Рікардо і його послідовники розробили теорію функціонування
вільного підприємства (або, за їх термінологією, вільної
конкуренції), що містить у собі багато істин, які, очевидно,
будуть зберігати своє значення, доки існує цей світ.

Альфред Маршалл

    Давід Рікардо народився 19 квітня 1772 року у Лондоні в родині біржового маклера. Розпочав освіту у лондонській початковій школі, а потім здобував знання у торговій школі Амстердаму. У 16 років юнак стає найближчим помічником батька в конторі та на Лондонській біржі. Ділові поїздки до Голандії надавали йому можливість познайомитися з роботою амстердамської біржі. Спостережливий, кмітливий, енергійний — він швидко стає помітною фігурою на біржі й у ділових колах Сіті.
    У 21 рік Давід Рікардо одружується на Прісциллі Енн Уілкінсон і розпочинає самостійне життя. Природні здібності допомогли йому досягти успіху у роботі, стати забезпеченою людиною. Після 12 років роботи біржовим маклером його капітал становив 20 млн. фунтів.
    У 1799 році Давід Рікардо знайомиться з працею шотландського економіста Адама Сміта “Багатство народів”, яка його вразила і надихнула на здобуття знань. Так у віці 27 років він починає вивчати математику (особливу увагу приділяє геометрії),  природознавчі дисципліни (фізику, хімію, геологію, мінералогію). Давід Рікардо збирає величезну колекцію мінералів, а у 1807 році засновує з друзями геологічне товариство, яке існує і у наш час. Він створює власну лабораторію, проводить досліди з електрикою та світлом, газифікує один зі своїх маєтків. Досить багато часу приділяє вивченню  теології та літератури. Але улюбленою дисципліною є політична економія. 
    Крах на Лондонській біржі та його наслідки спонукають Давіда Рікардо до поглибленого вивчення економічної теорії. У 1809 році виходить його перша стаття “Ціна золота”, що містить напрями всіх майбутніх наукових досліджень великого економіста. Рікардо є прихильником концепції економічного лібералізму, яка не допускає ніякого державного втручання в економіку, передбачає вільну торгівлю, підприємницьку діяльність, інші “економічні свободи”. Цю позицію він послідовно відстоює у своїх наукових працях. У 1815 році побачив світ його “Дослід про вплив низької ціни хліба на прибуток з капіталу”, який мав великий успіх у прогресивних громадських колах Англії того часу.
    У 1817 році виходить з друку найвидатніша праця Давіда Рікардо “Засади політичної економії і оподаткування”. У цій книзі він характеризує три основні суспільні групи (власників землі; власників грошей і капіталу, необхідних для її обробки; робітників, що обробляють землю) і три види доходів (ренту, прибуток, заробітну плату). Головне завдання політичної економії, за його словами, полягає у тому, “щоб визначити закони, які управляють розподілом доходів”. Основною умовою для примноження багатства країни Рікардо вважає вільну конкуренцію та інші принципи політики економічного лібералізму. У своїй роботі він довів, що вартість товарів, єдиним джерелом якої є праця робітника, лежить в основі доходів різних класів суспільства ( заробітної плати, прибутку, ренти).
    З 1819 року Рікардо починає займатися політикою, стає членом палати общин англійського парламенту. Він мав незалежні судження, вимагав відміни хлібних законів, підтримував пропозиції лібералізації економіки, свободи торгівлі і преси тощо.
    В 1821 році Давід Рікардо засновує перший в Англії “Клуб політичної економії”.
    Важливою заслугою Рікардо була розробка методів наукового дослідження в економічній науці. Завдяки його роботам політична економія набула системності знань про економічний базис суспільства, особливо у галузях грошового обігу і кредиту, міжнародних економічних відносин, податків. А у теорії земельної ренти й міжнародного поділу праці Рікардо висловив ідеї, що ввійшли до золотого фонду економічної думки.
    Видатний економіст епохи промислової революції, талановитий фінансист, один з найбагатших людей лондонського фінансового світу того часу Давід Рікардо помер11 вересня 1823 року.

228849 
65.02                     
Р50
Рикардо, Давид. Сочинения. Т. 5 : Письма к экономистам. – М. : Соцэкгиз, 1961. – 271 с.


223922 
65.02
Р50 
Рикардо, Д. Сочинения : [в 2-х т.] . Т. II : Начала политической экономии и податного обложения. – М. : Огиз : Соцэкгиз, 1935. – XXXX, 296 с.


Ф65438 
65.02 
Б68 
Блауг, М. Экономическая мысль в ретроспективе. – М. : Дело ЛТД, 1994. – Из содерж.: [о Давиде Рикардо]. — С. 19, 46, 48, 68, 71, 72, 74, 75, 77, 78, 116, 117-125, 126, 129-134, 135, 139, 140, 143, 146-151, 156, 157, 159-161, 164, 165, 167-169, 172-177,180-182, 185, 186, 192, 195, 199, 205, 207, 209, 210, 214, 215, 225, 246, 248, 249, 251, 253, 256, 257, 259, 263, 264, 269, 276, 279, 281, 285-287, 301, 350, 370, 373, 379, 388, 390, 391, 395, 407, 426, 427, 438, 457, 505, 508-510, 512, 521, 522, 524, 525, 539, 560, 584, 587, 588, 591, 601, 602, 605, 608, 621, 640, 648


223561 
65.02 
З-59 
     Зибер, Н. И. Давид Рикардо и Карл Маркс в их общественно-экономических исследованиях : опыт критико-экономи-ческого исследования. – М. : Соцэкгиз, 1937. – LXXXIV,          576 с.


М129928 
65.02 
А94
Афанасьев, В. С. Давид Рикардо. – М. : Экономика, 1988. – 127, [2] с.


979755 
65.03(0) 
К78 
        Краус, Н. М. Д. Рікардо — економіст епохи промислового перевороту. // Краус Н. М. Історія економіки та економічної думки. – К. : Центр учб. літ., 2014.- С. 150- 159


Ф76891 
65.02(0)     
Ю94     
      Основні ідеї економічного вчення Д. Рікардо. // Юхименко П. І. Історія економічних учень. – К. : Знання, 2005. – C. 89-98.


922736 
65.02  
З-68                            
      Злупко, С. М. Історія економічної теорії. – К. : Знання, 2005. – Зі змісту: [про Давіда Рікардо]. — С. 31, 32, 150, 203, 210, 212, 215, 216, 228-230, 232, 235, 237,    240-246, 248-250, 278, 282-284, 286, 290, 313,330, 337, 340, 389, 400, 404, 413, 420, 437, 463, 474, 599


977870 
65.03(0)  
К95             
Давід Рікардо (1772-1823 рр.). // Кухар О. В. Історія економіки та економічної думки. – К. : Центр учб. літ., 2015. –  С. 92-93


Ф77199 
65.02 
Б68
Рикардо Давид. // Блауг М. 100 великих экономистов до Кейнса. – СПб. : Экономическая школа, 2005. –  С. 246-251


955217 
65.02(0) 
Р86
Рикардо Давид. // Румянцева, Е. Е. Мировая экономическая наука в лицах. – М. : Инфра-М, 2010. –  С. 98-103