І.В.Кочін, П.І.Сидоренко, Т.М.Гут
Кафедра медицини катастроф ЗМАПО
Кіровоградський базовий медичний коледж ім. Є.Й.Мухіна
Ключові слова:медицина катастроф, надзвичайна ситуація, планування, робота лікарні, функція лікарської посади.
Вступ.Однією з найважливіших особливостей праці медичних працівників Державної служби медицини катастроф (ДСМК) при ліквідації медичних наслідків надзвичайних ситуацій (НС) є потужний потік уражених і хворих, перманентний дефіцит часу для їх обстеження, встановлення діагнозу, надання медичної допомоги, вирішення питань, пов’язаних з медичною евакуацією [2, 3, 4, 5, 9, 10, 11, 14, 17]. Для розв’язання питань організації екстреної медичної допомоги, нормування та оплати праці лікарів, визначення потреби у лікарях та їх кваліфікації необхідна об’єктивна, вірогідна інформація та надійні методи оцінки трудових витрат кожного лікаря [1, 6, 7, 12].
Ціль роботи.Розробити науково обґрунтований математичний метод об’єктивної оцінки трудового вкладу окремого лікаря спеціалізованої медичної бригади постійної готовності другої черги ДСМК при ліквідації масових санітарних втрат НС як основу нормування та оплати праці.
Матеріали і методи дослідження.Проведено всебічний аналіз діяльності хірургічних відділень, приписаних до ДСМК територіального рівня, які при НС будуть надавати кваліфіковану і спеціалізовану хірургічну допомогу. В якості провідного використано метод системного аналізу (СА) зі шлейфом санітарно-статистичних, аналітичних, нормативних методів, а також співвідношень та пропорцій, які дозволили перейти до технологій математичного моделювання в удосконаленні організації, плануванні, нормуванні та управлінні кваліфікованою та спеціалізованою екстреною хірургічною допомогою при ліквідації масових санітарних втрат серед населення при НС [1, 6, 10, 12, 13].
Результати дослідження.Аналіз діяльності лікарні, який ґрунтується на виважених наукових засадах, провідний підхід до моделювання та прогнозування діяльності хірургічних відділень – вагоме підґрунтя для розробки управлінських рішень з перебудови їх до роботи у нових умовах, що склалися внаслідок НС, і потреби по новому організувати, а потім обміркувати, оцінити та зробити обґрунтовані висновки щодо впроваджених заходів. Саме ця мета була поставлена до розробки метода всебічної оцінки роботи лікаря хірургічного стаціонару. Санітарна статистика напрацювала комплекс взаємопов’язаних методів щодо оцінки діяльності лікарні та окремих відділень. На певному етапі розвитку та практичної діяльності закладів охорони здоров’я вони відіграли позитивну роль і в принципі можуть використовуватись зараз як допоміжні. Але для розв’язання нових завдань галузі охорони здоров’я, переходу до організації діяльності медичних закладів на засадах страхової медицини, потреби оцінювати та оплачувати працю кожного лікаря за кількістю і якістю виконаної роботи, особливо в умовах НС, виникла потреба у розробці нових показників [10, 13].
