Цифри і факти діяльності бібліотек запорізькоі області за 2001-2005 роки

• Аналітичний коментар
• Мережа бібліотек
• Книжкові фонди
• Кількість читачів
• Обсяг фінансування на 1 бібліотеку
• Втрати на комплектування
• Читаність
• Вилучення літератури
• Надходження літератури
• Динаміка Книгозабезпечення
• Аналіз стану книжкових фондів публічних бібліотек Запорізької області за період 2000-2005р.

ЦИФРИ І ФАКТИ ДІЯЛЬНОСТІ БІБЛІОТЕК ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ ЗА 2001-2005 РОКИ

(Аналітичний коментар)

Характеризуючи стан та рівень роботи публічних бібліотек області у 2001 – 2005 рр. на основі аналізу статистичних даних можна відзначити певні зміни, які стосуються мережі установ, формування бібліотечних фондів, обслуговування користувачів. Попередній аналіз здійснювався у 2001 році /
За роки, що минули, мережа бібліотек області зменшилась на 21 одиницю і на 01.01.2006 р. загальна кількість найчисленніших установ культури становить 510 книгозбірень. Зокрема, на підставі рішень місцевої влади закрито міську бібліотеку у Мелітополі, по 2 сільських — у Василівському і Запорізькому районах, по одній сільській бібліотеці втратили жителі Вільнянського, Куйбишевського, Камянсько-Дніпровського та Токмацького районів. Відчутних втрат зазнали користувачі бібліотечними послугами у Веселівському, Пологівському та Приазовському районах: тут було закрито по 3 бібліотечні заклади. Tа найбільше постраждали жителі Михайлівщини, де відповідно до розпоряджень райдержадміністрації, закрито чотири сільські книгозбірні. В цілому ж у більшості регіонів збереглася усталена бібліотечна мережа, а Бердянська міська ЦБС навіть зросла за рахунок приєднання у 2004 році профспілкової бібліотеки.
Протягом останніх п’яти років у зв’язку із недосконалістю правового регулювання законодавства про місцеве самоврядування набули поширення процеси децентралізації. На сьогодні в статусі частково децентралізованих працюють бібліотечні мережі 12 районів області (Вільнянського, Куйбишевського, Кам’янсько-Дніпровського, Мелітопольського, Новомиколаївського, Оріхівського, Пологівського, Приазовського, Приморського, Розівського, Токмацького), а бібліотеки Великобілозерського та Запорізького районів децентралізовані повністю. Зберегти статус централізованих бібліотечних систем вдалося лише в 6 районах області (Бердянському, Василівському, Веселівському, Гуляйпільському, Чернігівському) та у містах Бердянську, Енергодарі, Запоріжжі, Мелітополі та Токмаку. Критичної ситуації об’єднання публічних і шкільних бібліотек у Михайлівському районі вдалося уникнути завдяки послідовній і активній позиції місцевої громади, Запорізької бібліотечної асоціації.
Зменшення кількості користувачів бібліотечними послугами на 40,8 тисяч (7,2%) у порівнянні з 2000 роком обумовлено передусім, демографіною ситуацією у сільській місцевості (кількість населення поменшалася на 25000 чол.) та скороченням мережі установ. Найбільше зниження кількості читачів зафіксовано в Пологівському (-9,2 тис.), Михайлівському (-8,6 тис.), Приморському (-8,0 тис.), Розівському (-3,8 тис), Якимівському (-3,0 тис.), Бердянському (-1,7 тис.), Василівському (-1,3 тис.), Запорізькому (-1,2 тис.) районах. У межах до 1 тис. читачів відбулося їх зменшення у Чернігівському районі (-0,1 тис.), Новомиколаївському (-0,4 тис.), Великобілозерському (-0,5 тис.), Приазовському (-1,0 тис.) районах. Серйозну стурбованість викликає також зниження показника обслуговування читачів у містах області (у м. Запоріжжі – на 5,4 тис., у м. Мелітополі – на 1,0 тис., у м. Енергодарі – на 0,7 тис. читачів).
Незначне збільшення кількості користувачів бібліотек у містах Бердянськ та Токмак (приріст становить 0,2 тис. читачів), Вільнянському (0,7 тис.), Гуляйпільському (0,1 тис.), Кам’янсько-Дніпровському (0,7 тис.), Мелітопольському (0,1 тис), Оріхівському (0,1 тис.), Токмацькому (0,2 тис.) районах та Василівському районах (де за період з 2000 по 2005 рік кількість читачів зросла на 3,4 тис.), на жаль, не вплинуло відчутно на загальний стан.
