Перелік організацій, що надають грантову підтримку                                                                                                 
Використані джерела                 

 

Проектна діяльність бібліотеки або як написати заявку на грант

О. Літвак, провідний методист

Запорізької обласної універсальної наукової бібліотеки ЗОР

 

Бібліотеки сьогодні, як і багато інших державних і некомерційних організацій, стикаються з проблемою недостатнього бюджетного фінансування, що спонукає їх активно шукати інші, позабюджетні джерела надходження фінансування. Одним із перспективних напрямків в роботі бібліотек, що сприяє залученню позабюджетних коштів, є програмно-проектна діяльність. Вона дає додаткову фінансову підтримку для подальшого розвитку, відкриття нових перспектив, впровадження інноваційних форм роботи, поліпшення матеріально-технічної бази. Реалізація програм та проектів на сьогоднішній день — це кращий спосіб заявити про себе, підвищити престиж бібліотеки, підкреслити її роль і значимість в місцевому співтоваристві. Крім цього, мета кожного представленого на конкурс проекту — залучення додаткових фінансових ресурсів, отримання фінансової підтримки на реалізацію конкретної бібліотечної діяльності.

Отже, що таке проект? Проект (від лат. «Projectus») буквально перекладається як «Кинутий вперед». Таким чином, відразу стає зрозумілим, що проектна діяльність характеризується можливістю рухатися вперед, заглядати в майбутнє. Бібліотечні проекти являють собою соціальні некомерційні проекти в галузі забезпечення більш повного і якісного доступу населення до інформації, реалізації соціально-культурної та просвітницької функції. Під проектом іноді розуміється логічна сукупність заходів в рамках встановленого календарного плану (графіка) і бюджету. При цьому проект відрізняється від плану робіт тим, що розширює рамки діяльності бібліотеки, виводить її на новий рівень розвитку, дозволяє спрогнозувати результати. В основі будь-якого проекту повинна бути ідея. Щоб втілити цю ідею в реальність, необхідно отримати гроші, для цього потрібно довести, що можна зробити за допомогою цих засобів в певний період часу і за яких умов. З цієї ідеї повинен виникнути проект — діловий, чіткий документ, в якому ідея повинна привести до постановки цілей, конкретних завдань, що стоять перед установою, а також до демонстрації результату.

Завдання бібліотек — зрозуміти, як здійснюються проекти, як їх складати і шукати тих, хто їх профінансує. Хто може профінансувати проект? У світі існує багато цільових закладів і фондів, які субсидують найрізноманітніші проекти. Навіть існує класифікація можливих грантодавців:

— державні — це фонди і організації, які отримують кошти з бюджету держави;

— напівдержавні — це суспільні організації, які отримують кошти від державних донорів і розподіляють їх по організаціях-замовниках;

— приватні благодійні фонди, громадські некомерційні організації, міжнародні організації, приватні особи.

Фінансування бібліотечних проектів може здійснюватися прямим фінансуванням або у формі гранту. Грант — це кошти безоплатно передані благодійником (фондом, корпорацією, приватною особою) одержувачу (некомерційній організації, приватній особі) для виконання конкретної роботи. З моменту отримання грант, як і будь-яка інша пожертва, є власністю грантоотримувача. Всі кошти, отримані від грантів, повинні витрачатися виключно в цілях, зазначених при виділенні гранту, і не можуть бути використані ні на які інші цілі без письмової згоди грантодавця. Організація, що отримала грант, зобов'язана використовувати його за цільовим призначенням і надавати повні і вичерпні звіти про діяльність по виконанню гранту.

Для здійснення грантової діяльності необхідно пройти кілька кроків:

  1. Пошук джерел інформації про грантові конкурси — публікації в пресі; можливості інтернет-ресурсів; консультаційні та ресурсні центри, що підтримують діяльність різних організацій; потенційні грантодавці регіону і т.д.
  2. Вибір грантодавців — для того, щоб зробити правильний вибір, необхідно відповісти на два питання: 1) які фонди з найбільшою ймовірністю захочуть фінансувати ваш проект? 2) з яких джерел вам легше і зручніше отримувати фінансування?
  3. Складання проекту, оформлення заявки.

Заявка — письмове звернення з проханням про надання гранту. Як комерційна фірма складає бізнес-план, з метою переконати вкладників помістити гроші в справу, так заявка необхідна для того, щоб переконати грантодавця вкласти гроші в проект. Однак, на відміну від бізнес-плану, заявка пишеться, щоб отримати кошти на некомерційний проект, тобто на справу, яка свідомо не принесе прибутку. Заявка на грант — це ретельно підготовлений документ, в якому:

— описана проблема, чітко сформульована мета проекту, методи, якими організація прагне вирішити проблему краще, ніж будь-хто інший;

— визначена цільова група, для якої важлива зазначена проблема;

— є детальний план реалізації проекту;

— бюджет являє собою не прохання організації про грошову підтримку, а докладне пояснення витрат, необхідних організації для виконання проекту;

— документація, листи підтримки та додатки підтверджують надійність вашої організації і зацікавленість благоотримувачів в результатах проекту.

Перед тим як почати писати проектну заявку, уважно проаналізуйте вихідну інформацію:

— чи можете ви брати участь в цьому проекті, чи відповідаєте ви його умовам?

— які переваги має ваш проект?

— чи готові ви займатися проектом (проводити заходи, вести звітність і інше) поряд з основною діяльністю?

У своєму розвитку проект проходить ряд стадій, які в сукупності визначаються як життєвий цикл проекту. Зміни, що відбуваються на кожній стадії, називають фазами проекту. У структурі проекту (організація зв'язків і відносин між його елементами) можна виділити 4 основні фази.

Перша фаза: Концепція проекту — формування ідеї проекту, його основних цілей і завдань. Ідея проекту повинна відповідати місії бібліотеки, пріоритетним напрямкам діяльності, бути реальною: вже на стадії її розробки треба чітко визначитися з можливостями і ресурсами, які дозволять здійснити ідею. Визначившись з ідеєю, необхідно чітко сформулювати цілі і завдання проекту. Мета — кінцевий, довгостроковий і очікуваний результат (продукт). У формулюванні мета-результат містить загальні твердження і висловлюється в основному іменниками в називному відмінку (розвиток, поліпшення, підтримка, допомога і т. інш.), відповідає на питання «навіщо?». Завдання — проміжні підсумкові результати проекту. Завдання завжди передбачають вчинення певних дії, формулюються в основному дієсловами (створити, змінити, збільшити, поліпшити і т.п.). Важливо не тільки чітко сформулювати ідею проекту, але і дати проекту коротку, що привертає увагу назву, тобто в словесному виразі позначає його суть. З назви відразу має бути максимально зрозуміло, що являє собою проект, які його мета і результат.

Друга фаза: Розробка проекту — включає вибір методів реалізації, планування, визначення ресурсного і фінансового забезпечення. Методи реалізації — це комплекс заходів, що проводяться в ході проекту. На етапі планування можна виділити кілька циклів: підготовчий, основний і заключний. Кожен цикл повинен мати чіткий перелік заходів (календарний план або план-графік діяльності по проекту) з термінами проведення, виконавцями і передбачуваним бюджетом.

Третя фаза: Реалізація проекту — передбачає управління ходом проектних робіт, їх контроль і регулювання. Основними моментами, на які потрібно звернути увагу на третьому етапі є:

•персональна відповідальність керівника проекту, вміння керувати людьми принциповість, гнучкість;

•розподіл обов'язків, визначення стилю взаємин і механізмів злагодженої діяльності в команді (моральне і матеріальне стимулювання);

•організація ефективного зворотного зв'язку з партнерськими організаціями, з людьми, для яких реалізується проект.

Четверта фаза: Завершення проекту — передбачає аналіз виконаної роботи і її результатів, визначення ефективності, шляхів подальшого розвитку (новий формат, нові напрямки діяльності), оформлення звітної документації (складання інформаційного, фінансового звітів по запропонованим грантодавцями схемами).

З чого повинна складатися заявка? Як правило, заявка включає опис проекту за такими розділами:

 1. Титульний лист.

 2. Анотація.

 3. Вступ .

 4. Постановка проблеми / Обґрунтування необхідності проекту.

 5. Мета та задачі проекту.

 6. Цільова аудиторія / Учасники проекту.

 7. Методи реалізації / Стратегія і механізми досягнення поставлених цілей.

 8. Очікувані результати / Моніторинг та оцінка ефективності проекту.

 9. Бюджет проекту.

 10. Подальше фінансування.

 11. Додатки.

