Додаток № 1

У третьому випуску аналітичного огляду розміщено матеріали, присвячені традиційним питанням бібліотечно-бібліографічного обслуговування. Окремо звертаємо вашу увагу на методичні рекомендації стосовно ДСТУ ГОСТ 7.8:2007 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Заголовок. Загальні вимоги та правила складання».

* * *

З 1 квітня 2008 набув чинності ДСТУ ГОСТ 7.80:2007 "Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Заголовок. Загальні вимоги і правила складання". Фахівці книжкової палати України О. Устіннікова та О. Рудич пропонують свої рекомендації щодо впровадження цього документа в статті "Заголовок бібліографічного запису" (Вісн. Кн. палати. — 2009. — № 7).¹

Введення в дію ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 та ДСТУ ГОСТ 7.80:2007 виявило недоліки в організації їх впровадження. Окремим проблемним та дискусійним питанням залишилось оформлення бібліографічних записів при складанні списків літератури до наукових робіт, прикнижкових та пристатейних бібліографічних списків. Визначенню кола проблематичних питань, які виникають у практиці складання бібліографічних записів, аналізу цих питань та пропозиціям щодо шляхів їхнього вирішення присвячена стаття М. Женченко "Оформлення списків використаної літератури відповідно до вимог нових стандартів: спроба відповіді на проблемні питання" (Вісн. Кн. палати. — 2009. — № 6).

Коли говорять про перевагу тієї чи іншої операційної системи неодмінно згадують "дружній інтерфейс", тобто систему взаємодії людини і машини. Він повинен бути гарним, лаконічним, простим, логічним, інтуїтивним і т. д. Словом, приваблювати до себе, щоб працювати було зручно та приємно.

Бібліотека — це теж своєрідна "операційна система" . Поки вона була практично монополістом на ринку інформаційних послуг, питання щодо її привабливості було другорядним.

Інша справа у наш час, коли вона оточена мобільними конкурентами: мережами книжкових супермаркетів з безліччю послуг, Інтернет-кафе з безкоштовними серверами, які працюють цілодобово.

Давня добра бібліотека з тишою своїх читальних залів та тюлевими фіранками на вікнах стала губитися в новому світі вогнів і рекламних постерів. Основними перевагами "бібліотечного інтерфейсу" залишились тільки безкоштовність і доступність. Все це примушує бібліотеку замислитись про привабливість та приязність свого "інтерфейсу" для користувача.

Саме складовим привабливості бібліотеки і присвячено всі статті дванадцятого номеру часопису "Библиотечное дело".

Однією із таких складових є уміння вийти із конфліктної ситуації — вважає автор статті "Секреты успешного дела" Ю. Ю. Гуща (Библ. дело.- 2009. — № 12). На жаль, такі ситуації доволі часто виникають при спілкуванні бібліотекаря та читача. Більшості конфліктів легко запобігти. Достатньо додержуватися основних принципів ділової етики. Вони зведені автором до слідуючих вимог:

• будьте доброзичливі та привітні;

• співчувайте людям, думайте про інших;

• поважайте думку (точку зору) людей, навіть якщо вона не співпадає з вашою;

• вмійте слухати і чути людей;

• розмовляйте грамотною літературною мовою;

• слідкуйте за своїм зовнішнім виглядом.

Ці основні правила ділової етики стають важливою передумовою формування тієї атмосфери спілкування, яка створює надійний захист від деструктивних конфліктів.

Продовжує тему привабливості бібліотеки стаття І. В. Четиркіної "Самая обаятельная и привлекательная" (Библ. дело. — 2009. — № 12). Сприятливий імідж бібліотеки допомагає залучити користувачів, створити клімат для інвестицій, забезпечити приплив у професію здібної молоді.

Як буде сприйматися бібліотека залежить від діяльності колективу та керівництва бібліотеки, оскільки саме вони повинні цілеспрямовано формувати її імідж на основі наявних в їхньому розпорядженні ресурсів. В своїй статті автор торкається цієї проблеми і визначає, що саме необхідно зробити для формування іміджу бібліотеки.

Багато хто вважає, що для створення іміджу бібліотеки достатньо забезпечити її оргтехнікою, комп'ютером, зробити ремонт. Але це лише один із компонентів.

Найголовніше в нашій роботі — інформаційне обслуговування. Позитивний імідж створюється за допомогою основної діяльності бібліотеки, а також інформаційної роботи, орієнтованої на цільові групи громадськості.

Створення іміджу в ринковому середовищі ведеться за допомогою маркетингових комунікацій, одним з елементів яких є паблік-рилейшнз.

Для такої складної, розгалудженої системи як мережа бібліотек складно виробити та утримати єдиний імідж. І нехай для дитини бібліотека — це веселий, розважальний заклад; для підлітка — демократичний, інтелектуальний, розвиваючий; для бізнесмена — діловий та комфортний.

