Книжкова виставка: сучасні тенденції

Кожна бібліотека прагне до максимального розкриття змісту своїх ресурсів для користувачів. Дієвим засобом впливу на формування читацької уваги є книжкова виставка. Пошук нових підходів до організації виставки документів — найбільш поширена сучасна тенденція в бібліотечній діяльності, пов’язана із проблемами моделювання бібліотечного простору, формування позитивного іміджу бібліотеки. Ці інформаційно-методичні матеріали узагальнюють досвід і провідні напрями у виставковій діяльності бібліотечних закладів. Приділяється увага відповідним дизайнерським рішенням, методиці організації віртуальних виставок тощо. Книжкові виставки розглядаються в контексті стратегії попереджуючих бібліотечних послуг.

 

Передмова

Бібліотечне обслуговування в умовах відкритого інформаційного простору передбачає організацію раціонального обміну інформацією, створення умов для ефективного інформаційного спілкування і ознайомлення користувачів з цінностями світової культури.

Провідне  місце  у структурі  бібліотечно-інформаційної діяльності займає  виставкова робота. Саме книжкова виставка є засобом розкриття інформаційних ресурсів книгозбірні, її візитною карткою, відображаючи стиль бібліотеки і творчі можливості персоналу.

В сучасних умовах бібліотечна виставка стає активним помічником і читача, і бібліотекаря в організації читання; їй притаманні  такі риси,  як актуальність, динамізм, оперативність. Відсутність жорстких рамок в організації виставок  сприяє  розвитку творчості, збагаченню бібліотечного досвіду.  

Книжкові виставки, як напрям бібліотечно-інформаційної діяльності,  з’явились ще в середині ХІХ століття. Під керівництвом відомих бібліотекознавців В.І. Собольщикова та В.В. Стасова виставки книг  регулярно влаштовувались у Публічній бібліотеці Петербурга і згодом знаходили відгуки у публікаціях М.Г. Чернишевського, М.О. Добролюбова.

Виставки документів завжди були найбільш розповсюдженою формою популяризації літератури. Бібліотечні заклади мають значний досвід виставкової діяльності, проте  впровадження інформаційних та телекомунікаційних технологій  потребує теоретичного осмислення та практичного використання у виставковій діяльності нових можливостей, в тому числі й мультимедійних.

Сьогодні створюється нова модель публічної бібліотеки, яка передбачає певні зміни в організації бібліотечного простору, оптимізацію доступу користувачів до бібліотечних зібрань. Привабливе оформлення і розміщення виставкового обладнання обумовлює, на думку фахівців,  збільшення площі відповідного структурного підрозділу на 10 %.

Нарешті, виставку можна вважати успішною, якщо читач  сприйме її як свою, цікаву саме йому. Така виставка стане подією не тільки для користувачів, але й для бібліотекарів, які її створювали.

 Книжкові виставки від А до Я

Авторська виставка–  книжкова  виставка, автором якої є  працівник або користувач бібліотеки. Виставки можуть бути різноманітними за ознаками, видами, проблематикою, цільовим призначенням та художнім  оформленням, але вони повинні доносити  до глядачів оригінальну авторську ідею. 

Виставка-вікторина, виставка — кросворд. Мета виставок – привернути увагу читачів до певної теми. Їх особливість полягає у тому, що бібліотекар складає  питання, відповіді на  які  можна знайти  у  книгах, представлених  на  виставці. Ці питання оформляються на аркуші та розміщуються на виставці. Аналогічно оформлюється виставка – кросворд. Замість питань вікторини, складається кросворд, який користувачі розгадують за допомогою книг з книжкової виставки.

Виставка — дискусія. Її мета  — викликати у   читачів бажання подискутувати, висловити свою думку з якогось питання. На виставці повинна бути представлена література, яка висвітлює проблему з різних точок зору. Наприклад: «Іван Мазепа: хто він?». Виставка повинна викликати у користувачів бажання поміркувати про історичні події, особистість, її діяльність та  долю.

Виставка до знаменних та пам’ятних дат інформує про якусь подію, свято, надає поради та рекомендації щодо відзначення пам’ятної дати . Цікаві виставки можна зробити до Дня Святого Валентина, Дня Матері, до Дня людей похилого віку.

