Оптимізація роботи служби швидкої медичної допомоги в зоні надзвичайних ситуацій

Д.О. Трошин, І.В. Кочін, О.М. Акулова, О.О. Гайволя, І.Ф.Шило

Кафедра цивільного захисту та медицини катастроф ЗМАПО

Ключові слова:швидка медична допомога, оптимізація роботи, транспортна доступність, надзвичайна ситуація.

Вступ. У сучасних умовах рятування життя і організація медичного забезпечення постраждалих в надзвичайних ситуаціях (НС) є актуальними питаннями [2, 4], гострими медико-соціальними проблемами в Україні та в багатьох розвинених країнах світу. Виїзні бригади служби швидкої медичної допомоги (СШМД) «103» є ланкою загальної системи охорони здоров’я, яка, в переважній більшості випадків, першою забезпечує надання екстреної медичної допомоги (ЕМД) потерпілим при НС. При НС навантаження на СШМД змінюється не тільки кількісно, але виникають якісно нові завдання, від розв’язання яких зрештою і залежить ефективність ЕМД постраждалим. До таких завдань СШМД, перш за все, відносяться: необхідність переходу від організації роботи за принципом "лікар-хворий" до дій за принципом "лікар-контингент потерпілих"; необхідність координації діяльності СШМД з діяльністю інших аварійно-ряувальних служб, які беруть участь в ліквідації наслідків НС; необхідність у оперативному задоволенні потреби в додатковому ресурсозабезпеченні, що значно перевищує потреби СШМД в повсякденній діяльності [3].

Мета дослідження.Аналіз транспортної доступності магістралей і шляхів до місця розташування хворих (уражених) для надання ЕМД в умовах великого індустріального центру (на прикладі роботи 4-х підстанцій СШМД   м. Запоріжжя).

Матеріали і методи дослідження.Науково-медична література з організації надання населенню ЕМД при НС, показники діяльності СШМД      м. Запоріжжя за жовтень 2008 р., січень, квітень і липень 2009 р. за даними річних звітів (час доїзду бригад СШМД від підстанції до хворого (ф. № 22)), з використанням статистичного, соціально-гігієнічного методів і методу експертних оцінок.

Результати досліджень та їх обговорення.У якості об’єкту дослідження було обрано чотири підстанції («Центральна», № 5, № 6, № 7) СШМД              м. Запоріжжя. Вибір цих підстанцій обумовлений тим, що територія їх обслуговування знаходиться як в центральній частині міста (Орджоникідзевський район), так і в щільнонаселених районах (Ленінський, Хортицький), що визначає велику транспортну завантаженість магістралей і шляхів в цих районах міста. Крім того, в районі обслуговування підстанцій, знаходяться провідні ургентні багатопрофільні шпиталі (№ 3, № 5, № 6, № 9,  № 10), а також багатопрофільний дитячий шпиталь № 5. Пологові будинки    (№ 4 і № 5) здійснюють ургенство хворих жінок з гінекологічною патологією. Два щільнонаселені райони міста (Хортицький і Ленінський) сполучаються з центральною частиною міста мостами через о.Хортицю і греблю  «ДніпроГЕС». Щоб проаналізувати та визначити відмінності у транспортній доступності магістралей і шляхів протягом року, для дослідження були обрані січень, квітень, липень і жовтень, які є найбільш характерними місяцями відповідних сезонів року: зима, весна, літо, осінь і є характерними з погляду кількості звертань до СШМД і загальномедичної мережі лікувально-профілактичних закладів, що дає можливість визничити особливості транспортної доступності магістралей і шляхів на території обслуговування підстанцій. Для дослідження зміни транспортної доступності протягом доби, відповідно до даних Запорізької державної автомобільної інспекції, про транспортну завантаженість магістралей і шляхів на території обслуговування підстанцій СШМД і результатами опиту водіїв цих підстанцій, доба була поділена на п’ять часових інтервалів: 0 — 7,       7 — 11, 11 — 17, 17 — 20, 20 — 24 години. Крім того, оскільки транспортна доступність магістралей і шляхів в будні, у вихідні і святкові дні різна, то її аналіз проводився окремо для буднів, вихідних і святкових днів.

