Сприяння бібліотек сталому розвитку громад. Випуск 2

• Ціль 9. Промисловість, інновації та інфраструктура
• Ціль 10. Скорочення нерівності
• Ціль 11. Сталий розвиток міст і громад
• Ціль 12. Відповідальне споживання та виробництво
• Ціль 13. Пом’якшення наслідків зміни клімату
• Ціль 14. Збереження морських ресурсів
• Ціль 15. Захист та відновлення екосистем суші
• Ціль 16. Мир, справедливість та сильні інститути
• Ціль 17. Партнерство заради сталого розвитку

У другому випуску продовжуємо знайомство с Цілями сталого розвитку.

Наступна ціль — Ціль 9. Промисловість, інновації та інфраструктура

Надійна та доступна інфраструктура, що охоплює як дорожньо-транспортні, енергетичні та інформаційно-комунікаційні мережі, так і інноваційну інфраструктуру, є запорукою ефективної діяльності бізнесу та якісних умов життєдіяльності населення.

Рівень транспортного обслуговування економіки і населення України суттєво поступається показникам розвинених країн світу. Характерними ознаками стану транспортної інфраструктури є високий ступінь фізичного і морального зносу основних засобів, а також невідповідність темпів автомобілізації країни стану автомобільних доріг. Украй незадовільним є досвід впровадження державно-приватного партнерства, низькі темпи залучення інвестицій, технічних інновацій та технологічної модернізації галузі. Непрозорою залишається система формування тарифів на природні монополії та інфраструктурні послуги, які впливають на ціноутворення в інших галузях економіки.

Ціль 9 має особливу роль у забезпеченні прогресу для досягнення усіх глобальних цілей,  створюючи передумови для зростання доданої вартості та внутрішнього валового продукту, зайнятості та реальних доходів населення, сприяючи міжнародній торгівлі та забезпечуючи ефективне використання ресурсів.

Як щодо України? Отже, до 2030 року в Україні ми маємо:

1. Розвинути якісну, надійну, сталу та доступну інфраструктуру, яка базується на використанні інноваційних технологій, у т. ч. екологічно чистих видів транспорту. Це суттєво підвищує якість життя та ділову активність. А показниками є доступ сільського населення до доріг із твердим покриттям, обсяг перевезених вантажів та кількість перевезених пасажирів. На жаль, ці показники в Україні наразі невисокі, а кількість перевезених пасажирів взагалі зменшується.
2. Забезпечити розширення використання електротранспорту та відповідної мережі інфраструктури.
3. Забезпечити доступність дорожньо-транспортної інфраструктури, яка базується на використанні інноваційних технологій.
4. Сприяти прискореному розвитку високотехнологічних секторів переробної промисловості, машинобудування, розвивати інноваційну екосистему, інформаційно-телекомунікаційні технології, фармацевтичну та біоінженерну галузі.
5. Створити інноваційну інфраструктуру, що забезпечить розвиток наукових досліджень та науково-технічних розробок.
6. Забезпечити доступність Інтернету, особливо у сільській місцевості.
7. Забезпечити збільшення участі молоді у наукових дослідженнях.

Відповідно до рекомендацій Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ ІФЛА, бібліотеки сприяють реалізації цієї цілі, пропонуючи:

— існуючу розгалужену інфраструктуру публічних й наукових бібліотек та підготовлених бібліотечних фахівців;

— привітний та інклюзивний публічний простір;

— доступ до інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема швидкісного інтернету, якого може не бути в інших місцях.

Бібліотеки знаходяться в центрі досліджень та академічного життя. Так, Відкрита Наукова Лабораторія, яку створила і підтримує Національна бібліотека Фінляндії, надає доступ усім зацікавленим до наукових публікацій, дослідницьких даних та дослідницьких методів. Відкритий доступ є одним із ключових принципів у бібліотечному обслуговуванні.

Важливим внеском бібліотекарів в інноваційний розвиток своїх країн і людства  загалом є зберігання та аналіз Великих Даних (Big Data), оскільки бібліотечні фахівці мають  відповідні навички та знання для найкращого використання цих масових джерел інформації. Також бібліотекарі допомагають користувачам розібратися з Інтернетом, розкривають його можливості для навчання, доступу до матеріалів та сервісів, допомагають практично ознайомитися з відповідними застосунками.

Уряди країн Європейського Союзу для розвитку людського капіталу інвестують через бібліотеки у цифрову грамотність та навчання впродовж життя. До прикладу, у Болгарії впроваджується освітній проєкт «Цифрові навички для малого та середнього бізнесу», в якому бібліотеки працюють у партнерстві з Болгарським союзом малого та середнього бізнесу.

Кардинальні технологічні зміни пов’язані з необхідністю активного поширення серед населення інженерно-орієнтованих знань. Тому бібліотеки все активніше стають провідниками інновацій. У співпраці з науково-дослідними установами і технологічними центрами бібліотеки реалізують проєкти для широкого ознайомлення громадян з технологіями штучного інтелекту і доповненої реальності. У багатьох бібліотеках діють школи і гуртки програмування для дітей.

Сучасний простір для розвитку технічної творчості молоді, навчання в сфері ІТ  пропонує Тернопільська обласна бібліотека для молоді. За підтримки Тернопільської обласної ради та обласної державної адміністрації у бібліотеці з  2018 року відкрита мультимедійна лабораторія «Медіа Старт», де до послуг юнацтва різноманітна робототехніка, 3D-моделювання, програмування, створення аудіокниг, подкастів, електронної DJ-музики та багато іншого.

Практичним внеском бібліотек у поширення інновацій є також спеціально обладнані  простори для технічної та прикладної творчості, так звані мейкерспейси. Користувачі бібліотек не лише опановують ті чи інші технологічні навички, але й створюють соціально важливу продукцію. Так, у Рівненській обласній універсальній науковій бібліотеці на 3D-принтері виготовляють роздаткові матеріали для занять з незрячими дітьми. А литовські бібліотеки спільно з Литовською школою робототехніки ініціювали виготовлення 3D-друкованих захисних щитків для обличчя для медичних працівників.

Інформаційні та комунікаційні технології в умовах пандемії COVID-19 стали  справжнім форпостом у протидії викликам. Не залишилися осторонь і бібліотеки, які гнучко відреагували на карантинні обмеження та закриття приміщень, і розвинули цілий спектр дистанційних послуг.

Так, Луганська обласна універсальна наукова бібліотека запустила освітній онлайновий IT-Марафон для дітей 9-13 років з усієї області. Більше 50-ти учасників  на онлайн-платформі Zoom у п’ятьох групах проходили три курси: кібербезпека та медійна грамотність, проєктний Майнкрафт, блогерство в Ютубі. Вони розробили і  презентували свої медіапроєкти, інклюзивні та екологічні об’єкти та власні Ютуб канали. А Харківська державна наукова бібліотека імені В. Г. Короленка та обласне відділення Української бібліотечної асоціації з успіхом пропонують бібліотекарям опанувати дистанційний курс «Бібліотека в цифровому середовищі. Крос платформні сервіси та крос-медійний контент».