1. Титульна сторінка є візитною карткою вашого проекту, вона повинна на одній сторінці містити всю необхідну для грантодавця інформацію:

  • назва проекту є дуже важливою, вона має запам’ятовуватися, повинна надавати загальне уявлення про проект і в той же час бути простою і зрозумілою.

Декілька порад щодо написання назви проекту:

1) над назвою слід працювати всією командою проекту;

2) напишіть п’ять слів, які характеризують або асоціюються з проектом;

3) спробуйте командою попрацювати з цими словами і створити назви (кожен окремо, на папірці, щоб не заважати творчості інших);

4) попіклуйтесь про тістечка та каву (фрукти та чай), для створення творчої атмосфери ;

5) зберіться через кілька годин і дайте кожному можливість оголосити обрані назви;

6) спільно оберіть три найбільш вдалі;

7) попросіть партнерів висловити думку щодо назв;

8) оберіть найкращу назву.

  • дані про організацію-виконавця, тобто про бібліотеку (назва, юридична адреса, телефон, факс, адреса електронної пошти, номер розрахункового рахунку та інш.);
  • керівник проекту (прізвище, ім'я та по батькові, посада, адреса, телефон, факс, адреса електронної пошти);
  • автор проекту (якщо він не керівник);
  • географія (країна, де буде проходити робота з реалізації проекту, область, район, місто, селище, село);
  • термін виконання проекту, наприклад 6 місяців;
  • вартість проекту складається із запитуваної суми і наявної суми (власний внесок організації чи кошти, залучені з інших джерел).

2. Анотація — це найважливіший елемент заявки, вона повинна містити чіткий та короткий опис суті заявки, бути гранично ясною, стислою, конкретною і виразною. Більшість рецензентів спочатку читають лише анотацію, до неї ж звертаються при розгляді заявки і в тому випадку, якщо виникають спірні питання і сумніви під час обговорення. Ваше завдання в тексті  дати відповіді на наступні питання:

— якою проблемою ви передбачаєте зайнятися;

— яке рішення проблеми пропонує ваш проект;

— які дії для цього потрібні, хто і скільки осіб отримають від цього вигоду, в чому виражатиметься ця вигода;

— скільки часу триватиме проект, хто буде його виконавцями;

— скільки це буде коштувати?;

— чи буде проблема вирішена до закінчення терміну дії проекту, або проект триватиме, за рахунок яких ресурсів?

Рекомендований обсяг: якщо заявка невелика (3-5 сторінок), то анотацію (резюме) можна розмістити прямо на титульному аркуші в один абзац (3-10 рядків). У разі більш об'ємної заявки анотацію корисно помістити на першій сторінці, відразу за титульним листом (не більше однієї сторінки).

3. Вступ або введення — містить:

• короткий опис організації, її місії, цілей, завдань, її унікальності (в чому ви були першими в регіоні або в районі);

• основні напрямки діяльності та плани на найближчий час;

• інформацію про досвід роботи організації, про досягнення і успіхи, реалізовані проекти;

• ресурси організації (матеріальні ресурси, наявність фахівців в області, на яку спрямований проект);

• досвід співпраці з органами влади, взаємодії з іншими організаціями та структурами, що займаються вирішенням проблеми, на яку спрямований проект.

У вступі необхідно завоювати довіру грантодавця, довести, що ви дійсно в змозі реалізувати проект, із користю витратити фінансові кошти. Великим плюсом для організації є досвід роботи по грантах і контакти з органами влади. Будьте по можливості короткі й точні, пишіть простою і зрозумілою мовою, уникайте вживання спеціальних професійних термінів. Рекомендований обсяг 0,5-2 сторінки.

4. Постановка проблеми — найважливіший розділ заявки, в ньому повинна бути представлена проблема, на вирішення якої спрямовано проект, її актуальність для місцевої громади та регіону, аналіз із зазначенням причин цього негативного явища (політичні, законодавчі, недостатній обсяг послуг і ін.) і його наслідків. При формулюванні проблеми необхідно звернути увагу на те, що проблема — це щось негативне, що приносить шкоду, те, що вимагає змін. Багато хто плутає проблему з труднощами, відсутністю чого-небудь, так, якщо у бібліотеки тече дах — це не проблема, а потреба або біда, відсутність у вас грошей — це теж не проблема, це очевидно із самого факту звернення за фінансовою допомогою. Аналіз проблеми повинен бути переконливим: чітко сформульований, добре аргументований, підкріплений достовірною інформацією, статистикою (кількісними або якісними показниками), заснованою на раніше проведених моніторингах. Краще пояснити, як кардинально зміниться ситуація при одержанні бібліотекою запитуваного гранта. Зумійте довести, що ви реалізуєте запропонований проект не тому, що вам здається, що було б добре це зробити, а тому, що це дійсно потрібно. Обґрунтуйте, чому саме ваша бібліотека має спроможність вирішити заявлену проблему і чому запропонований підхід представляється найбільш оптимальним. Розділ не містить голослівних тверджень, цікавий для читання і досить краткий, рекомендований обсяг: в більшості випадків 1-2 сторінки.

5. Мета та задачі проекту. Мета — кінцевий результат або продукт, то, заради чого робиться проект. Мета — це ті зміни, до яких прагне організація в ході проекту, відповідає на питання — "навіщо?". Мета спрямована на розвиток, поліпшення ситуації, допомогу, підтримку чого-небудь. З розділу повинно бути ясно, що вийде в результаті виконання проекту, які зміни відбудуться. Критерії оцінки цілей проекту можна представити за допомогою одного з найбільш відомих і дієвих на даний момент методів, що отримав назву SMART, яку ввів один із класиків світового стратегічного менеджменту Пітер Друкер у своїй роботі «Практика менеджменту». Початкові букви в слові SMART позначають п'ять ключових вимог до ефективного цілепокладання.

 

S

Specific Конкретні.

Основне питання: Що саме?

Цілі повинні бути конкретними, спрямованими на зміну конкретної ситуації, досягнення конкретного результату; чіткими і точними; сформульованими ясно, логічно, просто і зрозуміло будь-якій людині. Мета — це образ кінцевого результату.

M

Measurable Вимірні.

Основне питання: Скільки?

Цілі повинні бути вимірюваними, що мають конкретні показники, які відображають зміни. Повинні бути критерії, за якими можна визначити, що мета досягнута.

A

Аchievable Досяжні.

Основне питання: Як?

Цілі повинні бути досяжними, забезпеченими достатніми ресурсами, узгодженими із зацікавленими особами для розуміння кінцевого результату. Критерій досяжності застерігає від постановки нереальних цілей.

R

Relevant Значні. Порівнянні.

Основне питання: Навіщо?

Цілі мають бути реалістичними, спрямованими на результат, не повинні суперечити місії і стратегії організації. Команда проекту повинна бути впевнена і повинна знати, що здатна досягти поставленої мети.

T

Тimebound

Визначено в часі.

Основне питання: Коли?

Цілі повинні мати адекватні часові рамки (задані терміни, час і період виконання), а також терміни контролю.

 

Завдання повинні бути максимально конкретизовані. Із цього розділу повинно бути ясно, що вийде в результаті виконання проекту, які зміни відбудуться в існуючий ситуації. Завдання завжди передбачають вчинення певної дії і отримання результатів. При написанні задач уникайте слів, що означають процес, замість цього використовуйте слова, що відображають закінченість. Наприклад:

“процес”                                          “закінченість”

підтримувати                                        навчити

сприяти                                                збільшити 

перебудувати                                       виготовити

6. Цільова аудиторія/Учасники проекту. Цільова аудиторія — термін, який використовується для позначення групи людей, об'єднаних спільними ознаками або об'єднаних заради якої-небудь мети або завдання. Партнери проекту — група людей, які поділяють оцінку проблемної ситуації, що викликала до життя ідею проекту, хто має з його авторами близькі цілі і завдання власної діяльності і хто у зв'язку з цим готовий поділитися з учасниками проекту власними ресурсами для досягнення задуманих проектом результатів. Перед зверненням з пропозицією про партнерство ретельно продумайте не тільки свої переваги, але і переваги, які отримає компанія-партнер в результаті реалізації проекту. Необхідно з'ясувати мотиви, якими керується компанія при виборі своїх пріоритетів, щоб знайти спільні, наприклад, підтримка мистецтва; здорового способу життя, дітей або студентів і ін. Ретельно підготовлений опис проекту дозволяє чітко побачити переваги і умови участі в проекті партнерів.

