Орієнтири для бібліотек на 2025 рік

Плануємо сьогодні — розвиваємо бібліотеку завтра

Орієнтири діяльності бібліотек

Пріоритетні напрямки роботи бібліотек у 2025 році

Актуалізація бібліотечних фондів: сучасні підходи

Нагадування!

Знаменні дати, події та свята 2025 року

Книги-ювіляри 2025 року

Трудові відносини в умовах воєнного стану

Використані джерела інформації

ПЛАНУЄМО СЬОГОДНІ — РОЗВИВАЄМО БІБЛІОТЕКУ ЗАВТРА

Планування – це основа ефективної роботи будь-якої установи і бібліотека не є винятком. Воно дозволяє визначити пріоритети, розподілити ресурси, організувати заходи й проєкти так, щоб вони приносили найбільшу користь громаді. Для бібліотеки планування має особливе значення, оскільки вона є культурним і освітнім осередком, який повинен бути сучасним, доступним і корисним для своїх відвідувачів.

Планування для бібліотеки – це процес визначення цілей та завдань на певний період, який враховує потреби громади, тенденції у розвитку інформаційних технологій та культурні зміни в суспільстві. Це не просто перелік завдань, а стратегічний підхід, який дозволяє бібліотеці залишатися актуальною, пропонувати нові послуги та вдосконалювати свою роботу. Планування також допомагає визначити напрямки розвитку бібліотеки та передбачити можливі виклики.

У процесі планування враховуються такі аспекти, як популяризація читання, розвиток інфраструктури, інновації в роботі з користувачами, впровадження цифрових технологій, співпраця з іншими організаціями та громадами. Таким чином, планування стає основою для розвитку бібліотеки, підвищення якості її послуг та задоволення потреб відвідувачів.

Що таке річний план роботи бібліотеки?

Річний план роботи бібліотеки – це документ, у якому детально прописані заходи та проєкти, які бібліотека має намір реалізувати протягом року. Він охоплює різні напрями діяльності: інформаційне обслуговування, освітні програми, заходи для популяризації читання, культурні події, роботу з дітьми та молоддю, технічне вдосконалення, оновлення фондів та інше. Річний план роботи включає конкретні завдання, терміни їх виконання, відповідальних осіб, а також ресурси, які потрібні для їх реалізації. Цей документ спрямований на те, щоб зробити діяльність бібліотеки більш системною і передбачуваною, а також забезпечити постійний прогрес у її розвитку.

Навіщо складати план роботи на наступний рік?

Річний план роботи допомагає бібліотеці організувати свою діяльність таким чином, щоб досягати поставлених цілей і реагувати на зміни в потребах громади. Планування на рік вперед дозволяє врахувати не лише постійні завдання, але й нові ініціативи, ідеї, які можуть виникати під час роботи. Складаючи річний план, бібліотека має можливість краще підготуватися до викликів, ефективніше розподілити ресурси та сприяти сталому розвитку. Планування також сприяє підвищенню ефективності роботи персоналу, оскільки співробітники бачать чіткий перелік завдань і мають змогу працювати більш організовано. Для читачів і громади річний план роботи означає, що бібліотека систематично працює над покращенням своїх послуг та створює цікаві програми, які відповідають їхнім інтересам.

Чому важливий річний план роботи бібліотеки?

Річний план роботи – це інструмент, який допомагає бібліотеці не лише залишатися організованою, але й слідувати за сучасними тенденціями. У наш час бібліотеки конкурують з іншими джерелами інформації, тому їм необхідно постійно вдосконалюватися, щоб залишатися затребуваними та цікавими для користувачів. Завдяки річному плану бібліотека може зберігати свою актуальність, плануючи проєкти, які привернуть увагу різних груп читачів та відповідатимуть їхнім запитам. План також є основою для аналізу виконаної роботи: наприкінці року бібліотека може оцінити, що вдалося реалізувати, а які завдання потребують додаткових зусиль. Це дозволяє побачити сильні та слабкі сторони роботи, а також спланувати розвиток на наступні роки.

Річний план роботи бібліотеки має ряд переваг, серед яких:

Організованість. План дозволяє структуровано розподілити завдання та ресурси, що забезпечує злагоджену роботу всього колективу.

Прогнозованість. Завдяки плану бібліотека може підготуватися до різних викликів, краще розподілити бюджет та уникнути непередбачуваних ситуацій.

Підвищення якості послуг. Чітко розроблений план дає можливість пропонувати читачам цікаві й корисні заходи, а також нові послуги.

Можливість розвитку. Планування дозволяє бібліотеці визначити пріоритети, впроваджувати інновації та крок за кроком рухатися до своїх стратегічних цілей.

Аналіз та вдосконалення. Наприкінці року план дозволяє оцінити виконані завдання та підготувати основу для подальшого розвитку.

Отже, річний план роботи – це важливий інструмент для ефективної та успішної діяльності бібліотеки. Завдяки йому бібліотека не лише забезпечує безперервний розвиток, але й задовольняє потреби громади, створює нові можливості для читачів та сприяє культурному і освітньому зростанню суспільства. Як казав відомий письменник і журналіст Ернест Хемінгуей: «Планування — це 90% успіху, а решта 10% — це реалізація.»

Планування роботи бібліотеки під час війни набуває особливої важливості, оскільки в умовах нестабільності та постійних змін стає ключовим елементом виживання та підтримки громади. Під час воєнних дій бібліотека виконує не лише свою традиційну роль зберігача знань і культури, але й стає місцем психологічної підтримки, центром комунікації, а іноді й укриттям.

Планування в таких умовах повинно враховувати нові потреби громади: забезпечення безпеки, доступ до достовірної інформації, організацію заходів підтримки та адаптацію бібліотечних послуг до обставин воєнного часу. Важливою стає гнучкість у роботі – можливість швидко коригувати плани, адаптувати програми для різних вікових та соціальних груп, а також підтримка зв’язків із партнерами та волонтерами.

Таким чином, планування роботи бібліотеки під час війни – це процес не лише стратегічного бачення, а й швидкої адаптації, який допомагає зберегти бібліотеку як місце надії, безпеки та сили для громади, незважаючи на всі виклики.

ОРІЄНТИРИ ДІЯЛЬНОСТІ БІБЛІОТЕК

При плануванні на наступний рік слід врахувати цільові програми і стратегії. Пріоритетні напрямки роботи публічних бібліотек обґрунтовані у :

• Законі України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» (Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/32/95-вр).

• Довгостроковій стратегії розвитку української культури – стратегії реформ (Розпорядження Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2016 р. № 119-р.) (Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/119-2016-%D1%80).

• Стратегії розвитку читання на 2023 – 2032 роки «Читання як життєва стратегія» (розпорядження від 03 березня 2023 р. № 190-р) (Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-skhvalennia-stratehii-rozvytku-chytannia-na-period-do-2032-roku-chytannia-iak-zhyttieva-s190-30323?fbclid=IwAR2SbRhaEgaeCvNSX4TruJXtgo7xwn3jVRWAERdEqsbqw4fcNJf1lQTNEOU

• Національній молодіжній стратегії до 2030 року (Указ Президента України від 12 березня 2021 року № 94/2021 (Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/94/2021#Text).

• Національній стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року. (Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 р. № 366-р) (Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/366-2021-%D1%80#Text).

• “Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року”. (Указ Президента України №722/2019). (Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/722/2019#Text), яких на сьогодні дотримуються всі країни світу, встановлюють власні показники розвитку і включають 17 цілей і 169 конкретних завдань.

Великі завдання у реалізації Стратегії розвитку читання на 2023 – 2032 роки «Читання як життєва стратегія» було покладено на бібліотеки, адже основна мета сучасної бібліотечної діяльності – підтримка читання, поширення серед громадськості позитивної думки про читання. Особлива увага приділяється сприянню читання дітей, юнацтва та молоді. Необхідною складовою сучасної просвітницької діяльності бібліотек сьогодні повинна стати мотивація юнацтва та молоді до читання корисної літератури, участі в різних конкурсах, творчої самореалізації. Публічні бібліотеки обслуговують сьогодні усі категорії населення, в тому числі ВПО і бажано привернути до користування бібліотекою кожного, заінтересувати читанням.

«Народилися» нетрадиційні форми популяризації книги в юнацькій аудиторії. Такими є: книжкові та літературні аукціони, літературно-художні вернісажі, театралізовані вікторини, хроноскопи, поетичні альбоми, літературний диліжанс, п’ять хвилин з мистецтвом, ерудит-лото тощо. Не забуваємо і про створення буктрейлерів та подкастів.

Привернути увагу читачів до бібліотеки, захопити читанням допоможе акція «Краща книга сучасності». Протягом місяця читачі повинні віддати свої голоси за найкращу на їх погляд книгу.

Бібліобар – форма заходу, під час якого у вигляді «частування» пропонуються різноманітні книги та/або періодичні видання. Користувачі можуть підійти до «барної стійки» і вибрати те, що їм до вподоби. Інколи відвідувачам, крім книжкового «частування», пропонують каву, чай, солодощі та фрукти.

Флешбук – книжковий флешмоб в Інтернеті. Це може бути розміщення фрагментів текстів видань у соціальних мережах, створення там презентацій уривків з улюблених книг, ознайомлення з ними друзів і передплатників сторінки з наведенням цитат, ілюстрацій, особистих думок та іншої інформації.

Запуск онлайн-челенджів або кампаній, що ставлять перед учасниками завдання щодо читання певної кількості книг за певний період.

Читацькі марафони: Запуск ініціатив, які мотивують людей читати протягом певного періоду, наприклад, місяць.

Пропонуємо активно використовувати таку достатньо інноваційну креативну форму спілкування, як бібліотечний флешмоб.

Як нетрадиційну форму роботи можемо запропонувати проект «Пересувний читальний зал», основна мета якого – стимулювання інтересу до книги і читання. Пересувний читальний зал під відкритим небом – будь-який перехожий без правил та умовностей може стати читачем такого пересувного читального залу під відкритим небом, де може почитати книги, газети, погортати журнали. Такі проекти можуть стати досить помітним явищем в культурному житті вашої громади, тим самим підіймаючи престиж читання і публічної бібліотеки.

Серед інноваційних форм роботи – літературний гепенінг — різновид мистецтва дії (перформанс, мистецтво процесу, мистецтво демонстрації), один із проявів акціонізму, спрямованого на заміну традиційного художнього твору простим жестом, розіграною виставою, спровокованою подією. Певна форма дій, акцій, учинків, під час яких митці намагаються залучити глядачів до гри, сценарій якої намічений тільки приблизно. Вид рухомого твору, в якому довкілля, речі відіграють роль не менш вагому, ніж живі учасники акції). Гепенінг є ігровою імпровізацією, яка дає вихід різноманітним підсвідомим спонуканням. Творчість у стилі гепенінг полягає в маніпулюванні об’єктами і людьми в просторі.

Відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН 2025 рік оголошено Міжнародним роком миру та довіри. Резолюція закликає міжнародне співтовариство вирішувати конфлікти шляхом інклюзивного діалогу та переговорів з метою забезпечення зміцнення миру та довіри у відносинах між державами-членами ООН як цінності, що сприяє сталому розвитку, миру та безпеці та правам людини.

