Бібліотека — простір психологічної допомоги

Передмова

Війна і ментальне здоров’я громадян України

Державна політика психосоціальної підтримки населення

Роль бібліотек у наданні психологічної допомоги

Окремі види психологічної підтримки в бібліотеках

Підготовка персоналу

Список літератури

Додатки

Передмова

Після початку повномасштабної війни Росії проти України надзвичайно загострилася проблема захисту ментального здоров’я людей. Участь у бойових діях, перебування в прифронтовій зоні з постійними ракетними та артилерійськими обстрілами, бомбовими ударами, перебування в окупації значно підвищують уразливість наших співгромадян до психосоціального стресу, сприяють поширенню психічних розладів, таких як депресія, тривога, постcтресові розлади тощо.

До таких самих наслідків можуть спричинити утрата почуття безпеки внаслідок вразливості практично всієї території країни для ракетних обстрілів та атак БПЛА; переміщення в інші регіони або країни й пов’язані з цим втрата роботи й звичного, комфортного середовища; побутові негаразди; фінансові труднощі; соціальна ізоляція; невпевненість у майбутньому і тривога за рідних та близьких.

У зв’язку з цим підтримка психічного здоров’я людини стала одним з пріоритетних завдань державної політики. Дуже важливою стає координація дій органів державної влади, профільних освітніх і науково-дослідних закладів, неурядових організацій, представників громадського сектору.

Звичайно, не можуть залишатися осторонь цієї проблеми і бібліотеки. Бібліотекарі здатні відігравати важливу роль у наданні доступу до ресурсів для подолання травматичних досвідів. Використання можливостей книгозбірень може стати кроком у напрямку створення безпечного та підтримуючого середовища для тих, хто шукає допомоги.

Цей матеріал – лише початок шляху до психологічного благополуччя користувачів бібліотеки через її ресурси. Важливо, аби бібліотекарі моніторили місцеві служби психологічної допомоги та активно взаємодіяли з експертами. Бібліотека повинна бути не лише місцем збереження корисних матеріалів, але й центром, який об’єднує спільноту навколо питань психологічного здоров’я.

Закликаємо складати списки контактів психологів, організовувати заходи, тренінги та обмін досвідом, щоб бібліотека стала середовищем підтримки, де кожен читач знайде не лише інформацію, але й руку допомоги в складні моменти.

Нехай ваша бібліотека стане осередком підтримки для всієї спільноти!

Війна і ментальне здоров’я громадян України

Ментальне здоров’я – це стан щастя та добробуту, в якому людина реалізує свої творчі здібності, може протистояти життєвим стресам, продуктивно працювати та робити внесок у суспільне життя. Ще до недавнього часу ми мало замислювалися над станом своєї психіки, відчуттям стабільності та впевненості. Але з початком повномасштабного вторгнення стрес та тривога стали невід’ємною реалією нашого життя. Війна з усіма її проявами – це надпотужний стрес, який може мати вплив на психіку людей навіть через кілька років після того, як бойові дії завершаться.

Вона забирає життя і здоров’я, змушує людей залишати свої домівки, розлучає близьких. Практично все населення України живе в постійному стресі, переживає тривогу за своє життя та життя своїх близьких, не відчуває себе у безпеці. Під час воєнних конфліктів існує багато загроз для людської психіки, з якими складно впоратися самотужки. Це тривога, стрес, горе, травма, панічні атаки, почуття провини, депресія, кошмари, посттравматичний стресовий розлад та інші проблеми.

Стрес – стан психічного напруження, що виникає у людини в складних умовах повсякденного життя та при особливих екстремальних обставинах. Є стресори, які виходять за рамки звичайного людського досвіду — стихійні лиха, техногенні катастрофи, теракти, масові насилля, бойові дії, ситуація полоненого, втрата власного дому, тортури. Саме з ними часто стикаються люди в нашій країні. Участь у бойових діях або перебування в прифронтовій зоні з постійними ракетними та артилерійськими обстрілами, бомбовими ударами, перебування в окупації значно підвищують уразливість до психосоціального стресу.

Дуже серйозною загрозою є і посттравматичний стресовий розлад (далі –ПТСР). Він може виникнути внаслідок переживання людиною травматичної події, яка загрожувала її життю чи фізичній цілісності, або якщо вона була свідком подібного щодо інших людей чи дізналася про травматичну подію, що сталася з її рідними. Найуразливішими щодо ПТСР є люди віком до 22 або старше від 30 років Хворим на ПТСР властиві постійні думки про травматичну подію, тривожність, панічні атаки, а також утрата довіри до людей, проблеми в стосунках, зловживання алкоголем та наркотиками, суїцидальні думки [32].

На думку деяких фахівців існує феномен колективної травми. Це психічна травма, яку отримала група людей будь-якого обсягу – аж до цілого суспільства. Причини: війни, геноцид у різних виявах; катастрофи, депортація великих груп людей, обмеження їх свободи (концтабори); політичні, релігійні та інші репресії; терористичні акти, що спричинили суспільний резонанс. Низка досліджень свідчить про велике значення колективної травми не лише для покоління, яке пережило цю травму, але й для наступних поколінь [11].

У Міністерстві охорони здоров’я України прогнозують, що через війну психологічної підтримки потребуватимуть понад 15 млн. українців. При цьому близько 3–4 млн. людей потребуватимуть медикаментозного лікування. Після війни щонайменше кожна п’ята людина буде мати негативні наслідки для психічного здоров’я. За даними МОЗ, у 20–30 % осіб, які пережили травматичні події, може розвинутись ПТСР.

Крім того, через 5–7 років очікують зростання кількості осіб з наркотичною, алкогольною та іншими залежностями. Через психоемоційне напруження, спричинене війною, українці постаріють на 10–15 років, тобто хвороби, притаманні для зрілого та літнього віку, траплятимуться на 10–15 років раніше, ніж це було до війни. ВООЗ прогнозує, що до 2025 р. кожен другий українець може зіткнутися з проблемами у сфері ментального здоров’я. На думку деяких фахівців, для психологічної реабілітації українців після війни знадобиться до 20 років [22].

Участь у війні значно підвищує відсоток психічних розладів серед військових. Встановлено, що від 20 до 40 відсотків військовослужбовців потребують психологічної допомоги. Симптоми гострої травми виявляють у 60–80% захисників, які були очевидцями загибелі побратимів чи мирного населення або бачили тіла померлих. Ризик появи симптомів порушення психіки стосується більш молодих військових, віком 18–24 років [17].

Розвиток певних форм ментальних порушень значно впливає на продуктивність людей, а відтак і на економіку країни – утрати від проблем, пов’язаних із психічним здоров’ям, можуть сягати 4–5% ВВП.

Є проблеми і в забезпеченні захисту психічного здоров’я населення: брак фахівців, недостатня їхня підготовка, неготовність громадян звертатися за допомогою. І ось тут бібліотеки можуть стати потужним ресурсом психологічної підтримки.

Державна політика психосоціальної підтримки населення

У 2022 р. дружина Президента України О. Зеленська ініціювала Національну програму психічного здоров’я та психосоціальної підтримки. Її мета — створити власну, українську модель системи психічного здоров’я та психосоціальної підтримки, яка втілить найкращі світові й вітчизняні практики. Серед завдань — побудувати ефективну систему якісних і доступних послуг із психічного здоров’я, щоб ними міг скористатися кожен, хто їх потребує, прибрати стигму, навчити людей дбати про себе та оволодіти навичками самодопомоги. Зараз активно розробляють шляхи створення моделі такої системи надання психологічної допомоги. Фокус — на профілактиці, ранньому виявленні та втручанні, психопросвіті з акцентом на самодопомогу.

У межах програми вже напрацьовано:

довідник «Базові навички турботи про себе та інших»;

новий розділ «Довідника безбарʼєрності» – «Етика взаємодії у період стресу»;

методику керування стресом у застосунку «BetterMe»: «Mental Health»;

ролики для телебачення «Скажи чесно, ти як?», аптечка самодопомоги від українських зірок і телеведучих;

серію анімаційних відеороликів про природу стресу, допомогу собі та близьким [19].

Значний внесок у підтримання психічного здоров’я громадян роблять також профільні неурядові організації. На початку квітня 2023 р. у Києві відкрився перший в Україні Центр стресостійкості. Наразі в ньому працюють 15 психологів, які надають підтримку різним соціальним та професійним групам населення. Підготовку фахівці Центру проходили в Ізраїлі за програмою Ізраїльської коаліції травми. Схожі центри відкриваються і в інших містах. Усією країною працюють центри психологічної реабілітації.

Але ситуація настільки загострюється, що нам усім доведеться стати трішки психологами. Міністерство культури та інформаційної політики України оголосило про реалізацію відомчого проєкту «Мистецтво допомагати: психосоціальна підтримка в галузях культури та інформаційної політики» щодо використання бібліотек з метою психосоціальної підтримки. Цей проєкт втілюється в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?». Його мета – забезпечити комплексну психосоціальну підтримку громадянам України завдяки залученню фахівців закладів культури, мистецької освіти та бібліотек.

