Методичні рекомендації на допомогу відзначенню 70 – річчя Запорізької області

 

 

 

Від укладачів

Існує загадковий зв’язок людини з місцем її проживання. Ним відає genius loci, геній місця, який пов’язує  інтелектуальні, духовні, емоційні явища з їх матеріальним середовищем. Усвідомлення унікальності й неповторності “своєї території” надзвичайно важливе зараз, коли  відбувається процес самоідентифікації особи, нації.

10 cічня 2009 р. ми відзначатимемо  70 – річчя Запорізької області. Сподіваємося, що святкування цієї дати сприятиме посиленню духовного зв’язку людини зі своїм краєм.

Матеріал, який пропонується вашій увазі, представляє собою поради з організації роботи по відзначенню ювілейної дати. Він містить орієнтовну модель книжкової виставки “З днем народження, Запорізька область!” та питання пізнавальної вікторини “Чи знаєш ти свій край?”, які бажано доповнити блоком запитань про свій район, його історію та відомих людей.

Вітаємо усіх зі святом, що наближається.  Хай молодіє і розквітає наш Запорізький край і нехай усім нам буде добре жити на цій землі.

▲

Модель

книжково – ілюстративної виставки

“З днем народження, Запорізька область!”

                                              

Оформлення інтер’єру виставки: карта Запорізької області, герб, прапор області, логотип ювілею, фактографічна інформація про область, ілюстрації з фотоальбомів, ілюстрованої енциклопедії «Запорізька область», різноманітні предмети, символи, емблеми, що мають відношення до теми виставки. 

Музичне оформлення: компакт – диск із записами пісень про Запорізький край (додаток до методичного матеріалу).

Бібліографічне забезпечення: краєзнавча картотека, бібліографічний покажчик КЗ «ЗОУНБ імені О. М.  Горького»  ЗОР  «Запорізький край: динаміка розвитку».

Засоби реклами: анонс в місцеву газету; афіша, оголошення на інформаційному стенді; запрошення для працівників органів влади та місцевого самоврядування,  шкіл мікрорайону обслуговування; особисті запрошення; сюжет для телебачення.

Заходи супроводження: презентація виставки за участю громадськості; екскурсії по виставці; бібліографічні огляди, вікторини, читання віршів про край тощо.

Оцінка ефективності виставки: книговидача за замовленнями; відвідуваність заходів супроводження, відгуки читачів.

 

 Блок 1.  Запорізькій області – 70!

Цитата:                                                                                 Живи і здрастуй, мій краю отчий,

Де хліб – мов сонце, повітря – мед,

   Де кожен другий – коваль чи зодчий.

      Де кожен третій – в душі поет

                                                                                                                                             П.Ребро

Структура виставки:

1.        Рядки історії

2.        Запорізька область сьогодні: надбання і сподівання

3.        Гордість нашого краю

4.   Помандруймо рідним краєм

5.        Хай молодіє і розквітає мій Запорізький край!

 

Розділ 1. Рядки історії 

Документи:  Ксерокопія Указу Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1939 р. “Про утворення Сумської, Кіровоградської і Запорізької областей у складі Української РСР” (Додаток 1), Розпорядження голови облдержадміністрації №151 від 21 квітня 2008 р. “Про відзначення 70 – річчя утворення Запорізької області”, архівні матеріали, фото тих років.

Розділ 2.  Запорізький край сьогодні: надбання і сподіванняФактографічний матеріал:

 

Географічне положення Запорізької області

Площа – 27,2 тис. кв. км. (4,5 % території України).

Розташована на південному сході України, займає переважно лівобережну частину басейну нижньої течії Дніпра.

На півночі і північному заході межує з Дніпропетровською областю, на заході – з Херсонською, на сході – з Донецькою.

Південні кордони регіону омиваються водами Азовського моря, довжина берегів перевищує 300 км.

 

 

Адміністративно – територіальний

поділ області:

 

20 районів,

5 міст обласного значення,

9  міст районного підпорядкування (Василівка,    Гуляйполе,    Дніпрорудне, Вільнянськ, К – Дніпровська, Молочанськ,

Оріхів, Пологи, Приморськ),

23 селища міського типу,

263 сільські ради,

920 сіл.

 

 

Населення області:

1,83 млн. осіб  (4% населення

України, 9 місце).

Національний склад – близько 130             національностей і народностей, в т.ч.

українці – 70,8 %,

росіяни —  24,7 % ,

болгари – 1,4% ,

інші нації і народності — 3,1 %. 

Жителі   області    напрацювали 

багаторічний досвід  толерантного співіснування.

Наш потенціал

За 70 років свого існування область стала одним

 з наймогутніших регіонів України. Тут випускається:

70 % вітчизняного виробництва легкових автомобілів

30% електроенергії

17 % сталі і готового прокату

10%  зовнішньоторговельного обігу

(4 місце в країні, зв’язки з підприємствами  122 країн світу)

               Розділ 3.  Гордість Запорізького краю

Зверенення до читачів: Наш запорізький край багатий на людей, долі яких тісно переплітаються з його історією. Вони докладали свої сили, талант, натхнення, творчість заради  процвітання краю, прославили його. Запоріжці ніколи не стояли на узбіччі історії, а задавали тон у розвитку подій та укріпленні національних інтересів.

 

Знані люди області

Економісти-академіки  І. Трахтенберг та Н. Федоренко;  вчений-енергетик, академік, Герой Соціалістичної Праці Н. Долежаль; академіки-металурги З. Некрасов  та О. Чекмарьов; український біолог, академік АН УРСР М. Кащенко; констр уктор авіадвигунів А. Івченко; історик, академік М. Державін;  видатний фахівець у галузі медицини Герой Соціалістичної Праці Л. Мала;  історик, заслуженний діяч  науки УРСР  К. Гуслистий; правозахисник генерал Григоренко;  кінорежисер народний артист СРСР  Г. Чухрай; художники  І. Бродський  та         А. Сластіон; відомий співак, народний артист СРСР  І. Паторжинський; композитор                    Я. Френкель; відомий бард В. Берковський;  поет  М. Нагнибіда, спортсмени Л. Жаботинський, В. Ященко, Т. Самоленко, О. Жупіна, В. Силантьєв,  А. Варданян та ін.  

 

Розділ 4. Помандруймо рідним краєм (туристичні маршрути області)

Розділ 5. Хай молодіє і розквітає мій Запорізький край (перспективні програми розвитку області, хід їх виконання тощо).  

Блок 2.  Присвячений своєму району, місту.

“… район на карті області”

Структура визначається  на власний розсуд.

Оформлення: прапор, герб, гімн району; фотоекспозиція; зразки промислової та сільськогосподарської продукції, макети, моделі; твори про рідний край тощо.    

▲

 

Пізнавальна вікторина  “Чи знаєш ти свій край”?

1. Території яких повітів Російської імперії склали сучасну Запорізьку область? 

Олександрівський повіт Катеринославської губернії,  Мелітопольський повіт Таврійської губернії, Бердянський повіт Таврійської губернії (виділився 1842 р. з Мелітопольського).

 

2. У якому році  місто Олександрівськ  було перейменовано у місто Запоріжжя, а Олександрівську губернію – в Запорізьку?

 У березні 1921 року.

 

3. Яку назву Дніпру, головній річці Запорізького краю, дав свого часу  “батько історії”, грецький історик Геродот?

Борисфен —  північна річка.

 

4. Яка річка, гордість Запорізького краю та України, у різних джерелах минулих літ мала назву Варух (широкий) та Еліс?

Дніпро

 

5. .Який культурно — історичний об’єкт Запорізької області увійшов до переліку семи  чудес України?

Острів Хортиця

 

6. Т. Шевченко, М. Горький, М. Лисенко,  І. Рєпін, І. Бунін, В. Сєров. Що об’єднує цих людей?

Усі вони свого часу побували на о. Хортиця.

 

7. .Який об’єкт  області свого часу називали  будівництвом  століття?

Дніпрогес. Його спорудження поклало початок історії запорізької промисловості. Після пуску гідроелектростанції на її електроенергії виросли такі промислові гіганти, як заводи “Запоріжсталь”, “ Комунар” та ін.

 

8. Найбільша в Європі та третя у світі атомна електростанція знаходиться в нашій області. Назвіть її.

Запорізька АЕС

 

9. Сучасне життя краю пов’язане з появою на карті області нових міст, виникнення яких є наслідком бурхливого промислового розвитку регіону.  Які “молоді” міста області вам відомі?

Дніпрорудне, Енергодар, Степногірськ.

 

10. Назвіть найбільш відомі торгові марки Запорізького краю.

