Вы здесь

Діти з особливими потребами в освітньому просторі України

Завантажити pdf

ВІД УКЛАДАЧІВ
ВСТУП
НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ
ІНКЛЮЗИВНЕ НАВЧАННЯ: ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ
Окремі напрямки у вихованні і навчанні дітей з особливими потребами
Підготовка фахівців до роботи в інклюзивному освіт­ньо­му середовищі
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ СУПРОВІД ТА СОЦІАЛІЗАЦІЯ ДІТЕЙ ЗА НОЗОЛОГІЯМИ​
Психолого-педагогічний супровід та соціалізація дітей з вадами зору​
Психолого-педагогічний супровід та соціалізація дітей з ва­дами слуху​
Психолого-педагогічний супровід та соціалізація дітей з по­рушеннями функцій опорно-рухового апарату
Психолого-педагогічний супровід та соціалізація дітей з порушеннями мовлення
Психолого-педагогічний супровід та соціалізація дітей з обмеженими можливостями розумового розвитку
Психолого-педагогічний супровід та соціалізація дітей з затримкою психічного розвитку
Психолого-педагогічний супровід та соціалізація дітей з порушенням емоційно-вольової сфери (аутизму)
Психолого-педагогічний супровід та соціалізація дітей з синдром Дауна
ІМЕННИЙ ПОКАЖЧИК

 

 

«Нещасна, знедолена природою… ма­ленька
людина не повинна знати про те, що вона −
малоздібна, що в неї − слабкий розум. Виховання
такої людини повинно бути в сто разів
ніжнішим, чуйнішим, дбайливішим»

В. О. Сухомлинський.
Вибрані твори : у 5 т. –
К., 1977. − Т. 5. − С. 590.

 

 

ВІД УКЛАДАЧІВ

 

Інтегрування дітей з особливостями психофізичного розвитку в за­гальноосвітній простір України є одним із напрямів гуманізації всієї системи освіти, що відповідає пріоритетам державної політики, окрес­леним у «Національній стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року» та підтриманим низкою законодавчо-нор­мативних документ­ів, серед яких Закони України «Про внесення змін до деяких законів України про освіту щодо організації інклюзивного навчання» (від 5 черв. 2014 р.) та «Про внесення змін до закону України «Про освіту» щодо особ­ли­вос­тей доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх пос­луг» (від 23 трав. 2017 р.).

Як свідчить досвід багатьох країн, інтеграція дітей з особливими освітніми потребами відбувається в інклюзивних школах, які прий­мають усіх дітей за місцем їх проживання. Тобто, такі діти можуть нав­чатися у загальноосвітніх школах за умови реалізації інклюзивної мо­делі освіти, зорієнтованої на особистість, що заохочує вірити в свої сили, бути собою, спонукає до реалізації особистісних можливостей, широкого самовираження, внутрішньої активності.

Але інклюзивна освіта потребує змін на всіх рівнях освіти, оскільки це особлива система навчання, яка охоплює різноманітний контин­гент учнів і диференціює освітній процес, зважаючи на потреби дітей усіх груп та категорій.

У 2016 році загальноосвітні навчальні заклади саме Запорізької області стали своєрідними майданчиками для проведення науково-педа­гогічного експерименту. Він проходив у рамках пілотного проекту Всеук­раїнської благодійної організації «Благодійний фонд Порошенка» щодо розвитку інклюзивного освітнього середовища, спрямованого на розроблення науково-організаційних засад практичного впровадження інклюзивної освіти, апробації структурно-організаційної моделі та сприяння соціальній інтеграції дітей з особливими освітніми проблемами.

Увага держави та суспільства до цієї важливої проблеми, праг­нення в будь-який спосіб допомогти у вирішенні виниклих нагальних завдань й спонукали до створення пропонованого покажчика.

Відкриває видання стаття доктора психологічних наук Євгена Анатолійовича Клопоти. Декілька теплих слів хочеться сказати про її автора − людину, яка досягла неабияких професійних успіхів, завжди жила повноцінним життям, не зважаючи на те, що із раннього дитинства потрапила до категорії людей із фізичними обмеженнями. А ще Євген Анатолійович неймовірно щирий, від­критий, завжди готовий протягнути руку допомоги.

