Запорізька медична академія післядипломної освіти
Кафедра цивільного захисту тамедицини катастроф
к.м.н., доцент О.М. Акулова, д.м.н., проф. І.В. Кочін, І.Ф. Шило,
О.О. Гайволя, к.м.н. Д.О. Трошин
Державна служба медицини катастроф (ДСМК) – є особливим видом державної аварійно-рятувальної служби, основним завданням якої є надання безоплатної екстреної медичної допомоги (ЕМД) постраждалим від надзвичайних ситуацій (НС). ДСМК — це комплекс сил, засобів, методів управління приписаними до служби лікувально-профілактичними установами (ЛПУ), медичними і немедичними працівниками та використовуваними медичними технологіями надання ЕМД населенню у НС, є складовою частиною функціональної підсистеми єдиної державної системи з попередження і ліквідації медико-санітарних наслідків, діяльність якої грунтується на наступних організаційних принципах:
Перший принцип. Державний і приорітетний характер служби. Державний статус забезпечується Законом України «Про цивільну оборону України», постановами Кабінету Міністрів України, наказами МОЗ України та іншими нормативно-правовими документами. Пріоритетний характер служби забезпечується наданням ДСМК представницькими та виконавчими структурами — максимально сприятливих умов для надання ЕМД населенню у НС.
Другий принцип. Служба організується за територіальниим принципом з урахуванням потенційної аварійної небезпеки конкретної території, а також реальної структури і потужності ЛПУ. ДСМК територіального функціонують як складова частина загальнодержавної служби.
Третій принцип. Ешелонування і маневр силами та засобами ДСМК у НС. Ешелонування сил і засобів ДСМК у період повсякденної готовності, загрози, виникненні і ліквідації медико-санітарних наслідків НС і маневр ними при НС — це комплекс організаційних заходів, які забезпечують адекватне реагування служби на великомасштабні медико-санітарні наслідки НС. Ешелонування сил і засобів ДСМК передбачає їх розподіл за всіма ланками територіальної та загальнодержавної служби за єдиним задумом (планом), маневр ними з метою створення угруповання для ліквідації медико-санітарних наслідків, конкретної НС.
Четвертий принцип. Взаємодія ДСМК з усіма міністерствами, відомствами і організаціями, які беруть участь у попередженні виникнення і ліквідації наслідків НС Взаємодія організується для раціонального використання наявних медичних сил і засобів у НС та полягає в погодженні спільних дій за метою, завданнями, місцем, часом і обсягом робіт, які виконуються.
П’ятий принцип. Своєчасність, безперервність і ефективність ЕМД, що повинно забезпечуватись постійною готовністю сил і засобів ДСМК, їх мобільністю, надійністю системи оповіщення і зв’язку, активним застосуванням сучасних медичних технологій надання ЕМД, постійною систематичною освітою з питань організації та надання ЕМД з проведенням навчань і тренувань, що забезпечує високий професіоналізм медичних працівників.
Шостий принцип. Принцип єдиноначальності — передбачає персональну відповідальність керівників ДСМК, органів та закладів галузі охорони здоров’я різних рівнів за організацію ЕМД населенню у НС і забезпечується наданням їм права одноосібно приймати рішення в межах своєї компетенції.
Сьомий принцип Універсальність ДСМК, яка призначена для надання ЕМД при ліквідації медико-санітарних наслідків всіх видів НС. Цей принцип може означати також максимально можливу уніфікацію профілю і структури медичних формувань і установ, номенклатури майна, єдині підходи до організації і надання ЕМД у НС. В перспективі це можливо призведе до злиття медичної служби цивільної оборони і ДСМК в єдину службу.
Восьмий принцип. Розумна достатність сил і засобів ДСМК випливає з науково обгрунтованих величин медико-санітарних втрат при найгірших варіантах прогнозованих НС і реальних можливостей ЛПУ території.
Дев’ятий принцип. Матеріальна зацікавленість і правова відповідальність, юридична і соціальна захищеність медичних та. інших фахівців ДСМК, які беруть участь в організації і наданні ЕМД ураженим у НС. Матеріальна зацікавленість забезпечується за рахунок введення надбавок до зарплати фахівців, які залучаються до роботи за контрактами, додатково оплачуваних відпусток, оплати членам медичних бригад постійної готовності чергувань вдома тощо. Правова відповідальність, юридична соціальна захищеність медичних та інших фахівців ДСМК забезпечуються контрактними договорами з адміністраціями Територіальних центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (ТЦ ЕМД та МК), ЛПУ, які створюють формування ДСМК.
Десятий принцип. Навчання населення, а також осіб з професіями підвищеного ризику правилам поведінки і наданню першої медичної допомоги у НС.
Основні завдання Державної служби медицини катастроф:
— організація і управління медичними силами та засобами, що залучаються до ліквідації медико-санітарних наслідків НС;
— надання оперативної ЕМД встановленого обсягу ураженим у НС за програмою «рятування життя, підтримка функцій органів та систем життєзабезпечення організму в осередку НС, під час медичної евакуації, забезпечення у шпиталі кваліфікованої та спеціалізованої ЕМД»;
— проведення лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на зниження психоемоційного впливу чинників НС на населення та скорішу його реабілітацію;
— забезпечення санітарно-гігієнічного та епідеміологічного благополуччя населення, попередження виникнення і поширення масових інфекційних захворювань в осередках і районах НС та прилеглих до них територіях;
— збереження здоров’я та життя особового складу ДСМК в період ліквідації медико-санітарних наслідків НС, надання ЕМД особовому складу аварійно-рятувальних підрозділів;
— судово-медична експертиза загиблих і експертний огляд уражених для оцінки тяжкості ушкоджень (захворювань) та прогнозу втрати працездатності.
