1Запорізька медична академія післядипломної освіти
2Кіровоградський базовий медичний коледж ім. Є. Й. Мухіна
Ключові слова: Державна служба медицини катастроф, діяльність, ліквідація, медико-санітарнінаслідки, терористичний акт,хімічний тероризм.
Хімічний тероризмпередбачаєвикористання у якості засобів для здійснення терористичних актів (ТА) хімічно небезпечних речовин (ХНР) та отруйних речовин (ОР). Хімічний тероризм- нова та вкрай небезпечна загроза безпеці мирного населення, що за своїми масштабами та наслідками значно перевершує можливі перспективи використання сучасної вогнепальної зброї та вибухових пристроїв у злочинних цілях [3, 4, 5]. Важливими факторами в розповсюдженості ХНР, як зброї масового ураження населення, є їх невисока вартість, доступність для країн зі середнім і низьким науково-технічним рівнем, висока токсичність, можливість тривалого зберігання без втрати вражаючих якостей, відносна легкість (простота) застосування [3, 5]. Невиключається можливість скоєння ТА із застосуванням ХНР та ОР й на території України. В цей час на військових складах України перебуває понад 5 тис. тонн бойових ОР, що підлягають знищенню відповідно до Конвенції з хімічного роззброєння. Серед цих ОР зберігаються такі, як Vi-гази, зарин, зоман, іприт, люїзит, суміш іприту з люїзитом, тобто речовини, що відносяться до хімічної зброї. Зростає ризик скоєння диверсій на хімічно небезпечних об’єктах, де виробляються, зберігаються та використовуються ХНР. Особливості промислового виробництва України створюють потенційну загрозу диверсійного застосування ХНР, ОР на цих об’єктах з виникненням техногенних аварій, зараженням ХНР територій та ураження населення.
У зв’язку з реальною загрозою хімічного тероризму в Україні чітка організація та якісне надання екстреної медичної допомоги (ЕМД) постраждалим є вкрай важливими. Клінічні питання надання ЕМД лікувально-профілактичними установами (ЛПУ) у разі гострих отруєнь ХНР у наукової літературі вивчені достатньо повно. Однак, організація та специфіка надання ЕМД, яка має вирішальне значення щодо перебігу медико-санітарних наслідків хімічних уражень, висвітлені недостатньо [1, 4]. Досі відсутні чітко розроблені алгоритми дій формувань Державної служби медицини катастроф (ДСМК) України при ліквідації медико-санітарних наслідків хімічного ТА, не окреслені особливості роботи ДСМК в цих умовах.
Мета дослідження.1. Обґрунтування особливостей медико-тактичних чинників осередків хімічного ураження при скоєнні хімічного ТА.
2. Обґрунтування особливостей діяльності ДСМК України при ліквідації медико-санітарних наслідків хімічного ТА.
Матеріали та методи дослідження. Проаналізовані нормативно-правові акти України в сфері діяльності ДСМК за 1999-2009 рр., вітчизняна та зарубіжна наукова література з питань організації ЕМД в осередках, пов’язаних з хімічним ТА.
Результати та їх обговорення. Першими ознаками застосування терористами ХНР та ОР у місцях масового скупчення людей є: наявність пристроїв та устаткувань, за допомогою яких вони були розповсюджені; розлив невідомої рідини на поверхні об’єктів; наявність крапель, диму, туману невідомого походження; специфічні постійні запахи; волання про допомогу, виникнення паніки, прояв первинних симптомів отруєння; виникнення великої кількості потерпілих з одноманітними симптомами ураження; індикація невідомої речовини приладами хімічної розвідки та контролю. Державними структурами, які першими зобов’язані зреагувати на ТА із застосуванням ХНР та ОР (або його загрозу), є пункти радіаційного, хімічного, екологічного спостереженняу мережі Єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації (НС) техногенного та природного характеру, органи місцевої влади, територіальні управління МНС, спеціальні служби (СБУ), правоохоронні органі (МВС, прокуратура), а також окремі громадяни, що опинилися у місці ТА або поруч із ним. Ця інформація потрапляє до вузлу інформаційно-аналітичної обробки Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань НС, потім до керівників відповідних служб, у тому числі до ДСМК. Згідно «Регламенту реагування закладів охорони здоров’я на виникнення надзвичайних ситуацій», затвердженого наказом МОЗ України від 26 грудня 2002 р. № 493 [11], ДСМК переводиться на режим підвищеної готовності функціонування.
