай зі мною” тощо. Блог ідеально підходить для трансляції досвіду, тому було опубліковано більше 100 матеріалів різної тематики.
До кожного повідомлення можна залишати коментарі. Найбільше відгуків отримали повідомлення “Як представити читачам сайти”, “День методиста у світлі Веб 2.0”, “Інформаційні стенди в бібліотеці, або “Голь на выдумку хитра” та тести “Чи знаєте ви російську мову на рівні загальноосвітньої школи?”, “Чи підходить вам місце роботи?”. Неформальний характер блогу дає змогу розміщувати публікації не лише про офіційні, але й про корпоративні заходи.
Додаткові сторінки – “Скарбничка бібліотекаря” (“Курс бібліотекаря – початківця”, “Двохнульний бібліотекар” тощо), “Скарбничка читача” (про книги різної тематики), “Журнальний столик” (анотовані посилання на ресурси, які надають безкоштовний доступ до текстів журналів і газет), “Атестація в бібліотеці” (документи, характеристика, питання), “Цікаве в роботі з читачами” (досвід), “Актуально” (нормативно-правова база). На боковій панелі встановлено гаджети і віджети. За їх допомогою можна побачити “Популярне за тиждень”, нагадати “Не забудьте прочитати… і побачити”, познайомитися з “постійними читачами”, бути в курсі останніх публікацій в рубриці “Ми, методисти”.
Таким чином, блог дав можливість рекламувати бібліотеки, розповсюджувати бібліотечні новини, став джерелом професійної інформації, майданчиком для професійного спілкування. Було створено групу “Бібліоманія” Вконтакті, сторінку на Facebook
і мікроблог “ЦБС г. Арзамаса” в Twitter.
Увага! На ярмарку інноваційних бібліотечних послуг та електронного урядування (м.Київ, 11.04.2001) проводився перший національний конкурс бібліотечних блогів “Зірки бібліотечної блогосфери”. Переможцями стали блоги “Библиотека города N” (ЦБД ім. Ш.Кобера і В. Хоменка м. Миколаєва), “НБУшка” (Національна бібліотека України для дітей), “Могилянська бібліотекарка (Наукова бібліотека Києво-Могилянської академії), “Веб-спілкування. Нетикет” (Державна бібліотека для юнацтва). Крім того, радимо звертатися до блогів “Пан бібліотекар”, “Бібліотечний автобан”, “Бібліотечний гопак”, “На библиоVolne” та ін.
Тренінг – порівняно нова і перспективна форма роботи. Як вказує Ж. Вертій, “це одночасно пізнання себе та інших, ефективна форма опанування знань, дієвий інструмент формування умінь і навичок та форма набуття і поширення досвіду”5. Під час тренінгу за допомогою різних вправ, прийомів, технік створюється неформальне, невимушене спілкування, яке відкриває перед слухачами безліч варіантів розвитку ситуації, або вирішення конкретних проблем.
Зразки інтерактивних методів навчання (у т.ч. й тренінгу) з практики роботи Надвірнянської та Тисменницької ЦРБ надано у методичному посібнику Івано-Франківської ОУНБ “Інтерактивні форми підвищення кваліфікації бібліотечного персоналу”. Режим доступу: http: // lib.if.ua/publish2008/1217836988.html, вільний. Назва з екрана.
Мобільні форми підвищення кваліфікації бібліотекарів – широко практикуються в Росії. Наприклад, Свердловська ОУНБ реалізувала проект “Пересувний навчальний центр”. Оскільки для сільських бібліотекарів проблематично навчатися в обласному центрі, провідні фахівці обласних бібліотек виїжджають у віддалені території і на базі районних бібліотек протягом п’яти днів (40 год.) проводять заняття не тільки для спеціалістів району, але й для бібліотекарів суміжних територій. У програмі – лекції, тренінги, ділові ігри, презентації, заняття з мовленнєвої компетентності, інноваційних форм обслуговування тощо. (сделать 11 шрифт)
 
 
 

