Український літературознавець, письменник, редактор, педагог, громадський діяч Дмитро Васильович Нитченко (літературні псевдоніми: Дмитро Чуб, Остап Зірчастий) народився 21 лютого 1905 року на Полтавщині.
Навчався у Харківському педагогічному інституті. Деякий час працював вчителем. На початку Другої світової війни був на фронті, у жовтні 1941 року потрапив у полон. Завдяки досконалому володінню німецькою мовою 8 листопада того ж року йому вдалося звільнитися з полону й дістатися до Харкова, де жила його родина. Деякий час працював на курсах української мови, які організувала відроджена «Просвіта», підтримував творчі контакти з журналом «Нова Україна».
1943 року виїхав до Львова, де друкувався у часописі «До перемоги». З 1944 року – на еміграції в Німеччині, де займався журналістикою, освітньою діяльністю, дописував до журналу «Рідне слово» (Мюнхен), газети «Українські вісті» УРДП (Новий Ульм).
1949 року виїхав до Австралії (м. Ньюпорт, Мельбурн), де очолював філію Об’єднання українських письменників «Слово». Працював на електростанції (до 1971), водночас від 1952 року – директор та вчитель української мови і літератури в суботній школі у Ньюпорті. Голова Української центральної шкільної ради Австралії (1953–1963). За його керівництва кількість українських шкіл зросла від 13-ти до 50-ти. У 1954 році створив і очолив Літературно-мистецький клуб, що у різних містах Австралії проводив літературні вечори, на яких, зокрема, читав доповіді («Про життя і творчість Івана Франка», «Як Москва русифікує Україну» тощо). Заснував у Мельбурні видавництво «Ластівка» (1953), у якому від 1954 року під його едицією виходив альманах «Новий обрій».
Літературну діяльність розпочав у кінці 1920-х років як поет і прозаїк. Видав збірки віршів «Поезії індустрії» (1931), «Склепіння» (1933), «На прикордонні» (1933).
Пізніше, на еміграції, Д. Нитченко продовжив літературну і громадсько-культурну діяльність. Цикл його науково-популярних досліджень і художніх нарисів присвячено визначним постатям нашої культури, зокрема Т. Шевченко, Лесі Українці, М. Заньковецькій, Г. Хоткевичу та ін. Статті, розвідки та спогади про них увійшли, зокрема, до збірки «Люди великого серця» (1981), з’являлися у періодичних виданнях.
Художньо-критичний та мемуарний характер мають ґрунтовні життєписні історії-хроніки «Від Зінькова до Мельборну» (1990), «Під сонцем Австралії» (1994) та ін. Мемуарна проза Д. Нитченка має важливе культурологічне значення. Вона розкриває долю значної частини творчої інтелігенції в Україні та на еміграції, котра мала пройти нелегке вживання у нове середовище в різних країнах, де зрештою досягла чималих успіхів на ниві служіння своїй далекій батьківщині.
В Австралії Д. Нитченко розробляє в прозі нові для нього теми життя українців у цій країні («Це трапилось в Австралії», 1953; «На Гадючому острові», 1953 та ін.), видає книжку репортажів «З новогвінейських вражень» (1977), спогади часів Другої світової війни «В лісах під Вязьмою» (1958) тощо. Опублікував низку мовознавчих праць, зокрема «Український правописний словник» (1968), «Український ортографічний словник» (1975) та ін.
Його праця була відзначена нагородами діаспори – Союзу українських організацій Австралії, видавництва «Євшан-зілля» (Торонто, Канада), а також американськими фондами. У 1990-х рр. вшанований в Україні преміями ім. Г. Сковороди та ім. Лесі Українки. 1991 року Дмитро Нитченко був прийнятий до Спілки письменників України.
Помер Дмитро Васильович 15 вересня 1999 року в Мельбурні (Австралія). 2000 року Лігою українських меценатів та його родиною засновано премію ім. Дмитра Нитченка, що присуджується щорічно за пропаганду українського друкованого слова.
Твори
1. Кф342 83 Н69 Нитченко Д. Елементи теорії літератури і стилістики / Дмитро Нитченко ; Укр. Центр. шкільна Рада в Австралії. – Мельборн : Просвіта, 1975. – 88 с.
2. Кф337 83.3(4=Укр)6 Ч-81 Чуб Д. Борис Антоненко-Давидович : життя і творчість / Дмитро Чуб. – Мельборн : Ластівка, 1979. – 32 с.
3. Чуб Д. Від Зінькова до Мельборну : спогади // Березіль. – 1992. – № 3/4. – С. 63-143.
4. Чуб Д. Відлуння великого голоду в спогадах очевидців і в українській літературі // Слово: літ., мистец., критика, мемуари, док.: збірник / Об-ня Укр. Письм. “Слово”. – Едмонтон : Слово, 1983. – [Т.] 10. – С. 453-466.
5. Чуб Д. В лісах під Вязьмою : репортаж-спогади про другу світову війну / Дмитро Чуб. – Мюнхен : Дніпр. хвиля, 1958. – 108 с.
6. Кф243 83.3(4=Укр)6 Ч-81 Чуб Д. 200 листів Б. Антоненка-Давидовича / передм. та прим. Дм. Чуба ; Об’єднання Укр. Письмен. Слово, Австрал. філія. – Мельборн : В-во Ластівка, 1986. – 272 с.