 АвтоЗАЗ,  АЗМОЛ, Укрграфіт, «Славутич», «Моліс», «Селена», «Солоха», «Вакула», «Хортиця».

 

11. Запорізька область – це не тільки металургія, атомна станція, а й відома  житниця України. Назвіть найбільший сільськогосподарський район області.

Приазовський район.

12. Наш земляк — лідер найпотужнішого в Україні селянського повстання (ХХ ст.)

Нестор Махно.

 

13. Свого часу ця людина була  першим секретарем Запорізького обкому  КП(б) України, а згодом  стала відомою не лише на теренах колишнього Радянського Союзу, а й в усьому світі. З  її ім’ям  пов’язана ціла епоха у розвитку вітчизняної історії. Назвіть цю людину.

Генеральний  Секретар  ЦК КПРС, Голова Президії Верховної Ради СРСР Л. І. Брежнєв. 

 

14. Назвіть імена наших відомих земляків, яким присвоєно звання Герой України.

В. А. Богуслаєв,  В. А. Сацький, Л. Г. Головко, Ф. М. Муравченко, В. Л. Оробей,                 С. І. Поташник, В. М. Синяков.

 

15. Хто з Президентів  Росії, у якому році і з якої нагоди відвідав Запоріжжя?

Путін В. В., у 2002 р. з нагоди святкування 70-річчя Дніпрельстану.

 

16. У якому місті області споруджено пам’ятник помідору?

У Кам’янці —  Дніпровській. Держлісгосп Кам’янсько – Дніпровського району у 2008 р. увічнив головний місцевий стратегічний продукт – помідор біля прохідної підприємства.

 

17. Низку жанрових картин, присвячених будівельникам Дніпрогесу, створив учень Іллі Рєпіна, видатний художник,  наш земляк. Назвіть його ім‘я.

Ісаак Бродський.

 

18. Відомий запорізький журналіст та літератор влітку 2008 року влаштував веломандрівку Україною “Українська паралель”, яку присвятив 70-річчю утворення Запорізької області. Назвіть його ім’я.

Володимир Супруненко

 

19. Він піднімався на Еверест, на яхті об’їхав Антарктиду, бував на Північному та Південному полюсах нашої планети, здійснив чотири кругосвітні подорожі. Він учасник  чотирьох  десятків унікальних експедицій, яхтовий капітан, лауреат премії ООН “CLOBAL 500”, володар призу ЮНЕСКО “За чесну гру”, кавалер ордена Дружби народів. Назвіть ім’я цієї відомої людини, нашого земляка.

Федір  Конюхов.

 

  20. Яку назву має Міжнародний  кінофестиваль, який проводиться кожного літа в Бердянську?

«Бригантина».

 

21. Назвіть місто області, яке щорічно приймає міжетнічний фестиваль “Ми – українські”?

 Приморськ.

 

22. У 1955 році до Запоріжжя приїхала знімальна група Одеської кіностудії, яка отримала замовлення на фільм про металургів. У 1956 р. фільм вийшов на екрани, мав величезний успіх й увійшов до скарбниці шедеврів радянського кіно. Як називається фільм?

    «Весна на Заречной улице».

 

23. У 1964 році запорізький  надваговик переміг на Олімпіаді в  Токіо  легендарного    Ю. Власова й здобув неофіційний титул найсильнішої людини планети. Нині ця людина проживає в Росії, але є почесним жителем м. Запоріжжя. Назвіть її ім’я.     

 Леонід Жаботинський.

 ▲

УКАЗ

ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА СССР

Об образовании Сумской, Кировоградской и Запорожской областей

в составе Украинской ССР

              

 

Утвердить представление Президиума Верховного Совета Украин ской Советской Социалистической Республики:

1. Об образовании Сумской области с центром в городе Сумы.

В состав Сумское области включить: город Сумы, Ахтырский, Белопольский, Больше — Писаревский, Груньский, Краснопольский, Лебедин ский, Миропольский, Сумский сельский, Тростянецкий, Ульяновский, Хотеньский и Штеповский районы Харьковской области; Бурыньский, Глинский, Глуховский, Дубовязовский, Конотопский, Кролевецкий, Недригайловский, Путивльский, Роменский, Середино-Будский,  Смеловский, Талалаевский, Хильчицкий, Червонный, Шалыгинский, Шосткинский и Ямпольский районы Черниговской области; Липово-Долинский и Синевский районы Полтавской области.

2. Об образовании Кировоградской области с центром в городе Кирово, с переименованием  города Кирово в Кировоград.

В состав Кировоградской области включить: город Кировоград, Аджамский, Александрийский, Бобринецкий, Витязевский, Долинский, Елизаветградковский, Знаменский, Кировоградский сельский, Компанеевский, Новгородковский, Новопражский, Петровский и Устиновский районы Николаевской области; Больше-Висковский, Добровеличковский, Мало-Висковский, Ново-Архангельский, Ново-Миргородский, Ново-Украинский, Песчано-Бродский, Ровнянский, Тишковский и Хмелевский райо ны Одесской области; Александровский, Златопольский, Каменский, Подвысоцкий и Чигиринский районы Киевской области; Ново-Георгиевский и Онуфриевский районы Полтавской области.

3. Об образовании Запорожской области с центром в городе  Запорожье.

В состав Запорожской области включить: город Запорожье, Акимовский, Андреевский, Бердянский, Больше – Белозерский, Больше – Токмакский, Васильевский, Веселовский, Генический, Гуляйпольский, Иванов ский, Каменско-Днепровский, Коларовский, Красноармейский, имени В. В. Куйбышева, Люксембургский, Мелитопольский, Михайловский,  Молочанский, Нижне-Серогозский, Ново-Васильевсвский, Ново – Златопольский, Но во-Николаевский, Ореховский, Пологский, Приазовский, Ротфронтовский, Сивашский и Черниговский районы Днепропетровской области; Больше-Лепетихский и Ново-Троицкий районы Николаевской области.

 

 

Москва, Кремль, 10 января 1939 г.

 

 

 ▲

Історична довідка:

Славетна, легендарна запорізька земля: простори ланів під променистим сонцем, трав’янисті луки  та таємничі плавні, сріблясті звиви річок та давні кургани і легендарний Славутич – Дніпро. Вирували над нею вихори історії: мчали скіфи, сармати, гуни, печеніги та половці; битими шляхами йшли у далекі краї каравани; промчала безкраїми Таврійськими степами вільна козацька кіннота, пропливли у вічність легкі запорізькі чайки.

Серед дібров почала здійматися Олександрівська фортеця, що започаткувала однойменне місто – майбутній обласний центр. Будувалися міста та села – міцні ланки Запорізького краю, щоб разом скласти  надійний нерозривний ланцюг, який поєднав регіон. 150 років гартувалася війнами, великим будівництвом та важкою працею наша Запорізька батьківщина, щоб прийти до знаменної дати – 10 січня 1939 року.  

Цей рік  увійшов в історію, перш за все, початком Другої світової війни. Але в січні 1939р. вся увага жителів Запорізького краю була захоплена іншою важливою подією, з якою вони пов’язували свої надії на майбутнє. 10 січня 1939 року М. Калінін підписав Указ Президії Верховної Ради СРСР про утворення Запорізької області з центром у місті Запоріжжя. До складу області були включені 28 районів, які раніше входили до Дніпропетровської області – Андріївський, Якимівський, Бердянський, Велико-Білозерський, Велико-Токмацький, Василівський, Веселівський, Генічеський, Гуляйпільський, Кам’янсько-Дніпровський, Коларовський, Красноармійський, імені В.В.Куйбишева,  Люксембурзький, Михайлівський, Молочанський, Нижньо-Сірогозький, Ново-Василівський, Ново-Златопольський, Ново-Миколаївський, Оріхівський, Пологівський, Приазовський, Ротфронтівський, Сивашський, Чернігівський; 2 райони тодішньої Миколаївської області – Велико-Лепетинський і Ново-Троїцький.

 Невдовзі почалась перша реорганізація адміністративно-територіального устрою області, яка продовжувалася  декілька місяців. 11 лютого 1939 року був утворений Запорізький район, а 26 березня на місці ліквідованих Коларівського, Люксембурзького, Молочанського і Ротфронтівського районів був утворений Приморський.

  Якщо порівняти кордони тодішньої і сучасної Запорізької області, то виявиться, що в 1939 році її площа була більшою і включала частину нинішніх територій Херсонської та Донецької областей. Межувала вона з Дніпропетровською, Сталінською (тепер  Донецькою), Миколаївською областями і Кримською Автономною Автономною РСР. Взагалі, Запорізька область була однією з найбільших і економічно найрозвинутіших  в Україні.

 ▲

Вірші, присвячені рідному краю

 

П. Ребро

 

Ні, ти не знаєш добре  України,

Якщо на Запоріжжі не бував,

Де небо – то від хвиль дніпрових синє,

То, наче мак, червоне від заграв.

 

Де на весь світ співає колосками

У січах кров’ю зрошена земля;

Де кожен дім  і міст, завод і камінь

Народу силу й велич прославля;

 

Де сяйво з вод викрешують турбіни,

Де в печах сталь, мов сонце, виграва…

Ні, ти не знаєш добре України,

Якщо на Запоріжжі не бував.

 

 

* **

 

                              

Спасибі, доле, що нам судила

У цьому краї пізнати світ.

Спасибі, нене, що ти навчила

Дзвінкої мови з дитячих літ.

 

Спасибі, рідні простири – ниви,

І вам, любисток і мак – видяк,

Я тим багатий, я тим щасливий,

Я тим горджуся, немов юнак,

 

Що ви є в мене! А ще є друзі,

Є місто, котрому я – мов син,

Є височенні тополі в лузі

І жито,  сяюче від росин.

 

Є сиві кручі, що Дніпр голубить,

І є пісні. Та які ж пісні!

Хто їх полюбить, той не розлюбить

І не зречеться і на вогні.

 

 

Живи і здрастуй, мій краю отчий.

Де хліб – мов сонце, повітря – мед.

Де кожен другий – коваль чи зодчий,

Де кожен третій – в душі поет.

 

 

 

***

 

 

 

У запорожця дев’ять душ

 

 

З козацтвом дружать перемоги.

Від нього й чорт тіка чимдуж.

Як у Славутича порогів.

У запоржця дев’ять душ.

 

Одну дав Бог, а другу – мама,

А третю – Хортиця стара,

Четверта, кажуть, від Адама,

А п’ята буцім од Дніпра.

 

Ті душі рідні, хоч і різні,

Вони на чатах день при дні,

Веселі, щедрі, щирі, грізні,

Сором’язливі і смутні.

 

А  є ще шоста, сьома, восьма,

Дев’ята – в них їх цілий рій!

Тому і смерть беруть на посміх,

Тому сміливо йдуть на бій.

 

Попробуй в них однять свободу!

Попробуй їх місця зруш!

Таким не буде переводу:

У запорожців дев’ять душ!

 

Г. Лютий

Запорізький мій краю…

 

Є в нашім краї волі джерело,

В серцях людей віки не висихає…

Горнусь до нього бідам всім на зло…

Едем душі, козацький ти мій краю…

 

На повні груди хочеться вдихнуть

Огром степів  і пісню солов’їну.

В сльозі Дніпра купався змалку тут,

І він відкрив для мене Україну…

 

Горить на площі квіткою фонтан.

Радіє все: і пташечка, і діти.

І зась до мене в золоті літам.

Гукає серце з містом молодіти.

 

О скільки дум розбуджено про це,

Розлито мрій щасливо – неспалимих.

Одне я знаю: вічності  лице

Віднині тут, куди б я не полинув…

 

Іду з роботи стомлений, як Бог,

Чи у свята милуюся сагою,

У кожнім домі сто моїх тривог

Квітують – сяють  щедрою снагою…

 

А далі – там, за Хортицю – мости,

Розкриллям днів гукають

у безмежжя.

Така пора – ще мить і полетиш…

Аж сам собі неначе не належиш…

 

Шукати долю власну між людей

Одвіку є мені єдиним раєм.

Встає над світом сонце молоде,

Ущерть наливши душу

рідним краєм…

 

 

М. Нагнибіда

 

… Моє серце в степах

На кургані лежить,

Колос колосу дзвонить

Круг нього щомить.

І така широчінь, і така далина –

На півсвіту, мов дума,

простерлась вона.

 

Моє серце в степах…

Йому чутно крізь даль,

Як кипить і кипить

Над  Славутичем сталь.

Там, змагаючи спеку, змагаючи жар,

Владарює вогнем

мій земляк – сталевар.

 

Запоріжжя, як птах,

Там злітає в блакить,

Біля нього в степах

Моє серце лежить.

 

М. Лиходід

 

Любив, люблю, любитиму

Тебе, мій краю вільний,

Потоптаний копитами,

Гарматами простріляний

І кулями просвищений,

І бомбами заораний –

Але ніким не знищений

Але ніким не скорений.

 

Любив, люблю, любитиму,

Тобі пісні співатиму.

Тобі – росою вмитому,

Багатому дівчатами

Поетами багатому,

Женцями, сталеварами,

Гарячими, завзятими.

 

Люблю, любив, любитиму

Тебе з твоїми веснами,

Із птицями, із квітами  —

Дзвіночками чудесними.

Бо гість я всюди проханий –

Чи в лютому чи в квітні –

Бо я такий закоханий,

Такий двадцятилітній.

 

 

 

 

 

 

М. Бакай

Солов’їна пісня

 

Одна Батьківщина, і двох не буває

Місця, де родилися, завжди святі

Хто рідну оселю свою забуває,

той долі не знайде в житті.

 

Чи можна забути ту пісню, що мати

Співала малому, коли засинав?

Чи можна забути ту стежку до хати,

Що босим колись протоптав?

 

У рідному краї і серце співає

Лелеки здалека нам весни несуть.

У рідному краї і небо безкрає

Потоки, потоки мов струни течуть.

 

Тут кожна травинка, тут кожна билинка

Відгойдують мрії на теплих вітрах.

Під вікнами мальви, в саду материнка,

Оспівані щедро в піснях.

 

Тут мамина пісня  лунає і нині

Її підхопили поля і гаї…

Її вечорами по всій Україні

Співають в садах солов’ї.

 

І я припадаю до неї вустами,

І серцем вбираю, мов спраглий води.

Без рідної мови, без пісні, без мами

Збідніє земля назавжди.

 

Одна батьківщина  і більш не буває.

Місця, де родилися, завжди святі.

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знайде в житті.

 

С. Овчаренко

Запорізький вальс

 

 

Сади над Дніпром яблуневі

Розквітли в весняній красі.

Купають їх ранки травневі

У чистій, як сльози, росі.

Тут пісню свою солов’їну 

Для нас починає весна,

І гордість мою – Батьківщину –

У квіти вбирає вона.

 

Небо голубіє,

Йде в цвіту весна.

З нею молодіє

Рідна сторона.

 

Я думкою радісно лину

В прозору і сонячну вись

І видно мені Україну,

Де води Дніпра розлились.

 

І. Доценко

 

Мій ненаглядний краю – слів немає!

На тебе лиш спираюся плечем.

Довкола скирт легких вітри гасають.

Бузкове небо світиться дощем.

 

Я так люблю твої степи цілющі –

Хліби – до неба, зорі – у житах!

Усе в тобі одвічне, невмируще

І юне, як тепер мої літа.

….

 

Ж. Кучмій

 

Запоріжжя, – краю рідний!

І до чого ж гарний ти.

Ти козацтва слави гідний

Славу цю – вікам нести.

 

Твоя Хортиця – скарбниця

України і моя,

Волі – матір і столиця.

Й гордимося ти і я.

 

Запоріжжя – краю отчий,

Хлібосольна сторона,

Як же дужу, дуже хочу,

Щоб рясніла борозна.

 

Краю рідного пшениці –

В тугоколосі були,

Ніжні сходили зірниці

І заводи – щоб жили!

 

 

 

 

Мій Приазовський край

 

І. Скоробагатько (сл.)                                       

О. Кононихіна (муз.)

 

 

Приспів:

Колосся пшениці, Азовськії хвилі

І квітів чудових розмай…

Куди не поглянеш, все рідне і миле,

Це мій Приазовський край.

 

Сто лихоліть довелось перейти,

Час ворожби і зневіри…

Праця тяжка і любов до землі

Віру дали нам і силу.

 

Приспів:

Колосся пшениці, Азовськії хвилі

І квітів чудових розмай…

Куди не поглянеш, все рідне і миле,

Це мій Приазовський край.

 

 

Велику і дружну родину ми маєм –

Єднання народів-братів.

Ріднішого краю для серця не знаєм,

Коріння тут наших батьків.

 

Приспів:

Найкращих людей ти даєш Україні,

Богатий врожай на поля.

Пишатися може майстрами своїми

Завжди приазовська земля.

 

Славити будем наш край у віках,

Мрії крилаті плекати.

Світле майбутнє у наших руках –

Всім треба це пам’ятати.

 

Приспів:

Колосся пшениці, Азовськії хвилі

І квітів чудових розмай…

Кули не поглянеш, все рідне і миле,

Це мій Приазовський край.

Найкращих людей ти даєш Україні,

Богатий врожай на поля.

Пишатися може майстрами своїми

Завжди приазовська земля.