Методичний огляд
Основні завдання і напрямки соціокультурної діяльності бібліотек: огляд публікацій
За визначенням дослідниці Оксани Матвійчук, «соціокультурна діяльність бібліотек – це цілеспрямована і спеціально організована книгозбірнею, як соціальним інститутом, система дій і заходів, метою яких є сприяння вдосконаленню інтелектуального, матеріального та естетично-духовного стану суспільства, шляхом доведення до свідомості різних соціальних груп громадян, конкретних користувачів наукових знань, емпіричних фактів, естетичних і морально-етичних цінностей, акумульованих у бібліотечних документних зібраннях на різних носіях, організації різних виставок, творчих зустрічей із письменниками, митцями, політиками та ін.» . Дослідниця зауважує, що соціокультурну діяльність бібліотек можна розглядати як продуманий процес долучення людини до різноманітних культурних надбань людства, компонент соціокультурної системи українського суспільства, один із важливих елементів реалізації державної політики у сфері культури [4].
Термін «соціокультурна діяльність бібліотек» набув поширення на межі ХХ і ХХІ ст., хоча початки соціокультурної діяльності можна знайти ще в античних бібліотеках (це, зокрема, просторово-архітектурне вирішення бібліотечних будівель, загальна організація бібліотечної роботи, значення книгозбірень як скарбниць знань у житті античного суспільства). За доби Середньовіччя і Нового часу бібліотеки розглядалися, насамперед, як осередки для акумуляції набутих людством знань і допомоги в освіті, зберігання рукописів та друкованих видань, тому їх соціокультурна діяльність проявлялася мінімально. Починаючи з ХХ ст. cоціокультурна діяльність бібліотек розглядається як важливий чинник реалізації політики у сфері культури, засіб адаптації людей до оточуючого середовища та комунікації, регуляції та трансляції національної і загальнолюдської культури в її різноманітних проявах. Мета соціокультурної діяльності бібліотек – організація раціонального і змістовного дозвілля читачів (користувачів), задоволення і розвиток їх культурних потреб, створення умов для самореалізації і самоосвіти кожного індивідуума, розкриття його здібностей, самовдосконалення, аматорської творчості в рамках вільного часу [2].
О. Матвійчук загальними функціями соціокультурної діяльності бібліотек називає наступні: інформаційно-просвітницька, пізнавальна, культурно-виховна, комунікативно-організаційна, прктично-дієва, розважальна, естетична, творча, релаксаційна.
Початком широкомасштабної соціокультурної діяльності бібліотек нашої країни стали 1920 роки, коли культурно-просвітницька робота бібліотеки була на першому місці і передбачала сприяння ліквідації неграмотності, підвищенню культурного і освітнього рівня населення. Масова робота, як одна із складових соціокультурної діяльності бібліотеки, була засобом формування стереотипів політичного мислення, впливу на зміст і характер читання. Основні її завдання і форми визначались соціальним статусом бібліотеки, необхідністю розширення кількості читачів.
На різних етапах розвитку бібліотечної справи на перший план виходили ті форми масової роботи, які визначались метою бібліотек як соціальних закладів. Дослідниця Н.П. Бура, зокрема, зазначає, що у двадцяті-тридцяті роки минулого століття це були: голосні читання, групові бесіди, лекції, вечори книги, усні газети, клуби за інтересами, політтурніри, конкурси, вікторини, години цікавих повідомлень, вечори техніки, атеїстичні вечори, бібліотечні "вівторки", "четверги", Дні бібліотеки, Дні книги, Свята книги, літературні перерви, літературні читання, літературні кіновечори, літературно-музичні вечори. Зароджувались свята книги, книжкові карнавали, бібліотечні походи, агітаційно-пропагандистські акції — літературні суди, плакати, театралізовані заходи [1].
В тридцяті роки спостерігається поява стійкого сприйняття бібліотеки як масового дозвіллєвого закладу. Набувають поширення наступні форми: музичні бесіди, літературні екскурсії, вечори ударників, техвікторини, техгодини, обговорення книг, зустрічі з письменниками, ранки, виставки дитячих малюнків, ігрові форми: бібестафети, незвичайні подорожі, техпоходи. Розвиваються гуртки, клуби при бібліотеках: літературні, антирелігійні, географічні, самоосвіти, сільськогосподарські.