Наступним етапом діяльності ДСМК у підтвердженні або спростуванні висунутої гіпотези стосовно скоєння хімічного ТА є проведення хімічної розвідки в осередку ТА з використанням лабораторної бази Державної санітарно-епідеміологічної служби та збройних сил України. Особлива увага приділяється місцям можливого накопичення ХНР та ОР (колодязі, шахти, підвальні приміщення, котловани тощо), ретельно проводиться розвідка уздовж вулиць і провулків населених пунктів. Основними завданнями розвідки є: встановлення наявності та ступеня хімічного зараження місцевості, повітря, джерел водопостачання та об’єктів; встановлення зон первинного та вторинного забруднення місцевості; визначення місць знаходження потерпілих та їхнього стану; визначення шляхів під’їзду та евакуації потерпілих; оцінка стану об’єктів взоні НС (будівель та споруд, інженерних комунікацій, ліній зв’язку, джерел водопостачання); визначення осередків пожеж та інших небезпечних факторів, джерел їх виникнення; можливість та шляхи розвитку НС. Також проводиться відбір проб для ідентифікації токсичної речовини. На підставі розвідувальних даних складаються картограми зараження. У випадку, коли розвідка зони НС підтвердить факт скоєння хімічного ТА, ДСМК переходить до роботи у режимі НС [11 ].
Провідним завданням ДСМК при скоєнні хімічного ТА є лікувально-евакуаційне забезпечення (ЛЕЗ) постраждалого населення. ЛЕЗ уражених ХНР та ОР відповідає загальним принципам його організації при НС, однак зі своїми специфічними особливостями, які детерміновані специфікою медико-тактичних чинників осередків хімічного ураження при скоєнні хімічного ТА: різноманіттям ХНР та ОР, які можуть бути використаніпри ТА, і, як наслідок, поліморфізмом клінічних проявів уражень; використанням для ТА тільки сильнодіючих речовин, що обумовлює швидкий перебіг інтоксикації переважно з тяжкими ураженнями; невідомістю речовини, особливо у перші години після скоєння ТА; відсутністю достовірної інформації щодо шляхів потрапляння речовин до організму та їх стійкістю у зовнішньому середовищі, що є важливим у прийнятті рішень про проведення санітарної обробки, оцінки загрози медичному персоналу ДСМК за рахунок резорбції токсичних речовин; необхідністю термінової ідентифікації речовини та експресного визначення рівнів зараження; раптовістю виникнення ситуації; можливістю виникнення ТА у будь-якому непередбаченому місці, однак, як правило, в місцях масового скупчення людей;одночасністю (протягом хвилин, десятків хвилин) ураження значної кількості людей; недостатнім рівнім знань медичних працівників щодо надання ЕМД при хімічному ураженні невідомою речовиною; відсутністю в ЛПУ специфічних антидотів до більшості потенційних агентів хімічного тероризму та відсутністю у медичного персоналу навичок безпечного використання цих препаратів; істотним впливом метеорологічних факторів, що визначають характер та розповсюдження хімічно зараженої хмари повітря (стан вертикальної стійкості атмосферного повітря: інверсія, ізотермія або конвек-ція); відсутністю у органів Управління охорони здоров’я та ДСМК необхідного ресурсу часу для зміни повсякденної організації роботи ЛПУ і санітарно-профілактичних закладів та приведення їх у відповідність до умов скоєного ТА; негативним впливом морально-психологічної обстановки у зоні ТА.
При хімічному ТА гострі отруєння виникають раптово, клінічна картина розвивається дуже швидко, тому особливо важливого значення набувають заходи з організації і надання першої медичної допомоги в осередку хімічного ураження у вигляді само- та взаємодопомоги, рятувальниками МНС, пожежниками. В осередку ТА перша медична допомога надається в максимально стислі строки, потім постраждалі негайно евакуюються за межі зони ураження для отримання дошпитальної та шпитальної допомоги. З урахуванням реальної загрози скоєння хімічного ТА особливу актуальність набуває виконання наказу МОЗ України «Про організацію навчання медичних та немедичних працівників» від 18.03.2005 р.№120 [12]. Територіальні центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (ТЦ ЕМД та МК), на які покладено виконання цього наказу, повинні у повному обсязі, згідно тематики проводити навчання визначених контингентів.
