Найвагоміше свято християнства – Воскресіння Ісуса Христа, – яке в силу історичних подій першопочатково співпало з найбільшим іудейським святом Пасхою (святом Виходу євреїв з Єгипту), ще раз нагадало про містику певних чисел і пов’язаних із ними слів. Хочеться поділитися з читачами деякими роздумами на цю тему.
Говорячи про перше з чисел – число 3, – хочеться нагадати, що людина по своїй природі досить складне утворення і крім фізичного тіла має ще й тонкі тіла. З природою останніх і пов’язані такі числа, як 3, 9, 40. Певними комбінаціями фізичного виміру та тонких вимірів можна вважати також числа 4, 7, 12 та 365, тобто календарний рік.
Отже, число 3 пов’язане з тим, що згідно з християнською традицією, душа з 1 по 3 день знаходиться поряд зі своїм матеріальним тілом, що померло, і лише на 3-ий день вона покидає його незалежно від того поховано воно або ні. Тобто, за три дні розривається так би мовити «перша пуповина», яка з’єднує душу із фізичним тілом, руйнується найгрубіше із тонких тіл – тіло ефірне.
Напевно, через це і в християнській традиції робиться акцент на те, що Месія воскрес на третій день і показався спочатку рівноапостольній Марії Магдалині, а потім прийшов і до найближчих учнів – одинадцяти великих апостолів (Іуда Іскаріот на той час уже не був серед їхнього числа). Цікаво, що в російській мові слово «три», «тройка» схоже на «строить» («будувати», тобто звести в одне три чинники), а духовна традиція християнства приділяє велике значення Трійці.
Число 4 традиційно пов’язане з поняттям «хрест». Пригадаємо місце із фільму «Москва слезам не верит», коли головну героїну Катерину питають:
«– И сколько же у тебя людей-то в подчинении?
– Почти 3 тысячи.
– Батюшки! Как же ты с ними справляешься? Трудно, небось?
– Трудно с тремя, а когда трёх научишься организовывать, дальше число уже не имеет значения».
Тобто, людина утворює з трьома іншими щось на зразок хреста, на який потім нанизується велика кількість інших людей. Напевно, саме через це значення числа 4 хрест і вважається числом життя (або смерті). Так, слово «крес» у старослов’янській мало значення «життя» і «здоров’я», а «воскресіння» – це «відновлення життя (так би мовити, особистого хреста)». У грецькій «ставрос» мало значення «хрест», а процес «реставрації» (оновлення життя тієї чи іншої речі) деякі люди мистецтва пояснюють через «відновлення хреста».
Цікаво, що відвідуючи хворого в японській лікарні, можна відразу помітити, що там немає палати під номером 4. У деяких лікарнях немає навіть 4-го поверху. І часто так буває, що з лікарні абсолютно вигнано число «4». Це пов’язано з тим, що «онное» читання – японізоване китайське читання числа 4 – «сі», – викликає в пам’яті інший ієрогліф «смерть», який має те ж саме читання (спостерігається так звана негативна конотація, схожість звучання).
Важливим для духовного життя є число 7, яке теж не є штучним утворенням. Пригадаємо 7 основних нот; 7 кольорів сонячного спектру відповідають семи барвам веселки; 7 основних чакр людського організму; 7 основних планет, а також 7 днів тижня, в назвах яких дотепер в багатьох мовах зберігаються найменування цих 7 планет; 7 октав розвитку свідомості (мінерали, рослини, тварини, людина-тварина, геній, пророк, боголюдина); 7 принципів побудови людини (фізичне, астральне, ментальне, будхічне та інші тіла), кожний з яких, у свою чергу, підрозділяється на 7 підпринципів (наприклад, фізичне тіло – на твердий, рідкий, газоподібний стани і 4 види плазми).
За 7 років, згідно одним з останніх даних науки, відбувається повна зміна всіх атомів в тілі людини. Певним чином з духовною природою числа 7 можуть бути пов’язані 7 печатей в «Одкровенні Іоанна Богослова», 7 смертних гріхів, 7 архатів у Буддизмі і так далі.
