Дніпровська гідроелектростанція імені В.І. Леніна
Побудову в Запоріжжі гідроелектростанції та великого металургійного комплексу передбачав державний план електрифікації ГОЕЛРО. Автор проекту Дніпровської ГЕС професор-гідротехнік Іван Гаврилович Александров. Будівництво гідровузла розпочалося 15 березня 1927 р., а 10 жовтня 1932 р. стався урочистий пуск станції. З побудовою Дніпрогесу було вирішено проблеми судноплавства Дніпром, почалась індустріалізація півдня України, електрифікація й водопостачання його міст та сіл, зрошення посушливих Таврійських степів. Завдяки Дніпрогесу відбувалися розвиток та зростання Запоріжжя, перетворення його на великий індустріальний центр. Унікальна роль Дніпрогесу в економічному розвитку держави та визначний архітектурний ансамбль надають йому право бути символом нашого міста. Бібліотечні фонди ЗОУНБ імені М. Горького мають рідкісні видання, які розповідають про історію Дніпрогесу. Майже всі вони надійшли до нас з бібліотек Азербайджану. Матеріали, які ми пропонуємо, знайомлять з проектом Дніпрогесу, процесом його будівництва, розкривають його економічне значення для народного господарства.
Александров И.Г. Днепрострой: Развитие Юного горно-промышленного района и Днепровское строительство / Предисл. Г.М. Кржижановского. – М.: Плановое хозяйство, 1927. – 77 с.
Автор проекту Дніпровської ГЕС знайомить зі своїм винаходом, обумовлюючи його економічне значення для народного господарства. Для пояснення обставин його виникнення надається економічна характеристика Придніпровського району.
Александров И.Г. Днепровское строительство и его экономическое значение. – Харьков: Госиздат Украины, 1925. – 47 с.
Зміст цього видання — опис технічної схеми проекту Дніпровської гідростанції та всесоюзне значення цієї споруди для народного господарства.
Геологическое обоснование проектных работ Днепровского Государственного строительства: Материалы к проекту И.Г. Александрова. Вып. VI. – М.: Б.и., 1929. – 234 с.
Книга містить відомості про результат геологічних досліджень ділянки Дніпровського будівництва, що підтверджували доцільність проекту, який в першу чергу базувався на геологічних даних. Мета цих досліджень: скласти детальну геологічну карту району гідроспоруджень; вивчити водний режим району водосховища. Стаття Д.В. Соколова „Викопне вугілля Запоріжжя” розповідає про вуглисті утворення, що зустрічаються в Запорізькій області.
Днепрострой: Бюлетень государственного Днепровского строительства. №1: Ноябрь / Под ред. И.Г. Александрова. — М.: Типо-литогр. ОГПУ им. Т.Воровского, 1927. — 174 с.
Науково-популярний журнал, який висвітлював всі теоретичні, технічні та економічні дані, покладені в основу спорудження Дніпровської станції: греблі, шлюзів та інших споруд. Одночасно відображував всю практичну роботу будівництва: розрахунки окремих ділянок споруджень, методи виконання робіт, питання праці та виробничого побуту та ін. Видавався щомісячно.
Информационный листок Днепростроя. – Б.м.и.: Б.и., 1929.
Містить фактичний кошторис будівельних робіт Дніпробуду за період з 1.XII.1928 по 1.XI.1929 р. Випускався для контролю витрат на будівництво об’єкта, щоб не було перевищення планового кошторису. Є складовою частиною формули для обчислення майбутнього прибутку підприємства.
Рубин М.С. Днепрострой: Сообщение, заслушанное на высших курсах по организации капитального строительства в марте 1929 г. – М.: Гостехиздат, 1930. — 33 с.
Доповідь інженера Рубіна М.С. знайомить з попередніми варіантами проекту побудови Дніпрогесу, включаючи проект І.Г. Александрова, який ліг в основу будівництва. Інформує про організацію будівництва: кошторис, загальний обсяг робіт, калькуляцію собівартості будівельних матеріалів, наявного на будівництві обладнання, динаміку робочої сили та заробітної плати, статистику нещасних випадків. Дані за період з 1.04.27 по 1.04.29 р. знайомлять з генеральним планом забудови селища для працівників та промисловим комплексом, який почав споруджуватися навколо Дніпрогесу. До складу комплексу ввійшли: лісопильний, бетонний, каменедробильний заводи. Обчислюється майбутній прибуток Дніпрогесу.
Ковалевский А.А. Днепровская гидроэлектрическая станция / Под ред. Б.Е. Веденеева. – М.-Л.: Госэнергоиздат, 1932. – 111 с.
