В.М. Ільїна,І.В. Кочін, Д.О. Трошин, О.М. Акулова, О.О. Гайволя
ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України»
Кафедра цивільного захисту та медицини катастроф
Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Запорізької області
Метод моделювання дає змогу досліджувати низку процесів, які є наступними для безпосереднього спостереження чи експериментального відтворення. У зв’язку з цим моделювання — обов’язковий етап будь-якого дослідження. «Модель» тлумачиться як матеріальний чи уявний об’єкт, який у процесі дослідження змінює оригінал так, що його безпосереднє вивчення дає нові знання про об’єкт-оригінал. Таке розуміння моделі дає змогу нам визначити структурні елементи об’єкта дослідження: опис сутності об’єкта, який вивчається; вироблення умінь управляти об’єктом і визначати ефективні методи і способи управління; прогнозування безпосередніх або дотичних наслідків; розв’язання практичних завдань. Тому, моделювання розуміється як метод пізнання, що складається з процесу створення, дослідження та використання моделей. Моделювання є невід’ємною складовою цілеспрямованої діяльності й розглядається як: дослідження об’єктів пізнання на їх моделях; побудова моделей реально наявних предметів і явищ (живих організмів, суспільних систем, різноаспектних процесів тощо); педагогічне відтворення дидактичних і психічних процесів, характеристик, явищ, систем, а також суб’єктів післядипломноі медичної освітиза допомогою реальних (фізичних) або ідеальних (логічних, математичних) моделей.
Заслуговує на увагу позиція окремих дослідників у визначенні поняття «моделі», які стверджують, що неможливо дати уніфіковане структурне визначення моделей в емпіричних науках, оскільки в описі їх сутності передусім виявляється функція. Таке тлумачення «моделі» є переконливим, тому й обрано як вихідна позиція у визначенні виявлених функцій моделі у педагогічному дослідженні процесів післядипломноі медичної освіти: евристичної (для з’ясування й розвитку ідеї, задуму дослідження); ілюстративної (за умови розкриття реальної педагогічної системи); пізнавальної (за умови розкриття характеру педагогічного явища). Процес моделювання обумовлює вирішення завдань: вибір способу моделювання того або іншого етапу об’єкта, що розвивається (схеми, таблиці, малюнки тощо); визначення напряму, в якому необхідно розгорнути, наприклад, схему; формулювання гіпотези для побудови досліджуваного об’єкта або концептуальної ідеї. У побудові моделі необхідно враховувати такі етапи: якісна характеристика предмета дослідження; визначення завдань моделювання; побудова моделі; обґрунтування моделі та її можливостей у реалізації дослідження; змістова інтеграція результатів дослідження, отриманих за допомогою моделі. «Модель» розглядається як система, вивчення якої дає змогу не лише отримати інформацію про результативність системипіслядипломноі медичної освіти, а й побачити її як єдність запропонованих складових елементів. Цю єдність педагогічного об’єкта і моделі доцільно відобразити в таких аспектах: структурному (побудова моделі й об’єкта); функціональному (основні механізми функціонування і розвитку); інформаційному. Отже, модель — це мета, засіб і результат моделювання, яке є характеристикою якості об’єкта дослідження і спосіб отримання інформації про результативність системипіслядипломної медичної освіти.