З накопиченням досвіду масової роботи в бібліотеках, зростанням культурного і освітнього рівня читачів у сорокові-п’ятдесяті роки отримали розвиток рекомендаційні форми: тематичні вечори, читацькі конференції, бібліографічні огляди. Велике місце в діяльності бібліотек зайняла агітація і пропаганда, яка розкривала бібліотечні фонди, залучала людей до читання. Серед форм роботи тих років: колективні обговорення книг, які найчастіше носили запрограмований характер і завершувались виробленням єдиної думки про прочитане; вечори книг, гуртки, читацькі конференції, що сприяли розвитку навиків самоосвіти.
У сімдесятих-вісімдесятих роках вводиться термін "масова робота бібліотеки". Широко застосовуються масово-освітні форми, які доповнювали систему політичної освіти, освіти дорослих та самоосвіти. Це уроки, суспільно-політичні читання, лекторії, декади, місячники, читацькі конференції по технічній, сільськогосподарській літературі, заочні читацькі конференції, усні журнали. Практикувались прийоми інформаційного характеру — перегляди літератури, бюлетені нових надходжень, огляди книг і періодики, Дні спеціаліста, Дні інформації. Під впливом засобів масової інформації, з появою аудіовізуальної техніки розповсюдились такі форми популяризації книги: читацько-телеглядацькі конференції, телепередачі про книги, музику, поезію. Більшість бібліотек співпрацюють з іншими культурними центрами міста, регіону. Виникають групи спілкування, клуби, гуртки за інтересами.
У 90-х рр. продовжувалось використання традиційних форм та методів з одночасною модернізацією методичних прийомів та шляхів їх реалізації, пов’язаних з відчутними трансформаціями суспільного життя. Масова робота дедалі тісніше пов’язується з оновленими уявленнями про завдання і мету діяльності бібліотек як найбільш доступних осередків змістовного дозвілля, центрів культури територіальної громади, застосуванням нових інформаційних технологій, формуванням творчих здібностей користувачів, відродженням, популяризацією і всебічною підтримкою національних, культурних традицій, забезпеченням духовних потреб населення. Масові форми роботи спрямовуються, передусім, на розвиток комунікативного середовища в бібліотеці, творчого та інтелектуального потенціалу громадян. Серед цих форм: діалогові, ігрові, рекламно-інформаційні, зокрема, інтерв’ю-бесіди, зустрічі у форматі «круглих столів», прес-конференції, зустрічі-діалоги, вечори-портрети, бенефіси користувачів, прем’єри книг, журналів, калейдоскопи, альманахи, трансляції на місцевих телеканалах і радіо, зустрічі з актуальною книгою, рольові ігри-обговорення, літературні студії, конкурси, літературні турніри, ток-шоу, конкурси-загадки, клуби веселих і кмітливих (КВК), «Поле чудес», «Щасливий випадок» та ін. [2].
Сьогодні у діяльності бібліотек України нараховується більше двохсот форм організації культурного дозвілля, серед них значна частина — це масові виховні заходи. Соціокультурна робота бібліотек представлена широким розмаїттям форм: диспути, вечори запитань і відповідей, години цікавих повідомлень, поетичні колажі, бібліоінформіни, екологічні ігри, виставкові проекти, спільна діяльність бібліотек з музеями, архівами, видавництвами.
У кінці ХХ століття у бібліотечній термінології з’явились терміни "медіатека", "інформотека", "відеотека", "віртуальна", "гібридна" бібліотеки. Це по суті бібліотеки, де збирають різні по формі документи і надають їх користувачам на більш високому сервісному рівні. Бібліотека сьогодення — це інформаційний автоматизований центр, що обслуговує користувачів як в локальному, так і у віддаленому режимі і надає їм широкий комплекс послуг. Іншими словами, це електронна бібліотека, що здатна обслуговувати локальних чи віддалених користувачів.