В теперішній час оцінювати та оплачувати працю хірурга, орієнтуючись на виконання плану ліжко-днів, не є доцільним з багатьох наступних причин. Суть цього показника полягає в порівнянні фактичної кількості ліжко-днів лікування хворого у певного лікаря із заздалегідь запланованим, виходячи з нормативної кількості ліжок у певному відділенні на одну посаду та їх фактичним використанням для лікування уражених. В такому випадку лікар змушений постійно орієнтуватися на виконання встановленого плану ліжко-днів. За такого підходу збільшення обігу ліжка і постійне скорочення часу лікування хворого у відділенні, що є провідним напрямом зменшення всіх видів витрат на утримання і лікування хворого без зниження медичної ефективності кваліфікованої та спеціалізованої хірургічної допомоги [1, 9, 12, 13], не є оптимальним для конкретного лікаря, оскільки може призвести до невиконання функції лікарської посади (Fлп).Тому лікарі здійснюють певний маневр і для виконання функції затримують виписку хворого з відділення. Але якщо в лікарів відділень терапевтичного профілю відмінності у складових лікувальної діяльності менш вагомі, то в лікарів хірургічних відділень виникає парадоксальна ситуація, пов’язана з хірургічною активністю. Так, лікар, який оперує мало (просту і неускладнену патологію) або взагалі не оперує, а госпіталізує хворих до відділення для консервативного лікування — Fлпвиконується згідно до запланованої. Хірург же, який оперує багато, виконує складні та унікальні оперативні втручання, лікує тяжкі та ускладнені захворювання — Fлпможе бути занадто менша щодо планової. Порівнюючи зміст роботи двох хірургів, наявно бачимо невідповідність між показником, що оцінює роботу, і фактично виконаною роботою. Більш того, хірург, який працює більше, інтенсивніше, виконує складні операції, тобто має і вищу кваліфікацію, за оцінкою традиційного показника працює гірше, а отже повинен отримувати й меншу заробітну платню, що не узгоджується з дійсним станом речей. Напрям реформування галузі охорони здоров’я передбачає, що заробітну платню медичні працівники повинні не отримувати, а заробляти у відповідності з кількістю та якістю особистої праці [7, 8]. Ці питання у ще більшому ступені стосуються лікарів хірургічного профілю, які надають екстрену медичну допомогу постраждалим у НС. Умови НС, масове надходження постраждалих до лікарні змушують керівництво негайно змінити організаційні засади повсякденної роботи і перейти на умови роботи лікарні у НС. Згідно із заздалегідь розробленими “Планами медико-санітарного забезпечення населення в надзвичайних ситуаціях” розгортаються лікарні, сукупність ліжкового фонду яких повинна забезпечити надання кваліфікованої та спеціалізованої екстреної медичної допомоги всім постраждалим. Враховуючи те, що забезпеченість різних лікарень фахівцями, рівень кваліфікації фахівців спеціалізованих відділень та їх оснащення сучасною медичною технікою можуть суттєво різнитись, в “Планах медико-санітарного забезпечення населення в надзвичайних ситуаціях” передбачається направлення фахівців конкретних спеціальностей та спеціального медичного обладнання в лікарні, на базі яких організовується надання госпітальних видів медичної допомоги. Для підсилення цих лікарень висококваліфікованими фахівцями в ДСМК створені спеціалізовані медичні бригади постійної готовності другої черги. Для цих бригад розроблений штатний розпис та Тимчасові табелі постачання медичним майном [15, 10]із розрахунку на певну кількість уражених. Оперативні запаси медичного майна для забезпечення діяльності бригад накопичуються в закладах, які їх формують – на одну добу роботи, та Територіальних центрах екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (ТЦ ЕМД та МК) – на дві доби роботи на кожну бригаду. У такий спосіб в загальних рисах організується діяльність ДСМК, лікарень та медичних бригад при виникненні НС та масових санітарних втратах.
В умовах повсякденної роботи в посадових обов’язках лікарів-ординаторів відділень хірургічного профілю виділяємо 11 провідних блоків робіт. Біля 30 % часу передбачено на організаційно-методичні заходи, перерви у роботі тощо, весь інший час (70 %)витрачається на роботу з хворими. В умовах роботи лікарні у НС складові змісту діяльності лікарів хірургічних відділень скорочується до трьох провідних: лікування уражених, робота в операційній (перев’язочній), консультативна робота. В екстремальних умовах роботи лікарні діяльність хірургічних відділень організується таким чином, що максимум часу виділяється на надання екстреної кваліфікованої та спеціалізованої медичної допомоги ураженим у найстисліші строки та максимально більшій кількості. Всі інші види робіт тимчасово відкладаються. Таким чином, основна робота з надання екстреної медичної допомоги займає майже 90 % робочого часу[1, 6, 7, 10, 12].
