Бібліографічні ідеї та технології
(IV квартал 2011 р.)
Аналітичний огляд
Матеріали, вміщені в останньому у цьому році випуску аналітичного огляду, продовжують висвітлювати проблеми трансформації традиційних функцій довідково-бібліографічних служб бібліотек у віртуальному середовищі, створення електронних інформаційних продуктів, а також знайомлять з новими стандартами СІБВС з підготовки бібліографічної інформації.
* * *
За останні роки обсяг інформації виріс у декілька разів. Орієнтуватися в ній стає все складніше, хоча на допомогу бібліографам прийшли комп’ютери. Помітно змінюються всі етапи довідково-бібліографічного обслуговування, з’являється новий його вид обслуговування – комплексне довідково-бібліографічне обслуговування. Одночасно спостерігається нагальна необхідність трансформації традиційних функцій довідково-бібліографічних служб бібліотек. Стаття О. Л. Найдіної «Библиографическое обслуживание в виртуальной среде: современное состояние и перспективы» (Науч. и техн. б-ки. – 2011. — № 3) на прикладі відділу довідково-біблографічного обслуговування РДБ висвітлює основні технологічні можливості бібліотечного обслуговування у віртуальному середовищі за допомогою електронного каталогу, оптичних дисків, Інтернет-ресурсів, Віртуальної довідкової служби. Автор стверджує, що довідково-бібліографічне обслуговування (ДБО) еволюціонує, але структура його системи залишається незмінною і включає наступні компоненти: користувач, бібліограф, пошукові джерела, матеріально-технічна база обслуговування.
Поточне ДБО базується як на карткових каталогах, картотеках та бібліографічних посібниках, виданих на паперових носіях, так і на електронних носіях та ресурсах Інтернету. Автор підкреслює, що автоматизований пошук є лише частиною бібліографічного пошуку, а не його основою. Бібліограф обирає найбільш ефективний спосіб пошуку, виходячи із конкретного бібліографічного завдання. Разом з тим безперечно і те, що при роботі з великими масивами бібліографічних записів комп’ютер незамінний.
У наш час пріоритетний напрям – це онлайновий доступ до зовнішніх бібліографічних БД, який став для бібліографів природним інформаційним середовищем. Але і тут існує проблема: використання Інтернет-джерел не гарантує 100-відсоткову правильність одержаної інформації, при цьому перевага бібліотек саме в тому, що ви практично завжди впевнені у достовірності джерела.
Впровадження нових технологій в діяльність бібліотек не замінює і не скасовує традиційних, а дозволяє розширити нові послуги, без яких неможливо добитися підвищення рівня біблотечно-інформаційного обслуговування.
Довідково-бібліографічний апарат бібліотек збагачується завдяки включенню до нього величезної кількості віддалених бібліографічних та повнотекстових БД, енциклопедій, довідників та словників.
Пошук інформації – одне з найбільш поширених та водночас складних завдань, з якими доводиться стикатися в Мережі кожному користувачу. Неупорядкованість, стихійність та екстенсивність розвитку Інтернету лякає багатьох читачів і змушує їх звертатися до послуг знаючих посередників. І саме через це роль бібліотек різко зростає, бо вони вміють не тільки зберігати інформацію, але й організовувати, систематизувати її, а також можуть навчити читача грамотно її одержувати, що стає не менш важливим.
Якщо врахувати, що процеси ДБО поступово, але невпинно переміщуються в електронне середовище, то необхідність забезпечення доступу до інформації для віддалених користувачів сприяє виникненню в бібліотеках нових видів послуг, які б об’єднували сучасні технології з традиційними формами обслуговування.
Так, на сайтах публічних бібліотек з’явилися віртуальні довідкові служби (ВДС), з введенням яких бібліотеки мають змогу розширити сферу діяльності та користувацьку аудиторію (в ЗОУНБ ім. Горького така служба була створена в 2008 році і за час її існування отримано 1840 запитів). Основні принципи роботи ВДС — доступність інформації і рівноцінне повсюдне інформаційне обслуговування. Кожна з них має свої особливості, але є спільні безсумнівні переваги: довідково-бібліографічні послуги, які надаються за допомогою Інтернету і не потребують особистого відвідування бібліотеки (або інформаційного центру), а також можливість задавати запитання у будь-який зручний для користувача час.
