І.В. Кочін
Запорізька медична академія післядипломної освіти
Кафедра медицини катастроф
Невдовзі той час, коли ми усвідомимо, що глобалізація світу, як сучасне цивілізаційне явище, завершилася. Ми зараз точно не знаємо, коли саме і як це відбудеться, але можна бути впевненими, що потім все повториться знов. Головна проблема у тому, щоб своєчасно опанувати ініціативою або хоч би спрямувати цей процес у конструктивне річище з врахуванням визнання рівноцінності культур, історичного досвіду та цивілізацій. Однією з спроб створення живої міжнародної мови, мови зрозумілої всім, якраз є міжнародне право навколишнього середовища – Міжнародне екологічне право, яке повинно стати на заваді подальшому руйнуванню в масштабах планети, оточуючого все живе, навколишнього середовища. Якщо в окремих сферах глобалізація тільки наближається до завершення, то в царині навколишнього середовища охопила вже всю планету, давно перетнула всі національні кордони і екологічний стан планети в цілому та особливо окремих регіонів розвивається у напрямку від поганого до ще гіршого. Глобальна природа багатьох проблем навколишнього середовища – зміни клімату, кислотні дощі, обширне хімічне та радіоактивне забруднення повітря, грунту, води – зробили національні кордони фіктивним анахронізмом і в певному сенсі небезпечною химерою. У світі, який очікує міжнародного вирішення глобальних і регіональних екологічних проблем, вчені та професорсько-викладацький склад навчальних закладів та науково-дослідних інститутів, яких ще хвилює стан навколишнього середовища, на тлі байдужості урядів держав, в тому числі й України, та кіл капіталістів, повинні не тільки передати традиційні знання або підготувати вузько профільних спеціалістів у межах певних навчальних дисциплін, але, й це головне, охопити міжнародну, міжгалузеву програму, яка дозволить підготувати як майбутніх фахівців (студентів), так і вдосконалювати професіоналізм вже працюючих спеціалістів, і стати фахівцями світового рівня. На моє глибоке переконання навчальні програми та навчальна література повинні розроблятись на засадах проблемно-орієнтованого підходу з використанням організаційних, дидактичних та педагогічних надбань Болонського процесу, але у тому ступені, який відповідає інтересам вищої освіти в Україні. Навчальні програми та підручники обов’язково повинні включати наступні розділи: глобальне оточуюче середовище і міжнародне екологічне право; міжнародний правовий припис: «джерела» міжнародного екологічного права; застосування міжнародного права; глобальна екологічна проблематика: перспективи та підходи; екологічні проблеми атмосфери, гідросфери, літосфери, біосфери; проблеми національних і міжнародних невідповідностей у екологічному праві; глобальне навколишнє середовище, національне і міжнародне право, їх майбутнє; проблеми глобальної зміни клімату; майбутнє міжнародного екологічного права тощо.
Я сподіваюсь, що міжрегіональна науково-практична конференція “Інтеграція національної науки у європейський науковий простір” додасть потужного інтелектуального поштовху і буде сприяти переходу від розмов до відтворення здорового навколишнього середовища в Україні, але nonvi, sedmente.
І.В. Кочін
завідувач кафедри медицини катастроф Запорізької медичної академії післядипломної освіти, академік Української академії оригінальних ідей, доктор медичних наук, професор (тел. дом. 764-19-79, тел. роб. 279-05-33)