І.В.Кочін, В.Я.Кіктенко, П.І.Сидоренко, Т.М.Гут
Запорізька медична академія післядипломної освіти
Кіровоградський базовий медичний коледж ім. Є.Й.Мухіна
Все більшої ваги і актуальності набуває потреба у розробці теоретико-методологічних, методичних та практичних проблем організації та діяльності Державної санітарно-епідеміологічної служби (ДСЕС) України у надзвичайних ситуаціях (НС), яка є функціональною підсистемою Єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру (ЄДС НС), і одночасно складовою медицини катастроф України. Згідно до положення «Про державну службу медицини катастроф», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.01 р. за № 827 у пункті 1 зазначено: «… основним завданням якої (ДСМК) є надання безоплатної медичної допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій …». Оскільки медична допомога, як загальне визначення діяльності галузі охорони здоров’я, включає лікувально-профілактичну і санітарно-профілактичну складові, то треба це розуміння розвивати до рівня конкретної діяльності ДСМК і втілювати його у практику роботи ДСЕС при ліквідації санітарно-гігієнічних і протиепідемічних наслідків НС. Саме тому, треба достатньо уваги приділяти розробці управлінських, організаційних та професійних (санітарно-гігієнічних і протиепідемічних) проблем ДСЕС, оскільки обидві складові створюють те єдине ціле (систему), що робить ДСМК України особливим видом державної аварійно-рятувальної служби і яка саме у такій двоєдності спроможна професійно кваліфіковано ліквідовувати медико-санітарні наслідки різноманітних НС.
Треба зауважити, що в останні роки надруковано декілька підручників та навчальних посібників, які повністю або частково присвячені питанням організації та діяльності ДСЕС у НС: Андрейчин М.А., Копча В.С., Крушельницькій О.Д., Нарожнов В.В. Епідеміологія екстремальних умов з курсом військової епідеміології.- Тернопіль: Укрмедкнига, 2002.- 270 с.; Даценко І.ІІ., Шегедин М.Б., Москвяк Н.В., Назар О.Ю. Гігієна праці і виробнича санітарія.- К.: Здоров’я, 2002.- 384 с.; Черняков Г.О., Кочін І.В., Сидоренко П.І., Бондарь С.О. Повені і діяльність служби медицини катастроф.- Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2003.- 200 с.; Кочин И.В., Черняков Г.А., Сидоренко П.И., Панасюк Ю.Г., Гусаков Г.Н., Железняк А.В. Научные основы эпидемиологии катастроф.- В 2-х томах.- Т.1 – 284 с., Т.2 – 292 с.- Запорожье: Поліграф, 2004 та інші. Ці книги поклали початок тієї великої роботи, яка ще попереду і повинне забезпечити виконання Законів України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» від 24.02.94 р. № 400-ХІІ, «Про захист населення від інфекційних хвороб» від 06.04.2000 р. № 1645-ІІІ та інших законів України, постанов Кабінету Міністрів України, наказів МОЗ України.
В цьому зв’язку дослідження і розробка теоретичних і практичних проблем організації і діяльності Державної санітарно-епідеміологічної служби медицини катастроф (ДСЕС МК) повинна бути спрямована на розв’язання наступних, на нашу думку, найбільш важливих та провідних питань: найбільш оптимальної організації та координації діяльності закладів ДСЕС з попередження та дій у НС з ціллю постійного спостереження та участі у контролі за станом середовища проживання населення і потенційно небезпечних об’єктів, санітарно-гігієнічної та санітарно-епідеміологічної обстановки; забезпечення постійної готовності системи управління, сил і засобів ДСЕС до ефективних дій в НС; організації матеріально-технічного забезпечення закладів ДСЕС для розв’язання завдань в НС; розробки навчальних програм, підготовки та друкування підручників, для забезпечення до дипломного та післядипломного навчання спеціалістів ДСЕС до виконання професійних обов’язків в НС; розробки та впровадження заходів з попередження та зменшення шкоди від санітарно-гігієнічних та епідемічних наслідків НС; розробки та здійснення державних науково-технічних, територіальних цільових програм з проблем попередження та ліквідації НС; створення інформаційного банка даних потенційно небезпечних хімічних та біологічних речовин з ціллю моніторингу їх у зовнішньому середовищі і розробки ефективних заходів з попередження уражень населення; забезпечення правового і соціального захисту спеціалістів ДСЕС, які залучаються для виконання невідкладних робіт при виникненні і ліквідації наслідків НС.
Організація і виконання екстрених санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів у НС повинні будуватися на загальних принципах охорони здоров’я, надання медичної допомоги населенню у районах лиха, попередження виникнення і розповсюдження інфекційних захворювань. При цьому треба враховувати рівень і характер ураження та медико-соціальні особливості санітарно-гігієнічного і санітарно-епідеміологічного забезпечення постраждалого населення, різку зміну умов його життєдіяльності.
Провідними принципами діяльності ДСЕС МК з організації санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів щодо попередження і ліквідації наслідків НС, на наше переконання, є: побудова організаційної системи ДСЕС МК відповідно до загальної системи управління ЄДС НС України; державний характер і постійна готовність сил і засобів ДСЕС МК, їх висока мобільність і чітке функціональне призначення; єдиний підхід до організації санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів серед постраждалого населення; диференційований підхід до організації діяльності ДСЕС МК, формування сил і засобів з врахуванням територіальних особливостей (рівня і характеру потенційної небезпеки територій); відповідність змісту і обсягів заходів санітарно-епідеміологічній обстановці, можливостям і характеру діяльності закладів ДСЕС МК, а також характеру виробничої діяльності населення; участь всіх ланок ДСЕС МК у організації та проведенні екстрених санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів при ліквідації наслідків НС; створення у територіальних центрах екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (ТЦ ЕМД та МК), у залежності від масштабів вирішуємих завдань: відділів, секторів, груп або виділення окремого спеціаліста, які координують і контролюють діяльність ТЦ ЕМД та МК з підготовки до дій в умовах НС і до роботи у мережі спостереження і лабораторного контролю; організація взаємодії ДСЕС МК з іншими зацікавленими відомствами та їх санітарними службами.
При проведенні санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів з попередження, локалізації та ліквідації наслідків НС всі заклади системи санітарно-епідеміологічного нагляду інших міністерств та відомств України, розташованих на даній території, повинні переходити до оперативного підпорядкування головного державного санітарного лікаря області. Висвітлені провідні проблеми при їх науковій розробці, обґрунтуванні та затвердження у формі нормативно-правових актів будуть сприяти подальшому розвитку та ефективній роботі ДСЕС МК на благо народу України.