7. Методи реалізації проекту. Методи — це інструменти, за допомогою яких досягається мета проекту. Це детальний опис того, що буде зроблено, як, ким, коли, в якій послідовності, які ресурси необхідні. До методів належать прийоми, способи дії, заходи, які необхідно провести для вирішення поставлених завдань і досягнення намічених бажаних результатів. Необхідно досить докладно описати, яким чином за допомогою наявних і потрібних ресурсів буде здійснюватися проект, представити всі види діяльності (заходи) із зазначенням термінів. Дуже важливо показати причини вибору саме таких заходів, обґрунтувати їх. Експерти приділяють цьому розділу особливу увагу, саме він дає уявлення про те, яким чином буде досягнута мета проекту, що буде конкретно для цього зроблено. У розділі наводиться схема організації робіт за проектом: етапи реалізації (підготовчий, основний, заключний), календарний план або план-графік).

Календарний (робочий) план — це таблиця заходів проекту із зазначенням послідовності їх виконання, термінів, очікуваних результатів, відповідальних осіб. У плані можуть бути надані також приблизні дати отримання результатів по кожному заходу. Календарний план може бути оформлений у вигляді таблиці.

 

Форма і назва заходу

Строки проведення

Очікувані результати

Відповідальні особи

 

 

 

 

 

 

Рекомендований обсяг: не більше 3-4 сторінок. Календарний план можна помістити в додатках до проекту.

8. Очікувані результати / Моніторинг та оцінка ефективності проекту.

Очікувані результати — конкретні результати, які передбачається досягти в ході реалізації проекту в кількісному і якісному виразі. До опису очікуваних результатів необхідно підходити дуже відповідально, оскільки вони є критеріями оцінки ефективності проекту. Подумайте, які результати будуть отримані при проведенні кожного конкретного заходу. Наступні питання допоможуть вам спланувати результати:

— скільки буде проведено заходів;

— скільки людей візьме участь в кожному з заході;

— скільки волонтерів буде залучено для роботи за проектом;

— які інформаційні ресурси будуть придбані;

— якщо це надання послуг, то скільки чоловік або організацій будуть користуватися цими послугами;

— скільки примірників брошур, буклетів буде видано, для кого, як вони будуть поширюватися.

Кількісний результат — фіксує кількість надання послуг, учасників заходів, кількість випущених посібників.

Якісний результат (що зміниться?) — відображає позитивні зміни, які відбудуться в результаті проведення заходів, надання послуг.

Приклад можливих показників ефективності:

1) кількість осіб з інвалідністю, які набули нових навичок,

2) кількість осіб з інвалідністю, які відкрили власне підприємство;

3) кількість проведених тренінгів;

4) кількість учасників тренінгів;

5) збільшення доходу сім’ї особи з інвалідністю через підприємницьку діяльність такої особи….

Моніторинг та оцінка дають можливість по завершенні проекту скласти правильний звіт перед грантодавцем про виконану роботу і витрачені кошти. Зміст і порядок подання звітів обумовлюються в договорі, що укладається при отриманні гранту. Заключний звіт подається в установлений термін по завершенні проекту. Крім нього можуть бути представлені проміжні (квартальні, піврічні, річні) звіти, фінансовий звіт. Рекомендований обсяг розділу: 0,5-1 сторінка.

9. Бюджет проекту. Цей розділ складається після написання проекту, можливо, він є головною частиною заявки, оскільки не всі грантодавці детально вивчають проблему, досконально цікавляться застосованими в проекті методами, проте бюджет переглядають всі. Найважливіше в бюджеті — показати внесок власний або залучений, тому що будь-який проектний бюджет ділиться на дві частини: запитувана сума та внесок з інших джерел. Плануючи бюджет, корисно заглянути в розділи «Цілі і завдання» і «Методи», щоб врахувати все, на що будуть витрачатися гроші (ресурси). Найбільш поширена помилка при складанні бюджету: його невідповідність проектної частини, нерівномірність розподілу витрат.

Бюджет складається з трьох розділів:

1) Прямі (основні) витрати.

2) Непрямі витрати.

3) Оплата праці.

1. До прямих витрат можуть належати:

• приміщення і комунальні послуги;

• оренда і купівля обладнання;

• витратні матеріали;

• витрати на відрядження та транспортні витрати;

• інші витрати.

Приміщення та комунальні послуги — вказується вартість приміщень, які використовуються, експлуатаційних витрат (вода, опалення, електрику), включаючи орендовані та передані в постійне користування.

Оренда і купівля обладнання. Запишіть в розділ всі витрати з придбання або оренди обладнання, яке ви припускаєте використовувати в роботі за проектом. Сюди входить обладнання офісу, меблі, комп'ютери, копіювальні машини і т.д. Намагайтесь запитувати обладнання в розумних межах. Всіма можливими способами намагайтесь записати в бюджет якомога більше обладнання, отриманого з власних джерел, що продемонструє ваші потенційні можливості самофінансування. Цей розділ повинен включати всі додаткові витрати з доставки обладнання, встановлення, програмного забезпечення.

Витратні матеріали. Зазвичай до них відносяться канцелярське приладдя, тобто папір, ручки, папки, DVD. Наприклад, сюди можна включити вартість навчальних посібників, витрати на підписку, публікацію результатів і поштові витрати, якщо вони не винесені в окремий розділ.

Витрати на відрядження та транспортні витрати. Включіть сюди всі витрати, пов'язані з поїздками. Детально опишіть кожен пункт, не пишіть одразу великих сум без відповідних роз'яснень, щоб не викликати здивованих питань. Додайте сюди витрати на проїзд виконавців проекту транспортом, добові (з розрахунку на кожен день).

Інші прямі витрати. Сюди включіть все, що не ввійшло в попередні витрати. Наприклад, витрати на оплату конференцій, нарад і робочих семінарів, друк матеріалів і оголошень, вартість телефонних розмов.

2. Непрямі витрати. До непрямих, витрат належать витрати, які важко пов'язати з якоюсь конкретною діяльністю за проектом, але вони необхідні для виконання цілей і завдань проекту. Будь-який проект, що виконується в організації, коштує їй певних грошей. Вартість зносу основних фондів, амортизації капітального обладнання, загальні комунальні витрати (телефон, електрика та ін.) можуть бути кваліфіковані як непрямі. Іноді зручніше розташовувати подібні витрати все разом в кінці бюджету в розділі «непрямі витрати».

3. Оплата праці. У цій статті позначається оплата праці штатних співробітників і залучених фахівців (консультантів). Іноді грантодавці встановлюють максимальний відсоток від суми гранту, який може бути витрачений на цю статтю.

10. Подальше фінансування. Якщо ідея проекту буде розвиватися після його реалізації, треба вказати, з яких джерел передбачаються на це кошти.

11. Додатки. Додатки містять додаткові матеріали, що пояснюють зміст заявки. Додатки повинні бути стислими, оскільки наївно вважати, що хтось буде зацікавлено переглядати цілі томи додаткових матеріалів. У додатках зазвичай вміщують матеріал, досить важливий і корисний для проекту, але занадто детальний або громіздкий, щоб поміщати його в саму заявку. Як правило, фонди самі вказують, що саме їм хотілося б бачити в додатках. Ось які документи потрібні в більшості випадків:

— Супровідний лист керівника організації — коротку заяву, підписану керівником організації (якщо цей проект розроблений організацією). У листі стисло описується суть заявки, важливість і значимість пропонованого проекту. Лист повинен містити схвалення проекту.

— Копії Статуту організації та свідоцтва про реєстрацію.

— Установчий Договір (якщо є).

— Інформацію про банківський рахунок.

— Біографії (резюме) основних виконавців проекту.

— Інформацію про учасників проекту.

— Листи підтримки (якщо є).

— Матеріали, які підтверджують досвід організації в цій діяльності (ксерокопії газетних матеріалів, аудіо та відеоматеріали, друковані видання, брошури, буклети).

Опис може бути зроблено на бланку організації або на звичайному аркуші паперу.

Завершення — це період досягнення кінцевих цілей. Основний зміст робіт цієї фази полягає в наступному:

— організація рекламної компанії, проведення презентації;

— розробка методичних матеріалів;

— оцінка результатів проекту, підведення підсумків;

— складання звітів (інформаційного, фінансового).

Аналіз — визначення відповідності плану і виконання проекту поставленим цілям і завданням. В ході аналізу оцінюються стан і прогноз успішності виконання проекту відповідно до критеріїв, визначених на стадії планування. Головне, щоб у звіті було показано і доведено, що мета проекту досягнута. У звіт включаються всі організаційні документи (накази, розпорядження, інструкції), рецензії та відгуки, публікації в ЗМІ, листи подяки, фото, фінансові документи і інш.