У останнє десятиліття, у великих містах, у зв’язку із зростанням кількості автотранспорту на шляхах та поганим станом їх покриття, виникла проблема в оптимізації організації лікувально-евакуаційного забезпечення (ЛЕЗ) уражених в зоні НС [1, 5]. У медико-тактичній класифікації НСвиділена ознака класифікації НС«за доступністю до місць розташування уражених для надання ЕМД». Як ознака, що характеризує медико-тактичну обстановку НС, узятий показник «недоступно в оптимальні терміни надання медичної допомоги» [7]. Не дивлячись на актуальність проблеми в організації ЛЕЗ уражених в зоні НС в умовах обмеженої транспортної доступності, ця проблема недостатньо розглянута і висвітлена в науковій літературі з цивільного захисту населення та з організації діяльності Державної служби медицини катастроф (ДСМК). Відомо, що головна мета в діяльності системи управління екстреного реагування на медико-санітарні наслідки НС — надання ЕМД ураженим, зниження летальності, кількості та ступеня тяжкості ускладнень. Тому в основу діяльності всіх служб екстреного реагування повинно бути покладено гасло ЕМД: «Bisdat, quicitodat» — «Подвійно дає той, хто дає швидко» [3, 5]. Але для організації та надання ураженим ЕМД треба заздалегідь підготуватись. Для цього потрібно мати відповідну систему оперативного зв’язку, обміну інформацією і дієвого управління. До чинників оперативності, які впливають на кінцевий результат, треба віднести своєчасність виявлення НСта наявності уражених. Термін виявлення НС відноситься до категорії завдань, що вимагають мінімізації часу від моменту її виникнення до виявлення, оскільки саме від цього чинника, часто у вирішальному ступені, залежить: дієвість заходів щодо ліквідації медико-санітарних наслідків НС; оперативність оповіщення про виникнення НС аварійно-рятувальних служб; своєчасність прибуття особового складу служб; необхідність високої оперативності обміну первинною інформацією при зв’язку та оповіщенні про виникнення НС з подальшою реєстрацією, аналізом і її зберіганням [3, 6]. За науковими даними ефективність дошпитальної медичної допомоги різко зменшується, якщо вона надана в термін, що перевищує 10 хвилин з моменту отримання ураження. Згідно експертним оцінкам, ці 10 хвилин в найсприятливішому випадку (за наявності засобів оперативного  зв’язку на місці НС і негайному початку передачі повідомлення про медико-тактичну обстановку) розподіляються наступним чином: 10 секунд, але не більше 30 — на передання повідомлення про НС (максимально можливе за обсягом — включає відомості про місце, час, характер НС, наявність потерпілих і тяжкість їх стану, санітарно-гігієнічну та епідемічну обстановку); не більше 2 хв. — на організацію виїзду бригад СШМД; решта часу (8,5 хвилин) витрачається  на рух санітарного транспорту до зони НС [7]. Максимально ефективна дальність виїзду в місті — 12,5 км, в умовах сільської місцевості (при швидкості до 100 км/год) — 20 км. Вказані параметри визначають необхідні відстані між підстанціями швидкої медичної допомоги (ШМД) (у місті — 25 км., за містом — 40 км.), вимоги до часу пошуку, способів і засобів повідомлень про НС, пріоритетні види зв’язку в системі інформаційного забезпечення про НС на першому (низовому) рівні, форму передачі повідомлень. Якщо буде потрібна додатково хоч би 1 хв. на пошук засобів зв’язку для передачі повідомлень про НС, то дальність виїзду бригад СШМД в умовах міста скоротиться до 11,5 км., а в сільській місцевості до 18,4 км, при 3,5 хв. — до 7,5 — 9,5 км в умовах міста і 12 — 15,2 км в сільській місцевості.