У бібліографічному покажчику укладачі намагались систематизу­вати праці, присвячені проблемам інклюзивної освіти, висвітлити зарубіжний та вітчизняний досвід роботи із зазначеними категоріями дітей. Посібник структуровано за розділами, які включають законодавчі та нор­мативні документи, матеріали загального характеру та за окремими напрямами нозологій. Акцент зроблено на загальноосвітній ланці навчання. До покажчика не увійшли джерела, які розглядають роботу із кате­горіями дітей з глибокими порушеннями та потребуючих виключно спе­ціальної освіти.

Джерела у розділах розташовано за абеткою авторів або назв, виключення становить розділ «Нормативно-правове забезпечення інклюзивної освіти», в якому законодавчі та нормативні документи зібрано у межах відповідних державних органів та подано у зво­ротно-хроно­логічному порядку. Кожний бібліографічний опис має свій ідентифікаційний номер.

До посібника включені бібліографічні описи окремих видань, статей, вміщених у збірниках, періодичних виданнях із фондів Запорізької ОУНБ та повнотекстових загальнодоступних Інтернет-ресурсів.

Покажчик вміщує матеріали, напрацьовані вітчизняними фахівцями та надруковані у вітчизняних виданнях з 2012 по 2017 роки. Видання, які відсутні у фондах Запорізької ОУНБ, мають Інтернет-посилання.

Основними джерелами пошуку літератури були фонди, каталоги і картотеки Запорізької ОУНБ, Інтернет-ресурси, серед яких бази даних провідних наукових бібліотек України, сайти державних установ.

Добір матеріалів закінчено у липні 2017 року.

Посібник має іменний покажчик, який відображає прізвища авторів статей, окремих видань, укладачів тощо, із відповідними номерами бібліо­графічних записів. Посилання на згадані у назвах окремі авторські методики оформлюються за принципом персоналій та подаються у дужках.

Відповідно до наповнення видання адресоване, насамперед, фахів­цям, працюючим із зазначеними категоріями, майбутнім спеціалістам, батькам дітей з особливими освітніми потребами та всім, хто прагне допомогти у реалізації інклюзивної освіти та створити в Україні справжнє демократичне суспільство.

Свої пропозиції, зауваження та побажання надсилайте на адресу відділу наукової інформації та бібліографії КЗ «ЗОУНБ» ЗОР (м. Запо­ріж­жя, просп. Соборний, 142, тел. (061) 787-563-57) чи www.zounb.zp.ua  (e-mail: bibliograf@zounb.zp.ua).

 

ВСТУП

 

Після прийняття Конвенції ООН про права інвалідів та її ратифікації Україна повинна забезпечувати інклюзивну освіту на всіх рівнях, доступ до загальної вищої освіти, професійного нав­чання, освіти для дорослих і навчання протягом усього життя, без дискримінації та нарівні з іншими, з метою розвитку фізичних, розумових та творчих здібностей інвалідів, почуття гідності та самоповаги, надання можливостей для ефективної участі таких людей у житті суспільства. Держава має надавати можливості засвоєння життєвих навичок, які спрямовані на підвищення інтеграції в со­ціум осіб із вадами.

Навчання дітей з інвалідністю здійснюється за допомогою спе­ціальних методів, способів і в умовах, які максимально сприяють засвоєн­ню знань і соціальному розвитку. Однак існує велика кількість перепон у процесі інтегрованого навчання та інклюзивної освіти в цілому.

Інклюзія розглядається як процес (не як результат) підходу до різних потреб усіх учнів, збільшення участі в навчальних процесах і ско­рочення винятків за межами й у межах освіти. Зміна погляду на процес виховання як інклюзивний процес пов’язана з новим визначенням проблеми. Після визначення освіти дітей зі спеціальними потребами ЮНЕСКО прагне вирішувати проблему спеціального обладнання, оточення й викладачів та їх кваліфікації, а також розробку методів та навчальних планів.

Таким чином, поняття «інклюзивний» персоніфікує собою без­по­середню приналежність і стосується не тільки людини з інвалідністю, а взагалі всіх людей, з якими ми маємо справу. У про­цесі інклюзії величезну роль відіграє повага до себе, до інших, прийняття оточення з їх відмінностями.

Основними принципами інклюзивної школи є такі:

− усі діти мають навчатися разом у всіх випадках, коли це виявляється можливим, незважаючи на певні труднощі чи відмін­ності, що іс­нують між ними; школи мають визнавати і враховувати різноманітні потреби своїх учнів узгодженням різних видів і темпів навчання;

− школи повинні забезпечувати якісну освіту для всіх, розроб­ляючи відповідні навчальні плани та стратегії викладання, вживаючи організаційні заходи, використовуючи партнерські зв’язки зі своїми громадами;

− діти з особливими освітніми потребами мають отримувати будь-яку додаткову допомогу, яка може знадобитися їм у нав­чаль­ному процесі;

‑ інклюзивні школи − найефективніший засіб, який гарантує солідарність, співучасть, взаємоповагу, розуміння між дітьми з особ­ливими потребами та їх ровесниками.