Характерні риси успішних заявок:

• заявка точно відповідає всім вимогам фонду, добре опрацьована і написана;

• із заявки видно, що організація добре знає проблему, цільову групу і має досвід роботи в галузі, заявленої в проекті;

• проект, найкращим чином відповідає місії та стратегії розвитку організації;

• цілі та завдання чітко сформульовані, конкретні, логічні і піддаються вимірюванню;

• всі зобов'язання приймаються тільки для реально здійсненних цілей: технічних, бюджетних і календарних;

• відповідальність за управління портфелями проектів, програмами та проектами ретельно розподілена і неухильно реалізується;

• кожен проект планується, виконується і контролюється (управляється) так, щоб всі зобов'язання по ньому були виконані;

• команди управління проектом працюють спільно і відповідно до зобов'язань за програмними цілями, планами і графіками виконання проекту;

• чітко позначені і узгоджені критерії успіху.

Характерні риси невдалих заявок:

• мета проекту не відповідає пріоритетам програми або конкурсу грантів;

• місія організації не відповідає діяльності, заявленої в проекті;

• організація не має досвіду в цій галузі;

• концептуальна складність проекту;

• недотримання термінів та затримки у виконанні робіт;

• недостатня фінансова дисципліна: перевитрата коштів, фактичні витрати перевищують запланований бюджет;

• низька якість управління проектом і оцінкою його результатів;

• недостатньо ефективна взаємодія в проекті, низька якість управління ресурсами: занадто часті перемикання з одного виду робіт на інші, дублювання зусиль, неефективне використання фахівців;

• погано розроблений робочий план виконання проекту;

• бюджет проекту не відповідає (значно перевищує) проектній діяльності.

Резюмуючи, підкреслимо, що участь в проектній діяльності дає безліч переваг для розвитку бібліотеки:

— колектив підтверджує свій професіоналізм і здатність забезпечити нововведення;

— бібліотека, навіть при неповному фінансуванні, отримує впевненість в завтрашньому дні, оскільки не виключається можливість залучення додаткових коштів для реалізації проекту;

— участь в проектній діяльності дає фахівцям бібліотеки можливість самореалізації і стимулює їх до підвищення творчої активності.

Отже, пробуйте, творіть, і все вийде!

 

Перелік організацій, що надають грантову підтримку

Асоціація міст України : https://www.auc.org.ua/

Блог «Публічна бібліотека об’єднаної територіальної громади» НБУ ім. Ярослава Мудрого: http://oth.nplu.org/

Велика Ідея: Спільнокошт: https://biggggidea.com/

Громадські ініціативи України: Конкурси та гранти: http://ngonetwork.org.ua/category/%d0%ba%d0%be%d0%bd%d0%ba%d1%83%d1%80%d1%81%d0%b8-%d1%82%d0%b0-%d0%b3%d1%80%d0%b0%d0%bd%d1%82%d0%b8/

Децентралізація: карта донорів: http://donors.decentralization.gov.ua/

Міжнародна організація з міграції (МОМ): http://iom.org.ua/ua

Містки громадської активності: http://www.kultura.org.ua/?p=1207

Портал Громадський простір: https://www.prostir.ua/

Ресурсний центр Гурт: https://gurt.org.ua/news/grants/ Посольство США в Україні (https://ua.usembassy.gov/uk/education-culture-uk/ )

Співпраця з Німеччиною (GIZ): http://eeim.org.ua/uk/category/news/ https://www.giz.de/en/worldwide/32413.html

Український культурний фонд: https://ucf.in.ua/

УБА (https://ula.org.ua/255-programi-proekti )

 

Зарубіжні ресурси з фандрайзингу:

Каталог грантодавців, який ведеться з 1995 року : http://foundations.org

Міжнародна асоціація суспільних та корпоративних донорів: http://www.efc.be/ — European Foundation Centre (EFC)

Міжнародний портал про філантропію: http://foundationcenter.org/

Міжнародний портал для некомерційних організацій: http://www.guidestar.org

Міжнародний фонд “Відродження”: http://www.irf.ua/

Програма грантів HBCE:  http://hbce.com.ua/uk/grants/

 

Досвід застосування концепції «Проектне мислення для бібліотек»

І. Павленко, провідний бібліотекар

Запорізької обласної універсальної наукової бібліотеки ЗОР

 

Восени 2017 р. Запорізька ОУНБ за фінансової підтримки Посольства США в Україні відкрила в центрі «Вікно в Америку» технічну студію Makerspace, одним із завдань якої стало зацікавити місцевих школярів технічними спеціальностями через ознайомлення із захопливим світом новітніх технологій та опанувати основи робототехніки, електроніки, 3D-дизайну і 3D-друку, графічного дизайну, програмування, фотографії, архітектурного дизайну. Студія пропонує різноманітні формати навчання: тренінги, клуби, шкільні заняття з фізики та інформатики, курси та інш.

Насамперед команда працівників технічної студії, що склалася зі спеціалістів відділу документів іноземними мовами та відділу техніко-економічної літератури, провела дослідження аудиторії, використовуючи такі методи, як індивідуальні інтерв’ю з представниками цільової аудиторії (учні 5-9 класів) та експертами, обговорення в групах (My Career in Robotics – серія заходів із профорієнтації для старшокласників), відвідання аналогічних закладів – студій Makerspace в America House у Києві та Відні (Австрія), Fab Lab у Відні, Станції юних техніків Хортицького району м. Запоріжжя.

Задовго до відкриття технічної студії, навесні 2017 року центр «Вікно в Америку» провів у тестовому режимі серію заходів із профорієнтації для учнів старших класів My Career in Robotics. Метою цієї програми було зацікавити учнів інженерно-технічними спеціальностями. Під час таких заходів ми проводили опитування, спілкувалися зі старшокласниками щодо вибору майбутньої професії і з’ясували, що більшість із них уже зробили остаточний вибір, віддавши перевагу гуманітарним професіям. Ми інформували учасників про найперспективніші спеціальності, котрі забезпечують зайнятість і високий дохід, а також розповідали про тенденції невідповідності запиту з боку роботодавців та навичок робітників, які призводять до безробіття. Але учні були несхильні змінювати свій вибір чи хоча б обговорювати таку ймовірність.

Стало зрозуміло, що наш підхід є неправильним, і причин цього було дві. По-перше, ми працювали зі старшокласниками, не врахувавши, що вони вже вибрали професію. Тому, за рекомендацією керівника технічної студії Smart Kids Т. Жавжарової, наша команда сконцентрувала увагу на учнях 5-9 класів. Ця категорія школярів ще остаточно не визначилася з вибором професії і залишалася відкритою до порад, рекомендації, дискусій. Ми переконалися в цьому, провівши власне опитування та серію інтерв’ю. По-друге, під час спілкування з учнями ми апелювали до таких факторів, як перспективи працевлаштування та рівень заробітної плати. Однак, як показало дослідження, проведене аналітичним центром CEDOS, 50 % українських школярів вибирають професію, що відповідає їх інтересам, 29 % зважають на престиж майбутнього фаху, перспективи подальшого працевлаштування та рівень оплати, 16 %  учнів беруть до уваги поради батьків /друзів/ знайомих, вартість навчання та можливість навчатися за бюджетні кошти.

Систематизувавши результати дослідження цільової аудиторії, ми дійшли висновку, що:

  • заходи мають тривати не довше однієї години;
  • заходи повинні бути динамічними, розважальними, цікавими, веселими, практичними;
  • завдання мають бути достатньо простими для виконання;
  • основну увагу потрібно акцентувати на креативності, командній роботі, змаганнях.

Тож тепер ми пропонуємо найбільшу кількість програм для учнів 5-9 класів і, замість того, щоб презентувати, інформувати, переконувати, наполягати, — надихаємо, розважаємо, допомагаємо школярам розвинути технічні навички. Крім того, ми не апелюємо до їхньої логіки (наприклад, перспективи працевлаштування, заробітна плата), а фокусуємося на інтересах школярів.

 Важливим етапом нашої роботи стала генерація ідей. На основі отриманих результатів дослідження аудиторії та після серії обговорень і мозкових штурмів наша команда мала безліч ідей і жодних конкретних планів щодо їх втілення. Ми не розуміли, з чого треба починати. Тож вирішили скористатись одним із ефективних інструментів для розроблення інноваційних програм і послуг – концептуальною картою, про яку дізналися із посібника «Проектне мислення для бібліотек» (http://designthinkingforlibraries.com). Створюючи карту, ми відповідали на запитання, наведені у посібнику, візуалізували відповіді і досить швидко мали повну картину того, що саме робити і яким чином можна досягти поставлених цілей. Своє бачення ми виклали в програмі з професійної орієнтації учнів 5-9 класів.