Після прибуття до осередку ТА медичних бригад постійної готовності першої черги ДСМК територіального рівня, бригад швидкої медичної допомоги та інших лікарських бригад ураженим надається невідкладна допомога у обсязі першої лікарської допомоги. Вона може включати як класичні реанімаційні заходи, так й застосування спеціальних антидотів (атропін, діпироксим хлорид – у випадку отруєння нервово-паралітичними газами). Одночасне ураження швидкодіючими ХНР значної кількості людей при швидкому перебігу інтоксикації, переважне виникнення тяжких отруєнь потребує значної кількості медичних бригад постійної готовності першої черги та токсикологічних спеціалізованих медичних бригад постійної готовності другої черги. Підготовлені до роботи з ураженими ХНР лікарі на основі клінічного обстеження можуть допомогти у визначенні природи токсичної речовини, що важливо для подальшої ідентифікації ХНР і для початку їх обеззаражування. Переважно тяжкий стан уражених потребує надання їм ефективної ЕМД також під час медичної евакуації та у шпиталі.
Особливістю ЛЕЗ уражених ХНР при ТА є необхідність проведення санітарної обробки (у випадку зараження стійкими ХНР). Як правило, медико-санітарні заходи при значних викидах токсичних речовин починають з обеззаражуваннязовнішнього середовища та санітарної обробки уражених, а потім надають ураженим ЕМД, після чого їх евакуюють до шпиталю. Однак, іноді уражені потребують ЕМД до або під час санітарної обробки. У цих випадках виникає необхідність використання медичним персоналом засобів індивідуального захисту при роботі в осередку та при контакті з ураженими стійкими ХНР, які не пройшли санітарну обробку. Також необхідно мати на увазі можливість втрати працездатності медичними працівниками та їх потребу в ЕМД та медичній евакуації.
Необхідність проведення ураженим часткової санітарної обробки безпосередньо в осередку та повної – на етапі шпиталізації потребує розгортання пунктів санітарної обробки для дегазації одягу, взуття уражених, засобів індивідуального захисту, евакуаційного транспорту при зараженні стійкими ХНР. Для сортування уражених розгортаються сортувальні пункти за межею небезпечних зон первинного та вторинного зараження з обов’язковим виділенням сортувальних майданчиків для заражених та обеззаражених постраждалих. На цих майданчиках уражені сортуються відповідно до пріоритету надання ЕМД.З урахуванням того, що контингент тяжко уражених спочатку формується серед осіб, які знаходяться у безпосередній близькості від джерела ТА, де виникають найбільш високі концентрації ХНР, далі, за рахунок подальшого розвитку інтоксикації, питома вага легко уражених переходить до більш тяжкого ступеня, тому кожний випадок ураження треба розглядувати як важкий.
Складність термінової медичної евакуації великої кількості постраждалих переважно з тяжкими ураженнями, необхідність надання їм ЕМД під час евакуації та швидкої медичної евакуації постраждалих з осередку (за один рейс спеціального медичного транспорту, укомплектованого підготовленими медичними працівниками) обумовлюють специфіку медичної евакуації при хімічних ТА.
Потребують також уваги ті особи, які самотужки залишили зону ТА, як це відбулося при ТА з використанням зарину у Токійському метро [5]. Такі ураженні можуть самостійно приходити до лікарні при появі у них відповідних симптомів (іноді після тривалого прихованого періоду). У цілях запобігання розповсюдження цими людьми ХНР потрібно інформувати населення через засоби масової інформації про токсичне походження недуги та надати інформацію про ЛПУ, до яких слід звертатися.
Таким чином, характерним і безпосереднім результатом терористичного застосування ХНР та ОР є раптовість та приховане здійснення ТА з великою кількістю потерпілих, що диктує необхідність теоретичних знань особливостей діяльності ДСМК в умовах скоєного хімічного ТА, особливостей складових ЛЕЗ населення, відпрацюванню практичних навичок ліквідації медико-санітарних наслідків ТА, та в цілому постійної готовності керівництва ТЦ ЕМД та МК, медичних формувань ДСМК до роботи в умовах можливого хімічного ТА.
ВИСНОВКИ
1. Особливості медико-тактичних чинників осередків хімічного ураження при хімічному ТА детермінують особливості лікувально-евакуаційного забезпечення населення.
2. Якісні організація та надання всіх складових лікувально-евакуаційного забезпечення населення зменшують медико-санітарні наслідки хімічного ТА.