Проєкт містить три компоненти:

навчання працівників і студентів закладів мистецької освіти (наданню першої психологічної допомоги та піклуванню про ментальне здоров’я);

бібліотеки як простір для отримання психологічної підтримки;

створення відеорекомендацій щодо відвідування культурних заходів [5].

Другий етап проєкту — «Ментальне здоров’я: бібліотека як простір психосоціальної підтримки» буде пріоритетним напрямом на 2024 рік. Зокрема, планується створити необхідні умови на базі бібліотечних закладів, де населення зможе отримати психосоціальну підтримку. Завданнями напряму є підвищення рівня обізнаності працівників бібліотек щодо ментального здоров’я, навичок самодопомоги та способів підтримки психоемоційного стану відвідувачів. Проєкт допоможе працівникам бібліотек опанувати техніки першої психологічної допомоги та окремі арттерапевтичні техніки.

МКІП зазначає, що для створення просторів психосоціальної підтримки в бібліотеках потрібно:

підвищити обізнаність працівників бібліотек про проблеми психічного здоров’я та техніки надання першої психологічної допомоги;

розвивати компетентності працівників бібліотек щодо використання окремих арттерапевтичних технік задля організації заходів і розповісти на рівні громади про бібліотечні простори як про хаби психосоціальної підтримки;

підвищувати обізнаність людей громад – учасниць проєкту в питаннях психічного здоров’я, проводити спеціальні просвітницькі заходи [5].

Проєкт має охопити 15 бібліотек у шести регіонах України. Експерти створять спеціальні програми для тренерів, які навчатимуть працівників бібліотек технік психосоціальної підтримки.

Таким чином, завдяки спільним зусиллям МКІП та ЮНЕСКО, а також Координаційного центру з психічного здоров’я КМУ всі відвідувачі бібліотек, серед яких: захисники та захисниці, дружини, діти і родичі військовослужбовців, вимушено переміщені особи та жителі громад-учасників пілотного проєкту, матимуть змогу отримувати психосоціальну підтримку.

Роль бібліотек у наданні психологічної допомоги

Бібліотеки, маючи унікальні можливості та ресурси, можуть відігравати значну роль у наданні психологічної підтримки. На думку фахівців (Н.І. Розколупа), зараз змінилися основні причини відвідування публічних бібліотек, на перше місце виходить саме потреба в психологічному розвантаженні відвідувачів.

При цьому важливо розуміти, що бібліотечні заклади не можуть замінити кваліфіковану психологічну допомогу. Їхня роль полягає в тому, щоб надати людям первинну підтримку, інформацію та ресурси, а також допомогти їм знайти необхідну фахову допомогу.

Таким чином виокремлюється кілька напрямів можливої допомоги:

створення безпечного та спокійного простору;

надання доступу до інформації та ресурсів;

забезпечення доступу до психологічних консультацій;

підтримка соціальної зв’язності;

забезпечення доступу до освіти;

проведення психосоціальних заходів;

забезпечення доступу до книг та інших матеріалів.

Створення безпечного та спокійного простору

Бібліотеки мають стати місцем, де люди можуть розслабитися, відволіктися від проблем та відчути себе в безпеці. Для цього важливо створити комфортну атмосферу, забезпечити доступ до зручних меблів, книг та інших ресурсів.

Багато бібліотек під час війни стали виконувати роль укриттів, куди приходять люди під час повітряних тривог. Таким укриттям стала і Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека. Спочатку працівники під час тривог тільки зустрічали людей та проводжали їх до не дуже затишного підвального приміщення. Але згодом зрозуміли, що потрібно зробити перебування в укритті більш психологічно комфортним.

У грудні 2023 року Запорізька бібліотечна асоціація отримала фінансування в рамках конкурсу малих інфраструктурних грантів House of Europe для облаштування творчого простору-укриття «Таємниче підземелля» в Запорізькій обласній універсальній науковій бібліотеці. Проєкт передбачав проведення ремонтних робіт, закупку обладнання і меблів для культурно-мистецьких заходів.

Зараз приміщення обладнане вентиляцією, обігрівачем, а також технікою для проведення культурно-мистецьких заходів — ноутбуком, проєктором, екраном, термопотом. Розкладні меблі забезпечують гнучкість простору для проведення заходів в різних форматах. Також в укритті є безкоштовний wi-fi.

Далі працівники бібліотеки знайшли інформацію про те, що один з найбільш стресових моментів, пов’язаних з перебуванням в укриттях, — це власне сам перехід до підвального приміщення. За підтримки Європейського Союзу в рамках програми House of Europe завідувачка відділу абонементу Тетяна Тренчук нанесла художній розпис на вході в укриття. Особливо він сподобався дітям, оскільки тепер вони спускаються сходами через барвистий казковий ліс, який веде в Таємниче підземелля.

Так звичайне укриття стало місцем безпечного дозвілля і творчим простором. Відвідувачі дитячого хабу «BookЛандія» переглядають тут книги, малюють крейдою на грифельній стіні, практикують інтерактивне читання у форматі японського театру «Камішібай».

Надання доступу до інформації та ресурсів

Бібліотекарі здатні відігравати важливу роль у наданні доступу до ресурсів для подолання травматичних досвідів. Здавалося б, Інтернет переповнений інформацією, але для людини, яка пережила травмуючі події та знаходиться в стресі, знайти дійсно якісну та доступну психологічну підтримку може бути досить складно.

На самому початку війни, коли був дуже великий потік біженців, на базі публічних бібліотек м. Запоріжжя було створено інформаційні центри для внутрішньо переміщених осіб. Людям допомагали знайти контакти різних організацій, пунктів гуманітарної допомоги, гарячих ліній психологічної допомоги, зареєструватися у ЦНАПах, записатися на прийом до лікаря, зробити копії документів. У бібліотеках можна було знайти інформацію про поточні події, попрацювати у зоні коворкінгу, зустрітися з психологами. Розгубленим людям, які багато пережили і перебували у стані стресу, погано орієнтувалися у місті, така допомога була дуже важливою. Зараз ці центри продовжують діяти.

Існує і проблема соціально-психологічного порядку, а саме – неготовність значної частини наших співгромадян звертатися до фахівців навіть після виникнення явних проблем з психічним здоров’ям. Це зумовлено як певними стереотипами, так і недостатньою обізнаністю населення про роботу психологів, психотерапевтів тощо.

Дуже радимо роздрукувати та розмістити у бібліотеці інформацію про телефони довіри, служби психологічної підтримки, корисні посилання (Додаток 1). У додатку надано телефони деяких гарячих ліній національного рівня. Їх варто регулярно доповнювати телефонами місцевих служб.

На основі порад практикуючих психологів бібліотекарі можуть зібрати інформацію щодо ресурсів, які допоможуть знайти шлях до психологічного відновлення швидко, безпечно та безоплатно. Важливо охопити якомога ширшу аудиторію, зокрема внутрішньо переміщених осіб та біженців.

Надаємо неповний список проєктів, благодійних фондів та інших організацій, де можна отримати психологічну допомогу. Радимо бібліотекарям підписатися на їх сторінки в соцмережах – там часто публікуються анонси майбутніх подій, алгоритми дій в кризових ситуаціях, а також є можливість отримати безкоштовну консультацію психолога онлайн або за телефоном довіри (Додаток 2).

Крім зазначених у додатку проєктів та фондів попитом користуються платформи з безоплатної психологічної допомоги «Запорука», «Хаб стійкості», група психологічної підтримки «Разом», Центр психологічної підтримки «ОбійМи», Центр психологічного консультування «Open Doors», онлайн платформа «Розкажи мені», телеграм-канали «Психологічна підтримка», «Перемога» (для осіб з 8 до 22 років), онлайн програма «Бути батьками ангела», реабілітаційний центр із надання безплатної психологічної допомоги «Крок назустріч» та ін.

Цей список варто доповнити інформацією про психологічну допомогу, доступну у конкретному регіоні. Наприклад, Благодійний фонд «Посмішка ЮА» був створений в Запоріжжі і наразі реалізує роботу в 17 областях України для людей, які опинилися в складних життєвих обставинах. Фонд надає допомогу у різних сферах, у т.ч. й ментального здоровʼя та психосоціальної підтримки.

У Запоріжжі та Запорізькому районі працюють мобільні бригади соціально-психологічної допомоги від фонду. Унікальність послуг бригад полягає в мобільності – фахівці мають можливість виїжджати на виклики та надавати допомогу на місці.

Контакти: hotline.posmishkaua@gmail.com

https://www.posmishka.org.ua/

https://www.facebook.com/posmishka.org.ua?locale=uk_UA

https://www.instagram.com/posmishka.ua/

Телефони: м. Запоріжжя: 380507300972, 380676105803

Запорізький район: 380662500462, 380676105650

Відвідувачам бібліотеки буде також корисно отримати інформацію про спеціальну сторінку «Ти як?» (https://howareu.com/), створену в межах однойменної Всеукраїнської кампанії. На сторінці можна знайти доказові техніки самодопомоги при стресі, контакти гарячих ліній психологічної допомоги, корисні поради, які допоможуть піклуватися про ментальне здоров’я — своє та людей поруч. Ці матеріали особливо цінні тим, що наші бібліотеки відчувають брак друкованих видань цієї тематики.