Важливим етапом розроблення інноваційного бібліотечного проекту є створення і тестування прототипу програми чи послуги. Однією з ключових програм технічної студії Makerspace є навчання школярів основ 3D-дизайну і 3D-друку. Використавши навчальне відео професора Дж. Кейса (http:// www.fesora.net/page_id=456), працівники студії Makerspace опанували основи 3D-дизайну в програмі Autodesk 123 D.

Наступник кроком команди працівників технічної студії стало складання плану заходів і тестування його під час тренінгів із 3D-дизайну, що були проведені під час святкування Всеукраїнського дня бібліотек та фестивалю робототехніки GreenRoboFest. Майже 80% учасників цих тренінгів належали до цільової аудиторії (тобто це були учні 5-9 класів). Перед початком кожного тренінгу ведучі запитували учасників, чи вірять ті в можливість створення 3D-моделі робота лише за 30 хвилин? І хоча учасники не були впевнені у власних можливостях, усі вони впорались із завданням за півгодини. Ці заходи були дуже популярними.

На основі відгуків наших відвідувачів та результатів проведеного дослідження ми розробили таку структуру тренінгу:

1) 3D-дизайн (приблизно 30 хв.): учасники створюють модель робота ВВ8;

2) 3D-друк (приблизно 30 хв.): інструктор допомагає учасникам роздрукувати модель, котра друкується в малому розмірі задля економії часу;

3) онлайнова гра Challenge: Rodots! (учні грають, поки друкується модель).

Окрім тренінгів із 3D-дизайну та 3D-друку, технічна студія Makerspace пропонує відвідувачам:

  • тренінги з графічного дизайну “Кібернетичний футуризм”, під час яких дітлахів навчають працювати в графічних редакторах GIMP та Paint, надихають їх на творчістьі популяризують космонавтику;
  • клуб “Робототехніка”, де учасники вчаться програмувати роботів, працюючи з такими конструкторами, як Lego Mindstorms, Arduino, Makedlock Mbot;
  • майстер-класи, тренінги спільно з позашкільним навчальним закладом “Центр науково-технічної творчості молоді “Політ” (ПНЗ “ЦНТТМ “Політ”);
  • клуб “Програмування для дітей” (спільно з Code Club UA), а також курси програмування (спільно з Brain Basket Foundation);
  • клуб “Юні винахідники”, в якому школярі опановують основи електроніки та інженерії, використовуючи сучасні електронні конструктори (спільно з ПНЗ “ЦНТТМ “Політ”);
  • тренінги з робототехніки для вчителів інформатики та фізики, по закінченні яких учителі ознайомлюють своїх учнів з основами робототехніки.

Прагнучи популяризувати цифрову грамотність і наблизити результати досліджень і розробки в галузі робототехніки до громадськості, технічна студія Makerspace взяла участь у таких заходах:

  • Europe Code Week 2017 (1жовтня 2017 р.) студія долучилася до організації першого в Запоріжжі фестивалю робототехніки GreenRoboFest;
  • “Корисні STREAM-канікули” (21 жовтня-3 листопада 2017 р., 25 грудня – 5 січня 2018 р.). Завдяки цій ініціативі діти долучаються до науково-технічної творчості та STEM-освіти і відкривають для себе цікаві професії. У рамках кампанії проведено 5 тренінгів з робототехніки та графічного дизайну;
  • Ярмарок освіти (11 листопада 2017 р.): популяризувалися ресурси та програми студії, а також відбувалося ознайомлення з експозиціями інших організацій, що розвивають STEM-освіту в Запоріжжі.
  • European Robotics Week (17-26 листопада 2017 р.): було організовано 3 тренінга з робототехніки у співпраці з ПНЗ “ЦНТТМ “Політ”;
  • презентації для вчителів: працівники студії провели 5 презентацій для вчителів загальноосвітніх шкіл м. Запоріжжя.

Під час цих заходів команда технічної студії  Makerspace не лише популяризувала свої ресурси і програми, а й розширювала коло друзів.

Набутий досвід проектного мислення значно полегшив роботу і дав змогу успішно впоратися з поставленими завданнями, уникнувши помилок завдяки ретельній роботі на етапі планування і розроблення проекту. Тож ми рекомендуємо посібник “Проектне мислення для бібліотек” усім колегам, які шукають дієвий та ефективний алгоритм розроблення і впровадження інноваційних бібліотечних проектів.

// Бібліотечна планета. — 2018. — №2. — С. 17-19.

 

Проект “Надання інформаційно-консультативної підтримки внутрішньо-переміщеним особам в місті Мелітополі Запорізької області через систему публічних бібліотек”

І. Єфименко, директор Мелітопольської ЦБС,

Ю. Долинська, провідний бібліотекар,

 Мелітопольської ЦМБ

 

В результаті збройного конфлікту на Сході України громада м. Мелітополя постала перед проблемою внутрішніх переселенців. За неофіційними даними волонтерів та громадських організацій кількість вимушених переселенців становить 10-11 тис. осіб.

Крім допомоги таким людям на рівні центральної та міської влади, свою лепту намагається внести й централізована бібліотечна система м. Мелітополя Запорізької області.

З 2014 року у нелегкий для нашої країни час співробітники центральної міської бібліотеки спрямовують свої зусилля на допомогу тим, хто стикається з тимчасовими труднощами: переселенцям з Донецької, Луганської областей та АР Крим.

Найбільшим викликом для громади міста Мелітополя є соціальна адаптація вимушених переселенців, а основна проблема полягає у відсутності інформаційного центру для вимушених переселенців, який би сприяв соціальній адаптації, ресоціалізації вимушених переселенців.

Першою ластівкою в спробах обслуговування такої категорії користувачів став «Інформаційний куточок для ВПО», організований у читальному залі центральної бібліотеки влітку 2014 року, коли Мелітополь зіткнувся з потоком перших переселенців. Інформаційні буклети, розроблені співробітниками Інтернет-центру, надавали допомогу у роз’ясненні процедур, що стосуються питань грошової допомоги, пенсії, видачі паспортів, обліку та реєстрації місця проживання внутрішньо переміщених осіб.

Саме тоді у колектива бібліотеки виникла ідея, яку підтримала місцева влада — створити контактні центри для ВПО. 3 лютого 2015 року для більш ефективної підтримки людей зі сходу України на базі Інтернет-центру центральної міської бібліотеки за сприяння міської влади та відділу культури відбулося відкриття «Контактного центру для тимчасових переселенців».

В рамках проекту було придбано: комплект меблів, два комплекти комп’ютерного обладнання (ноутбук + навушники), мобільні телефони та картки поповнення рахунку мобільного телефону операторів MTC, Київстар. За час реалізації проекту надано послуги з відновлення втрачених контактів з близькими та родичами; створено «Інформаційний куточок для ВПО»; розроблено низку спеціальних буклетів, листівок з інформацією про адреси, контакти, час роботи підприємств та організацій, що опікуються проблемами вимушених переселенців; організовано 50 безкоштовних тренінгів з комп’ютерної грамотності. Також бібліотека допомагала в розшуку близьких та родичів через соціальні мережі та забезпечувала безкоштовне спілкування через мобільний зв’язок та Skype. За період роботи послугами центру скористалося близько тисячі відвідувачів.

За реалізацію проекту Міністерство культури України та Українська бібліотечна асоціація нагородили Мелітопольську центральну міську бібліотеку ім. М. Лермонтова грамотою і дипломом третього ступеня за ІІІ місце у Всеукраїнському конкурсі «Бібліотека року 2015». Спочатку мета проекту полягала у тому, щоб допомогти змушеним покинути свої домівки людям, знайти родичів в Україні та за її межами. Пізніше працівники бібліотеки надавали індивідуальні послуги не лише з розшуку рідних, а й в пошуку житла та оформлення  пропусків в зону проведення АТО.

Через те, що людей, які потребували допомоги у зв’язку зі зміною місця проживання, ставало дедалі більше, виникла потреба організувати постійні контактні центри на базі всіх бібліотек Мелітополя. Саме тому, централізована бібліотечна система міста у 2015 році взяла участь у конкурсному відборі проектних пропозицій в рамках проекту «Спеціальна ініціатива «Україна», який реалізується Німецьким товариством міжнародного співробітництва GIZ на замовлення Уряду Федеративної Республіки Німеччина.

Ініціативи були спрямовані на покращення послуг, що надаються внутрішньо переміщеним особам (ВПО) і населенню приймаючих громад та націлені на допомогу регіонам з найбільшою кількістю внутрішньо переміщених осіб, а саме: Харківська, Дніпропетровська і Запорізька області.