Фахівці у своїх публікаціях підкреслюють актуальність функціонування бібліотеки як соціокультурного центру. Зокрема у збірнику "Соціокультурна діяльність: Публічні бібліотеки" подається історичний аналіз розвитку бібліотек як соціокультурних центрів, розглядаються технології проведення масової роботи у бібліотеках, наводяться практичні поради щодо проведення масових заходів, подаються кращі зразки передового досвіду бібліотекарів України, зарубіжний досвід бібліотек. Серед заходів, які проводяться у бібліотеках, слід відзначити роботу сімейних клубів, тематичні вечори, книгоношення, бесіди, індивідуальне інформування, складання тематичних довідок, рекомендаційних списків літератури, зустрічі з цікавими людьми, перегляди кінофільмів, проведення акцій "Свято читання", "Живи, книго", бібліотечні форуми, бібліотечні плакати, бесіди, читання вголос, книжкові виставки, перегляди літератури, бібліографічні огляди, виставки малюнків, фотографій, доробків читачів, активні ігри, поетичні колажі, бенефіси читача, години цікавих повідомлень, вечори запитань і відповідей, інформ-хвилинки, презентації книг, мультимедійних матеріалів [6].
Слід зазначити, що вибір форм та методів соціокультурної діяльності залежить від ряду факторів: сучасних тенденцій в освіті, культурі, мистецтві, мети та завдань бібліотеки, її умов та можливостей, вікових та психологічних особливостей читачів, гендерного підходу, досвіду бібліотечних працівників та інших. На сучасному етапі, важливо враховувати результати соціологічних досліджень, які проводять бібліотеки різних систем і відомств. Більшість опитаних респондентів висловлюють побажання щодо проведення конкретних масових заходів та поширення інформації про заходи, що відбуватимуться у бібліотеці. Рейтинг популярності форм масової роботи виглядає таким чином – зустрічі з цікавими людьми, тематичні вечори, театралізовані вистави, бесіди, ігри, вікторини. Важливою формою роботи бібліотеки респонденти-користувачі вважають діяльність клубів за інтересами та любительських об’єднань, що сприяють розвитку творчої самореалізації особистості. Серед тематичних спрямувань клубів за інтересами слід відзначити науково-пізнавальний, літературний, краєзнавчий, екологічний, історичний, естетичний, правовий напрямки. Користувачі бібліотек зацікавлені у створенні при бібліотеках ігрових кімнат, музеїв книги, правових центрів. Найбільш вдалими за формою проведення заходами є ті, що проходять з використанням технічних засобів: телевізора, відео-, аудіо- та комп’ютерної техніки.
На шпальтах фахових видань з бібліотечної справи в останні роки висвітлюються матеріали щодо трансформації бібліотек у соціокультурні, дозвіллєві центри, головною функцією яких є організація неформального спілкування читачів, зустрічей з цікавими людьми, інформування про літературно-художні новинки.
Отже, бібліотека залишається культурно-цивілізаційним феноменом з функціями суспільного інституту, що володіє універсальною компетенцією, яка включає всі досягнення культури та цивілізації.
Лупіка Л. Сучасні бібліотеки — відкритий простір для освіти, спілкування і дозвілля. // Бібліотечний форум України. — 2015. — №2. — С. 27-28.
Як зазначає у статті провідний бібліограф Наукової бібліотеки Харківського національного технічного університету сільського господарства Людмила Лупіка, криза культурних інститутів в умовах глобалізації та техногенного вибуху у сфері комунікації кардинально змінила потреби суспільства. З'явилися нові соціальні та інформаційні утворення, які готові запропонувати альтернативу бібліотеці. Це віртуальні бібліотеки, інтернет-кафе, інформаційні центри, агенції. Можливість долучитися до будь-якої культури, не виходячи з дому, також знижує мотивацію читачів до відвідування бібліотек. Основний конкурент бібліотек у боротьбі за читачів — Інтернет.