Міжнародні десятиліття, які оголошує Організація Об’єднаних Націй (ООН), – це спеціальні десятирічні періоди, присвячені вирішенню глобальних викликів, які потребують уваги та скоординованих зусиль міжнародного співтовариства. Метою цих десятиліть є залучення ресурсів, підвищення обізнаності та активізація дій у певній сфері, яка є критично важливою для сталого розвитку, миру та безпеки, захисту прав людини та екології.

ООН обирає тему десятиліття на основі актуальності питання та його впливу на світове населення. Кожне десятиліття супроводжується заходами, кампаніями, дослідженнями, а також фінансовою та технічною підтримкою різних програм у межах обраної тематики. Це можуть бути питання охорони здоров’я, освіти, прав людини, зміни клімату, захисту навколишнього середовища, забезпечення гендерної рівності, викорінення бідності та багато інших.

Міжнародні десятиліття за рішенням ООН:

2016-2025 рр. – Десятиліття дій ООН з проблем харчування;

2018-2028 рр. – Міжнародне десятиліття дій «Вода для сталого розвитку»;

2019-2028 рр. – Міжнародне десятиліття ООН щодо сімейних фермерських господарств;

2021-2030 рр. – Міжнародне десятиліття Організації Об’єднаних Націй з відновлення екосистем.

Наприклад, одними із останніх таких ініціатив є Міжнародне десятиліття науки про океан для сталого розвитку (2021–2030), спрямоване на покращення наукового розуміння океану для стійкого розвитку планети; Міжнародне десятиліття корінних мов світу (2022–2032), що має на меті захист та відродження мов корінних народів, а також Міжнародне десятиліття науки і технологій для сталого розвитку (2023–2033) – орієнтоване на використання науки та інновацій для досягнення сталого розвитку та вирішення ключових проблем людства.

Ці десятиліття відображають пріоритетні напрямки роботи ООН, спрямовані на створення кращих умов для сталого розвитку, охорони природи, прав людини та збереження культурної спадщини.

На державному рівні оголошено: 2018 – 2028 – Десятиліття української мови (Указ Президента України № 156/2018 від 31.05.2018 р.).

ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ РОБОТИ БІБЛІОТЕК У 2025 РОЦІ

Під час планування роботи бібліотеки на 2025 рік в умовах війни особливо важливо зосередитися на тих напрямках, які забезпечують безпеку, психологічну підтримку, соціальну інтеграцію та доступ до інформації. Пріоритетні напрямки діяльності бібліотеки на наступний рік, які враховують актуальні виклики та потреби суспільства :

• Інформаційна та просвітницька робота

• Психологічна підтримка та соціальна інтеграція. Ветеранська політика

• Волонтерська та благодійна діяльність

• Збір документів, фактів, свідчень про війну для формування майбутньої колекції

• Проєктна діяльність

• Безбар’єрність бібліотек

Розберемо кожний напрямок.

1. Інформаційна та просвітницька діяльність бібліотек в умовах війни набуває особливого значення. У цей час вони стають не лише сховищем знань, а й осередками підтримки, надії та об’єднання. Їх місія виходить далеко за межі традиційної ролі — це боротьба з інформаційним хаосом, допомога людям у збереженні внутрішньої рівноваги та зміцнення духу громади.

У добу, коли недостовірні новини здатні породжувати паніку, бібліотеки виступають маяком правди. Вони організовують зустрічі з експертами, які навчають основам безпеки, пояснюють юридичні аспекти та відповідають на актуальні питання. Інформаційні стенди та вебресурси поповнюються контактами гарячих ліній, адресами волонтерських центрів і рекомендаціями щодо адаптації до кризових умов.

Бібліотеки стають школами медіаграмотності, допомагаючи людям оволодіти мистецтвом розпізнавати фейки. Майстер-класи з першої допомоги чи цифрової грамотності, лекції з історії чи культурної спадщини — усе це дає людям не лише знання, а й впевненість у своїх силах. Для тих, хто змушений залишити свої домівки, бібліотеки стають орієнтиром у новому середовищі. Вони надають інформацію про місцеву інфраструктуру, освітні можливості, проводять мовні курси й організовують зустрічі для інтеграції в громаду.

Бібліотека може організовувати лекції, зустрічі з фахівцями про захист у надзвичайних ситуаціях, зокрема, безпеку в умовах військових дій, а також тренінги з базових навичок виживання або професійного розвитку. А також впроваджувати дистанційні послуги: організовувати онлайн-зустрічі, консультації, дистанційні читальні зали для користувачів, які не можуть відвідати бібліотеку фізично.

2. Психологічна підтримка та соціальна інтеграція. Ветеранська політика.

Психологічна підтримка під час війни — це допомога людям, які переживають стрес або травми через військові дії. Бібліотека може стати місцем, де вони знайдуть спокій, підтримку та можливість поспілкуватися з іншими. Також тут можуть проводити заняття чи заходи, що допомагають відволіктися й відновити внутрішню рівновагу.

В бібліотеці є можливим створення колекції літератури з питань психології, подолання стресу та посттравматичного стресового розладу.

Можна організовувати заходи із залученням психологів для підтримки дітей, родин військових, вимушено переміщених осіб (ВПО) та тих, хто пережив травматичні події.

Можна проводити майстер-класи з малювання, ліплення, музичних занять для дітей та дорослих, що допомагає знизити рівень стресу.

Одним з важливих напрямків 2025 року є ветеранська політика. Ветеранська політика — це система заходів та ініціатив, спрямованих на підтримку, інтеграцію й реабілітацію ветеранів у суспільстві. Вона включає соціальну адаптацію, психологічну підтримку, забезпечення прав, медичну реабілітацію, доступ до освіти й працевлаштування.

Бібліотеки, як осередки знань і соціальної підтримки, можуть відігравати значну роль у реалізації ветеранської політики. Їх внесок полягає у створенні сприятливого середовища для інтеграції ветеранів, популяризації їх досягнень і наданні доступу до корисних ресурсів. Цей напрямок в умовах війни спрямований на допомогу ветеранам та їхнім сім’ям. Важливу роль відіграє саме психологічна допомога для подолання травм війни.

Соціальна інтеграція ветеранів — це процес, який допомагає колишнім військовим повернутися до мирного життя. Вона включає підтримку у пошуку роботи, житла та розвитку нових навичок. Соціальна інтеграція допомагає ветеранам знайти нові можливості для спілкування і взаємодії в суспільстві. Це сприяє кращій адаптації та підвищенню якості їхнього життя після служби.

Як бібліотеки можуть допомогти ветеранам:

Освітні програми та перекваліфікація: організація курсів із цифрової грамотності чи професійної підготовки для ветеранів, які хочуть змінити сферу діяльності, створення освітніх платформ і баз даних із корисними матеріалами, які допоможуть ветеранам знайти роботу або відкрити власну справу.

Психологічна підтримка: проведення зустрічей із психологами або тренінгів із самовідновлення, організація груп взаємодопомоги для ветеранів, де вони можуть ділитися досвідом, отримувати підтримку й відчувати спільність.

Культурно-просвітницька діяльність: створення тематичних книжкових виставок, присвячених історії війни, героїзму сучасних захисників і ветеранському досвіду, організація публічних читань, лекцій чи презентацій книг ветеранів, що сприятиме популяризації їхніх історій.

Інформаційна підтримка: надання інформації про державні й місцеві програми підтримки ветеранів, створення доступу до онлайн-ресурсів, юридичних консультацій чи послуг із соціальної адаптації.

Соціальна інтеграція: проведення заходів для ветеранів і їхніх сімей, спрямованих на створення відчуття єдності громади, запрошення ветеранів до участі у волонтерських чи бібліотечних ініціативах (наприклад, лекції для молоді про лідерство чи захист прав людини).

Збереження пам’яті та поширення знань: формування архівів із історіями ветеранів, фото- й відеоматеріалами, які зберігатимуть пам’ять для майбутніх поколінь, проведення виставок чи екскурсій, присвячених внеску ветеранів у розбудову суспільства.

Партнерство з іншими організаціями: співпраця з ветеранськими спілками, благодійними фондами, освітніми установами для розширення можливостей підтримки.

Приклади ініціатив:

У Львові бібліотеки проводять воркшопи для ветеранів з освоєння цифрових навичок, які допомагають їм у працевлаштуванні. А у Дніпрі організовано серію публічних лекцій, на яких ветерани розповідають про свої історії, сприяючи розумінню їхніх потреб і досвіду.

У Харкові діє програма психологічної реабілітації для ветеранів, яка включає арт-терапію на базі бібліотек.

Бібліотеки здатні стати місцем, де ветерани знаходять не лише знання, а й підтримку, спілкування й натхнення. Через такі ініціативи вони сприяють інтеграції ветеранів у суспільство, збереженню їхньої гідності й формуванню шани до їхнього внеску.

3. Волонтерські проєкти та благодійна діяльність бібліотек під час війни зосереджуються на підтримці як цивільного населення, так і військових через різні форми допомоги.

Бібліотеки можуть виступати як координаційні центри для збору гуманітарної допомоги (одяг, продукти, ліки), організовувати благодійні акції для збору коштів на підтримку армії або постраждалих від війни. Крім того, бібліотеки можуть залучати волонтерів для проведення освітніх і культурних заходів для дітей і дорослих, які втратили домівки.

4. Збір документів, фактів, свідчень про російсько-українську війну.

Для формування майбутньої колекцій збір документів, фактів, свідчень про цю війну є важливим напрямом роботи, спрямованим на збереження історичної пам’яті. Бібліотеки можуть створювати архіви, що включають письмові та відео-свідчення очевидців, військових, волонтерів і цивільних, які постраждали від війни. До колекцій можуть входити фотографії, щоденники, листування, офіційні документи, військова кореспонденція, а також матеріали, зібрані журналістами та науковцями. Такий архів допоможе зберегти правдиву історію подій. Бібліотеки також можуть залучати громаду до участі у формуванні цих колекцій, проводячи кампанії зі збору матеріалів та запису усних історій.

5. Проєктна діяльність. У бібліотеці, особливо в складні часи, як-от під час війни, проєктна діяльність має велике значення як для самої установи, так і для громади.

По-перше, це залучення додаткових ресурсів і фінансування. Проєктна діяльність дозволяє бібліотеці шукати нові джерела фінансування, наприклад, від міжнародних фондів, благодійних організацій або урядових програм підтримки. Залучення додаткових ресурсів допомагає реалізовувати нові ініціативи, які без фінансування могли б бути неможливими.

По-друге, це розвиток цифрової грамотності та нових послуг. У кризові періоди часто активізуються проєкти, пов’язані з цифровізацією. Бібліотеки можуть організовувати онлайн-тренінги для розвитку цифрової грамотності серед громадян. Наприклад, навчальні курси з використання комп’ютерних програм, базові тренінги з інтернет-безпеки або семінари про те, як користуватися цифровими інструментами для дистанційного навчання та роботи. Це особливо актуально для людей старшого віку або тих, хто раніше не користувався цифровими технологіями активно.