На конкурс проектів до 500 тис. грн. за програмою «Посилення можливостей територіальних громад до прийняття ВПО» було відправлено 22 проектні ідеї; на конкурс за програмою GIZ «Розвиток соціальної інфраструктури у зв'язку зі збільшенням кількості ВПО» — 4 проекти.

У березні 2016 р. переможцями конкурсу по першій програмі стали: централізована бібліотечна система Мелітополя (проект «Надання інформаційно-консультативної підтримки внутрішньо переміщеним особам в місті Мелітополі Запорізької області через систему публічних бібліотек»), дві міські лікарні (забезпечення комфортних умов перебування в медичних стаціонарах).

Завдяки фінансовій підтримці німецького товариства міжнародного співробітництва «GIZ» та місцевої влади м. Мелітополя у п’яти публічних бібліотеках міста, які територіально розташовані у різних мікрорайонах, створено п’ять Інформаційно-контактних центра для внутрішньо переміщених осіб та місцевої громади. Кожний центр оснащений 5 робочими місцями для вільного доступу до Інтернету. А це — 25 ноутбуків, 5 телевізорів, 5 принтерів та меблі  (5 книжкових вітрин, стійки для поліграфічної продукції) для проведення навчальних тренінгів.

Крім цього, в центральній дитячій бібліотеці ім. А.Гайдара обладнано інтерактивний дитячий куточок, в якому перебувають під наглядом діти вимушених переселенців та городян в той час, коли їх батьки користуються послугами інформаційно-контактного центру.

Також за програмою «Бібліоміст» було передано безоплатно програмне забезпечення Windows 10 та MS Office 2013 (25 комплектів). З міського бюджету були виділені кошти на придбання 5 комплектів охоронної сигналізації, на ремонт у дитячій бібліотеці ім. А. Гайдара та закуплено меблі для читального залу.

У центрах надаються такі безкоштовні послуги для внутрішньо переміщених осіб та місцевої громади:

— безкоштовний доступ до мережі Інтернет, доступ до WI-FI;

— пошук інформації в мережі Інтернет (консультації, індивідуальні та групові навчання);

— зберігання інформації на флеш-карту;

— друкування матеріалів, сканування та копіювання документів;

— оформлення електронних перепусток для перетину лінії розмежування у зоні проведення Антитерористичної операції через сервіс Служби безпеки України https://urp.ssu.gov.ua;

— пошук роботи в мережі Інтернет (консультації, індивідуальні та групові навчання);

— пошук втрачених контактів з родичами і друзями та спілкування з ними у соціальних мережах, шляхом відео-конференцій (консультації та навчання), Skype;

— створення або приєднання до наявних електронних петицій Президенту України, Кабінету Міністрів України, Запорізькій обласній державній адміністрації, Мелітопольській міській раді (консультації та навчання);

— відправка електронного звернення до органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування через сервіс Урядового контактного центру http://ukc.gov.ua (консультації та навчання);

— замовлення та отримання державних онлайн-послуг через сервіс «Портал державних послуг» https://igov.org.ua (консультації та навчання);

— допомога в оформленні житлових субсидій через сервіс «Все про житлові субсидії» Міністерства соціальної політики України http://www.mlsp.gov.ua (консультації та навчання). Безкоштовний роздрук форм анкети та декларації для оформлення субсидії, сума призначеної субсидії з офіційного сайту  Мелітополя http://subsidii.mlt.gov.ua/;

— оплата послуг через системи Інтернет-банкінгу: комунальні послуги, придбання квитків на транспорт тощо (консультації та навчання);

— пошук офіційної публічної інформації через сервіс «Законодавство України» Верховної Ради України http://zakon.rada.gov.ua (консультації та навчання);

— проведення навчальних тренінгів з основ комп’ютерної грамотності;

— проведення тренінгів з працевлаштування  у партнерстві з міським центром зайнятості та громадськими організаціями.

Також завдяки технічній підтримці німецького товариства міжнародного співробітництва «GIZ»:

— на базі бібліотеки ім. М. Горького запрацювали безкоштовні курси з основ програмування в рамках програми Technology Nation (з листопада);

— бібліотеки ЦБС три роки поспіль є Пунктами супроводу у реалізації Громадського проекту «Бюджет міських ініціатив», який дозволив мешканцям міста, зокрема ВПО, які мешкають у м. Мелітополі, взяти участь в розподілі бюджетних коштів для поліпшення життя міста.

Результати впровадження проекту повністю відповідають його меті, яка полягає у сприянні соціальній адаптації та ресоціалізації внутрішньо переміщених осіб, котрі тимчасово перебувають у Мелітополі, шляхом відкриття мережі Інформаційно-контактних центрів для громади на базі публічних бібліотек міста.

В 2017 році Інформаційно-контактні центри відвідало 23280 користувачів, з них – 2711 внутрішньо переміщених осіб.

 

Проектна діяльність – формула успіху бібліотек м. Токмака

М. Таран,

директор Токмацької міської ЦБС

 

Сьогодні публічна бібліотека — це довідковий, інформаційний та освітній центр, що надає можливість для вільного розвитку особистості. Бібліотеки Токмацької міської централізованої бібліотечної системи є найбільш доступним культурним закладом для місцевої громади. Проектна діяльність бібліотек міста стала провідним напрямком її інноваційної діяльності, адже вона передбачає процеси соціального партнерства та залучення коштів. Грантові проекти дозволили отримати додаткові ресурси як для розвитку бібліотек, так і для покращення якості життя усієї громади, шляхом об’єднання партнерських зусиль з іншими інституціями, органами державної влади та місцевого самоврядування, громадськості.

У цьому контексті централізована бібліотечна система м. Токмака має значний досвід проектної діяльності. З 2009 року працівниками бібліотек подано більше 20 заявок на отримання грантів міжнародних благодійних організацій, у 14 отримали перемогу.

Розпочала цей шлях ЦБС м. Токмака, яка у 2009 році виграла грант у проекті «Інтернет для публічних бібліотек (LEAP-VІІІ)» від Відділу преси, культури і освіти Посольства США в Україні. В рамках проекту був створений центр вільного доступу до офіційної інформації в центральній міській бібліотеці, запроваджено нові бібліотечні послуги з безкоштовним доступом до мережі Інтернет, мешканців міста та району безкоштовно навчають комп’ютерної грамотності та основам пошуку інформації в інтернеті. Після успішного старту центральна міська бібліотека починає поширювати власний досвід проектної діяльності в інші бібліотеки міста. Так, у 2012 році всі бібліотеки ЦБС розпочали реалізацію проекту «Організація нових бібліотечних послуг з використанням вільного доступу до Інтернету» від всеукраїнської програми “Бібліоміст” за ініціативи "Глобальні бібліотеки" Фонду Білла і Мелінди Гейтс.

Впровадження новітніх інформаційних технологій відкрила нові можливості використання ресурсів мережі Інтернет у проведенні нетрадиційних заходів (інтернет-мандрівок, веб-оглядів, скайп-конференцій, віртуальних виставок та подорожей тощо). Бібліотекарі виконують роль інформаційного менеджера та гіда для членів своєї громади, надають допомогу у пошуку роботи і відкритті власної справи непрацюючим, використовують законодавчі бази Інтернету для надання правової інформації.

Проектна діяльність змінила професійну свідомість бібліотечних працівників, спонукала їх до пошуку реальних можливостей вирішення нагальних проблем, до освоєння нових знань, умінь та навичок впровадження проектного менеджменту.