Як встановили психологи, 7(+2) – це оптимальна кількість одиниць інформації для запам’ятовування. На наш погляд, не випадково число 7 часто зустрічається у фольклорі багатьох народів. Навіть реклама, як недавно встановлено, починає людьми «помічатися» – тобто вони активніше на неї реагують – починаючи з 7-го разу. Але потім із збільшенням кількості повторів наступає момент, коли реклама, навпаки, вже починає відштовхувати, відбувається зворотна реакція в сприйнятті тієї ж інформації.
При з’єднанні 7 барв веселки утворюється білий колір – колір цнотливості, чистоти і мудрості. Напевно, через це в німецькій мові сукорінні weiß («білий»), ich weiß («я знаю»), Weise («мудрець»), Gewissen («совість»), wissen («знати»); Wesen («сутність» у значенні «істота»).
Число 9. На 9 день, згідно багатьох релігійних учень, душа нарешті остаточно позбавляється від своєї матеріальної оболонки! З метою полегшення процесу розриву фізичного й тонких тіл, живі можуть допомогти померлому молитвами і поминанням!
Цікаво, що графічне написання числа «9» є своєрідним антиподом числу «6» і цьому є таке пояснення. Шість символізує світ матеріальний. Потік енергії, стікаючи зверху, закручується (фіксується на грубій матерії) – звідси і форма числа 6. Дев’ятка ж навпаки є виходом із зацикленого стану і тому потік уже «витікає» із кола – 9.
Може, саме через це «9» вважається числом повноти знань, мудрості й пам’яті, тісно пов’язаної з розумом. Розум пов’язаний у мові з умінням щось робити, розуміти цей процес: порівняйте слова «ум», «розуміти» і «уміти»).
В етимологічних словниках можна зустріти відомості про зв’язок між індоєвропейським коренем *nevɨ̥̄, що лежить в основі назви числа «9», і *nevos «новий». Так, наприклад, можна порівняти німецькі neun («9») і neu («новий») або відповідно французькі neuf і neuf (жін. neuve).
У нумерології число «9» характерне тим, що при додаванні його до будь-якого числа, воно залишає останнє (в сумі) тим самим числом, але начебто виводить його на новий рівень, наче додає йому ще якісь додаткові вібрації та особливості.
Певною напругою при переході на новий рівень можна пояснити те, що крім уже згадуваного у першій частині факту з негативною конотацією, співзвуччям в японців із «4» (у них однаково звучать слова «4» і «смерть»), іншим «негативним» числом у японців є «9». Цифра «9» вважається нещасливою через співзвуччя з вимовою ієрогліфа, що має значення «му́ка» («біль»).
Проте в Китаї все навпаки: «9» асоціюється із безсмертям, довголіттям, щастям. И тут можно вспомнить, что тот же обряд инициации, получения «второй жизни» неофитом, проходит через своеобразный акт смерти и её преодоления духом посвящаемого, выходом духа на новый уровень. Вероятно, число 9 тоже своими свойствами чем-то созвучно принципу инициации и именно этим можно объяснить такое двойственное восприятие девятки: для одних страх смерти сковывает дух, блокирует приобретение им нового, для других же наоборот – перспективы нового помогают преодолевать возникающий барьер.
І тут можна пригадати, що той же обряд ініціації, здобуття «другого життя» неофітом, проходить через своєрідний акт смерті і її подолання духом присвячуваного, виходом духу на новий рівень. Ймовірно, число 9 теж своїми властивостями чимось співзвучно принципу ініціації і саме цим можна пояснити таке подвійне сприйняття дев’ятки: для одних страх смерті сковує дух, блокує придбання ним нового, для інших же навпаки – перспективи нового допомагають долати виникаючий бар’єр.
Вірогідно, зв’язком числа «9» з новим можна пояснити як походження, так і його сакральне значення. Пригадаємо, що дев’ять місяців у людей мати виношує дитя.