Наразі кардинально змінилася модель суспільства, яке було зав'язане на тому, що читати престижно, а не читати — соромно. Зараз “читати книги” пішло на третє-четверте місце після перегляду телевізійних програм, прослуховування музики або гри і роботі на комп'ютері. Все це потребує переосмислення місця і ролі бібліотек, перебудови їх функцій. Без сумніву, бібліотеки повинні стати новим типом установи, в якій реалізується дещо новий світогляд.
Основними формами роботи такої бібліотеки є не тільки функції накопичення та збереження, але й усілякі заходи, що сприяють успішній соціалізації читачів. З цією метою бібліотека по-новому організує свій простір, виробляє інші ціннісні уявлення і норми поведінки всередині бібліотеки, активізує різноманітні засоби комунікацій і організує всі види діяльності таким чином, щоб вони сприяли подоланню бар'єрів комунікації та залучення читача в активну взаємодію з оточуючими людьми.
Завдання бібліотек згідно з новою концепцією розвитку — стати відкритим простором для освіти, спілкування і дозвілля, щоб кожний користувач відчув себе учасником живого творчого процесу. А стратегічним завданням бібліотеки стає створення комфортних умов для читачів, атмосфери неформального спілкування за рахунок значного зниження рівня офіційності та збільшення ступеня довіри у взаємовідносинах.
За рахунок розширення сфери бібліотечного спілкування, підвищення його якості бібліотека зможе підняти свій соціальний престиж, створити привабливий образ для реальних і потенційних користувачів. Бібліотекарі все більше і активніше переходять на новий рівень спілкування з користувачами, використовуючи ті форми роботи, які найкраще відповідають цьому завданню. Форми і методи спілкування: індивідуальні, групові і масові форми у процесі бібліотечно-інформаційної діяльності, екскурсії, організація в бібліотеках віталень, салонів, клубів тощо.
У сучасній бібліотеці відбувається активне освоєння бібліотекарями комунікативних, ігрових, креативних, розвиваючих технологій бібліотечної діяльності. Більшість інноваційних форм прийшли в бібліотеку з інших галузей культури: бенефіси читачів, прем'єри книг — з театральної практики; дні сімейного відпочинку, конкурси, ігри — з клубної, під очевидним впливом телебачення — хіт-паради книг, книжкові аукціони, літературні ринги, КВК тощо. Години спілкування, години роздумів, конкурси, бесіди-діалоги, вечори-зустрічі, інтелектуальні ігри, прес-діалоги — ці та інші форми бібліотечних заходів допомагають бібліотекам налагодити ефективне спілкування з різними категоріями користувачів, створити в бібліотеці комфортне інформаційно-комунікаційно-дозвіллєве середовище.
Крім цього, у зв'язку з розширенням сфери бібліотечної діяльності в мережевому середовищі зростає значущість комп'ютерно-опосередкованого, віртуального спілкування — багаторівневого процесу взаємодії віддаленого користувача і бібліотекаря. Форми віртуального спілкування включають телеконференції та інший обмін текстовими повідомленнями, чати, електронну пошту, відеоконференції, спілкування користувача з електронним каталогом, спілкування з віддаленим користувачем тощо.
Пріоритетні напрямки роботи бібліотеки обумовлюються впровадженням новітніх технологій, створенням власних інформаційних продуктів і послуг, оскільки головним критерієм оцінки діяльності бібліотеки є рівень організації інформаційних ресурсів. Використання новітніх інформаційних технологій додають бібліотекам привабливості для користувачів “цифрового покоління” через організацію доступу до читання електронних книг і журналів.
У молодих людей переважно прагматичний підхід до користування бібліотекою. Завдання бібліотекарів — показати їм альтернативні форми проведення вільного часу. Для них підійдуть активні форми і методи: зустрічі з цікавими людьми (письменниками, поетами, художниками, музикантами, кумирами молоді), диспути, дискусії, презентації, турніри, конкурси, ігри, квести, а також заходи із залученням електронного ресурсу та інформаційних технологій — конкурси веб-сайтів, слайд-шоу, відеокліпів та інш. У такій роботі слід говорити з молоддю на доступній їм мові. Блоги, коментарі, теги, сторінки у соціальних мережах Facebook, YouTube, Twitter, Google +, Instagram, — технології, що позволяють привернути увагу до бібліотеки, яка має бути в центрі подій, важливих і цікавих користувачам, залучити їх у спільну діяльність.