Ціль 10. Скорочення нерівності

Ціль 10. Нерівність – це становище, коли не всі мають однакові, рівні права та можливості. Нерівність буває різною, але є комплексні проблеми, вирішення яких сприяє скороченню взаємопов’язаних нерівностей. Економічна нерівність провокує появу інших форм нерівності, зокрема, обмежує можливості бідних верств населення брати участь у соціальному, економічному і політичному житті. Нестача доходів для задоволення базових потреб спричиняє дистанціювання осіб, які потрапили у вразливе становище, від їх оточення.

Факторами підвищеної вразливості до соціального відторгнення може бути місце проживання, стан здоров’я (включаючи інвалідність), вік. Найбільш вразливими є особи (домогосподарства), які за доходами потрапляють у перші чотири групи. Вони перебувають у зоні підвищеного ризику соціального відторгнення та обмеженого доступу до ресурсів.

Економічна, політична та екологічна нерівність є результатом дискримінації окремих груп населення. Найбільш поширена дискримінація за віком – 11%, сексуальною орієнтацією – 10%, інвалідністю – 7%. Загалом 9% респондентів відчували упереджене ставлення до себе протягом останнього року, при цьому найбільшою мірою бідні (17%).

Сільські жителі частіше потерпають від позбавлення можливості отримати медичні, освітні та інші види послуг, які до того ж значно поступаються за якістю. Понад 50% сільських домогосподарств потерпають через відсутність закладів, які надають побутові послуги (міських домогосподарств – 6%), близько 40% – через незабезпеченість поселення послугами швидкої медичної допомоги (міських – 3%), 26% – через відсутність поблизу житла медичної установи (міських – 6%), 23% – через відсутність регулярного щоденного транспортного сполучення з іншим населеним пунктом із більш розвиненою інфраструктурою (міських – 3%), 14% – через відсутність поблизу житла об’єктів роздрібної торгівлі (міських – 3%), 5% – через відсутність поблизу житла дошкільних закладів (міських – 1,3%).

Для забезпечення рівності в українському суспільстві та зменшення дискримінаційних проявів необхідно послідовно проводити антидискримінаційну політику в усіх сферах суспільного життя, забезпечуючи гідні стандарти отримання соціальних послуг незалежно від місця проживання.

Характерною ознакою нерівності в Україні є диференціація в оплаті праці та непомірно низькі заробітки принаймні половини працюючого населення.

Серед найбільш вразливих верств населення переважають жінки, що потребує особливої уваги держави при розробленні відповідних програм та політик.

Акценти глобальних завдань Цілі 10 зосереджені передусім на:

— зменшенні економічної нерівності;

— зростанні доходів населення;

— запобіганні різним проявам дискримінації;

— заохоченні усіх людей до активної участі у соціальному, економічному і політичному житті;

— сприянні впорядкованій, безпечній, законній і відповідальній міграції та мобільності людей;

— збільшенні інклюзивності.

Як до скорочення нерівності долучаються бібліотеки? Усі бібліотеки можуть запобігати дискримінації, сприяти соціальному залученню та інклюзивності.

Адже, відповідно до Кодексу етики бібліотекарів та інших інформаційних працівників, ухваленого ІФЛА (Code of Ethics for Librarians and other Information Workers https://www.ifla.org/publications/ifla-code-of-ethics-for-librarians-and-other information-workers—short-version-), основні принципи роботи бібліотек включають:

— забезпечення доступу до інформації усім для особистого розвитку, освіти, культурного збагачення, дозвілля, економічної діяльності та свідомої участі у зміцненні демократії;

— заперечення цензури в усіх її формах;

— забезпечення доступу до інформації усім, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного, соціального походження, громадянства, сімейного, майнового стану, мови тощо.

Усі бібліотеки можуть створювати можливості для рівного доступу до інформації, знань та сприяти інклюзивності. Досвід включення різних бібліотек у процес скорочення нерівності зібрано на ресурсі — Історії на Бібліотечній мапі світу https://librarymap.ifla.org/stories/sdg/10

Доступ до інформації та можливості для розвитку — серед найважливіших чинників зменшення нерівності. Саме тому бібліотеки підтримують колекції інформаційних ресурсів, відповідно до потреб своїх громад. А також шукають можливості надавати вільний доступ до електронних та оцифрованих документів.

Прикладом того, як бібліотека створює умови для рівного доступу до інформації для навчання та розвитку, є історія Херсонської ОУНБ ім. Олеся Гончара. Бібліотека надає інформаційну підтримку людям, які мають проблеми з зором, людям з інвалідністю, їхнім родинам, соціальним працівникам, корекційним педагогам, людям похилого віку. Соціальному залученню і творчому розвитку дітей та молоді сприяє діяльність мейкерспейсу та інклюзивного театру в бібліотеці https://lib.kherson.ua/teatr-osoblivogo-aktora.htm

Інклюзія — це процес збільшення ступеня участі всіх громадян в соціумі, у тому числі людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення https://www.kmu.gov.ua/diyalnist/inklyuzivna-politika

А інклюзивні середовища підвищують соціальну компетентність, вдосконалюють  комунікативні та інші навички. Тому доречно, щоб такі середовища діяли на базі бібліотек.

10 Ціль перебуває у тісному взаємозв’язку з Ціллю 4 «Якісна освіта». Адже нерівний доступ до освітніх послуг значною мірою впливає на формування нерівності в доходах людей. Бібліотеки сприяють зменшенню диспропорцій у доступі до якісної освіти різних рівнів для різних груп населення та створюють умови для навчання протягом життя.

Бібліотека може підтримувати середовище для проведення відкритих освітніх заходів різної тематики та формату — від лекцій про стартапи, фінансову грамотність, космос, робототехніку, 3-D моделювання до тренінгів з графічного дизайну, управління проєктами, тайм-менеджменту https://www.library.kpi.ua/osvitni-studiyi-gretera-i-kryvaneka/

Навіть невелика бібліотека може перетворитися в медіатеку, де люди за допомоги бібліотекаря-консультанта можуть навчитися оплачувати комунальні послуги. Діти тим часом можуть читати чи грати в інтерактивні ігри, старшокласники та студенти можуть готуватися до занять та іспитів.

Традиційно система соціального захисту будь-якої країни орієнтована на підтримку вразливих груп населення. Так можна впливати на зниження загальної нерівності в суспільстві. Бібліотеки долучаються до процесу соціальної інтеграції, допомагаючи людям з інвалідністю, безробітним, безпритульним, біженцям, вимушеним переселенцям, громадянам з низьким рівнем доходів.

Про це є історії на бібліотечній мапі. Наприклад, у Торонто публічна бібліотека запропонувала читацькі квитки сирійським біженцям, не вимагаючи постійної адреси. Публічні бібліотеки Гамбургу разом з партнерами створили Центр освіти дорослих. Адже вивчення мови може сприяти працевлаштуванню та економічному добробуту.

Українські бібліотеки самостійно та у партнерстві допомагають внутрішньо переміщеним особам зі Сходу України та Криму. Так, централізована бібліотечна система міста Мелітополя отримала грантову підтримку від Німецького товариства міжнародного співробітництва «GIZ» на надання інформаційно-консультативної підтримки внутрішньо переміщеним особам.