І звичайно, бібліотеки можуть організовувати онлайн-зустрічі з авторами, літературні читання, віртуальні виставки та вебінари, щоб громада могла брати участь у культурному житті, навіть перебуваючи вдома. Такі заходи можуть відбуватися через відеоконференції або транслюватися в соціальних мережах бібліотеки.

По-третє, проєктна діяльність дозволяє підвищити професійний рівень співробітників. Проєктна діяльність дає бібліотекарям можливість розвивати нові навички: від управління проєктами та написання грантів до роботи з кризовими групами та проведення тренінгів. Це сприяє підвищенню їхньої професійної майстерності, а також дозволяє команді розширити свої компетенції.

По-четверте, це зміцнення партнерських відносин. Проєктна діяльність спонукає бібліотеку налагоджувати співпрацю з іншими культурними, освітніми та громадськими організаціями. Вона може залучати міжнародні організації, волонтерські фонди, а також місцеву владу, що сприяє зміцненню її зв’язків і підвищує можливості для подальшого розвитку.

6. Безбар’єрність. Тема безбар’єрності бібліотек є надзвичайно важливою, оскільки вона безпосередньо впливає на доступ до знань, інформації та культурного розвитку для всіх верств населення. У сучасному світі бібліотеки вже не є лише місцем для зберігання книг — вони стають центрами громади, просторами для навчання, спілкування та творчості. Безбар’єрність бібліотек – це створення комфортного простору для всіх, незалежно від фізичних можливостей чи соціального статусу. Це означає доступність приміщень, обладнання та ресурсів для людей з інвалідністю, літніх людей, батьків із дітьми та інших груп.

Види безбар’єрності бібліотек:

• Фізична безбар’єрність.

Фізична безбар’єрність означає створення умов для зручного доступу до бібліотеки для людей з інвалідністю, літніх людей, батьків із маленькими дітьми, а також інших категорій користувачів, які можуть стикатися з труднощами пересування. Основними аспектами фізичної безбар’єрності є

1. Доступність будівлі.

• Пандуси: встановлення пологих пандусів із поручнями для в’їзду на візках.

• Ліфти: обладнання ліфтами багатоповерхових будівель.

• Широкі дверні прорізи: забезпечення достатньої ширини дверей для проходу людей із колісними кріслами чи дитячими візками.

2. Навігація приміщеннями.

• Тактильні доріжки та карти: допомагають людям із порушенням зору орієнтуватися в просторі.

• Зрозумілі вказівники: чіткі та великі знаки, бажано дубльовані шрифтом Брайля.

3. Обладнання робочих місць.

• Регульовані за висотою столи для роботи за комп’ютером чи читання книг.

• Спеціальні крісла або простори для людей, які користуються візками.

4. Санітарні зручності.

• Обладнання санвузлів для людей з інвалідністю.

• Поручні, простір для маневрування на візку, доступні раковини.

• Інформаційна безбар’єрність:

Використання зрозумілої мови для оформлення матеріалів та інструкцій. Надання книг шрифтом Брайля або аудіокниг. Доступ до електронних ресурсів і зручний інтерфейс для користувачів з порушеннями зору чи слуху.

• Цифрова безбар’єрність

Цифрова безбар’єрність передбачає забезпечення доступу до електронних ресурсів та послуг бібліотеки для людей із різними рівнями цифрової грамотності, фізичними можливостями та технічними потребами.

Основні аспекти цифрової безбар’єрності:

• Доступність веб ресурсів: розробка інтуїтивно зрозумілих веб-сайтів із підтримкою стандартів доступності (наприклад, WCAG – Web Content Accessibility Guidelines), використання масштабованих шрифтів, контрастних кольорів, голосових підказок та адаптивного дизайну.

• Ресурси для людей із порушенням зору: аудіокниги та електронні книги з функцією синтезу мови, підтримка програм екранного доступу (наприклад, JAWS, NVDA).

• Інструменти для людей із порушенням слуху: наявність відео контенту із субтитрами, використання жестової мови у відеоматеріалах.

Фізична та цифрова безбар’єрність доповнюють одна одну, створюючи бібліотеки майбутнього – доступні, комфортні та інклюзивні для всіх користувачів.

Важливою є також освітня безбар’єрність. Освітня безбар’єрність у бібліотеках в умовах війни набуває особливої важливості, адже вона забезпечує доступ до знань і навчання для різних груп населення, які опинилися в складних обставинах.

Війна створює численні виклики для освіти: вимушене переміщення людей, пошкодження інфраструктури, психологічні травми та обмежений доступ до ресурсів. Бібліотеки, як центри громади, можуть стати опорними точками для забезпечення освітньої безбар’єрності в ці складні часи.

Освітня безбар’єрність бібліотек в умовах війни забезпечує рівний доступ до знань і навчання для всіх, особливо для внутрішньо переміщених осіб, дітей та дорослих, які втратили можливість навчатися в традиційних закладах. Бібліотеки надають доступ до навчальних матеріалів, комп’ютерів, інтернету, електронних ресурсів і створюють безпечні зони для навчання. Особливу увагу приділяють дистанційному навчанню, курсам української мови, цифрової грамотності та адаптаційним програмам для дітей, які пропустили навчання через війну.

Важливим аспектом є підтримка інклюзії та психологічної реабілітації через освітні активності. Бібліотеки організовують заняття для дітей із особливими освітніми потребами, курси для дорослих, майстер-класи та лекції, що допомагають зняти стрес. Також вони слугують платформами для роботи викладачів і волонтерів, які займаються навчанням переселенців або підтримкою шкільних програм.

У складних умовах війни бібліотеки стають центрами громади, що забезпечують не лише доступ до навчання, а й сприяють культурному, соціальному та психологічному відновленню. Їхні ініціативи допомагають зберігати освітній процес, розвивати навички і підтримувати зв’язок поколінь навіть у найскладніші часи.

АКТУАЛІЗАЦІЯ БІБЛІОТЕЧНИХ ФОНДІВ: СУЧАСНІ ПІДХОДИ

Відповідно до Закону України “Про бібліотеки і бібліотечну справу” бібліотека є інформаційним, культурним, освітнім закладом (установою, організацією) або структурним підрозділом, що має упорядкований фонд документів, доступ до інших джерел інформації та головним завданням якого є забезпечення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних та інших потреб користувачів бібліотеки.

Бібліотечні фонди — це сукупність усіх матеріалів, які зберігаються в бібліотеці і надаються користувачам для задоволення їхніх інформаційних, освітніх, культурних та дозвільних потреб. До складу бібліотечних фондів входять:

книжкові фонди — основна частина, яка включає художню, наукову, навчальну, довідкову та іншу літературу;

періодичні видання — журнали, газети, бюлетені, які містять актуальну інформацію;

електронні ресурси — бази даних, електронні книги, аудіокниги, мультимедійні матеріали;

аудіовізуальні матеріали — фільми, аудіозаписи, мікрофільми, карти.

Бібліотечні ресурси, як складова інформаційних ресурсів держави, потребують особливої уваги, а також розвитку і захисту, зокрема і від поширення ворожих інформаційних впливів.

Актуалізація бібліотечних фондів в умовах російської збройної агресії — це комплекс заходів, спрямованих на адаптацію бібліотек до нових викликів, забезпечення інформаційної безпеки та підтримку культурної ідентичності України.

Міністерство культури та інформаційної політики України (МКІП) розробило «Рекомендації щодо актуалізації бібліотечних фондів у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України» від 23.05.2022 р. Ці рекомендації спрямовані на очищення бібліотек від літератури, яка може бути шкідливою для інформаційної безпеки та культурної ідентичності країни. Основні пункти рекомендацій включають:

Вилучення книг із пропагандистським змістом: заборона на літературу, яка заперечує незалежність України, виправдовує російську агресію чи прославляє агресорів. Особливу увагу приділяють книгам, внесеним до списків Держкомтелерадіо як шкідливі для національної безпеки.

Оновлення фондів сучасною українською літературою: активне поповнення фондів книгами українських авторів, а також літературою, що підтримує демократичні цінності, права людини та розвиток громадянського суспільства.

Упровадження тематичних обмежень: особлива увага приділяється вилученню книг, які містять маніпулятивну чи антиукраїнську інформацію, включаючи матеріали російського походження, видані після 2014 року.

В умовах збройної агресії російської федерації проти України актуалізація бібліотечних фондів є необхідною та, водночас, має відбуватися виважено, з урахуванням виду бібліотеки, із застосуванням індивідуального підходу до кожного документа, який зберігається в її фонді.

У процесі актуалізації бібліотечних фондів у складі бібліотечних фондів рекомендовано не залишати видання:

• зміст яких порушує вимоги частини третьої статті 2 Закону України «Про захист

суспільної моралі», а саме: які пропагують війну, національну та релігійну ворожнечу, зміну шляхом насильства конституційного ладу або територіальної цілісності України; які містять виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії російської федерації проти України, у тому числі шляхом представлення збройної агресії російської федерації проти України як внутрішнього конфлікту, громадянського конфлікту, громадянської війни, заперечення тимчасової окупації частини території України; які глорифікують осіб, які здійснювали збройну агресію російської федерації проти України, представників збройних формувань російської федерації, іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих російською федерацією, а також представників окупаційної адміністрації російської федерації, яку складають її державні органи та інші структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та представників підконтрольних російській федерації самопроголошених органів, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України, у тому числі шляхом їх визначення як «повстанці», «ополченці», «ввічливі військові люди»;

• внесені до Переліку книжкових видань, зміст яких спрямований на ліквідацію незалежності України, пропаганду насильства, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини, що ведеться Державним комітетом телебачення і радіомовлення України та оприлюднюється на його офіційному вебсайті за посиланням: http://surl.li/mmrej;

• внесені до Переліку видавничої продукції держави-агресора, на ввезення якої надано відмови у видачі дозволів на підставі негативних висновків експертної ради Держкомтелерадіо у зв’язку з невідповідністю видань Критеріям оцінки видавничої продукції, що ведеться Державним комітетом телебачення і радіомовлення України та оприлюднюється на його офіційному вебсайті за посиланням: http://surl.li/mmrhy;

• автора (одного з авторів), яких внесено до Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці, що ведеться Міністерством культури та інформаційної політики України та оприлюднюється на його офіційному веб-сайті за посиланням: http://surl.li/mmrxa;

• до видавців або авторів яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до рішень Ради національної безпеки і оборони України, прийнятих згідно з Законом України «Про санкції» та уведених в дію відповідними Указами Президента України, зокрема видавництв Эксмо, АСТ, Центрполиграф, Издательский дом «Питер», Яуза, Яуза-пресс, Вече, Алгоритм, Книжный мир (позиції 20-28 додатку 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 березня 2019 року «Про застосування, скасування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», введеного в дію Указом Президента України від 19 березня 2019 року №82/2019).

Не рекомендується зберігати в бібліотечних фондах фізично зношені та морально застарілі видання, зокрема періоду СРСР, за виключенням окремих документів, що становлять ядро бібліотечного фонду (зокрема, видання краєзнавчого характеру, книжкові пам’ятки тощо).

