Розпочати перший випуск аналітичного огляду «Бібліографічні ідеї та технології» за 2008 рік хотілося б серією статей видатного бібліотекознавця, професора А.Соколова «Напоминаем о собственном достоинстве: Очерки по истории библиотечно-библиографической интеллигенции ХХ века» (Библиотека. – 2007. — № 10,11). Автор згадує лист, який надійшов до редакції журналу «Библиотековедение» від співробітниці Свердловської обласної бібліотеки для дітей та юнацтва. Авторка листа говорить про тяжку кризу, яка охопила бібілотеки в ХХІ сторіччі та намагається проаналізувати її причини. По-перше, це витіснення книжково-журнальної комунікації електронною, а звідси і скорочення читацької аудиторії, по-друге, надання соціального престижу бібліотечної професії в умовах ринкової економіки через нездатність бібліотек до комерційної самоокупності і по-третє, відсутність державної підтримки, оскільки сучасна влада не має потреби в бібліотеках як в опорних ідеологічних базах, а розглядає їх як утриманський («иждивенческий») тягар. Бібліотечний соціальний інститут залишився наодинці з собою, ні допомоги, ні захисту очікувати нізвідки. «Нас заганяють в принижену соціальну позицію, а ми як завжди невибагливі щодо реальних товаро-грошових відносин, чесні, чисті та добрі… Нас оцінюють так низько, що далі тільки даром. Чому так відбувається?» Ці слова зміг написати не боязливий обиватель, а гордий професіонал, володіючий почуттям власної гідності.
Статті А.Соколова проникнуті однією ідеєю: тільки бібліотечно-бібліографічна інтелігенція може стати гарантом майбутнього бібліотек. Але це повинні бути не сумні невдахи з бібліотечними дипломами, а інтелігенти – книжники, горді за свою професію і знаючі собі ціну. Ось про це і говорить автор в своїх нарисах.
І на закінчення цієї теми звертаємо увагу спеціалістів на статтю Н.І.Єльмікеєвої «Актуализация профессиональной компетенции библиографа» (Библиография. – 2007. — № 6). Шанованою і престижною професія бібліографа буде тільки тоді, — говориться в статті, коли професійні знання будуть відповідати мінливим потребам суспільства та адаптованими до нових потреб самої професії. А це можливо тільки у разі внутрішньої мотивації, бажання вчитися. Про умови, створені для підвищення рівня знань співробітників Національної бібліотеки Республіки Марій Ел, і розповідає головний бібліограф цього закладу. Деякі форми і методи роботи в цьому напрямку мають привернути увагу бібліографів та методистів районних бібліотек. Серед останніх: виробничі заняття, аналіз складних ситуацій, які виникають у процесі довідково-бібліографічного обслуговування, практичні форми занять «навчився сам – навчи колегу», обмін досвідом, засідання «круглого столу» на такі теми: «Актуальні проблеми професійної діяльності», «Краєзнавчий аспект бібліографічної діяльності», «Бібліограф у конкурентному інформаційному середовищі», конкурс професійної майстерності на виконання бібліографічної довідки підвищеної складності. Головна ж мотивація – задоволення своєю працею, бажання вчитися, що неможливе без любові до професії.
В статті «Избыточная информация как средство достижения пертинентности» (Библиография. – 2007. — № 6) автор, М.Ю.Нещерет виголошує парадоксальну думку: «чим більше інформаційного шуму, тим комфортніше користувачу». Вона намагається обґрунтувати ще одну нею ж сформульовану тезу «надлишкова інформація – це один із засобів досягання пертинентності». При оцінці якості бібліографічного пошуку ми користуємося критерієм релевантності, як об’єктивним фактором відповідності отриманої інформації запиту користувача (тобто відповідь повинна бути ідентична темі запиту). Петринентність має відмінність від інших критеріїв оцінки результатів пошуку: якість тут визначає сам користувач. При виконанні такого виду запитів потрібний творчий підхід до бібліографічного пошуку, вміння нестандартно мислити та зпрогнозувати очікуваний результат пошуку користувачем. Це, як правило, відбувається при невизначеності інформаційних потреб. Щоб було більш зрозуміло, автор наводить приклад з бібліографічної практики. Користувач цікавиться каталогом китайських марок із зображенням орхідей. Такого видання в бібліотеці не було, але бібліограф, керуючись не стільки логікою, скільки інтуїцією, пропонує атлас – визначник орхідей і, як кажуть, попадає „в точку”. Користувачу потрібна була інформація про цю дивовижну квітку, яку він бачив тільки на китайській марці. Таким чином, на запит користувача (каталог китайських марок) бібліограф видав нерелевантну, надмірну інформацію (атлас-визначник орхідей), яка виявилась пертинентною, якщо оцінити її відповідність істинній потребі користувача. Ще багато цікавих фактів наводить автор статті, яка безумовно, буде корисною в плані підвищення професійного кругозору.