Книга Ковалевского А.А. дає загальне уявлення про проект Дніпровської гідростанції, знайомить з технікою виконання робіт у період будівництва. Вона складається з двох частин. В першій надається детальний опис споруджень з кресленнями та схемами, друга — складається з опису виробничих процесів кожної ділянки будівництва. Містить малюнки та креслення.
Ибатулин И., Рубин М. От Днепростроя к Днепрогэс. – Харьков, 1932. – 144 с.
У виданні викладено загальну характеристику Дніпровської гідростанції, історичне значення місця спорудження, економічне значення для народного господарства. Тут також міститься характеристика основного електромеханічного устаткування: турбін, генераторів, електромереж та їхній монтаж. Містить креслення та схеми. Для швидкості та точності знаходження довідок по ряду питань будівництва в додатках надається систематизований перелік кількісних показників по відділах та історичні дані по будівництву.
Волошинов С.Д. Укладка бетона на Днепрострое: Практическое руководство для бетонщиков и десятников. — Харьков: Укр.робітник, 1931. — 62 с.
Автор посібника, працюючи в Інспекції по бетону під безпосереднім керівництвом Американської Консультації (Х.Л. Купер і К*), виконав дуже корисну роботу, необхідну для освоєння техніки бетонних робіт: він зібрав та виклав детальну інформацію про виконання бетонних робіт на Дніпробуді.
Шарко В. Днепрострой и его народно-хозяйственное значение / Под ред. Г.М.Кржижановского. — Л.: Прибой, 1927. — 29 с.
Брошура роповідає про значення гідроенергетики для народного господарства, історію використання гідроенергетичних ресурсів у розвинутих країнах Європи та США, дає економічну характеристику Дніпробуду, знайомить з технічним проектом гідростанції, розкриває проблеми які вирішує його реалізація (меліоративна, транспортна, вантажних перевезень). У висновках надаються розрахунки його економічної рентабельності.
Жданов Г.М. Электрическая сказка на Днепре. — М.-Л.: Московский рабочий, 1928. — 120 с.
Це видання розповідає про проблему Дніпрових порогів і народження проекту Дніпробуду. Тут містяться відомості щодо окремих ланок будівництва, яке складається з трьох частин: греблі, шлюзу та гідроелектричної станції. Наводиться текст урядової телеграми „Про офіційне розгортання робіт” від 8.11.1927 р. та обсяги завдань першого року будівництва.
Хроника Днепростроя: Двухнедельный бюллетень Государственного Днепровского строительства. №2-10. — Запорожье: Б.и., 1930.
Бюлетень висвітлював всю практичну роботу будівництва протягом 1930-31 р.р. та на початку 1932 р: її обсяги на кожній виробничій ділянці, планові показники, підсумки соцзмагань та рух ударництва, стан постачання, кадрові питаннями, розпорядження по будівництву. Наприкінці бюлетеня друкувався огляд вітчизняної та закордонної преси.
Днепр работает на социализм / Коллектив рабочих и ИТР строителей и монтажников Днепрогэс им.Ленина; Сост. С. Янтаров. — М.: Профиздат, 1933. — 96 с.
Ця книга написана ударниками Дніпробуду. У своїх статтях вони діляться спогадами про окремі епізоди робочих буднів, „дрібниці”, які вирішували долю своєчасного пуску станції та закінчення будівництва греблі. Перед нами постає історія Дніпробуду, ми відчуваємо невгасимий вогонь ентузіазму, завзяття та віри в щасливе майбутнє його творців.
З історії Дніпрогесу: Уривки / Юрезанський В., Башмак Я., Дончак В., Марич М. – Харків: Укр. робітник, 1933.
Важливе місце в цьому виданні займають розповіді про Дніпровські пороги та героїку трудових буднів.
Вирин Д. Днепр служит делу социализма. — Харьков: Укр. робітник, 1932. — 50 с.
Серія нарисів про Дніпрогес. Розповідає про завершення його будівництва і нове Запоріжжя. Рядки проникнуті гордістю за свою країну, свій народ, соціалістичний устрій.
Черня И. Гигант Страны Советов «Днепрострой» / Предисл. Э.Квиринга. — М.-Л.: Госиздат, 1928. — 32 с.
Характеризує потужність Дніпровської гідроелектростанції, всенародне значення та перспективи використання енергетики в народному господарстві: промисловості, виробництві сільськогосподарської продукції, на залізничному та річковому транспорті, в міжнародній торгівлі, експорті корисних копалин. Містить характеристику соціального значення будівництва.