Пригадаємо і те, що грецька богиня Мнемозіна була матір’ю саме 9 муз: Калліопи, Евтерпи, Мельпомени, Талії, Ерато, Полігімнії, Терпсіхори, Кліо та Уранії. Мнемозіна шанувалася як хранителька не лише секретів краси, але й таїни знань, адже в її руках перебували нитки минулого, теперішнього і майбутнього (знову перехід між світами).
Мнемозіна була в дуже близьких стосунках з Алетеєю – богинею Істини. Треба сказати, що для греків Античності Істиною було те, що залишалоється в душі після переходу нею через річку Лету – річку Забуття. Тому саме́ ім’я богині Істини складається із «-лети» («забуття») і префікса а-, який має значення заперечення.
Прикметно, що ім’я Мнемозіни дало основу таким словам, як «пам’ять», рос. «мнение», англ. man і нім. Mann («людина»), санскр. manas («розум») і лат. manus («рука»). Рука є одним із найбільш еволюційно розвинених органів і тісно пов’язана з розумом, свідомістю.
Вспомним в этой связи о гомункулюсе-человечке, созданном канадским нейрохирургом Уайлдером Грейвсом Пенфилдом. Для этого он использовал информацию, полученную в ходе сотен операций на мозге, создав функциональные карты коры (поверхности) мозга.
Пригадаємо в зв’язку з цим про гомункулюсе-чоловічка, створеного канадським нейрохірургом Уайлдером Грейвсом Пенфілдом. Для цього він використовував інформацію, отриману в ході сотень операцій на мозку, створивши функціональні карти кори (поверхні) мозку.
Этот «человечек» изображается в виде частей тела в соответствии с теми пропорциями зон мозга, в которых представлены эти органы. Около трети площади коры занимает кисть руки, ещё треть – губы, язык, гортань, т. е. речевой аппарат, остальное тело непропорционально мало. Поэтому пальцы рук, губы и язык с большим числом нервных окончаний изображаются крупнее, чем туловище и ноги – они эволюционно более важны, чем скелетная мускулатура и нашими творцами в мозгу заложена функциональная основа этого.
Цей «чоловічок» зображується у вигляді частин тіла відповідно до тих пропорцій зон мозку, в яких представлені ці органи. Біля третини площі кори займає кисть руки, ще третина – губи, язик, гортань, тобто мовний апарат, останнє тіло непропорційно мало. Тому пальці рук, губи і мова з великим числом нервових закінчень зображаються більше, ніж тулуб і ноги – вони еволюційно важливіші, ніж скелетна мускулатура і нашими творцями в мозку закладена функціональна основа цього.
Цікаво також, що в Давньому Єгипті у найстарішій відомій нам космогонічній системі присутні дев’ять головних богів пантеону: Атум (Ра, Амон, Птах), Шу, Тефнут, Геб, Нут, Осіріс, Ісида, Сет і Нефтида. Для них є навіть спеціальний термін «Енеада», який походить від грец. «Ἐννεάς», що має значення «дев’ятка». Тобто, Енеада – це дев’ятка головних богів у Давньому Єгипті. Боги Енеади вважалися першими царями Єгипту.
Присутнє число 9 і в інших релігіях і духовних ученнях. Так, дев’ятка – священне число в скандинавській і давньо-германській символіці. У буддистів 9 – це вища духовна сила, небесне число, а у піфагорійців – межа всіх чисел, усередині якої існують і перетворюються всі інші (для них – число небесне і ангельське, рай на землі).
У Таро 9 – число Самітника, Відлюдника, символ посвячення і синтезу творчих можливостей. У Каббалі 9 символізує основу. У євреїв 9 – чисте розуміння, істина.
Можна пригадати 9 ангельських чинів у християнстві: серафими, херувими, престоли, верховенства, сили, влади, начала, архангели і ангели. Або 9 дарів Святого Духу: «Одному дається Духом слово мудрості, іншому слово знання…; іншому віра…; іншому дари зцілень…; іншому чудотворення, іншому пророкування, іншому розрізнення духів, іншому різні мови, іншому тлумачення мов» (1 Кор. 12:8-10).