Отже, усі бібліотеки можуть бути центрами, що надають ресурси, послуги,  сервіси на допомогу скороченню нерівності. Бібліотеки забезпечують рівні можливості доступу до інформації та знань, спонукають до соціальної активності через різноманітні заходи, сприяють формуванню цифрової грамотності, а також підтримують середовище для навчання протягом життя.

А щоб розглянути можливості бібліотекаря для запобігання дискримінації,  пропонуємо для ознайомлення і використання Чек-лист.

Чек-лист «Бібліотекар для скорочення нерівності»

Поважаю кожну людину, яка звернулася до бібліотеки.

Надаю однаково відповідально та якісно послуги усім користувачам.

Працюю над своїми емоціями, не дозволяю їм впливати на якість моєї роботи.

Вивчаю досвід діяльності бібліотек щодо запобігання дискримінації.

Вивчаю місцеві громади, аналізую їхні потреби.

Оцінюю відповідність послуг бібліотеки потребам користувачів.

Пропоную, як можна покращити послуги та сервіси бібліотеки.

Ініціюю нові послуги та сервіси, які підвищують доступність та відкритість бібліотеки.

Спілкуюся з користувачами, рекомендую їм відповідні послуги та сервіси.

Збираю побажання читачів щодо тематики книг, журналів, баз даних, до яких вони хотіли б мати доступ.

Інформую про послуги бібліотеки для навчання, творчості, розвитку.

Ділюся своїми знаннями щодо пошуку інформації.

Допомагаю користувачеві знайти потрібні ресурси.

Охоплюю якісними інформаційними ресурсами користувачів, які звертаються.

Шукаю експертів, які можуть і готові ділитися своїми знаннями з користувачами бібліотеки.

Постійно підвищую професійні компетентності.

Сприяю подоланню стереотипів власним прикладом.

Шукаю і підказую контакти установ (осіб), до яких може звернутися користувач, якщо я не можу самостійно допомогти користувачеві.

Ділюся з колегами історіями своєї бібліотеки про заходи щодо скорочення нерівності.

Ділюся своїми матеріалами (презентаціями, методичними розробками, тезами,  статтями) у відкритому доступі.

Підтримую відкритий доступ до інформаційних ресурсів.

Інформую про доброчесні можливості доступу до комерційних інформаційних освітніх та наукових ресурсів.

Ціль 11. Сталий розвиток міст і громад

Ціль 11. Загальні економічні, політичні, соціальні та демографічні тенденції, їх регіональна і локальна специфіка позначилися на ситуації в окремих поселеннях. Спад виробництва, закриття ряду підприємств, що відігравали містоутворюючу роль, позбавили жителів численних невеликих міст, передусім із монофункціональною економікою, робочих місць, а місцеві бюджети – основного джерела доходів. Брак коштів спричинив занепад соціальної інфраструктури, зокрема у житлово-комунальному господарстві, руйнацію дорожньо-транспортної мережі.

Незадовільним є ступінь забезпечення потреб значної маси населення в якісному житлі. Суттєвою залишається частка домогосподарств, члени яких змушені користуватися житлом недостатньої площі в застарілих, аварійних або малопридатних будинках. Інститут соціального та / або тимчасового житла не сформований, а ринок орендного житла є нерозвиненим та тінізованим.

Рекомендації щодо досягнення цілі:

• створення умов та забезпечення доступу до достатнього, безпечного і недорогого житла та основних життєвих послуг;
• розвиток надійної, безпечної та зручної транспортної та іншої інфраструктури (з дотриманням принципів універсального дизайну, тобто для осіб з обмеженими можливостями, жінок з дітьми, людей похилого віку тощо);
• розвиток поселень і територій виключно на засадах комплексного планування (на підставі генеральних планів) та управління за участю громадськості на принципах сталого розвитку за умови збереження наявних та визначення нових об’єктів культурної і природної спадщини;
• розвиток системи оповіщення населення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій, а також запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, забезпечення реагування на них і подолання їх наслідків;
• мінімізація негативного впливу за будь-яким виміром (екологічний, безпековий тощо) на життя і здоров’я жителів.

Якщо ми подивимось на перший пріоритет – доступність житла, то спочатку складно уявити бібліотечні послуги і сервіси, які можуть сприяти виконанню цього завдання. Але погляньмо на бібліотеку як на центр об’єднання спільноти. Можливо, серед партнерів є організації, люди, які можуть допомогти знайти притулок тим, хто його потребує? Можливо, бібліотека співпрацює чи готова до співпраці зі службою зайнятості? Для людей, які орендують житло і не мають доступу до потрібних технологій, простору, бібліотека – своєрідний “розумний дім”, де можна працювати, навчатись та відпочивати.

Саме бібліотека забезпечує повсякденні активності, що сприяють розвитку громади: заняття з української мови, медіаграмотності,  кібербезпеки, авторського права, курси комп’ютерної грамотності тощо. А  відпочити бібліотека пропонує під час “Тихих вечірок”, які вже охопили чимало  міст України. Багато бібліотек в усьому світі спрямували зусилля на онлайн комунікацію зі  своїми громадами в умовах пандемії коронавірусу COVID-19. Це й  інформаційний супровід для навчання і дозвіллєві заходи для запобігання  депресивному настрою. Наприклад, публічні бібліотеки Солом’янського району  міста Києва провели онлайнові чаювання, голосні читання, дискусії, майстер класи зі створення виробів, зустрічі з письменниками, поетами. І все це онлайн,  у різний час, впродовж дня, для різної аудиторії.

Наступний пріоритет Цілі 11 – збереження культурної і природної спадщини. У  своїх зверненнях IFLA наголошує, що документальні джерела у всіх форматах,  включаючи цифровий, є ключовою частиною нашої культурної спадщини. А  робота з ними, доступ та збереження перебувають в основі роботи бібліотек у  всьому світі.

Україна має унікальний фонд документів та рукописних книг. Фонд Інституту рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського нараховує понад 400 тис. одиниць зберігання. Колекцію рукописів та інших цінних і рідкісних  документів можна переглядати в Цифровій бібліотеці історико-культурної спадщини

http://irbis-buv.gov.ua/cgibin/irbis_ir/cgiirbis_64.exe?C21COM=F&I21DBN=NAV&P21DBN=ELIB

Загалом, кожна бібліотека має хоча б одне рідкісне видання чи якусь унікальну колекцію, до якої потрібно забезпечити доступ і неодмінно зберегти для нащадків, бо це пам’ять. Краєзнавча діяльність бібліотек сприяє охороні та ощадливому використанню  природних багатств, виявленню та поширенню місцевого досвіду. На сайтах кожної бібліотеки мають бути сторінки, рубрики, що популяризують краєзнавчі фонди, видатних людей краю, його особливі місця.

Говорячи про бібліотеку як берегиню культури, варто згадати ще один важливий напрям роботи – інформаційне забезпечення національних меншин, їхнє гуртування у бібліотеках, де у колекціях мають бути потрібні їм для розвитку документи, мають проходити просвітницькі заходи. Бібліотеки виконують і рекреаційну функцію. Формують середовища для розвитку та організації змістовного дозвілля для різних аудиторій користувачів. Для дітей, підлітків таке середовище на базі бібліотеки – доступне і безпечне. А для людей похилого віку стає центром, де можна залучатися до культурного соціуму, ділитися досвідом, продовжувати активний спосіб життя. Середовищем для дозвілля та творчого розвитку мають бути і віртуальні бібліотечні простори, де пропонуються віртуальні книжкові та мистецькі виставки, інтерактивні ігри.

