Особливості проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів в осередку хімічного зараження

І.В.Кочін, О.М.Акулова, І.Ф.Шило, Д.В.Ількаєв,

П.І.Сидоренко, Т.М.Гут

Запорізька медична академія післядипломної освіти

Кафедра медицини катастроф

 Кіровоградський базовий медичний коледж ім. Є.Й.Мухіна

Ключові слова: Державна служба медицини катастроф, надзвичайна ситуація, хімічне зараження, санітарно-гігієнічні заходи, протиепідемічні заходи.

Вступ. Особливості промислового виробництва України створюють потенційну загрозу виникнення техногенних аварій з ризиком хімічного зараження сильнодіючими хімічними речовинами території і населення. Так, в Україні функціонує понад 1810 об'єктів промисловості, на яких зберігається або використовується у виробничій діяльності більше 283 тис. тонн сильнодіючих отруйних речовин (СДОР), у тому числі — 9,8 тис. тонн хлору, 178,4 тис. тонн аміаку. У зонах можливого хімічного зараження від цих об'єктів мешкає близько 20 млн. осіб (38,5% від всього населення країни). 321 адміністративно-територіальна одиниця (АТО) України має ступінь хімічної небезпеки, з них до 1 ступеню хімічної небезпеки (в зоні хімічного ураження знаходиться понад 50% мешканців) віднесено 154 АТО, до 2 ступеню хімічної небезпеки (в зоні хімічного ураження знаходиться від 30 до 50% мешканців) — 47 АТО; до 3 ступеню хімічної небезпеки (в зоні хімічного ураження знаходиться від 10 до 30%) — 108 АТО.

Мета роботи. Обгрунтування необхідності і особливостей проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів в системі медичного захисту населення в осередку хімічного зараження.

Матеріали і методі дослідження. Для створення оптимальної системи санітарно-епідемічних і протиепідемічних заходів були використані 78 планів ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій з їх аналізом та експертною оцінкою, з приділенням особливої уваги розділам планів, присвячених питанням медичного забезпечення населення.

Результати досліджень. Основними надзвичайними ситуаціями хімічного генезу, що ускладнюють санітарно-епідеміологічний стан району катастрофи, є:

1.      Аварії техногенного характеру з викидом отруйливих хімічних речовин при їх виробництві, переробці, зберіганні і транспортуванні.

2.      Утворення і розповсюдження отруйливих хімічних речовин в процесі протікання реакції, що почалася в результаті катастрофи.

3.      Аварії на комунальних системах життєзабезпечення (на каналізаційних системах з масовим викидом забруднюючих речовин; у системі водопостачання населення питною водою; у системах гарячого водопостачання).

4.      Аварії на очисних спорудах стічних вод промислових підприємств з масовим викидом забруднюючих речовин.

5.      Надзвичайні ситуації екологічного характеру:

— наявність важких та інших шкідливих речовин у грунті понад граничні концентрації;

— інтенсивна деградація грунту;

— перевищення гранично допустимих концентрацій шкідливих речовин в атмосфері («кисневий голод» в містах, кислотні осідання, руйнування озонного шару в атмосфері та інші атмосферні явища);

— вичерпання водних ресурсів.

Державна служба медицини катастроф знаходиться в постійній готовності до роботи в надзвичайних ситуаціях з хімічними ускладненнями. Одними з основних завдань служби медицини катастроф є забезпечення санітарного благополуччя населення, усунення несприятливих санітарних наслідків надзвичайних ситуацій, попередження  виникнення і розповсюдження масових інфекційних захворювань.

Значення санітарно-гігієнічного і протиепідемічного забезпечення населення в екстремальних ситуаціях надзвичайно зростає у зв'язку з раптовим погіршенням санітарно-гігієнічної і епідеміологічної обстановки, що посилюється, не тільки в осередку лиха, але і в примикаючих районах в результаті руйнування житлових і виробничих будівель і споруд, пошкодження системи водопостачання і каналізації, забруднення навколишнього середовища. При цьому чим більше в ураженій зоні індустріальних об'єктів, тим більше складною може виявитися ситуація, що створилася.