Користувачам можна також пропонувати перегляд відеороликів під назвою «Скажи чесно, як ти?» в YouTube, де зірки естради і телебачення діляться досвідом подолання стресу. Відеоролики підготовлені за участю фахівців із Центру психічного здоров’я та реабілітації ветеранів «Лісова поляна». Вони зрозумілими образами і простою мовою показують, чи варто стримувати почуття у складних ситуаціях, а також дають рекомендації з психологічної підтримки себе й тих, хто поруч. Кожен ролик містить якусь техніку допомоги собі під час стресу. Ці техніки прості та дієві. Для зниження рівня стресу їх достатньо застосовувати лише кілька хвилин на день [25].

Забезпечення доступу до психологічних консультацій

Консультації фахівців (психологів, психотерапевтів, реабілітологів) – це професійна допомога. Для того, щоб організувати безкоштовні консультації в бібліотеці, потрібно налагодити контакти з фахівцями, виділити приміщення, в якому вони працюватимуть, надати інформацію про можливість отримати консультації.

Є приклади, коли психолог входить до штатного розкладу бібліотеки, це дуже гарна практика. Так, на базі центральної районної бібліотеки ім. В. Стуса (м. Київ) працює психолог, штатна посада психолога є у штатному розписі і ЦРБ ЦБС «Свічадо» та у бібліотеці ім. М. Костомарова (поради психолога на сайті: http://surl.li/fgjsb), а також у Національній бібліотеці для дітей м. Київ (блог «Психолог у бібліотеці» — http://surl.li/fgjrn). У Львівській обласній бібліотеці для дітей організована психологічна служба допомоги. Щоп’ятниці тут можна отримати безкоштовну консультацію психолога [9].

Інший варіант — налагодження доступу до консультацій онлайн. Для онлайнових консультацій організовуємо робоче місце для відвідувачів та допомагаємо зареєструватися. Ресурсів для отримання таких консультацій достатньо.

Українська бібліотечна асоціація спільно з Міністерством культури та інформаційної політики України запустила онлайн-платформу «Психологічна підтримка», де можна знайти інформацію про психологічну допомогу, доступну українською мовою, а також зв’язатися з психологом онлайн.

На сайті Львівської обласної бібліотеки для дітей працює он-лайн-консультування за допомогою програми SKYPE (логін – psuhologlodb). Окрім того, користувачі можуть отримати заочну відповідь у письмовій формі, поділившись своєю проблемою із «Щоденником довіри» у бібліотеці або задавши питання через онлайн-форму https://lodb.org.ua/en/novyny/u-biblioteczi-praczyue-psyxologichna-sluzhba-dopomogy/ [29].

У Запорізькій обласній дитячій бібліотеці «Юний читач» реалізовано цікавий проєкт психосоціальної підтримки «Скарбничка чудес». Через мобільний застосунок дитині телефонує Морквинка. Саме вона відкриває секрети ментального здоров’я, дає поради з подолання страхів, тривог. Замість психолога діти бачать на екрані анімовану яскраву Морквинку. Вони сприймають її як добру подружку і діляться своїми переживаннями. По іншу сторону екрану діями і голосом Морквинки керує досвідчений педагог-психолог.

Публічна бібліотека імені Лесі України м. Києва практикує надання доступу до онлайн-лекцій психологів на каналі YouTube (http://surl.li/fgjva) [ 9].

Як бачимо, досвід уже напрацьовано, варто підібрати відповідні ресурси.

Звертаємо вашу увагу на платформу Doctors4UA (info@doctors4UA.com; https://doctors4ua.com/; https://www.facebook.com/Doctors4ua/; https://www.instagram.com/doctors4 ua/).

Це проєкт, створений для українців, яких зачепила війна. Він зібрав лікарів зі всього світу, які безкоштовно надають консультації з будь-яких медичних питань для українців, які не можуть відвідати лікаря фізично. Щоб отримати допомогу, потрібно зареєструватися, якщо зручніше зробити це з телефону, можна завантажити додаток. Потім слід заповнити свій профіль, трохи розповісти про себе (не більше 5 хвилин). Після успішного виконання попередніх кроків, можна розпочати консультацію, обравши зручний формат: текст, аудіо або відео.

Центр психологічної допомоги UWin пропонує безкоштовну психологічну допомогу українцям, що постраждали від війни, військовим та переселенцям. Команда досвідчених психологів надає від 2 до 8 безкоштовних консультацій, щоб допомогти знайти засоби справляння зі стресом та травмами. Залишити заявку на допомогу можна через телеграм @UWinwin_Bot. Індивідуальні безкоштовні сесії з психологом проходять онлайн.

Контакти: o.zamesova@uwin.win;

https://uwin.win/;

https://www.instagram.com/uwin.ua/;

https://www.instagram.com/uwin.ua/

Луганська обласна бібліотека пропонує такі ресурси:

1. Національна психологічна асоціація (є реєстр психологів): https://www.npaua.org

2. Проєкт «ПОРУЧ» – онлайн та очні групи психологічної підтримки для підлітків та батьків, чиє звичне життя зламала війна: https://poruch.me/

3. Проєкт «Надання соціально-психологічної підтримки та допомоги під час війни» від МГО «Міжнародний центр розвитку і лідерства»: https://cutt.ly/98OGgpa

4. Онлайн-платформа «Розкажи мені»: надає українцям безкоштовну психологічну допомогу: https://tellme.com.ua/

5. Безоплатні онлайн-групи, консультації: https://cutt.ly/N8OGbHH

6.Психологічна підтримка онлайн від проєкту «УкрЄдність»: https://ukrednist.com.ua/

7. Ресурси психологічної підтримки дітей: http://surl.li/fgjph

8. Форма для отримання психологічної підтримки від об’єднання «Співдія»: http://surl.li/fgjpo [21].

Підтримка соціальної зв’язності

Сьогодні бібліотека — це місце, де люди можуть зустрічатися, обмінюватися думками, навчатися нового й спільно започатковувати добрі справи. А ще — підтримувати один одного. Бібліотеки організовують клуби читання, групи підтримки та інші заходи, які допомагають людям спілкуватися з іншими та відчувати себе частиною спільноти.

Наприклад, в бібліотеках Сумської міської громади діє проєкт від місцевої організації Товариства Червоного Хреста України, яка ініціювала створення “Клубу ПсихоСоціальної Підтримки “ПочатОК”. Діяльність клубу передбачає постійну роботу з уразливими верстами населення, а саме людьми поважного віку та інвалідами, особами, які опинилися у «соціальному вакуумі» завдяки військовим діям.

Рівненська ОУНБ запрошує усіх охочих відвідати Клуб оптимістичного дозвілля «Дякую за запізнення!», ціль якого – об’єднувати людей для проведення активного дозвілля, неформального спілкування та співпраці, спрямованої на задоволення літературних, мистецьких, спортивних інтересів. Для зацікавлених проводять краєзнавчі екскурсії, майстер-класи, перегляд та обговорення кінофільмів, лібротерапію, медитацію, настільні ігри, фізичні вправи на свіжому повітрі.

Бібліотека на Соборній м. Кременчука організовує інтелектуальні розваги для сімей та друзів. Окрім конкурсів і вікторин тут почали проводити зустрічі для настільників (любителів настільних ігор) з Кременчука, району та навіть сусідньої області. Щосуботи у бібліотеці збираються настільщики з Кременчука, Горішніх Плавнів, Світловодська та вимушені переселенці. За цей час ігрову скарбничку бібліотеки поповнили 52 настільні ігри, які подарували місцеві та вимушені переселенці.

У Луцькій центральній бібліотеці для дорослих заснували літературний клуб “Читаюча молодь”, який веде психологиня Аліна Іванова з Миколаєва. Щомісяця учасники обирають нову книгу, для прочитання пропонуються книги художньої літератури українською мовою, зміст яких не перевищує 500 сторінок. Зібрання відвідують підлітки та дорослі, на обговорення книг приходить орієнтовано десять учасників.

В сільській бібліотеці Грунської громади Сумської області організували фітнес-клуб, до якого ходять місцеві жителі й вимушені переселенці. Переселенка з Харкова Наталія Чут запропонувала проводити в бібліотеці заняття з фітнесу, і сама стала тренеркою новоствореного клубу. Простір для тренувань облаштували в читальній залі. У бібліотеці є великий килим, який замінив учасницям занять спеціальні фітнес-килимки.

В Закарпатській обласній науковій бібліотеці започаткували чаювання, а разом із ним — психологічну підтримку для вимушено переміщених людей віком 60+. Тут парує чайник, на столі — домашні смаколики, а за ним — довірливі й неспішні бесіди. Усе — майже як вдома. Тільки насправді — у бібліотеці, яка сьогодні не просто книгосховище, культурний хаб, а й куточок спокою для тих, хто був змушений покинути рідні домівки.

А в Черкасах центральна міська бібліотека для дітей втілила в життя благодійний проєкт “Вітаємо іменинника”. Адже навіть під час війни кожна дитина заслуговує на щасливе дитинство. У бібліотеці впевнені — чужих дітей не буває. А день народження має стати днем, сповненим казкових мрій та сподівань. Першими в бібліотеці вітали двох іменинниць з Мелітополя — Станіславу та Анастасію. Дівчатка отримали подарунки й такі потрібні зараз позитивні емоції (https://gurt.org.ua/news/informator/83818/0).