Виставка-діалог– це заочна розмова читача та бібліотекаря. Читачі задають питання, бібліотекарі відповідають за допомогою книг. Організації виставки передує підготовча робота: збираються питання, які цікавлять читачів. Розділами виставки стають відібрані джерела, які відповідають на питання читачів.

Виставка з актуальних проблем– найбільш популярна у бібліотеках. Її мета – привернути увагу  користувачів до конкретної теми, проблеми. Завдання бібліотекаря – вибрати цікаву, «гарячу» тему. Важливо пом’ятати: чим конкретніше визначена  тема, тим цікавішою може бути виставка.

Виставка-інсталяція  – виставка, яка представляє собою  просторову композицію, створену з різноманітних елементів – побутових предметів, промислових виробів та матеріалів, природних об’єктів, фрагментів текстової й  візуальної інформації.

Виставка-конкурсне тільки стимулює інтерес до читання, але й виховує культуру читання. Як правило, конкурс складається із декількох етапів. Перший – порівняно простий, наступні завдання ускладнюються, набувають творчого характеру. Роботи переможців (або учасників) експонуються при підведенні підсумків.

Виставка  нових надходжень.   Мета виставки – інформація читачів про нові документи – книги, диски, періодичні видання, відеоматеріали, які надійшли до бібліотеки. Частіше ці виставки універсальні за змістом, тому порядок розміщення документів може бути систематичним (за ББК). Наприклад: «Новинки з книжкової полиці».

Виставка однієї книги (журналу, газети, публікації)  зацікавлює користувача  конкретним документом через створення експозиції, яка містить  інформацію, наприклад, про автора книги, його життя та творчість; про історію створення книги; про прототипів героїв твору, їх долю; літературний аналіз твору, розповіді про нього видатних людей; про екранізацію твору, розповіді режисерів та акторів  про роботу над фільмом. Дуже важливо для такої виставки правильно вибрати відповідний документ: він повинен бути змістовним, цікавим, мати багатоаспектний вимір.

Виставка – рейтинг  основана на оцінці книг читачами. Наприклад: «Рейтинг читацьких пріоритетів»,  «Найкращий детектив» тощо.

Виставка-словник  пояснює значення  будь-яких термінів та понять,  представляє додаткову інформацію про них. Така виставка може бути циклічною. Назвами розділів виставки стають поняття та їх визначення, поряд розміщуються книги, статті періодичних видань, які мають  докладну інформацію про поняття. Наприклад: інаугурація, імпічмент.

Виставка-хобі. Бібліотекар завжди із задоволенням допоможе читачеві знайти додаткову інформацію про його захопленню, але з читачем можна зробити і спільну виставку Наприклад, на виставці «Бісерна казка» представити  не тільки книги і статті про  історію та технологію бісероплетіння, але й вироби читачки, її поради початківцям.

Виставка-експозиція– це синтез бібліотечної та музейної виставки.

Віртуальна виставка– синтез традиційного (документного) та електронного подання інформації.

Жанрова виставкапривертає увагу  користувачів до літератури певного жанру, зацікавлює, заохочує до читання. Один з варіантів – представити на виставці не тільки твори зазначеного жанру, але й матеріали про його виникнення  і засновників, цікаві та маловідомі факти.

Персональна виставка  привертаєувагу користувачів до особистості, спонукає якнайбільше дізнатися про людину.  Традиційно персональна виставка містить розділи,  в яких йдеться про життя особистості, її діяльність, творчий доробок.

Книжкова виставка в комплексі маркетингу і  PR — заходів бібліотеки

Добре організована виставкова робота є важливим інструментом комерційного і некомерційного маркетингу, оскільки відображає становище як у ринковому сегменті читацьких потреб, так і на ринку продукції для поповнення фонду (включаючи програмне забезпечення). Виставка сприймається як емоційна подія, що стимулює прийняття користувачем рішення про вибір  видання або послуги.

Значення книжкових виставок для бібліотеки безпосередньо пов'язане з їх мультифункціональністю: через виставки можна одночасно досягти декількох маркетингових цілей, реалізувати декілька завдань, що відповідають різним елементам маркетингового комплексу. Не треба забувати, що книжкові виставки, особливо нестаціонарні, виїзні,  є потужним каналом поширення інформації і реклами про діяльність бібліотек, вони  сприяють вирішенню багатьох важливих комерційних і некомерційних  проблем.