Проблемами та завданнями сучасних наукових бібліотек є удосконалення бібліотечно-інформаційних технологій. З цією метою постійно ведуться наукові дослідження, а найбільш вагомі з них насамперед оприлюднюються на наукових форумах.
У Києві 9-10 жовтня 2007 року у Національній бібліотеці України імені В.І.Вернадського відбулася міжнародна наукова конференція «Інтранет/екстранет-ресурси в наукових бібліотека». Мета форуму – визначення напрямів розвитку бібліотек в умовах переходу до суспільства знань, забезпечення інтеграції бібліотек України у світову інформаційну інфраструктуру та посилення їх ролі в реалізації державної інформаційної політики. Міжнародна конференція працювала в пленарному та секційному режимах. Оглядова інформація про роботу конференції викладена на сторінках журналу «Бібліотечний вісник» (2007. — № 6). Ми пропонуємо ознайомитися з роботою секції «Бібліотечно-інформаційне обслуговування в умовах розвитку електронного середовища». Вона дасть уяву про наукове життя бібліотек та проблеми, які по стоять перед ними.
Зацікавить спеціалістів стаття О.Кирнишевої «С властью – за одним столом» (Библиотека. – 2007. — № 9). Зам. директора ЦБС м. Петрозоводська розповідає про загальноміську програму «Електронний Петрозаводськ». Адміністрація міста розмістила на базі 4-х філіалів соціально-культурного центра свою інформаційну базу для інтерактивного зв’язку з населенням. Мешканці міста активно користуються онлайновою формою контакту з адміністрацією міста через віртуальну приймальню, де вони можуть звернутися із запитаннями до голови самоуправління чи чиновника адміністрації. Кожна скарга, побажання чи пропозиція відправлені жителями через електронну пошту, вже через декілька годин попадає на стіл керівника, відповідального за даний напрямок роботи. Відповіді розміщуються на сайті не пізніше ніж 30 днів або відправляються за вказаною поштовою адресою. В результаті такого спілкування виникає ефект «присутності за одним столом». Відкриття центрів громадського доступу на базі бібліотек привернуло увагу багатьох керівників підприємств міста, які звернулися з проханням про проведення семінарів, курсів підвищення кваліфікації. Цей досвід вартий уваги спеціалістів – практиків для упровадження в своїх регіонах.
Головний бібліотекар відділу електронної інформації Маріупольскої центральної бібліотеки в статті «Создание краеведческих компакт-дисков как инструмент информационной работ» (Бібл. форум. – 2007. — №4) знайомить нас із найефективнішими засобами доведення краєзнавчої інформації до користувачів, які застосовуються в ЦБ імені В.Г.Короленка. Передусім, автор зупиняється на створенні електронних тематичних ресурсів (папки-дос’є з краєзнавства). На сьогодні в бібліотеці нараховується 53 папки, які вміщують біля 4 тис. документів. Це текстові та графічні файли, карти і фотодокументи. Тематика папок вдало відтворює життя міста з усіх аспектів: економіка, політика, соціальна сфера, охорона здоров’я, культура, історія та ін. Ці електронні ресурси, створені шляхом сканування інформації з місцевих та регіональних ЗМІ та пошуку її в мережі Інтернет, користуються великою популярністю в населення. Нарівні з БД «Краєзнавство» фонд бібліотеки поповнюється оптичними дисками з інформацією про екологію міста, національні меншини, які проживають в регіоні, про підприємства міста та ін.
Використовуючи готові мультимедійні продукти, бібліотека розпочала створювати власні електронні ресурси. Перший з них – компакт-диск «Краєзнавчі простори Маріуполя». Диск складається з деяких розділів, які підібрані так, щоб читач міг не тільки прочитати ту чи іншу інформацію, але й здійснити цікаву прогулянку по старих вулицях міста, познайомитися з символікою з часів Кальміуської паланки до наших днів. Автор настільки детально описує наповнення розділів компакт-диску, їх оформлення та використання, що мимоволі приходить бажання розпочати таку роботу й у своїй бібліотеці.
З розвитком інтернету бібліотеки отримали і нову категорію користувачів – віртуальних. В останні роки з‘явилися нові послуги їхнього обслуговування: пошук в електроних каталогах, віртуальне довідково-бібліографічне обслуговування, віртуальні виставки тощо. В статті «Віртуальна виставка: нова послуга бібліотеки» (Вісн. Кн. палати. – 2007. — № 11) аспірантка Рівенського державного гуманітарного університету Л.Трачук зробила спробу проаналізувати особливості організації віртуальних виставок, що представлені на сайтах українських бібліотек, визначити їх місце в системі електронних інформаційних ресурсів. Більш детально зупиняється на вдалих експозиціях, називаючи їх переваги перед іншими. Незважаючи на деякі недоліки в їх організації, автор стверджує, що у віртуальних виставок є майбутнє для існування.