Зважаючи на особливий статус та призначення національних, державних та центральних (обласних універсальних наукових) бібліотек, у разі зберігання у їх фондах вищезазначених документів, такі бібліотеки не повинні популяризувати та представляти їх у відкритому доступі читачам.

Рекомендовано вести окремий службовий облік документів, списаних у зв’язку зі збройною агресією російської федерації проти України, з метою подальшого врахування при поповненні бібліотечних фондів за рахунок відповідних бюджетних програм.

Звертаємо вашу увагу, що відповідно до статті 19 Закону бібліотеки, незалежно від форм власності, не мають права вилучати та реалізовувати документи, віднесені до цінних і рідкісних видань, унікальних документальних пам’яток, крім випадків, передбачених законодавством.

Механізм списання документів з фондів бібліотек комунальної власності визначається відповідними органами місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Документальне оформлення списання документів із фондів бібліотек державної і комунальної власності здійснюється відповідно до Порядку складання типових форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13 вересня 2016 року № 818 (із наступними змінами), а також Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку для суб’єктів державного сектору, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23 січня 2015 року № 11 (із наступними змінами).

НАГАДУВАННЯ!

Цьогоріч вдруге будемо звітувати про роботу публічних бібліотек за новими формами звітності. Згідно наказу МКІП «Про затвердження форм звітності про діяльність публічних та спеціальних бібліотек, а також інструкцій щодо їх заповнення» від 28.11.2022 № 463 (затверджено в міністерстві юстиції України 23 січня 2023 р. за № 137/39193) затверджено:

— Форму звітності № 6-НК (річна) «Звіт про діяльність публічної бібліотеки за 20__ рік»;

— Інструкцію щодо заповнення форми звітності № 6-НК (річна) «Звіт про діяльність публічної бібліотеки»;

— Форму звітності № 6-НК (зведена) (річна) «Зведений звіт про діяльність публічних бібліотек за 20__ рік»;

— Інструкцію щодо заповнення форми звітності № 6-НК (зведена) (річна) «Зведений звіт про діяльність публічних бібліотек»;

— Форму звітності № 80-а-рвк (річна) «Зведений звіт публічних та спеціальних бібліотек за 20__ рік»;

— Інструкцію щодо заповнення форми звітності № 80-а-рвк (річна) «Зведений звіт публічних та спеціальних бібліотек».

Вся інформація щодо нововведення є відкритою для усіх, надаючи можливість кожному охочому ознайомитися. Проте, можливо, залишаються певні питання, які потребують докладних пояснень та роз’яснень або просто необхідно «освіжити» в пам’яті цю інформацію.

З текстом методичних рекомендацій можна ознайомитися на сайті Національної бібліотеки України ім. Ярослава Мудрого розділ «Бібліотечному фахівцю».

Посилання : https://profy.nlu.org.ua/

ЗНАМЕННІ ДАТИ, ПОДІЇ ТА СВЯТА 2025 РОКУ

28 липня 2023 року Президент України Володимир Зеленський підписав Закон України «Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3258-IX#Text). Відповідно до закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» додаткових вихідних днів не буде доти, доки триває воєнний стан у країні.

Президент України Володимир Зеленський 28 липня 2023 р. підписав Указ №455/2023 про внесення змін до деяких указів Президента України у частині змін дат https://www.president.gov.ua/documents/4552023-47641

15 травня — Міжнародний день сім’ї

15 липня — День Української Державності

15 липня — День хрещення Київської Русі — України

17 вересня – День усиновлення

1 жовтня — День захисників і захисниць України

1 жовтня — День Українського козацтва

27 жовтня — День української писемності та мови

9 листопада — Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва

Плануючи роботу варто враховувати календарні і пам’ятні дати державного, місцевого і світового значення.

Державні свята 2025 року

01 січня — Новий рік;

08 березня — Міжнародний жіночий день;

20 квітня — Великдень;

01 травня — День праці;

08 травня — День пам’яті та перемоги над нацизмом;

08 червня — Трійця;

28 червня — День Конституції України;

15 липня — День Української Державності;

24 серпня — День Незалежності України;

01 жовтня — День захисника України;

25 грудня — Різдво Христове

Головні релігійні свята за новим церковним календарем:

06.01 – Хрещення Господнє. Святе Богоявлення

02.02 – Стрітення Господнє

25.03 – Благовіщення Пресвятої Богородиці

13.04 – Вхід Господній у Єрусалим. Вербна неділя

20.04 – Світле Христове Воскресіння. Великдень

29.05 – Вознесіння Господнє

08.06 – День Святої Трійці (П’ятидесятниця)

06.08 – Преображення Господнє

15.08 – Успіння Пресвятої Богородиці (Перша Пречиста)

08.09 – Різдво Пресвятої Богородиці (Друга Пречиста)

01.10 – Покрова Пресвятої Богородиці

21.11 – Введення у храм Пресвятої Богородиці

(Третя Пречиста)

06.12 – День святого Миколая

25.12 – Різдво Христове

Громадські та професійні свята 2025 року

Січень

1 — Новий рік, Всесвітній день миру, День суспільного надбання

4 — Всесвітній день азбуки Брайля

10 — День метро

11 — Всесвітній день Дякую

12 — День українського політв’язня

17 — Міжнародний День дітей-винахідників

19 — Всесвітній день снігу

20 — День вшанування захисників Донецького аеропорту, День Автономної Республіки Крим

21 — Міжнародний день обіймів

22 — День Соборності України

24 — День зовнішньої розвідки України

26 — Міжнародний день митника

27 — Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

28 — Міжнародний день захисту персональних даних

29 — День пам’яті героїв Крут

31 — Міжнародний день ювеліра

Лютий

2 — День Бабака

4 — Всесвітній день боротьби проти раку, День безпечного Інтернету, Міжнародний День загальнолюдського братерства

6 — Міжнародний день бармена, Міжнародний день нетерпимого ставлення до операцій які калічать жіночі статеві органи

9 — Міжнародний день стоматолога, Всесвітній день шлюбу

11 — Всесвітній день хворого, Міжнародний день жінок та дівчат у науці

13 — Всесвітній день радіо

14 — День Святого Валентина, Міжнародний день дарування книг

15 — День створення першого електронного комп’ютера, Міжнародний день онкохворої дитини, День вшановування учасників бойових дій на території інших держав

16 — День військового журналіста

17 — День спонтанного прояву доброти

19 — День Державного Герба України

20 — День пам’яті Героїв Небесної Сотні, Всесвітній день соціальної справедливості

21 — Всесвітній день екскурсовода, Міжнародний день рідної мови

22 — Міжнародний день підтримки жертв злочинів

25 — День інженерно-авіаційної служби авіації Збройних Сил України

26 — День кримського спротиву російській окупації

28 — День працівників патрульно-постової служби України

Березень

1 — Всесвітній день цивільної оборони, Всесвітній день імунітету

2 — Всесвітній день дитячого телебачення та радіомовлення

3 — Всесвітній день письменника, Всесвітній день дикої природи

8 — Міжнародний жіночий день, День землевпорядника

9 — Міжнародний день ді-джею

14 — День українського добровольця, Всесвітній день сну, Міжнародний день математики

15 — Всесвітній день захисту прав споживачів

16 — День працівників ЖКГ та побутового обслуговування населення

17 — День мобілізаційного працівника ЗСУ

20 — Міжнародний день щастя

21 — Всесвітній день поезії, Міжнародний день лялькаря, Всесвітній день людей із синдромом Дауна

22 — Всесвітній день водних ресурсів, День таксиста

23 — Всесвітній метеорологічний день

24 — Всеукраїнський день боротьби із захворюваністю туберкульозом

25 — День Служби безпеки України, Міжнародний день пам’яті жертв рабства

26 — День Національної гвардії України

27 — Міжнародний день театру

Квітень

1 — День сміху, Міжнародний день птахів

2 — Всесвітній день поширення інформації про проблему аутизму, Міжнародний день дитячої книги

4 — День веб-майстра, День створення НАТО, Міжнародний день просвіти з питань мінної небезпеки

5 — Міжнародний день моральності

6 — День геолога, Міжнародний день спорту

7 — Всесвітній день здоров’я

8 — Міжнародний день ромів

11 — Міжнародний день звільнення в’язнів фашистських концтаборів

12 — День працівників ракетно-космічної галузі України, Міжнародний день польоту людини в космос

13 — Всесвітній день рок-н-ролу, День працівника оборонно-промислового комплексу України

15 — День працівників кримінального розшуку, Міжнародний день культури

17 — Всесвітній день боротьби з гемофілією, День пожежної охорони

18 — День пам’яток історії та культури, Міжнародний день пам’яток і визначних місць

19 — День довкілля

21 — Всесвітній день творчості та інноваційної діяльності

22 — Міжнародний день Матері-Землі

23 — Міжнародний день секретаря, Всесвітній день книги тa авторського права, Всеукраїнський день психолога

24 — День солідарності молоді, Всеукраїнський День боротьби з меланомою, Міжнародний день багатосторонності і дипломатії в ім’я миру

26 — Всесвітній день інтелектуальної власності, Міжнародний день пам’яті Чорнобиля

27 — День дизайнера

28 — Всесвітній день охорони праці

29 — Міжнародний день танцю

30 — День прикордонника України, Міжнародний день джазу

Травень

1. Міжнародний день праці

3 — Всесвітній день свободи друку (преси), День кондитера

4 — Міжнародний день пожежників

5 — Міжнародний день акушерок, Міжнародний день боротьби за права інвалідів

6 — День піхоти

8 — Всесвітній день Червоного Хреста та Червоного Півмісяця, День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років

9 — День Європи

10 — Всесвітній день боротьби з артеріальною гіпертонією

11 — День матері

12 — Всесвітній день медичних сестер

14 — День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни

15 — Міжнародний день сім’ї, День вишиванки, Всесвітній День Захисту Клімату

17 — День науки, День пульмонолога, Всесвітній день телекомунікацій та інформаційного суспільства

18 — Всесвітній день пам’яті померлих від СНІДу, День пам’яті жертв політичних репресій, Міжнародний день музеїв, День резервіста України, День боротьби за права кримськотатарського народу

20 — День банківських працівників, Всесвітній день метролога, Всесвітній день травматолога

21 — Всесвітній день культурного різноманіття

22 — Міжнародний день біологічного розмаїття

23 — День морської піхоти України, День Героїв, Всесвітній день черепахи

24 — День слов’янської писемності та культури, Європейський день парків

25 — День філолога, День хіміка, День Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України

29 — Міжнародний день миротворців ООН

31 — День працівників видавництв, поліграфії та книгорозповсюдження, Всесвітній день без тютюну

Червень

1 — День захисту дітей в Україні, Міжнародний день захисту дітей, Всесвітній день батьків, День працівників водного господарства, День працівників місцевої промисловості, Всесвітній день молока

3 — Всесвітній день велосипеда

4 — Міжнародний день невинних дітей — жертв агресії

5 — Всесвітній день довкілля, Міжнародний день боротьби з незаконним, непідзвітним та нерегульованим рибним промислом