Дев’ятка зустрічається і в мистецтві та інших сферах діяльності людини. Так, можна пригадати вираз у казках «У тридев’ятому царстві», 9 кіл Пекла, Чистилища та Раю в «Божественній комедії» Данте Аліг’єрі, 9 назгулів-примар Кільця Всевладдя у трилогії «Володар Перснів» Джона Толкіна.
Або пригадаємо картину «Дев’ятий вал» Івана Айвазовського. Подібний художній образ поширений у мистецтві, публіцистиці та в повсякденному мовленні. Він є символом фатальної небезпеки, найвищого підйому грізної, непереборної сили. Символ дев’ятого валу виходить із старовинного народного повір’я, що під час морської бурі дев’ята хвиля є найсильнішою і найнебезпечнішою, часто фатальною. Вираз «дев’ятий вал» часто вживається також у переносному, метафоричному сенсі.
Говорячи про наступне число – 12, – можна зауважити, що воно має ще більшу духовну і магічну силу. Наведу слова теософа Ніни Руднікової: «Найсильніший ланцюг складається з дванадцяти чоловік, різнозабарвлених у сенсі зодіакальних сузір’їв і гармонійно відповідних один одному. Психологічна робота такого ланцюга може змінити історичний розвиток цілого народу». Тобто, об’єднані в одне ціле 12 людей можуть зробити досить багато.
Про число 12 можна сказати, що воно не випадково є на особливому рахунку у багатьох народів і в самій природі. Пригадаємо 12 пар ребер, 12 пар черепно-мозкових нервів, 12 пар годин у добі, 12 місяців в році, 12 знаків зодіаку (13-й знак – Змієносець – знак синтезу якостей решти 12-ти знаків), 12-річний східний гороскоп, 12 півтонів в октаві, 12 Ізраїлевих колін, 12 положень рук архатів, залишених Буддою ченцям Шаоліня, що поклали початок бойовим мистецтвам Китаю.
На 12 ділиться кількість хвилин в годині (60:12) і кількість богонарожденних монад, що беруть активну участь в еволюції людства (144.000:12).
Цікаво, що 12 має ще одну назву – «дюжина», – що бере початок від франц. douze («дванадцять») і звучить на французькій мові «дуз». З ним співзвучне наше «туз», що має аналогічне звучання в багатьох слов’янських мовах. Туз в картах – це старша, найголовніша гральна карта в кожній картковій масті із зображенням посередині одного очка (форми і кольору даної масті). У переносному значенні туз – це багата людина, впливова особа.
У латинській мові туз називається as і спочатку позначав «ціле як одиницю, дванадцяту частину якої називали uncіa». Лексема аs перейшла у французький, німецький, польський і інші мови і стала мати окрім первинного ще такі значення: туз; одне очко; майстер своєї справи, дока, ас, віртуоз.
Остання група слів указує на людину, що оволоділа якимсь процесом з початку до кінця, в цілому (умовно кажучи, пройшовши всі його 12 унцій-етапів). Пройшовши весь шлях, людина стала більш цілісною, отримала певний вплив на процес, здобула силу.
Із силою пов’язано і рос. лексема «дюжий» («дужий») – щось середнє між «дюжина» і «дуга». Дав.рус. *dоgъ > дуг’ («сила»; порівняйте з «недуга» – «хвороба», тобто «безсилля»), споріднено з укр. «дужий» («сильний; могутній; (що володіє здоров’ям) здоровий»). Давньоруське «дуга» означає «веселка».
Пригадаємо 7 основних нот: відстань від ноти «до» даної октави до ноти «до» наступної (її початку) відповідає 7 нотам або 12-ти інтервалам-півтонам. Таким чином, числа 12 і 7 тісно пов’язані між собою.
Наступним після числа 12 хочеться відмітити й таке число, як 13 – так звану «чортову дюжину». У сакральній колоді Таро 13-й Аркан має назви «Смерть», «Дитя великих змін», «Зміна етапів життя» і «Прощання». Нагадаємо слова теософа Ніни Руднікової про те, що найсильніший духовний ланцюг складається з дванадцяти чоловік, особливо, якщо вони є представниками різних зодіакальних сузір’їв.