До таких проблем належать:

В організації функціонування книжкової виставки задіяні практично всі складові механізму комунікації, налагоджена ефективна системна інформація про документи та бібліотечні  послуги через демонстрацію, консультації, рекомендації, відгуки та ін.

Потрібно пам'ятати про те, що виставки — це досить складний інструмент маркетингу, який дозволяє поєднувати телемаркетинг, рекламні оголошення, конкурси, свята, інші прийоми популяризації документного фонду та  послуг бібліотек.

Демонстрація  книжкових виставок дозволяє досягти наступних комунікативних цілей: забезпечити влучну й ефективну рекламу, зміцнити контакти із засобами масової інформації, налагодити зворотній зв’язок у спілкуванні з користувачами. Знайомство  користувачів з книжковою виставкою, з бібліотекою можна перетворити на  яскраве шоу, що, поза сумнівом, сприятиме налагодженню і підтримці довгострокових стосунків з представниками ЗМІ, громадськості.

Відкриття книжкової виставки взагалі є подією, сприятливою для зустрічей адміністрації і працівників бібліотеки з представниками владних структур, бізнесу, вирішення окремих ділових проблем, налагодженнями контактів з майбутніми спонсорами і друзями бібліотеки.

Виставка є підставою створити позитивний імідж керівнику бібліотеки. Фахівцям з РR або маркетологу у своїх персональних контактах (з  журналістами, партнерами тощо) слід посилатися на керівництво, наводити їх вислови з різних професійних і загальнокультурних питань, пропонувати коментарі від імені директора, зміцнювати таким чином  престиж бібліотечного закладу. Адже чим цікавіша перша особа в бібліотеці за своїми професійними і особистісними якостями, тим  привабливішими для аудиторії є бібліотечні заходи (директор може бути ведучим, головою конкурсної комісії, експертом  тощо).

Оскільки книжкова виставка — це реклама, є доцільним нагадати ознаки окремих видів реклами, які можуть ефективно використовуватися у бібліотечних закладах.

Інформаційнареклама містить якнайповніший набір відомостей про рекламований об'єкт — опис і характеристики нових бібліотечно-інформаційних послуг. Основною метою такої реклами, незалежно від того, де вона розміщена — в друкованих або електронних виданнях — є збільшення обсягів безкоштовних  та платних послуг бібліотеки.

На відміну від інформаційної в рекламі, що нагадує, наводяться обмежені дані про рекламований предмет (наприклад, лише реквізити бібліотеки), які впливають на сприйняття бібліотеки, її послуг. Поширені форми реклами, що нагадує, —  короткі пам'ятки, пластикові пакети, візитівки працівників, оголошення з планом заходів бібліотеки  тощо.

Іміджевареклама спрямована на створення  позитивного образу бібліотеки через організацію презентацій, в т.ч. книжкових виставок,  прес-конференцій, розміщення в ЗМІ інформації про діяльність бібліотеки тощо.

Внутрішній імідж формується в рамках фірмового стилю бібліотеки, що знаходить вираз у фірмових ручках, олівцях, блокнотах, бейсболках, футболках, сумках, парасольках, льодяниках та ін., і всьому тому, що так люблять отримувати відвідувачі бібліотеки як сувенір. Для книжкових виставок характерним є доповнення їх шорт-листами, рекламними виданнями, нагадуваннями, світлинами, різними формами малої бібліографії, артефактами. Внутрішній імідж справляє значний вплив на імідж зовнішній.

До, під час та після функціонування книжкової виставки для висвітлення важливих фактів застосовуються різні інструменти роботи з пресою. Це може бути створення прес-релізу, проведення прес-клубу, прес-конференції та інтерв’ю з представниками  ЗМІ.

Книжкові виставки вирішують ще одне важливе завдання – вони сприяють підвищенню кваліфікації працівників бібліотек, адже під час організації та функціонування виставки відбувається інтенсивний обмін досвідом. Компетентний персонал бібліотеки не тільки підтримує коло постійних користувачів, але й залучає нових.

Отже, книжкові виставки є основою для зростання авторитету бібліотеки та її персоналу.

Віртуальна книжкова виставка

Бібліотеки у віртуальному інформаційному середовищі спробували пристосувати свої традиційні форми послуг до нових реалій.

Віртуальні книжкові виставки є досить новим явищем на українському ринку бібліотечних та інформаційних послуг. Під цим поняттям різні фахівці розуміють і презентацію книг в електронному форматі Power  Point, і електронну виставку повністю оцифрованих видань, і повні цифрові авторські колекції творів. Але найчастіше використовується  термін «віртуальна книжкова виставка», коли говорять про виставку, розміщену на сайті бібліотеки.

Її безумовною перевагою є те, що це — умовно не обмежений у часі та просторі захід, який реалізується за рахунок Інтернет-ресурсів, у межах якого бі­бліотека має можливість розмістити текстову інформацію, графічне, аудіо- або відеозображення експонатів, що розкри­вають зміст виставки. Крім того, використання нових технологій (оцифрування раритетних видань та система «Сторінки, що перегортаються») дозволяє досягти не тільки високої якості зображення,  але й своєрідного «ефекту присутності» [10, с.37].

Спробуємо розібратися в чому ж відмінності, а в чому схожість виставки віртуальної  з традиційною. Пропонуємо розглядати віртуальну книжкову виставку як он-лайн сервіс для віддаленого читача, тобто читача, який не прийшов в бібліотеку, а користується нашими послугами віддалено, і, отже, бажає отримати якийсь інформаційний сервіс, не покидаючи комп'ютера. Для зручності розглянемо таблицю цілей і функцій обох видів виставок [12]:

Традиційна книжкова виставка	Віртуальна книжкова виставка
1. Популяризує бібліотечний  фонд	1. Популяризує бібліотечний  фонд
2. Пропонує зацікавитися темою	2. Пропонує зацікавитися темою
3. Презентує визначені книги	3. Презентує визначені книги
4. Дає можливість de visе ознайомитись  з  книгами, що представлені на виставці	4.      —-
5. Дає можливість отримати наявні книги для роботи безпосередньо з виставки	5.      ——
6.      ——	6. Дає можливість звернутися до інших ресурсів Інтернет за темою
7.      ——	7. Має можливість в текстовому режимі надати додаткову інформацію про документ: в якій бібліотеці отримати, де купувати, чи є можливість отримання електронної копії і т.і.

            Таким чином, віртуальна виставка не дає можливості користувачеві фізично використовувати книгу, тому обмежує його можливість в отриманні змістовної інформації. В той же час віртуальна виставка дозволяє користувачеві у зручний для себе час знайомитися з представленими на виставках документами та висловлювати свою думку про них, а бібліотекареві спрямувати увагу читача на додаткові інформаційні джерела, наявні в мережі, або запропонувати скористатися іншими сервісними послугами бібліотеки.

Використання у бібліотечній практиці віртуальних виставок дозволяє розв'язати ряд проблем, які неможливо вирішити традиційними методами. Це, зокрема:

Відвідувачі віртуальної виставки можуть отримати повну інформацію за темою, що їх цікавить, без поспіху, часових або географічних обмежень і витрат, супутніх традиційним ви­ставкам, наочно ознайомитися з інформаційним ресурсом та одержати іншу додаткову інформацію. Це, безумовно, спри­ятиме зверненню користувачів до ресурсів бібліотеки, більш активному її відвідуванню.

Основні етапи підготовки віртуальних виставок такі ж, як і для традиційних експозицій: відбір документів, визначен­ня структури, компонування матеріалу, оформлення текстів та ілюстрацій. Користування виставкою має бути зручним і зрозумілим. Структурування документів не обов'язково має відповідати правилам компонування матеріалу, прийнятим для традиційних виставок. Документи можуть бути розташо­вані не тільки за розділами, а й за абеткою назв, хронологією або іншими ознаками, що, у свою чергу, спрощує процес ор­ганізації виставок.

Віртуальні виставки, створені в форматі НТМЦ дозволя­ють використовувати гіперпосилання. Це сприяє більш по­вному інформаційному наповненню та широті розкриття теми виставки, додає тексту цілісності, зручності читання, інтонації і сенсу.

