Акмеологічні інваріанти суб’єктивних якостей спеціалістів державної служби медицини катастроф

І.В. Кочін, В.М. Ільїна, Д.О. Трошин, О.М. Акулова, О.О. Гайволя

ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України»

Кафедра цивільного захисту та медицини катастроф

Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Запорізької області

Акмеологічний підхід до професійної діяльності визначає акмеологічні інваріанти в суб’єктивних якостях медичних працівників Державної служби медицини катастроф (ДСМК) України. Акмеологічні інваріанти суб’єктивних якостей відобра­жені в акмеофамах спеціалістів, які працюють з постраждалими у надзвичайних ситуаціях (НС). Виділяється дві групи якостей.

Перша характеризуєпозитивну тенденцію особистісного і професійного розвитку лікаря, особистість професіонала ДСМК, здатного досягти вершин у своїй діяльності: відкритості для освоєння нового; інтегративно­го засобу мислення щодо розроблення оптималь­них моделей професійної діяльності з організації та надання екстреної медичної допомоги (ЕМД) постраждалим у НС; здатності до об’єктивної самооцінки своєї професійної поведінки в екстремальних умовах НС; висо­кої мотивації досягнень у професійній діяльності тощо.

Друга групахарактеризується такими суб’єктивними проявами, які є протипоказаннями до професійної діяльності: прихильність до єдиної точки зору на організацію та надання ЕМД постраждалим без врахування особливостей НС, стереотипних методів і форм роботи; невміння позитивно впливати та заспокоювати постраждалих; негативний вплив на гуманізацію міжособистісних взаємин у медичному колективі; відсутність поваги до колег та постраждалих, категоричність суджень, роздратованість у процесі спілкування, конфліктність, невміння співпрацювати з коле­гами, особливо в екстремальних умовах НС; незнання психології медичних працівників та постраждалих, небажан­ня разом з ними вирішувати спільні та індивідуальні проблеми, егоїзм; відсутність емпатії, здатності до співпереживання, співчуття, байдужість до чужої біди; відсутність зацікавленості до саморозвитку, неба­жання затверджувати свій престиж на засадах самореалізації, низь­кий рівень мотивації до творчості та рефлексії; низький рівень професійної та культурної компетенції та духовної зрілості тощо.

Акмеологічні характеристики треба використовувати у процесі атестації керівних і лікарських кадрів ДСМК. Застосування сукупності загальних і спеціальних акмеологічних категорій дає можливість по-новому підійти до вирішення проблем з організації та надання ЕМД постраждалим у НС. Одна з них — проблема якості організації та надання ЕМД постраждалим у НС. Медична дос­коналість являє собою акмеологічний синтез якості особистості лікаря та якості його діяльності. Медичнадосконалість синтезує в собі такі якості, як-то: кваліфікація, компетентність, професіоналізм, медична культура тощо. Акмеологічне подання досконалості пов’язане з по­вною внутрішньою свободою духу медичного працівникаяк засобу існуван­ня його духовності.

У переліку показників фахового удосконалення працівників ДСМК важ­ливі: здобутки з організації та надання ЕМД постраждалим у НС(освіта, знання, підвищення кваліфікації, нагороди); медичні досягнення (концептуальність лікаря, сформована професій­на поведінка, результативність медичної діяльності, креативність як життєва позиція, керівництво потенціалом власного здоро­в’я, креософічність, добропорядність); гуманість медичного працівника, ди­намізм життєвих перспектив, осмислення «ідеального Я», ак­тивність життєвої позиції; нормативність медичної діяльності (виконання вимог чинного законодавства та нормативно-правових актів в сфері охорони здоров’я та надання медичної допомоги); реалізація провідних наукових ідей медичного досвіду, психічний та етичний вплив на інших.