Вы здесь

Март
Не в сети
Регистрация: 23/03/2010 - 12:51
Д. Корній "Зірка для тебе"

Дара Корній увірвалася в сучасну українську літературу з романом "Гонихмарник", за який письменницю нагородили третьою премією конкурсу "Коронація слова - 2010" і охрестили "українською Стефані Майєр".

Март
Не в сети
Регистрация: 23/03/2010 - 12:51

Другий роман "Тому, що ти є" Дара написала майже під примусом прихильників, і знову - успіх! Твір було удостоєно відзнаки "Вибір видавців" від "Коронації слова - 2011". Також серед нагород авторки - відзнака "Дебют року" від видання "Друг читача", премія асамблеї фантастики "ПОРТАЛ - 2011" - "Відкриття себе" імені В. І. Савченка.

Можливо, ця книжка не потребує розповіді про неї. Здається, розказана Дарою Корній історія була завжди, зроду-віку, відколи люди бачать зорі, а зорі - людей. "Зірка для тебе" відкриватиме багато "можна" і зніматиме чимало "могло б".

Цієї книги не могло не бути, як не могло не бути зірок і тих, хто їх рахує, кохання й тих, кого воно знаходить, вічності й тих, для кого в ній приготоване місце. Наче "Місячну сонату", наче пульс музики, "Зірку..." мусили віднайти. Утім, цього роману могло б і не бути, якби авторка обрала коло стандартних тем. Та ані тем, ані уяви письменниці не забракло, тому сподівання шанувальників вона, ймовірно, перевершить.

Як у давнину найцінніша інформація передавалася з уст до уст, так історія кохання Сергія і Зоряни, астронома-сироти і поетки-повії, прямуватиме від людини до людини, від серця до серця. Добрі ангели і брудні помисли, згубна пристрасть і фатальна помилка, слова, що не тільки зцілюють, але й утримують від непоправного, занедбані стежки і квітучі сади в оптімальній пропорції посіяні на сторінках роману.

Цю книжку можна взяти з собою в подорож чи до пологового будинку, подарувати другові й ворогові. Здається, її можна їсти замість хліба і напувати нею спраглу дива душу. Чи не тому, що народжена вона від двох стихій - прозової і поетичної, на кордоні талантів Дари Корній і поетеси Люби Долик - шляхетних львів'янок, які промовляють універсальною мовою любові.

Як давно ми не дивились на небо? Як давно ми не рахували зірки? Відкривши книгу, ми побачимо, як високо - високо в небі маленькій зіроньці було зовсім не сумно і не самотньо, було добре. Сестри водили хороводи, і вона безтурботно зоріла. Батько - Місяць вигравав на флоярі свою коломийку чи вальс, і зіроньки під ту мелодію безжурно танцювали. Інколи шкодила веселощам дивна смутна мелодія, яка долітала звідкілясь із тих околиць, де вічна темрява. І тоді, щоб приглушити сум та повернути веселість, зіроньки не тільки танцювали, а й співали.

                                        Послухай, будь ласка, послухай всім тілом :

                                        Це зорі прислали цю музику нам.

                                         Тумани украсти нас, певно, хотіли,

                                         Ми танули й вірили тільки зіркам.

                                         Ми линули в ніжності тихих мелодій,

                                          Зникали у тиші слова і думки.

                                          Ми були - у Вічності!

                                          (Правда, ти згоден?)

                                           Ми були.

                                            Ми є.

                                             Ми самі вже - зірки.

Беручи до рук "Зірку для тебе", знайте, що цей п'янкий літературний напій, цей фешенебельний готель драматичних людських доль насправді має категорію " п'ять зірок". Вона - зоря, і вона у ваших руках.

Добавить комментарий