Сучасна бібліотека, вважає Л. Лупіка, це адаптивна багатофункціональна, відкрита культурно-цивілізаційна інституція. У сучасних умовах, коли до традиційних книжкових фондів нині додалися електронні та мультимедійні ресурси, коли пріоритетним джерелом інформації у суспільстві став Інтернет і взяв на себе частину функцій бібліотеки, її традиційна роль має змінитися. Але вся діяльність бібліотечних установ повинна бути підпорядкована одній загальній та глобальній меті — оптимальному культурно-інформаційному забезпеченню життєдіяльності суспільства в цілому і кожного читача окремо [3].
Федорченко Н. Соціокультурна діяльність Богуславської ЦРБ. // Бібліотечна планета. — 2018. — № 1. — С. 23-25
Н. Федорченко, провідний бібліограф центральної районної бібліотеки Богуславської ЦБС, вважає важливим аспектом роботи Богуславської ЦРБ саме соціокультурну діяльність. Спектр заходів, який пропонує бібліотека відвідувачам, доволі широкий — літературні подорожі, народознавчі вікторини, коментовані перегляди літератури, дні інформації, краєзнавчі години, книжкові виставки, поетичні вітальні, конкурси, відеолекторії та багато іншого. Автор особливо відзначає щорічні Шевченківські читання “Твори Тараса — України гордість і окраса”, сторітелінг “Україна в Європі — Європа в Україні”, пізнавально-інформаційний калейдоскоп “Три Д: для дому, для душі, для дозвілля”, літературно-краєзнавчу візитку “Тут Рось тобі камінчиків намила”(до 210-річчя від дня народження І. Сошенка), а також годину пам'яті “Зорі світового мистецтва — наша шана і пам'ять” (до 110 — річчя від дня смерті Марка Вовчка), що проводилася у співпраці з музеєм-садибою письменниці.
Популярними серед відвідувачів книгозбірні стали зустрічі з відомими людьми. В бібліотеці на гостинах побували лауреати Шевченківської премії Л. Лук'яненко, В. Мельниченко, В. Василенко, відомі письменники Л. Дереш, брати Капранови. Всі масові заходи широко висвітлювалися на сторінках засобів масової інформації.
Значну увагу приділяють бібліотекарі організації дозвілля та інтелектуального спілкування користувачів: працюють літературно-поетичний клуб “Розтоки”, літературно-мистецький клуб “Джерело”, клуб любителів шахів “Хід королевою”. А для тих, хто прагне самовираження, діє клуб “Креатив”. Саме тут відбуваються майстер-класи, приміром, із виготовлення ляльки-мотанки з художницею С. Гриб або різножанрових виробів до тематичних свят із бібліотекарем Т. Руленко.
У співпраці з фахівцями Бюро правової допомоги та Всеукраїнського об'єднання “Інститут “Республіка” налагоджено бібліотечно-інформаційне обслуговування внутрішньо переміщених осіб, забезпечення їх потреб у правових та освітніх послугах.
Стратегія розвитку бібліотеки втілюється у відповідних програмах:
— “Зробимо крок назустріч миру”, мета якої — формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття вірності та любові до України. Ця програма передбачає: проведення на базі бібліотеки психологічних тренінгів для батьків — учасників АТО та їх дітей, круглих столів з питань соціалізації дітей та сімей, постраждалих від бойових дій; реалізацію міні-проекту “Татова книжка”; організацію роботи бібліотечного пункту для воїнів АТО, а також майстер-класів “Оберіг для бійця”;
— “Бібліотека + Діти = Успішне покоління” розроблена для надання допомоги тим, хто потрапив у складну життєву ситуацію, формування та прищеплення (через книги та читання) підростаючому поколінню загальнолюдських цінностей. Згідно з нею передбачаються: співпраця з обласним центром соціально-психологічної реабілітації для дітей “Оберіг”, екскурсії бібліотекою, тематичні спілкування, заходи для розвитку дитячої творчості тощо;
— “Ти у світі не один”, яка спрямована на інтеграцію людей з особливими потребами, внутрішньо переміщених осіб у суспільне і громадське життя. Програма передбачає організацію психологічних тренінгів, соціальних заходів (консультацій юриста, правознавця, дитячого педіатра), сторітелінга, участь у соціокультурних заходах.