Залежно від ступеня складності лікування уражених та хворих доречно виділити три рівні лікування. Цією справою повинні займатися лікарі-технологи медико-лікарняних технологій, нову спеціальність яких необхідно запровадити до номенклатури лікарських спеціальностей в закладах охорони здоров’я, враховуючи перспективу її переходу на організаційні засади страхової медицини. Загальний рівень лікування застосовується в уражених і хворих з типовим перебігом (стандартний набір діагностичних і лікувальних процедур). Уражених і хворих зі складною патологією, ускладненнями та інтеркурентними захворюваннями, які вимагають розроблення спеціальної схеми обстеження і застосування медико-лікарняних технологій з урахуванням індивідуальних особливостей, відносять до спеціального рівня лікування. До індивідуального рівня лікування відносять уражених і хворих, в яких діагностика і лікування вкрай утруднені, вимагають розробки індивідуальної системи обстеження і діагностики, застосування або навіть спеціальної розробки, модифікації існуючих унікальних або занадто складних медико-лікарняних технологій, постійного контролю і корекції життєво важливих функцій організму, частого скликання консиліумів найкращих спеціалістів, запрошення консультантів з провідних спеціалізованих інститутів або навіть направлення на лікування до них [1, 5, 6, 9, 12].
У залежності від обсягу медичного втручання, складності усунення ушкодження або хвороби, медико-технічних умов виконання [6, 12] – хірургічні операції підлягають на шість категорій складності: мінімальної (І), підвищеної (ІІ), середньої (ІІІ), складні (IV), дуже складні (V), унікальні (VI).
Функція лікарської посади відділень хірургічного профілю (Fх) при наданні екстреної медичної допомоги ураженим і хворим під час НС, тобто лікаря хірурга, може бути виражена у вигляді математичної моделі як відношення сумарних фактичних витрат часу з урахуванням рівня складності лікованих уражених і хворих, виконання хірургічних втручань, консультування хворих до нормативних витрат часу:
(1)
де 
– сумарні фактичні витрати часу відповідно на лікування уражених і хворих, роботу в операційній (перев’язувальній), надання консультацій. Т – нормативний час, за який визначається функція лікарської посади відділень хірургічного профілю при наданні екстреної медичної допомоги ураженим і хворим під час ліквідації медико-санітарних наслідків НС. Треба зазначити, що у класичному випадку функція лікарської посади (Fлп)планується, і фактичне її виконання вираховується за один рік. У випадку виникнення НС та ліквідації її медико-санітарних наслідків госпітальні види екстреної медичної допомоги (кваліфікована, спеціалізована) починають надаватися, як правило, через 12 годин після виникнення НС і можуть тривати до 90 діб і більше [4, 11, 17]. Тому, в залежності від особливостей НС та санітарних втрат, для оцінки праці лікарів, що безпосередньо приймають участь у наданні екстреної медичної допомоги, обирається час, за який обчислюється виконання функції лікарської посади. Причому вираховується функція окремо для кожного лікаря, лікувального відділення і лікарні в цілому. 0,9 (коефіцієнт) — питома вага витрат часу лікарів хірургічних відділень на діагностично-лікувальну роботу при наданні екстреної медичної допомоги ураженим і хворим при ліквідації медико-санітарних наслідків НС. При роботі у звичних умовах цей коефіцієнт дорівнює 0,7. В цьому полягають відмінності в розрахунках показників та оцінці роботи лікарів при наданні екстреної медичної допомоги госпітальних видів при НС від роботи лікарів у повсякденних умовах функціонування лікарні.
Тривалість робочого дня лікарів при шестиденному робочому тижні становить 6 год. 30 хв., при п’ятиденному робочому тижні – 7 год. 42 хв. при всіх неробочих суботах і 7 год. 20 хв. при наявності однієї робочої суботи у місяць [1, 7, 13, 1].