6 — День журналіста

7 — День безпеки харчових продуктів

8 — Всесвітній день океанів, День працівників легкої промисловості

9 — Міжнародний день друзів, Міжнародний день архівів

10 — Всесвітній день морозива

12 — День працівників фондового ринку, Всесвітній день боротьби з дитячою працею

13 — День визволення Маріуполя від російських окупантів

14 — Всесвітній день донора крові

15 — День захисту людей похилого віку, День батька, Всесвітній день вітру

16 — Міжнародний день сімейних грошових переказів

17 — Всесвітній день боротьби з опустеленням і посухою

19 — День фермера

20 — Всесвітній день біженців

21 — Міжнародний день йоги, Міжнародний день скейтбордингу, Всесвітній день гуманізму, День літнього сонцестояння

22 — День скорботи та надання почестей пам’яті жертв війни в Україні

23 — День державної служби України, Міжнародний Олімпійський день, Міжнародний день вдів

25 — День митника України, Міжнародний день моряка, Всесвітній день вітиліго

26 — День кримськотатарського прапора, Міжнародний день на підтримку жертв тортур, Міжнародний день боротьби проти зловживання наркотиками та їх незаконного обігу

27 — День мікро, малих і середніх підприємств, Всесвітній день рибальства

28 — День Конституції України

29 — День молодіжних та дитячих громадських організацій, Міжнародний день тропіків

30 — Міжнародний день парламентаризму, Міжнародний день астероїда

Липень

1 — День архітектури України

2 — Міжнародний день спортивного журналіста, День працівника державної податкової служби України, Міжнародний день собак

4 — День Національної поліції України, День судового експерта

5 — День звільнення Краматорська та Слов’янська від проросійських терористів, Міжнародний день кооперативів

6 — День працівників морського та річкового флоту, День Військово-Морських Сил Збройних Сил України, Всесвітній день поцілунку

7 — День працівника заповідної справи

8 — Український День родини, Всесвітній день боротьби з алергією

11 — Всесвітній день шоколаду, Всесвітній день народонаселення

12 — Міжнародний день бортпровідника

13 — День рибалки

15 — День українських миротворців, День хрещення Київської Русі, Всесвітній день навичок молоді, День Української Державності

16 — День бухгалтера та аудитора, Проголошення декларації про державний суверенітет України

17 — День етнографа

19 — День тренера

20 — День працівників металургійної та гірничодобувної промисловості, День шахів

22 — День визволення Сєвєродонецька від незаконних збройних формувань

25 — Міжнародний день зубного техніка, День системного адміністратора

26 — День парашутиста

27 — День працівників торгівлі, Всесвітній день бабусь і дідусів, День медичного працівника

28 — День PR-спеціаліста, Всесвітній день боротьби з гепатитами

29 — День Сил спеціальних операцій Збройних Сил України

30 — День друзів, Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми

Серпень

1 — День інкасатора

3 — День Повітряних сил Збройних Сил України

5 — Міжнародний день світлофора

8 — День військ зв’язку Збройних Сил України

9 — Міжнародний день корінних народів світу

10 — День будівельника, День працівників ветеринарної медицини

12 — Міжнародний день молоді

15 — День археолога

19 — День пасічника, Всесвітній день гуманітарної допомоги

23 — День Державного Прапора України

24 — День Незалежності України

30 — День авіації України, День далекобійника

31 — День шахтаря

Вересень

1 — День знань, День підприємця

2 — День нотаріату

8 — День працівників нафтової, газової та нафтопереробної промисловості, Міжнародний день грамотності, Міжнародний день солідарності журналістів

9 — Міжнародний день краси, День тестувальника, День дизайнера-графіка

10 — Всесвітній день запобігання самогубствам

13 — День програміста

14 — День українського кіно, День фізкультури і спорту, День танкових військ

15 — День працівника лісу, Міжнародний день демократії

16 — Міжнародний день охорони озонового шару

17 — День рятувальника

18 — День HR-менеджера

20 — День рекрутера

21 — Міжнародний день миру, День винахідника і раціоналізатора, День фармацевтичного працівника

22 — День машинобудівника, День партизанської слави

27 — День туризму, День вихователя і всіх дошкільних працівників

30 — Всеукраїнський день бібліотек, День всиновлення, Міжнародний день перекладача

Жовтень

1 — Державні День захисників і захисниць України, Міжнародний день літніх людей

2 — Міжнародний день не насильства

4 — Всесвітній тиждень космосу, Всесвітній день тварин

5 — Всесвітній день вчителів, День працівників освіти

6 — Міжнародний день лікаря, Міжнародний день архітектора

8 — День юриста

9 — Всесвітній день пошти, День ріелтора

10 — Всесвітній день психічного здоров’я, День працівників стандартизації тa метрології, Європейський день боротьби проти страти

11 — Міжнародний день по зменшенню небезпеки стихійних лих

12 — День кадрового працівника, День працівників Державної санітарно-епідеміологічної служби, День художника

14 — День Українського козацтва

15 — Всесвітній день сільської жінки, Міжнародний день білої тростини

16 — Всесвітній день продовольства, День анестезіолога, Міжнародний день кредитних спілок

17 — Міжнародний день боротьби за ліквідацію убогості

18 — День працівників целюлозно-паперової промисловості

19 — День працівників харчової промисловості

20 — Міжнародний день авіадиспетчера, Міжнародний день кухара та кулінара, Всеукраїнський день боротьби проти захворювання раком молочної залози

23 — День рекламіста (День працівників реклами)

24 — Всесвітній день інформації про розвиток, День Організації Об’єднаних Націй, День маркетолога

26 — День автомобіліста і дорожника

27 — День української писемності та мови

28 — День визволення України від фашистських загарбників

29 — День працівників служби позавідомчої охорони

31 жовтня — Міжнародний день Чорного моря

Листопад

2 — День працівника соціальної сфери

3 — День інженерних військ, День ракетних військ тa артилерії

4 — День залізничника

6 — Міжнародний день запобігання експлуатації довкілля під час війни і збройних конфліктів

9 — День української писемності і мови, Всеукраїнський день працівників культури тa майстрів народного мистецтва

10 — Міжнародний день бухгалтера

14 — Всесвітній день боротьби пpоти діабету, Міжнародний день логопеда

16 — Міжнародний день терпимості, День працівників радіо, телебачення і зв’язку, День працівників сільського господарства, Всесвітній день пам’яті жертв ДТП

17 — Міжнародний день студентів, Всесвітній день боротьби проти хронічної обструктивної хвороби легенів

18 — День сержанта Збройних Сил України

19 — День працівників гідрометеорологічної служби, День скловиробника

20 — Всесвітній день дитини

21 — День Гідності та Свободи, Всесвітній день телебачення, День десантно-штурмових військ ЗСУ

22 — День пам’яті жертв голодоморів

25 — Міжнародний день боротьби за ліквідацію насильства відносно жінок

28 — День працівника системи фінансового моніторингу

30 — Міжнародний день захисту інформації

Грудень

1 — Всесвітній день боротьби пpоти СНІДу, День працівників прокуратури

2 — Міжнародний день боротьби за відміну рабства

3 — Міжнародний день інвалідів

4 — День обіймів

5 — День працівників статистики, Міжнародний день добровольців в ім’я економічного тa соціального розвитку

6 — День Збройних Сил України

7 — Міжнародний день цивільної авіації, День місцевого самоврядування

9 — Міжнародний день боротьби пpоти корупції

10 — День прав людини

11 — Міжнародний день гір

12 — День Сухопутних військ Збройних Сил України

13 — Всесвітній день дитячого телебачення та радіомовлення

14 — День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (День ліквідатора)

15 — День працівників суду

17 — Дeнь працівника державної виконавчої служби

18 — Міжнародний день мігрантів

19 — День співпраці Південь-Південь Організації Об’єднаних Націй, День адвокатури

20 — Міжнародний день солідарності людей

22 — День енергетика, День дипломатичної служби України

24 — День працівників архівних установ

25 — Різдво Христове

При плануванні заходів за державними, народними святами та літературними датами рекомендуємо використовувати:

• Пам’ятні дати та ювілеї, що відзначатимуться у 2025 році, дивіться у Додатку № 2 до Постанови Верховної Ради України від 21 грудня 2023 року № 3536-IX ПАМ’ЯТНІ ДАТИ ТА ЮВІЛЕЇ 2025 РОКУ ( https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/3536-20#Text).

• Календар важливих дат Національної бібліотеки ім. Ярослава Мудрого (https://tinyurl.com/4v789xuw).

КНИГИ-ЮВІЛЯРИ 2025 РОКУ

До Вашої уваги інформаційна добірка ювілейних книг 2025 року.

✓ 855 років з часу першої згадки (1170) твору героїчного епосу «Пісня про Роланда», пам’ятки давньої французької літератури

✓ 840 років з часу написання (1185–1187) «Слова о полку Ігоревім», видатної пам’ятки давньоруської літератури

✓ 825 років з часу першої згадки (1200) епічної поеми «Пісня про Нібелунгів», пам’ятки середньовічної німецької епіки

✓ 430 років з часу написання (1595) В. Шекспіром трагедії «Ромео та Джульєтта»

✓ 425 років з часу публікації (1600) комедій В. Шекспіра «Багато галасу даремно», «Венеційський купець», «Сон літньої ночі»

✓ 420 років з часу публікації (1605) роману М. Сервантеса Сааведри «Хитромудрий ідальго Дон Кіхот Ламанчський» (т. 1)

✓ 410 років з часу публікації (1615) роману М. Сервантеса Сааведри «Хитромудрий ідальго Дон Кіхот Ламанчський» (т. 2)

✓ 360 років з часу видання (1665) збірки афоризмів Ф. де Ларошфуко «Роздуми, або Моральні вислови і максими»

✓ 360 років з часу написання (1665) Ж.-Б. Мольєром (Ж.-Б. Покленом) комедії «Дон Жуан, або Кам’яний гість»

✓ 355 років з часу написання (1670) Ж.-Б. Мольєром (Ж.-Б. Покленом) комедії «Міщанин-шляхтич»

✓ 355 років з часу публікації (1670) праці Д. Мілтона «Історія Британії»

✓ 340 років з часу виходу збірки (1685) Ж. де Лафонтена «Казки та оповідання у віршах»

✓ 240 років з часу публікації (1785) книги Р. Е. Распе «Пригоди барона Мюнхгаузена»

✓ 225 років з часу написання (1800) Ф. Шиллером трагедії «Марія Стюарт»

✓ 225 років з часу публікації (1800) поеми «Слово о полку Ігоревім», пам’ятки давньоруської літератури

✓ 205 років з часу публікації (1820) роману В. Скотта «Айвенго»

✓ 200 років з часу написання (1825) В. Гауфом казок «Каліф-лелека», «Маленький Мук»

✓ 195 років з часу написання (1830) роману Стендаля «Червоне і чорне»

✓ 195 років з часу публікації (1830) повісті О. де Бальзака «Гобсек»