Спираючись на професійний досвід та знання, бібліографи РДБ приходять до висновку про необхідність трансформації функцій довідково-бібліографічних служб бібліотек згідно з вимогами інформаційного суспільства. Сучасні бібліотеки повинні стати не просто центрами надання доступу до мережевих інформаційних ресурсів, але й службами, які здійснюють інформаційне орієнтування користувачів.
Попередню тему продовжує публікація завідувача відділу інновацій, маркетингу та інформації Центральної міської бібліотеки для дітей ім. Ш. Кобера і В. Хоменка (м. Миколаїв) Ірини Базиленко «Полювання за інформацією: інформаційні ресурси і технології в дитячій бібліотеці» (Бібл. форум України. – 2011. — № 3). Автор вважає, що бібліотеки завжди були осередком інформації – це факт, але останнім часом статус цього закладу як науково-освітнього, інформаційного та культурного центру значно підвищився. Оперативне, якісне інформаційне обслуговування сьогодні є однією з найскладніших функцій бібліотеки (що постійно підкреслюється фахівцями бібліотечної справи).
Стрімкий розвиток інформаційних технологій впливає на зміст та форми інформаційної роботи. Довідково-бібліографічний фонд у його звичайному вигляді доповнюється і замінюється електронними джерелами, які створюють основу для виконання різноманітних запитів користувачів. Першим кроком для вдосконалення роботи в сучасних умовах стало формування таких інформаційних ресурсів бібліотек, які б могли стати корисними для користувачів і задовольнити всі їхні запити, серед яких: систематична картотека статей, краєзнавча картотека, картотека літературних і театральних премій; фонд довідкової літератури; навчальні, освітні, пізнавальні CD, DVD-Rom; тематичні краєзнавчі прес-накопичувачі; друкована бібліографічна продукція; актуальні тек-накопичувачі («Нові педагогічні технології», «Шкільному психологу» тощо); інформаційні БД (вищі і середні навчальні заклади, школи нового типу); «Швидка інформаційна допомога для сімей, які виховують дітей з обмеженою мобільністю», законодавча база з питань охорони дитинства і материнства та ін.
Останнім часом дуже ефективною формою інформування читачів є їх ознайомлення за допомогою Веб-сайту, де розміщується найбільш актуальна та цікава інформація: краєзнавчі мозаїки книжкових новинок, бюлетені нових книг, рекомендаційні списки літератури, віртуальні книжкові виставки, вебліографічні дайджести та ін.
Віртуальна інформреклама за допомогою створених відеороликів презентує акції та заходи, що проходять в бібліотеці. Достатня кількість читачів є абонентами групового інформування. В центральній бібліотеці вже досить давно сформовано декілька груп, які потребують додаткової інформації, серед яких: молоді батьки, клуб творчого та креативного розвитку «Плюшова мама», клуб службового собаківництва, тінейджер-клуб тощо. Форма розповсюдження — як традиційна у вигляді інформаційних кейсів, так і за допомогою електронної доставки документів.
На жаль, не завжди бібліотечні фонди витримують шквал нових потреб часу, тому з’явилась і така нова форма інформування, як ксерокейси: видача на абонементі ксерокопій.
Для колег створено базу даних «Інтернет для бібліотекаря» (законодавчі бази даних, електронні версії професійних журналів, методичні матеріали), віртуальний методичний портфель з посиланнями на електронні версії фахових періодичних видань, яких немає у фонді бібліотек-філій. БД «Відеонавчання з використання нових інформаційних технологій» дозволяє оперативно й ефективно оволодіти навичками роботи на комп’ютері та пошуку інформації в Інтернеті.
З метою формування інформаційної культури користувачів створено програму «Полювання за інформацією», яка охоплює читачів 1-9 класів. Акцент зроблено на нових інформаційних технологіях. Створено тематичні БД «Корисні лінки», електронні анотовані списки літератури «Книжкові бестселери», «Книги-хіти» з посиланнями на тексти.