Фактичні витрати часу на лікування уражених і хворих визначаються сумою добутків лікованих уражених і хворих кожного рівня складності на нормативні витрати часу за формулою:
(2)
де N1, N2, N3– чисельність уражених і хворих певного рівня складності;
А1, А2, А3 — нормативний час, який витрачається на лікування уражених і хворих певного рівня складності: загального, спеціального або індивідуального.
Сума фактичних витрат часу на роботу в операційних блоках визначається шляхом множення кількості оперативних втручань відповідної категорії складності виконаних певним лікарем, на нормативну величину, яка віддзеркалює науково доведену середню тривалість хірургічної операції відповідної категорії складності за формулою:
(3)
де М – кількість виконаних операційних втручань певної категорії складності, на яку вказує індекс;
В– нормативний час, який витрачається на хірургічну операцію відповідної категорії складності, згідно індексу.
Витрачаємий на консультативну роботу час обчислюється множенням кількості наданих консультацій на науково визначену за даними хронометражу норму, яка становить 19,6±1,2 хв.
Тривалість робочого часу виражається в годинах згідно з табелем обліку відпрацьованого часу, за який визначається виконання функції лікарської посади (день, декілька днів, тиждень, декілька тижнів, місяць). У розрахунку фактичного виконання функції лікаря хірурга Fхвикористовуються нетривалі терміни, що пов’язано з специфікою роботи лікарень ДСМК при ліквідації медико-санітарних наслідків НС, які, як правило, вдається ліквідувати, принаймні основні, за декілька днів або тиждень. Кількість уражених та хворих важко передбачити заздалегідь, оскільки це залежить від багатьох чинників НС, впливати на які відповідні служби цивільного захисту можуть тільки частково і то вже після виникнення НС [2, 9, 14, 17]. Тому потік уражених і хворих з осередку НС може бути настільки потужним, що виникне невідповідність до можливостей медичних працівників лікарні надати своєчасно екстрену госпітальну допомогу. Може виникнути і, як правило, виникає потреба у продовженні тривалості робочого дня лікарів, тобто у надурочній роботі, яка може проводитися лише з дозволу профспілкового комітету лікувально-профілактичного закладу (ЛПЗ). Надурочні роботи не повинні перевищувати для медичного працівника 4 години протягом 2 днів поспіль і 120 годин на рік. Медичні працівники ДСМК повинні бути атестовані і працювати за контрактом. Контракт є особливою формою трудового договору, в якому термін його дії, права, зобов’язання і відповідальність сторін, умови матеріального забезпечення і організації роботи медичного працівника, умови припинення дії можуть установлюватись угодою сторін. Для працівників ДСМК робота за контрактом є найбільш прийнятною, оскільки пов’язана з наданням всіх видів екстреної медичної допомоги при НС, у будь-який час доби, робочі або вихідні чи святкові дні. Тривалість робочого дня також залежить від багатьох особливостей НС та медико-санітарних втрат. Виходячи з цього, визначення ДСМК як особливого виду державної аварійно-рятувальної служби є цілком виправданим [1, 7, 15, 17].
Слід зазначити, що об’єктивність показника фактичного виконання функції нейрохірурга Fнх значною мірою залежить від наукового обґрунтування норм витрат часу на лікування, виконання оперативних втручань та проведення консультацій, які визначаються методом хронометражу на достатній кількості спостережень з статистичною обробкою отриманих даних. Як показали дослідження, витрати часу на лікування одного нейрохірургічного ураженого (хворого) загального рівня складності становлять 108,9±10,1 хв, спеціального рівня складності 331,5±17,6 хв, індивідуального рівня складності 1983,4±87,2 хв, при середніх термінах лікування у стаціонарі відповідно ліжко-днів: 6,8±1,6, 11,9±2,1, 31,6±3,8.
