І.В.Кочін, В.М.Ільїна, О.М.Акулова, О.О.Гайволя, Д.О.Трошин
Запорізька медична академія післядипломної освіти
Кафедрацивільного захисту та медицини катастроф
Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Запорізької області
Проблеми забезпечення якості дистанційного навчання (ДН) перебувають сьогодні в епіцентрі уваги вітчизняних управлінців освіти. Це пояснюється тим, що цією проблемою нарешті зацікавилася держава як гарант безкоштовної загальної та вищої освіти та як замовник послуг.
Означення педагогічних вимог стосовно досягнення бажаної якості ДН потребує визначення, передусім, поняття якості та розпредмечення його змістовної наповненості. У законі "Про вищу освіту" визначено, що якість навчальної діяльності — це "сукупність характеристик системи вищої освіти та її складових, яка визначає її здатність задовольняти встановлені і передбачені потреби окремої особи або (та) суспільства". Це та діяльність, яка відповідає самою своєю сутністю системі освітніх стандартів. Природно, що це положення накладається за змістом також на процес та організацію навчання за дистанційної форми (ДФ), а отже — створює умову їхньої ймовірності.
Щодо визначення педагогічних вимог якості ДН, то задля цього варто звернутися, передусім, до загальної педагогіки та керуватися логікою її вимог. Як відомо, варіантів організації систем дослідження існує багато, і залежать усі вони виключно від одного — від обраного критерію. Найбільш доцільним є обрання та дотримання основних положень дидактичної системи на загальнометодологічному рівні. Принагідно зауважимо, що система — це не лише сукупність структурних компонентів, а й обов’язково умовно-послідовних зв’язків між ними. Створення дидактичної системи потребує наступного: чіткості визначення мети навчання, яка може бути загальною, так і частковою; на підставі обраної мети визначаються етапи її досягнення, відповідно до яких формуються проміжні цілі — завдання навчання; відповідно до завдання навчання опрацьовується належний його зміст. При формуванні змісту навчання обов’язково необхідно керуватися дидактичними принципами — основними важелями педагогічності навчального процесу; після визначення змісту визначаються організаційні форми навчання. Вони не повинні суперечити вимогам, а отже, не перекреслювати все те, що зумовлюється метою навчання та обирається відповідності до його завдань. Наприклад, за медичним фахом заборонено отримувати освіту заочно; на підставі змісту та обраної форми навчання визначаються можливі та найдоцільніші методи та засоби навчання. Моделювання структури дидактичної системи дозволяє зафіксувати ту чи іншу організаційну форму навчання і тим самим визнає її як дистанційну. Природно, що для виявлення педагогічних умов її якісного функціонування нам необхідно з’ясувати передумови, за яких можлива педагогічна доцільність обрання саме ДФ навчання, а ще визначити самі умови досягнення якісного ДН, які пов’язані з методами та засобами навчання.