Для реалізації задумів бібліотекарів Богуславщини багато в чому потрібна підтримка місцевої влади. Проте, зазначає Н. Федорченко, є й такі ідеї, реалізація яких залежить переважно від зусиль бібліотекарів, їхнього бажання бути корисними своїй громаді, вміння співпрацювати з волонтерами і небайдужими громадянами. Це, зокрема, організація курсів комп'ютерної грамотності для відвідувачів, у т.ч. представників соціально незахищених верств населення (пенсіонерів, малозабезпечених родин, безробітних, домогосподарок); розроблення проекту, що має на меті спілкування із колишніми безробітними, які досягли успіху, практичними психологами та спеціалістами міського центру зайнятості; розроблення туристично-краєзнавчого проекту “Шляхами відомих людей Богуславщини” для ознайомлення туристів і місцевих жителів із визначними пам'ятками і видатними краянами, популяризації краєзнавчої літератури; започаткування акцій “Читаємо всією сім'єю”, “Читаємо разом!” із залученням до участі в них обдарованих дітей і творчої молоді, незахищених верств населення, літніх людей; започаткування нових клубів за інтересами; проведення творчих зустрічей з українськими письменниками та багато іншого [7].
Новальська Ю. Соціально-комунікативна функція бібліотек для дітей як культурно-дозвіллєвих центрів. // Наукові праці Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського. Вип. 32 / НАН України, Нац. Б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. Б-к України. — К., 2011. — С.110-117
На думку аспірантки КНУКіМ Ю. Новальської одним з важливих завдань сучасної бібліотекознавчої науки є осмислення освітніх, культурних процесів, пов'язаних з діяльністю установ, що визначають соціокультурний розвиток суспільства та зберігають культурні надбання країни. У цьому процесі особлива роль належить бібліотекам для дітей, які поєднують функції освітянських, культурних, інформаційних закладів.
Для сучасної дитини, яка зростає в умовах стрімкого розвитку телекомунікаційних технологій і мультимедійних засобів комунікації, важливого значення набуває заповнення його вільного часу змістовним дозвіллям. Автор пропонує таке його визначення: “культурно-дозвіллєва діяльність дітей — вільний від навчання та виконання своїх обов'язків час, який заповнюється змістовним дозвіллям, з метою інтелектуального, духовного розвитку та творчого зростання”. Водночас помітною є тенденція зниження інтересу дітей до бібліотеки, друкованої книги, систематичного читання, що призводить до порушення гармонійного розвитку особистості, зниження освітнього, загальнокультурного рівня майбутніх громадян України. Саме це спонукає дитячі бібліотеки вдосконалювати дозвіллєву функцію, знаходити нові форми роботи з дітьми.
Хорошим прикладом, вважає Ю. Новальська, може бути організація змістовного дозвілля в Національній бібліотеці України для дітей, в якій діє 14 об'єднань за інтересами: літературна вітальня “Дивослово”, історико-краєзнавчий клуб “Кияночка”, народно-етнографічна театральна студія “Мандри”, театральна студія “Мрія”, гуртки декоративно-прикладного мистецтва “Весела майстерня” та “Бісерні фантазії”, ляльковий театр “Барвіночок”, науково-пізнавальний гурток “Всезнайко”, профорієнтаційний гурток “Орієнтир”, літературно-журналістський гурток “Майстри слова”, гурток “Лінгвіст”, кінолекторій “Кіноман”, вокальний гурток “Перлинка”. Уже з цього переліку гуртків та об'єднань видно, що кожна дитина може за своїми уподобаннями, нахилами обрати гурток і плідно, цікаво проводити свій вільний час.
У процесі проведення культурно-дозвіллєвих заходів бібліотеки дбають про естетичне, духовне, екологічне виховання, розвивають творчі здібності. Основою змістовного дозвілля є прищеплення дітям любові до книги, музики, мистецтва, формування гуманістичних цінностей, розвиток творчості, виховання інтелектуальної, духовно збагаченої особистості.
Бібліотеки завжди були й залишаються центрами культурно-мистецького та пізнавального спілкування людей, осередками духовності та гармонії, хранителями мудрості і знань. Діти приходять сюди, щоб відшукати відповіді на тисячі запитань, які ставить перед ними життя, змістовно провести час у товаристві вірних друзів — книг, які допомагають зануритися в чарівний світ мандрівок, пригод, переносять їх у минулі століття та інші планети. Проте бібліотека — не лише книгозбірня, це місце, куди люди приходять поспілкуватися, обмінятися цікавими думками та ідеями, а ще тут збираються талановиті творчі особистості, чиї невгамовні серця прагнуть до чогось незвичайного.
У Львівській обласній бібліотеці для дітей вирішили об'єднати творчі натури, і шість років тому у відділі реклами книги створили літературний театр “Маска”. Така ідея з'явилася після майстерного проведення ряду мистецьких літературно-театралізованих заходів, і театр “Маска” став новим проектом бібліотеки. Головна мета літературного театру — популяризація кращих зразків світової художньої літератури; виховання естетичних, художніх смаків, любові до художнього слова; посилення впливу бібліотеки на естетичний розвиток дитини; надання теоретичних і практичних знань з акторської майстерності, сценічного руху та сценічної мови. Програма реалізації проекту передбачає цілий комплекс практичних і теоретичних занять, зустрічей з акторами, режисерами та інсценізацію літературних творів, яка є чудовою нагодою “оживити книгу” викликати у дітей щиру реакцію (радість, переживання) і, звичайно, бажання прочитати книгу. Практика підтверджує — літературний театр дає змогу формувати у читачів художній смак і целеспрямовано та комплексно розвивати їхні творчі здібності.
У Староконстянтинівській районній бібліотеці для дітей Хмельницької області нині апробовані та вдало використовуються багато масових заходів природничого та екологічного спрямування. У своїх “повчаннях” Володимир Мономах писав: “Великі блага послані нам, і подякуємо Творцеві земного і небесного за все це. Примножуймо та оберігаймо їх”. Саме це працівники бібліотеки намагаються донести до дітей через години спілкування “Людство довкілля”, літературний ранок “Планета у нас одна”, екологічну гру “Подорож до країни “Ельдорадо”, чорнобильський урок “У чому ти винна, земле моя, безборонна моя і безцінна”. Із задоволенням займаються діти молодших класів міста у клубі за інтересами “Дзвіночок”. Вони беруть участь у конкурсах-кросвордах про тварин, інсценізують казки, подорожують з казковими героями. Це дає прекрасні можливості для екологічного виховання дітей, проведення хвилинок доброти й радості на кшталт “Ідіть добрими у світ природи” за творами В. Сухомлинського. Особливе значення надається оформленню бібліотеки. Привертає увагу читачів яскравий і привабливий інтер’єр, книжково-ілюстративні та нетрадиційні виставки: панорами, діалоги, вікторини, подорожі. Крім традиційних, суто бібліотечних форм масової популяризації книг, використовуються нові або зовнішньо змінені форми роботи: конкурси, літературні ігри, турніри, аукціони, КВК, брейн-ринги, які спонукають учнів багато читати, мислити, щоб перемогти і бути першим у суперництві.
Робота гуртка “Орієнтир” була націлена на ознайомлення підлітків з багатогранним світом професій. На зустрічі запрошувалися фахівці з різних галузей, діти цікавилися перевагами і недоліками конкретної професії, отримували інформацію про навчання за спеціальністю. Відбувалися також зустрічі з психологом, художником, вчителем, лікарем.
