І.В.Кочін, В.М.Ільїна, Д.О.Трошин, О.М.Акулова, О.О.Гайволя
Запорізька медична академія післядипломної освіти
Кафедрацивільного захисту та медицини катастроф
Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Запорізької області
Засоби і методи належать до такого класу умов освіти, що заявляють про себе особливо за дистанційної форми навчання. Тому необхідно розглянути не тільки доцільність якісного дистанційного навчання (ДН), але і формування та організацію якісного ДН з позиції педагогіки. Саме методи і засоби навчання мають найвищий потенціал щодо поліпшення якості навчального процесу в цілому. Загальновідомо, що головний агент якості навчання — викладач, носій знань, умінь, навичок і позитивного виховного ідеал, який за дидактикою, є керівником педагогічного процесу. Щодо ДН, то тут першорядну роль у структурі його якості відіграє сам лікар-слухач, а носієм знань виступають засоби навчання, рідше, розроблені групою авторів матеріали дистанційних курсів. Роль викладача (т’ютора) мінімізується. Отож не дивно, що існує думка, що ДН позбавить нас від класу викладачів як таких, а їх місце посядуть комп’ютери. Агентом якості ДН замість викладача стає таким чином сукупність дистанційних курсів тематичного удосконалення, розрахованих для самостійного опанування, сам лікар-слухач та частково т’ютор.
Щодо безпосередніх вимог до матеріалів навчання та їх якості, то вони є загальнодидактичними. Тому, критерієм якості виступає відповідність створених дистанційних курсів тематичного удосконалення дидактичним принципам: науковості, системності, систематичності, міждисциплінарних зв’язків, зв’язку теорії та практики навчання з повсякденною діяльністю ДСМК та в умовах надзвичайних ситуацій, професійної спрямованості, наочності, доступності, диференціації та індивідуалізації, мотивації та створенню позитивного відношення до тематичного удосконалення у формі ДН. Окрім цього значущим є обґрунтованість педагогічної доцільності курсів тематичного удосконалення, зокрема, вони мають бути розробленими як відповідно до фахових особливостей лікарів-слухачів, так і до санітарно-гігієнічних норм комп’ютерного навчання.
Неабиякі "втаємничення" якості дистанційного навчання приховані у самій практиці спілкування та комунікації, тобто у безпосередній площині процесу виховання. Справа в тому, що відсутність живого" спілкування з "реальними" носіями "людської" культури – викладачами, у процесі ДН, може призвести і призводить до психологічних порушень, а саме — соціального відчуження та втрати потреби спілкуватися. Зараз ніхто вже не заперечує, що спілкування з комп’ютером має не лише користь, але й приховує небажані наслідки як для людини, так і для соціуму. Шлях до розв’язання такого роду суперечностей один — подальше розгортання та поглиблення досліджень, пов’язаних із налагодженням ДН, екстраполяція та адаптація в українських навчальних закладах післядипломної освіти лікарів кращого досвіду. Отже, при організації процесу ДН не зайвим буде врахувати комунікаційний компонент, тобто пам’ятати про небезпеку негативного впливу інформаційних технологій в процесі комп’ютерного навчання.