Для аналізу транспортної доступності часу доїзду бригад СШМД від підстанції до хворого він був розподілений на інтервали наступним чином: до 10 хв., 11 — 15 хв., 16 — 20 хв., 21 — 30 хв., 31 — 40 хв., більше 40 хв. Інтервал часу доїзду 11 — 15 хв. був виділений тому що, з одного боку, цей час є граничним щодо вказаної вище нормативної вимоги і навіть при невеликій затримці руху на шляху може його перевищити, а з іншого боку, час доїзду при заповненні медичної документації іноді занижується внаслідок бажання медичних працівників СШМД не погіршувати показники діяльності підстанції.

В результаті підрахунку для кожного району були отримані наступні данні: 1) діапазон зміни кількості викликів, з надання медичної допомоги бригадами 4-х підстанцій за добу — найменша і найбільша кількість викликів; 2) процентне співвідношення кількості вказаних викликів до їх загальної кількості за відповідну добу. Обчислення процентного співвідношення здійснювалося за формулою: P=,де: а — найменша (найбільша) кількість викликів, обслужених бригадами 4-х підстанцій в даному районі за добу; b — загальна кількість викликів, обслужених бригадами 4-х підстанцій в даному районі за добу (за місяць); Р — процентне співвідношення найменшої (найбільшої) кількості обслужених викликів до загальної кількості викликів, обслужених за відповідну добу (місяць); 3) загальна кількість викликів, обслужених бригадами 4-х підстанцій в даному районі за місяць; 4) визначення структури викликів, обслужених бригадами 4-х підстанцій на всій території, за часом доїзду бригад від підстанції до хворого в будні, вихідні і святкові дні. Процентне співвідношення (Р) кількості викликів (а), при обслуговуванні яких час доїзду бригад від підстанції до хворого потрапляє у відповідний інтервал, до загальної кількості викликів (b), обслужених за місяць, обчислювалося за вищезгаданою формулою. Під час дослідження для території кожної з вказаних підстанцій СШМД визначалися наступні показники: загальна кількість викликів; інтенсивність виїздів бригад для обслуговування викликів, що поступили з території підстанцій, в різний час доби — в будні, вихідні і святкові дні.

Аналіз структури викликів, показав, що кількість викликів з часом доїзду бригад СШМД від підстанції до хворого, що перевищує нормативну 10-хвилинну транспортну доступність, складало: у будні від 51,1 — 51,9 % у липні і жовтні, до 60,3 % у січні; у вихідні і святкові дні від 39,3 %  у жовтні до 49,1 — 49,7  % у січні і квітні; 11 -15 хв., що є близьким до нормативу часу доїзду, складало: у будні від 11,1 % у січні і квітні до 14,4 % у липні; у вихідні і святкові дні від 14,7 % у квітні до 17,7 % у липні. Відзначимо, що в будні в 25,2 — 28,4 % випадках бригади СШМД доїжджали  від підстанції до хворого за 16 — 20 хв., а в 19,5 — 24,4 % випадках — за 21 — 30 хв. У таблиці в дужках вказано процентне співвідношення кількості викликів до загальної кількості викликів за відповідний місяць.

Таблиця. Структура викликів, обслужених бригадами 4-х підстанцій служби швидкої медичної допомоги м. Запоріжжя, за часом доїзду бригад від підстанції до хворого

ВИСНОВКИ

1. По сезонах року час доїзду бригад СШМД від підстанції до хворого не перевищував нормативної вимоги (10 хв.) в 39,7-40,9 % випадках в будні і в 50,3-60,7 % випадках у вихідні і святкові дні. У 11,1-14,4 % випадках в будні і в 14,7-17,7 % випадках у вихідні і святкові дні час доїзду складав 11-15 хв., що є близьким до нормативу.

2. Для підвищення ефективності надання ЕМД населенню важливо контролювати не тільки час доїзду бригад СШМД від підстанції до хворого, але і час повернення бригад на підстанцію, довга їх відсутність призводить до передачі виклику на іншу підстанцію, яка не завжди має можливість забезпечити 10-хвилинну транспортну доступність.     