Ціль 12. Відповідальне споживання та виробництво

Ціль 12. Наразі в Україні фактично відсутні механізми заохочення населення до раціонального споживання. Скоріше навпаки: ринок не лише задовольняє потреби населення у товарах і послугах, а й формує такі потреби, пропонуючи нові чи модифіковані продукти виробництва, споживча цінність яких не завжди є високою.

Така практика спричинює нераціональне використання природних ресурсів і генерування значних обсягів відходів виробництва та споживання. Недосконалі практики збирання сільськогосподарської продукції, її переробки та постачання споживачам призводять до суттєвих втрат харчових продуктів.

Унаслідок того, що лише незначна частина відходів, зокрема побутових, переробляється, повторно використовується та утилізується, в Україні накопичилося понад 30 млрд тон відходів і їх обсяги щороку збільшуються. Ця проблема є викликом національного масштабу. Домінуюча практика поводження з відходами в Україні не відповідає сучасним вимогам, оскільки не забезпечує ані скорочення обсягів утворення відходів, їх переробку та повторне використання, ані переробку значних мас вже накопичених відходів. Держава не має для цього необхідних ресурсів, а застосування санкцій за забруднення навколишнього середовища до суб’єктів виробничої діяльності є недостатнім для розв’язання проблеми. Реальний вихід полягає у перетворенні цієї проблеми на нові можливості, що потребує адекватних дій для створення умов та мотивації бізнесу.

Рушієм зміни підходів до поводження з відходами має стати імплементація в Україні чинних правових засад ЄС у секторах «Управління відходами та ресурсами», «Промислове забруднення та техногенні загрози», «Зміни клімату та захист озонового шару». Заохочення реалізації інвестиційних проектів щодо впровадження сучасних технологій переробки ТПВ, у т. ч. із залученням іноземних інвестицій, на засадах державно-приватного партнерства є важливим інструментом розв’язання проблеми. Для досягнення цілі необхідно створити правові та інституційні передумови становлення в Україні зеленої економіки, що суттєво зменшить залежність економічного зростання від використання природних ресурсів і енергії.

Відповідальне споживання – це про людей, а відповідальне виробництво – це про підприємства, і не лише промислові, а в широкому розумінні. Наприклад, бібліотеку теж можна розглядати як підприємство.

Основними принципами відповідального споживання та виробництва є:

• Мінімальне використання природних і будь-яких інших ресурсів.
• Використання відновлюваних ресурсів.
• Зменшення кількості відходів за рахунок повторного використання.
• Впровадження продуктів з великим життєвим циклом.
• Передача досвіду майбутнім поколінням.

Отже, як бібліотеки можуть сприяти або вже сприяють відповідальному споживанню і виробництву?

У світі рух «Зелені бібліотеки» був започаткований більше 20 років тому. В Україні ж зелені бібліотеки активізувалися лише декілька років тому. В минулому році Благодійний фонд «Бібліотечна країна» ініціював всеукраїнську інформаційну кампанію щодо впровадження екологічної складової в діяльність бібліотек України — Рух «Зелені бібліотеки» в Україні https://www.facebook.com/green.library.ukraine/. Створено сторінку у фейсбуці та групу Зелена бібліотека https://www.facebook.com/groups/greenlibrary, яка зараз вже налічує більше півтори тисячі учасників.

Міжнародна федерація бібліотечних асоціацій та установ (IFLА) визначає «зелені» бібліотеки за такими критеріями:

• будівлі бібліотек максимально відповідають критеріям зеленого будівництва;
• бібліотеки впроваджують елементи екологічного управління на основі світових стандартів;
• бібліотеки власним прикладом демонструють практики відповідального споживання;
• бібліотеки проводять просвітницьку роботу та надають інформаційні матеріали щодо сталого розвитку, залучають громадськість до вивчення та вирішення екологічних питань.

У 2015 році ІФЛА започаткувала премію «Зелена бібліотека». Ця нагорода демонструє значення бібліотекарів та бібліотек в реалізації цілей сталого розвитку та поширенні спеціалізованих знань у професійну практику. У 2017 році цю нагороду отримала Львівська обласна бібліотека для дітей. Долучайтеся до спільноти, слідкуйте за трендами, новинами, робіть власні дописи, які стосуються зелених бібліотек.

В самій суті бібліотеки як соціального інституту та підприємства закладено принцип відповідального споживання та виробництва, оскільки одним із основних завдань бібліотек є безкоштовний рівний доступ до документів на умовах спільного користування. Коли одну й ту ж книжку по черзі читають багато різних людей.

Експерти відзначають, що в Україні, як і в світі, існує проблема безвідповідального споживання та виробництва. Це пов’язано, в першу чергу, з низьким рівнем поінформованості та усвідомлення особистої відповідальності за наслідки.

Бібліотеки, як центри громад, відіграють значну роль у формуванні екологічної свідомості людей. Екологічна освіта й просвіта сьогодні є одним з трендів, і бібліотеки є саме тими місцями, де кожен може отримати відповідну інформацію та здобути необхідні знання та вміння щоб відповідально споживати. Адже відповідальне споживання – це не тільки розумне використання природних багатств, але й певна екологічна культура та здоровий спосіб життя.

Бібліотеки в усьому світі, і в Україні зокрема, є активними пропагандистами та просвітниками відповідального споживання та виробництва.

Наприклад, бібліотека Сумського державного університету розробила цілу серію інформаційних матеріалів: постери, закладинки, брошури, буклети, які не лише сама використовує, а й пропонує всім бажаючим. Бібліотеки також створюють спеціальне відео та аудіо і поширюють через свої інтернет ресурси, соціальні мережі. Зазвичай, це короткі ролики, які за декілька хвилин доносять основну інформацію, дають практичні поради щодо правильного сортування сміття.

Одним із дієвих шляхів просвіти та вироблення навичок відповідального  споживання є освітні заходи, які проводять бібліотеки для своїх користувачів: лекції,  зустрічі, майстер класи з відповідального споживання. Цікавим є проєкт Пилявської сільської бібліотеки «Розділи сміття – щоб покращити життя», спрямований на те, щоб донести до кожного члена громади, що чистота села залежить у першу чергу від його жителів. Бібліотекарі вчать дітей, а ті – батьків, для чого потрібно сортувати своє сміття та яка з цього може бути користь країні, школі та кожній окремій людині.

Бібліотеки також об’єднують спільноти еко-активістів та стають модераторами акцій та активностей, пов’язаних із відповідальним споживанням та виробництвом. Це можуть бути флешмоби, виставки чи інсталяції, конкурси і квести, щоб привернути увагу суспільства до екологічних проблем, та спонукати до відповідального споживання і виробництва.