Необхідно підкреслити, що інклюзивний процес не може розвиватися без ресурсів, допомоги інших, ретельної підготовки викладачів та суспільства, поваги й упевненості, усвідомлення, а та­кож взаємної відповідальності.

У залежності від тривалості перебування дитини з пору­шен­нями розвитку в шкільному колективі виділяються такі види інтеграції:

− комбінована, коли дитина навчається в класі (групі) звичайних дітей, одержуючи при цьому систематичну адекватну корекційну допомогу вчителя-дефектолога;

− часткова, коли окремі діти проводять частину дня у звичайних групах (класах);

− тимчасова, коли діти спеціальних і загальних груп і класів поєд­нуються для проведення різних заходів, прогулянок, свят, змагань;

− повна інтеграція, коли діти-інваліди можуть по одній-дві особи включатися у звичайні загальні заклади, а якщо виникне необ­хідність у корекційній допомозі, то батьки й фахівці її нададуть.

На нашу думку, усі ці форми найбільш ефективно реалі­зуються в закладах комбінованого типу.

У зарубіжних дослідженнях виділяються чотири види інтег­ра­ції залежно від ступеня взаємодії: фізична, функціональна, соці­альна, соціоетальна. Фізична інтеграція припускає лише перебування дітей разом в одному приміщенні одночасно. Основна харак­те­ристика функціональної інтеграції − наявність предметно-просто­рового об’єднання, яке супроводжується організацією предметної взаємодії. Соціальна інтегра­ція передбачає міжособистісні контакти між звичайними та особливими дітьми. Соціоетальна інтеграція визначає вищий ступінь взаємодії і вва­жається оптимальною, тому що відбувається повне зняття соціальної дистанції, рівноправне партнерство в діяльності та суб’єкт-суб’єктні від­носини в дитячій групі.

Незважаючи на значні відмінності в системах інтегративного підходу до навчання, виховання й розвитку дітей з особливими по­требами різних країн, дослідники одностайні в розумінні інтеграції як процесу, що створює оптимальні умови для повноцінного спілкування учнів незалежно від рівня здоров’я.

Основними принципами процесу освіти учнів «зі спеціальними потребами» є принципи децентралізації, нормалізації й інтеграції.

Перевагами інклюзивного навчання є те, що учні з інвалідністю сприймаються як рівні, навчаються разом із дітьми, які не мають порушень у розвитку, живуть вдома зі своєю родиною, і це допомагає їм нор­мально розвиватися. Інклюзивне навчання не потребує деяких витрат, які необхідні в спеціалізованих школах. Діти з інвалідністю під час навчання мають можливість грати і спіл­куватися зі своїми здоровими друзями, і це є важливим у процесі соціалізації та становленні особистості. В умовах інклюзивного нав­чання дитина з інвалідністю адаптується у звичайному сере­довищі учнів, а спеціалізована школа створює штучний клімат, який заважає подальшій адаптації у навчальних та професійних колек­тивах.

Тому необхідно звернути увагу на такі аспекти: створення ресурсних центрів, які будуть організовуватися, в тому числі на базі спеціалізованих шкіл; підвищення якості підготовки й перепід­готовки вчителів; рівну участь у навчальному процесі незалежно від рівня здоров’я.

Для України інклюзивна освіта − педагогічна інновація, що перебуває на стадії впровадження, а тому натрапляє на труднощі. Професійна непідготовленість вчителів загальноосвітньої школи до роботи з діть­ми з особливими освітніми потребами, архітек­турна непристосованість шкільних приміщень, недоопрацьованість нормативно-правової бази, необхідність додаткового фінансування інклюзивних закладів освіти, академічна перевантаженість нав­чальних програм, які досить важко адаптувати до потреб дитини з фізичними порушеннями, негативне ставлення батьків інших дітей, − все це значно утруднює процес запровадження інклюзив­ного навчання.