У число чинників, здатних зробити вплив на особливість проведення санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів в екстремальних ситуаціях відносяться також:

— масовість поразок неінфекційної природи;

— переважання комбінованих поразок;

— психологічний стрес;

— дезорганізація соціальних структур;

— інтенсивні міграційні процеси, великі потоки осіб, вимушених іноді покидати зону ураження;

— повне або часткове руйнування матеріально-технічної бази охорони здоров'я;

— порушення діяльності територіальних лікувально-профілактичних і санітарно-епідеміологічних установ;

— порушення екологічної системи.

Складність санітарної обстановки вимагає кваліфікованого виконання санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів. Для їх ефективності необхідно:

1.      Завчасно моделювати санітарну ситуацію, визначити чинники ризику погіршення здоров'я населення і рятувальників, планувати і здійснювати пріоритетні оздоровчі заходи.

2.      У перші години після катастрофи повинна проводитися поглиблена санітарно-епідеміологічна розвідка за участю лікарів-гігієністів, токсикологів, епідеміологів.

3.      Доцільно розробити і регламентувати відповідні офіційні документи, систему управління санітарно-гігієнічними заходами. Документ повинен визначати основні напрями діяльності Державної служби медицини катастроф, порядок її взаємодії і зв'язку.

Основними принципами організації санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів є:

— єдиний підхід до організації санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів серед постраждалого населення;

— відповідність змісту і обсягу заходів медичній і санітарно-епідеміологічній обстановці, особливостям території  і постраждалому населенню;

— участь всіх служб Державної служби медицини катастроф (рятувальної, хімічної, інженерної, медичної) і всіх ланок санітарно-епідеміологічної служби в проведенні відповідних заходів;

— постійна взаємодія вказаних служб з медичною службою Міністерства оборони, іншими відомствами по організації заходів серед населення.

Основними санітарно-гігієнічними заходами є:

1.      Нагляд за системою водопостачання і каналізації.

2.      Нагляд за постачанням населення продовольством.

3.      Нагляд за розміщенням в районі катастрофи формувань, що прибувають (рятувальників, робочих груп і т.д.).

4.      Нагляд за розміщенням евакуйованого населення в пунктах його збору.

5.      Нагляд за банний-пральним обслуговуванням населення.

6.      Нагляд за виконанням санітарно-гігієнічних вимог при очищенні території надзвичайної ситуації і похованням загиблих.

При організації протиепідемічного забезпечення населення необхідно враховувати особливості епідемічного процесу при надзвичайних ситуаціях, а саме:

1. Особливості джерела збудника інфекції. У зонах зараження встановити джерело зараження важко, оскільки змінюється форма його збереження, місце його життєдіяльності, розширюється ареал його проживання і так далі. Тому в зоні надзвичайної ситуації можуть виникати декілька епідемічних осередків різних нозологічних форм інфекційних захворювань, ускладнюватися клінічна і лабораторна діагностика інфекційних захворювань, що приводить до тривалості дії осередку (особливо природно-осередкових інфекцій) за рахунок тривалості дії невиявлених джерел, що заражає.

2.      Особливості механізму передачі інфекції — активізація механізмів передачі збудників інфекції в зонах катастроф, що приводить до масового зараження людей і формування множинних осередків.

3. Особливості сприйнятливості населення до інфекцій — зниження резистентності, що приводить до зменшення інкубаційного періоду і наявності різних клінічних форм інфекційних хвороб.

Перераховані вище особливості визначають специфіку організації і проведення протиепідемічних заходів в зоні надзвичайних ситуацій, до числа яких входять:

1.      Оцінка санітарно-епідемічної ситуації (постановка санітарно-епідеміологічного діагнозу) шляхом проведення санітарно-епідеміологічної розвідки.