Бібліотеки запроваджують практики відповідального споживання у своє щоденне  життя, встановлюючи відповідні правила як для співробітників, так і для  користувачів. Сортують сміття, яке здають на переробку. Встановлюють у приміщенні бібліотеки окремі сміттєві баки для паперу, різних сортів пластику, скла. Окремо збираються органічні відходи. Збирають токсичне сміття (батарейки, лампи). І не лише самі, а й організовують пункти збору у бібліотеці для користувачів. Потім його здають на утилізацію.

Встановлюють автомати з питною водою, де кожен може набрати її в свій посуд. Використовують багаторазовий посуд, а не одноразові стаканчики на кухнях, нарадах, заходах.

Бібліотеки активно впроваджують елементи екологічного управління в свою діяльність. Мінімізують використання паперу. Максимально переходять на електронний документообіг. Купують брендовану сувенірну продукцію чи роздатковий матеріал для заходів (блокноти, ручки, олівці), виготовлені із вторинної сировини. У проведенні заходів також максимально застосовують цифрові технології і мінімально папір. Наприклад, програми та матеріали конференцій розміщуються в електронному вигляді, а друкуються лише за індивідуальним запитом.

Іще одним напрямом, яким бібліотеки підтримують відповідальне споживання та виробництво є дотримання критеріїв екологічного чи зеленого будівництва, як при побудові нових приміщень, так і в експлуатації тих, які були побудовані раніше. Зелене (екологічне) будівництво – це створення та експлуатація споруд та інфраструктури за стандартами високої якості та енергоефективності з мінімальним впливом на навколишнє середовище.

Зокрема, коли ми говоримо про енергоефективність будівель бібліотек, то це про використання:

— енергоефективних ламп та ламп на датчиках руху;

— опалення для гарячого водопостачання;

— утеплення стін та дахів для збереження тепла;

— альтернативних джерел енергії (енергія сонячного випромінювання, тепло ґрунту, тепло повітря, ін.)

Таким чином, бібліотеки і мінімізують вичерпування природних ресурсів, і зменшують негативний вплив на навколишнє середовище. Усі свої активності бібліотеки представляють на інтернет ресурсах: окремі сторінки на веб-сайтах, в соціальних мережах, де вони діляться корисною інформацією з еко-тематики, відповідального споживання та виробництва, а не лише інформують про те, що робить в еко-напрямі їхня бібліотека.

Коли ви почнете запроваджувати в своїй бібліотеці принципи зелених бібліотек, то обов’язково занесіть свою бібліотеку на онлайн-карту зелених бібліотек України

https://www.google.com/maps/d/u/0/viewer?mid=1NFVH_4JFyMbu4l-yjt66jYBDowIh1_E&ll=48.80984036048371%2C30.138565250000006&z=6

Зараз на цій карті всього 12 бібліотек. Але від нас залежить, щоб їх кількість збільшувалася.

Ціль 13. Пом’якшення наслідків зміни клімату

Ціль 13. Людська діяльність є одним із потужних факторів кліматичних змін. При цьому найбільший внесок у такі зміни пов’язують з емісією газів, що утворюються при згоранні карбонових енергоносіїв та в інших процесах, які спричиняють парниковий ефект.

Основні джерела викидів парникових газів в Україні зосереджені в таких чотирьох секторах економічної діяльності:

• енергетика (розвідка та видобуток первинних джерел енергії; переробка первинних джерел енергії у більш придатні для використання форми; транспортування, стаціонарне та мобільне використання палива);
• промисловість;
• сільське господарство, лісове господарство та інші види землекористування (викиди і поглинання CO2 у процесах сільськогосподарської діяльності та лісокористування);
• поводження з відходами (видалення, біологічна обробка, спалювання твердих відходів, очищення стічних вод).

В Україні мають бути розроблені та затверджені Стратегія низьковуглецевого розвитку та Стратегія адаптації до зміни клімату.

7 грудня 2016 року затверджено Концепцію реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року. Політика протидії зміні клімату спрямована на мінімізацію викидів парникових газів шляхом низьковуглецевого розвитку економіки. У рамках реалізації політики адаптації до змін клімату має бути значно посилена система раннього оповіщення та реагування на небезпечні природні явища і стихійні лиха, прямо чи опосередковано пов’язані з кліматичними процесами.

Рекомендації щодо досягнення цілі:

• зниження викидів парникових газів, що передбачено міжнародними зобов’язаннями

України.

• інформування громадськості про наслідки зміни клімату, фактори впливу на клімат, механізми і практики протидії та адаптації; упровадження відповідних освітніх програм на всіх рівнях формальної та неформальної освіти.

На кліматичному саміті ООН 2019 року відзначалося, що ситуація зі зміною клімату є критичною для всієї планети, всіх країн та кожної людини. То ж необхідно діяти негайно. А бібліотеки можуть в цьому допомагати. І в першу чергу, в ключі концепції «зелених бібліотек». То ж всі екологічні активності «зелених бібліотек» спрямовані, у тому числі, й на уповільнення  кліматичних змін.

Перш за все, бібліотеки збирають та поширюють відповідні інформаційні ресурси про ситуацію зі зміною клімату, про фактори, що призводять до цією глобальної катастрофи та як із цим боротися. Розповсюджують інформацію про міжнародні та національні дослідження щодо зміни клімату, та їхні дані для вироблення відповідної політики.

Це й інформаційні списки літератури, які поширюються в інтернет на ресурсах бібліотеки, і онлайнові огляди літератури та презентації. Часто такі ресурси створюються до міжнародних днів боротьби зі змінами клімату. Наприклад, до Всесвітнього дня захисту клімату чи боротьби з опустелюванням та посухою.

Якщо говорити про конкретні дії в боротьбі зі зміною клімату, то, в першу чергу, це скорочення викидів парникових газів в атмосферу. Зараз майже всі держави світу в рамках Паризької угоди погодилися з необхідністю скорочення викидів парникових газів. Тож перехід на низьковуглецеву економіку є нашим майбутнім. І якщо на рівні підприємств йдеться про квоти на викиди, то на рівні особистому — це персональний карбоновий (вуглецевий) слід.

Бібліотеки проводять багато інформаційних та освітніх заходів, переглядів фільмів, лекцій, зустрічей, на яких можна дізнатися як зменшити власний баланс CO2 та екологічний слід, спланувати й організувати своє життя так, щоб мінімально шкодити природі. Бібліотеки можуть допомагати своїм користувачам вираховувати свої вуглецевий та екологічний слід і планувати їх скорочення за допомогою спеціальних онлайнових сервісів – калькуляторів: калькулятор екологічного сліду http://esd.org.ua/node/348 ка калькулятор вуглецевого сліду https://footprint.wwf.org.uk/#/questionnaire

Збереження та відновлення зелених насаджень також важливий крок, адже вони  поглинають та утримують парникові гази. І бібліотеки активно в це включаються, і як учасники, і як ініціатори таких акцій. Прикладом є акція «Посади своє дерево», до якої долучилися багато бібліотек по всій Україні.

Бібліотеки діють самі та спонукають до активних дій у боротьбі проти змін клімату інших. Наприклад, через челенджі в соціальних мережах, як Хмельницька обласна бібліотека для юнацтва. Челенж «Ми діємо» передбачає створення короткого відео  про те, що бібліотеки роблять в протидії змінам клімату https://www.facebook.com/watch/?v=1530399847086167 .