У рамах проєкту «Психічне здоров’я для України» органам місцевого самоврядування на рівні територіальних громад рекомендовано створювати ветеранські групи самодопомоги. Вважається, що члени таких груп менше госпіталізуються, більше залучені до діяльності громади, прихильніші до лікування вад фізичного і психічного здоровʼя, мають краще соціальне функціонування та менше проблем у цивільному житті. Основою для їх організації є посібник «Організація ветеранських груп самодопомоги “рівний – рівному”». Акцент в них роблять на взаємодію і взаємодопомогу. Такі групи можуть успішно діяти на базі бібліотечних закладів [15].

Забезпечення доступу до освіти

Бібліотеки намагаються підтримувати неформальне навчання, зокрема, таке як освіта для дорослих, опанування навичками, що стосуються нинішнього і майбутнього економічного середовища, піклування про ментальне здоров’я. Це сприяє подоланню відчуття безвиході і формуванню впевненості у майбутньому.

Бібліотеки можуть пропонувати освітні програми та курси, які допомагають людям розвивати нові навички та знання. Це може дати їм відчуття контролю над своїм життям. У КЗ «Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека» з квітня по червень 2024 р. діяла програма «Турбота та взаємопідтримка» від Sesame Workshop. Програма була розроблена психологами та педагогами спеціально для українських батьків. Вона передбачала 5 практичних тренінгів, мета яких — навчити розпізнавати ознаки стресу у дитини та в себе; опанувати навички самотурботи та піклування про власне ментальне здоров’я; ознайомити, як допомогти дитині отримувати нові знання через гру; як допомогти адаптуватися після вимушеного переїзду та розширити коло людей, готових підтримати у хвилини кризи.

Учасники тренінгу обігрували практичні ситуації, пов’язані з вимушеним переселенням, вчилися комунікувати, опрацьовували життєвий досвід кожного переселенця, опановували навички допомоги постраждалим, формували почуття приналежності до нових місць перебування.

Заняття супроводжувалися серією короткометражних фільмів на тему позитивної самоідентичності, які були створені експертами в галузі психології.

У час, коли війна змусила багатьох українців покинути свої домівки, залишила без необхідних побутових речей та робочих місць, Городнянська центральна бібліотека Чернігівської області відкрила нові можливості для мешканців громади та внутрішньо переміщених осіб. Створена тут “Територія Творчості” стала відповіддю на спільну проблему користувачів – відсутність швейної машинки вдома і можливості придбати її. Відвідувачі бібліотеки тепер мають можливість безкоштовно навчитися шиттю, оволодіти новими навичками та отримати підтримку в перекваліфікації. Ця ініціатива не лише сприяє вирішенню побутових потреб, але й психологічному розвантаженню.

У Рівненській обласній бібліотеці в рамках проєкту «Життя після війни» проходять практичні заняття для військових, що втратили зір на війні. Проєкт спрямований, в першу чергу, на повернення до незалежного, активного життя військових, які втратили зір. Тому в навчально-тренінговому центрі бібліотеки захисники знайомляться зі шрифтом Брайля і вчаться ним друкувати, опановують шрифт Гебольда для вираження своїх думок та почуттів. Тренер Інтернет-центру “Окуляр” П. Поліщук проводить навчання програмам невізуального доступу до екрану персонального комп’ютера та мобільних пристроїв, а тифлопедагог В. Гошовський складає рельєфний план маршруту на місцевості для формування уявлень про відкритий простір і орієнтування в ньому. Звичайно, такі заняття сприяють покращенню психологічного стану людей, роблять їх більш впевненими. (https://libr.rv.ua/sections/items/17464).

Проведення психосоціальних заходів

Бібліотеки можуть організовувати групи підтримки, проводити лекції та семінари з психології, спрямовані на подолання стресу, тривоги та інших психологічних проблем, викликаних війною.

Так, у бібліотеці імені Павла Усенка м. Києва працює клуб психологічної самодопомоги під керівництвом Дар’ї Кіптач. Учасники клубу — внутрішньо переміщені особи, постраждалі від збройної агресії РФ та ті, хто зазнав негативного впливу війни. Заняття відбуваються щосуботи.

У бібліотеці ім. О. Олеся м. Києва діє клуб «Психолог», керівником якого є професійний психолог Олена Григорівна Смірнова. Засідання клубу відбуваються 2-3 рази на місяць. Це зустрічі з авторами книг з психології, огляди нової літератури, книжкових виставок, презентації книг, лекції з психології (http://olga-methodlibkyiv.blogspot.com/2018/08/blog-post_30.html)/

В Охтирській центральній міській бібліотеці було створено культурний креативний простір «Фабрика добра і відпочинку» для психологічного розвантаження під час війни мешканців територіальної громади. В рамках проєкту організовані заходи з психосоціальної підтримки (рекреаційні заходи, за каталогом заходів з ПСП в умовах НС (надзвичайних ситуацій), активні ігри та психоедукації, інформаційні сесії), заходи за напрямком гуманітарної освіти, культурні заходи розважального характеру (організація вечорів відпочинку розважальної тематики, заходів в рамках клубу «Книжковий кайф», «Майстерня креативних ідей», «Моя родина – моя фортеця», «Ерудит», «Релакс»). Не забувають у бібліотеці і про дітей. Для них організовують творчі заходи, інтелектуально-розважальні вікторини, квести, міні-вистави. Для ВПО та інших мешканців громади надаються юридичні консультації та інформація правового характеру фахівцями безоплатної правової допомоги.

Великою популярністю користуються і заняття з йоги, що допомагають розслабитись, врівноважити свій внутрішній стан та підтримати гарну фізичну форму (https://oth.nlu.org.ua/?p=7220)

У бібліотеці імені Павла Усенка для дітей ЦБС Дніпровського району м. Києва проходять тренінги під керівництвом кризового психолога Яни Дунаєвої. Публічна бібліотека м. Кропивницький в рамках проєкту «Бібліотека — твій антистрес» проводить заняття з йоги, арт-терапії, психологічні тренінги, а також пропонує консультації психолога. Львівська центральна міська бібліотека для дітей створила простір «Дитяча країна», де діти, які постраждали від війни, можуть отримати психологічну підтримку, взяти участь у розвиваючих іграх та майстер-класах.

Забезпечення доступу до книг та інших матеріалів.

Бібліотекарі також можуть забезпечити доступ до книг, статей та інших ресурсів, які допомагають людям зрозуміти психологічні наслідки війни, впоратися зі стресом, тривогою та травмою, а також про те, як подбати про психічне здоров’я. Книги відомих авторів допоможуть глибше освоїти аспекти військових конфліктів та отримати цінні поради щодо подолання стресу та травм, пов’язаних із військовими діями. Зараз в мережі інтернет рекламується дуже багато таких видань. На нашу думку, проблема не в тому, щоб їх відшукати, а в тому, що їх дуже багато і потрібно вміти розібратися в масиві наявної інформації, оцінити, систематизувати його та надати доступ до електронних версій.

Звертаємо вашу увагу на кілька видань, які радять практикуючі психологи:

посібник “Важливі навички в період стресу: ілюстроване керівництво”. Має п’ять розділів, кожен з яких містить нову ідею та техніку. Вони прості для вивчення, і їх можна застосовувати лише протягом кількох хвилин щодня для зниження рівня стресу;

— Бессель ван дер Колк «Тіло веде лік. Як лишити психотравми в минулому». Книга досліджує вплив травматичних подій на наше тіло та психіку. Вона допоможе зрозуміти, як тілесні відчуття можуть бути пов’язані з психологічною травмою та як розпочати шлях до відновлення;

— Віктор Франкл «Людина в пошуках справжнього сенсу». Автор, що вижив у концентраційних таборах, пропонує власні думки про пошук сенсу в житті. Книга стала класикою в галузі психології та може надихнути та допомогти тим, хто стикається з втратами та трагедіями;

— Володимир Станчишин «Емоційні гойдалки війни. Роздуми психотерапевта про війну». Це книжка про емоції цивільних людей у тилу: про тих, хто залишився в Україні або був змушений покинути свою домівку, хто волонтерить, донатить і чекає рідних з фронту, хто кожен свій день починає з новин та прокидається від сповіщень про повітряну тривогу [12].

У рамках Всеукраїнської програми «Ти як?» було підготовлено низку довідників:

«Аптечка психологічної самодопомоги»

«Люди з досвідом війни. Взаємодія»

Ментальне здоров’я дітей під час війни: поради батькам та опікунам.

Вони є у вільному доступі (з можливістю завантаження).

Практичний посібник «Аптечка психологічної самодопомоги» (Режим доступу -https://howareu.com/storage/app/media/Posibnuki/Aptechka.pdf) цінний тим, що містить вправи (всього 11), які допомагають швидко опанувати стрес (зняти напругу, відволіктися від тривожних думок та заспокоїтися), а також поради, як допомогти іншим у стресі [25].