Список використаної літератури
Вертій Ж. Застосування тренінгових форм роботи у вітчизняному бібліотечному процесі // Бібліотечний вісник. – 2010.– №6.– С. 26 – 33.
Інтерактивні форми підвищення кваліфікації бібліотечного персоналу : метод. посіб. [Електронний ресурс] / укл. Г.М. Колотило; Обласна універсальна наукова бібліотека ім. Івана Франка. – Режим доступу:
http: // lib.if.ua/publish2008/1217836988.html, вільний. Назва з екрана.
Клепикова М. «ДаМы» выходят в свет, или как привлечь молодых специалистов // Библиотека. – 2011. – №1. – С. 36-38.
Майрон В. Дьюи. Кот из библиотеки, который потряс весь мир / Пер.
с англ. И. Е. Полоцка. – М. : ЗАО Центрполиграф, 2009. – 255 с.
Матлина С. Г. Публичная библиотека. Пути инновационного развития: Избранное. – С.-Пб. : Профессия, 2009. – 568 с.
Плахотник Т. На пересечении реальности и виртуальности. «Святая наука – услышать друг друга»: [библиотечный флешмоб – либмоб] // Библиотечное дъло. – 2011. – №11. – С. 41-44.
Пособие по внедрению «Живой библиотеки»: методология преодоления стигмы и дискриминации групп, наиболее уязвимых к ВИЧ, и людей, которые живут с ВИЧ» / А. Довбах, С. Цалик. – К. : Алянс, 2009. – 70 с.
Птиченко О. Обучающие проекты на службе профессионального сообщества: повышение квалификации сельских библиотекарей // Библиополе. – 2011. - №1. – С. 2-6.
Семилет М., Гречко Г. Читатель изменился, а мы? // Бібліотечний форум України. – 2011. – №2.- С. 17-20.
Соцков О. Новый взгляд на новую библиотеку // Бібліотечний вісник України.– 2011 – №2 . – С. 21-23.
Тренінги та технологія їх проведення [електронний ресурс] / автори-упоряд. : Л. Калініна, Л. Карташова, В. Лапінськи. – Режим доступу: http: //vlapinsky.at.ua/trening.mht, вільний. Назва з екрана.
Чуприна Н. Т. Универсальная библиотека: инновационная деятельность в профессиональной практике. – М. : Либерея, 2004. – 117 с. – серия «Библиотекарь и время. ХХІ век». - Вып.13.
Шаровська І. Програма «Бібліоміст» допомогла дітям Запоріжжя отримати доступ до Інтернет // Бібліотечний вісник України. – 2011. – №2. – С.6-8.
Щербан Р. Реалізуємо право на доступ до електронного уряду:
Інтернет-технології в бібліотеках // Бібліотечний форум України. – 2011. – №2.– С. 9-12. (пробелы перед № и перед С).
Юсупова В. А., Зиновьева О. Н. Обслуживание в новом формате. Книги стали ближе // Библиотечное дъло. – 2010. – №19. – С. 28-29.
Ярмарок інноваційних бібліотечних послуг та електронного врядування. Київ, 11 квітня 2011 р. / USAID; PDP ІІ; Microsoft; IREX; Мін-во культури України; УБА; Бібліоміст. – К.: Б.в., 2011. – 36 с. (с красной строки)
 

Список корисних веб-сайтів
* Українська Бібліотечна Асоціація - http://www.ula.org.ua
* Програма “Бібліоміст” – www.bibliomist.org
* розділ «Бібліотечному фахівцю» на сайті Національної Парламентської Бібліотеки України - http://profy.nplu.org
* Незалежний Бібліотечний Інформаційний Портал - http://librportal.org.ua
* Кабинет библиотековедения - www library.ru/1/kb/.phpindex
* сайт Центру бібліотечних технологій РГБ Инновации в библиотеке (на– http:blog.c- bit.ru)
* Библиомир: взгляд из Гомеля - http: inf.by/gomel_lib
* Журнали:
* «Библиотечное дъело» - www.bibliograf.ru/issues
«Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія» “Бібліотечний вісник», “Вісник Книжкової палати” - www.nbuv.gov.ua/portal/soc
* “Бібліотечний форум України” - www/idea.com.ua/forum/
* «Библиотека», «Библиополе» - www.library.ru
* «Бібліотечна планета» - profy.nplu.org/articles