Тобто, уся діяльність бібліотек сьогодні спрямована на те, щоб обслуговувати читачів на високому рівні, створюючи для них комфортне інформаційне середовище з використанням сучасних, якісних й оперативних засобів інформування.
Сьогодніший читач дуже вибагливий і часто-густо вимагає заміни бібліографічної інформації на аналітичну або повнотекстову. В ситуації, що склалася, актуальним є пошук таких форм і методів створення електронних інформаційних продуктів, які б могли забезпечити оптимальне співвідношення якості інформації та пошукових можливостей, оперативності і фінансових витрат.
З досвідом створення такого продукту знайомить нас публікація завідуючої відділу обласної державної універсальної наукової бібліотеки ім. Л. І. Молчанова-Сибірського (м. Іркутськ) Світлани Серебрякової «Сохранить интеллектуальное богатство» (Библиотека. – 2011. — № 8). В умовах регіональних бібліотек саме краєзнавчій тематиці надається перевага, тому першим таким виданням став диск «Валентин Распутин. Публицистика».
Найбільш придатною програмою для реалізації довідково-бібліографічних проектів, на погляд автора, є Adobe Flash, за допомогою якої можливе створення злагодженої структури зі скрізним пошуком та єдиним для усіх елементів інтерфейсом. Використання flash-технологій дозволило створювати електронні видання у вигляді додатків, тобто відпала необхідність використання стороннього програмного забезпечення — такого, як браузери або програма пакета MS Office – для запуска електронного видання. Також з’явилася можливість проектувати інтерфейс, організовувати перегляд web-сторінок, зображень (наприклад, великих географічних карт). Програма Adobe Flash дозволяє в необхідному об’ємі реалізувати пошукові можливості, дотримуватися вимог до оформлення видань, подати у ньому, при бажанні, аудіо- і відеоінформацію.
Структура інформаційного наповнення електронних видань будується на основі існуючих схем бібліографічних покажчиків, хоча засоби мультимедіа надають можливість зробити її більш розгалуженою, видовищною та насиченою. З’явилася перспектива вийти за рамки традиційної поліграфії за допомогою включення нових компонентів – таких, як анімація, інтерактивний пошук, гіперпосилання та багато ін. Логічна структура електронного бібліографічного видання залишилась традиційною, аналогічною друкованим виданням. В її основі – три шари даних, пов’язаних один з одним за допомогою гіперпосилань:
- меню (аналог традиційному змісту);
- бібліографічний список;
- тексти документів.
Документи, які наповнюють електронне видання, носять різноплановий характер: це книги, статті, зображення (ілюстрації, фотографії тощо), бібліографічна інформація, списки даних та ін.
Практично усі видані електронні видання бібліотеки мають утилітарне призначення, ґрунтуються на бібліотечному фонді, спрямовані на розкриття та популяризацію власних колекцій документів.
Тему підготовки бібліографічних покажчиків нового типу продовжує стаття Людмили Трачук «Вебліографічні посібники бібліотек як джерела електронного довідково-бібліографічного обслуговування» (Бібл. вісн. – 2011. — № 5), у якій аналізуються етапи підготовки вебліографічних посібників, розглядаються їх різновиди, визначається роль цього важливого довідково-бібліографічного ресурсу у професійній діяльності бібліотекарів, зокрема в обслуговуванні користувачів.
Вебліографічні посібники, створені в бібліотеках, слугують своєрідним шлюзом достовірної інформації з мережі Інтернет, що забезпечує предметний доступ до неї. Вони можуть існувати як в електронній, так і в друкованій формі. Дослідники акцентують увагу на оціночному характері вебліографічних посібників, у яких оцінка здійснюється шляхом відбору ресурсів та їх анотуванні.
Створення вебліографічних посібників відбувається упродовж кількох етапів. На першому етапі здійснюється відбір теми: вона повинна відповідати інформаційним потребам користувачів бібліотеки і бути якомога конкретнішою; на другому – пошук інформації з вибраної теми в Інтернеті; на третьому – перегляд результату пошуку та відбір джерел до вебліографічного посібника; на четвертому – створення характеристик Інтернет-ресурсів, котрі, як правило, містять назву ресурсу, його вебадресу, анотацію; на п’ятому – групування, яке здійснюється відповідно до цільового та читацького призначення вебліографічного посібника і переважно за тематикою.
Бібліотека несе відповідальність за точність наведеної в посібниках інформації, тому обов’язково встановлюються і вказуються терміни перевірки і оновлення інформації в них. Регулярному оновленню підлягають також анотації до Інтернет-ресурсів.
Окремим бібліотекам важко самостійно підтримувати вебліографічні посібники в актуальному режимі, тому останнім часом вони об’єднуються для вирішення таких завдань. Як приклад можна навести корпоративний проект зі створення рекомендаційного вебліографічного посібника «Кращі Інтернет-ресурси від Української асоціації працівників бібліотек для дітей», в якому приймають участь 11 бібліотек України, кожна з яких формує списки з 2-3 тем значущої інформації українського й російського сегментів Інтернету, адресованої дітям і організаторам дитячого читання.
Для підвищення відповідальності працівників за ресурси, які вони формують, бібліотеки іноді вказують на сайті інформацію про відповідальність за складання вебліографічного посібника.
Коло результатів вебліографічної діяльності постійно розширюється. Крім вебліографічних посібників, які виникли, щоб допомогли довідково-біліографічному обслуговуванню користувачів, з’являються вебліографічні огляди, вебліографічні уроки, адресовані безпосередньо користувачам Інтернету.
За кордоном сьогодні активно розвивається метавебліографія (інформування про наявні вебліографічні посібники).
Отже, вебліографічні посібники – важливий довідково-бібліографічний ресурс для бібліотекарів та користувачів. З одного боку, вони є частиною довідково-бібліографічного апарату бібліотеки і відіграють значну роль в електронному ДБО, з другого – сприяють підвищенню інформаційної культури і самообслуговуванню користувачів Інтернету, а їхнє створення – вебліографія – це особливий напрям бібліографії як галузі діяльності.
Значне місце серед заходів, які відносяться до сфери розповсюдження інформаційної культури, займають екскурсіі по довідково-бібліографічному апарату бібліотеки, у процесі яких слухачів знайомлять з читацькими каталогами, довідковими виданнями, інформаційно-бібліографічними послугами тощо.
Звичайно, підхід до організації екскурсії в кожній окремій бібліотеці буде індивідуальним, бо залежить від типу та профілю бібліотеки, обсягу її довідково-бібліографічного фонду, від зацікавленості різних категорій слухачів. Автор статті «Каталоги и картотеки как экскурсионные объекты» (Мир библиографии. – 2011. — № 5), головний бібліограф відділу довідково-бібліографічного обслуговування РДБ Н. О. Авдоніна, пропонує методичні замітки, які носять загальний характер. Вона впевнена, що саме довідково-біблографічний апарат становить ядро основної екскурсії, бо це основа всієї бібліографічної діяльності, а пропаганда каталогів має величезне значення оскільки читачі звертаються до них як до першого довідкового апарату бібліотеки.
Основним положенням нового стандарту 7.0.9-2009 «Библиографическое обеспечение издательских и книготорговых процессов. Общие требования» присвячена стаття Г. П. Калініної «Актуализация стандартов СИБИД по подготовке библиографической информации» (Библиография. – 2011. — № 4). Публікація також анонсує два національні стандарти, підготовлені Російською книжковою палатою: «Карточки для каталогов и картотек, макет аннотированной карточки в издании» та «Текущие государственные библиографические указатели». Зупинимось на цих положеннях детальніше. Діючий поки що на території Росії з 1 липня 2010 року стандарт «Библиографическое обеспечение издательских и книготорговых процессов. Общие требования» розроблений уперше і регламентує зміст, загальні вимоги та правила складання бібліографічних записів, які використовуються у видавничій справі та книжковій торгівлі, що включають інформаційно-технологічні процеси обміну електронною та книготорговельною інформацією. Він поширюється на бібліографічні записи, які складаються як для традиційних (друкованих) видань (макети анотованих карток, бібліографічні списки та покажчики, книготорговельні інформаційні матеріали, прейскуранти, прайс-листи), так і для електронних записів, які використовуються у комп’ютерних технологіях. Основні розділи стандарту присвячені формуванню заголовка запису; бібліографічному опису; складанню анотацій; проставлянню класифікаційних індексів; поданню бібліографічної інформації у форматі ONIX та у табличній формі.