Громадським рухом «Жіноча Сила України» було розроблено буклет “Родинам, які переживають втрату військового” (електронна версія — на сайті https://bit.ly/4dDiHUe). У перші місяці після втрати емоційний стан найскладніший. Може здаватися, що ніхто в оточенні не розуміє і пережити це неможливо. Тому в буклеті є інформація про те, як може проходити проживання втрати, і у яких випадках варто звернутися до лікаря або психолога. Там можна знайти контакти фахових спільнот для отримання психологічної підтримки за телефоном, онлайн та в групах.

Крім того, буклет включає:

послідовність кроків для реалізації прав і гарантій: що треба зробити, яка установа це робить і скільки часу. Це навігатор, в якому можна відмітити, що вже зроблено, і який крок наступний;

інформацію про грошові виплати, оформлення статусу загиблого Захисника/Захисниці, що дає право на пільги, оформлення пенсії по втраті годувальника;

інформацію про взаємодію з ТЦК та СП і військовими частинами;

контакти організацій, які надають безоплатну правову допомогу, юридичні консультації, допомагають з проблемними питаннями: Безоплатна правнича допомога, Юридична сотня, ВО «Vesta»;

посилання на чат-бот Коаліція ветеранських просторів (для родин, що живуть у віддалених населених пунктах і не завжди можуть самі добратися до потрібної установи чи організації) [23].

Окремі види психологічної підтримки в бібліотеках

У Міністерстві охорони здоров’я прогнозують, що через війну психологічної підтримки потребуватимуть понад 15 млн українців. Практично неможливо надати індивідуальну психологічну допомогу такій кількості людей. Тому є сенс звернутися до потужної сили історій для зцілення – бібліотерапії.

Бібліотерапія — це психотерапевтичний метод, який використовує літературу як форму корекції психічного стану пацієнта. Вона може допомогти справитися з потребою у величезному обсязі психосоціальної підтримки, яку треба буде надавати населенню України Потрібна книжка, прочитана в потрібний час, – дуже гарні ліки, кращий рецепт поліпшення важкого морального стану. І розуміння того, що ти не один у світі зі своїми проблемами. Військовослужбовець Масі Наєм на Bookforumі у межах однієї з панельних дискусій зазначив, що прочитання певної книги допомогло йому більше, ніж декілька місяців індивідуальної терапії.

Перевагами бібліотерапії є зокрема те, що розвиваюча (неклінічна) бібліотерапія може використовуватися спеціалістами без психологічної освіти; вона дозволяє працювати не тільки індивідуально, але й з групами людей – таким чином розширюється коло надавачів та отримувачів допомоги.

Читання саме по собі має значний вплив на психологічний стан. Воно може стати «ліками» для виснаженої війною психіки. Дослідження, проведене Університетом Сассекса, показало, що всього 6 хвилин читання можуть знизити рівень стресу на 68%. Занурення у вигаданий світ книг допомагає відволіктися від поточних проблем і тривог. Дослідження показують, що таке занурення може допомогти зменшити рівень тривожності та покращити настрій. Це робить читання більш ефективним, ніж інші популярні методи релаксації, такі як прогулянки чи прослуховування музики [1] .

Головний ефект методики – впізнавання пацієнтом своєї проблеми та пошук вирішення за допомогою прикладів із книг. За допомогою тексту людина усвідомлює, що вона не самотня, що така ж доля спіткала багатьох інших. Правильно підібраний текст може підвищити впевненість у собі, вплинути на емоційний стан, розвинути особистість.

У сучасних реаліях бібліотерапія рекомендується для людей, які залишили своє звичне оточення і вимушені пристосовуватися до змінених умов життя (вимушені переселенці, лікування в госпіталі, перебування у полоні, тяжкохворих, людей з інвалідністю, людей, які втратили близьких та рідних тощо).

Які книги рекомендувати? Якщо шукати якогось полегшення від болю втрати, то підійде практично будь яка книга, яка хоч ненадовго затримає увагу людини. Зовсім не обов’язково шукати аналогії. «Коли мені було нестерпно боляче, я читала все підряд – детективи, книги про тварин – будь що, тільки б відволіктися», — говорила одна з читачок.

Фахівці вважають, що хороша книга викликає певні емоції, і вони є зцілюючими. У психології важливо, щоб людина проживала емоції, а не тамувала їх у собі. І дуже добре, якщо можна прожити свій біль разом із книгою, дати волю почуттям: виплакати власний біль, проживаючи біль героїв. Це одна з технік самозцілення.

Для кожної людини вибираються книги, які найкраще відповідають її поточним потребам та сприяють досягненню терапевтичних цілей. Наприклад, для людини, яка переживає горе або втрату, можна порекомендувати твори, що описують аналогічні переживання і прийняття складних життєвих обставин. Це допомагає їй краще зрозуміти та обробити свої власні почуття. Для тих, хто зіткнувся із тривожністю чи стресом, рекомендуються книги, які пропагують спокій, медитацію або техніки релаксації. Дітям пропонуються казки та історії, що сприяють розвитку емпатії та соціальних навичок, а підліткам — книги, що торкаються тем самоідентифікації та особистісного зростання.

Рекомендації щодо жанрів та авторів у бібліотерапії можуть сильно відрізнятися залежно від індивідуальних потреб та інтересів людини. Кілька прикладів наведено у додатку 3.

Вони є загальними і можуть змінюватись в залежності від конкретної ситуації та потреб людини. Важливо, щоб вибір літератури для бібліотерапії був узгоджений із психологом або фахівцем, який враховує індивідуальний досвід та емоційний стан клієнта [ 24].

У мережі інтернет люди, які пережили втрати, тяжкі ситуації, розповідають про книги, що допомогли їм тоді повернутися до життя, впоратися зі своїм болем. Це різні книги, різні автори, частину з них ми наводимо у додатку 4.

Можливо, варто організувати виставку цих книг, запропонувати відвідувачам доповнити її, виходячи з власного досвіду, організувати обговорення, зібрати письмові рекомендації. Потрібно мати на увазі, що далеко не всі перелічені книги є у бібліотеках і не всі доступні безкоштовно для читання в онлайн — форматі. Потрібно шукати альтернативні шляхи фінансування, наприклад, створювати читацькі клуби, члени яких придбавали б відповідні книги і дарували після прочитання бібліотекам.

Досвід колег. Одним з найуспішніших кроків у даному напрямку є проєкт «Бібліотерапія: твоя книга щастя» Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки м. Києва. Мета проєкту – за допомогою книги і читання сприяти подоланню важких “душевних” моментів: нудьги, депресії, ностальгії, відчаю і т.п.

Складовою проєкту є:

просвітницька та консультативна допомога психолога;

рекомендація літератури з психології, що успішно застосовується в клінічних умовах;

рекомендація художньої літератури, що має терапевтичний ефект при різних станах;

співбесіди після прочитання з метою корекції розуміння змісту книги з акцентом на найважливіше, здатне переламати ситуацію, в якій опинилася людина.

У приміщенні бібліотеки користувачі можуть отримати індивідуальну консультацію від бібліотекаря — бібліотерапевта щодо вибору книжок, які є помічними при тих чи інших психологічних станах. Щочетверга – бібліотерапевтичний день. Бажаючі можуть взяти участь в артерапевтичних заняттях, отримати експрес-консультацію від психолога, зайнятися веб-графікою в артлабораторії за попереднім записом по телефону.

Бібліотекарями було складено списки рекомендованої літератури за окремими напрямками, серед них — терапія стресу, самотності та пригніченості (Додаток 3) [4].

В інклюзивній бібліотеці міста Запоріжжя стартував проєкт «Бібліохаб для кожного» за підтримки Українського культурного фонду. Створено інклюзивний креативний простір, який сприяє соціальній адаптації та забезпеченню доступності культурного продукту для людей з інвалідністю та осіб, які ментально та фізично постраждали від війни. Наразі діє курс «Бібліотерапія». Це – новий і заснований на методі арттерапії проєкт з регулярними зустрічами для дорослих. Він передбачає використання літератури як інструменту для самоаналізу і покращення психологічного стану людини. Модератором заходу виступить психологиня Анастасія Станіщук. На зустрічах учасники не тільки зачитують готові тексти, а й за спеціальним алгоритмом складати свої

Усвідомлюючи значення читання для реабілітації поранених, бібліотекарі почали організовувати збір книг для військових госпіталів. Так, до бібліотекарів Тернопільської обласної бібліотеки для молоді звернувся головний лікар одного з медичних закладів і розповів, що хоче зробити в лікарні куточок читання для захисників, які відновлюються після травм. Було вирішено організувати флешмоб до Всеукраїнського дня бібліотек. Аби долучитися до акції, близько 10.00 на Театральному майдані зібралися місцеві жителі. Кожен приніс одну, а то і по чотири-п’ять книжок. Там була класика, наукова література, фантастика, сучасні детективи, поезія. Всі книги у гарному стані, деякі взагалі нові.

Звягельська бібліотека (Житомирська область) реалізувала соціальний проєкт «Книга, що лікує», в рамках якого було відкрито міні-бібліотеки у реабілітаційному та дитячому відділеннях Звягельської багатопрофільної лікарні. Пропонується понад 200 нових україномовних книг, які завжди у вільному доступі для пацієнтів. І це лише кілька прикладів, книги для захисників збирали по всій Україні.