Ні один заклад сьогодні не може зрівнятися з бібліотекою, діяльність якої спрямована на створення умов безперешкодного, рівноправного та комфортного доступу читача (користувача) до інформації. Сьогодні бібліотеки перетворюються у центри спілкування, міжкультурної комунікації, посилюється значимість комунікативної складової в діяльності бібліотекаря, закладу в цілому, а отже, і їхнього іміджу.

Досвід соціального партнерства бібліотек Рожнятівської ЦБС Івано-Франківської області представлено у статті М. Раковецької "Бібліотека як центр місцевої громади" (Бібл. форум України. — 2009. — № 2). Рожнятівська ЦБС визначила своє місце і роль як серце громади, центр громадського життя в регіоні. Діяльність в цьому напрямку підтримує районна "Програма поповнення бібліотечних фондів", на виконання якої щорічно виділяються кошти з районного бюджету; бібліотечні працівники постійно шукають альтернативні джерела комплектування; співпрацюють з органами державної влади та місцевого самоврядування, бізнесовими структурами, громадськими та релігійними організаціями, окремими громадянами.

Заслуговує на увагу досвід співпраці з громадськими організаціями у просвітницькій та дозвіллєвої діяльності бібліотек: з районним осередком ''Союзу українок", товариством "Просвіта", лемківським товариством "Бескидське земляцтво", центром соціальних служб для дітей, сім'ї та молоді, відділами у справах сім'ї, молоді та спорту та у справах дітей РДА. Спільно з цими організаціями та закладами проводяться масові заходи, в т.ч. загальнорайонного масштабу. Центральна бібліотека надає можливість спілкуватися людям з особливими потребами. Для цієї категорії проводяться традиційні фестивалі творчості "Повір у себе". Тісною є співпраця бібліотек із загальноосвітніми школами, школами мистецтв, народними домами, клубами. Бібліотека постійно у творчому пошуці у багатогранній співпраці із різними установами.

Не менш цікавий досвід роботи Долинської ЦРБ Івано-Франківської області з питань інформаційного забезпечення краян представлено у статті Л. Бобешко та О. Андрєєвої "Використання документально-інформаційних ресурсів у інформаційному забезпеченні користувачів" (Бібл. форум України. — 2009. — № 2). Відзначено позитивний вплив використання як традиційних, так й Інтернет-ресурсів на формування культури сучасного користувача.²

Стаття В.В. Ялишевої "Читать или не читать? Дискуссия в режиме реального времени" (Библ. дело. — 2009. — № 11) звертає нашу увагу на таку категорію читачів як молодь. Молодіжне середовище дуже неоднорідне у своєму відношенні до читання, і за певними параметрами визначаються різні групи. Традиційно багато бібліотечних проектів націлено на нечитаючу аудиторію, однак не менш важливим завданням є об'єднання читаючих людей, зокрема молоді.

Потреба в реальному спілкуванні у середовищі читаючої молоді дійсно дуже велика, що підтверджується численними дослідженнями. На базі Гатчинської бібліотеки (м. Санкт-Петербург) відбулась відкрита дискусія стосовно реальності читання сучасної молоді 14-17 років. Автор статті знайомить нас з методикою проведення цього заходу.

Додаток № 1

Устіннікова О., Рудич О.

Заголовок бібліографічного запису

З 1 квітня 2008 року набув чинності ДСТУ ГОСТ 7.80:2007 "Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Заголовок. За­гальні вимоги та правила складання".

Цей національний стандарт ідентичний ГОСТ 7.80-2000 "Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Библиографическая запись. Заголовок. Общие требования и правила составления", який так само, як і ГОСТ 7.1-2003 "Система стандартов по информации, библиотечному и издательскому делу. Библиографическая запись. Библиографическое описание. Общие требования и правила составления", розроблено Російською книжковою палатою.

Зважаючи на те, що ГОСТ 7.80 було розроблено і затверджено в РФ на три роки раніше (від 01.07.2001), ніж ГОСТ 7.1 (від 01.07.2004), виникла невідповідність прик­ладів бібліографічного опису, поданих у довідковому додат­ку ГОСТ 7.80 (відповідно і в ДСТУ ГОСТ 7.80) з поло­женнями щодо його складання, встановленими ГОСТ 7.1, зокрема подання окремих елементів, приписаних знаків пунктуації, вживання великої та малої літер.

Виходячи з цього, звертаємо увагу всіх, хто складає бібліографічні записи на документи: у довідковому додатку до ДСТУ ГОСТ 7.80 можна використовувати лише приклади щодо складання заголовків бібліографічного запису, а біб­ліографічний опис на будь-які види документів треба скла­дати за правилами, встановленими в національному стан­дарті — ДСТУ ГОСТ 7.1.