Посилання має бути коротким — одне-два слова. До­цільно робити посиланням назви статті або твору. Зовнішній вигляд посилання в тексті (виділення кольором і, як правило, підкресленням) вже сам по собі здатний впливати на інтона­цію. Інші способи виділити інтонацію – курсив і напівжирне зображення.

При організації віртуальних виставок велику увагу слід приділяти дизайнерському оформленню, тому що це чудовий спосіб продемонструвати рівень заходу. Віртуальні виставки можуть бути створені як доповнення до реальних експозицій.

Перехід до всіх віртуальних виставок (переліку) Бібліоте­ки можна здійснити з першої сторінки її веб-сайту (рубрика «Віртуальні виставки»), що, безперечно, свідчить про значущість даної форми інформування. Поява та популярність віртуальних виставок зумовлена новими вимогами користувачів до її сервісу та ба­жанням Бібліотеки надавати всім, включаючи людей з осо­бливими потребами, можливість користуватись її послуга­ми. Відкриваючи сторінку віртуальних виставок, можна ознайомитись із їхнім переліком, в якому зазначені дати створення експо­зицій. Кожна з виставок має власну структуру, інколи досить складну [10, с.39].

Бібліографічний опис документів (здебільшого це видан­ня з фондів Бібліотеки) може бути винесено в окремий список та дублюватися на веб-сторінках, присвячених окремим розділам, що містять також історичну довідку, оглядову інформа­цію про видання, декілька зображень його обкладинок, титу­лів та окремих сторінок.  На тематичних віртуальних виставках документи систе­матизуються за абеткою і, крім бібліографії та ілюстративного матеріалу, тут можна ознайомитися зі змістом збірників, які торкаються означеної теми, та авторською анотацією [Там само].

При створенні персональних віртуальних виставок їхню структуру можна побудувати таким чином: біографічна довід­ка про особу; бібліографія, а саме: перелік авторських робіт, видань про діяча (книги; окремі розділи книг, статті з жур­нальних та газетних видань; посилання на Інтернет-ресурси). Бажано, щоб усі бібліографічні записи анотувались, а до біль­шості представлених на виставці документів додавався ілю­стративний ряд — обкладинки та титульні сторінки видань, що покращує сприйняття виставки користувачами.

Структура віртуальної виставки, як і звичайної, повинна складатися з розділів, супроводжуватися цитатами, вступними статтями, ілюстративним матеріалом тощо. 

Виставка повинна бути зручною для сприйняття користувачем у веб-просторі, і може містити наступні різновиди інформації [12]:

Дані про видання:

Додаткова інформація, представлена створювачами виставки, і відомості про додатковий сервіс:

Ось як представляє віртуальні книжкові виставки бібліотек міста Миколаєва завідуюча відділом нових інформаційних технологій Яна Бондаренко: «… за допомогою виставки «Повертаючись з далеких мандрівок» ми звернули увагу підлітків на незаслужено забуті книжки, а щоб було цікавіше вибирати книги, використали елементи гри. Ця виставка побудована так, що книжку можна «взяти з полиці», розглянути, почитати, а ще, скориставшись посиланнями на різні веб-ресурси, довідатися більше про її автора. Таким чином, читач, який не має часу на пошук літератури та її читання, усе-таки може перегорнути хоча б електронні сторінки тієї або іншої книги чи отримати інформацію, як знайти потрібну саме йому книжку.» [2 , с. 7].

Наразі віртуальні комунікації та веб-можливості є обов'я­зковою умовою конкурентоспроможності бібліотек. З огляду на це, віртуальні виставки стають невід'ємною складовою їх­ньої виставкової діяльності. Такі експозиції можуть готувати­ся паралельно з традиційними книжковими виставками або бути самостійною формою розкриття та популяризації фон­дів, вони є ефективним інструментом залучення користувачів до бібліотеки, засобом створення її позитивного іміджу.

Отже, віртуальні виставки надають широкий спектр мож­ливостей для суб'єктів виставкової діяльності. Їхні організа­тори можуть таким чином популяризувати бібліотечні фонди та рекламувати бібліотеку, а відвідувачі – задовольняти свої інформаційні потреби.