Як бачимо, в Україні є певний досвід застосування бібліотерапії, але для потужного ефекту на національному рівні потрібні стратегічні рішення, щоб стимулювати вивчення західного досвіду та напрацювання адаптованих до нашого контексту методик, сприяти експертній розробці списків літератури, виданню книжок, навчанню бібліотекарів і соціальних працівників, та масштабному запровадженню підходу.

Арттерапія. Існують різні арттерапевтичні методики, якими можна доповнювати читання. Наприклад, книгу можна прослухати й малювати власні ілюстрації за її сюжетом. Або переказувати, програвати в ролях, виписувати фрази, які сподобалися і можуть стати мотивацією. Для різних вікових груп є різні методики роботи.

Арт-терапія (лат. ars — мистецтво, грец. therapeia — лікування) — це різновид психоемоційної корекції, що базується на використанні прийомів різних мистецтв та творчості. Мета занять з арт-терапії – не навчити людину малювати чи ліпити, а допомогти їй засобами мистецтва впоратися з проблемами, що викликають у неї негативні емоції і які вона часто не може вербалізувати.

Детальніше про специфіку використання арттерапії в бібліотеці ви можете дізнатися у матеріалі Запорізької ОБД «Юний читач» [2]. У цій книгозбірні вже кілька років успішно діє арттерапевтичний проєкт «Кожному серцю — любов і тепло» за такими напрямками: «Ігрова терапія», «Ізотерапія», «Імаготерапія», «Кінезотерапія». А на цьогорічному ярмарку інноваційних ідей «Бібліотечний креатив-2024» проєкт «Арттерапевтична рефлексія «Мистецький млинок» отримав диплом «Вибір року».

У Запорізькій ОУНБ функціонує Арт-простір. Це облаштоване безпечне місце, де можна проводити майстер-класи з різних напрямків: від малювання, рукоділля до кулінарії та танців. В арт-просторі є все необхідне для проведення заходів (у т.ч. проєктор, щоб показати важливу інформацію на екрані, вай-фай, щоб усі могли користуватися інтернетом під час заходів).

У Рівненській обласній бібліотеці для дітей діє волонтерський проєкт психологічної підтримки переселенців «АРТ-обійМИ». Він покликаний покращити їхній психологічний стан. Ідея належить психологині і письменниці Іванні Голуб. До проєкту долучаються також волонтери — як фахові психологи, так і студенти.

Заняття у бібліотеці проводяться щопонеділка для двох груп – дітей дошкільного та молодшого шкільного віку (в «Кімнаті сімейного читання») та для дорослих (у відділі мистецтв). В роботі використовуються різноманітні техніки – від найпростіших (таких, як каракулі) – до більш складних (малювання, ліпка, артробота). Наприклад, діти складали казочку про те, як їжачки грали у футбол, а потім зліпили з пластиліну героїв казки — смішних їжачків.

Психологиня О. Лагойко успішно використовує найновішу методику В. Назаревич «Спогади помагайка» та авторську колоду метафоричних зображень «Радіти знову». Такі ігрові, творчі заняття в затишній атмосфері бібліотеки допомагають дітям, особливо з числа сімей ВПО, зняти психологічну напругу та тривожний стан, пов’язаний з війною в Україні (https://ror.gov.ua/novyny/u-rivnomu-startuvav-proyekt-art-obiimi-1649829045).

У Тернопільській обласній універсальній науковій бібліотеці стартував проєкт «Психологічно-мистецькі студії «Дім». Це арт-простір для внутрішньо переміщених осіб, військовослужбовців і їхніх сімей, де можна безкоштовно отримати фахову психологічну консультацію від спеціалістів-психологів та арт-терапію. Учасники авторських вечорів мають змогу поринути у світ мистецтва, разом із художником, волонтером, меценатом благодійних проєктів та акцій Р. Давлетовим. Упродовж реалізації проєкту планується проведення 10 мистецьких майстер-класів і 10 психотерапевтичних занять для дітей і дорослих. (https://tenews.org.ua/post/show/1690956912)

Ізотерапія – це досить популярний арттерапевтичний метод психотерапії, метою якого є вплив на психоемоційний стан людини за допомогою малювання. У просторі-укритті «Таємниче підземелля» Запорізької ОУНБ є грифельна стіна, на якій можна малювати крейдою. І не просто малювати, а командою створювати великі картини. Таким чином учні та викладачі художньої школи спільно намалювали величезну картину «Запоріжжя – найкраще місто» розміром 12 кв. м. Юні художники працювали 2 години і на цей час зовсім забули про постійні обстріли та тривоги.

Новий проєкт інклюзивної бібліотеки міста Запоріжжя – «Нейрографічна терапія». Це унікальна форма психотерапії, яка об’єднує мистецтво та самопізнання. «Нейрографічна терапія» використовує малювання та графіку для дослідження внутрішніх станів та вирішення психологічних проблем. Модератором виступає Олена Смірнова.

Драмотерапія – ще один напрям креативної терапії, в її основі лежить театральне мистецтво. Відвідувачам Запорізької обласної юнацької бібліотеки полюбилися вистави Форум – театру. Актори (користувачі, бібліотекарі) розігрують складні життєві ситуації, а глядачі висловлюють свою думку та пропонують альтернативні рішення. Наприклад, нещодавно у центрі ветеранського розвитку була представлена вистава «За сімейними обставинами». Це історія демобілізованого хлопця, головну роль у спектаклі зіграв ветеран війни С. Лаврик. Вистави користуються популярністю, бо допомагають знайти вихід із складних психологічних ситуацій.

Анімалотерапія (від лат. animal – тварина; також зоотерапія або пет-терапія) – це вид терапії, в якій використовують тварин та їх образи для надання психотерапевтичної допомоги. Там, де відбуваються військові дії, перші терапевти на лінії вогню – це коти і собаки. В Україні існує команда кінологів-каністерапевтів ІРЦ «База 4.5.0.», яка з початком повномасштабного вторгнення російських окупантів на територію України отримала величезну кількість запитів на проведення заходів з каністерапії.

Каністерапія вважається найприйнятнішим різновидом анімалотерапії для бібліотек. Собаки — наші маленькі друзі, мовчазні психотерапевти, справжня віддушина в сучасних реаліях. Дослідження показують, що перебування поруч із собакою, ігри і тактильний контакт з нею зменшують стрес, збільшують фізичну активність, надають допомогу при депресії і тривожності, заспокоюють і мотивують.

Так, у Кременчуці стартував курс каністерапії «Радість дотику», у межах якого волонтери спільно з кінологами та психологами проводять психологічні тренінги із залученням собак. До реалізації проєкту» приєдналася Кременчуцька міська публічна бібліотека. За допомогою працівників бібліотеки, кінологів, власників спеціально навчених собак, психологів, реабілітологів, педагогів, вихователів та волонтерів були сформовані групи для занять. Тривалість курсу складала 2 тижні, за цей час кожен учасник терапії отримав кваліфіковану допомогу та індивідуальний підхід до своєї проблеми. Терапевтична команда проєкту складалась з 5 спеціально навчених собак. Завдяки великій роботі працівників бібліотеки, команди волонерів та самих собак – терапевтів десятки родин захисників, жителів та гостей міста отримала необхідну психологічну допомогу та моральну підтримку (https://oth.nlu.org.ua/?p=7904)

У Рівненській обласній бібліотеці для молоді відбулося читання з неймовірними тваринами — пуделем Кендіс та золотистим ретривером Донером. Серед відвідувачів, які познайомилися з собаками, були діти з числа внутрішньо переміщених осіб. Як розповіла директор закладу С. Патрикей, спілкування з собаками позитивно впливає на людину у момент кризового стану, заспокоює та розслабляє. При цьому знижується почуття самотності та поліпшується процес соціалізації [28].

В одному з гуманітарних хабів Запоріжжя з 2018 р. до роботи з психосоціальної підтримки залучалася собака Лота. Залишається запросити її до бібліотек.

Хібукі-терапія. Оскільки в анімалотерапії використовуються не тільки живі тваринки, а й їх образи, доречно згадати про хібукі-терапію. Це терапія за допомогою м’якого іграшкового песика Хібукі. «Хібук» в перекладі з івриту – обійми. Тобто, Хібукі – це собака-обіймака, тому її лапи такі довгі та мають липучки, щоб дитина мала змогу бути нерозлучною з Хібукі та робити свої справи.

Сумні очі дозволяють дитині асоціювати себе з іграшкою та переносити на неї свої страхи й переживання; розмір собачки відповідає новонародженому малюкові – дитині легко обіймати й почуватися захищеною; собачка м’яка і приємна на дотик, виготовлена із безпечної та стійкої тканини – малюк відчуває тепло й затишок.

Терапія полягає в тому, що дитина переносить на іграшку свої переживання і страхи та, говорячи від імені собачки, насправді проживає власний досвід, не замикається на своїй психотравмі, розповідає про власні переживання та почуття. Дослідженнями вже доведено, що діти, які взаємодіють із хібукі, легше переживають травму і стрес, ті, які опікуються своєю іграшкою, не страждають на депресію, а їхня травма не переростає на посттравму.