Свої екологічні активності бібліотекарі, здійснюють у партнерстві з громадськими організаціями, владою, окремими екоактивістами та розвивають екологічну свідомість і екологічну спільноту.

Ціль 14. Збереження морських ресурсів

  Ціль 14.Протяжність морського узбережжя України сягає 1355 км (з   урахуванням тимчасово анексованої АР Крим). Глибоководне Чорне і мілководне Азовське – унікальні моря, оскільки є внутрішніми, найбільш віддаленими від Світового океану водними об’єктами.

Україна, як і інші прибережні держави Чорного моря, не завжди ощадливо використовувала і використовує його екосистемні можливості й ресурси (рибу та морепродукти). Але виснажливе природокористування стало однією з причин скорочення кормової бази, надмірного вихолощення рибних запасів, збіднення видового складу, що потребує значних зусиль для відновлення біологічної продуктивності морів. За повідомленням делегації Європейського союзу в Україні у 2019 році, у Чорному морі міститься майже вдвічі більше сміття, ніж у Середземному. На основі досліджень, проведених із 2017 року в прибережних водах Грузії, України, Росії й у відкритому морі,  ЄС заявляє, що 83 відсотки морського сміття складає пластик: «а саме пляшки, обгортки від цукерок і пакети».

Крім того, у дослідженнях Чорного моря зазначено, що «концентрація деяких забруднюючих речовин перевищує порогове значення». Деякі виявлені хімічні речовини небезпечні для морського життя і життя людини.

Отже, забруднення й засмічення морського середовища та прибережних зон, незбалансоване використання морських ресурсів і відсутність інтегрованого управління природокористуванням залишаються ключовими факторами, що визначають незадовільний стан довкілля Чорного та Азовського морів.

Саме тому ключовим завданням є зменшення будь-якого забруднення морського середовища і запобігання йому. Це надзвичайно масштабне завдання з огляду на перелік секторів, які причетні до цього процесу: промисловість, транспорт, сільське господарство, енергетика, туризм. Також важливим є збереження та збалансоване використання морських і прибережних екосистем з одночасним захистом як від антропогенної діяльності, так і від природних чинників.

Одним із глобальних завдань є збільшення обсягу наукових знань, розширення наукових досліджень і забезпечення передачі морських технологій, щоб поліпшити екологічний стан океанського середовища і збільшити морське біорізноманіття.

І саме бібліотеки забезпечують доступ до баз даних, книг, наукових статей, офіційних документів, що підтримують дослідження та усвідомлене прийняття рішень громади щодо основних аспектів життя, включаючи стале управління риболовлею, біорізноманіттям та збереженням води.

В Україні існують наукові та науково-технічні бібліотеки спеціалізованих закладів вищої  освіти, які мають досвід роботи в цьому напрямі. Зокрема, такі як:

1. Науково-технічна бібліотека Національного університету «Одеська морська академія» (http://www.onma.edu.ua/naukova-biblioteka)
2. Науково-технічна бібліотека професора Г.К. Суслова Одеського національного морського університету (https://onmu.odessa.ua/ua/biblioteka-2.html)
3. Бібліотека Херсонської державної морської академії (http://www.kma.ks.ua/obrazovatelnye-struktury/biblioteka)
4. Бібліотека Інституту морської біології Національної академії наук України (http://www.imb.odessa.ua/?id=2017)

Але цю глобальну Ціль можуть підтримувати й інші бібліотеки, в тому числі публічні та шкільні. Бібліотеки по всій України можуть проводити інформаційні кампанії щодо засмічення річок та морів, адже великі річки України несуть до моря від шести до п’ятдесяти одиниць сміття на годину.

Отже, спонукаємо бібліотеки всіх типів та видів по всій Україні:

1) проводити освітні заходи — лекції, семінари, тренінги на тему Чорного та Азовського морів за участі експертів, наприклад — з Українського наукового центру екології моря (http://www.sea.gov.ua/) або інших відповідних громадських організацій;

2) організовувати тематичні конкурси, виставки, тощо;

3) за можливості ставати співорганізаторами практичних активностей, наприклад суботників на узбережжі та організовувати громади;

4) ініціювати створення тематичних клубів, присвячених збереженню морів, проводити кінопокази;

5) разом із партнерами створювати цікавий відеоконтент (за наявності відповідних ресурсів) та поширювати через соціальні мережі та платформи (інстаграм, тік-ток, Likeе — де в основному збирається молодь і підлітки).

Рекомендуємо також включити наступні тематичні заходи до переліку заходів бібліотеки:

• Всесвітній день дикої природи (3 березня)
• Всесвітній день водних ресурсів (22 березня)
• Всесвітній день Матері-Землі (22 квітня)
• Всесвітній день океанів (8 червня)

Ціль 15. Захист та відновлення екосистем суші

Ціль 15. Захист та відновлення екосистем суші та сприяння їх раціональному використанню, раціональне лісокористування, боротьба з опустелюванням, припинення і повернення назад (розвертання) процесу деградації земель та зупинка процесу втрати біорізноманіття.

Або якщо коротко: Захист та відновлення екосистем суші. Україна має потужний потенціал екосистемного, ландшафтного та видового різноманіття. Рельєф країни формують гірські масиви (5% території), височини (25% території), рівнини та низовини (70%), які є середовищами існування живих організмів і територіями господарської діяльності людини. Рівнинна частина країни включає степову зону, лісостеп та зону хвойно-широколистих лісів. Гірські масиви переважно покриті лісами й характеризуються вертикальною зональністю. Розгалужена річкова мережа, озера та водосховища, а також акваторія Чорного та Азовського морів є середовищем водних екосистем і фактором формування клімату. Розвиток промисловості, сільського та водного господарства, урбанізація, видобуток корисних копалин та інші види господарювання неухильно спричинюють забруднення та фізичну трансформацію середовища існування живих організмів. Будівництво гідроелектростанцій та створення водосховищ, осушувальні роботи в Поліссі та обводнення степових територій на півдні України спричинили суттєві зміни гідрологічного режиму територій. Спостерігається скорочення популяцій, наразі деякі види постали перед загрозою зникнення. Саме тому кількість видів, занесених до Червоної книги України, зростає. У країні вживаються заходи, спрямовані на запобігання таким втратам.

Отже, спільними завданнями на глобальному та національному рівнях у досягненні цієї цілі є:

• Забезпечити збереження, відновлення та стале використання наземних і внутрішніх прісноводних екосистем.
• Сприяти сталому управлінню лісами .
• Відновити деградовані землі та ґрунти з використанням інноваційних технологій.
• Забезпечити збереження гірських екосистем.
• Зупинити втрату біологічного різноманіття і до 2020 року забезпечити збереження та запобігання зникненню видів, що перебувають під загрозою вимирання.

Діяльність бібліотек з питань біорізноманіття повинна починатися із просування Конвенції про біологічне різноманіття, що присвячена сприянню сталому розвитку, і яку підписали 150 урядових лідерів у 1992 році. Також бібліотеки, як стійкі установи, діляться ресурсами в громаді та на міжнародному рівні, і забезпечують кожному доступ до даних, досліджень та знань. А це, в свою чергу, сприяє усвідомленому прийняттю рішень про основні аспекти життя, включаючи полювання, риболовлю, землекористування та управління водними ресурсами.

Бібліотека може наголошувати на важливості досягнення цієї глобальної цілі під час:

• Всесвітнього дня дикої природи — 3 березня;
• Міжнародного дня птахів — 1 квітня;
• Всесвітнього дня Матері-Землі — 22 квітня;
• Всесвітнього дня охорони навколишнього середовища — 5 червня;
• Всесвітнього дня боротьби з опустелюванням і засухою — 17 червня.

До Всесвітнього дня охорони навколишнього середовища кожного року обирається нова тема. У 2021 році Всесвітній день довкілля був присвячений темі відновлення екосистем і наших відносин із природою. Крім того, він став офіційним початком Десятиліття ООН з відновлення екосистем на 2021-2030 роки.

До Всесвітнього дня охорони навколишнього середовища Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого підготувала віртуальну книжкову виставку. В експозиції: монографії, збірники наукових праць, матеріали науково-практичних конференцій, науково-популярні видання, навчальні посібники, статті з періодичних видань, присвячені навколишньому середовищу та екологічній безпеці.

Бібліотеки можуть займатися і безпосередньо природоохоронною діяльністю разом з волонтерами:

— проводити екологічні рейди з виявлення неблагополучних місць на території населеного пункту,

— організовувати садіння квітів, кущів чи дерев біля бібліотеки, сільської ради, пам`ятників;

— займатися прибиранням зелених зон та благоустроєм прилеглих територій.

Волонтери можуть створити карти екологічно чистих та забруднених місць і представити їх у вигляді стендової презентації, та поширювати вичерпну достовірну екологічну інформацію, ідеї охорони навколишнього середовища на тренінгах, форумах, круглих столах.

Рекомендуємо також створювати еколого-правові центри, центри екологічної  інформації, еколого-краєзнавчі клуби з метою розробки еколого-туристичних маршрутів — з подальшим створенням відповідних інформаційних електронних продуктів.

Актуальний напрям екологічної культури – еко-краєзнавство. Одним з його напрямів є  екотуризм, який дозволить розширити знання про унікальність живої та неживої природи вашого краю. Якщо район є цікавим для туристів, у бібліотеці має бути оформлена постійно діюча виставка-подорож. Якщо на території району є заповідники, пам’ятки природи — рекомендуємо організовувати веломаршрути.

Ціль 16. Мир, справедливість та сильні інститути

 Ціль 16. Досягнення цілі щодо розбудови миролюбного й відкритого суспільства в інтересах сталого розвитку, забезпечення доступу до правосуддя для всіх і створення ефективних, підзвітних та заснованих на широкій участі інституцій на всіх рівнях є винятково важливим чинником розвитку країни. Від досягнення цієї цілі в Україні значною мірою залежить досягнення всіх інших Цілей Сталого Розвитку.

Основні акценти цієї Цілі є такими:

• скорочення рівня насильства;
• скорочення кількості зброї, спеціальних засобів та вибухових матеріалів, що перебувають у незаконному обігу;
• викорінення усіх форм експлуатації людей;
• зміцнення системи охорони правопорядку, надання громадянам рівного доступу до правової допомоги;
• запобігання та протидія легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та поширенню зброї масового знищення;
• скорочення масштабів корупції;
• зміцнення дієвості органів державної влади та місцевого самоврядування;
• забезпечення доступу громадськості до інформації і захист основних свобод відповідно до національного законодавства і міжнародних угод;
• зміцнення соціальної стійкості, сприяння розбудові миру та громадської безпеки.

Одне з глобальних завдань цієї Цілі є найбільш бібліотечним. І воно звучить так: забезпечити доступ громадськості до інформації і захистити основні свободи відповідно до національного законодавства і міжнародних угод.

Бібліотеки з часів свого заснування і дотепер забезпечують доступ до інформації. Це одне із їхніх головних завдань. Бібліотеки мають досвід та ресурси, щоб допомогти урядам, установам та людям спілкуватися, організовувати, структурувати та ефективно використовувати інформацію як для власного розвитку, так і для розвитку країни в цілому. Через свої друковані ресурси, Інтернет бібліотеки чітко підтримують цю мету.

З 2000 року завдяки міжнародним донорам, а саме Посольству США в Україні та Фонду Білла та Мелінди Гейтс, в Україні розпочався та значно розширився процес комп’ютеризації бібліотек.

Проте щоб повною мірою реалізувати доступ до інформації, кожному потрібен як доступ, так і навички ефективного використання інформації.

І вже декілька років при бібліотеках на постійній основі діють безкоштовні курси для людей похилого віку з основ користування комп’ютером та пошуку інформації в мережі Інтернет в рамках «Університету третього віку». Він дає літнім людям можливість не тільки отримати знання з традиційних джерел інформації, а й познайомитися віртуально з новими книгами, переглянути відео–фільми та дізнатись з Інтернету багато цікавого.

А у 2020 році бібліотеки України стали офлайн-хабами національного проєкту «Дія. Цифрова освіта». Бібліотекарі стають амбасадорами у навчанні громадян цифрової грамотності, кібербезпеки, надають доступ до освітніх серіалів та допомагають відвідувачам бібліотек проходити спеціалізоване навчання.

Перейдемо до наступної задачі цієї Цілі, а саме — “зміцнення системи охорони правопорядку та кваліфікованості дій правоохоронних органів”. І тут варто згадати про Програму ПОЛіС (Поліція і Спільнота) у бібліотеці, мета якої — поєднати зусилля поліції і громади, вчитися не бути байдужими та вживати превентивних заходів, а також налагоджувати співпрацю між поліцією і тими, для кого вона працює та кого захищає.

Про що ще говорить ця Ціль?

Вкрай небезпечними проявами насильства щодо особи, зокрема щодо жінок та дівчат, є різні форми експлуатації, передусім торгівля людьми, примусова праця, сексуальна експлуатація, дитяче жебракування. Бібліотеки можуть сприяти зменшенню кількості постраждалих від торгівлі людьми шляхом попередження про таку небезпеку якнайбільшої кількості людей, особливо дітей.

Одним із ключових завдань цієї Цілі є також розвиток системи надання безоплатної  правової допомоги. І тут бібліотеки є надійними партнерами у доступі до безоплатної  правової допомоги для найменш захищених категорій громадян.

Бібліотеки відзначають Всеукраїнський тиждень права та влаштовують цикл спеціальних заходів.

Якими ще заходами бібліотеки можуть підтримати виконання цього завдання:

• книжкові виставки, віртуальні книжкові виставки;
• правовий чат;
• кіноперегляди фільмів про судові справи, суддів;
• рольові ігри у бібліотеці, як, наприклад, судові дебати, літературний суд;
• квести, вікторини, конкурси.

Активна участь громадян в управлінні справами держави та місцевих громад є основним засобом зміцнення дієвості органів державної влади та місцевого самоврядування.

Ключовим чинником перетворень у цій сфері є зміна технологій комунікації управлінських інститутів між собою та з організаціями громадянського суспільства, що передбачає відкритий суспільний діалог, постійний моніторинг ефективності управлінських рішень.

