І.В. Кочін, В.М. Ільїна, О.М. Акулова, О.О. Гайволя, Д.О. Трошин
ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України»
Кафедра цивільного захисту та медицини катастроф
Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Запорізької області
Аналіз стану підготовки кадрів для системи післядипломної медичної освіти(ПМО) в Україні за системним, функціональним, особистісно орієнтованим, ціннісним, компетентнісним підходами виявив характеристики, які є співмірними з європейськими параметрами і світовим досвідом. Розгляд післядипломної медичної освіти як системного утворення передусім свідчить про те, що сучасні тенденції розвитку національної медичної освіти виявляють себе як рух у напрямі світового освітнього простору, який є частиною системи глобалізації. Яскравим прикладом є положення Болонської декларації. Уже перші кроки їх реалізації у вищих медичних закладахУкраїни засвідчили, що без належного наукового та науково-педагогічного кадрового забезпечення неможливо модернізувати систему медичної освіти. Першорядними тут є медичні університети та академії післядипломної освіти лікарів, які забезпечують підготовку фахівців із усього спектру сучасних напрямів і спеціальностей медицини.
У цьому контексті національна модель безперервної системи ПМО керівних і науково-педагогічних кадрів повинна стати високоефективною складовоюмедичноїосвіти України, яка забезпечить якісну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів, спроможних здійснювати інновації у навчально-виховному процесі, бути носіями розвиненої світоглядної культури, полікультурної свідомості та творчого стилю мислення.
Щодо функціонального підходу, то він акцентує розгляд проблеми діяльності системи ПМО за аспектом характеристики професійних функцій керівника та науково-педагогічного працівника. При цьому необхідність формування національної моделі безперервної післядипломної медичноїосвіти визначається, насамперед, її модернізацією, у процесі якої актуалізуються такі професійні функції основних суб’єктів системи ПМО, як прогнозування, проектування, організація змістовної і процесуальної сторін навчально-виховного процесу. Все це має посилити комунікативні функції суб’єктів навчання, пов’язаних з управлінською, економічною, правовою, соціальною та культурно-просвітницькою діяльністю, сформувати потребу у здійсненні самостійної науково-дослідницької роботи на тлі загального зростання рівня їхньої професійної мотивації.
Особистісно орієнтований підхід наголошує на актуальності закладення в основу національної моделі безперервної післядипломної медичної освіти саме ідеї безперервної освіти, яка забезпечує постійне творче оновлення особистості керівника та науково-педагогічного працівника, його розвиток і вдосконалення упродовж усього життя. Саме в межах цього підходу акцентуються здобутки акмеологічного напряму досліджень. У системі ПМО кожній творчій особистості створюються умови для подолання перешкод на дослідницькій та медико-педагогічній ниві, надається простір для розширення їхніх кар’єрних можливостей.
Компетентнісний підхід аналізу Національної моделі безперервної післядипломної медичної освіти акцентує увагу на вкрай важливому й сучасному розумінні діяльності керівних і науково-педагогічних кадрів на основі професійно-компетентнісних засад. Такі працівники у системі ПМО спроможні самостійно і творчо вирішувати професійні завдання галузі охорони здоров’я, усвідомлювати особисту та суспільну вагу управлінської та медико-педагогічної діяльності, нести відповідальність за її результати, сприяти соціальній стабільності та розвитку суспільства, забезпечуючи високий рівень стану здоров’я населення, визначати якість підготовки лікарських кадрів для всіх сфер функціонування суспільства та держави. Їхня діяльність спрямована також на набуття додаткових компетентностей, у тому числі й дослідницьких, що дає змогу успішно діяти у проектах різного масштабу, у тому числі й міжнародного. Аналіз проблем розвитку системи післядипломної медичної освітиза означеними підходами виокремлює низку перспективних напрямів діяльності.