Автор ідеї – ізраїльський психолог Шай Хен Галь, який працював з дітьми, що опинились в таборах біженців під час другої Ліванської війни. Він мав чудові результати. З початком війни в Україні ізраїльский психолог Дафна Шарон-Максімов розробила концепцію проєкту Хібукі-терапії для українських дітей. Вікові рамки учасників – від 4 до 17 років, програма розрахована на 3–6 місяців [34].

Іграшку почали супроводжувати два книжкових видання – маленька книжечка-комікс та трохи більша, з текстами та картинками про історію хібукі – хто він та звідки, що відчуває і чим може поділитися зі своїм господарем. Ці книжки та додатковий елемент – кишенька на животику собачки – з’явилися спеціально для українських дітей і є додатковими інструментами терапії хібукі. Саме наявність книг зробила метод прийнятним для бібліотек.

Для бібліотекарів можливість використання методу надав Благодійний фонд “Бібліотечна країна” в рамках проєкту “Здорові бібліотеки” Україно-швейцарського проєкту “Діємо для здоров’я”. Разом з Дафною Шарон-Максімов було організовано навчання методу Хібукі-терапії. 31 фахівець тепер може більш широко знайомити дітей зі світом іграшкотерапії, використовувати професійні підходи в діяльності з дітьми під час війни. Протягом 8 занять бібліотекарі вивчали питання травми, травмотерапії, хібукі-терапії, введення в метод, підходів до першої зустрічі з дітьми, роботі з батьками. Знайомилися з досвідом роботи у реабілітаційних таборах, вивчали засоби арттерапії. Окремо зупинялися на питанні застосування методу в роботі з дітьми з особливими потребами. Усі слухачі отримали методичні матеріали, можливість спілкуватися в спільноті однодумців.

Однією з перших в Україні хібукі-терапію застосувала Бібліотека на Пріорці (м. Київ), організувавши групову зустріч «Я — твій друг Хібукі». Усі переконалися, що цей метод дієвий і навіть трішки магічний. А насамкінець учасники змайстрували друзів для Хібукі – маленьких паперових песиків з секретиками, де кожен залишив на згадку щось своє особливе. І обійми для Хібукі теж були! Як же без них? [34].

З 29 червня 2024 р. Dafna Sharon Maksimov разом з командою Хібукі розпочала серію презентацій своєї книги «Хібукі — песик, який вміє обіймати. Терапевтичні дитячі казки» по всій Україні. Ця книга — справжній скарб для маленьких читачів. Вона допомагає дітям впоратися зі стресом, навчитися краще розуміти себе й оточуючих, отримати відчуття тепла, підтримки та любові через казкові історії про Хібукі. Для проведення презентації у бібліотеці, потрібно було заповнити анкету за посиланням:

https://forms.gle/AvW4LAkTKWcbSN3o9. Про це ми розміщували інформацію у Прес — клубі бібліотек Запорізького краю.

Контакти групи Хібукі-терапії:

Сайт методу: https://www.hibukitherapy.com

Фейсбук: https://www.facebook.com/groups/516419333214052/?ref=share

Instagram: https://www.instagram.com/hibukitherapy…

Підготовка персоналу

Перетворення бібліотек на простори психологічної допомоги відвідувачам вимагає спеціальних знань, підвищення рівня обізнаності працівників бібліотек. Важливо, щоб бібліотекарі пройшли навчання з питань психологічної допомоги, щоб вони могли правильно та емпатично спілкуватися з відвідувачами, які пережили травму.

Перш за все, навчання бібліотечних працівників передбачено у межах пріоритетного проєкту МКІП «Мистецтво допомагати» Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?». Бібліотекарів планують навчити допомагати собі самостійно та підтримувати психоемоційний стан відвідувачів — оволодіти техніками першої психологічної допомоги та окремими арттерапевтичними техніками [30].

Проєкт «Бібліотека — простір психологічної підтримки» від Української бібліотечної асоціації передбачає навчання бібліотекарів надавати першу психологічну допомогу та організовувати психосоціальні заходи для громадян.

На нашу думку, варто переглянути онлайновий тренінг «Психологічна підтримка та взаємодія з користувачами бібліотеки у кризових ситуаціях під час воєнного стану», організований УБА у серпні 2023 р. та квітні 2024 р. Різноманітні психологічні вправи, ігри і методики допомогли глибше дізнатися про психологічні симптоми, отримати вміння просити підтримку і приймати її. Для доступу потрібно бути членом УБА (https://oth.nlu.org.ua/?p=8020; https://cutt.ly/ow7yztLH)

У межах цього тренінгу було також проведено онлайновий семінар «Бібліотека як безпечне місце», мета якого — підготувати координаторів зі створення укриття у бібліотеці для працівників, користувачів і мешканців, а також навчити екстреному реагуванню у критичних ситуаціях.

БФ «Бібліотечна країна» організовував мотиваційну зустріч «Ти вивезеш» (спікерка – Катерина Флекман, письменниця, психологиня, мотиваційна тренерка, авторка книги «Ти вивезеш. Інструкція з любові до себе». Запис заходу доступний до перегляду на фейсбук — сторінці БФ «Бібліотечна країна» [13].

Корисними для бібліотекарів стануть і матеріали Волонтерської спільноти «Як ти, брате?», а саме — серія посібників та лекцій «Як розмовляти під час війни». Вони допомагають покращувати якість спілкування, адаптуватися до умов тривалої війни, зберігати особисті стосунки, та вчитися надавати одне одному допомогу. Зокрема – психологічну.

У матеріалах зібрано прості та дієві алгоритми взаємодії в різних ситуаціях, які будуть корисними як для бібліотекарів, так і для користувачів, зокрема:

посттравматичний досвід і як про нього розмовляти;

як розмовляти з тими, хто втратив близьку людину;

як розмовляти з тим, хто хоче повернутися до цивільного життя;

як прийняти людей у коло «своїх»;

як підтримати тих, хто вижив;

як спілкуватися в умовах страху та стресу;

як надавати базову психологічну допомогу.

Посібники і лекції безкоштовні. Посібники можна завантажити на сайті або ж замовити у друкованому вигляді (ви тільки сплачуєте за доставку), а лекції замовляються на сторінці проєкту https://yakty.com.ua/ [35].

Також при бажанні можна знайти безкоштовні навчальні курси. Наприклад,«Базова психологічна допомога в умовах війни» від Prometheus. Курс підійде для людей, які знаходяться в стані стресу через кризову подію, а також тих, хто знаходиться поруч з ними та може надати першу психологічну допомогу (https://prometheus.org.ua/courses-catalog).

Самі бібліотекарі також потребують психоемоційного розвантаження і підтримки. Тому для працівників вільнянських бібліотек нашої області БФ «Посмішка UA» за фінансування Міністерства закордонних справ Німеччини організував серію тренінгів, мета яких — активізувати внутрішній психоемоційний стан, запобігти професійному вигоранню та стресам, впливу негативних психоемоційних факторів на здоров’я у період війни.

Заняття наповнювалися вправами, які допомагають у спілкуванні, вираженні емоцій та взаємодії в групі. Кожне заняття мало свою тематику та складалося з настільних ігор, творчих завдань і фізичних вправ. Тренінги були веселими, пізнавальними та корисними.

Ресурси для самоосвіти :

1. Платформа Дія.Цифрова освіта Міністерства цифрової трансформації України допоможе освітніми серіалами:

2. Психологічна підтримка себе та близьких для цивільних (http://surl.li/cowjr)

3. Бути поруч: курс з основ психологічної підтримки для освітян та всіх, хто працює з дітьми (http://surl.li/euien).

Список літератури

1. Агєнтаєв О. Війна і психологічне виснаження: читання як один зі способів знизити рівень стрес [Електрон. ресурс] // Мережа правового розвитку : [сайт]. – Режим доступу: https://ldn.org.ua/useful-material. — Назва з екрана.

2. Арт-терапія в бібліотечній практиці: з досвіду роботи обласної бібліотеки для дітей «Юний читач» / уклад. Н. Б. Гвоздик. – Запорізька обласна бібліотека для дітей «Юний читач». – Запоріжжя, 2017. – 12 с.

3. Арттерапевтичні методи, які допомагають під час війни [Електрон. ресурс] // НВК «Освіта» : [сайт]. — Режим доступу: https://nvk.osvita-konotop.gov.ua. – Назва з екрана.

4. «Бібліотерапія: твоя книга щастя»: проєкт публічної бібліотеки ім. Лесі Українки м. Києва [Електрон. ресурс] // Публічна бібліотека імені Лесі Українки : [сайт]. — Режим доступу: https://lukl.kyiv.ua/proyekt-biblioterapiya-tvoya-knyha-shchasttya. — Назва з екрана.

5. В Україні бібліотеки стануть простором психологічної допомоги — Мінкультури [Електрон. ресурс] // Інтерфакс Україна : [сайт]. – Режим доступу: https://interfax.com.ua/news/general/950889.html. — Назва з екрана.