До переліку найбільш вдалих реалізованих проектів бібліотеками міста можна віднести наступні ініціативи (у хронологічному порядку):

  • «Взаємодія у творчому процесі — запорука інтеграції ВПО і розвитку громади» впроваджено в співпраці з молодіжною громадською організацією «Інститут громадського розвитку «Ортега-і-Гасет», за фінансової підтримки від громадської організації КримSOS і Агентства ООН у справах біженців, що був спрямований на подолання стереотипів, сприяння психологічному розвантаженню ВПО, на досягнення суспільного діалогу, соціальної згуртованості у громаді, яка приймає. В рамках проекту відбувались заходи з арт-терапії, творчі майстерні; йога-терапія; фотосесії; участь в аматорському театрі.
  •  «English Access Microscholarship Program» — навчальна програма з вивчення англійської мови для обдарованих та вмотивованих на особистісний розвиток дітей віком від 13 до 15 років. Даний проект є ініціативою Посольства Сполучених Штатів Америки в Україні та Державного департаменту США. Загальне керівництво і координування проекту здійснюється неурядовою організацією Project Harmony, Inc. Ukraine (2015-2017).
  •  «Відновлення психоемоційного стану дітей за допомогою творчості» за програмою «HEART», за підтримки міжнародної неурядової організації Save the Children, направлений на вдосконалення методів навчання та зцілення дітей через творчість, в тому числі для дітей-переселенців, дітей соціально-вразливих категорій та дітей, що пережили кризисні ситуації (2016).
  • "Простір дитячого розвитку" за програмою захисту дітей міжнародної неурядової організації Save the Children, в рамках якого в дитячій бібліотеці відремонтована кімната, придбано нові меблі, матеріали для творчості і навчання, іграшки, бібліотеку оснащено дидактичним обладнанням, навчальними дошками та іншим. Книгарню безкоштовно відвідують діти міської громади, в тому числі діти-переселенці. У “Просторі” вони грають, навчаються, отримують емоційну та практичну допомогу (2016).
  • "Мобільна бібліотека" — за підтримки міжнародної неурядової організації Save the Children. Метою проекту була популяризація читання та допомога в соціалізації дітей-переселенців (2016).
  • «Інтеграція ВПО — простір взаємодії для розвитку громади» проект реалізовувався Міжнародною організацією з міграції, Представництво в Україні, за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ (МЗС) Норвегії, було створено ресурсний центр для сімей ВПО, в рамках якого було проведено капітальний ремонт приміщення абонементу та читальної зали центральної дитячої бібліотеки (2015-2016).
  • «IDEA за підтримки Microsoft YouthSpark», за підтримки корпорації Microsoft в межах проекту, що реалізується на території України організацією «PH International» на базі центральної бібліотеки проходять навчальні курси "KODU GAME LAB: візуальне та об'єктно-орієнтоване програмування" для учнів та студентів міста (2017).
  • Молодіжний хаб «YouthHUB – «OpenMind» — в рамках проекту "Зміцнення спроможності українських територіальних громад до прийняття внутрішньо переміщених осіб в Україні", що виконується компанією Deutsche Gesellschaft fur Internationale Zusammenarbeit(GIZ) GmbH. Створено креативний простір, який обладнано сучасною комп'ютерною технікою та зручними меблями. У молодіжному просторі можна вільно почитати, пограти в ігри, подивитись фільм, корисно провести час, позитивно відпочити у колі однодумців, опинитись у центрі подій, бо це місце обміну ідеями, думками та враженнями (2017).
  • «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС), виконувався Асоціацією міст України у партнерстві з Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), направлений на посилення спроможності громад, інформування та залучення громадськості до процесу реформ децентралізації, надання можливостей для їхнього формування та подальшого стабільного розвитку (2017-2018).
  • «Токмак – майстерня партисипації», у партнерстві з громадською організацією «Інститут громадського розвитку «Ортега-і-Гасет»» та Токмацькою міською радою. Програма фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (GIZ) щодо впровадження громадського бюджету, як інструменту для залучення мешканців міста до прийняття рішень.

Бібліотеки міста Токмак виступають центром неформальної освіти з проектного менеджменту, де навчають писати проектні заявки, оволодівати різноманітним інструментом підготовки, реалізації та управління проектами для представників місцевої виконавчої влади та органів самоврядування, громадських організацій, працівників різних сфер діяльності, активістів громади, учнівської та студентської молоді. Особлива роль відводиться практичному навчанню, тобто написанню проектних заявок на участь в оголошених конкурсах, в тому числі конкурсі проектів Громадського бюджету м. Токмака (2017-2018).

Завдяки проектній діяльності ЦБС м. Токмака, участі у різноманітних грантових  проектах значно розширився спектр надання послуг та покращилось матеріально-технічне забезпечення бібліотек. Бібліотека стала активною інституцією розвитку, консолідуючим центром дієвих перетворень в громаді. Подальша стратегія повноцінного розвитку бібліотек ЦБС м. Токмака полягає у їх модернізації, автоматизації ведення технологічних процесів, перетворенні бібліотек у поліфункціональні (інформаційні, культурно-освітні, духовно-краєзнавчі, дозвіллєві, консультативні) центри громади. Бібліотеки централізованої бібліотечної системи міста Токмак мають здійснити ще багато планів і задумів завдяки активній участі у проектній діяльності.

 

Проект ПУЛЬС «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування» на Мелітопольщині

А. Бондаренко, директор Мелітопольської ЦРБ

 

В Мелітопольському районі проект ПУЛЬС реалізується Мелітопольською центральною районною бібліотекою та громадською організацією «Українська асоціація міст, що навчаються». На початок підготовки до участі у цьому проекті в Мелітопольському районі не було створено жодної ОТГ, проте ми вирішили долучитися до цього процесу, щоб допомогти прискорити реалізацію комплексу заходів з реформи децентралізації в нашому районі за рахунок просвітницької роботи бібліотечних установ району. Чому саме наша команда? Бо ми маємо попередній досвід успішної спільної роботи в проектах щодо розвитку бібліотек як культурно-освітніх центрів і маємо бажання продовжувати разом цю суспільно-корисну діяльність.

Що таке децентралізація? Що чекає на об'єднані громади? Чи виграють люди від реформи? Яку функцію будуть виконувати бібліотеки в новостворених громадах? Яка роль бібліотекарів і громадських активістів в інформуванні населення? Саме ці питання стали основними під час 4-денного семінару бібліотекарів та громадських діячів зі всієї України, який з 14 по 17 серпня проходив в Чернігівській міській бібліотеці ім. М. Коцюбинського під гаслом «Моя громада — мій добробут». На навчання до Чернігова з’їхались представники з різних куточків України: з Хмельницької, Одеської, Запорізької, Луганської, Донецької, Рівненської та Чернігівської областей. Учасників було відібрано на конкурсній основі. Кожна команда включала представника громадського сектору та бібліотекаря. Під час навчання-тренінгу учасники виконували практичні завдання, спілкувалися з представниками уже створених громад, обговорювали проблемні ситуації, та обмінювались думками з експертами.

І вже з жовтня бібліотечні працівники впроваджували ряд інформаційно-просвітницьких заходів в своїх громадах, щоб допомогти людям розібратися в особливостях децентралізації, зруйнувати стереотипи, не чекати примусового об’єднання, втрачаючи час для розвитку.

14 жовтня під час святкування дня села Терпіння ГО «Українська асоціація міст, що навчаються» разом з Мелітопольською центральною районною бібліотекою організували консультаційний пункт «Запитай про децентралізацію у бібліотекаря», де мешканців села знайомили з новими можливостями створених в процесі децентралізації територіальних громад.

Люди активно цікавилися питаннями децентралізації та виявляли бажання поспілкуватися про важливі питання об’єднання територіальних громад, а серед наших відвідувачів були і зовсім юні учні шкіл та училищ, працівники закладів культури та освіти, сільради, пенсіонери. Усі бажаючі одержали наочні матеріали стосовно структури та повноважень органів об’єднаної територіальної громади, в яких  змістовно розписані вимоги до голови ОТГ, депутатів від кожної громади, старости, ради та її виконавчого комітету, відділів, служб та управління.

Пізнавальний «сільський шопінг» влаштували активісти проекту ПУЛЬС. Наразі в селищі Мирне та селі Новопилипівка триває процес утворення об’єднаної територіальної громади і для мешканців цих населених пунктів ці питання є дуже актуальними. Саме тому 27 жовтня в селищі Мирне на ринковій площі протягом дня працював вуличний консультаційний пункт «Запитай про децентралізацію у бібліотекаря». Ринок для проведення нашого заходу було обрано не випадково. Адже на цій території щоранку перетинаються шляхи мешканців селища Мирне, які роблять покупки, та мешканців с. Новопилипівка, які реалізують тут власну сільськогосподарську продукцію.

Більшість мешканців обох територій підтримують реформу. Обидві сторони найбільш цікавили важливі для кожного аспекти життя – подальша організація медичного обслуговування, робота закладів освіти, культури, налагодження транспортного сполучення. Щоб задовольнити більшість питань люди активно знайомились з інформаційними матеріалами, які дають уявлення про процес децентралізації в Україні. А щоб «сільський шопінг» був ще більш комфортним та зручним — усі бажаючі отримали фірмову сумку «Моя громада – мій добробут».

Гра «Світ Громад». Цього разу члени громадської організації «Українська асоціація міст, що навчаються» вирішили в якості інструменту активізації мешканців сіл району, небайдужих до процесів децентралізації, застосувати гру «Світ Громад». Ця гра – перша українська настільна кооперативна стратегія у жанрі соціального стимулятора. Ігрові події максимально наближені до реального життя і перемогти у грі можна тільки усім гравцям разом. Гра задумана і розроблена як інструмент навчання тих, кому не байдужий розвиток своїх громад. Учасники мали змогу випробувати себе у різних соціальних ролях, поглибити знання щодо закономірностей розвитку громади, а головне – знайшли підтвердження того, що особистий успіх залежить від успіху громади, і навпаки сильна громада може бути побудована там, де є місце успіху кожного!