7. Чуб Д. Дорога безсмертя : [про В. Стуса] // Дзвін. – 1993. – № 1. – С. 143-144.
8. Ф68044 83.3(4=Укр)1 Ч-81 Чуб Д. В. Живий Шевченко : біографічні та літературознавчі оповіді : для середнього та ст. шк. віку / Дмитро Чуб ; худож. оформ. Ю. Кудя. – К. : Веселка, 1994. – 144 с.
9. Кф302 83.3(4=Укр)1 Ч-81 Чуб Д. Живий Шевченко : Шевченко в житті / Д. Чуб. – Мюнхен : Дніпрова хвиля, 1963. – 116 с.
10. Чуб Д. Жінки в житті Тараса Шевченка // Українська культура. – 1991. – № 3. – С. 1.
11. Чуб Д. За нами гналася смерть : оповідання // Донбас. – 1993. – № 4. – С. 39-42.
12. Чуб Д. З новогвінейських вражень : на слідах Миклухи-Маклая / Дмитро Чуб. – Мельборн : Ластівка, 1977. – 128 с.
13. Чуб Д. Іван Рубчак у житті і на сцені // Березіль. – 1993. – № 7/8. – С. 166-170.
14. Чуб Д. Легенда про Максима Рильського // Дзвін. – 1994. – № 6. – С. 153.
15. Чуб Д. Літературна спадщина Івана Багряного // Слово: літ., мистец., критика, мемуари, док.: збірник / Об-ня Укр. Письм. “Слово”. – Едмонтон : Слово, 1980. – [Т.] 8. – С. 228-244.
16. Чуб Д. Люди великого серця : ст., розвідки, спогади / Дмитро Чуб. – Мельборн : Ластівка, 1981. – 250 с.
17. Бр2373 У1 Ч-81 Чуб Д. На гадючому острові : з австралійських пригод / Дмитро Чуб ; мистецьке оформлення П. Вакуленка. – Вид. 2-ге. – Мелборн ; Аделаїда : Ластівка, 1958. – 24 с.
18. Чуб Д. Незабутній Гнат Хоткевич // Визвольний шлях. – 1977. – № 10. – С. 1208-1213.
19. Чуб Д. Поетичний світ Зої Когут // Сучасність. – 1998. – № 10. – С. 155-157.
20. Чуб Д. Свої та чужі про велич Тараса Шевченка // Самост. Україна. – 1993. – 3 бер. – С. 5.
21. Чуб Д. Стежками пригод : оповідання, нариси, вірші / Дмитро Чуб. – Мельборн : Просвіта, 1975. – 120 с.
22. Чуб Д. Це трапилося в Австралії : з австралійських вражень і пригод / Дмитро Чуб. – Сідней : Укр. вид., 1953. – 64 с.
Література про життя й творчість
23. Астаф’єв О. Патріарх української літератури // Літ. Україна – 1995. – 23 лют.
24. Боровий В. Із спогадів про Дмитра Нитченка // Дзвін. – 1999. – № 1/2. – С. 168-172.
25. Жовтяк Ф. Премію вручено : [про заснування премії ім. Д. Нитченка] // Урядовий кур’єр. – 2000. – 3 бер. – с. 8.
26. Йовенко С. До в світі найсвятішої землі // Вітчизна. – 2005. – № 5/6. – С. 153-156.
27. Камінчук А. Віч-на-віч із Нитченком // Київ. – 2005. – № 7/8. – С. 165-170.
28. Карпенко В. Австралієць Дмитро Чуб полтавського коріння // Вечір. Київ – 1995. – 14 квіт.
29. Качуровський І. Патріарх української літератури в Австралії // Березіль. – 2005. – № 3/4. – С. 157-162.
30. Кирилюк В. На вічну пам’ять і шану // Літ. Україна – 1999. – 21 жовт. – С. 8.
31. Крижанівський С. Благородна місія просвітителя // Березіль. – 2002. – № 9/10. – С. 174.
32. Михайленко А. Він творив Україну поза Україною // Літ. Україна – 2003. – 11 груд. – С. 6.
33. Павлишин М. Живий Дмитро Нитченко / Марко Павлишин // Українське слово : хрестоматія української літератури : у 4 кн. Кн. 4. – К. : Рось, 1996. – С. 293-296.
34. Руженцева Є. У вінок пам’яті Дмитра Нитченка // Літ. Україна – 2000. – 9 берез. – С. 8.
35. Слабошпицький М. Життя, прожите з честю // Літ. Україна – 1999. – 23 верес. – С. 8.
36. Славутич Я. Дмитро Чуб як літературознавець // Славутич Я. Дослідження та статті : Розстріляна муза; Меч і перо; Українська література на Заході / Я. Славутич. – Едмонтон : Славута, 2006. – С. 336-338.
37. Славутич Я. Невтомний трудівник пера : до 70-річчя Дмитра Чуба // Слово: літ., мистец., критика, мемуари, док.: збірник / Об-ня Укр. Письм. “Слово”. – Едмонтон : Слово, 1980. – [Т.] 8. – С. 279-280.