3. У 47,1 — 63,0 % випадках в будні і в 61,6 — 77,9 % випадках у вихідні і святкові дні, час доїзду бригад СШМД від хворого до підстанції по сезонах року не перевищував 15 хв.

4. При аналізі часу доїзду бригад СШМД від хворого до підстанції було встановлено, що в 20,3 — 37,6 % випадках в будні і в 9,0 — 21,6 % випадках у вихідні і святкові дні бригади, після обслуговування викликів, не повертаючись на підстанцію, виїжджали на обслуговування нових викликів.

5. У зв’язку з наявністю транспортних заторів, утрудненням руху на деяких магістралях і вулицях м. Запоріжжя, що впливає на транспортну доступність бригад СШМД, пропонується переглянути межі обслуговуємих територій підстанцями, особливо в центрі міста. Доцільно встановити межі територій обслуговуваних підстанціями по найбільш завантажених в транспортному відношенні магістралях і вулицях міста.

ЛІТЕРАТУРА

1. Кочін І.В. Охорона праці та безпека життєдіяльності населения при надзвичайних ситуаціях: Навчальний посібник / І.В. Кочін, Г.О. Ч ерняков, П.І. Сидоренко та ін. — За ред. проф. І.В. Кочіна — К.: Здоров’я, 2005. — 432 с.
2. Кочін І.В. Діяльність Державної служби медицини катастроф у разі ураження населения небезпечними хімічними речовинами: Навчальний посібник / І.В. Кочін, Г.О. Черняков, П.І. Сидоренко та ін. — За ред. докт. мед. наук, професора І.В. Кочіна. — Кіровоград: Цетрально-Українське видавництво, 2005. – 416 с.
3. Кочін І.В. Медицина катастроф: Виробниче видання / І.В. Кочін, Г.О. Черняков,                  П.І. Сидоренко. —  За ред. проф. І.В. Кочіна. — К.: Здоров’я, 2008. — 724 с.
4. Кочін І.В. Діяльність Державної служби медацини катастроф України з протидії біологічному, хімічному та ядерному тероризму: Навчальний посібник / І.В. Кочін, О.М. Акулова. — Запоріжжя: ЗДМУ, 2010. — 128 с. 
5. Кочін І.В. Оптимізація надання екстреної медичної допомоги на сучасному етапі розвитку галузі охорони здоров’я України // І.В.Кочін, О.М.Акулова,                    П.І. Сидоренко та ін. // Актуальні питання медичної науки та практики: Збірник наук, праць. — Вип. 77. — Т. 1. — Кн. 2. — Запоріжжя: ЗМАПО, 2010. — С. 89-95.

6. Кочін І.В. Організація сучасної системи оповіщення населення України при надзвйчайних ситуаціях // І.В. Кочін, С.В. Гелдаш, В.М. Ільїна та ін. // Запорожский медицинский журнал. — 2010. — № 3. — С. 162 -166.
7. Лобанов А.И. Анализ состояния и организация работы службы медициныкатастроф, пути ее совершенствования: Монография // А.И. Лобанов. — Под  ред.А.И. Лобанова, С.Ф. Писарева, А.Л. Семкина.- СПб., 2008. -143 с.

SUMMARY

SYSTEM OF ORGANIZATION OF THE MEDICAL PROVIDING OF VICTIMS IN ROAD — TRANSPORT INCIDENTS

D.A. Troshin,  І.V. Коchin, О. М. Акulova, A. A. Gayvolya,  І.F.Shilo.

         The study of features of modern road — transport  traumatism shows that lately takes place gradual increase of amount of road — transport incidents , as a result of which victims get traumas, characterized by the special degree of weight. The multivariable analysis of activity of brigades of   is conducted  on liquidation of consequences .  It was certain that organization of work on providing of medicare to the victims needs perfection both in to hospital period and in hospital establishments. For the acceptance of such measures there are reasons, reducing quality of medicare to the victims in to hospital period.

Key words:  road are transport incidents, traumatism, organization of providing of medicare on to the hospital stage.