(«Жук»)
(09.05.1972–30.03.2016)
 
Ю. В. Горошко, солдат, народився 9 травня 1972 року у м. Запоріжжі.
У серпні 2014 року Ю. Горошко склав свої журналістські повно­важення і відправився добровольцем у зону АТО. Там служив рядовим солдатом у складі 17-ї Криворізької танкової дивізії оператором-навідником БМП. Першого лютого 2015 року був тяжко поранений у бою – отримав проникаюче ураження ока осколком від ворожого снаряду. Була операція, тривале лікування. Відновити зір повністю так і не вдалося. Продовжував працювати фотокором у Запоріжжі, допомагав волонтерам. Останні кілька років працював фотокореспондентом у газеті «Суббота плюс».
Помер Ю. В. Горошко у Запоріжжі, тіло знайшли вранці біля під’їзду, де проживав. Поховали його на кладовищі Святого Мико­лая м. Запоріжжя.
 
Література
  1. Хоробрі серця неможливо зупинити: посвята загиблим зем­лякам-запоріжцям, які віддали своє життя за мир та спокій на рідній землі / Вільнян. гімназія «Світоч» Вільнян. райради Запорізької обл., Книжковий медіаклуб Вільнян. гімназії «Світоч»; [авт.-упоряд. О. М. Пєстрікова]. — Запоріж­жя : [Кера­міст], 2016. — Із змісту : Горошко Ю. В. — С. 144.
  2. Один із нас : найдостойніший серед рівних // Запоріз. прав­да. — 2016. — 7 квіт. (№ 13). — С. 4.
  3. Юрій Жук залишив нам своє «найкраще» : [персон. виставка ветерана АТО — фотокора Ю. Жука (Горошка) під назвою «Ця земля — вічно моя» у ЗОУНБ] // Запоріз. правда. — 2016. — 12 трав. (№ 18). — С. 17.
  4. Спешите видеть : [персон. выставка фотокорреспондента Ю. Горошко («Жука»), ушедшего из жизни после АТО] // МИГ. — 2016. — 12 мая (№ 19). — С. 3.