Оформлення бібліотечної виставки

Оформлення бібліотечної виставки – один з найцікавіших напрямків бібліотечного дизайну. Оскільки дизайн має свої правила, то, дотримуючись їх, можна зробити  виставки привабливими та цікавими.

Пам’ятаючи про те, що дизайн — це, насамперед, мистецтво «спілкування» з деталями, можна досягти хороших результатів. Перш за все, книжкова виставка повинна сприйматися як єдине ціле. Це досягається спеціальними композиційними методами, кольоровими рішеннями та логічними зв’язками між її структурними підрозділами. Розглянемо деякі вимоги до особливостей оформлення книжкових виставок.

Мова та заголовок бібліотечної виставки.В основі бібліотечної виставки, яка формує свій візуально-текстовий простір,  лежить  особлива знакова система.  Це комбінація специфічних для бібліотеки знаків:

• вербальна мова документів;
• мова графічних побудов – шрифти, схеми, карти тощо;
• документи звукозапису;
• мова навчаючих маніпуляцій (ігрові, інтерактивні моменти).

Мова бібліотечної виставки допускає визначену послідовність викладу.

Основна ідея виставки міститься у заголовку.

Існує низка вимог  до заголовка бібліотечної виставки:

1. Обсяг заголовка  не повинен перевищувати п'яти слів. Заголовок привертає увагу читачів до виставки, спонукає  звернутися до книг, представлених в експозиції.
2. Заголовок виставки опосередковано відображає цільове і читацьке  призначення виставки.
3. Заголовок не може бути багатозначним. У цьому випадку доцільно вводити підзаголовок. Інколи можливе використання рекламних прийомів: інтригуючий заголовок виставки приверне увагу користувача.

Композиційна побудовавимагає цілісного використання всіх елементів. Композиційні методи забезпечують виразність експозиції: збільшення або зменшення об'єкту, фрагментація (виділення одного з елементів композиції);  монтаж (можливість підкреслити  співставлення матеріалів); зміна фактури (створення ілюзорної рельєфності, зміна кольору, горизонтальне або вертикальне розтягування об'єкту).

Фахівці виділяють сім основних принципів побудови композиції.

1. Вибір характерних елементів експозиції: об'єднання за однорідними ознаками, виявлення найбільш важливої однорідності, включення в композицію контрастів (таким контрастом може бути розміщення  старовинного фоліанта і сучасного оптичного диска).
2. Дотримання закону  обмеження (не більше трьох) у матеріалі, деталях, кольорі, формі.
3. Основа статичної композиції – симетрія. Наприклад, колірні плями доцільно повторити три рази. Крім того, симетрія передбачає наявність певного композиційного центру виставки — цитата, ілюстрація, предмет, колаж тощо.
4. Забезпечення  вільного простору між угрупуваннями елементів.
5. Підкреслення субординації між угрупуваннями. Взаємозв'язок розділів забезпечується їх логічною послідовністю і частковою повторюваністю.
6. Дотримання оптичної рівноваги шляхом правильного розміщення великих, важких, темних форм відносно  малих, легких і світлих.
7. Об'ємність,  стереоскопічність, перспектива досягаються за допомогою кольору, розмірів, динаміки форми. Так, чорний фон-підкладка на стелажі зорово заглиблює книгу, а блакитний наближає. Ілюстрація, яку розрізали або  змістили частини, підкреслює об’єм. Ефекти просвічування, вітражності при оформленні оживляють  візуальний простір книжкової виставки.

Кольорове рішення виставки.Велике значення має підбір кольору і кольорових поєднань. Бажано використовувати при оформленні не більше трьох кольорів, інакше виставка стане не яскравою, а строкатою. У багатоколірних композиціях випадкові кольори можуть викликати неспокій і порушення єдності композиції. Виняток становлять виставки, де строкатість виправдана назвою («Різноколірні сторінки», «Строкаті фантазії», «Новорічний калейдоскоп», «Весела мозаїка»).

 Існують три основні кольори: червоний, синій, жовтий, — і додаткові: зелений, помаранчевий, фіолетовий, які служать для виділення основних кольорів. Найвдаліше поєднуються:

низький – 1-4 бали;

середній – 5-7 балів;

високий – 8-10 балів.