✓ 190 років з часу написання (1835) Г. Ф. Квіткою-Основ’яненком п’єси «Сватання на Гончарівці»

✓ 190 років з часу публікації (1835) казок Г. К. Андерсена «Принцеса на горошині», «Дюймовочка», «Квіти маленької Іди», «Кресало»

✓ 190 років з часу публікації (1835) карело-фінського поетичного епосу «Калевала»

✓ 190 років з часу публікації (1835) повістей М. В. Гоголя «Тарас Бульба», «Вій»

✓ 185 років з часу виходу з друку (1840) збірки поезій Т. Г. Шевченка «Кобзар»

✓ 185 років з часу публікації (1840) романів Дж. Купера «Мерседес із Кастилії, або Подорож до Катаю», «Слідопит, або Суходольне море» (з пенталогії про Шкіряну Панчоху)

✓ 185 років з часу публікації (1840) роману Г. Ф. Квітки-Основ’яненка «Пан Халявський»

✓ 180 років з часу написання (1845) Г. К. Андерсеном казок «Дівчинка з сірниками», «Пастушка і сажотрус», «Циганська голка»

✓ 180 років з часу написання (1845) П. Меріме новели «Кармен»

✓ 180 років з часу написання (1845) Т. Г. Шевченком вірша «Заповіт», поем: «Великий льох», «І мертвим, і живим…», «Кавказ», «Наймичка», «Невольник», «Єретик»

✓ 180 років з часу публікації (1845) романів О. Дюма «20 років потому» (з циклу романів про мушкетерів) та «Королева Марго»

✓ 175 років з часу публікації (1850) роману Ч. Дікенса «Девід Коперфілд» («Життя Девіда Коперфілда, розказане ним самим»)

✓ 175 років з часу публікації (1850) роману О. Дюма «Чорний тюльпан»

✓ 170 років з часу виходу з друку (1855) першої збірки віршів В. Вітмена «Листя трави»

✓ 170 років з часу написання (1855) Т. Г. Шевченком повістей: «Близнюки», «Капітанша», «Нещасний»

✓ 170 років з часу публікації (1855) поеми Г. Лонгфелло «Пісня про Гайавату»

✓ 165 років з часу публікації (1860) роману В. Коллінза «Жінка в білому»

✓ 160 років з часу написання (1865) Т. М. Рідом роману «Вершник без голови»

✓ 160 років з часу публікації (1865) повісті-казки Льюіса Керрола «Пригоди Аліси в Країні Чудес»

✓ 160 років з часу публікації (1865) роману М. М. Додж «Срібні ковзани»

✓ 160 років з часу публікації (1865) третього тому збірки оповідань Марка Вовчка «Народні оповідання», оповідання «Кармелюк»

✓ 155 років з часу публікації (1870) роману Ж. Верна «20000 льє під водою»

✓ 150 років з часу написання (1875) Панасом Мирним повісті «Лихі люди», роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

✓ 150 років з часу написання (1875) І. С. Нечуєм-Левицьким драми «Маруся Богуславка»

✓ 145 років з часу публікації (1880) новели Гі де Мопассана «Пампушка»

✓ 140 років з часу написання (1885) Іваном Карпенком-Карим драми «Наймичка»

✓ 140 років з часу публікації (1885) роману Г. Р. Гаґґарда «Копальні царя Соломона»

✓ 140 років з часу публікації (1885) роману Гі де Мопассана «Любий друг»

✓ 135 років з часу написання (1890) А. К. Дойлем повісті «Знак чотирьох»

✓ 135 років з часу написання (1890) Лесею Українкою вірша «Contra spem spero», казок «Біда навчить», «Лілея»

✓ 135 років з часу публікації (1890) балади Р. Л. Стівенсона «Вересовий трунок»

✓ 135 років з часу публікації (1890) казки І. Я. Франка «Лис Микита»

✓ 135 років з часу публікації (1890) оповідання Б. Д. Грінченка «Олеся»

✓ 135 років з часу публікації (1890) п’єси М. П. Старицького «Ой, не ходи, Грицю, та й на вечорниці»

✓ 135 років з часу публікації (1890) повної українськомовної версії роману П. О. Куліша «Чорна рада. Хроніка 1663 року»

✓ 135 років з часу публікації (1890) роману О. Вайлда «Портрет Доріана Грея»

✓ 130 років з часу написання (1895) Г. Веллсом роману «Машина часу»

✓ 130 років з часу написання (1895) Ж. Верном роману «Плавучий острів»

✓ 130 років з часу публікації (1895) Р. Кіплінгом збірки оповідань «Друга книга джунглів» (з циклу про Мауглі)

✓ 130 років з часу публікації (1895) поеми-казки І. Я. Франка «АбуКасимові тапці»

✓ 125 років з часу виходу з друку (1900) першої збірки оповідань Джека Лондона «Син Вовка»

✓ 125 років з часу написання (1900) Іваном Карпенком-Карим п’єси «Хазяїн»

✓ 125 років з часу написання (1900) І. Я. Франком поеми «Іван Вишенський»

✓ 125 років з часу публікації (1900) повісті-казки Л. Ф. Баума «Дивовижний чарівник країни Оз» (із серії книг про країну Оз)

✓ 125 років з часу публікації (1900) поеми-казки І. Я. Франка «Коваль Бассім

✓ 125 років з часу публікації (1900) роману Т. Драйзера «Сестра Керрі»

✓ 125 років з часу публікації (1900) роману Г. Сенкевича «Хрестоносці»

✓ 120 років з часу написання (1905) Ф. Бернетт роману для дітей «Маленька принцеса»

✓ 120 років з часу написання (1905) О. Генрі новели «Дари волхвів»

✓ 120 років з часу написання (1905) Джеком Лондоном новели «Жага до життя»

✓ 120 років з часу написання (1905) Лесею Українкою драми «Осіння казка», поеми «В катакомбах»

✓ 120 років з часу написання (1905) І. Я. Франком поем «Мойсей», «Страшний суд»

✓ 120 років з часу публікації (1905) роману Ж. Верна «Маяк на краю світу»

✓ 115 років з часу виходу з друку (1910) першої збірки віршів М. Т. Рильського «На білих островах»

✓ 115 років з часу написання (1910) Лесею Українкою поеми «Бояриня»

✓ 115 років з часу публікації (1910) новели О. Генрі «Дороги, які ми обираємо»

✓ 115 років з часу публікації (1910) повісті В. К. Винниченка «Брехня»

✓ 115 років з часу публікації (1910) повісті М. М. Коцюбинського «Fata morgana» (ч. 2)

✓ 115 років з часу публікації (1910) повісті-казки Л. Ф. Баума «Смарагдове місто країни Оз» (із серії книг про країну Оз)

✓ 110 років років з часу написання (1915) Л. М. Монтгомері повісті «Енн із острова Принца Едварда» (із серії книг)

✓ 110 років з часу публікації (1915) повісті-казки Л. Ф. Баума «Страшило з країни Оз» (із серії книг про країну Оз)

✓ 110 років з часу публікації (1915) роману В. С. Моема «Тягар пристрастей людських»

✓ 105 років з часу виходу з друку (1920) першої збірки віршів В. Л. Поліщука «Сонячна міць»

✓ 105 років з часу написання (1920) К. Чапеком п’єси «Р. У. Р. (Россумові Універсальні Роботи)»

✓ 105 років з часу публікації (1920) повісті Г. Лофтинга «Історія доктора Дуліттла» (із серії книг про доктора)

✓ 105 років з часу публікації (1920) повісті-казки Л. Ф. Баума «Глінда з країни Оз» (із серії книг про країну Оз)

✓ 105 років з часу публікації (1920) роману В. К. Короліва-Старого «Чмелик»

✓ 105 років з часу публікації (1920) роману Джека Лондона «Серця трьох»

✓ 100 років з часу виходу з друку (1925) першої збірки віршів Ю. Ю. Дарагана «Сагайдак»

✓ 100 років з часу виходу з друку (1925) першої збірки віршів Ю. І Липи «Світлість»

✓ 100 років з часу виходу з друку (1925) першої збірки віршів Є. Ф. Маланюка «Стилет і стилос»

✓ 100 років з часу написання (1925) Т. Драйзером роману «Американська трагедія»

✓ 100 років з часу написання (1925) Г. М. Косинкою новели «В житах»

✓ 100 років з часу написання (1925) М. Г. Кулішем п’єс «Комуна в степах», «Отак загинув Гуска»

✓ 100 років з часу публікації (1925) повісті Г. Лофтинга «Зоопарк доктора Дуліттла» (із серії книг про доктора)

✓ 100 років з часу публікації (1925) роману Ф. С. Фіцджеральда «Великий Ґетсбі»

✓ 95 років з часу виходу з друку (1930) першої збірки віршів Василя Барки «Шляхи»

✓ 95 років з часу виходу з друку (1930) першої збірки оповідань О. Д. Іваненко «Майка та жабка»

✓ 95 років з часу написання (1930) І. А. Кочергою поеми «Свіччине весілля»

✓ 95 років з часу публікації (1930) роману В. П. Підмогильного «Невеличка драма»

✓ 95 років з часу публікації (1930) роману у віршах Івана Багряного «Скелька»

✓ 90 років з часу виходу з друку (1935) першої збірки віршів Олега Ольжича «Рінь»

✓ 90 років з часу написання (1935) В. М. Владком роману «Аргонавти Всесвіту»

✓ 90 років з часу написання (1935) К. Чапеком роману «Війна з саламандрами»

✓ 90 років з часу публікації (1935) повісті Сірої Сови «Саджо та її бобри»

✓ 90 років з часу публікації (1935) повісті-казки П. Треверс «Мері Поппінс повертається»

✓ 90 років з часу публікації (1935) роману Ю. І. Яновського «Вершники»

✓ 85 років з часу публікації (1940) повісті М. П. Трублаїні «Шхуна «Колумб»

✓ 85 років з часу публікації (1940) роману Е. Гемінгвея «По кому подзвін»

✓ 80 років з часу написання (1945) Остапом Вишнею оповідань: «Бекас», «Вальдшнеп», «Ведмідь», «Вовк», «Заєць», «Лисиця», «Як варити і їсти суп з дикої качки»

✓ 80 років з часу публікації (1945) повісті Дж. Орвелла «Колгосп тварин»

✓ 80 років з часу публікації (1945) повісті-казки А. Ліндґрен «Пеппі Довгапанчоха»

✓ 80 років з часу публікації (1945) роману Е. М. Ремарка «Тріумфальна арка»

✓ 75 років з часу виходу з друку (1950) збірки оповідань А. Азімова «Я, робот»

✓ 75 років з часу виходу з друку (1950) першої збірки віршів Грицька Бойка «Моя Донеччина»

✓ 75 років з часу публікації (1950) роману Івана Багряного «Сад Гетсиманський»

✓ 75 років з часу публікації (1950) роману Р. Бредбері «Марсіанські хроніки»

✓ 75 років з часу публікації (1950) роману К. С. Льюїса «Лев, чаклунка і шафа» (з серії книг «Хроніки Нарнії»)

✓ 70 років з часу виходу з друку (1955) першої збірки віршів М. Т. Яременка «Весняні мелодії»

✓ 70 років з часу написання (1955) А. Азімовим роману «Кінець Вічності»

✓ 70 років з часу написання (1955) Остапом Вишнею оповідання «Перший диктант»

✓ 70 років з часу написання (1955) М. Нортон повісті-казки «Роздобудьки в полі» (з серії книг «Роздобудьки»)

✓ 70 років з часу публікації (1955) повісті-казки А. Ліндґрен «Малий та Карлсон, що живе на даху»

✓ 70 років з часу публікації (1955) роману К. С. Льюїса «Небіж чаклуна» (із серії «Хроніки Нарнії»)

✓ 70 років з часу публікації (1955) роману Дж. Р. Р. Толкіна «Повернення короля» (з трилогії «Володар перснів»)

✓ 65 років з часу виходу з друку (1960) збірки казок Д. Родарі «Казки по телефону»

✓ 65 років з часу виходу з друку (1960) першої збірки віршів Э. М. Летюка «Хто там зорі ворушить?»