Інклюзивний процес перебігає стихійно, у ряді випадків він невиправдано прискорюється, інклюзивна освіта вводиться адмі­ністра­тив­но-командним способом, без достатньої підготовленості освітніх установ загального призначення і їх педагогічного складу. Необхідно зазна­чити, що вчителям доведеться витрачати багато годин на підготовку ін­дивідуальних програм навчання, які потрібні для учнів з особливими потребами, і це може призвести до зниження якості навчання звичайних учнів у змішаних класах. Також в інтегрованих класах існує проблема створення портфоліо, яке є важливим засобом контролю та оцінювання учнів з інвалідністю. У цьому плані вагомим є портфоліо, що веде вчитель. Таке портфоліо дає змогу розв’язати проблему відповідності навчальної програми можливостям особистості.

Вважаємо, що процеси інтеграції дітей з особливими освітніми потребами в загальноосвітні навчальні заклади набудуть значного поширення й стануть успішними за умови зміни ставлення в суспільстві до цих дітей та до ідеї інклюзії, належного фінансування інклюзивних заходів, здійснення необхідної фахової підготовки майбутніх педагогів і проведення їх перепідготовки. Важлива складова успішного функціонування інклюзивної системи освіти − це командний підхід, тобто тісна співпраця педагогів, батьків та кола фахівців в одному напрямку.

 

доктор психологічних наук, професор,

заслужений працівник освіти України

Євген Клопота.            

 

НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ІНКЛЮЗИВНОЇ ОСВІТИ

 

  1. Конвенція про права осіб з інвалідністю (Конвенція про права інвалідів) : Конвенція ООН від 13 груд. 2006 р. : [ратифіковано Законом України від 16 груд. 2009 р. № 1767-VI, дата набрання чинності для України: 6 берез. 2010 р.] // Офіц. вісн. України. − 2010. − № 17. − Ст. 799.

* * *

  1. Про внесення змін до Закону України «Про освіту» щодо особливостей доступу осіб з особливими освітніми потребами до освітніх послуг : Закон України від 23 трав. 2017 р. № 2053 // Голос України. − 2017. − 7 лип. (№ 123). − С. 3.
  2. Про внесення змін до деяких законів України про освіту щодо організації інклюзивного навчання : Закон України від 5 черв. 2014 р. № 1324 // Відомості Верхов. Ради. − 2014. − № 30. − Ст. 1011. ; Офіц. вісн. України. − 2014. − № 52. − Ст. 1386.
  3. Про ратифікацію Конвенції про права осіб з інвалідністю і Факультативного протоколу до неї [Електронний ресурс] : Закон України від 16 груд. 2009 р. № 1767-VI [зі змін. та доп., станом на 7 верес. 2016 р.] // Верховна Рада України : офіц. веб-портал. − Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1767-17 (дата звернення: 30.03.2017).

* * *

  1. Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Освіта, охорона здоров’я та соціальне забезпечення дітей з порушеннями психофізичного розвитку: проблеми та шляхи їх вирішення» : Постанова Верхов. Ради України від 13 січ. 2015 р. № 96 // Голос України. − 2015. − 28 січ. (№ 14).

* * *

  1. Про заходи, спрямовані на забезпечення додержання прав осіб з інвалідністю : Указ Президента України від 13 груд. 2016 р. № 553 // Офіц. вісн. Президента України. − 2016. − № 35. − Ст. 795.
  2. Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року : Указ Президента України від 25 черв. 2013 р. № 344 // Офіц. вісн. Президента України. − 2013. − № 17. − С. 31−43.
  3. Про заходи щодо розв’язання актуальних проблем осіб з об­ме­женими фізичними можливостями : Указ Президента України від 19 трав. 2011 р. № 588 // Уряд. кур’єр. − 2011. − 1 черв. (№ 98). ; Офіц. вісн. Президента України. − 2011. − № 16. − Ст. 741.
  4. Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні : Указ Президента України від 30 верес. 2010 р. № 926 // Офіц. вісн. України. − 2010. − № 75. − Ст. 2659.