Фактично цей стандарт є єдиним стандартом СІБВС, у якому зібрано все про підготовку повноцінного бібліографічного запису: від заголовка до анотації та класифікаційних індексів, без альтернативних рекомендацій. На практиці стандарт може використовуватись і невеликими бібліотеками.
У 2010 році РКП підготувала і передала на затвердження до Держстандарту два національних стандарта: «Карточки для каталогов и картотек, макет аннотированной карточки в издании. Общие требования и издательское оформление» та «Текущие государственные библиографические указатели». Останні видання цих міжнародних стандартів були прийняті в кінці 1990-х років і не відображають сучасну практику випуску державних бібліографічних покажчиків та каталожних карток. Російський стандарт на картки для каталогів і картотек розрахований на бібліотеки, книжкові палати та видавців. Він закріплює єдиний підхід до формування каталожної картки всіма суб’єктами інформаційного ринка, уніфікує підхід до формування як друкованих, так і «електронних» карток, які розраховані на машиночитаючі бази даних, Інтернет-каталоги великих бібліотек та інформаційні центри.
Новий російський стандарт «Текущие государственные библиографические указатели. Общие требования и издательское оформление» визначає види цих видань і встановлює вимоги до їхньої структури та правил видавничого оформлення. На початку 2011 року РКП підготувала першу редакцію національного стандарту «Библиографическая запись. Сокращение слов и словосочетаний на русском языке. Общие требования» (попередній стандарт – 7.12-93 «Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила» — потребує перегляду та змін). У проекті нового стандарту регламентовано скорочення слів та словосполучень для підготовки записів не тільки на текстові документи (як це було у попередньому стандарті), а й на образотворчі, нотні, картографічні, електронні видання, стародруки.
Рекомендації стосовно видань рекламного характеру (банер, білборд, рекламний буклет, візитка, стикер, тизер тощо) пропонує О. Е. Протопопова у статті «Как составить библиографическое описание рекламного продукта» (Библиография. – 2011. — № 4). Автор наводить визначення та приклади опису кожного виду рекламного видання, і висловлює впевненість, що вміння описувати різноманітні рекламні продукти може стати у нагоді бібліотечним працівникам, які сьогодні масово випускають видання рекламного характеру і повинні їх систематизувати та обліковувати.
- Авдонина Н. А. Каталоги и картотеки как экскурсионные объекты. Знакомство со справочно-библиографическим аппаратом / Нина Алексеева Авдонина // Мир библиографии. – 2011. — № 5. – С. 50-51.
- Базиленко І. Полювання за інформацією: інформаційні ресурси і технології в дитячій бібліотеці / Ірина Базиленко // Бібл. форум України. – 2011. — № 3. – С. 22-24.
- Калинина Г. П. Актуализация стандартов СИБИД по подготовке библиографической информации / Г. П. Калинина // Библиография. – 2011. — № 4. – С. 3-8.
- Найдина Е. Л. Библиографическое обслуживание в виртуальной среде: современное состояние и перспективы / Е. Л. Найдина // Науч. и техн. б-ки. – 2011. — № 3. – С. 15-22.
- Протопопова Е. Э. Как составить библиографической описание рекламного продукта / Е. Э. Протопопова // Библиография. – 2011. — № 4. – С. 19-25.
- Серебрякова С. Сохранить интеллектуальное багатство. Некоторые аспекты подготовки библиографичсеких изданий / Светлана Серебрякова // Библиотека. – 2011. — № 8. – С. 6-8.
- Трачук Л. Вебліографічні посібники бібліотек як джерела електронного довідково-бібліографічного обслуговування / Людмила Трачук // Бібл. вісн. – 2011. — № 5. – С. 29-32.