Вирішення завдань, які стоять перед ДСМК, може бути досягнуте шляхом проведення науково-практичних і організаційно-методичних заходів, до яких, у першу чергу відносяться:
— створення, оснащення, підготовка і підтримка високого ступеня готовності сил і засобів ДСМК, розробка і впровадження у практику діяльності ЛПУ теоретичних, методичних і організаційних основ медичного забезпечення населення;
— накопичення, зберігання, освіження, облік і контроль медичного майна, необхідного для медичних формувань і ЛПУ ДСМК;
— постійна професійна підготовка медичного і немедичного складу ДСМК до роботи у НС, навчання населення України правилами поведінки і наданню першої медичної допомоги при різних видах НС;
— організація оперативного управління медичними силами і засобами, які залучаються до ліквідації медико-санітарних наслідків НС, маневр ними і взаємодія з міністерствами, відомствами, які беруть участь у ліквідації наслідків НС.
У зв’язку з реальною загрозою виникнення аварій на хімічно небезпечних об’єктах (ХНО) і потенційно небезпечних об’єктах (ПНО) з ураженням небезпечними хімічними речовинами (НХР) великої кількості людей, чітка організація та якісне надання ЕМД постраждалим для збереження їх життя є вкрай важливими. Клінічні питання надання ЕМД лікувально-профілактичними установами у разі гострих отруєнь НХР у науковій медичній літературі висвітлено достатньо повно. Однак, організація та специфіка надання ЕМД на різних етапах перебігу НС мають вирішальне значення у формуванні медико-санітарних втрат як наслідок ураження НХР, і висвітлені недостатньо у навчально-методичній та науково-методичній літературі. До цього часу відсутні розроблені алгоритми дій формувань ДСМК України при ліквідації медико-санітарних наслідків НС в осередках хімічного ураження (ОХУ), не окреслені особливості ЕМД ураженим НХР.
Надання ЕМД складається із декількох чітко визначених видів медичної допомоги, однією із яких є перша медична допомога. Перша медична допомога являє собою комплекс найпростіших медичних заходів, які виконуються на місці ураження в порядку само- та взаємодопомоги, а також особовим складом санітарних постіві санітарних дружин, аварійно-рятувальних служб з використанням підручних та табельних засобів. Основна мета першої медичної допомоги — врятування життя ураженого, усунення дії НХРта якнайшвидша евакуація за межі ОХУ. Значення своєчасного надання першої медичної допомоги важко переоцінити. Тому важливим завданням навчальних відділів ТЦ ЕМД та МК ДСМК, Управлінь охорони здоров’я областей і міст є навчання працівників ХНО, а також населення, яке мешкає в зонах можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ), наданню медичної само- та взаємодопомоги, ураженим особливо тими НХР, які використовуються у виробництві на розташованих поблизу ХНО.
Долікарську допомогу ураженим надають медичні працівники здоровпунктів підприємств. Перша лікарська допомога має на меті усунення наслідків впливу НХР, які безпосередньо загрожують життю в перші години після ураження, попередження і профілактику можливих ускладнень та підготовку уражених до медичної евакуації до шпиталю. Організація надання першої лікарської допомоги покладена медичні бригади постійної готовності першої черги (МБПГПЧ)ДСМК та виїзні бригади служби швидкої медичної допомоги (СШМД). МБПГПЧДСМК або виїзна бригада СШМД, яка першою прибула до ОХУ, з’ясовує медико-тактичну обстановку, запроваджує комплекс заходів організаційного характеру, що об’єднується у понятті «лікувально-евакуаційного забезпечення». Негайно за алгоритмом починає проводити медичне сортування уражених з одночасним наданням їм першої лікарської допомоги в обсязі, необхідному для врятування життя людини та підтримки функцій органів життєзабезпечення. Після надання дошпитальних видів ЕМД, уражені НХР медичним евакуаційним транспортом перевозяться до шпиталів, які функціонують, а при необхідності додатково розгортаються поза межами ОХУ на базі діючих та додатково розгорнутих шпиталів, призначених для надання кваліфікованої та спеціалізованої ЕМД. Кваліфікована медична допомога являє собою комплекс терапевтичних заходів, які виконуються лікарями відповідно до профілю в шпиталях. Основним змістом кваліфікованої медичної допомоги є усунення наслідків ураження НХР, в першу чергу тих, які загрожують життю, попередження можливих ускладнень та лікування тих, що вже виникли та розвинулися, а також лікування уражених до одужання. Спеціалізована медична допомога — це комплекс лікувально-профілактичних заходів, які надаються лікарями-фахівцями у спеціалізованих лікувальних закладах або спеціалізованих відділеннях багатопрофільних шпиталів з використанням спеціального обладнання та оснащення. Якісні організація та надання всіх складових ЕМД зменшують медико-санітарні