✓ 65 років з часу написання (1960) В. М. Сосюрою поеми «Розстріляне безсмертя»

✓ 65 років з часу публікації (1960) повісті Б. П. Комара «Векша»

✓ 65 років з часу публікаціі (1960) повісті-казки М. Енде «Джим Ґудзик і машиніст Лукас»

✓ 65 років з часу публікації (1960) роману Д. Апдайка «Кролик, біжи»

✓ 65 років з часу публікаціі (1960) роману О. П. Бердника «Стріла часу»

✓ 65 років з часу публікаціі (1960) роману О. Т. Гончара «Людина і зброя»

✓ 65 років з часу публікаціі (1960) роману Г. Лі «Убити пересмішника»

✓ 65 років з часу публікаціі (1960) роману Г. М. Тютюнника «Вир» (ч. 1)

✓ 60 років з часу виходу з друку (1965) збірки новел В. А. Симоненка «Вино з троянд»

✓ 60 років з часу виходу з друку (1965) першої збірки віршів С. І. Гостиняка «Пропоную вам свою дорогу»

✓ 60 років з часу виходу з друку (1965) першої збірки віршів І. В. Жиленко «Соло на сольфі»

✓ 60 років з часу виходу з друку (1965) першої збірки віршів Р. М. Лубківського «Зачудовані олені»

✓ 60 років з часу виходу з друку (1965) першої збірки віршів О. Є. Орача «Подорожник»

✓ 60 років з часу написання (1965) Д. В. Павличком поеми-казки «Золоторогий олень»

✓ 60 років з часу публікації (1965) повісті В. С. Близнеця «Паруси над степом»

✓ 60 років з часу публікації (1965) роману Івана Багряного «Людина біжить над прірвою»

✓ 60 років з часу публікації (1965) роману Ф. Герберта «Дюна»

✓ 60 років з часу публікації (1965) роману А. Моруа «Прометей, або Життя Бальзака»

✓ 55 років з часу виходу з друку (1970) першої збірки віршів В. І. Біляїва «Поліття»

✓ 55 років з часу виходу з друку (1970) першої збірки віршів В. І. Голобородька «Летюче віконце»

✓ 55 років з часу виходу з друку (1970) першої збірки віршів Л. В. Кисельова «Стихи-Вірші»

✓ 55 років з часу виходу з друку (1970) першої збірки віршів В. С. Стуса «Зимові дерева»

✓ 55 років з часу виходу з друку (1970) першої збірки віршів Г. Т. Чубач «Журавка»

✓ 55 років з часу виходу з друку (1970) першої збірки оповідань для дітей Г. М. Тютюнника «Ласочка»

✓ 55 років з часу публікації (1970) повісті К. Нестлінгер «Рудоволоса Фредеріка»

✓ 55 років з часу публікації (1970) повісті-казки Р. Дала «Фантастичний містер Лис»

✓ 55 років з часу публікації (1970) повісті-казки В. З. Нестайка «Таємниця трьох невідомих» (з трилогії «Тореадори з Васюківки»)

✓ 55 років з часу публікації (1970) роману І. Шоу «Багач, бідняк»

✓ 55 років з часу публікації (1970) роману-фентезі Р. Желязни «Дев’ять принців Амбера» (з циклу «Хроніки Амбера»)

✓ 50 років з часу виходу з друку (1975) першої збірки віршів Т. О. Федюка «Досвітні журавлі»

✓ 50 років з часу виходу з друку (1975) першої збірки віршів В. В. Чухліба «Червоні краплини вишень»

✓ 50 років з часу написання (1975) повісті К. Нестлінгер «Конрад, або Дитина з бляшанки»

✓ 50 років з часу публікації (1975) повісті У. Старка «Петер і червоний птах»

✓ 50 років з часу публікації (1975) повісті-казки В. З. Нестайка «Олексій, Веселесик і Жар-птиця»

✓ 50 років з часу публікації (1975) роману П. А. Загребельного «Євпраксія»

✓ 50 років з часу публікації (1975) роману Г. Маркеса «Осінь патріарха»

✓ 50 років з часу публікації (1975) роману-фентезі Р. Желязни «Знак Єдинорога» (з циклу «Хроніки Амбера»)

✓ 45 років з часу виходу з друку (1980) першої збірки віршів М. Є. Сміщенка «Росная весна»

✓ 45 років з часу написання (1980) В. К. Маликом роману «Князь Кий»

✓ 45 років з часу публікації (1980) роману О. Т. Гончара «Твоя зоря»

✓ 45 років з часу публікації (1980) роману П. А. Загребельного «Роксолана»

✓ 45 років з часу публікації (1980) роману У. Еко «Ім’я рози»

✓ 40 років з часу виходу з друку (1985) першої збірки віршів Ю. І. Андруховича «Небо і площі»

✓ 40 років з часу виходу з друку (1985) першої збірки віршів В. С. Бороти «Непреклонность»

✓ 40 років з часу виходу з друку (1985) першої збірки віршів М. П. Воробйова «Пригадай на дорогу мені»

✓ 40 років з часу виходу з друку (1985) першої збірки віршів О. С. Забужко «Травневий іній»

✓ 40 років з часу написання (1985) В. К. Маликом роману «Черлені щити»

✓ 40 років з часу публікації (1985) повісті В. З. Нестайка «П’ятірка з хвостиком»

✓ 40 років з часу публікації (1985) повісті-казки М. Бонда «Паддінгтон художник» (з серії книг про ведмежа Паддінгтона)

✓ 40 років з часу публікації (1985) роману П. Зюскінда «Парфумер»

✓ 35 років з часу виходу з друку (1990) збірки казок В. О. Шевчука «Панна квітів»

✓ 35 років з часу виходу з друку (1990) першої збірки віршів В. І. Кіора «Печальные письма»

✓ 35 років з часу виходу з друку (1990) першої збірки казок З. З. Мензатюк «Тисяча парасольок»

✓ 35 років з часу написання (1990) Ю. П. Винничуком повістей-казок «Королевич-машкара», «Місце для дракона»

✓ 35 років з часу написання (1990) В. З. Нестайком повісті «Таємничий голос за спиною»

✓ 35 років з часу написання (1990) Дж. Стронґом повістей «Вікінг у моєму ліжку», «Гармидер у школі»

✓ 35 років з часу публікації (1990) повісті-казки Г. М. Малик «Пригоди Алі в країні Недоладії»

✓ 30 років з часу виходу з друку (1995) першої збірки віршів С. В. Жадана «Генерал Юда»

✓ 30 років з часу виходу з друку (1995) першої збірки віршів В. А. Павловського «Три дороги»

✓ 30 років з часу виходу з друку (1995) першої збірки віршів М. О. Савки «Оголені русла»

✓ 30 років з часу написання (1995) Дж. Стронґом повістей «А в нас у ванні фараон!», «Кімнатні пірати»

✓ 25 років з часу виходу з друку (2000) збірки казок-притч Е. І. Андієвської «Казки»

✓ 25 років з часу публікації (2000) повістей К. Ковелл «Гикавка – вікінг з морською хворобою», «Не роби цього, Кітті Кілрой»

✓ 25 років з часу публікації (2000) повісті Л. А. Ворониної «Суперагент 000. Нові пригоди»

✓ 25 років з часу публікації (2000) повісті О. С. Забужко «Казка про калинову сопілку»

✓ 25 років з часу публікації (2000) роману Ю. П. Винничука «Мальва Ланда»

✓ 25 років з часу публікації (2000) роману Дж. Мартіна «Буря мечів» (з циклу романів «Пісня льоду і полум’я»)

✓ 25 років з часу публікації (2000) роману Дж. Ролінґ «Гаррі Поттер і келих вогню» (із серії книг про Гаррі Поттера)

✓ 25 років з часу публікації (2000) роману К. Функе «Володар над злодіями» ✓ 20 років з часу написання (2005) М. Зузаком роману «Крадійка книжок»

✓ 20 років з часу написання (2005) М. С. Павленко повісті «Русалонька із 7-В, або прокляття роду Кулаківських»

✓ 20 років з часу публікації (2005) повісті Л. А. Ворониної «Таємниця пурпурової планети»

✓ 20 років з часу публікації (2005) повісті П. Маар «Машина для здійснення бажань, або Суботик повертається в суботу»

✓ 20 років з часу публікації (2005) повісті М. Парр «Вафельне серце»

✓ 20 років з часу публікації (2005) повісті У. Старка «Сікстен»

✓ 20 років з часу публікації (2005) повісті-казки Ю. П. Винничука «Історія одного поросятка»

✓ 20 років з часу публікації (2005) повісті-казки Сашка Дерманського «Король буків, або Таємниця Смарагдової книги»

✓ 20 років з часу публікації (2005) повісті-казки К. Ковелл «Як вивчити мову Дракона» (з циклу книжок «Як приборкати дракона»), повісті «Татусь на місяці»

✓ 20 років з часу публікації (2005) роману Д. Д. Білого «Козацький оберіг»

✓ 20 років з часу публікації (2005) роману С. Маєр «Сутінки» (з серії «Сутінкова сага»)

✓ 20 років з часу публікації (2005) роману Дж. Мартіна «Бенкет круків» (з циклу романів «Пісня льоду і полум’я»)

✓ 20 років з часу публікації (2005) роману Галини Пагутяк «Королівство»

✓ 20 років з часу публікації (2005) роману Дж. Ролінґ «Гаррі Поттер і напівкровний Принц» ( із серії книг про Гаррі Поттера)

✓ 20 років з часу публікації (2005) роману К. Функе «Чорнильна кров» (з трилогії «Чорнильної»)

✓ 15 років з часу написання (2010) А. А. Кокотюхою повісті «Таємниця козацького скарбу»

✓ 15 років з часу публікації (2010) повістей-казок Бачинського «Неймовірні пригоди Остапа і Даринки»

✓ 15 років з часу публікації (2010) повісті-казки І. М. Андрусяка «Кабан Сашка Дерманського «Корова часу», «Маляка – принцеса Драконії»