Серед витрат часу на операційні хірургічні втручання з урахуванням часу на підготовку, оформлення медичної документації, при хірургічній операції мінімальної категорії складності дорівнюють 32,6±2,8 хв, підвищеної – 116,4±8,2 хв, середньої – 168,5±11,4 хв, складні – 224,9±17,3 хв, дуже складні 289,6±26,1, унікальні 378,6±34,5 хв.
Для наочності та доведення практичної дієвості розробленого методу оцінки фактичного виконання функції нейрохірургом Fнхпри наданні екстреної медичної допомоги в лікарні ураженим (хворим) при НС наведемо наступні приклади.
Склад спеціалізованої нейрохірургічної бригади постійної готовності другої черги ДСМК: лікар-нейрохірург – 2 посади, лікар-анестезіолог – 1 посада; фельдшер – 1 посада; медична операційна сестра – 1 посада. В лікарні працювало дві нейрохірургічні бригади, які впродовж 10 робочих днів, робоча зміна тривала 12 годин, надавали екстрену нейрохірургічну допомогу ушкодженим і хворим з осередку землетрусу. Кожний медичний працівник відпрацював по 120 годин або 7200 хв робочого часу. Оскільки форма організації роботи бригадна, то обидва нейрохірурги в кожній бригаді виконували тотожну роботу з оперативних втручань оскільки оперували разом. Різнилася робота з лікування та консультування уражених і хворих. Мала місце й різниця у роботі бригад. На ці відмінності вказують вирахувані показники виконання функції лікаря-нейрохірурга Fнху першій і другій бригадах згідно формул 1, 2 та 3.
Перша нейрохірургічна бригада
Нейрохірург І.За 10 днів пролікував 19 уражених і хворих, із них за ступенем складності: загального рівня – 14, спеціального – 4, індивідуального – 1. Здійснив 7 операцій різної категорії складності: мінімальної – 1, підвищеної – 1, середньої – 1, складної – 1, дуже складної – 2, унікальної – 1. Проконсультував 5 уражених і хворих з осередку НС.
Витрати часу нейрохірурга на лікування (формула 2) становлять:
Витрати часу нейрохірурга на виконання оперативних втручань (формула 3) становлять:
Витрати часу на консультації становлять:
Всього витрати робочого часу нейрохірурга І. при наданні екстреної госпітальної допомоги ураженим і хворим доставлених в лікарню з осередку землетрусу становлять 6432,2 хв.
Підставляючи у формулу (1) витрати часу на різні види діагностично-лікувального процесу з надання екстреної госпітальної допомоги ураженим і хворим з осередку землетрусу визначаємо ступінь виконання функції нейрохірургом Fнх
Друга нейрохірургічна бригада
Нейрохірург В.За 10 днів ліквідації медико-санітарних наслідків землетрусу пролікував 18 уражених і хворих, з них за ступенем складності: загального рівня – 12, спеціального – 5, індивідуального – 1. Здійснив 8 операцій різної категорії складності: мінімальної – 3, підвищеної – 2, середньої – 1, складної – 2. Проконсультував 11 уражених і хворих з осередку НС.
Витрати часу на лікування уражених і хворих 4947,7 хв; на виконання оперативних втручань 948,9 хв; на консультації 215,6хв.
Виконання функції нейрохірургом
Виконання функції лікарської посади у нейрохірурга В. нижча, ніж у нейрохірурга І., що пов’язано з відмінностями у практичній роботі з ураженими і хворими. Проблема розробки комплексу показників для ДСМК є актуальною, перспективною і сприяє прийняттю ефективних рішень з планування та управління службою. Враховуючи наукову і практичну важливість досліджень, спрямованих на розробку інтегральних показників для ДСМК, є нагальна потреба визначити провідні вимоги, яким повинні задовольняти інтегральні показники: обґрунтованість, обчислюваність, параметризуємість, структуризуємість, чутливість, масштабність, стійкість. Цьому комплексу вимог відповідає запропонований інтегральний показник обрахування виконання функції лікарської посади (Fлп).Співставлення змісту виконаної роботи нейрохірургами і показники виконання Fнх,які інтегрально її оцінюють у відповідності з комплексом вимог до інтегральних показників, дають вагомі підстави стверджувати, що показник виконання лікарської функції адекватно віддзеркалює як індивідуальний зміст професійної роботи лікарів, так і її відмінності.