Малося на увазі, що за умови гармонізації роботи кількох людей, вони разом можуть зробити значно більше, ніж, якби кожен із них здійснював ті ж зусилля, але окремо. Цей принцип називається принципом холізму і коефіцієнт корисної дії групи зростає з кожним наступним співробітником усе більше, аж поки не досягне 12 учасників.
Здавалося б, із кожним новим учасником к.к.д. спільної роботи і далі мав би зростати. Але на 13-му членові колективу все стає інакше і він уже не додає, а шкодить такій спільній роботі. І вихід тут лише в тому, що 13-й має вже створювати новий ланцюг із 12, приєднуючись окремо до когось із уже об’єднаної дюжини.
Напевно, 13-й уже не дає простору і часу (бере на себе, заважає) для повноцінного вираження когось із 12 членів групи, або і кількох із них, внаслідок чого утворюється дисгармонія та страждає вся дванадцятка.
Тобто, при 13 вже необхідно міняти підхід, шукати нові шляхи, виходити на інший енергетичний та понятійний рівень. А зміни, нове потребує додаткових зусиль, напруги, так би мовити «переходу на іншу колію».
Говорячи про перехідний етап пригадалося старовинне прокляття: «Щоб ти жив в епоху змін!» Вважається, що в Давньому Китаї ця фраза була одним з найстрашніших побажань ворогові, бо тоді душі, як ніколи, доводиться напружуватися в пошуках нових форм життя.
Цікаво, що в природі спостерігається збільшення випадків захворювань саме в перехідні періоди – коли відходить літо і приходить зима і навпаки. Тобто, коли організм уже не може працювати «в старому режимі», але ще не перейшов, не укріпився в новому. Чув також, що технічні засоби теж більше ламаються не під час роботи, а коли вони включаються.
У мові те, що нечисть чатує на душу на перехідних етапах, за межами опанованого, освоєного, теж має своє відображення. Наведемо декілька прикладів:
– слово «чорт» (рос. чёрт), пов’язане із рос. словом «черта» (у значенні «межа»);
– болгарське «премеждие» («зло, небезпека, прострація»), пов’язане зі словом «межа»;
– слово «ризик», пов’язане з українськими словом «риска», і, напевно, з німецьким reisen («подорожувати»): порівняйте з рос. «рыскать» («нишпорити, блукати по місцевості у пошуках здобичі»);
– слово «перипетії» («блукання за гранями кордонів, на периферії»), де грецьке «пери-» походить від «перас» і має значення «край, кінець».
Інакше кажучи, хто прагне змін, відкриття нових просторів – чи то фізичних, чи то іншоматеріальних (як у самій людині, так і ззовні) – того число 13 не лякає. А тих, хто втратив життєвий тургор, це число змін може ввести в ступор.
І на завершення відмітимо, що в науку навіть був введений такий термін, як «трискаїдекафобія» (від дав.-грец. τρεισκαίδεκα – «тринадцять» і φόβος – «страх») – наукова назва страху перед числом 13. І навіть є ще один термін для тих, хто боїться дня «п’ятниця, 13-те», але облишимо це на розсуд психоаналітиків.
А тепер підходимо до ще одного містичного числа – 40. Скажу, що інтерес автора цих рядків почався з моменту, коли він задумався, чому всі числівники, що означають десятки – 20, 30, 50, 60 і т. д. – утворюються, спираючись на числа до 10: 2, 3, 5, 6… А «сорок» стоїть якось осторонь від них, начебто має свою, окрему позицію.
Одне із перших, що тоді впадало в очі, це схожість лексеми «сорок» і рос. «срок», яке походить від «рок» («казати»). З часом з’ясувалося, що цей здогад був небезпідставним, але ми опустимо весь той ланцюг здогадів і співставлень і зупинимося на самих відкриттях.
Отже, «сорок» – це своєрідний «строк, термін». І причина тут, імовірно, не тільки в схожості слів «сорок» і «строк», а ще і в тому, що в езотеризмі термін у 40 діб – це той час, за який повинен себе проявити будь-який нечистий дух, що викликає хворобу: ніхто з цих істот не може знаходитися без енергетичного підживлення (так би мовити, без їжі) більше 40 діб і обов’язково себе проявить за цей термін, навіть якщо і хотів би бути невиявленим.
