Бібліотека як екосистема. Методичні поради

«Зелені» або бібліотеки в стилі Еко
Маніфест Зелених бібліотек
Пам’ятка будівельника Еко-бібліотеки
Проект бібліотеки Сумського Державного Університету «Зелена бібліотека»
«Зелена лабораторія» Везерберґланд (Німеччіна)
Використані джерела інформації

«Зелені»  або бібліотеки в стилі Еко.

«Зелені бібліотеки» (також відомі як екологічні бібліотеки або екологічні інформаційні центри) — це бібліотеки, які активно займаються популяризацією екологічних знань та підтримують зелений спосіб життя та сталість. Вони грають важливу роль у поширенні інформації про екологію, охорону навколишнього середовища та сталий розвиток. Екологічна складова – один з головних напрямів Концепції сталого розвитку, прийнятої ООН.

В останні роки, з усвідомленням загроз навколишньому середовищу та необхідності діяти для його збереження, зелені бібліотеки стали популярними у багатьох країнах. У 2007 р. в США було засновано рух «Зелена бібліотека (GreenLibrary)». Наразі він об’єднує понад 40 «зелених» бібліотек (американські і канадські). Бібліотек, які пройшли сертифікацію за системою LEED (Лідерство в енергетиці та екологічному проектуванні) – понад 120.

Українські бібліотеки також приєднались до світового екоруху і в багатьох бібліотеках є кейси успішних екологічних проектів. Так, проект Львівської обласної бібліотеки для дітей «ЕкоБібліотека» у 2017 році увійшов у п’ятірку кращих екопроектів світу в конкурсі IFLA «Green Library Award». Проект Сумського державного університету «Зелена бібліотека» відмічений як один з найкращих у Всеукраїнському конкурсі «Бібліотека року 2019». І таких прикладів екологічної активності українських бібліотек можна навести чимало [2].

Ось деякі аспекти, які роблять зелені бібліотеки актуальним екотрендом:

• Екологічна освіта: Зелені бібліотеки відіграють важливу роль у поширенні знань про екологію та сталість. Вони можуть пропонувати лекції, семінари, майстер-класи і виставки, спрямовані на підвищення екологічної свідомості серед громадськості та освітніх закладів.
• Зберігання зеленої літератури: Зелені бібліотеки зберігають та пропагують літературу, звіти, журнали і ресурси, які стосуються екології, природоохорони, сталого розвитку і суміжних тем.
• Екологічні ініціативи: Вони можуть активно впроваджувати зелені практики власної роботи, такі як переробка відходів, ефективне використання енергії, використання екологічних будівельних матеріалів і технологій тощо.
• Зелені технології: Зелені бібліотеки можуть використовувати енергоефективні системи опалення, вентиляції та освітлення, а також інші технології, щоб зменшити власний вуглецевий слід та споживання енергії.
• Підтримка сталого розвитку: Зелені бібліотеки сприяють ініціативам, спрямованим на збереження навколишнього середовища, включаючи більш ефективне використання ресурсів, зменшення викидів CO2, розвиток місцевих екосистем і біорізноманість.
• Публічний доступ: Зелені бібліотеки надають доступ до екологічної інформації і ресурсів всім членам громадськості, незалежно від віку або соціального статусу.
• Партнерство: Вони співпрацюють з іншими організаціями, установами та громадськими групами, щоб спільно вирішувати екологічні проблеми.

Бібліотека — це відмінне місце для проведення різноманітних заходів, пов’язаних з екологією. Наведемо декілька ідей, які можна впроваджувати в бібліотеках для підвищення екологічної обізнаності та сприяння природоохоронним ініціативам.

Лекції та семінари.

Організуйте лекції або семінари з екологічних тем для місцевої громади. Запрошуйте експертів з екології, активістів чи дослідників для виступів.

Клуби та групи обговорення.

Створіть клуб екологічного читання або групу обговорення, де учасники можуть обмінюватися враженнями про прочитані книги та статті з екологічної сфери.

