В.М. Ільїна,І.В. Кочін, Д.О. Трошин, О.М. Акулова, О.О. Гайволя
ДЗ «Запорізька медична академія післядипломної освіти МОЗ України»
Кафедра цивільного захисту та медицини катастроф
Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Запорізької області
Акмеологічна теорія освіти охоплює всі компоненти системи післядипломної медичної освіти: мету, зміст технології навчання, виховання і розвитку, діагностику, результати, управління, якість викладачів і якість лікарів-слухачів. Аналіз теорії та практики (вивчення досвіду роботи кафедри цивільного захисту та медицини катастроф (КЦЗМК))допомогли сконструювати акмеологічну модель викладача-акмеолога. Ця модель містить акмеологічну позицію викладачау зв’язку з його професійною, особистісною та духовною зрілістю.
Професійна зрілістьвикладача— це готовність викладачадо інноваційної професійно-педагогічної діяльності. Структура професійної зрілості викладача КЦЗМК складається з таких компонентів: професійна компетентність як система знань і умінь викладача; педагогічна майстерність як здібність до творчості, нестандартного розв’язання професійних завдань; педагогічна спрямованість професійної діяльності як система домінуючих мотивів роботи на КЦЗМК, стійка мотивація педагогічної діяльності. В означеній моделі мотивація й педагогічна діяльність мають гуманістичний характер. З накопиченням досвіду педагогічної діяльності рівень професійної зрілості зростає або знижується (залежно від якості самостійного та на провідних (базових) кафедрах підвищення кваліфікації).
Особистісна зрілістьвикладача— це самостійність, відповідальність за прийняті життєві та професійні рішення. Викладачвищого медичного навчального закладу післядипломної освіти у професійній діяльності постійно приймає ті чи інші рішення (вибір цілей, завдань навчання, виховання, розвитку лікарів-слухачів, вибір навчального матеріалу, технологій і методів, критеріїв оцінювання результатів, стилю спілкування та засобів співробітництва з лікарями-слухачамиі колегами тощо). У процесі особистісного зростання викладача КЦЗМК, його самовдосконалення відбувається самоаналіз і корекція професійно значущих якостей особистості, зростає відповідальність за прийняті рішення, результати, вміння вибору оптимальних програм діяльності. Особистісна зрілість викладача проявляється в його здібності визначення своєї зони найближчого професійного розвитку, перспективні напрями та варіанти засобів і шляхів розширення саморозвитку. Викладач-акмеолог визначає перспективи свого саморозвитку в контексті акмеологічних завдань КЦЗМК та акмеологічної моделі викладача, вершину якої складає духовна зрілість.
Духовна зрілість викладача— це мудрість життя, осмислення необхідності жити та працювати на совість і створювати добро, це високий рівень духовного розвитку людини, його сили духу і моральності, це цілеспрямований розвиток духовно-морального потенціалу кожного лікаря-слухача і викладача у своїй професійній діяльності, динамічна система вищих потреб, інтересів, ціннісних орієнтацій людини, в яких виражене її ставлення до світу і до самої себе. Духовна зрілість постає як моральність життєвої та професійної позиції викладача.