✓ 15 років з часу публікації (2010) роману Ю. П. Винничука «Груші в тісті»

✓ 15 років з часу публікації (2010) роману С. В. Жадана «Ворошиловград»

✓ 15 років з часу публікації (2010) роману Дари Корній «Гонихмарник»

✓ 15 років з часу публікації (2010) роману Л. В. Костенко «Записки українського самашедшого»

✓ 15 років з часу публікації (2010) роману В. С. Лиса «Століття Якова»

✓ 15 років з часу публікації (2010) роману В. Г. Рутківського «Джури і підводний човен» (з тетралогії «Джури»)

✓ 10 років з часу написання (2015) Г. М. Кирпою оповідання «Мій тато став зіркою»

✓ 10 років з часу написання (2015) роману-антиутопії О. А. Чупи «Акваріум»

✓ 10 років з часу публікації (2015) повістей Л. А. Ворониної «Таємне Товариство Боягузів, або Засіб від переляку № 9», «Таємне товариство брехунів, або пастка для синьомордів»

✓ 10 років з часу публікації (2015) повісті Р. Романишина та А. Лесіва «Війна, що змінила Рондо»

✓ 10 років з часу публікації (2015) повісті-казки Г. К. Вдовиченко «36 і 6 котів»

✓ 10 років з часу публікації (2015) повісті-казки Галини Пагутяк «У кожного є бабуся»

✓ 10 років з часу публікації (2015) роману Володимира Арєнєва «Порох з драконових кісток» (з трилогії «Сезон Кіноварі»)

✓ 10 років з часу публікації (2015) роману Дж. Бойна «Хлопчик на вершині гори»

✓ 10 років з часу публікації (2015) роману Ю. П. Винничука «Аптекар»

✓ 10 років з часу публікації (2015) роману Люко Дашвар «Покров»

✓ 10 років з часу публікації (2015) роману Є. В. Положія «Іловайськ»

✓ 10 років з часу публікації (2015) роману В. Г. Рутківського «Джури і Кудлатик» (з тетралогії «Джури»)

✓ 10 років з часу публікації (2015) роману В. М. Шкляра «Чорне сонце або дума про братів азовських»

✓ 5 років з часу публікації (2020) повістей І. М. Андрусяка «Сірка на порох», «Морськосвинський детектив»

✓ 5 років з часу публікації (2020) повістей Н. Гербіш «Ми живемо на краю вулкана», «Яблука війни»

✓ 5 років з часу публікації (2020) повістей О. Купріян «Кісточка оливи», «Коляда з лицарями»

✓ 5 років з часу публікації (2020) повістей-казок Сашка Дерманського «Маляка і Крококовть», «Нічийний хруль», «Обиральний день»

✓ 5 років з часу публікації (2020) повісті Володимира Арєнєва «Заклятий меч, або Голос крові»

✓ 5 років з часу публікації (2020) повісті М. Артеменко «Стріла степу»

✓ 5 років з часу публікації (2020) повісті В. Вздульської «Євині ями»»

✓ 5 років з часу публікації (2020) повісті С. Лоскота «Чубзики»

✓ 5 років з часу публікації (2020) повісті Н. Малетич «Привид, який не міг заснути»

✓ 5 років з часу публікації (2020) повісті О. Мамчич «Олениця біжить по морю»

✓ 5 років з часу публікації (2020) повісті Ю. Стахівської «Місяць над Кінбурном»

✓ 5 років з часу публікації (2020) повісті-казки Г. К. Вдовиченко «Містельфи»

✓ 5 років з часу публікації (2020) роману С. Ю. Андрухович «Амадока»

ТРУДОВІ ВІДНОСИНИ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ

Робочий час — це встановлений законодавством або договором період, протягом якого працівник зобов’язаний виконувати трудові обов’язки, визначені трудовим договором або посадовою інструкцією.

Тривалість робочого часу в Україні відповідно до Кодексу законів про працю України -40 годин на тиждень — стандартна норма для працівників. Це означає, що більшість працівників, які працюють на повну ставку, повинні витратити на роботу приблизно 40 годин на тиждень.

З введенням воєнного стану (Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX) відбулися зміни щодо норм робочого часу (https://www.president.gov.ua/documents/4512023-47793).

24 березня 2022 року набув чинності Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2136-20#Text). На період дії воєнного стану не діють норми трудового права:

– скорочення робочого часу на 1 годину перед неробочими та святковими днями;

– обмеження понаднормових норм роботи;

– перенесення вихідного дня наступного дня після святкового;

– заборона на залучення працівників у неробочі дні;

– відшкодування за працю у свята;

– тривалості робочого дня напередодні вихідних днів при шестиденному робочому тижні не більше 5 годин.

Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки», без зарахування часу перебування у такій відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України «Про відпустки».

Робота у вихідний може бути компенсована іншим днем відпочинку. Працівникам надається основна щорічна відпустка тривалістю 24 дні за поточний робочий рік.

Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати.

Призупинення дії трудового договору — це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором у зв’язку із збройною агресією проти України, що виключає можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором. (ч.1 ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136).

Призупинення дії трудового договору може здійснюватися за ініціативи однієї із сторін на строк не більше ніж період дії воєнного стану. У разі прийняття рішення про скасування призупинення дії трудового договору до припинення або скасування воєнного стану роботодавець повинен за 10 календарних днів до відновлення дії трудового договору повідомити працівника про необхідність стати до роботи. Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Призупинення дії трудового договору оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця, в якому, зокрема, зазначається інформація про причини призупинення, у тому числі про неможливість обох сторін виконувати свої обов’язки та спосіб обміну інформацією, строк призупинення дії трудового договору, кількість, категорії і прізвища, ім’я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) відповідних працівників, умови відновлення дії трудового договору.

Наказ (розпорядження) про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами державних органів та органів місцевого самоврядування, роботодавець подає для погодження до військової адміністрації, яка здійснює свої повноваження на відповідній території (військові адміністрації населених пунктів та районні військові адміністрації, а за їх відсутності — обласні). (ч.2 ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136 ).

У разі незгоди працівника (працівників) із наказом (розпорядженням) роботодавця про призупинення дії трудового договору працівником або профспілкою за дорученням працівника (працівників) відповідний наказ (розпорядження) може бути оскаржений до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу, який, вивчивши зміст наказу (розпорядження) та підстави для його видання, за погодженням з військовою адміністрацією може внести роботодавцеві припис про скасування відповідного наказу (розпорядження) або про усунення порушення законодавства про працю іншим шляхом, що є обов’язковим до виконання роботодавцем протягом 14 календарних днів з дня отримання такого припису. (ч.3 ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136 ).

З урахуванням положень Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136 (ч. 6 ст. 6), за умови, що воєнний стан триватиме протягом усього 2025 року, нижче наведено рекомендований розрахунок норми робочого часу на 2025 рік для п’ятиденного робочого тижня.

Норми тривалості робочого часу на 2025 рік

Якщо, до прикладу, для виведення бюджету номінального робочого часу для робітників враховуються затрати часу на: відпустки, лікарняні, невиходи з дозволу адміністрації, цілодобові простої, страйки, то специфіка діяльності бібліотекаря передбачає лікарняні (рекомендовано 3-5% від бюджету часу), невиробничі витрати (господарська робота) (7%), підготовка робочого місця, перепочинок, особисті потреби (10%), на самоосвіту та поінформованість (5%). А ще у працівників бувають додаткові оплачувані відпустки, сесії і т.п. Віднявши ще й цей час та отримавши чистий бюджет часу на виробничі процеси можемо впевнено планувати роботу кожного працівника відповідно до Типових норм часу на основні процеси бібліотечної роботи.

Типові норми часу на основні процеси бібліотечної роботи: Наказ Міністерства культури і туризму України 29.12. 2008 р. №1631/0/16-08

Звертаємо Вашу увагу на те, що бібліотекам надається право розробляти та впроваджувати в установленому порядку власні норми часу, якщо вони відповідають більш високій продуктивності праці, або зміст технологічного процесу має підвищену складність та більшу деталізацію, визначені Типовими нормами (див. п. 1.6.).

На завершення хочемо підкреслити, наскільки важливим є правильне планування роботи бібліотеки на майбутнє. Чітко продумана стратегія допоможе нам зберегти інтерес відвідувачів, ефективно використовувати ресурси та пропонувати нові послуги. Ми плануємо зосередитися на потребах громади, оновленні бібліотечних послуг, упровадженні цифрових технологій і підтримці культурних та освітніх заходів.

Плануючи завчасно, бібліотеки можуть забезпечити належний рівень матеріально-технічного забезпечення, організувати якісну роботу з фондами та персоналом, а також впроваджувати сучасні технології, необхідні для підтримки освіти, культурного розвитку та соціальної інтеграції.

Крім того, системне планування допомагає бібліотекам бути гнучкими у реагуванні на виклики, залучати ресурси через гранти та партнерства, а також формувати довіру громади. Завдяки ретельно розробленим програмам вони можуть стати платформою для згуртованості громади, інформування, підтримки ВПО та психологічного відновлення. Таким чином, планування на 2025 рік забезпечить не лише стабільність бібліотечної діяльності, а й активний внесок у соціально-культурне відновлення країни.

Завдяки співпраці з місцевою владою, партнерами та активними членами громади ми зможемо створити сучасний і комфортний простір, який стане центром знань і розвитку для всіх поколінь. Ваше планування сьогодні закладає основу для успіху бібліотеки в майбутньому.

Успішного всім планування!

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

1. Рекомендації Міністерства культури та інформаційної політики України щодо актуалізації бібліотечних фондів у зв’язку зі збройною агресією російської федерації проти України [Електронний ресурс] / МКСК: [сайт]. – URL: https://mcsc.gov.ua/news/rekomendatsii-ministerstva-kultury-ta-informatsiynoi-polityky-ukrainy-shchodo-aktualizatsii-bibliotechnykh-fondiv-u-zv-iazku-zi-zbroynoiu-ahresiieiu-rosiyskoi-federatsii-proty-ukrainy/

2. Знаменні дати і події 2025 року [Електронний ресурс] / Міністерство культури України: [сайт]. – URL: https://nlu.org.ua/storage/files/Infocentr/kultura_i_mistetstvo_Ukraini_znamenni_i_pamiatni_dati/2025/Kalend2025.pdf?fbclid=IwY2xjawF-7VtleHRuA2FlbQIxMAABHZwHQCJqGtUMAFp5HkT4iTg04wnM_XXXdTnbS5Wo9EH3Pwox7epWO4-dKA_aem_jFV27Vhvdb9LWWToGjL1uQ

3. Норми тривалості робочого часу на 2025 рік для п’ятиденного робочого тижня [Електронний ресурс] / Бухгалтер бюджетної установи: [сайт]. – URL: https://buhgalter.com.ua/dovidnik/normi-robochogo-chasu/normi-robochogo-chasu-na-2025-rik-dlya-pyatidennogo-tizhnya/

4. Славетний книжчин ювілей: книги-ювіляри 2025 [Електронний ресурс] – URL: https://bibliokids-mrpl.com.ua/images/2024/09/2025D.pdf

Підготувала: О. Літвак