ГОСТ 7.80-2000 складається з дев'яти розділів і до­відкового додатку. Він встановлює загальні вимоги до заго­ловка і правила його складання: набір відомостей, послідов­ність їхнього наведення, вживання умовних розділових зна­ків. Стандарт розповсюджується на основні види заголовків, що використовуються в бібліографічних записах (за винят­ком бібліографічних посилань), які готуються органами нау­ково-технічної інформації, бібліотеками, центрами дер­жавної бібліографії, видавцями та іншими організаціями, що здійснюють бібліографічну діяльність незалежно від їхньої організаційно-правової структури, відомчої приналежності та форми власності.

Заголовок бібліографічного запису визначається як йо­го елемент, розташований, зазвичай, перед бібліографічним описом і призначений для впорядкування і пошуку бібліо­графічних записів. Джерелом відомостей для нього є доку­мент, на який складається бібліографічний запис. Для уточ­нення або отримання відсутніх відомостей використо­вуються довідкові видання, бібліографічні посібники, біб­ліотечні каталоги, бази даних та інші джерела інформації поза документом.

Заголовок складається з однаково сформульованої основної частини, яку у разі необхідності доповнюють уточ­нюючими відомостями — ідентифікуючими ознаками (дати, спеціальність, титул, сан, номер, назва місцевості та ін.). Їх наводять у круглих дужках, номери і дати зазначають арабськими цифрами.

Мова заголовка, як правило, збігається з мовою бібліо­графічного опису. Заголовок може бути складений мовою тексту документа, а також мовою перекладу, в транскрипції, транслітерації мовою або графікою, прийнятими для опису в установі, що складає бібліографічний запис.

Заголовки розрізняються за характером відомостей про документ. Заголовок може містити ім'я особи, найменуван­ня організації, уніфіковану назву, позначення документа, географічну назву, а також й інші відомості, наприклад, предметні рубрики, класифікаційні індекси, прізвища автора і назву твору — в залежності від конкретних завдань пев­ного інформаційного масиву. В стандарті регламентується складання тільки основних, найпоширеніших видів заго­ловків.

Заголовок, що містить ім'я особи, — це представлене за певними правилами ім'я особи, яка несе інтелектуальну чи іншу відповідальність за документ, або особи, відомості про яку наявні в документі. Можуть наводитися імена авто­рів, укладачів, збирачів, авторів запису та літературної оброб­ки, переробки, коментарів, передмов, вступних статей, після­мов, редакторів, перекладачів, художників, фотографів та ін.

У заголовку основного запису наводять ім'я одного автора. За наявності двох і трьох авторів указують, як правило, ім'я першого автора.

У документі: У заголовку:

О. Гончар Гончар, Олесь

Терентійович.

А. Струков, В. Сєров Струков, Анатолій.

О. А. Гірс, Б. І. Новак, С. М. Кашпор Гірс, О. А.

Як ім'я особи наводять прізвище; прізвище з ініціа­лами; прізвище з повним власним ім'ям (іменами); прізвище з повним власним ім'ям і по батькові; псевдонім; особисте ім'я; особисте ім'я з додаванням порядкового числівника; особисте ім'я і по батькові; особисте ім'я і прізвище; осо­бисте ім'я і прізвисько; особисте ім'я з порядковим чис­лівником та другим ім'ям, прізвищем або прізвиськом. Пріз­вище наводиться на початку заголовка і, як правило, відок­ремлюється від імені (імен), імені і по батькові, ініціалів комою (,).

За наявності в документі прізвища, що об'єднує дві або три особи, у заголовку наводиться прізвище однієї особи, першої або згідно алфавіту.

У документі: У заголовку:

Еркман-Шатріан Єркман, Еміпь.

Брати Капранови Капранов, Дмитро.

Марина та Сергій Дяченки Дяченко, Марина.

Псевдоніми, у тому числі колективні, наводять у заголовку за правилами, прийнятими для справжніх імен:

У документі: У заголовку:

Ганна Барвінок Барвінок, Ганна.

Г. Р. Молодик Молодик, Г. Р.

У заголовку, що містить ім'я особи, як ідентифікуючі ознаки можуть застосовуватися дати життя особи, слова "ба­тько", "мати", "син", "дочка", "старший", "молодший", ти тул, сан тощо. У заголовку може бути вказано декілька ідентифікуючих ознак, які відокремлюються одна від одної крапкою з комою (;) з попереднім проміжком в один друкарський знак. Дати життя особи розділяють знаком тире (-). Якщо одна з дат). відсутня, замість неї залишають пропуск:

Крабб, Лоуренс Дж. (молодший).

Хейгин, Кеннет (старший).

Дюма, О. (батько). Дюма, О. (син).

Іларіон (Огієнко І. І. ; 1882-1972).

Іоанн Павло II (папа ; 1920-2005).

Філарет (Денисенко М. А.; патріарх ; 1929- ).

Ізяслав Мстиславович (великий князь київ.).

Відомості про спеціальність (області діяльності), вче­ний ступінь, звання, посаду або місце роботи особи, її приналежності до тієї або іншої суспільної (політичної) організації, а також почесні титули перед прізвищем наво­дять у заголовку як ідентифікуючі ознаки в тому випадку, якщо інших відомостей про особу не знайдено.