6. Інформаційна допомога внутрішньо переміщеним особам – запорука соціальної адаптації // Чернігівська обласна універсальна наукова бібліотека імені Софії та Олександра Русових : [сайт]. – Електрон. текст. – Режим доступу : http://libkor.«Хібук»com.ua/nashi-proekti/38. – Назва з екрана. – Дата звернення : 07.12.2023.

7. Келлерман К. 5 книг, щоб відпочити душею: тематична добірка [Електрон. ресурс] // Youtube. — Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=EEY3v5wgBkw. – Назва з екрана.

8. Контакти безкоштовної психологічної підтримки // EnableMe : [сайт]. – [Електрон. текст]. – Режим доступу: https://www.enableme.com.ua/ua.- Назва з екрана.

9. Ковальчук С. Ментальне здоров’я: добірка ресурсів [Електрон. ресурс] // Публічна бібліотека територіальної громади: блог НМВ НБУ ім. Ярослава Мудрого. – Режим доступу: https://oth.nlu.org.ua/?p=9209. – Назва з екрана.

10. Крук В., Майдак Т. Собаки-терапевти або каністерапія у бібліотеці [Електрон. ресурс] // Публічна бібліотека територіальної громади: блог НМВ НБУ ім. Ярослава Мудрого. — Режим доступу: https://oth.nlu.org.ua/?p= 7904.– Назва з екрана.

11. Колективна травма. Розмови з психологами [Електрон. ресурс] // Свідомі : онлайн медіа. – Режим доступу: https://svidomi.in.ua/page/kolektyvna-travma-rozmovy-z-psykholohamy. — Назва з екрану.

12. Лапшина М. Як бібліотеці стати центром психологічної допомоги [Електрон. ресурс] // Lib4you : [блог]. – Режим доступу: http://blog.lib4you.org.ua/yak—biblioteczi—staty—czentrom—psyhologichnoyi—dopomogy/. — Назва з екрана.

13. Мотиваційна зустріч «Ти вивезеш» з Катериною Флекман [Електрон. ресурс] / Благодійний фонд “Бібліотечна країна» // You Tube. Благодійний фонд «Бібліотечна країна». — Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=HVsac8Md6W0. – Назва з екрана.

14. Невидимі наслідки війни. Як розпізнати? Як спілкуватись? Як допомогти подолати? Довідник для широкого кола фахівців / К. Возніцина, Л. Литвиненко. — Київ, 2020.- 192 с.

15. Організація ветеранських груп самодопомоги «рівний — рівному». [Електрон. ресурс] // Мін-во у справах ветеранів : [сайт]. – Режим доступу: https://mva.gov.ua/storage/app/sites/1/uploaded-files. — Назва з екрана.

16. Офіс першої леді, МОЗ та партнери запускають Національну програму психічного здоров’я та психосоціальної підтримки [Електрон. ресурс] // Урядовий портал. – Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/news/ofis-pershoyi-ledi-moz-ta-partneri-zapuskayut…

17. Підтримка ментального здоров’я [Електрон. ресурс] // Нац. ін-т стратегічних досліджень : сайт. – Режим доступу: https://niss.gov.ua/news/komentari-ekspertiv/pidtrymka. — Назва з екрана.

18. Посттравматичний стресовий розлад [Електрон. ресурс] // Центр когнітивно-поведінкової терапії : [сайт]. – Режим доступу: https://kpt-center.com.ua/poslugi/posttravmatichnij-stresovij-rozlad/. – Назва з екрана.

19. Програма ментального здоров‘я «Ти як?» [Електрон. ресурс] // Всеукр. програма ментального здоров’я «Ти як?» : платформа. – Режим доступу: https://howareu.com/

20. Психологічна служба у дитячих бібліотеках : консультація / держ. закл. «Нац. б-ка України для дітей» ; уклад. Ю. В. Осадча. – К., 2012. – 16 с.

21. Психологічний антидепресант, або Як знайти сили та подолати психічні травми війни? Методичні рекомендації для бібліотекарів / Луганська обласна універсальна наукова бібліотека [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: https://library.lg.ua/upload/files/psy_porady.pdf. – Назва з екрана.

22. ПТСР та загострення хронічних хвороб: як війна вплине на здоров’я українців. [Електрон. ресурс] // Слово і діло : аналітичний портал. – Режим доступу: https://www.slovoidilo.ua/2022/11/01/infografika/suspilstvo. – Назва з екрана.

23. Родинам, які переживають втрату військового: буклет / Громадський рух «Жіноча Сила України» [Електрон. ресурс] // Служба психосоціал. підтримки сімей військовослужбовців. – Режим доступу: https://pidtrymka.in.ua/useful_post/buklet. – Назва з екрана.

24. Сиротюк П. Бібліотерапія: глибше, ніж просто читання, більше, ніж література: текст [Електрон. ресурс] // psihologonline.pro : [сайт].– Режим доступу: https://psihologonline.pro/biblioterapiya-hlybshe-nizh… – Назва з екрана.

25. Скажи чесно, ти як?» Техніки самодопомоги від українських зірок / ГО «Безбар’єрність» [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: https://www.facebook.com/watch/?v=1040808427479759. – Назва з екрана.

26. Степанова-Камиш А. 5 вправ з арттерапії для відновлення ресурсу [Електрон. ресурс] // НУШ : [сайт]. – Режим доступу: https://nus.org.ua/articles/5-vprav-z-artterapiyi-dlya-vidnovlennya-resursu-vchytelya/. – Назва з екрана.

27. Три ефективні методики арт-терапії в боротьбі зі стресом [Електрон. ресурс] / Центр здоров’я, краси та успіху : [сайт]. – Режим доступу: http://surl.li/fhqoj. – Назва з екрана.

28. У бібліотеці для молоді до занять з каністерапії залучили дітей переселенців [Електрон. ресурс] / Рівненська обласна рада : [новини]. – Режим доступу: https://ror.gov.ua/novyny/u-biblioteci-dlya-molodi-do-zanyat… . – Назва з екрана.

29. У бібліотеці працює психологічна служба допомоги/ Львівська обл. б-ка для дітей : [сайт]. — Режим доступу: https://lodb.org.ua/en/novyny/u-biblioteczi-praczyue. – Назва з екрана.

30. Українські бібліотеки зможуть використовуватись як простір для отримання психологічної підтримки – Мінкультури / Олександр Кравченко [Електрон. ресурс] // LB.UA:[сайт]. – Режим доступу: https://lb.ua/society/2023/11/29/586546_ukrainski_– Опубліковано : 29.11.2023. – Назва з екрана.

31 УкрЄдність / on-line платформа психологічної підтримки та розвитку [Електрон. ресурс]. – Режим доступу:

https://www.facebook.com/ukrednist/?paipv=0&eav… – Назва з екрана.

32. Чоловська О. Бібліотека – громадський простір підтримки та емоційного відновлення / Олена Чоловська // Бібліосвіт. – 2023. – № 4 (88). – С. 49–55.

33. Що треба знати про посттравматичний стресовий розлад. [Електрон. ресурс] / МОЗ : [сайт]. – Режим доступу : https://moz.gov.ua/uk/scho-treba-znati-pro-posttravmatichnij-stresovij-rozlad. – Назва з екрана.

34. Я – твій друг Хібукі. Новий проєкт в бібліотеці на Пріорці для дітей [Електрон. ресурс] / Культура Оболоні : новини. – Режим доступу: https://cultureobolon.net/ya-tviy-druh-khibuki. – Назва з екрана.

35. «Як розмовляти під час війни»: серія посібників та лекцій [Електрон. ресурс] / Волонтерська спільнота «Як ти, брате?». – Режим доступу: – https://yakty.com.ua/. – Назва з екрана.

Підготувала: Л. Мажара

Додатки

Додаток 1

Телефони гарячих ліній психологічної допомоги

Додаток 2

Програми та проєкти психологічної підтримки

Додаток 3

Список книг для читання від ПБ імені
Лесі Українки (м. Київ)

(у межах проєкту «Бібліотерапія: твоя книга щастя 18+»)

Додаток 4

Список книг для бібліотерапії за жанрами та авторами

(від психолога П. Сиротюка)¹

Для зниження стресу та заспокоєння:

Жанри: медитативна література, що розслаблює поезія, пригодницькі романи.

Автори: Тхіч Нхат Хан, Экхарт Толле, Джон Кабат-Зінн.

Для особистісного зростання та самопізнання

Жанри: автобіографії, психологічні романи, мотиваційна література.

Автори: Віктор Франкл, Брене Браун, Юваль Ной Харарі.

Для подолання горя та втрати

Жанри: література про горе та втрату, тематична поезія.

Автори: Елізабет Кюблер-Росс, Джоан Дідіон, С. Льюїс.

Для підтримки при депресії та тривожності

Жанри: надихаючі історії подолання, позитивна психологія.

Автори: Метт Хейг, Ендрю Соломон, Гретхен Рубін.

Для розвитку емпатії та соціальних навичок

Жанри: соціальні романи, література про міжособистісні стосунки.

Автори: Харукі Муракамі, Джоді Піколт, Казуо Ісігуро.

Для дітей та підлітків

Жанри: дитячі казки, юнацькі романи, освітня література.

Автори: Роальд Даль, Дж.К. Роулінг, Луї Сакар.

Додаток 5

Книги, рекомендовані читачами, які переживали горе