І.В.Кочін, П.І.Сидоренко, Ю.І.Панасюк
Запорізький державний інститут удосконалення лікарів
Кафедра медицини катастроф
Кіровоградський базовий медичний коледж
Санітарно-епідеміологічна станція Заводського району м.Запоріжжя
Вступ. Із зростанням могутності людства суттєво прискорюються численні процеси, що відбуваються у суспільстві і біосфері. Якщо раніше помітні зміни у стані суспільства та оточуючого середовища вимагали століть, то зараз вони відбуваються буквально на очах одного покоління. Однак вони залишаються тими ж взаємопов”язаними процесами розвитку живої і неживої природи та суспільства. Як і раніш, ними керують об”єктивні закони. При цьому визначеність і незмінність законів природи зовсім не означають детермінованості загальних процесів розвитку. Поява нового фактору розвитку земного життя – розуму – не змінює цього твердження. Розум – породження, творіння природи і не може змінювати її законів. Однак розум спроможний ставити цілі розвитку. Але для їх досягнення він повинен додержуватись об”єктивних законів.
Мета дослідження. Визначення принципів самоорганізації матерії та розмаїття організацій-них форм її існування.
Матеріали та методи дослідження. Принцип матеріальної єдності світу і принцип розвитку – тільки таке поєднання може слугувати гносеологічною базою системи знань, у яку якось буде вкладена постійно зростаюча, як сніговий клубок, сукупність відомостей про всі ті процеси розвитку, з якими нас зштовхує людський досвід і які є лише фрагментами єдиного процесу – світового процесу саморуху, самоорганізації матерії. Розвиток неживої природи і космосу, поява розуму і суспільних форм руху матерії, виникнення техносфери та її розвиток вже недостатньо досліджувати ізольовано. Для побудови теорії розвитку ноосфери і для майбутнього всієї цивілізації виявляється необхідним бачити їх ланками одного ланцюга. Сьогодні така наукова позиція починає здобувати все більше визнання, тому що вона відкриває шляхи для дослідження проблеми самоорганізації матерії. А ці проблеми цікавлять сьогодні практично всіх фахівців.
Результати досліджень та їх обговорення. Розвиток матерії на всіх етапах регулюється законами її самоорганізації. Ці закони утворюють внутрішню логіку єдиного процесу розвитку. У перебігу його розгортання досягається не тільки ускладнення організації і зростання розмаїття організаційних форм існування матерії. Разом з цим виникають і нові суперечливі тенденції. І діалектика розвитку така, що кожна нова „дія” – поява нової форми організації – породжує і нову „протидію”. Тим самим перед Природою постійно виникає необхідність пошуку шляхів розвитку, розв”язання все нових конфліктів (протиріч). Провідний зміст цього процесу міститься у відшуканні можливих компромісів, які утворюють нові форми організації, які несуть нові протиріччя. І так далі до нескінченності.
Може здатися, що цей одвічний ланцюг конфліктів та їх розв”язань, що формують нові організаційні форми, буде мати своєю нескінченною границею деякий стаціонарний стан, який природно назвати Одвічною Гармонією або Абсолютним порядком. Але такий ідеальний стан всього лише гарна утопія, через те що вихідним принципом єдиного синергічного процесу є принцип мінливості. Стосовно нього можна сказати як про фундаментальне емпіричне узагальнення. Мінливістю називають будь-які прояви стохастичності та невизначеності, які лежать у основі функціонування всіх механізмів нашого світу і породжують численні проблеми філософського та спеціально-наукового характеру. Їх далеко не завжди можливо пояснити – далеко не завжди зрозумілі причини виникнення стохастичності та невизначеності. Але мінливість є фактом – одним з провідних „емпіричних узагальнень”, з якими безперервно доводиться зштовхуватися. Ми часто апелюємо до неї як до вихідного поняття при поясненні явищ і процесів живої і неживої природи. Разом з тим мінливість — випадковість і невизначеність – виявляється не сама по собі, а в контексті необхідності, тобто законів, що керують рухом матерії і розвитком її організаційних форм.
Висновки
На наш погляд, здається, є слушною наступна гіпотеза. Якщо в даних конкретних умовах можливі декілька типів організації матерії, які узгоджуються з іншими принципами відбору, то реалізується та структура, якій відповідає мінімальне зростання (або максимальне зменшення) ентропії. Оскільки зменшення ентропії можливе тільки за рахунок поглинання зовнішніх енергії і/або речовини, реалізуються ті з уявно можливих (віртуальних) форм організації матерії, які спроможні у максимальному ступені поглинати зовнішні енергію і/або речовину. Цей принцип відбору отримав назву узагальненого принципу мінімуму дисипації.
Література
- Арнольд В.И. Теория катастроф.-М.:Наука,1990.-128 с.
2.Бутенко А.П., Шкреба А.А. Диалектика общественного развития.-К.: Политиздат Украины,1990.- 319 с.
3.Степанов В. Філософія для студентів та аспірантів медичного фаху/ Навчальний посібник.-Вінниця: Видавництво Тезис,2001.-292 с.
4.Философия. Основные идеи и принципы/Под общ. ред. А.И.Ракитова.-М.:Политиздат, 1990.-368 с.
5.Философия: Справочник студента/Г.Г.Кириленко, Е.В.Шевцов.-М.: ООО Издательство АСТ; Филологическое общество «СЛОВО»,2000.-672 с.
RESUME
MODERN GLOBAL PROBLEM AND THE PERSPECTIVES OF THE DEVELOPMENT OF THE ENVIRONMENT, THE DEVELOPMENT OF NOOSPHERE AND THEIR SCIENTIFIC EVALUATIONS
I.V.Kochin, V.Y.Kiktenko, P.I.Sidorenko
In the point is the principle of material unity of the world and the principle of the development. The community of processes which take place in the inanimate nature, biot and society is showed. It is emphasized that the development of the unde world can be imagined as a model of some whirl of the substance. The community of occasional and necessary denotes the mechanisms of self-organisation of the substance and the variety of organizational forms of their existence.