Заголовок, що містить найменування організації, — це представлене за певними правилами найменування органі­зації постійного або тимчасового характеру, що несе інте­лектуальну або іншу відповідальність за документ чи най­менування організації, відомості про яку поміщені в до­кументі. У заголовку можуть бути наведені найменування органів влади, громадських організацій, політичних партій, релігійних організацій, установ і підприємств різних форм власності, військових установ та військових частин, між­народних організацій.

У заголовку запису наводять найменування тільки однієї організації, вказаної у виданні першої або виділеної поліграфічними способами. Як ідентифікуючі ознаки засто­совуються номери, дати, географічні назви, імена глав дер­жав або суб'єктів держав.

За наявності в найменуванні організації індивідуальної назви, взятої в лапки, вона виноситься на перше місце, і після коми наводиться решта відомостей (тип, статус, форма власності тощо).

Якщо в найменуванні організації є числівник, що по­значає її порядковий номер, він переноситься в іденти­фікуючі ознаки.

Заголовок, що містить найменування організації, може мати просту або складну структуру. Як простий заголовок можуть бути наведені найменування усіх організацій, крім органів державної влади. Складний заголовок складають у разі необхідності представити структурний підрозділ організації, органи державної влади, законодавчі матеріали, міжнародні угоди, військові статути, найменування тимчасової організації зі стереотипним заголовком та ін.

"Київський політехнічний ін-т", нац. техн. ун-т.

Чернігівський держ. пед. ун-т їм. Т. Г, Шевченка. Факуль­тет фіз. виховання.

Україна. Верховний Суд. Пленум (2009).

"Книжковий СВІТ — 2007", міжнародний книжковий ярма­рок (10 ; 2007 ; Київ).

У заголовку, що містить найменування органу держав­ної влади, спочатку наводять назву країни (адміністративно-територіальної одиниці), потім — найменування органу влади:

Україна. Федерація профспілок.

Україна. Президент (1994-2004 ; Л. Кучма).

Україна. Президент (2005- ; В. Ющенко).

Складний заголовок, що складається з назви країни і позначення виду матеріалу в уніфікованій формі, засто­совують при складанні записів на законодавчі матеріали, міжнародні угоди, військові статути.

Україна. Закони.

Україна. Конституція (1996).

Україна. Військові статути.

Заголовок, що містить уніфікований заголовок, — це наведена за певними правилами найпоширеніша форма заго­ловка анонімних класичних творів або текстів священних книг різних релігійних конфесій, що видавалися під різними назвами.

Заголовок бібліографічного запису на анонімний кла­сичний твір, що публікувався під різними заголовками, міс­тить найвідоміший з них:

Пісня про Нібелунгів.

Рамаяна.

Похвала мудрості.

Заголовок бібліографічного запису на повне за скла­дом видання Біблії містить слово "Біблія". Заголовок на ви­дання тільки Старого Заповіту або тільки Нового Заповіту складається із слова "Біблія" і в скороченій формі назви час­тини Біблії — "С. 3." (Старий Заповіт), "Н. 3." (Новий За­повіт). Бібліографічні записи на видання розділів (книг) Ста­рого Заповіту або Нового Заповіту складають під заго­ловком, третьою складовою якої є уніфікований заголовок цього розділу (книги):

Біблія. С. 3.

Біблія. Н. 3.

Біблія. С. 3. Книга Рут.

Біблія. Н. 3. Послання св. апостола Павла до Тита.

Заголовок стародрукованих видань літургійних книг складається з уніфікованого заголовка та ідентифікуючих ознак: року і місця видання.

Апостол (1574 ; Львів). Діяння та послання апостольські.

Заголовок, що містить позначення документа, — це представлене за певними правилами цифрове або літерне позначення нормативного документа зі стандартизації, техніко-економічних нормативів і норм, патентного документа.

Заголовок бібліографічного запису на стандарти і техніко-економічні нормативи містить індекс документа (ДСТУ, ГОСТ, МЕК, ISO/IEC, ДБН, ТУ У), цифрове або літерне позначення документа, рік затвердження.

ДСТУ 4669:2006.

ДСТУ ГОСТ 16773:2004 (ИСО 5453:1980).

ДСТУ ISO 13753:2004.

ДБН Г. 1-4-95.

ТУ У 24.6-30434770-001-2002.

Заголовок бібліографічного запису на патентні доку­менти містить позначення виду документа (в скороченій формі), його номер, назву країни, що видала документ, і відокремлюваний комою індекс міжнародної класифікації винаходів (індекс міжнародної класифікації промислових зразків, індекс міжнародної класифікації товарів і послуг).

Заявка 20040402802 Україна, МПК A23L1/064.

Пат. 2004021385 Україна, МПК 7 А23В7/02, А23С23/00.