Цікаво, що слово «карантин» у перекладі з італійської, власне, і означає «сорок днів», точніше, діб: «карантин» < італ. quarantana < вульг.лат. quaranta – «сорок».
Із особистого спілкування з професором-анатомом із Києва Станіславом Костянтиновичем Рудиком автор почув про одну важливу річ. Учений одного разу звернув увагу на цікавий факт: у середньовічній Європі досить часто виникали епідемії, іноді прямо-таки палахкотіли пандемії, які забирали іноді десятки тисяч людських життів, а про подібні епідемії в Україні джерела нічого не згадували.
Зацікавившись цим фактом, учений з часом з’ясував, що українські священики мали такі знання, що дозволяли їм ставити правильний діагноз (букв. «розпізнавання»: від «гнозис» – «пізнання») хвороби. Як тільки людина відчувала, що захворіла чимось достатньо серйозним, вона зверталася до священика. У разі інфекційного захворювання, залежно від його виду, він призначав певну кількість днів карантину.
Згідно Агні Йоги, 40 діб – це мінімальна кількість часу, необхідна для розриву душі найвищого праведника із земним світом. І саме тому один з термінів поминання померлого – 40 діб. 40 діб Ісус Христос провів в пустелі після хрещення в Іоанна Хрестителя в повному посту і молитві, проходячи зміцнення духу і долаючи всі спокуси від Диявола (Матф., 4:1-2).
40 днів і ночей лився на землю дощ при Ноєвому потопі, щоб «позбулася життя всяка плоть, рухома по землі, і птахи, і худоба, і звірі, і всі гади, що повзають по землі, і всі люди. Все, що мало дихання духу життя в ніздрях своїх на суші, померло» (Бут., 7:12-22). Іншими словами, пройшов «всепланетарний карантин». Це при тому, що зараз в атмосфері Землі знаходиться води стільки, що вся вона при опадах покрила би землю шаром завтовшки менше ніж 3 см.
Кратне 40 і число днів, яке, відповідно до Старого Завіту, повинна очищатися жінка після пологів: 40 – після народження хлопчика або 80 – народивши дівчинку (Левіт, 12:2-4).
Є термін і в 40 років. Так, згідно з деякими народними повір’ями, людині не варто відзначати свій 40-річний ювілей: це особлива дата, яку треба подолати якомога «тихіше» – напевно, щоб ненароком не перервати якусь важливу енергетичну нитку. 40 років і Мойсей водив «жестоковийний» народ Ізраїлю по пустелі, щоб очистити свідомості іудеїв від ментальної зарази, змінивши при цьому два покоління на треті.
Автор навіть чув, що якщо людина наважиться витримати 40 діб у повному мовчанні, не вимовляючи жодного звуку навіть наодинці із собою, то це, здавалося б просте на перший погляд обмеження, дозволить йому накопичити таку духовну силу, яка допоможе вилікуватися від тієї або іншої хвороби і, напевно, приведе до яких-небудь прозрінь.
Взагалі число 40 часто вживається у Священному Писанні, але ми на цьому припинимо мову про нього і лише нагадаємо, що Східне християнство невипадково з давніх часів ухвалила правилом творити поминання по покійних протягом сорока днів (сорокоуст) і особливо в сороковий день (сорочини).
На завершення скажемо пару слів ще про одне досить магічне число – 365 днів, тобто рік. Його назва теж пов’язана з поняттям «строк», адже «рік» того ж кореня, що і старослов. «рок-ректи», що має значення «казати». За рік душа остаточно розриває свій зв’язок (тобто енергоканали) з матеріальним планом – світом, який Даніїл Андреєв називає Енрофом, – і остаточно переходить в інші виміри. І навпаки, за рік проживання в іншому місці людина вживається в нього, проростає фібрами своєї душі в новий егрегор, енергетичну субстанцію.
На цьому завершуємо цей своєрідний короткий екскурс у світ чисел і слів.