Виставки.

Організуйте виставки, які присвячені екологічним питанням. Показуйте інформаційні плакати, фотографії, картки, моделі та інші матеріали, які стосуються екології та природоохоронних проектів.

Робота з дітьми.

Проводьте заняття та літературні години для дітей, щоб навчити їх екологічної свідомості та важливості дбайливого ставлення до навколишнього середовища.

Екологічні конкурси.

Організуйте конкурси для дітей та дорослих, пов’язані з екологічною тематикою, наприклад, конкурс малюнків, відеороликів чи наукових проектів.

Відзначення свят.

Спільно з громадськими організаціями чи школами відзначайте свята, присвячені екології, такі як День Землі чи Всесвітній день води.

Ресурсні центри.

Розгляньте можливість створення екологічного ресурсного центру в бібліотеці, де відвідувачі зможуть знаходити інформацію про екологічні питання, а також позичати ресурси, такі як енергоефективні прилади, садовий інвентар, сортувальні контейнери тощо.

Партнерство з місцевими організаціями.

Співпрацюйте з екологічними та природоохоронними організаціями, щоб спільно проводити заходи та ініціативи з підвищення екологічної свідомості.

Заходи, проведені в бібліотеці, можуть сприяти підвищенню інтересу до екології, освіті на цю тему та заохочувати активну громадянську позицію у справі природоохорони.

Зелені бібліотеки та будівництво екологічних бібліотек є актуальними темами у сучасному світі, оскільки сталість та охорона навколишнього середовища стають все більш важливими аспектами для суспільства.

Будівництво екологічних бібліотек передбачає використання екологічно чистих матеріалів і технологій для зведення приміщення. Основні принципи включають мінімізацію енергоспоживання, максимальне використання природного світла та вентиляції, інтеграцію енергоефективних систем опалення та охолодження, а також збирання та використання дощової води та інші заходи з економії ресурсів. Оптимізація простору та планування може допомогти забезпечити максимальний комфорт користувачів та оптимальне використання енергії.

Важливо також забезпечити правильне управління відходами та впровадження переробки матеріалів. Екологічне будівництво сприяє зменшенню негативного впливу на довкілля, зниженню споживання енергії та вуглецевого викиду, а також поліпшенню якості життя користувачів.

Зростання інтересу до зелених бібліотек та екологічних будівель відображає потребу взаємодії людини з навколишнім середовищем у більш екологічно відповідальний спосіб.

Благодійний фонд «Бібліотечна країна» ініціює всеукраїнську інформаційну кампанію Рух “Зелені бібліотеки” в Україні по провадженню екологічної складової в діяльність бібліотек України з метою посилення потенціалу екологічної дієвості та лідерства бібліотек як провайдерів освіти для сталого розвитку. У світі рух «Зелені бібліотеки» був започаткований більше 20 років тому. Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ (IFLА) має в складі групу навколишнього середовища, сталого розвитку та бібліотек та визначає «зелені» бібліотеки за такими критеріями:

• бібліотечні будівлі максимально відповідають критеріям зеленого будівництва;
• впроваджують елементи екологічного управління на основі світових стандартів;
• демонструють власним прикладом практики сталого споживання в діяльності бібліотек;
• проводять просвітницьку роботу та надають інформаційні матеріали щодо сталого розвитку, залучають громадськість до вивчення та вирішення екологічних питань [1].

Маніфест Зелених бібліотек

Маніфест зелених бібліотек був запропонований британською асоціацією бібліотек CILIP (Дипломований інститут бібліотечних та інформаційних спеціалістів Великобританії) у партнерстві з Мистецькою радою Англії, Британською бібліотекою, Libraries Connected та Julie’s Bicycle. Цей маніфест визначає спільні цінності та зобов’язання, спрямовані на трансформаційні зміни для громад та нашої планети.

Як бібліотеки, ми займаємо місце в самому серці громад, в яких працюємо. Цим маніфестом ми хочемо об’єднатися заради спільного бачення: бути прикладом для наслідування через наші власні екологічні дії та використовувати нашу владу і вплив, щоб інформувати і надихати людей на позитивні дії та розбудовувати стійкість у різноманітних громадах, в яких ми працюємо.

Ми визнаємо різноманітність нашого сектору, тому ця ініціатива є інклюзивною для всіх бібліотек, щоб допомогти їм впроваджувати зміни, які вони можуть, за допомогою ресурсів, які вони мають.

Підписуючи цей маніфест, ми погоджуємося з наступним:

1. Зробити екологічну стійкість центральним елементом процесу прийняття рішень

Ми зобов’язуємося працювати над тим, щоб зробити екологічне мислення та цінності центральними в нашій діяльності. Ми будемо співпрацювати з особами, які приймають рішення в наших організаціях, щоб просувати амбітні, надійні та відкриті екологічні зобов’язання та дії, узгоджені з місцевими ідеями, цілями та планами у сфері охорони довкілля та зміни клімату, де це буде доцільно. Також там, де це буде можливо, ми працюватимемо з іншими особами та організаціями для обміну нашими кращими надбаннями.

2. Впроваджувати інновації та розвиток

Ми працюватимемо над розвитком екологічних практик у всіх основних бібліотечних функціях, а також випробовуватимемо й досліджуватимемо нові та інноваційні підходи та рішення для позитивних екологічних змін в навколишньому середовищі.

3. Працювати з нашими громадами

Ми вивчатимемо і підтримуватимемо місцеві екологічні ініціативи, працюватимемо з ними та іншими для того, щоб розширювати можливості наших місцевих громад у здійсненні позитивних екологічних дій. Ми забезпечимо безпечне та відкрите середовище для навчання, обміну ідеями та обговорення кліматичної та екологічної кризи, а також того, як ми можемо працювати задля кращого майбутнього планети та людей. При цьому ми будемо використовувати креативні та інноваційні підходи для налагодження зв’язку з різноманітними та недостатньо представленими групами людей.

4. Використовувати наш голос для більшого впливу.

Ми будемо використовувати наше унікальне охоплення та довіру, щоб ділитися та допомагати людям знаходити перевірену інформацію, боротися з кліматичною дезінформацією, підвищувати кліматичну та екологічну грамотність і розуміння, а також допомагати розвивати критичне мислення для людей різного віку. Надаючи актуальну й точну інформацію, ми допоможемо людям орієнтуватися в часто складній мові та поняттях кліматичних та екологічних питань і робити більш поінформований екологічний вибір.

5. Працювати в партнерстві.

Ми будемо формувати партнерства з іншими організаціями-однодумцями у приватному, державному та волонтерському секторах, щоб посилити вплив зелених програм та ініціатив. Ми використовуватимемо наші простори та мережі для скликання груп, щоб обговорювати та вживати значущих заходів для планети та людей.

6. Зростати й ділитися знаннями.

Ми будемо постійно розширяти наше екологічне розуміння як окремі особи, команди та організації. Ми надаватимемо пріоритет навчанню та професійному розвитку, що розширює можливості працівників бібліотек до позитивних дій та розвитку екологічно сталих практик у своїй власній сфері діяльності. Ми підтримуватимемо колективні, загальногалузеві екологічні дії, зокрема просування ролі бібліотек у підтримці позитивних змін.

7. Підтримувати молодь.

Ми будемо підтримувати дітей та молодь, щоб вони були лідерами зеленого та справедливого переходу та діяти вдома, в школі, в громадах і на робочому місці. Ми допомагатимемо дітям та молоді у просуванні екологічних дебатів та забезпеченні того, щоб їхній голос був почутий [3].

Цей Маніфест можна використовувати:

• як набір принципів, що лежать в основі будь-яких місцевих стратегій, планів та програм;
• як інструмент розвитку для визначення сфер діяльності та вдосконалення;
• для забезпечення діалогу з місцевими громадами, працівниками бібліотек та ключовими партнерами;
• для просування бібліотечних цінностей і прагнень;
• як адвокаційний документ;
• для виявлення однодумців для співпраці;
• для підтримки планів розвитку персоналу.

Пам’ятка будівельника Еко-бібліотеки 

В актуальному загальному плані дій на майбутнє ООН під назвою Порядок денний 2030  екологічність – це один аспект із багатьох, але чи не найбільш вирішальний у часи кліматичних змін.

Екологічна сталість надто довго вважалася задачею зі сфери енергоефективного бібліотечного будівництва, кондиціонування або енергозберігального освітлення – всі ті питання, на які співробітники бібліотек та часто навіть і їх керівництво мінімально можуть впливати.

Ідея створити перелік «зелених» факторів бібліотеки з’явилася в ході підготовки першої публікації IFLA, присвяченої екологічній сталості. Так виникла двомовна пам’ятка «Сталість у будівництві, облаштуванні та роботі» німецькою та англійською мовами.

Сьогодні пам’ятка на десять друкованих сторінок перекладена вже 23 мовами (їх усі можна вільно завантажити).

У багатьох частинах світу Німеччина вважається зразковою країною в плані екологічної сталості: бібліотеки асоціюються із цим позитивним іміджем, заснованим на значній увазі Німеччини до екологічної сталості в галузі будівництва.

Все починається з планування і будівництва, продовжується в облаштуванні, управлінні й аж до читацьких сервісів – мова йде про те, як організувати екологічно сталу роботу бібліотеки. Пам’ятка складається з дванадцяти основних розділів: проектування, тендер, ділянка, процес будівництва, будівля, інтер’єр, інформаційні та комунікаційні технології, користування, управління бібліотекою, стратегія, маркетинг і сертифікація. При цьому починається пам’ятка відповідно до хронології з будівельного плану, аде деякі аспекти можна використати і при пере- чи розбудові, новому облаштуванні. Також можна підійти прагматично і скористатися лише окремими розділами, це не програма ідеального типу зеленої бібліотеки, а радше список усіх можливих опцій: у цілому він налічує 173 тематичні підпункти.

Розглянемо деякі з них.

Ділянка, розташування.

Сполучення з громадським транспортом та екологічним індивідуальним (велосипеди), облаштування двору, територій навколо, а ще витрати на догляд і прибирання – всі ці питання безпосередньо пов’язані зі сталістю.

Процес будівництва.

Власне для самого процесу зведення будівлі або пере- чи розбудови діють критерії сталості: процедура і пристрої, шумове та екологічне навантаження територій навколо, облаштування під’їзду, а також матеріали (походження, якість) та їх відвантаження.

Будівля.

Компактність та ефективне використання площ, економія простору при максимальному його використанні, мінімізація енерговитрат через зонування при детальному розгляді можуть стати специфічно бібліотечними критеріями. Наприклад, велике ресурсоекономне компактне архівування друкованих фондів. Використання горищної площі (прохідність, озеленення, сонячна енергія) – визначальні для структури будівлі.

Енергетичні критерії та питання захисту від сонця та звукоізоляції під час будівництва сьогодні дуже поширені, більш незвичними є стале використання фасаду (наприклад, озеленення, енерговиробництво) та ретельний підхід до сталого встановлення вікон.

Дружність до здоров’я, екологічна якість, довголіття, добре збереження, придатність до переробки та очистки належать до критеріїв екологічної оцінки. Рішення щодо них, як і щодо кліматизації та освітлення, має довготривалі наслідки не лише для довкілля, але й для життя бібліотеки.

Тема енергоефективності дуже різнопланова й має дивні аспекти: наприклад, якщо ми бачимо, скільки енергії витрачається, це вже веде до її економії!

Використання денного світла – це не лише екологічний, але й ергономічний пріоритет! Мета – впустити в бібліотеку денне світло без негативних чи контра продуктивних проявів, як то засліплення чи зайвий шум. Економне та розумне використання електроенергії в бібліотеці релевантне, серед іншого, для таких аспектів: ефективне освітлення, функціональне точкове освітлення, електронне вимкнення ламп на робочому місці, каскадне ввімкнення, затемнення, вибір засобів освітлення.

Інтер’єр.

У контексті бібліотеки йдеться, наприклад, про екологічну оцінку походження, умови виробництва, міцність, очищуваність, можливість вторинної переробки матеріалів для підлоги, екологічний баланс меблів, екологічні аспекти життєвого циклу всіх елементів оформлення.

Зелені інформаційні та комунікаційні технології.

Релевантне не лише споживання електроенергії нашими бібліотечними комп’ютерами, але й виготовлення та вторинна переробка інформаційного обладнання, а також незначні практичні деталі, як-от вимикачі на подовжувачах, обмеження режиму очікування й такі самозрозумілі речі, як скорочення використання паперу.

Читацькі сервіси.

Тут є широкий спектр можливостей: уникнення пластикових мішечків, відмова від упаковок та пластику в бібліотечному кафе, екологічність репродукційних послуг, абонемент особливих некнижкових матеріалів (класичний приклад: перфоратор!).

Управління бібліотекою: фасиліті-менеджмент

Мінімізація відходів, сортування та переробка сміття, а також всі аспекти «зеленого прибирання» – важливі аспекти роботи бібліотеки з клінінговою фірмою.

Стратегічні цілі.

Цілі екологічної сталості можуть і мають бути закріплені в бібліотечній стратегії, стратегічні партнерства вітаються.

Маркетинг.

Гасло «Зелений імідж – добрий імідж для бібліотеки» вказує на мету: бібліотека отримує прихильність стейкхолдерів за рахунок своєї стратегії сталості, а для самої бібліотеки важливо інтегрувати її в корпоративну ідентичність. Практичний приклад: як бібліотека використовує свій енергетичний паспорт? [4].

Проект бібліотеки Сумського Державного Університету «Зелена бібліотека»

Проєкт «Зелена бібліотека» реалізується бібліотекою СумДУ в межах програми «Зелений університет» за підтримки Goethe Institute (Німеччина) з вересня 2018 р.

Його основна мета — сприяти Цілям сталого розвитку ООН (SDG 2030) та їх впровадженню для громади Сумщини через інформування, навчання та власний приклад відповідального споживання, сортування, перероблення відходів.

Налагодження сортування та утилізації відходів

У своїй діяльності бібліотека Сумського Державного Університету дотримується концепції «Zero Waste» та правил «5R» (REFUSE, REDUCE, REUSE, RECYCLE, ROT)

• користується предметами побуту багаторазового вжитку;
• використовує електронний документообіг;
• перетворює непотрібні речі в оригінальний декор;
• сортує відходи та віддає їх на перероблення.

Zero waste: як жити за принципом нуль відходів? Цікавий факт – все сміття сім’ї Джонсон із Каліфорнії за рік вміщується в маленьку скляну банку. Такого феноменального результату їм вдалося досягти завдяки принципу 5R:

✅ REFUSE – відмовся

✅ REDUCE – скороти

✅ REUSE – використовуй повторно

✅ RECYCLE – переробляй

✅ ROT – компостуй

В бібліотеках  міста (Центральній бібліотеці, Бібліотеці Медичного інституту, Філії бібліотеки в Конгрес центрі, Читальному залі Навчально-наукового корпусу) встановлено 35 контейнерів для сортування відходів: паперу, паперових стаканчиків, ресурсоцінної сировини (пластик, скло, метал), кришечок, батарейок та змішаного сміття. Налагоджено партнерські відносини з ГО «Україна без сміття», «Батарейки, здавайтесь!», «Зелений птах».

У 2018-2021 рр. зібрано та відправлено на перероблення:

• 300 кг макулатури;
• 1000 паперових стаканчиків;
• 157 кг батарейок;
• 30 кг ресурсоцінної сировини (пластик, скло, метал);
• 10 кг кришечок передано на виготовлення протезів учасникам ООС.

Співробітниками бібліотеки розроблено та поширено відкриті освітні ресурси, покликані популяризувати екологічний спосіб життя та академічну культуру:

13 інформаційних буклетів та закладок, у т. ч.: «Життя без сміття», «Життя в стилі Еко», «Навіщо здавати макулатуру». Друге життя використаного паперу», «Врятуємо світ від пластику! Корисне про ПЕТ пляшки!», «Задумайтесь над цими цифрами! Як довго розкладається сміття?».

2 брошури з екологічного виховання: «Думай по-зеленому», «Життя у стилі Еко».

3 стенди: «Зелений університет. Зелена бібліотека», «Бережи природу. Сортуй відходи».

З метою популяризації «Життя у стилі ЕКО» бібліотека проводила інтерактивні заходи, виставки та онлайн ігри Garbage Hero. Основними подіями 2018-2020 рр. стали: виставка-конкурс «Життя в стилі Еко разом з бібліотекою СумДУ», виставка «Жива планета» до Всесвітнього дня Землі, фотовиставка «Збережемо рідні краєвиди», еко вести «Життя без сміття», навчальні семінари зі школярами та студентами, зустрічі з еко активістами та науковцями, тренінги «Щоденні кроки заради кращого. Яким буде світ у 2030?», вікторини в соцмережах «Going Zero Waste» до Всесвітнього дня вторинної переробки, Swap-вечірка «Ми врятуємо тебе від мотлоху», карантин у стилі «Eco Hand made», Прикрасимо дім на Великдень, благодійний флешмоб у притулку Сумського товариства захисту тварин, серія хендмейд-уроків до новорічних свят «Тепло Наших Рук». Створюй унікальні поробки власними руками – подаруй старим речам друге життя!

У 2018-2020 рр. еко заходи відвідали понад 2000 осіб, серед яких учні, вчителі, студенти та викладачі коледжів і ВНЗ міста та області.

У 2020 р. бібліотекою започатковано рубрику «Абетка еко активіста», яка допоможе кожному налаштувати життя на «зелене світло» та бути еко свідомим. Матеріали рубрики пропагують принципи зеленого офісу, стиль життя «Нуль відходів», «зелені» автомобілі та технології, екосвідоме харчування:

«Апсайклінг – нове життя старих речей!», «Батарейки. Обережно!», «Вейпінг – модно чи небезпечно?», «Глобальне потепління», «Довкілля», «Еко-френдлі», «Житло», «Zero waste: як жити за принципом нуль відходів?» та ін.

Бібліотека бере активну участь в університетських та місцевих екологічних акціях щодо очищення довкілля від сміття.

У 2018-2020 рр. здійснено:

• 3 еко заходи «Чиста Україна – чиста Земля» за участю співробітників бібліотеки та волонтерів СумДУ
• участь у міських тематичних заходах, акціях та еко кросах 2019 / 2020
• благодійний флешмоб до Дня бібліотек.

У 2019 році приміщення Бібліотеки СумДУ було реорганізовано в зелений простір.

За сприяння адміністрації СумДУ, закуплено квіти, а співробітниками столярного цеху виготовлено дерев’яні ящики для них. У читальних залах та абонементах встановлено зелені розділювачі, які не тільки створюють окремі зони для спілкування, але й сприяють забезпеченню здорового мікроклімату. Акваріум із декоративними рибками у читальному залі привертає увагу та сприяє релаксу читачів.

Бібліотека СумДУ підтримує ідею популяризації здорового способу життя. Для відвідувачів, які користуються екологічно чистим видом транспорту, біля Центрального корпусу бібліотеки встановлено велопарковку.

СумДУ увійшов до top-200 кращих університетів світу за версією міжнародного екологічного рейтингу UI GreenMetric 2013, ставши першим і поки що єдиним українським університетом, якому це вдалося за чотири роки існування даного проекту.

Згідно з University Impact Rankings від Times Higher Education СумДУ входить до ТОП групи університетів світу, за міжнародним екологічним рейтингом GreenMetric займає лідерські позиції серед ЗВО України та світу [5].

«Зелена лабораторія»  Везерберґланд (Німеччіна)
(досвід міської бібліотеки)

У міській бібліотеці міста Хамельн створено особливе місце для зустрічей, гарного самопочуття та взаємного обміну  думками — «Зелена лабораторія». Цей проект фінансується програмою «Простори майбутнього Нижньої Саксонії» (програма фінансування центрів у сільській місцевості), виконаний у трьох кольорах — синьому, зеленому та помаранчевому.

Синій колір символізує річку  і воду — адже історична будівля Пфортмюле, де розташована муніципальна бібліотека, а отже, і Зелена лабораторія, стоїть безпосередньо на річці і, завдяки греблі вище за течією, створює відповідний фоновий шум.

Зелений колір символізує природу та міський ліс, який також тактильно закріплений у Зеленій лабораторії у вигляді семи стовбурів дерев.

Помаранчевий колір символізує місцевий пісковик, з якого було збудовано Пфортмюле, а також міську громаду, щоб створити активний зв’язок між містом, річкою  та природою.

Кольорова концепція була одним із важливих елементів планування «Зеленої лабораторії», а дизайн інтер’єру та меблів — іншим. Тут також були враховані ідеї, висловлені під час спільного семінару з партнерами, і тепер вони знайшли своє відображення в різних елементах.

Зважаючи на те, що «Зелена лабораторія» присвячена таким темам, як сталий розвиток, захист навколишнього середовища, переробка відходів та природа, було важливо скоординувати деякі з реалізацій за цими темами. Елементи вторинної переробки — це кабельний барабан, перетворений на стіл, полиця з піддонів, засаджена рослинами, два крісла і невелика полиця з дерев’яних елементів і використаних ящиків з-під хліба. Пересувні ящики, які можна використовувати для розділення кімнат, для майстерень і як складські приміщення, також частково виготовлені з дерев’яних відходів.

Дерева, які використовуються як художній елемент дизайну, а також як тактильне доповнення на заходах на тему лісу, були відібрані спільно з міським управлінням лісового господарства, зрубані (саме для цього вони і призначалися) і привезені в «Зелену лабораторію». Окрім в’яза, берези, модрини, клена, рубіну та дуба, тут також є бук з дуплом. У ньому «гніздиться» одуд, який у 2022 році був обраний Птахом року за версією НАБУ і тепер є  щасливим птахом бібліотеки. Того ж року було відкрито «Зелену лабораторію» після майже дворічного етапу пошуку ідей, планування та реалізації.

Ідея «Зеленої лабораторії»

У 2019 році виникла ідея редизайну простору в публічній бібліотеці, який би використовувався як місце для зустрічей та обміну думками на «зелені» теми. Так народилася «Зелена лабораторія».

Програма фінансування «Майбутні простори в Нижній Саксонії» нарешті надала можливість реалізувати ідею. Бібліотека отримала підтримку від Центру екологічної освіти SCHUBZ в Люнебурзі, подали заявку і отримали рішення про фінансування в січні 2021 року. До того часу було багато роботи — мозкові штурми в команді та розмови з можливими майбутніми партнерами.

Фаза планування та реалізації припала на період коронавірусу і принесла з собою відповідні проблеми. Зустрічі на місцях були неможливими, семінари для учасників довелося проводити в цифровому форматі, виникли труднощі з постачанням, а майстри, планувальники та співробітники неодноразово були відсутні через хвороби, спричинені короновірусом. Незважаючи на це, амбітну мету вкластися в запланований термін реалізації проєкту — до 31 січня 2023 року — було досягнуто (термін реалізації проєкту було продовжено до 31 липня 2023 року).