Заголовок, що містить географічну назву, — це пред­ставлена за певними правилами назва географічного об'єкта, відомості про який наведено в документі. Основна частина заголовка може містити офіційну, неофіційну або скорочену назву географічного об'єкта, у разі доповнену географічним терміном. Як ідентифікуючи ознаки наводяться слова, що уточнюють місцезнаходження географічного об'єкта.

Македонія, республіка.

Македонія, іст. обл. (Греція).

Ялта, м. (Автономна Республіка Крим).

Ялта, смт (Донец. обл.).

Основні принципи складання заголовка бібліографіч­ного запису будуть детальніше розглянуті в наступних публікаціях Книжкової палати України.

Кома в заголовку бібліографічного запису

У ДСТУ ГОСТ 7.80:2007 "Бібліографічний запис. Заго­ловок. Загальні вимоги і правила складання" вказано, що на початку заголовка наводять прізвище особи і після неї, як правило, ставлять кому, відокремлюючи таким чином пріз­вище або від імені (імен) імені і по батькові або ініціалів. Отже формулювання "як правило" дає можливість вибирати альтернативні рішення, обумовлені особливостями наведен­ня особистих імен у заголовку запису.

Функціональним призначенням коми в заголовку є по­значення прізвища особи. Після коми може бути вказано ім'я особи, імена (якщо їх кілька), ім'я і по батькові або іні­ціали. За рішенням бібліографуючої установи або бібліо­графа, всі відомості можуть бути наведені в повній формі або частина відомостей після прізвища (ім'я, імена, ім'я і по батькові) згорнута до ініціалів.

Очевидно, що ініціали, вказані після прізвища, не є частиною прізвища, а згорнутою формою імені, імен або імені і по батькові особи. Тому деякі бібліографуючі устано­ви, зокрема Книжкова палата України, не ставлять кому перед ініціалами в записах у державних бібліографічних покажчиках:

Іващенко В. Ю.

Beaumont D.

Бальзак О. де.

У записах же на друкованій картці Книжкової палати України та в електронному каталозі ім'я (імена, ім'я і по батькові) особи наводиться в повній формі, тому прізвище відокремлюється комою, наприклад:

Іващенко, Вікторія Юріївна.

Beaumont, Digby.

Бальзак, Оноре де.

Таким чином Книжкова палата України використовує альтернативу, надану ДСТУ ГОСТ 7.80:2007.

Слід зазначити, що при складанні бібліографічних списків до курсових, дипломних робіт, дисертацій у заголовку запису перед ініціалами кома також не ставиться.

Жорстко регламентувати це положення недоцільно ще й тому, що в деяких випадках виникають труднощі при з'ясуванні, яка частина імені особи є прізвищем (наприклад, у сучасних зарубіжних авторів, які публікуються вперше, у прізвищах авторів країн Азії та Африки), тоді ім'я особи наводять в бібліографічному записі в тій формі, як воно вказано в джерелі інформації, наприклад:

Абдель-Вахаб М. Д. Равашдех.

Ху Чженбін,

Ла Горда.

Уаді Гарбі.

Тірсо де Моліна.

Сантильяна Іньєго Лопес де Мендоса.

У прикладах бібліографічних записів, наведених в До­датку до ДСТУ ГОСТ 7.80:2007 "Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги і правила складан­ня", у заголовку прізвище особи відокремлено комою, що ілюструє основне, а не альтернативне положення ДСТУ ГОСТ 7.80:2007 про використання коми в заголовку бібліо­графічного запису.

Вісник Книжкової палати. — 2009. — № 7. — С. 36-38.

Додаток № 2

Бобешко Л., Андрєєва О.

Використання

документально-інформаційних ресурсів

у інформаційному забезпеченні користувачів

Інформація сьогодні є важливим політичним, економічним та соціаль­ним ресурсом людства. Зрос­тання обсягів інформації ви­магає її якісної переробки, нових форм роботи. Цей про­цес супроводжується значни­ми змінами в усіх сферах людської діяльності і бібліо­течна — не виняток. Інформа­ційне забезпечення є важли­вою ланкою робочого процесу будь-якої бібліотеки. Наскіль­ки інформаційний простір бібліотеки відповідає запитам користувачів, настільки успіш­ною є робота в цілому. Саме від чіткої структури інформа­ційного простору бібліотеки залежить створення необхід­ного для книгозбірні переліку інструментів, використання яких дозволить забезпечити кожному користувачу опера­тивний доступ до матеріалів та документів бібліотечного фонду, а бібліотекарям — реа­лізувати нові форми роботи з ними. Надійність процесу об­слуговування в бібліотеці ви­значається не кількістю по­слуг, що надаються, а тим, на­ скільки повно і якісно вони за­довольняють інформаційні потреби. Інакше кажучи, по­чинаючи роботу, необхідно мати соціально корисний за змістом і формою перелік біб­ліотечно-бібліографічних по­слуг. Підвищення соціальної і інформаційної ролі бібліотек диктує нові вимоги до сучас­ного бібліотекаря, який є по­середником між читачем і книгою чи будь-яким іншим носієм інформації.