А бібліотеки виступають інклюзивним, політично нейтральним простором для зустрічей людей, і особливо із представниками влади, тобто партисипативними центрами для мешканців громади. У бібліотеках все частіше проходять громадські слухання, публічні звіти органів місцевого самоврядування. Громада стала розглядати бібліотеки як місце для об’єднання і реалізації громадських ініціатив городян, як міський простір, в якому можна проводити заходи, не пов’язані з бібліотекою.

А ще бібліотеки забезпечують основні конституційні права внутрішньо переміщених  осіб, сприяють їхній інтеграції до нових спільнот.

Ціль 17. Партнерство заради сталого розвитку

 Ціль 17. Цілі сталого розвитку можуть бути реалізовані лише за умови стійкої  прихильності до глобального партнерства та співробітництва. І сімнадцята глобальна  Ціль закликає до цього. Вона підкреслює важливість глобальної макроекономічної  стабільності та необхідність мобілізації фінансових ресурсів для країн, що  розвиваються, з міжнародних джерел, а також через посилення внутрішнього  потенціалу для збору доходів.

Отже, національними завданнями для України у досягненні цієї Цілі є:

• Мобілізувати додаткові фінансові ресурси на основі заохочення інвестицій іноземних та вітчизняних інвесторів.
• Послідовно знижувати боргове навантаження на економіку.
• Розвивати партнерські відносини влади і бізнесу для досягнення Цілей Сталого Розвитку.

Бібліотеки забезпечують глобальну мережу громадських установ, готових підтримувати  національні плани розвитку на різних рівнях. Також, бібліотеки консолідують  інформацію, яка допомагає у прийнятті рішень.

Великий партнер бібліотек — Європейський Союз. ЄС вже тривалий час є  прихильником глобального партнерства, підтримуючи економіки країн, що  розвиваються, через офіційну допомогу розвитку.

Зокрема, нині діє спеціальна програма “Дім Європи”, що підтримує творчу кооперацію  та співпрацю між українцями та їхніми колегами з ЄС у галузі культури та креативних  індустрій.

Неоціненну підтримку протягом багатьох років надає Уряд Сполучених штатів Америки  через власне Посольство в Україні. Так, на сьогодні діють інформаційні центри “Вікно в  Америку” при обласних універсальних наукових бібліотеках. І в останні роки діяльність  цих центрів спрямована саме на досягнення глобальних цілей. А також Гете-Інститут в Україні, Британська рада та інші культурні інституції.

Бібліотеки співпрацюють між собою у всьому світі через IFLA (Міжнародну федерацію  бібліотечних асоціацій та установ), щоб підтримати досягнення цілей сталого розвитку.

ІФЛА вела перемовини протягом 3-х років, щоби долучитися до розробки Порядку  денного ООН до 2030 р. і переймалася такими питаннями:

– забезпечення доступу до інформації;

– охорона культурної спадщини;

– загальна грамотність;

– доступ до інформації та комунікаційних технологій (ІКТ).

Бібліотеки співпрацюють між собою у всьому світі через IFLA (Міжнародну федерацію  бібліотечних асоціацій та установ), щоб підтримати досягнення цілей сталого розвитку.

У зв’язку з цим у 2016 році IFLA запустила Міжнародну програму адвокації — програму з  розбудови потенціалу, розроблену для сприяння та підтримки ролі бібліотек у  плануванні та реалізації Порядку денного ООН 2030 та глобальних цілей.

Одним із завдань цієї програми є: посилити участь бібліотечних асоціацій та представників бібліотек у просвітницькій  роботі для забезпечення доступу громадськості до інформації за допомогою  бібліотечних послуг та програм.

А задля того, аби навчити бібліотекарів усього світу краще показувати внесок бібліотек  для забезпечення сталого розвитку, ІФЛА розробила посібник зі сторітелінгу, з яким ви  можете ознайомитись за посиланням (https://bit.ly/329t2VD).

Бібліотеки Європи об’єднуються та обмінюються досвідом під егідою Європейського  бюро бібліотечних асоціацій — EBLIDA.

Бібліотекарі постійно співпрацюють і на національному рівні. Так, в Україні  Всеукраїнська громадська організація Українська бібліотечна асоціація першою почала  говорити про роль бібліотек у досягненні Цілей сталого розвитку. Це відбувалось під  час Львівського міжнародного бібліотечного форуму та інших професійних заходів.  Наразі готується спеціалізоване видання про внесок бібліотек у сталий розвиток, який  формує Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого.

Бібліотеки також співпрацюють з урядами, бізнесом, громадянським суспільством,  освітянами, благодійними та некомерційними організаціями для просування нашого  спільного інтересу у досягненні кращого майбутнього для всього людства.

Чудовим прикладом такого партнерства є нещодавно підписаний 4-сторонній  меморандум про цифрову освіту на базі бібліотек. Меморандум підписали  Міністерство цифрової трансформації України, Комітет Верховної Ради України з питань  цифрової трансформації, Інтернет Асоціація України та Всеукраїнська громадська  організація Українська бібліотечна асоціація. Одним із пунктів Меморандуму є:

— Стимулювати залучення представників бізнесу до допомоги публічним  бібліотекам задля технічного оснащення і підключення до Інтернету, і розвивати  взаємні програми партнерства.

І зміни вже почались. 5000 комп’ютерів передають бібліотекам у містах і селах України  завдяки владі та соціально-відповідальному бізнесу, які розглядають бібліотеки як  драйверів цифрової освіти в регіонах у досягненні амбіційної мети — навчити 6 млн. українців цифрової грамотності.

Бібліотеки також дуже часто проводять просвітницькі кампанії щодо інформування про  важливість усіх глобальних цілей.

Задля підвищення обізнаності населення про цілі сталого розвитку бібліотеки можуть:

1. Придбати книги з серії «Книжки заради майбутнього» у фонди бібліотек, наприклад — книгу «Ідеї ООН, які змінили світ». ООН більше 70-ти років є платформою для обговорення найпрогресивніших ідей та концепцій розвитку  світу. Такі книги будуть привертати увагу читачів до великого розмаїття ідей,  прогресивних думок та проектів в усьому світі. Адже кожна із 17 Цілей надає  широке поле для дослідження та обговорення, і ми впевнені — популяризуючи книги, що містять цікаві знання та аналіз сучасних подій, бібліотеки сприятимуть  розвитку критичного мислення та ширшому осмисленню й обговоренню Цілей  сталого розвитку.
2. Ви також можете запропонувати своїм користувачам пройти спеціалізований курс “Онлайн-освіта для сталого розвитку” (https://bit.ly/3hqeUfW), який розроблено для державних службовців, бізнесу та громадських активістів.
3. Організувати квест у бібліотеці або навколо неї із 17-ма локаціями, де на кожній запропонуєте учасникам відповісти на питання стосовно тієї чи іншої Цілі.
4. 22 листопада не забудьте відзначити День сталого розвитку, як це робить наприклад, Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Олеся Гончара .
5. Також закликаємо проводити опитування мешканців громади щодо глобальних цілей, оформлювати інформаційні стенди або навіть інтер’єр бібліотеки у стилі цілей сталого розвитку.

А під час реалізації бібліотечних заходів та інформування про них, радимо  використовувати брендінґ Цілей сталого розвитку, а саме — емблеми та кольори.