(«Єгер»)
(25.10.1974–06.09.2017)
О. М. Динька, солдат, народився 25 жовтня 1974 року на Дніпропетровщині. У 1994 році разом із сім’єю переїхав до Запоріжжя, де працював помічником юриста, агентом з нерухомості, торговельним агентом та виконував ремонтно-будівельні підряди. У селі Григорівці Запорізького району Запорізької області мешкав лише два роки.
У соцмережах – Олег Цихерблок.
У 2014 року О. Динька долучився до Запорізької «Самооборони Майдану» та ВГО «Вільні Люди», їздив на вишколи.
З 2014 року служив у ЗСУ за мобілізацією. Служив гранатометником 1-ї роти механізованого батальйону 1-ї окремої танкової бригади. 13 квітня 2016 року після демобілізації боєць намагався знову піти на контракт, але за станом здоров’я його не взяли. 15 серпня 2016 року пішов добровольцем в 1-ї ОШР ДУК ПС, де був бійцем першої штурмової роти. Брав участь у багатьох контрдиверсійних операціях, неодноразово знищував техніку ворога.
Загинув О. М. Динька під час виконання бойового завдання в результаті підриву на гранаті Ф-1 з «розтяжкою» поблизу селища Піски Ясинуватського району. Бійця довезли до лікарні, але отримані травми були несумісні з життям.
Похований О. М. Динька 8 вересня 2017 року на Кушугумському кладовищі Запорізької області. У нього залишились мати та дружина.
О. М. Динька раніше був нагороджений медаллю «За оборону Авдіївки», а в 2014 році нагороджений патріархом Філаретом орденом за «Жертовність та любов до України».
Література
- Воронцова, О. Люди, які нас надихають : [загинув боєць О. М. Динька] / Олександра Воронцова // Запоріз. правда. — 2017. — 14 верес. (№ 37). — С. 9.
- Якименко, О. Він був патріотом, добровольцем. І був Героєм / Ольга Якименко // Червоний промінь. — 2017. — 13 верес. (№ 67). — С. 2.
- Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (Запорізька область, 2017) [Електронний ресурс] // Вікіпедія. Вільна енциклопедія : [сайт]. — Режим доступу : https://uk/wikipedia.org/wiki/Втрати_силових_структур_внаслідок_російського_вторгнення_в_Україну_(Запорізька_область_2017)