Центральна бібліотека Долинської ЦБС Івано-Фран­ківської області визначила го­ловні напрями діяльності ви­користання документально-інформаційних ресурсів у ін­формаційному забезпеченні користувачів: вивчення скла­ду користувачів, їхніх запитів та потреб, ведення довідково-бібліографічного апарату, групове та індивідуальне роз­повсюдження інформації для користувачів та масові заходи.

Знати свого читача, його запити та потреби — основа роботи бібліотеки. Безумов­но, реалії сьогодення не мог­ли не вплинути на склад ко­ристувачів бібліотек. З'яви­лись нові категорії: працівни­ки органів місцевого само­врядування, підприємці, еко­номісти, менеджери, юристи, соціально незахищені катего­рії населення, в т. ч. інваліди, пенсіонери, тимчасово непра­цездатні. Помітно збільши­лась студентська аудиторія. Сьогодні в бібліотеці можна зустріти не тільки традиційних читачів, які звертаються до друкованих документів, а й таких, що відвідують бібліоте­ку з метою одержання інфор­мації з мережі Інтернет.

Тематика інформаційних запитів користувачів різнома­нітна: сучасні інноваційні тео­рії, вступ до COT та Євро­пейського Союзу, цивільне та міжнародне право, розвиток малого та середнього бізнесу, туристичний бізнес, законодавче забезпе­чення діяльності органів міс­цевого самоврядування, еко­логічна безпека, міжнародна економічна інтеграція, пра­цевлаштування тощо. Значна кількість запитів користувачів пов'язана з регіоном … Звернення до ін­формаційних ресурсів бібліо­теки пов'язані з навчальним процесом школярів та студен­тів, а також з актуальними те­мами та датами.

Постійні зміни, що відбува­ються в суспільстві, економіч­на нестабільність і, як наслі­док, погіршення стану інформованості багатьох категорій населення вимагають від біб­ліотечних працівників поси­лення уваги до інформаційно-бібліографічної роботи, спря­мованої на забезпечення вільного і своєчасного досту­пу та обміну інформацією. Бібліографи одні з перших відчувають зміни, що відбува­ються в житті суспільства. Ба­зою для довідково-бібліогра­фічного обслуговування в ЦБ є систематична картотека ста­тей (СКС) — універсальна за змістом… Підтримуючи актуальний стан бібліографіч­них баз даних, бібліографи приводять у відповідність до реалій життя структуру, назви розділів СКС … Останнім часом вони поповнились но­вими рубриками: "Молодь і бізнес", "Земельна реформа", "Рекла­ма — потреба сучасності", "Кредитні спілки", "Україна — НАТО", "Україна — COT", "Права людини в Україні", "Незалежне тестуван­ня", "Насильство в сім'ї", "Безпритульні діти", "Діагноз — ігроманія".

У зв'язку зі збільшенням кількості краєзнавчих запитів користувачів та включенням краєзнавства у шкільну про­граму, ЦБ надає цьому на­прямку великого значення, забезпечуючи довідково-біб­ліографічну та інформаційну підтримку. Збереження і пов­ноцінне розкриття потенціалу краєзнавчої тематики нині не­можливі без використання краєзнавчого каталогу (КК). На основі вивчення та аналізу інформаційних потреб корис­тувачів з краєзнавчої темати­ки створюються актуальні рубрики; "Законодавчі акти про регіон", "Інвестиційна діяльність в ре­гіоні", "Долинщина туристич­на", "Видатні постаті Долинщини" та ін.

Групове інформування ко­ристувачів — вид інформацій­ного обслуговування, спря­мований на задоволення по­стійно зростаючих інформа­ційних потреб спеціалістів, підприємців, працівників ор­ганів місцевого самовряду­вання.

Останнім часом значно розширилося коло абонентів індивідуального та групового інформування за рахунок працівників органів місцевого самоврядування та структур­них підрозділів райдержадміністрації. Найважливіше за­вдання бібліотеки — опера­тивно сповіщати представни­ків місцевої влади про нові видання, що надійшли до фондів бібліотеки. Централь­на бібліотека систематично готує і надсилає до райдержадміністрації, районної ради та міської ради інформацій­ний бюлетень "Держава. Пра­во. Економіка", інформацій­но-аналітичний список "Літе­ратура про Долинщину", те­матичні списки літератури, фактографічну інформацію за запитами державних служ­бовців, депутатів, виконує до­відки. На замовлення керів­ників та провідних фахівців районної адміністрації акуму­лює інформації за темами: "Законодавча основа місце­вого самоврядування", "Нове в соціальному захисті насе­лення", "Управління і керів­ництво комунальною власніс­тю", "Туристично-рекреацій­ний потенціал Долинщини" та ін. Бібліотечні працівники здійснюють інформаційне за­безпечення засідань, що про­водяться органами місцевого самоврядування та виконав­чої влади: виступають з огля­дами нової літератури, орга­нізовують відкриті перегляди літератури. Для відділів осві­ти, у справах молоді та спор­ту, служби у справах дітей, відділу культури, краєзнавчо­го музею "Бойківщина" ІДБ ви­пускає експрес-інформацію, оформлює інформаційні списки, дайджести за темами: "Діяльність органів влади та місцевого самоврядування", "Нові надходження з питань народної освіти та загальної педагогіки", "Література про Долинщину", "Пам'ятні дати району", "Проблеми культури і організації дозвілля". Пра­цівники ЦБ також створили власні веб-ресурси: вебліографічні списки "Жінка та гендерні проблеми XXI століття", "День Європи в Україні", "COT — новий етап економічної ін­теграції", "Молодіжна суб-культура", "Україна туристич­на", "Туристичний потенціал Прикарпаття".