Інтегральні показники виконання лікарської посади (Fлп)надають можливість комплексної оцінки діяльності окремих лікарів та бригад ДСМК при наданні екстреної госпітальної допомоги ураженим і хворим при різноманітних НС, використовувати їх у якості критеріїв ефективності та прийнятті управлінських рішень.
Висновки
- Державна служби медицини катастроф потребує розробки комплексу показників для об’єктивної оцінки особливостей діяльності служби в цілому, окремих її складових і особливо лікарів.
- Запропонований підхід до конструювання показника оцінки виконання функції посади нейрохірургом при наданні екстреної госпітальної допомоги ураженим і хворим при надзвичайних ситуаціях дає змогу об’єктивно оцінювати виконання функції лікарської посади.
- Показник виконання функції лікарської посади адекватно інтегрально оцінює зміст діяльності і відмінності в роботі лікарів, що повинно використовуватись в плануванні та об’єктивності оплати праці.
- Систематичний аналіз виконання функції лікарської посади в діяльності Державної служби медицини катастроф на основі запропонованого конструкта дає змогу вирішити провідні питання організації та управління у роботі служби у надзвичайних ситуаціях.
- Подальший ефективний розвиток Державної служби медицини катастроф, поліпшення організації надання екстреної медичної допомоги надзвичайних ситуацій вимагає запровадження посади лікаря-технолога.
- Запропонований показник, зміст якого ґрунтується на теорії статистичного моделювання, придатний для планування та оцінки навантаження професорсько-викладацького складу вищих медичних закладів ІІІ-IVрівнів акредитації, що працюють в хірургічних клініках.
Література
1. Акжигитов Г.Н. Организация и работа хирургического стационара.- М.: Медицина, 1979.-288 с.
2. Богомольний Б.Р., Кононенко В.В., Чуєв П.М. Медицина екстремальних ситуацій: Навчальний посібник.- Одеса: Одес.держ.мед.ун-т, 2001.- 412 с.
3. Борчук Н.И. Медицина экстремальных ситуаций: Учебное пособие.-Минск: Вышэйшая школа,1998.-240 с.
4. Дубицкий А.Е., Семенов И.А., Чепкий Л.П. Медицина катастроф.- К.: Здоров’я, 1993.- 464 с.
5. Избранные лекции по медицине катастроф/ Под общ. ред. проф. С.В. Трифонова.- М.: ГЭОТАР- МЕД, 2001.- 304 с.
6. Каратай Ш.С., Анисимов А.Ю. Хирургия медицины катастроф: Практическое руководство.- Казань: МЕДпрес-информ, 2004.- 208 с.
7. Кочін І.В., Черняков Г.О., Сидоренко П.І. Охорона праці та безпека життєдіяльності населення у надзвичайних ситуаціях: Навчальний посібник.-К.: Здоров’я, 2005.- 432 с.
8. Малагардіс А., Рудий В. Стратегія реформування та управління у системі охорони здоров’я в Україні: Посібник № 1.- Київ, 2006.- 48 с.
9. Мачулин Е.Г. Организация оказания медицинской помощи пострадавшим с травмами в чрезвычайной ситуации: Курс лекций.-Минск:Харвест,2000.-256с.
10. Медицина катастроф: Підручник / Черняков Г.О., Кочін І.В., Сидоренко П.І. та ін.-За ред. докт.мед.наук І.В.Кочіна.-К.:Здоров’я,2001.-348 с.