3. Чітка організація та якісне надання першої медичної допомоги постраждалим у максимально стислі строки є вирішальним для зменшення безповоротних санітарних втрат та медико-санітарних наслідків хімічного ТА.
4. Територіальні центри екстреної медичної допомоги та медицини катастроф повинні навчать населення та регламентовані контингенти наданню першої медичної допомоги при хімічних отруєннях згідно наказу МОЗ України «Про організацію навчання медичних та немедичних працівників» від 18.03.2005 р. № 120.
5. Теоретичні знання особливостей діяльності ДСМК у осередках хімічних ТА, відпрацювання практичних навичок роботи в умовах можливого ТА з хімічними ускладненнями — фундамент постійної готовності медичних формувань ДСМК до ліквідації медико-санітарних наслідків хімічних ТА.
ЛІТЕРАТУРА
1. Кочін І.В. Підготовка формувань та закладів Державної служби медицини катастроф до роботи у надзвичайних ситуаціях: Навч. посіб. / І.В. Кочін, Г.О.Черняков, Н.В.Баранова, В.З.Бурлай.-Запоріжжя: ЗДІУЛ,2000.-128с.
2.Кочін І.В. Діяльність Державної служби медицини катастроф у разі ураження населення небезпечними хімічними речовинами: Навч. посіб. / І.В. Кочін, Г.О. Черняков, П.І. Сидоренко та ін. — Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2005. — 416 с.
3. Кочін І.В. Медицина катастроф: [виробниче видання] / І.В. Кочін, Г.О. Черняков, П.І. Сидоренко. — К.: Здоров’я, 2008. — 724 с.
4. Кочін І.В. Діяльність Державної служби медицини катастроф України з протидії біологічному, хімічному та ядерному тероризму: Навч. посіб. / І.В. Кочін, О.М. Акулова. — Запоріжжя: ЗДМУ, 2010. — 128 с.
5. ОнищенкоГ.Г. Обеспечение биологической, химической и радиационной безопасности при террористических актах/ Г. Г. Онищенко, А. А. Шапошников, В. Г. Субботин, Г. П.Простакишин и др; Под ред. акад. Г.Г. Онищенко. – М.: МП Гигиена, 2005. — 431 с.
6. Рощін Г.Г. Правове та нормативне забезпечення реагування закладів охорони здоров’я на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру / Г.Г.Рощін, М.М. Корнієнко, В.О. Волошин та ін. // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я. – 2003. — № 2. — С.54 — 59.
7. Рощін Г.Г. Правові основи Державної служби медицини катастроф України / Г.Г. Рощін, В.О. Волошин, І.М. Рогач та ін. За загальн. ред. В.О. Волошина: Видання друге.- Ужгород: Гражда, 2003. – 244 с.
8. Україна. Закон. «Про боротьбу з тероризмом» від 20 березня 2003 р.№ 638.
9. Україна. Кабінет Міністрів. Постанова. «Про затвердження Положення про Державну службу медицини катастроф» від 11 липня 2001 р. № 827.
10. Україна. Кабінет Міністрів. Постанова. «Про затвердження Державної програми створення єдиної системи надання екстреної медичної допомоги на період до 2010 року» від 5 листопада 2007 р. № 1290.
11. Україна. МОЗ. Наказ.«Регламент реагування закладів охорони здоров’я на виникнення надзвичайних ситуацій» від 26 грудня 2002 р. № 493.
12. Україна. МОЗ. Наказ.«Про організацію навчання медичних та немедичних працівників» від 18 марта 2005 р. № 120.
РЕЗЮМЕ
ОСОБЛИВОСТІ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ УКРАЇНИ ПРИ ЛІКВІДАЦІЇ МЕДИКО-САНІТАРНИХ НАСЛІДКІВ ХІМІЧНОГО ТЕРОРИСТИЧНОГО АКТУ (Повідомлення II)
І.В.Кочін, О.М.Акулова, П.І.Сидоренко, Т.М.Гут,
О.О.Гайволя, Д.О.Трошин
Проаналізовані особливості медико-тактичних чинників осередків хімічного ураження при хімічному терористичному акті, які детермінують особливості лікувально-евакуаційного забезпечення населення. Обґрунтовані особливості діяльності Державної служби медицини катастроф при ліквідації медико-санітарних наслідків хімічноготерористичного акту.
Ключові слова: Державна служба медицини катастроф, діяльність, терористичний акт,ліквідація наслідків,хімічно небезпечна речовина, хімічний тероризм.