За бажанням окремих про­відних фахівців бібліотека здійснює їх індивідуальне ін­формування з таких проблем, як "Місцеве самоврядування: історія і сучасність", "Іннова­ційна стратегія економічного розвитку", "Культурно-мис­тецьке життя на Івано-Франківщині".

Відкритості та прозорості діяльності органів місцевої влади сприяє інформаційна робота ЦБ. У бібліотеці ство­рено Центр регіональної ін­формації, основна мета якого — організація фонду опублі­кованих і неопублікованих документів, прийнятих орга­нами місцевого самовряду­вання; збір інформації, систе­матизація, збереження доку­ментів з цих питань; інформу­вання населення про діяль­ність місцевих органів само­врядування нормативно-за­конодавчими, соціально-культурними, економічно-нормативними документами; надання доступу до інформа­ційних ресурсів усім прошар­кам населення і державним службовцям через каталоги та СКС, тематичні картотеки, бібліографічні та інформацій­ні списки та ін. Бібліотечними працівниками оформлені і по­стійно поповнюються новими матеріалами тематичні папки-досьє: "Із сесій районної ра­ди", "У районній адміністра­ції", "Наше місто сьогодні", "Нове у періодиці з питань місцевого самоврядування", "Соціальний захист". "Пенсій­не забезпечення", "Все необ­хідне про податки", "Навчаль­ні заклади регіону", "Праце­влаштування", "Надзвичайні ситуації" та ін. Створений Центр регіональної інформа­ції дозволяє інформувати ши­роке коло користувачів, які потребують конкретної, об­ґрунтованої та об'єктивної ін­формації з усіх питань, що стосуються життєдіяльності регіону.

Ще однією численною ка­тегорією користувачів бібліо­теки є керівники, працівники приватних підприємств та мо­лоді люди, які мають намір розпочати власну справу. Інформаційне забезпечення цієї категорії користувачів здійснюється як в бібліотеці, так і в бізнес-центрі, який створений асоціацією "Під­приємці Долинщини". Інфор­маційні запити їх зосереджені на таких питаннях: нові зако­нодавчі акти, постанови та розпорядження уряду щодо розвитку підприємницької ді­яльності, діяльність податко­вої системи України, інвести­ційна політика тощо. З цих питань на планових засідан­нях у бізнес-центрі надаються консультації юристів, подат­ківців, економістів. Відповід­но до тем засідань працівники ЦБ готують інформаційні ог­ляди, прес-релізи, рекомен­даційні бібліографічні списки, перегляди літератури, книж­кові виставки; "Молодіжне підприємництво", "Ділова лі­тература для підприємців", "Оподаткування суб'єктів ма­лого бізнесу", "Права, обов'язки і відповідальність підприємця", "Бізнес: як до­сягти успіху", "Започаткуй свій бізнес". ЦБ здійснює групове інформування працівників ок­ремих підприємств району: ТОВ "Хлібна компанія "Коло­бок", ПП "Ретекс", ТОВ "Уніплит", фірма "Фальбо", Фонд підтримки підприємців "Долинський бізнес-центр". Їм надсилається інформаційний список "Організаційно-право­ві основи підприємницької ді­яльності". ЦБ здійснює індивідуальне інформування окремих під­приємців.

За сприяння партнерів по проекту "LEAP—IV": ФПП "Долинський бізнесцентр" та газети "Добра справа" в бібліотеці створено власний сайт
(http://www.dcrb.net), на якому розміщена інформація про структуру та діяльність
бібліотеки, видатних особистостей району, нові надходження літератури з питань краєзнавства (обкладинки, бібліографічний опис і анотація книг) тощо.

