З історії Олександрівська
Погляди істориків з приводу назви м. Олександрівська (Запоріжжя) розходяться. Одні вважають, що місто було названо на честь князя Олександра Голіцина, інші – князя Олександра Румянцева. Беззаперечно обидві особи того варті. Є ще версія, що Катерина II назвала місто ім'ям відповідного святого. На цьому й зупинимося. Становлення м. Олександрівська відбувалося в рамках розвитку Новоросії. Перший населений пункт, що став основою для формування міста, було закладено на початку колонізації Новоросійського краю, яка являє собою яскраву сторінку в загальній історії російської колонізації. Ми маємо дві різні точки зору на цю тему, описаних у працях відомих істориків Багалія Д. та Беднова В. Багалій розглядає колонізацію як освоєння слабо заселених земель, а Беднов як становлення імперської системи управління.
Багалей Д. И. Колонизация Новороссийского края и первыя шаги его по пути культуры: Исторический етюд // Киевская Старина. — 1889. — Т. XXV. — С. 27-55, 438-484.
Грунтовна наукова праця відомого історика, опублікована в журналі „Киевская Старина” наприкінці XIX ст.; інформує про заселення Новоросійського краю, акцентуючи увагу на перших поселенцях – запорізьких козаках. Розповідає про види запорізьких поселень, вплив місцевих умов на організацію їх общини. Висвітлюється функція козацтва, як захисника своєї рідної території.
Беднов В. Матеріалы для исторіи колонизаціи бывшихъ Запорожскихъ владеній. — Катеринослав: Тип. Губернскаго Земства, 1914. — 48 с.
Видання містить офіційні документи з архіву Катеринославського Губернського Правління та коментар до них автора. Вони інформують про початок урядової колонізації колишніх запорізьких володінь та встановлення нових порядків з моменту ліквідації Запорізької Січі (1775 р.), приведення структури управління до спільних норм, створення спільних структурних організацій в усій імперії.
Новицкий Я.П. История города Александровска, (Екатеринославской губ.) в связи с историей возникновения крепостей Днепровской линии 1770-1806 г. — Екатеринослав: Тип. Губернского Земства, 1905. — 176 с.
Праця історика Новицького Я.П. грунтується на архівних матеріалах, розповідає про будування міста Олександрівська як фортеці Дніпровської лінії, та його поступовий розвиток до перетворення в повітове місто (1700-1806 г.). Ви дізнаєтесь про штат фортеці та всієї Дніпровської лінії, про перші кроки колонізації дикого поля, виникнення хуторів і селищ на рангових дачах поміщиків, казенних військових слобод, організацію церковних парафій, про започаткування освіти, про громадські установи Олександрівська, його суспільне життя. Ця праця невід’ємно пов’язана з загальною історією Російської Імперії. Як додаток має важливі історичні документи та хронологічний покажчик подій.
Заболотский П. А. Старейший Запорожский уезд. — Нежин: Типо-литогр. М.В. Глезера, 1903.- 52 с.
Вивчаючи творчість М. Гоголя, автор вирушив у подорож на Запоріжжя для перевірки достовірності фактів, описаних у повісті „Тарас Бульба”. В результаті цієї експедиції було зібрано багатий історико-етнографічний матеріал, на основі якого написана ця праця. Вона розповідає про минуле Олександрівського повіту від часу виникнення (1782 р.) до поч. XX ст. Послідовно досліджує топографічні та етнографічні зміни місцевості, заселення краю, знайомить з місцевою народно-поетичною творчістю. Тут ви знайдете матеріал про започаткування народної освіти, зокрема, про заснування школи для кріпацьких дітей відомим повітовим діячем Гнєдіним Д.Т.
Александровский Уездный Комитет о нуждах сельскохозяйственной промышленности // Екатеринославская губерния: Труды местных 
комитетов о нуждах сельскохозяйственной промышленности. Т.XII. — СПб.: Тип. Исидора Гольдберга, 1903. — С. 68-78.
Мимоволі виникають паралелі із сучасністю. Наприклад, на засіданні Повітового Комітету 1.08.1902 г. вирішувалось питання про підвищення рівня сільського господарства в Олександрівському повіті, та засобах його ефективного розвитку. Обговорювали також питання про фінансову політику держави, яка, на думку членів комітету, негативно впливає на розвиток сільськогосподарської галузі.
Екатеринославская губерния с Таганрогским градоначальством. Список населенных мест по сведениям 1859 года / Центральный стат. Комитет Министерства Внутренних дел; Обработан ред. И.Вильсоном. — СПб.: Тип. Карла Вульфа, 1863. — 152 с.