Тенденція зменшення кількості користувачів книгозбірень області має ще одну вагому причину – прогресуюче погіршення стану бібліотечних фондів, що викликає особливе занепокоєння бібліотечної громадськості та шанувальників книги. Останніми роками публічні бібліотеки області, особливо сільські, через недостатнє фінансування майже не отримували нової літератури, скоротилася передплата періодичних видань (як, правило, у сільські бібліотеки надходили 1-2 найменування місцевих газет).
Сьогодні обсяги суспільних фондів складають 7655,63 тис. одиниць, що на 312,2 менше ніж було у 2000 році. Протягом останніх років бібліотечні заклади області досить обережно відносилися до процесів списання літератури: відсоток списання до загальної кількості фонду знаходився в межах від 2,4 у 2001 році до 3,6 у 2004 р. Оновлення бібліотечних фондів не відбувалося, оскільки нові надходження становили від 1,4% (2000 р.) до 2,7% (2005 р.). Тож нині бібліотечні заклади області укомплектовані переважно виданнями 70-80-х років минулого століття, які у більшості не відповідають потребам сьогодення та запитам користувачів.
Слід відзначити, що основним джерелом поповнення фондів бібліотек області у 2003-2005 рр. стали соціально значущі видання і книги бібліотечної серії, випуск яких профінансовано урядом країни у рамках відповідної національної програми. Така підтримка фондів публічних бібліотек, безумовно, вкрай актуальна. Варто зазначити, що і якісний і кількісний склад цих надходжень помітно поліпшується. Лише за перший квартал 2006 року надійшло більше 30 тис. книг (для порівняння за 2003 р. одержано всього 2305 прим.).
Певний вклад у поповнення бібліотечних фондів внесла акція „Сільська бібліотека”. В ході її проведення (2002 – 2003 рр.) лише від населення м. Запоріжжя надійшло в дарунок від різних організацій та приватних осіб понад 8 тис. примірників друкованих видань.
Ще одним джерелом поповнення документального ресурсу бібліотечних закладів є кошти від надання платних послуг, за рахунок яких придбавається переважна більшість книжкової продукції.
Слід зазначити, що з 2003 року в області діють районні та міські програми поповнення бібліотечних фондів. Проте через відсутність належного фінансування вони виконуються далеко не в повному обсязі і відчутного впливу на загальний стан укомплектованості не мають.
Пасивно збереження бібліотечного фонду минулих років позначається на рівні показника книгозабезпеченості на 1 читача. За підсумками 2005 року в цілому по області цей показник становив 14,5 книги (для порівняння забезпеченість користувачів документами в Україні на 01.01.2005 складала 18,7), відповідно по містах області – 12,3 і по районах області – 15,8. У той же час у бібліотечних закладах деяких районів та міст області він значно вищий: у Вільнянському районі – 22,7; у Приморському – 21,0; у Чернігівському – 20,4; у Куйбишевському – 20,0 та ін. Серед міських бібліотек найвищий показник книгозабезпеченості у публічних бібліотеках м. Токмака – 20,6 та м. Бердянська – 19,2. Разом з тим, у Кам’янсько-Дніпровському районі книгозабезпеченість на 1 читача становить всього – 9,5 книг.
Аналіз показника читаності дозволяє констатувати, що протягом усіх цих років він залишався відносно стабільним: за підсумками 2000 р. читаність становила 22,0 книги, а за підсумками 2005 р. – 22,1 (по Україні 22,8). Найбільший рівень читаності зафіксований у Токмацькій МЦБС – 32,3 у 2000 р.
Знижується показник обертаності фондів бібліотек області: з 1,6 рази в 2001 р. до 1,5 рази в 2005 р. Наявність обтяжуючого масиву морально й фізично застарілих видань помітно послаблює культурно-просвітницький потенціал публічних книгозбірень, особливо сільських. Найбільший показник обертаності зафіксований минулого року у Кубишевському районі (2,2), м. Запоріжжі (2,1) та м. Мелітополі (2,0); найнижчий — характерний для бібліотечної мережі Вільнянського (0,9), Запорізького та Куйбишевського (1,0) районів.