2.      Виявлення хворих, їх ізоляція і госпіталізація, розгортання інфекційних стаціонарів, перепрофілювання лікарень в інфекційні стаціонари, забезпечення протиепідемічного режиму роботи у всіх лікувальних установах. Проведення дезинфекційних заходів в інфекційних осередках.

3.      Розробка адекватної системи профілактичних і протиепідемічних заходів, планування послідовності та термінів їх реалізації.

4.      Контроль масштабів, якості та ефективності, здійснюваних профілактичних і протиепідемічних заходів в цілях їх раціонального коректування.

5.      Прогнозування розвитку надзвичайної ситуації і епідемічних осередків.

Висновки. Санітарно-гігієнічні і протиепідемічні заходи є найважливішою складовою частиною системи медичної допомоги населенню в надзвичайній ситуації з хімічними ускладненнями. Кваліфіковане і адекватне їх проведення в максимально стислі терміни запобігає появі великої кількості уражених.

ЛІТЕРАТУРА

1. Волошин В.О., Рощін Г.Г., Михайловська М.М. Основні положення надання екстреної медичної допомоги населенню України за умов надзвичайних ситуацій // Вісник соціальної гігієни та охорони здоров’я України. — 2001. — № 1. — С. 25-29. 
2. Закон України «Про захист населення і території від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» від 8.06 2000 р. № 1809-ІІІ.
3. Закону України «Про правові засади цивільного захисту» затвердженого 24.06 2004 р. № 1854-ІV.
4. Кочін І.В., Черняков Г.О., Сидоренко П.І. та інші. Охорона праці та життєдіяльності населення у надзвичайних ситуаціях: Навчальний посібник. — К.: Здоров’я, 2005.- 432 с.
5. Кочін І.В., Черняков Г.О., Сидоренко П.І. та інші. Діяльність Державної служби медицини катастроф у разі ураження населення небезпечними хімічними речовинами: Навчальний посібник. — Кіровоград.: Центрально-Українське видавництво, 2005.- 416 с.
6. Кочін І.В., Кіктенко В.Я., Сидоренко П.І. та інші. Оптимізація потоків інформаційного забезпечення населення при надзвичайних ситуаціях // Актуальні питання медичної науки та практики: Збірник наукових праць Запорізької медичної академії післядипломної освіти. — Вип.69.- (Ювілейний).- Запоріжжя, 2006.- С.119-124.
7. Постанова Кабінету Міністрів України про «План реагування на надзвичайні ситуації державного рівня» затвердженого від 16.11.2001 р. № 1567.
8. Рогач І.М. З досвіду медичного забезпечення населення під час аварії природного ґенезу та на період ліквідації її наслідків // Охорона здоров’я України . – 2001. — № 2. – С. 35-39.

SUMMARY

FEATURES OF LEADTHROUGH OF SANITARY-HYGENIC AND DISEASE MEASURES ARE IN HEARTH OF CHEMICAL INFECTION

KоchinІ.V., АkulovaО.M., ShiloІ.F., ІlkayevD.V.,

SidorenkoP.І., GutТ.M.

A necessity and features of leadthrough of sanitary-hygienic and disease measures is grounded for the system of medical safety of population in the aria of chemical injury.

Keywords:Government service of medicine of catastrophes, extraordinary situation, chemical infection, sanitary-hygienic measures, anti epidemic actions.

РЕФЕРАТ

ОСОБЕННОСТИ ПРОВЕДЕНИЯ САНИТАРНО-ГИГИЕНИЧЕСКИХ И ПРОТИВОЭПИДЕМИЧЕСКИХ МЕРОПРИЯТИЙ В ОЧАГЕ ХИМИЧЕСКОГО ЗАРАЖЕНИЯ

Обоснованы необходимость и особенности проведения санитарно-гигиенических и противоэпидемических мероприятий в системе медицинской защиты населения в очаге химического заражения.

Ключевые слова: Государственная служба медицины катастроф, чрезвычайная ситуация, химическое заражение, санитарно-гигиенические мероприятия, противоэпидемические мероприятия.