Статистика населених пунктів Катеринославської губернії за 1859 рік, включаючи Олександрівський повіт. Спочатку надаються загальні відомості про губернію у вигляді передмови та географічної карти, далі розміщено список великих населених пунктів, потім список населених пунктів в межах кожного повіту. Матеріал розташований у вигляді таблиці наступним чином: порядковий № населеного пункту; назва; географічне розташування; відстань у верстах від повітового міста; кількість дворів; кількість мешканців чоловічої та жіночої статі; перелік важливих установ (заводів, учбових закладів, церков, ярмарків та ін.) Видання має алфавітний покажчик населених пунктів. Раніше документ належав професору Харківського університету Борисяку Никифору Дмитровичу (1817-1882).
Про історію соціально-громадського життя міста Олександрівська та повіту розповідають нам наступні документи:
Отчет Александровской уездной Земской Управы очередному уездному земскому собранию сессии 1884 года за 1883 год. — Катеринослав: Тип. Я.М. Чаусскаго, 1884. — 253 с.
Документ інформує про склад управи, діловодство, містить фінансовий звіт. Ви дізнаєтесь про становище та витрати на народну освіту, медицину, сільське господарство, хлібну торгівлю, ветеринарію, шляхові споруди, транспорт, статистику заробітної плати, банківські операції тощо в Олександрівському повіті наприкінці XIX ст.
Александровская Уездная Земская Управа. Отчет Александровской Уездной Земской Управы Уездному Земскому Собранию XXXV-й очередной сессии (1900 г.) за 1899 год. — Александровск: Тип. Б.Я. Штерн, 1900. — 207 – 434 с.
Видання починається з прибутково-видаткової документації: ви дізнаєтесь за якими статтями поповнювався повітовий бюджет і за якими витрачався. Містить звіт про діяльність народних бібліотек-читалень та становище медицини, має перелік питань, які обговорювались протягом сесії. В цьому виданні відсутні сторінки з 1-206.
Александровская Городская Дума. Отчет городского общественного управления за 1900 год. — Александровск: Тип. Б.Я .Штерн, 1902. — 291
с.+ 122 с.
Звіт детально висвітлює всі сторони життя міста Олександрівська: фінансову звітність, склад Міської Думи, її діяльність за цей період. Особливо можна відзначити окремі постанови, серед яких — відкриття школи для сліпих, глухих та слаборозвинених дітей, благоустрій міста, діяльність спеціалізованих комітетів та установ. Статистичний розділ інформує про статистику населення, нерухоме майно, торгівлю та промисловість, число церков, благодійні установи. Має додатки: звіт громадського банку; звіт громадського лікаря про статистику захворюваності, кількість аптек, організацію та діяльність санітарного нагляду; звіт опікунської ради міської жіночої гімназії; витяг про становище народних шкіл за 1899-1990 роки.
Александровская Городская Дума. Постановления Александровской Городcкой Думы за 1900 год. — Александровск: Тип. Б.Я. Штерн, 1901. — 224 с.
Протоколи засідань органу місцевого самоврядування протягом 1900 року. З них ви дізнаєтесь про склад Думи, про те, які вирішувались питання під час засідань, процес їх розв’язання.
Александровская Городская Дума. Очередное заседание Александровской городской Думы 11 января 1901 года. — Александровск: Б.м.и., 1901. — 235+I—ILVIII c.
Книга містить протоколи засідань міської Думи за 1901 р., має алфавітний покажчик питань, розглянутих протягом року, надає інформацію щодо керівництва Думи та її склад.
Журналы Александровской Городской Думы за 1902 год. — Александровск: Тип. Б.Я. Штерн, 1903. — 260 с.
Серед розглянутих Думою протягом 1902 року питань ви знайдете постанови про найменування вулиць Гоголя та Жуковського, відкриття річкового училища, перетворення міського чотирикласного училища в гімназію, ознайомитесь з прибутково-вибутковою документацією.
Отчет Александровской Уездной Земской Управы за 1907 год. — Александровск: Б. и., 1908. — 14 с.
Містить лише статистичні відомості про епідемічні захворювання в Олександрівському повіті за 1907 рік.
Журналы Александровского Уездного Земского Собрания XXXXIV-й очередной сессии 1909 года и чрезвычайных собраний 25 января и 9
сентября 1909 г. — Александровск: Тип. Б.Я. Штерн, 1910. — 605+48+I—XII с.
Містить протоколи засідань та звіт про діяльність управи протягом 1909 р.