За останні 5 років обсяги фінансових витрат на розвиток бібліотек збільшилися з 6,7 тис. грн. у 2001 р. до 19,5 тис. грн. у 2005 р. Проте питома вага коштів на комплектування , бібліотечних фондів стала значно меншою: якщо 2001 року ці витрати становили 17,3 відсотків від загальної суми, то у 2005 році — лише 7,7 відсотків. У межах бібліотек районів та міст області цей відсоток протягом періоду, що аналізується, також не був стабільним і зазнав змін. Були роки та райони, у яких зовсім не виділялися кошти на придбання літератури (у 2004 рік — Веселівський і Великобілозерський; у 2002 рік — Василівський та Якимівський). В той же час бібліотечні заклади Гуляйпільського, Приморського та Приазовського районів витрачали на придбання нових видань до 20 відсотків загальних річних коштів. У містах коштів на утримання бібліотек виділялося значно більше, ніж у сільських районах. Відповідно більшими були витрати й на комплектування фондів як у абсолютних показниках, так і у відсотковому відношенні. Показовим є приклад щодо бібліотек міст Запоріжжя та Мелітополя, де витрати на комплектування були на рівні 12% від загальної суми асигнувань. Наближаються до цього показника й бібліотечні заклади міста Токмака (понад 11% ). При значному збільшенні загальних обсягів фінансування бібліотечних закладів міст Бердянська та Енергодара питома вага витрат на поповнення фондів тут має тенденцію до скорочення, відповідно з 21 та 22 відсотків у 2001 р. до 2,4 і 3,5 відсотків.
Незадовільний рівень фінансування галузі культури загалом і книгозбірень зокрема, негативно позначився на матеріально — технічному стані бібліотечних установ: переважна більшість приміщень не опалюється, одна п’ята частина потребує ремонту, а три бібліотеки знаходяться в аварійному стані.
Зазначені чинники позбавляють бібліотеки привабливості, падає престиж бібліотечної професії. За останні роки з 83,3 до 78,8 знизився відсоток бібліотечних фахівців, які працюють у мережі.
Разом з тим, бібліотечні працівники докладають чимало зусиль для збереження позитивного іміджу бібліотек, вивчення потреб читачів, удосконалення їх обслуговування. Саме вирішенню цих проблем підпорядковувалися регіональні соціологічні дослідження „Сільські бібліотеки: стан, проблеми, перспективи”, „Потреби населення в бібліотечних послугах” (2001-2005 роки).
Провідним напрямком у роботі публічних бібліотек залишається краєзнавство, Пожвавленню краєзнавчої роботи, її оновленню сприяли проведення регіонального дослідження „Історія бібліотечної справи в області”, краєзнавчі читання, відповідні семінари.
2003 – 2005 рр. стали періодом певних зрушень у модернізації бібліотечних установ. Зараз комп’ютерний парк 12 центральних бібліотек налічує вже 35 одиниць, Бердянська, Мелітопольська міські, Енергодарська та Кам’янсько-Дніпровська системи мають доступ до Інтернету. Знаменною подією для публічних бібліотек стала участь у конкурсах проектів „Інтернет для читачів публічних бібліотек (LEAP)”, оголошених відділом преси, освіти і культури Посольства США в Україні. Перемога в даному конкурсі дала можливість створити в центральних бібліотеках Бердянська і Мелітополя Інтернет – центри з безкоштовним доступом користувачів до всесвітньої інформаційної мережі.
Отже, нагальними проблемами бібліотек залишаються, питання стабілізації бібліотечної мережі, поповнення бібліотечних фондів, підвищення сервісного рівня бібліотечних послуг, інформатизації, поліпшення матеріально-технічного стану, в т.ч. ремонт приміщень, забезпечення опалення.
Основними напрямками розвитку бібліотечної справи у майбутньому повинні стати:
• розвиток інформатизації бібліотек з метою підвищення якості інформаційного і бібліотечного обслуговування населення на основі впровадження передових інформаційно-комунікаційних технологій,
• забезпечення поповнення і збереження бібліотечних фондів як частини культурної спадщини і регіонального інформаційного ресурсу в інтересах нинішнього і майбутнього поколінь;
• забезпечення доступу населення до соціально значимої інформації, особливо в сільській місцевості, подолання інформаційної нерівності населення області, розвиток програм підтримки читання;
• сприяння розвитку системи професійної бібліотечної освіти;
• створення умов для зміцнення і розвитку матеріально-технічної бази бібліотек.