Економіко-математична наука, яка поєднує економічну теорію, математику та статистику, забезпечує ефективний взаємозв'язок теоретичного та прикладного має назву ЕКОНОМЕТРИКА(економетрія). Вона досліджує закономірності розвитку економічних систем з метою прогнозування та аналізу їхнього взаємного проникнення, впливає на прийняття оптимальних рішень, щодо управління ними. У 1926 році вийшла стаття лауреата Нобелівської премії Регнара Фріша, присвячена народженню нової науки — економетрії. Фріш зазначив, що з цієї проблеми  у Львові 1910 року вже була опублікована монографія Чомпи. Вчений Ернст Р. Берндт у своєму підручнику також згадав львів'янина Павла Чомпу як засновника науки. Таким чином, світова наукова громадськість визнала першість українського економіста як у винаході поняття “економетрія”, так і закладення підвалин нової науки.
    Ім'я львів'янина П. Чомпи знають в світі як економіста-новатора, але в Україні воно майже не відомо. Не встановлено навіть точні дати народження та смерті, тільки роки життя (1867-1913), але достеменно відомо, що вже до 1904 року ним було видано декілька праць.
     В умовах економічного стану Австро-Угорщини того часу провідну роль відігравали Крайові банки та кредитні товариства. Саме в такому банку Павло Чомпа обіймав посаду директора бухгалтерії, а згодом став керівником Крайового банку королівства Галичини і Волині з Великим Герцогством Краківським у Львові.
    Павлу Чомпі належить низка праць: “Касова книжка для щоденних доходів та видатків”, “Книжка для записування чиншів, домово-чиншових податків і видатків при наданні помешкань”, “Книжка (аркуші) для записування орендних чиншів”, “Практичне множення та ділення”, “Таблиці для швидкого обчислення днів”, “Взірці до виявлення і обчислення податків”. Ці праці свідчать, що автор був добрим фахівцем в галузі рахівництва з власним баченням економічного господарювання. Він вважав, що економічна обізнаність широкого кола громадян дозволить краянам вести господарство ефективніше й більше заощаджувати. З навчально-освітньою метою у 1904 році Чомпа видає “Порадник у грошових і податкових справах”, де розповідає людям про гроші, заощадження, забезпечення, позику, заповіт, цінні папери, вклади, економічні обчислення, контроль, різні податки  та інше. За своїм змістом, формою викладення матеріалу, широтою охоплених питань ця праця й досі не втратила свого значення. Марнотратство в його очах було лихом, з яким потрібно боротися шляхом освіти та навчання.  Однак, прославили його ім'я не поради в герці з марнотратством, а його обширне дослідження, надруковане Спілкою купців у друкарні А. Гольдмана  у Львові — Нариси економетрії і на національній економії вибудованої природної теорії бухгалтерії”. “Над опрацюванням цього небаченого ще матеріалу, що не повинен обмежуватися лише бухобліком, а має охоплювати одночасно ще спірні сьогодні питання політекономії, мусять попрацювати разом найздібніші знавці політекономії, юриспруденції, алгебри, геометрії та бухобліку. Цією працею я дозволю собі стимулювати своєрідне опитування для врегулювання теорії бухгалтерського обліку”- у цьому твердженні автор сформулював своє розуміння наукового новаторства і призначення економетрії, предмет якої був обмежений завданням вдосконалення бухобліку. Економічна наука того часу ще не оперувала плануванням та прогнозуванням й подібними категоріями, вони увійшли у користування лише після Першої світової війни, а тоді основи економетрії закладені П. Чомпою знайшли широкий відгук у фахівців й переросли у широкомасштабну і практично доцільну науку. Першу наукову апробацію ця праця пройшла у викладачів Львівської торгової академії, про це в передмові каже сам автор. Деякі окремі розділи зачитувалися у формі рефератів, що свідчить про стан розвитку інтелектуального середовища, яке безпосередньо впливало на розвиток української і світової економіки.
    “Нариси економетрії…” найвизначніша, але не остання публікація Чомпи. У 1913 році, наприклад, вийшла економіко-статистична студія “Дорожнеча в Галичині та урядова злиденність”, де автор надає конструктивних порад спрямованих на прискорення економічного розвитку Галичини.
    Помер Павло Чомпа у віці 46 років, у самому розквіті творчих сил, але своє місце в колі економістів-новаторів новітньої доби посів назавжди.

 
Ф78916
65.02(4Укр)     
У45             
     Українська економічна думка: Хрестоматія / Упоряд. С.М. Злупко. — К. : Знання, 2007. — 694 с. — Із змісту: [Про П.Чомпу]. — С. 518-528.


 
858229
65.02(4Укр)     
У45             
Українська економічна думка: Хрестоматія / Упоряд., наук. ред. Пер., авт. вступ. розд. і біогр. довід. С. М. Злупко. — К.: Знання, 1998.—448 с. (Трансформація гуманіт. Освіти в Україні). — Із змісту: [Про П.Чомпу] .– с. 343-353.


922736
65.02   
З-68                         
Злупко С.М.  Історія економічної теорії : підручник / С. М. Злупко.  — К. : Знання, 2005. — 719 с. — Із змісту: [Про П.Чомпу]. — С. 543-547


 
Ф81327 
65
З-46                             
Здрок В.В. Економетрія : підручник / Здрок В. В., Лагоцький Т.Я. — К.: Знання, 2010. — Із змістру: [Про П.Чомпу]. — С. 16-17.