За цей час багато чого відбулося. Завершено будівництво «Зеленої лабораторії». На 107 квадратних метрах на другому поверсі муніципальної бібліотеки в Хамельні було створено місце досвіду та Зелену мережу для природи, навколишнього середовища та сталого розвитку.

Після відкриття у травні 2022 року різноманітна програма заходів розпочалася з Днів дослідника, до яких вже активно долучилися деякі партнери. До січня 2023 року було запропоновано 104 події різних форматів: виставки, воркшопи, лекції, студентські презентації, презентації книг, кав’ярні сторітелінгу, малі проєкти з дослідження природи, день студентської компанії. Таким чином, 42 партнери, які наразі належать до мережі «Зелена лабораторія», змогли випробувати гнучкі меблі та можливості, які пропонує простір.

Три столи, виготовлені з деревини дерев у Зеленій лабораторії, які разом утворюють великий спільний стіл, різні зони відпочинку, зручні крісла та подіум, про який просили майже всі учасники і який також був реалізований, разом з мобільними боксами пропонують багато можливостей для реалізації цікавих форматів.

Завдяки панелі також є технічні передумови для проведення цифрових презентацій та лекцій.

У «Зеленій лабораторії» на полицях представлені книги про садівництво, а також медіа на теми довкілля, клімату та охорони природи, оскільки приміщення все ще є частиною публічної бібліотеки, а отже, доступне в робочі години. Це добре сприймається. Відвідувачі не тільки користуються приємною атмосферою, щоб відпочити на платформі або в зручних кріслах — спокій, який випромінює кімната, також робить її популярним місцем для роботи — індивідуальної або в невеликих групах.

Багато елементів у «Зеленій лабораторії» мають символізм, який можна знову і знову включати в еколого-освітні заходи і через них встановлювати зв’язок з природою або екологічними проблемами. Наприклад, «сітка-привид», прикріплена до дерев’яної рами, вказує на проблему рибальських сіток, загублених у морі або водоймах, в які потрапляють і гинуть риби. З іншого боку, це також знак мережі партнерів Зеленої лабораторії, які об’єдналися як спільнота за інтересами, щоб привернути увагу до обставин, які несуть із собою зміни клімату та забруднення навколишнього середовища.

Отже «Зелена лабораторія», яка прагне реалізувати деякі цілі сталого розвитку і хоче своєю мережею впливати і за межами району, може бути прикладом того, як рішення «кімната в кімнаті» і невеликі зміни можуть мати великий вплив. Якщо бібліотечний світ стане трохи яскравішим, співпраця в міському суспільстві — більш мережевою, а ідеї — спільними зусиллями, то багато чого вже буде досягнуто на шляху до більш сталого майбутнього [6].

Використані джерела інформації

1. Зелена бібліотека [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B0_%D0%B1%D1%96%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BA%D0%B0. – Назва з екрану.
2. Зелені бібліотеки – екотренд сучасності [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://ula.org.ua/en/news-2/4428-zeleni-biblioteky-ekotrend-suchasnosti. – Назва з екрану.
3. Маніфест зелених бібліотек [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://livelibrary.com.ua/news/manifesto-green-libraries/. – Назва з екрану.
4. Пам’ятка будівельника екологічної бібліотеки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.goethe.de/prj/lek/uk/dos/art5.html. – Назва з екрану.
5. Зелена бібліотека – Бібліотека Сумського державного університету [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://library.sumdu.edu.ua/uk/biblioteka/library-projects/zelena-biblioteka.html. – Назва з екрану.
6. «Зелена лабораторія» Везерберґланд [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.b-u-b.de/detail/das-gruene-labor-weserbergland. – Назва з екрану.

Підготувала:  О. Літвак