Важливе місце в діяльності ЦБ посідає інформаційно-біб­ліографічне обслуговування працівників народної освіти. Групове, індивідуальне ін­формування. Дні спеціаліста та Дні інформації — основні форми роботи бібліотеки з цією категорією користувачів. Особлива увага приділяється інформуванню вчителів-предметників, організаторів позакласної роботи. Для рай­онного відділу освіти, шкіл, гімназій та природничо-мате­матичного ліцею бібліографи готують інформаційний бюле­тень "Нові надходження з пи­тань народної освіти та за­гальної педагогіки". Цей бю­летень знайомить з новою лі­тературою, статтями з періо­дичних видань, законодавчи­ми та інструктивними матері­алами з проблем реформи освіти, організацією навчаль­ного та виховного процесу у навчальних закладах, мето­дикою викладання предметів. Вчителі-предметники вико­ристовують у своїй роботі ре­комендаційні бібліографічні списки літератури, підготов­лені до пам'ятних дат та акту­альних тем: "Будівничий со­борів наших душ" (до 90-річчя Олеся Гончара), "Поет абстрактів і контрастів" (до 100-річчя Євгена Маланюка), "Крижма поетової долі" (до 60-річчя Василя Олійника), "Україна: ін­теграція в європейський дім" та вебліографічні списки "Мо­лодіжний сленг: попробуй зрозумій", "Канікули в Інтернеті — це цікаві адреси" та ін.

Індивідуальна інформація є необхідною умовою якісного забезпечення професійних запитів фахівців. Для них на­копичується інформація з конкретних питань: "Укра­їнська мова і література в су­часній школі", "Іннова­ційний підхід у викладанні за­рубіжної літератури", "Позакласна виховна робота", "Соціально-еконо­мічні процеси в Україні XXI ст."

З метою задоволення про­фесійних запитів спеціалістів освіти, працівники бібліотеки провели День фахівця на тему "Літературна освіта: реаль­ність, проблеми, перспекти­ви", в програму якого були включені: перегляд літератури "На допомогу шкільній літера­турній освіті", бібліографіч­ний огляд літератури "Доля мови — доля народу", прес-реліз "Незалежне тестування — вимога часу". Цікавою і ко­рисною була віртуальна екс­курсія "Інтернет-послуги для вчителів-словесників".

Велику допомогу в інфор­маційному забезпеченні ко­ристувачів відіграє наявний фонд періодичних видань ЦБ. Формування цього фонду здійснюється шляхом перед­плати за бюджетні та спон­сорські кошти. Репертуар пе­ріодики кожного року коригу­ється з урахуванням інтересів користувачів.

ЦБ проводить різнобічну роботу щодо розкриття фонду періодичних видань за допо­могою традиційних і нетради­ційних форм популяризації, інформування про новинки періодики та доведення ін­формації до користувачів у найкоротший термін під час проведення Днів періодичних видань, Днів ін­формації та Днів фахівця. Так, змістовно пройшов День ін­формації "Освіта в Україні: вимоги нової доби", який став втіленням різних форм популяризації літератури. По­ряд з такими формами, як книжкова виставка, перегляд літератури було проведено ін­формаційний репортаж "Україна і Болонський про­цес" та віртуальна екскурсія "На допомогу абітурієнту". Для кращої орієнтації в сучас­ному інформаційному прос­торі періодичних видань, по­пуляризації найцікавіших га­зетно-журнальних статей в ЦБ проводяться прес-релізи, експрес-реклами, прес-марафони, експрес-хвилинки на різ­номанітні теми. Реалії сучасного суспільст­ва висувають необхідність на належному рівні проводити роботу для своєчасного ін­формаційного забезпечення користувачів за допомогою документально-інформацій­них ресурсів. І це дозволяє бібліотеці зайняти центральне місце у системі розповсюд­ження інформації та інформа­ційних послуг на місцевому рівні. Задовольнити інформа­ційні потреби користувача, забезпечити вільний доступ до інформації — саме в цьому полягає одна із найважливі­ших соціальних функцій біб­ліотеки.

Бібліотечний форум України. — 2009. — № 2 . — С. 32-36.

Список використаних джерел

1. Бобешко Л. Використання документально-інформаційних ресурсів у інформаційному забезпеченні користувачів / Любов Бобешко, Оксана Андрєєва

// Бібл. форум України. — 2009. — № 2. — С. 32-36.

2. Гуща Ю. Секреты успешного диалога. Учимся слушать и слышать / Юлия Гуща // Библ. дело. — 2009. — № 12. — С. 18-19.

3. Сенченко М. Оформлення списків використаної літератури відповідно до вимог

нових стандартів: спроба відповіді на проблемні питання / Марина Сенченко

// Вісн. Кн. палати. — 2009. — № 6. — С. 19-22.

4. Раковецька М. Бібліотека як центр місцевої громади / Марія Раковецька // Бібл. форум України. — 2009. — № 2. — С. 28-31.

5. Устіннікова О. Заголовок бібліографічного запису / Ольга Устіннікова, Ольга Рудич // Вісн. Кн. палати. — 2009. — № 7. — С. 36-38.

6. Четыркина И. "Самая обаятельная и привлекательная". Имидж библиотекаря отдела обслуживания / Ирина Четыркина // Библ. дело. — 2009. — № 12. — С. 37-39.

7. Ялышева В. Читать или не читать? Дискуссия в режиме реального времени

/ Вера Ялышева // Библ. дело. — 2009. — № 11. — С. 17-19.