11. Медицина катастроф (організація медичного забезпечення населення в умовах надзвичайних ситуацій): Підручник/ В.І.Гридасов, В.М.Ковальов, М.В.Катрич та ін.- Х.: Вид-во НфаУ; Золоті сторінки, 2002.- 304 с.
12. Мусалатов Х.А. Хирургия катастроф: Учебник.-М.:Медицина,1998.-592 с.
13. Организация и планирование сети больниц /Под ред.Е.А.Логиновой.-М.:Медицина,1985.-256 с.
14. Основы организации медицинского обеспечения населения в чрезвычайных ситуациях (экстремальная медицина, основы медицины катастроф): Учебник / Н.Н.Винничук, В.В.Давыдов, А.В.Дергунов и др. /Под ред. Н.Н.Винничука, В.В.Давыдова.-СПб.:2003.-189 с.
15. Планування медико-санітарного забезпечення населення адміністративної території при надзвичайних ситуаціях: Методичні рекомендації / Г.Г.Рощін, В.О.Волошин, Ю.Г.Градун та ін.- Під заг. ред. докт. мед. наук В.О.Волошина.- К.: МОЗ України, УНПЦ ЕМД та МК, 2000.- 103 с.
16. Романюк Л.М. Основні показники діяльності хірургічного стаціонару.-Шпитальна хірургія.- 1998.- № 2.- С.113-114.
17. Сахно В.И., Захаров Г.И., Карлин Н.Е., Пильник Н.М. Организация медицинской помощи населению в чрезвычайных ситуациях: Учебное пособие.-СПб.:ООО«Издательство ФОЛИАНТ», 2003.-248 с.
SUMMARY
ESTIMATION OF LABOUR OF DOCTORS AT GRANT OF URGENT HOSPITAL SURGICAL HELP SUBJECT TO THE CONDITION EXTRAORDINARY SITUATIONS AT MASS SANITARY LOSSES
I.V.Kochin, P.I.Sidorenko, T.M.Gut
Keywords:extraordinary situation, function of medical position, medicine of catastrophes, planning, work of hospital.
The method of estimation of function implementation of medical position is resulted at the grant of urgent hospital help at extraordinary situations and mass sanitary losses. The necessity of lead through of calculations and estimation of implementation of doctor’s function is grounded for the short duration interval of time. It is underline that Government service of medicine of catastrophes needs development of complex of indexes for objective estimation of features of service activity. It’s proven that the integrated index of function implementation of medical position adequately estimates maintenance of activity and difference in the doctor’s work.
РЕЗЮМЕ
ОЦІНКА ПРАЦІ ЛІКАРІВ ПРИ НАДАННІ ЕКСТРЕНОЇ ГОСПІТАЛЬНОЇ ХІРУРГІЧНОЇ ДОПОМОГИ ЗА УМОВ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ПРИ МАСОВИХ САНІТАРНИХ ВТРАТАХ
І.В.Кочін, П.І.Сидоренко, Т.М.Гут
Ключові слова:медицина катастроф, надзвичайна ситуація, планування, робота лікарні, функція лікарської посади.
Наведено метод оцінки виконання функції лікарської посади при наданні екстреної госпітальної допомоги при надзвичайних ситуаціях і масових санітарних втратах. Обґрунтована потреба проведення розрахунків та оцінки виконання функції лікаря за нетривалий проміжок часу. Підкреслено, що Державна служба медицини катастроф потребує розробки комплексу показників для об’єктивної оцінки особливостей діяльності служби. Доведено, що інтегральний показник виконання функції лікарської посади адекватно оцінює зміст діяльності і відмінності в роботі лікарів.
Обоснована потребность проведения расчетов и оценки выполнения функции врача за непродолжительный промежуток времени
The necessity of lead through of calculations and estimation of implementation of function of doctor is grounded for the of short duration interval of time