Актуальним напрямом роботи залишається висвітлення історії українського народу, його культури та освіти, пам'яток нашої спадщини. Дітям запам'яталися літературно-музична композиція “Її благословив Господь…”, присвячена 80-річчю від дня народження видатної української поетеси Л. Костенко, літературний вечір до 75-річчя від дня народження В. Симоненка “Я для тебе горів, український народе…”, конкурс на краще читання віршів Т. Шевченка “Слово вічне, невмируще”, перегляд відеофільму “Край, де народився геній”, оглядова відеобесіда “Жінок кохані імена”.
Залучення дітей до читання сприяє також реалізація національного проекту “Україна читає дітям”, у рамках якого проведено ряд зустречей дітей з відомими людьми, серед яких — письменники Леся Вороніна, Сергій Іванюк, Андрій Курков, Євген Білоусов, народна артистка України Раїса Недашківська, президент благодійного фонду “Обдаровані діти — майбутнє України” Влада Прокаєва, співачка Міка Ньютон, продюсер Тимофій Нагорний.
Особливе місце в роботі бібліотеки належить обслуговуванню дітей-інвалідів, дітей-сиріт, дітей, які залишилися без батьківської опіки, та дітей з малозабезпечених сімей. Постійними читачами і учасниками заходів бібліотеки є вихованці спеціального дитячого будинку “Малятко” для дітей дошкільного віку, школи-інтернату №15, школи-інтернату №20. Кожне відвідування дітьми бібліотеки супроводжувалось ознайомленням з літературою, проведенням масових заходів із застосуванням різноманітних літературних ігор. У центрах реабілітації та соціального захисту дітей-інвалідів відбуваються святкування Дня бібліотек та Дня Святого Миколая.
Для батьків наймолодших дітей (від народження до трьох років) створено інформаційне бюро “Читаємо разом з пелюшок”, мета якого — надати допомогу у вихованні малюків, використовуючи нові методики вітчизняних та зарубіжних психологів та педагогів. Бібліотекарі започаткували блог “Маленький читайлик” і повідомляють маленьких користувачів та їхніх батьків про нові книги, які надійшли до книгозбірні, про письменників-ювілярів і молодих письменників, які сьогодні пишуть для дітей. У блозі відкрито цікаві рубрики “Віртуальний зоосвіт”, “Допитливим чомучкам”, “Сторінки улюблених журналів”, “Мандруй світом” та інш.
У давні часи бібліотеки називали “аптеками душі”. Особливо це стосується бібліотек для дітей, бо саме тут і сьогодні створюються умови для спілкування, пізнання світу, становлення особистості через книгу, проведення змістовного дозвілля [5].
Використані джерела
1. Бура Н.П. Форми масової роботи з читачами у бібліотеках (1920–1930-і рр.) / Н. П.Бура // Бібліотекознавство і бібліографія. – 1991. – Вип. 30. – С. 127–131.
2. Зайцев В. Н.Социокультурная деятельность библиотек – один из путей развития информационного общества. // Библиотековедение. — 2006. — № 2. — С. 23-25.
3. Лупіка Л. Сучасні бібліотеки — відкритий простір для освіти, спілкування і дозвілля. // Бібліотечний форум України. — 2015. — №2. — С. 27-28.
4. Матвійчук О. Є. Бібліотека як соціокультурний інститут : освітньо-виховна місія / О. Є Матвійчук // Вісник Національного авіаційного університету. Сер. : Філософія. Культурологія. – 2010. – № 2. – С. 155–160.
5. Новальська Ю. Соціально-комунікативна функція бібліотек для дітей як культурно-дозвіллєвих центрів. // Наукові праці Національної бібліотеки імені В. І. Вернадського. Вип. 32 / НАН України, Нац. Б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоц. Б-к України. — К., 2011. — С.110-117.
6. Соціокультурна діяльність: Публічні бібліотеки / Національна парламентська бібліотека України; Укладачі: С. Кравченко, І. Цуріна. — К., 2005. — 67 с.
7. Федорченко Н. Соціокультурна діяльність Богуславської ЦРБ. // Бібліотечна планета. — 2018. — № 1. — С. 23-25.
8. Шкільна бібліотека як інформаційний соціокультурний центр: навчально-методичний посібник / [укладач О.Є. Матвійчук] // Шкільна бібліотека. —2008. —№ 9.