РЕЗЮМЕ
ОСОБЕННОСТИ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ГОСУДАРСТВЕННОЙ СЛУЖБЫ МЕДИЦИНЫ КАТАСТРОФ УКРАИНЫ ПРИ ЛИКВИДАЦИИ МЕДИКО-САНИТАРНЫХ ПОСЛЕДСТВИЙ ХИМИЧЕСКОГО ТЕРРОРИСТИЧЕСКОГО АКТА (СООБЩЕНИЕ II)
И.В.Кочин, О.М.Акулова, П.И.Сидоренко, Т.М.Гут,
А.А.Гайволя, Д.А.Трошин
Проанализированы особенности медико-тактических факторов очагов химического заражения при химическом террористическом акте, которые детерминируют особенности лечебно-эвакуационного обеспечения населения. Обоснованы особенности деятельности Государственной службы медицины катастроф при ликвидации медико-санитарных последствий химического террористического акта.
Ключевые слова: Государственная служба медицины катастроф, деятельность, террористический акт,ликвидация последствий,химический терроризм.
SUMMARY
FEATURES OF FUNCTION FOR THE GOVERNMENT DISASTER MEDICINE SERVICE OF UKRAINE AT LIQUIDATION OF MEDICOSANITARY CONSEQUENCES OF THE CHEMICAL TERRORIST ACT ( MESSAGE II)
І.V. Kochin, O.M. Akulova, P.I. Sidorenko, T.M. Gut,
A.A. Gajvolya, D.A.Troshin
It was analyzed medical-and-tactical characteristics of chemical terrorist act. They are the bases for liquidation the medical-and-sanitary consequences of chemical terroristic act.
Key words:the Government disaster medicine service, chemical terrorist act, function, medical-and-sanitaryconsequences, liquidation.
Відомості про авторів:
Запорізька медична академія післядипломної освіти,
кафедрацивільного захисту та медицини катастроф
Кочін Ігор Васильович– завідувач кафедри цивільного захисту та медицини катастроф Запорізької медичної академії післядипломної освіти (ЗМАПО), академік Української академії оригінальних ідей, д.мед.н., професор; тел. дом. (061) 764 – 19 – 79
Акулова Ольга Мефодіївна– доцент кафедри цивільного захисту та медицини катастроф ЗМАПО, к.мед.н.; тел. моб. 067- 9974624
Гайволя Олександр Олександрович– старший викладач кафедри цивільного захисту та медицини катастроф ЗМАПО; тел.моб. 050-4866240
Трошин Дмитро Олександрович– старший викладач кафедри цивільного захисту та медицини катастроф ЗМАПО, к.мед.н.; тел.моб. 093-5437345
Кіровоградський базовий медичний коледж ім. Є. Й. Мухіна
Сидоренко Петро Іванович– директор коледжу, к. м.. н., доцент, член-кореспондент Міжнародної кадрової академії, заслужений лікар України
Гут Тетяна Іванівна– заступник директора коледжу
25012 м . Кіровоград 12, пр. Комуністичний 16, тел. (0522)249555
Адреса для листування:
Кочін Ігор Васильович 69063, м. Запоріжжя — 63, вул. Жуковського, б.55, кв.15, тел. дом. (061) 764 – 19 – 79.
.�./p���� затвердження Державної програми створення єдиної системи надання екстреної медичної допомоги на період до 2010 р» від 05 липня 2007 р. № 1290.
14. Україна. МОЗ. Наказ.«Регламент реагування закладів охорони здоров’я на виникнення надзвичайних ситуацій»від 26 грудня 2002 р. № 493.
15.Barnaby W. Guerra e terrorismo biologic. Gli arsenali segreti nel mondo.-Roma:Fazi Editore, 2003.-256 p.
16. 28-thInternationalSymposumof IntensiveCareandEmergencyMedicine(материалысъезда)– 18-21 марта2008 г.- Brussels, Belgium.
17. 7-thAnnualDisasterForum( материали с’езду) — 21-24 апреля 2008 г. Афины, Греция.
18. 7-th UCLA Conference of Public Health Disasters (материалисъезда)- 21 мая2008 г.- Los Angeles, USA.