Стаття Р.Тлеукеєвої «Традиционные и электронные ресурсы: состояние, проблемы, эффективность использования» (Библиотека.- 2008. — №1) переносить нас у недалеке майбутнє, в світ «повного» існування електронних бібліотек. Автор пише «Безперечно, епоха, в якій основний об’єм людських знань зберігався тільки на друкованих носіях, закінчується…» Поступово друковані видання витісняться електронними ресурсами». З автором статті можна дискутувати, але виклад матеріалу, результати анкетних опитувань, визначання понять «Електронна бібліотека», «Цілі створення електронної бібліотеки», «Очікувані результати» викликають інтерес і варті того, щоб її прочитати.
Для тих, хто займається калькуляцією цін на бібліотечно-інформаціні продукти стане в пригоді стаття М.Соловйової та Г.Снісар «Комерційне ціноутворення на бібліотечно-інформаційні продукти і послуги в сучасній Україні» (Вісн. Кн. палати. – 2008. — №2). Детально висвітлено метод визначення трудовитрат, як приклад, наведена калькуляція на складання бібліографічних списків для курсових, дипломних, наукових робіт, яку використовує районна ЦБС м. Харкова.
Якщо створення центрів правової інформації в обласних, центральних міських бібліотеках для дорослих набуло свого поширення, а тим більше відображення досвіду з їх організації на сторінках фахових ЗМІ, то стаття І.Черепанової «Центр правовой информации в деткой библиотеке: важна каждая мелочь» (Библ. дело. – 2007. — №13) – новинка, яка безперечно зацікавить працівників дитячих бібліотек.
Керівник Центру правової інформації Кемеровської обласної дитячої бібліотеки розповідає про створення та функціонування цього Центру, а також про відкриття таких структур в бібліотеках області і, що характерно, навіть в сільських книгозбірнях. Перед цим була проведена велика робота по закупівлі і передачі комп’ютерної техніки в дитячі бібліотеки. В усіх відкритих центрах встановлені інформаційно-пошукові системи «Законодавство Росії», «Офіційні та періодичні видання правової інформації в електронному вигляді». Було розроблено і видано серію методичних і довідкових видань, адресованих різним категоріям користувачів. Це пам’ятки, брошури, інформаційні матеріали, сценарії, календарики правової тематики, розробка різних заходів. В цій роботі обласній дитячій бібліотеці допомагав Апарат Уповноваженого з прав дитини при губернаторі Кемеровської області та студенти-волонтери. Кожен захід, який проводиться в центрі, побудовано на моральних категоріях і, в першу чергу, на повазі. Не тільки до прав людини, але і до історії держави, в якій живемо, до особистості, віку людини та до багато іншого. Організатори намагаються, щоб теми, які обговорюються з дітьми були сучасними, актуальними і не перетворювалися в монолог дорослої людини. В сільських та селищних бібліотеках для дітей проходять свята вручення паспорта юного громадянина, за участю дітей оформлюються виставки, готуються огляди літератури, проходять перегляди та обговорення кінофільмів. Проект по створенню Центрів правової інформації в дитячих бібліотеках області був включений в обласну програму «Соціальна реабілітація сімей з дітьми, які знаходяться у важкій життєвій ситуації».
Досвід, напрацьований дитячими бібліотеками Кемеровської області, приклад для вивчення і втілення в діяльність бібліотек України.
1. Ельмикеева Н.И. Актуализация профессиональной компетенции библиографа // Библиография. – 2007. — №6. – С. 44-47.
2. Кырнышева Е. С властью – за одним «электронным столом» // Библиотека. – 2007. — № 9. – С.6-7.
3. Лисогар В. Создание краеведческих компакт-дисков как инструмент информационной работы. // Бібл. форум України. – 2007. — № 4. – С.27-29.
4. Міжнародна наукова конференція «Інтранет/Екстранет – ресурси в наукових бібліотеках» (Київ, 9-10 жовт. 2007р.) // Бібл. вісник. – 2007. — №6. – С.17-57.
5. Нещерет М.Ю. Избыточная информация как средство достижения пертинентности // Библиография. – 2007. — №6. – С. 8-14.
6. Соколова А. Напоминание о собственном достоинстве: Очерки по истории библиотечно-библиографической интеллигенции ХХ века // Библиотека. – 2007. – № 10. – С. 6-10.
7. Соловйова К. Комерційне ціноутворення на бібліотечно-інформаційні продукти і послуги в сучасній Україні / К. Соловйова , Г.Снісар // Вісник Кн. палати. – 2008. — № 2. – С. 16-20.
8. Тлеукеева Р. Традиционные и электронные ресурсы: состояние, проблемы, эффективность использования // Библиотека. – 2008. — № 1. – С.15-19.
9. Трачук Л. Віртуальна виставка: нова послуга бібліотеки // Вісн. Кн. палати. – 2007. – № 11. – С. 36-38.
10. Черепанова И. Центр правовой информации в детской библиотеке: «важна каждая мелочь» //Библ. дело. – 2007. — №13. – С.39-41.