Жива бібліотека «Моя громада – мій добробут». Участь у зустрічі взяли мешканці смт. Мирне та навколишніх сіл, представники органів місцевого самоврядування району та громадські активісти, працівники місцевих підприємств та організацій, співробітники районних бібліотек.

Формат «живої бібліотеки» передбачав спілкування «читачів» з «живими книгами» – експертами з питань проведення реформи децентралізації. Невимушеній атмосфері та комфортному, відвертому спілкуванню сприяли ароматний чай та запашна кава зі смаколиками, про які завчасно подбали організатори. Експерти розповіли учасникам заходу про децентралізацію, особливості створення об’єднаних територіальних громад в Мелітопольському районі, поділилися з присутніми своїми враженнями від поїздки до Польщі та розповіли про досвід реформ наших сусідів у галузі медицини, освіти, культури, організації виробництва.

Бібліотечні працівники сільських бібліотек району займали активну громадську позицію, вели широку інформаційну та роз’яснювальну роботу серед місцевого населення з питань децентралізації, стали дієвими учасниками реформи.

 

Проектна діяльність як один з найважливіших інструментів інноваційного розвитку бібліотеки

Л. Синєпольська,

бібліограф Чернігівської центральної районної бібліотеки

 

Функціонування бібліотек у нинішніх соціально-економічних умовах потребує від бібліотечних фахівців активного вивчення кращого досвіду зарубіжних та вітчизняних книгозбірень, використання маркетингових аспектів в управлінні діяльністю, проектного менеджменту. Робота за проектами дає можливість вирішувати актуальні проблеми в  організації обслуговування населення, допомагає залучати потенційних спонсорів, зацікавлені організації, сприяє підвищенню іміджу бібліотеки серед місцевої горомади, поширенню інноваційних змін.

В Чернігівській районній центральній бібліотеці реалізуються кілька проектів. Проект «Тренінги з англійської мови у сфері програмування для випускників програми Access» (Access Alumni Technology Project) надав можливість випускникам програми Access поглибити свої знання англійської мови в IT-сфері, розвинути теоретичні та практичні навички програмування і створення мобільних додатків. Проект здійснювався за підтримки Посольства США в Україні і впроваджувався міжнародною неприбутковою організацією Project Harmony (також відома як PH International) у співпраці з українськими неурядовими організаціями.

У листопаді 2017 року відбулося урочисте відкриття проекту за участі аташе з питань культури та освіти Посольства США в Україні Шона О’Хара, помічника аташе з питань культури Посольства США в Україні Лілії Шило та директора НГО Project Harmony Inc Андрія Гайдамашка. Проект складався із двох компонентів: перший — заняття англійської мови з наголосом на комп'ютерні технології; другий — заняття із програмування та створення мобільних додатків. Учасники запропонували свої ідеї щодо корисного та влучного використання і поширення ІКТ, представили музичні номери та провели веселий інтерактив, у якому охоче взяли участь і вельмишановні гості. Загалом панувала тепла, дружня атмосфера, відчувалися відвертість та люб’язність. Звичайно ж, увесь захід провели англійською мовою.  Підсумкове заняття відбулося 30 травня 2018 року. У липні випускники програми Access взяли участь у літньому саміті випускників програми Access, який відбувся у місті Київ.

У 2017 року Чернігівська центральна районна бібліотека та громадська організація «Громадський контроль в Чернігівському районі», брали участь у проекті «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС), що виконується Асоціацією міст України (АМУ) в партнерстві з Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів IREX/Україна за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Проект направлений на посилення спроможності громад, надання можливостей для їхнього формування та подальшого стабільного розвитку. Умовами проекту передбачена спільна командна робота бібліотеки та громадськості, яка спрямована на інформування та залучення громади до процесу реформ децентралізації. Активну участь у даному проекті беруть представники Чернігівської селищної ради, громадська організація «Платформа розвитку. Діалог. Дія. Добробут» та місцеві молодіжні ради.

У бібліотеках громади оформлені стенди з інформаційними матеріалами стосовно децентралізації: структура та повноваження посадових осіб об’єднаних територіальних громад, старост, функціонування державних установ, надання адміністративних послуг в об’єднаних територіальних громадах тощо. Протягом травня-липня цього року в районній бібліотеці проводився цикл заходів «Моя громада — мій добробут»: тренінг у форматі живої бібліотеки «Децентралізація — зміни заради майбутнього»; інформаційний ярмарок «Моя громада — мій добробут»; тренінг із застосуванням гри «Світ громад». Учасниками та спостерігачами тренінгу «Моделювання розвитку громади» були працівники органів місцевого самоврядування та виконавчої влади, приватні підприємці, пенсіонери, безробітні, молодь, громадські діячі, працівники освіти, культури, торгівлі.

Підсумковим заходом проекту у 2018 році стала інформаційна година «Чернігівська громада – життя після об’єднання». Присутність багатьох експертів дала можливість її учасникам обговорити різні нагальні проблеми громади.

У проекті «Зміцнення спроможності Українських територіальних громад до прийняття внутрішньо-переміщених осіб в Україні», що реалізується німецькою федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH, Чернігівська центральна районна бібліотека бере участь з 2017 року. Метою проекту є створення на базі читального залу книгозбірні сучасного інформаційного та культурно-просвітницького центру, вільного доступу жителів громади до інформації на різних носіях, публічного простору нового типу, платформи для самоорганізації активної спільноти, майданчику для проведення форумів, конференцій, тренінгів, майстер-класів, простору для роботи, навчання, відпочинку та розвитку особистості.

Чернігівська центральна районна бібліотека знаходиться в центрі громади, і тому було вирішено створити молодіжний HUB, який буде обладнано сучасними меблями (складні стільці, безкаркасні дивани та крісла, односторонні стелажі), комп'ютерами та мультимедійним обладнанням (проектор, багатофункціональний пристрій, екран) для спільної комфортної роботи наших користувачів. Нині розроблена проектно-кошторисна документація на капітальний ремонт приміщення читального залу, комунікацій водопостачання та водовідведення. Відкриття HUB стане можливим за сприяння GIZ. Сподіваємося, що найближчим часом молодіжний HUB запрацює і кількість відвідувачів до бібліотеки збільшиться.

Сьогодні українське суспільство переживає зміни, пов'язані з реформою децентралізації державної влади в Україні та створенням об’єднаних територіальних громад. Бібліотеки, як соціальні заклади, здатні позитивно впливати на формування культурного середовища в громаді, доносити інформацію до широкого кола людей. Проектна діяльність стає рушійною силою для розвитку бібліотеки, сприяє впровадженню у нашу діяльність нових інформаційних технологій, створенню центрів вільного доступу до інформації, запровадженню нових бібліотечних послуг з безкоштовним доступом до мережі Інтернет. Проектна діяльність змінює професійну свідомість бібліотечних працівників, спонукає їх до пошуку реальних можливостей щодо вирішення нагальних проблем.

 

Використані джерела

 

1. Лоюк І. Складаємо грантову заявку: Збірник інструкцій як скласти грантову заявку та пояснення щодо окремих її розділів. — Київ. — Серія “Посібники для неурядових організацій”. — 2018. — 18 с.

2. Проектная деятельность библиотек: пишем заявки, реализуем проекты [Електронний ресурс]. — Режим доступа: http://www.libamur.ru/sites/libamur/files/proektnaya_deyatelnost_bibliotek_vyorstka_0.pdf .- Назва з екрану.

3. Проектная деятельность в библиотечном формате [Електронний ресурс]. — Режим доступа: http://m.ngonb.ru/docs/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%81%D1%82%D1%8B/%D0%9F%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D1%86%D0%B8%D0%B8/proektnaya%202014.pdf . — Назва з екрану.

4. Суслова И.М., Злотникова З.И. Проектная деятельность библиотек: научно-практическое пособие. — М.: ФАИР-ПРЕСС, 2005. — 176 с.

5. Цільові програми і проекти в діяльності бібліотек: методика складання і організація роботи. Вип. 2/ Упоряд. І.Є. Луньова. — Дніпропетровськ: ДОУНБ, 2006. — 70 с.

6. Щирикова Л.Д., Яценко Н.В. Социально-ориентированная проектная деятельность в библиотеке: научно-практическое пособие. — М.: Литера, 2010. — 94 с.