РЕЗЮМЕ
НАУКОВІ ОСНОВИ УДОСКОНАЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ УКРАЇНИ ЯК ПІДСИСТЕМИ ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОЇ СИСТЕМИ
ПРОТИДІЇ ТЕРОРИЗМУ (ПОВІДОМЛЕННЯ І)
І.В.Кочін, О.М.Акулова, П.І.Сидоренко, Т.М.Гут,
О.О.Гайволя, Д.О.Трошин
Обґрунтовані місце, принципи та функції Державної служби медицини катастроф (ДСМК) України у загальнодержавній системі протидії тероризму. Наукових основ удосконаленняпотребують підготовка та впровадження нормативно-правового регламентущодо взаємозв’язку комплексу державних міжгалузевих та міжвідомчих заходів при ліквідації терористичних актів, оперативне керування формуваннями ДСМК в їх взаємодії з іншими силами, професійна підготовка особового складу ДСМК, матеріально-технічне забезпечення роботи формувань ДСМК.
Ключові слова: загальнодержавна система, служба медицини катастроф, тероризм, удосконалення, протидія.
РЕЗЮМЕ
НАУЧНЫЕ ОСНОВЫ УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ГОСУДАРСТВЕННОЙ СЛУЖБЫ МЕДИЦИНЫ КАТАСТРОФ УКРАИНЫ КАК ПОДСИСТЕМЫ ОБЩЕГОСУДАРСТВЕННОЙ СИСТЕМЫ ПРОТИВОДЕЙСТВИЯ ТЕРРОРИЗМУ (СООБЩЕНИЕ І)
И.В.Кочин, О.М.Акулова, П.И.Сидоренко, Т.М.Гут,
А.А.Гайволя, Д.А.Трошин
Обоснованы место, принципы и функции Государственной службы медицины катастроф (ГСМК) Украины в общегосударственной системе противодействия терроризму. Научных основ усовершенствования требуют подготовка и внедрение нормативно-правого регламента взаимосвязи комплекса государственных межотраслевых и межведомственных мероприятий при ликвидации террористических актов, оперативное руководство формированиями ГСМК в их взаимосвязи с другими силами национальной системы, профессиональная подготовка личного состава, материально-техническое обеспечение работы формирований ГСМК.
Ключевые слова:общегосударственная система,служба медицины катастроф, терроризм, усовершенствование, противодействие.
SUMMARY
THE SCIENTIFIC BASES FOR IMPROVEMENT THE FUNCTION OF THE GOVERNMENT DISASTER MEDICINE SERVICE OF UKRAINE AS SUBSYSTEMS IN THE NATION-WIDE SYSTEM COUNTERACTION TO TERRORISM (MESSAGE І)
І.V. Kochin, O.M. Akulova, P.I. Sidorenko, T.M. Gut,
A.A. Gajvolya, D.A.Troshin
The article is devoted to the problem of the place, principles and function of the Government disaster medicine service of Ukraine in the nation-wide system of counteraction to terrorism. Development and implementation of the regulatory and operational rules of the relationship for all subsystems, training of personnel and logistical support of work forces are the scientific basis for improving theGovernment disaster medicine service of Ukraine .
Keywords:the Government disaster medicine service, nation-wide system, terrorism, improvement, counteraction.
Відомості про авторів:
Запорізька медична академія післядипломної освіти,
кафедрацивільного захисту та медицини катастроф
Кочін Ігор Васильович– завідувач кафедри цивільного захисту та медицини катастроф Запорізької медичної академії післядипломної освіти (ЗМАПО), академік Української академії оригінальних ідей, д.мед.н., професор; тел. дом. (061) 764 – 19 – 79
Акулова Ольга Мефодіївна– доцент кафедри цивільного захисту та медицини катастроф ЗМАПО, к.мед.н.; тел. моб. 067- 9974624
Гайволя Олександр Олександрович– старший викладач кафедри цивільного захисту та медицини катастроф ЗМАПО; тел.моб. 050-4866240
Трошин Дмитро Олександрович – старший викладач кафедри цивільного захисту та медицини катастроф ЗМАПО, к.мед.н.; тел.моб. 093-5437345
Кіровоградський базовий медичний коледж ім. Є. Й. Мухіна
Сидоренко Петро Іванович– директор коледжу, к. м.. н., доцент, член-кореспондент Міжнародної кадрової академії, заслужений лікар України
Гут Тетяна Іванівна– заступник директора коледжу
25012 м. Кіровоград 12, пр. Комуністичний 16, тел. 8(0522)249555
Адреса для листування:
Кочін Ігор Васильович 69063, м. Запоріжжя — 63, вул. Жуковського, буд. 55, кв. 15, тел. дом. (061) 764 – 19 – 79