* * *

  1. Про внесення змін до Порядку організації інклюзивного нав­чання у загальноосвітніх навчальних закладах : Постанова Кабінету Міністрів України від 9 серп. 2017 р. № 588 // Уряд. кур’єр. – 2017. – 16 серп. (№ 152). – С. 11.
  2. Про затвердження Положення про інклюзивно-ресурсний центр : Постанова Кабінету Міністрів України від 12 лип. 2017 р. № 545 // Уряд. кур’єр. – 2017. – 26 лип. (№ 137). – С. 9−11 (Орієнтир № 26).
  3. Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з дер­жавного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами : Постанова Кабінету Міністрів України від 14 лют. 2017 р. № 88 // Офіц. вісн. України. − 2017. − № 19. − Ст. 531.
  4. Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року : Розпорядж. Кабінету Міністрів України від 14 груд. 2016 р. № 988-р // Офіц. вісн. України. − 2017. − № 1. − Ст. 22.
  5. Про затвердження плану заходів з виконання у 2015 році Загальнодержавної програми «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2016 року : Розпорядж. Кабінету Міністрів України від 26 серп. 2015 р. № 881-р // Уряд. кур’єр. − 2015. − 7 жовт. (№ 186).
  6. Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 31 січ. 2007 р. № 80 і від 5 квіт. 2012 р. № 321 [про надання інвалідам та дітям-інвалідам реабілітац. послуг] : Постанова Кабінету Міністрів України від 6 серп. 2014 р. № 306 // Уряд. кур’єр. − 2014. − 12 серп. (№ 145).
  7. Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей з особливими освітніми потребами : Постанова Ка­бінету Міністрів України від 21 серп. 2013 р. № 607 // Уряд. кур’єр. − 2013. − 18 верес. (№ 169). − С. 15−16.
  8. Про організацію діяльності загальноосвітніх шкіл та професій­них училищ соціальної реабілітації : Постанова Кабінету Міністрів Ук­раїни від 8 серп. 2012 р. № 734 // Офіц. вісн. України. − 2012. − № 60. − Ст. 2437.
  9. Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 346 і від 14 червня 2000 р. № 963 : Постанова Кабінету Міністрів України від 18 лип. 2012 р. № 635 : [про уведення посади асистента вчителя загальноосвіт. навч. закладу з інклюз. та інтегров. навчанням] // Інформ. зб. та комент. М-ва освіти і науки, молоді та спорту України. − 2012. − № 23/24. − С. 34−35.
  10. Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах : Постанова Кабінету Міністрів України від 15 серп. 2011 р. № 872 // Офіц. вісн. України. − 2011. − № 62. − Ст. 2475.
  11. Про затвердження плану заходів щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення на 2009−2015 роки «Безбар’єрна Україна» : Постанова Кабінету Міністрів України від 29 лип. 2009 р. № 784 // Офіц. вісн. України. − 2009. − № 58/60. − Ст. 2027. ; Уряд. кур’єр. − 2009. − 12 серп. (№ 145).
  12. Про встановлення строку навчання у загальноосвітніх навчальних закладах для дітей з особливими освітніми потребами [Електронний ресурс] : Постанова Кабінету Міністрів України від 23 квіт. 2003 р. № 585 [із змінами та доп., станом на 26 жовт. 2016 р.] // Верховна Рада України : офіц. веб-портал. − Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/585-2003-%D0%BF  (дата звернення: 30.03.2017).

***

  1. Про видання навчальної літератури для дітей з особливими ос­вітніми потребами у 2017 році : наказ МОН України від 4 квіт. 2017 р. № 527 // Інформ. зб. та комент. М-ва освіти і науки, молоді та спорту Ук­раїни. − 2017. − № 5. − С. 64−66.
  2. Про кодифікацію навчальної літератури для учнів з особливими освітніми потребами : наказ МОН України від 2 берез. 2017 р. № 335 // Інформ. зб. та комент. М-ва освіти і науки України. − 2017. − № 4. − С. 94.
  3. Про затвердження Плану заходів, спрямованих на забезпечення додержання прав осіб з інвалідністю [Електронний ресурс] : наказ МОН України від 20 лют. 2017 р. № 262 // Міністерство освіти і науки України : [сайт]. − Режим доступу: http://old.mon.gov.ua/files/normative/2017-02-23/6977/nmo-262.pdf  (дата звернення: 30.07.2017).
  4. Деякі питання участі в зовнішньому незалежному оцінюванні та вступних іспитах осіб, які мають певні захворювання та/або патологіч­ні стани, інвалідність : наказ МОН України, МОЗ України від 29 серп. 2016 р. № 1027/900 // Офіц. вісн. України. − 2017. − № 7. − С. 202−220. − Зміст: Перелік захворювань та патологічних станів ; Перелік особливих (спе­ціальних) умов для осіб з особливими освітніми потребами в пунк­тах проведення зовнішнього незалежного оцінювання.
  5. Про проведення науково-педагогічного експерименту «Роз­виток інклюзивного освітнього середовища у Запорізькій об­ласті» [Електронний ресурс] : наказ МОН України від 15 лип. 2016 р. № 836 // Міністерство освіти і науки України : [сайт]. − Режим доступу: