Сільські бібліотеки в умовах економічних і соціальних перетворень матеріали обласної конференції

• Cільські бібліотеки Запорізького краю: потенціальні можливості та використання ресурсів Степаненко І.П.
• Нові умови життя — нові можливості публічної бібліотеки на селі Попов Ю.П. Поспєлов О.О.
• Сільська бібліотека очима користувачів і керівників органів місцевого самоврядування Ізюмова Л.Ф.
• Сільська бібліотека — центр краєзнавчої інформації Герасименко Г.В. Гнедашева М.В.
• Професійна освіта сільських бібліотекарів Хмара В.М. Мацегора Л.М.
• Сельская библиотечная система: опыт социального партнерства Башкатова Т.И.
• Центральная районная библиотека — ресурсный центр для сельских библиотек Даніліна О.С.
• Акция «Сельская библиотека» как аспект общественного мнения Пономарева С.В.
• Творчість як основа розвитку читачів — дітей Кожухар Л.М.
• Концептуальні основи розробки програми розвитку сільських бібліотек Запорізької області на 2004 — 2010 рр.
• ПІДСУМКОВИЙ ДОКУМЕНТ ОБЛАСНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ «Сільські бібліотеки в умовах економічних і соціальних перетворень»

Cільські бібліотеки Запорізького краю: потенціальні можливості та використання ресурсів

І.П. Степаненко,
директор ЗОУНБ,
заслужений працівник культури України

Уперше за останні 12 років нам вдалося зібратися разом: від працівника найменшої сільської книгозбірні до співробітників обласних бібліотек. Приводом сьогоднішньої зустрічі стала наша спільна занепокоєність станом сільських бібліотек в умовах економічних і соціальних перетворень. Ми всі в боргу перед селом. Переважна більшість нинішніх політиків, управлінців, учених, спеціалістів та підприємців — вихідці із сільської місцевості чи мають зовсім недалекі корені зв’язку з ним. Чому ж ми всі так швидко забули свою малу батьківщину, землю, село, де виросли, звідки пішли у світ? Чому такі невдячні нашому годувальникові? Може в цьому і криються причини наших негараздів?

22 вересня 2003 року вчені 32 країн світу зібралися в столиці нашої держави для вирішення проблем розвитку сільськогосподарського виробництва, а ООН визначила пріоритетним напрямком життєзабезпечення людства на найближчі десятиліття виробництво та переробку харчової продукції, оскільки вже зараз у світі кожна шоста людина недоїдає. До того ж нині все активніше ведуться дискусії про форми розселення народів у майбутньому і частина вчених вважає, що раціональний шлях — не в подальшій урбанізації і посиленні скупченості людей у загазованих, забруднених до краю містах з загостреними екологічними проблемами. Передбачають, що було б раціональніше, коли б приблизно половина населення жила в селі (зараз таких 27%), зрозуміло, благоустроєних, і займалася не лише виробництвом, а й переробкою сільськогосподарської продукції. Мова йде не про деіндустріалізацію, а про поєднання сучасного індустріального устрою з раціональним використанням природи і здорового способу життя. Очевидно саме тому вже зараз можновладці, новоукраїнці будують свої особняки за межами великих міст. Може, ці факти, накінець, змусять замислитися наших парламентаріїв, урядовців над подальшою долею українського села, його жителів та розвитком інфраструктури?

Нині ж дійсність така: наше село невблаганно вимирає. За підсумками останнього перепису сільське населення Запорізької області складає 24% і темпи зменшення його (35000 за 12 років) у 3,5 рази перевищують загальну тенденцію зниження чисельності жителів регіону. Переважна частина сільського населення не має можливості відвідувати ні театри, ні музеї, ні кіно, ні інші заклади культури. А клуби, будинки культури в селі знаходяться в запустінні. По суті сьогодні єдиним безкоштовним джерелом культури й інформації, доступним сільському жителю, є бібліотека. Саме місцезнаходження сільської бібліотеки (максимально наближена до населення) робить її центром дозвілля, місцем спілкування жителів села. Відрадно, що розуміння громадянами сільської бібліотеки як невід’ємної ланки процесу освіти, як соціального інституту, що суттєво впливає на культурну атмосферу села, зберігається традиційно ще з часів створення земських (вид) народних (тип) бібліотек (кінець ХІХ століття). За даними соціологічного дослідження, проведеного ОУНБ імені О.М.Горького, читання у структурі вільного часу населення, особливо сільського, як і раніше, впевнено займає друге місце (перше залишається за переглядом телепередач). І дорогого вартий висновок одного із респондентів опитування: «Що лишилось хорошого на селі — так це бібліотека».

Зараз послугами 399 сільських бібліотек (на початку 90-х років ХХ ст. їх було 462!), що складають 76% від загальної кількості бібліотечних установ області, обслуговується більше половини сільського населення, із них дітей до 14 років — близько 28%. Найрозвиненішу мережу сільських книгозбірень мають Мелітопольський (34), Приазовський (31), Запорізький (26), Оріхівський (25), Приморський (25) райони. У середньому по області на сільську бібліотеку припадає 1330 жителів. Не слід забувати, що в зону обслуговування значної частини бібліотек входить від двох до п’яти населених пунктів, віддалених від стаціонарної бібліотеки на відстань від 0,5 км до 10 км. Саме цей фактор та неможливість доповнення ресурсної бази сільських бібліотек ресурсами інших бібліотечних установ, у т.ч. і центральної районної, із-за їх територіальної віддаленості, вимагають значно більших затрат в обслуговуванні села в розрахунку на однакову кількість жителів у місті і селі. Та, на жаль, ці обставини практично не враховуються ні в існуючих нормативних документах (згідно Мінімальних соціальних нормативів забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні у населених пунктах з кількістю жителів від 500 чоловік повинна діяти одна загальнодоступна бібліотека на території сільської ради), ні в Бюджетному кодексі України, що, безумовно, негативно позначається на ресурсному забезпеченні бібліотечного обслуговування села, у т.ч. і нашої області. Крім того уже очевидно, що в нелегких умовах сьогодення, коли в багатьох сільських населених пунктах єдиною установою соціально-культурної сфери поки що залишається лише громадська бібліотека, важливо при розміщенні й оптимізації бібліотечної мережі не механічно співставляти чисельність населення з нормою на одну бібліотеку, а, передусім, враховувати інтереси жителів. Таким позитивним прикладом відстоювання культурних потреб сільської громади може бути Бабурська сільська бібліотека Запорізького району (в мікрорайоні обслуговування проживає 350 чол.). Жителі зуміли відстояти своє право на повноцінне бібліотечне обслуговування.

Існування сільської бібліотеки в останні роки (особливо з початку реформування органів місцевого самоврядування) значно ускладнюється у зв’язку з повною чи частковою децентралізацією бібліотечних систем. І робиться це не для загальної користі, бо економити тут вже ні на чому: 2-3 тис. гривень, в які обходиться утримання бібліотеки з зарплатою працівника, передплатою періодичних видань тощо аж ніяк не вирішують фінансові проблеми місцевого бюджету і не порушують його рівновагу. Руйнування соціокультурного середовища регіону нерідко є результатом нерозуміння місцевою владою ролі і значення бібліотеки в житті сільського соціуму. Особливо «відзначився» в цьому плані Розівський район (начальник управління культури С.А. Топалов), де не тільки ліквідовано ЦБС, але й регіональний методичний центр.

Ні для кого не секрет, що в бібліотеках на селі продовжують загострюватися кризові явища в процесах формування бібліотечних фондів. Щорічно вони скорочуються на 80-90 тис. примірників, тобто щезає 8-9 сільських бібліотек. Понад 90% книг складають застарілі за змістом та зношені видання, псується література і через незадовільні умови зберігання (низька температура, підвищена вологість тощо). Бібліотеки вимушені відмовляти читачам у їхніх запитах не лише на спеціальну літературу, але й на детективи, жіночі романи та ін. За нормативами ІФЛА в публічних бібліотеках фонд повинен оновлюватися один раз на 10 років, а щорічний приріст — складати 10% базового обсягу фонду. У сільських бібліотеках нашої області цей показник на сьогодні складає 1%, а в таких районах як Кам’янсько-Дніпровський, Пологівський, Розівський, Бердянський, Якимівський, Новомиколаївський не перевищує 0,01 — 0,05 відсотка. Не відповідає критеріям ІФЛА, яка рекомендує сьогодні мати 2,5 книги на жителів для бібліотеки, що обслуговує 1000 жителів, і книгозабезпеченість сільського населення. Книжкові фонди наших сільських книгозбірень залишаються заідеологізованими, переобтяжені літературою, що втратила читацьку цінність. Не може врятувати критичний стан суспільного книжкового фонду і укомплектованість періодичними виданнями, бо в середньому одна сільська бібліотека передплачує до семи назв газет і журналів, хоча державна Програма поповнення бібліотечних фондів на період до 2005 року передбачає наявність у сільській бібліотеці не менше 10-15 назв газет та 10-20 назв журналів (у т. ч. 30% для дітей). В області зараз створюється досить небезпечна ситуація: жителі сільської місцевості не мають можливості купити книгу (тут відсутня книжкова торгівля, безгрошів’я не дозволяє їм передплачувати періодичні видання), а в бібліотеках нових книг, газет, журналів теж немає.

Щорічно зростає кількість відмовлень користувачам сільських бібліотек, що підтверджується і зниженням відвідуваності, починаючи з 2002 року. По суті, сільські жителі позбавлені вільного доступу до інформації, який гарантує їм Конституція України. Мізерність комплектування сільських бібліотек можна було б компенсувати доступом до фондів інших, більш крупних — районних, обласних. Але використання МБА сільськими жителями вкрай скоротилося (за рік замовлено аж 122 видання!) у зв’язку з постійним подорожчанням поштових витрат, а можливість застосування таких сучасних технологій, як електронна доставка документів, у сільських бібліотек області відсутня, ні комп’ютерної техніки, ні виходу в Інтернет жодна з них не має.

Разом з тим ряд сільських бібліотек області знаходять можливість комплектувати свої фонди за рахунок залучення місцевих ресурсів, коштів спонсорів, самих користувачів (наприклад, система благодійних внесків у Вільнянському, Оріхівському районах), завдяки запровадженню платних послуг (Приазовський, Оріхівський, Мелітопольський, Гуляйпільський, Чернігівський райони).

Відрадно, що бібліотечна спільнота області, шанувальники бібліотек, люди не байдужі до долі сільської глибинки, не залишилися осторонь однієї з найгостріших проблем сільської бібліотеки — комплектування книжкових фондів. У ході оголошеної рівно рік тому благодійної акції «Сільська бібліотека» було зібрано та передано на місця понад 5 тис. примірників видань. Особливо хочу подякувати від імені всіх працівників сільських бібліотек головного редактора обласної газети «МИГ» Галину Іванівну Стіцину та директора з маркетингу Крохмальова Вадима Івановича, які зуміли організувати безкоштовну передплату цього видання для всіх сільських бібліотек. Як би було добре аби ця ініціатива знайшла підтримку й інших наших обласних газет. Навряд чи тираж кожної з них постраждає від безкоштовної передачі 399 примірників, а вдячні їм були б сотні сільських мешканців.

Взагалі, на мій погляд, в умовах обмеженого фінансового забезпечення комплектування сільських бібліотек місцевими органами влади дарування літератури бібліотекам необхідно всебічно підтримувати і заохочувати, бо це стає важливим джерелом формування фондів.

Готовність сільських бібліотек до роботи в оновлюваному середовищі — ще одне важливе завдання. Аналіз свідчить, що понад 23% бібліотекарів, працюючих на селі, зараз мають лише загальну середню освіту. Падіння престижу професії (а цьому сприяє і низька заробітна плата, і робота на неповну ставку, і вкрай погана матеріально-технічна база сільських бібліотек) не дозволяє залучати до роботи в бібліотеках молодь і тому спостерігається стійка тенденція старіння бібліотечних кадрів.

Нині сільські бібліотекарі (і не лише нашої області) опинилися відірваними від бібліотечної спільноти країни. Їх професійне спілкування в останнє десятиріччя зведене до мінімуму і практично обмежується районними семінарами-практикумами. На жаль, жоден із сільських бібліотекарів не пройшов перепідготовку чи підвищення кваліфікації на обласному рівні. Причина зрозуміла. Але не дивлячись на матеріальні труднощі, вкрай необхідно відновити роботу обласних курсів підвищення кваліфікації, причому пропоную зробити це на базі ОУНБ імені О.М. Горького.

Вочевидь керівництво обласного управління культури найближчим часом знайде вихід із цієї ситуації, а місцеві органи влади, піклуючись про розвиток культури на своїх територіях, враховуючи досвід по закріпленню бібліотечних кадрів в Приазовському, Гуляйпільському, Мелітопольському районах, активно cприятимуть формуванню безперервної професійної освіти працівників сільських бібліотек.

Слід сказати, що саме завдяки зусиллям і ентузіазмові сільських бібліотекарів нам і вдалося зберегти цю суспільну інституцію — сільську бібліотеку.
Небайдужість, творчий підхід до справи — спільні риси Ганни Павлівни Гусак (Мар’ївська сільська бібліотека Запорізького району), Алли Іванівни Марущенко (Бабурська сільська бібліотека Запорізького району), Носок Лідії Миколаївни (Омельницька сільська бібліотека Оріхівського району), Ганни Федорівни Герасименко (Вільнянська сільська бібліотека Оріхівського району), Кириченко Людмили (Володимирівська сільська бібліотека Приазовського району) та багатьох-багатьох інших. Саме ви здійснюєте конкретну практичну роботу на місцях по створенню нового вигляду сільської бібліотеки, установи, що поєднує в собі загальнокультурні, інформаційні, дозвіллєві, загальноосвітні та виховні функції.

Позитивну роль у вирішенні нелегких проблем сьогоднішньої сільської бібліотеки, безумовно, відіграє зацікавленість у її розвиткові та підтримка і створення умов для цього керівниками окремих районних держадміністрацій, зокрема, Приазовської (голова Калаянов М.М.), Куйбишевської (голова Ярошенко В.І.), Гуляйпільської (голова Бірюков І.О.).

Нову бібліотеку, найближчу населенню, зобов’язані будувати ми всі разом, а конкретніше:
— голови районних і сільських адміністрацій — на них, в умовах місцевого самоврядування, покладені обов’язки по формуванню інфраструктури регіону;
— завідуючі (начальники) відділів культури районних адміністрацій — вони працюють над формуванням соціально-культурного середовища в регіоні, забезпечують координацію роботи всіх закладів культури, незалежно від відомчого підпорядкування;
— представники народної освіти — наші партнери з питань освіти ;
— представники управлінь сільського господарства — вони вирішують питання не тільки забезпечення хлібом, але і життєдіяльності сільського співтовариства;
— обласні бібліотеки — як методичні центри забезпечують підвищення кваліфікації кадрів і запровадження інновацій.

Та вже зараз очевидно, щоб підняти бібліотечну справу на селі; оновити сільську бібліотеку у відповідності до вимог сьогодення, сприяти підвищенню ролі її в місцевому співтоваристві, потрібен не простий набір окремих, нехай дуже хороших заходів, а певна регіональна концепція: комплексна, виважена програма, в якій би уточнення бібліотечної ідеології, упорядкування системи цілей передували конкретним практичним діям. І тому ми пропонуємо на ваш розсуд проект під назвою «Концептуальні основи розробки програми розвитку сільських бібліотек Запорізької області на 2004-2010 рр.»

Нові умови життя — нові можливості публічної бібліотеки на селі

Ю.П.Попов,
начальник відділу культури
Куйбишевської райадміністрації

Бібліотека на селі завжди була і буде культурно-просвітницьким і виховним центром, лідером інформаційного забезпечення населення.

Сьогодні бібліотеки переживають важкі часи. На прикладі Куйбишевської централізованої бібліотечної системи це і можна довести. Хоча в районі своєчасно виплачується заробітна плата, відновлені повні ставки бібліотекарям, які мали відповідну читацьку аудиторію та належний рівень роботи, комплектування бібліотек залишається вкрай незадовільним. Через економічні труднощі держава не виконує своїх зобов`язань щодо гарантованого фінансування комплектування, а відома всім бібліотекарям постанова Кабінету Міністрів України від 01.07.2002 року №900 «Про затвердження Програми поповнення бібліотечних фондів на період до 2005 року» сприймається як фантастичний проект. Адже таких коштів на комплектування та на передплату періодики, враховуючи методи формуванням бюджетів, ні районні, а тим паче сільські бібліотеки найближчими роками не одержать.

У даний час комплектування здійснюється головним чином за рахунок надання платних послуг (у 2002 році — 667 прим. на суму 5000 грн.), завдяки бібліотечній серії та подарованої читачами літератури.;

Як інформаційні центри бібліотеки на селі ще не реалізували свій потенціал, хоча читач як і в місті, так і в селі хоче швидко і якісно отримувати інформаційні послуги. Украй малий вибір періодики (передплачується 3-4 газети), відсутність спеціальних видань — це нинішній стан роботи бібліотек у цьому напрямку. Уже необхідно в кожній бібліотеці мати і комп`ютер, вихід до мережі Інтернету, і поряд з програмою «Комп`ютерний клас — кожній школі» потрібно задіяти програму «Комп`ютер — кожній бібліотеці».

Вважаю, що в умовах сьогодення можливе вирішення деяких проблем бібліотек без особливих надзусиль. Нашим відділом культури спільно з відділом освіти, за підтримкою районної державної адміністрації опрацьовується питання переведення бібліотек до приміщень загальноосвітніх шкіл (без об`єднання із шкільними бібліотеками).

Це дасть змогу зберегти фонди, поліпшити умови праці (приміщення сухі, узимку опалюються), залучити бібліотеки всіх учнів школи (як приклади — Титовська, Гусарківська бібліотеки-філії). Днями до теплого приміщення дитсадка переходить Вершинська сільська бібліотека.

Щодо децентралізації бібліотек, як показує практика, в районі немає самодостатніх сільських рад, які могли б утримувати на належному рівні життєдіяльність бібліотек, про що і свідчить недавнє анкетування голів сільських рад (переважна більшість опитуваних на запитання «Чи будуть зміни по відношенню до бібліотек при їх прийомі баланс сільських рад?» — відповіли, що все залишать без змін).

Щоб зберегти бібліотеку як культурний, виховний та інформаційний осередок на селі, необхідні спільні зусилля всіх гілок влади, всіх зацікавлених сторін, збільшення, на законодавчій базі, фінансування, захищеність відповідних статей в державному та місцевих бюджетах.

Поспєлов О.О.,
заступник голови
Приазовської райдержадміністрації

Приазовский район занимает самую большую площадь в области: от крайней северо-восточной точки с.Маковка до крайней юго-западной с.Степановка — почти 120 км. В то же время плотность населения очень мала (в районе проживает 32900 жителей). Населенные пункты зачастую сильно удалены друг от друга. Район имеет сельскохозяйственный профиль, люди трудятся на сезонных работах и в межсезонье остаются незанятыми. Поэтому учреждения культуры, и в особенности библиотеки, являются едва ли не единственными учреждениями в сельской местности, способными заполнить досуг.

Позиция районного Совета и районной государственной администрации — сохранить и поддержать сеть учреждений культуры, хотя в сегодняшних условиях это очень не просто в связи с переходом на формульный метод формирования бюджета, когда бюджетные средства формируются из расчета на одного жителя, ученика, и абсолютно не учитывается специфика района.

Несмотря на сложности, за последние три года сеть массовых библиотек в районе практически не сократилась.На 01.09.2003 г. библиотечная система в районе насчитывает 35 библиотек, в том числе: сельские — 31; поселковые — 2; детская районная и центральная районная.

В ЦБС работают 53 специалиста, из них 8 человек — с высшим образованием, 37 — базовым высшим, стаж работы многих — от 15 лет и более.

Из-за прекращения бюджетного финансирования в начале 90-х годов библиотеки системы начали изыскивать пути решения вопросов комплектования. В 1992 г. Нововасилевская поселковая библиотека организовала книжный фонд повышенного спроса и ввела платные услуги. Более активная работа с книжными фондами повышенного спроса началась в 1997 г., когда районная государственная администрация издала Распоряжение №46 от 03.02.1997 г. «Про фонд підвищеного попиту в бібліотеках Приазовської ЦБС» и утвердила соответствующее Положение.

За прошедшие 10 лет количество библиотек, работающих с книжными фондами повышенного спроса, увеличилось до 28.

Динамика увеличения доходов от книжных фондов повышенного спроса: 1999 г. — 16,7 тыс.грн.; 2000 — 24,3 тыс. грн.; 2001 — 24,8 тыс.грн.; 2002 — 26,4 тыс.грн.; 2003 г. (8 мес.) — 17,1 тыс.грн. Книжный фонд повышенного спроса на 01.08.2003 г. составляет 15,5 тыс. экземпляров.

За вырученные средства книжные фонды пополняются новыми изданиями — художественной, учебной, справочной и детской литературой, осуществляется подписка на периодические издания, приобретение канцелярских товаров, мелкие ремонты в библиотеках и т.д.

Из районного бюджета ежегодно на подписку периодических изданий для библиотек ЦБС выделяются 40 тыс. грн., выписывается от 100 до 110 наименований, более 590 комплектов периодики. Каждая сельская библиотека имеет возможность получать от 15 до 17 названий. В дни проведения Недели детской и юношеской книги традиционно из районного бюджета выделяются средства на приобретения новых книг для детей в суме до 1тыс. грн. ежегодно.

Кроме того, для детей подписываются до 40 названий периодики, осуществляется подписка на справочные, энциклопедические издания и учебники, учебные пособия для школьников и студентов по каталогам «Укрпочта». Таким образом, в течение последних трех лет выписано и получено 82 экз.на сумму 1753 грн.

Вселяет надежду на улучшение комплектования из районного бюджета принятие «Программы пополнения книжных фондов централизованной библиотечной системы на период до 2005 г.», которая была утверждена шестой Сессией Приазовского районного Совета 29.04.2003.

В библиотеках Приазовья осуществляется популяризация литературы о родном крае, организуются вечера, встречи с интересными и выдающимися людьми, книжные выставки, проводятся беседы, экскурсии, праздники, посвященные Дню села, Дню работников сельского хозяйства, Дню учителя, Дню знаний и т.д. Поддерживается тесная связь со школами, домами культуры, сельской интеллигенцией, учащимися. В девяти библиотеках функционируют женские клубы и любительские объединения, на базе которых проходят основные массовые мероприятия.

Во всех сельских библиотеках имеются уголки правовой информации для населения.

Предпринимаются меры по укреплению материально-технической базы библиотек. В 2002 г. Владимировская сельская библиотека перешла в новое помещение, расположенное в здании сельской школы. Новониколаевская и Октябрьская сельские библиотеки переведены в улучшенные, отремонтированные помещения.

Нововасилевская поселковая библиотека для взрослых и детей летом 2003 г. произвела ремонт помещения, была установлена мини-котельная для отопления в осенне-зимний период.

В 2002-2003 г. прошли ремонты в Примпосадской, Степановской, Первой Богдановской, Александровской, Ботиевской сельских библиотеках .

За последние два года для ЦБС приобретены компьютеры, принтер, сканер, ксерокс, электрическая печатная машинка.

Конечно же, все это стало возможным прежде всего потому, что в библиотеках района работают люди, которые любят свое дело, для которых библиотекарь — не профессия, а состояние души. А когда люди делают свое дело и делают его хорошо, это просто обязывает власть, невзирая на все сложности времени, оказывать им поддержку.

Сільська бібліотека очима користувачів і керівників органів місцевого самоврядування

Ізюмова Л.Ф.,
заступник директора
з наукової роботи Запорізької ОУНБ

 Протягом останніх двох років вивчалися напрями трансформації ролі і статусу бібліотечних установ як соціальних інститутів у загальній соціокультурній інфраструктурі регіону. Особливу увагу привертають підсумки вивчення громадської думки «Що думають запоріжці про бібліотеки», яке було проведено згідно програми дослідження «Потреби населення в бібліотечних послугах». В ході зазначеного дослідження було опитано жителів шести районів та м. Бердянськ з метою вивчення їхнього ставлення до бібліотек і бібліотечних послуг. За підсумками опитування рейтинг бібліотек був найвищим серед інших установ соціокультурної сфери — 33,8%, на другому місці — школи (31,9%), на третьому — лікарні (26,1%), далі йшли Будинки культури, клуби, музеї тощо. Дані результати є досить репрезентативні, оскільки користувачами бібліотеки є 48,8% населення області. У ході вивчення з’ясувалося, що майже всі опитані (97,6%) та члени їх родини (86%) користуються бібліотеками протягом кількох років (96,6%). Варто підкреслити, що переважна більшість читачів використовує її для самоосвіти та навчання , 60% опитаних розглядають бібліотеку як місце відпочинку. На думку 98,1% респондентів бібліотеки є установами, без яких суспільство не може існувати. Відносно регіональної бібліотечної політики 94,7% опитаних вважають, що місцева влада не повинна приймати рішення стосовно закриття бібліотек без попереднього обговорення і згоди громади. Більше того, 85% учасників дослідження готові стати членами клубу друзів бібліотеки і активно сприяти діяльності бібліотечних установ.

Згідно робочого плану дослідження «Сільські бібліотеки: стан, проблеми, перспективи» минулого року відбулося опитування голів сільських рад дев’яти районів щодо організації бібліотечного обслуговування. Підсумки опитування підведені за наявними результатами, які надійшли з Василівського, Веселівського, Новомиколаївського, Оріхівського, Пологівського та Токмацького районів. В опитувані прийняли участь керівники 73 сільських рад. Переважна більшість опитуваних — 97,3% вважають сільську бібліотеку необхідною складовою соціальної інфраструктури села, але взяти її на утримання за кошти місцевого бюджету можуть лише 37%, понад 4% респондентів допускають можливість часткового фінансування окремих проектів. Оцінюючи перспективи перебування бібліотек на місцевому бюджеті 11% голів заявили про намір закрити свої книгозбірні через відсутність коштів, 32,9% опитаних схильні залишити все без змін, більшість — 37%, впевнені у необхідності вжити заходи щодо поліпшення становища бібліотек. Слід зазначити, що більшість респондентів негативно оцінюють перспективи об’єднання публічних і шкільних бібліотек, лише 25 керівників (32,2%) допускають таку можливість, причому 18 — на базі сільської бібліотеки і лише 7 — на базі шкільної.

Абсолютна більшість опитаних є читачами бібліотеки, усі є обізнаними у масиві періодичних видань, тому репертуар газет та журналів, які вони хотіли б бачити на полицях своєї бібліотеки відзначався розмаїтістю.

Слід відзначити, що значна частина керівників сільських рад потребує інформації з питань організації місцевого самоврядування, управління закладами соціокультурної сфери, проведення земельної реформи та ін.

У своїх побажаннях бібліотекам голови сільських рад були досить конструктивні, зокрема, пропонувалося запровадження платних послуг, нових форм інформаційного забезпечення потреб місцевої громади, залучення молоді тощо.

Таким чином, підсумки досліджень дають підстави стверджувати, що в складних умовах сьогодення бібліотеки набули особливої ваги у соціально-культурній сфері. Їх послугами користується майже половина жителів районів області, які мають певний інтелектуальний потенціал (35% — вищу освіту, 21% — навчаються), працюють (55%), належать до малозабезпечених верств населення (54%) і здатні активно впливати на формування соціокультурних пріоритетів та напрямів бібліотечної політики в регіоні.

Окремо хочу процитувати висловлювання відомих запоріжців, які взяли участь в опитуванні.

Сурженко А.В., головний дирижер Запорізького музично-драматичного театру: «Кем бы я был сегодня, если бы не было этого феномена — БИБЛИОТЕКА? Подумать страшно. Ведь она помогла мне получить знания, обрести профессию, осуществить свою мечту.»

Ярослав Сухий, народний депутат України: » Самые внимательные и терпеливые люди — работники библиотек. По-видимому, иначе и быть не может, ведь их профессия напрямую связана с книгами — нашим духовным богатством».

Сільська бібліотека — центр краєзнавчої інформації

Герасименко Г.В.,
завідуюча Вільнянською сільською
бібліотекою — філіалом Оріхівської ЦБС

Краєзнавча робота залишається одним із основних напрямків діяльності бібліотек, особливо сільських. Більшість заходів, які ми проводимо в бібліотеках, мають краєзнавчу тематику, багато з них спрямовано на популяризацію історії українського народу, його культури і мови.

2003 рік багатий на ювілейні події для Оріхівського району: це і 80-та річниця утворення району і 60-річчя визволення району від німецько-фашистських загарбників.

Я працюю у Вільнянській сільській бібліотеці-філіалі. До 80-річчя Оріхівського району в бібліотеці організовано книжкову виставку «Тут мій край — тут я живу». Проведено бесіди-зустрічі: «Цікаві факти про мій край», «Село моє — моя маленька батьківщина», «Наші славні земляки», а також конкурс «Моє зелене чисте село». За його підсумками я оформила стенд з аналогічною назвою, куди помістила малюнки, фотографії, вірші, учнівські твори.

У бібліотеці є зібрання папок-досьє краєзнавчої тематики, постійно поповнюється краєзнавча картотека, альбом з історії села. Найбільш розробленим напрямком бібліотечного краєзнавства є популяризація творчості місцевих письменників і поетів.

У проведенні заходів з краєзнавства багато в чому допомагає нам районний методичний центр. Нещодавно я і мої колеги на семінарі «Краєзнавча робота бібліотек в сучасних умовах» отримали консультацію щодо інновацій у краєзнавчій діяльності, ознайомилися з документами книжково-ілюстративної виставки: «Оріхів мій — моя маленька батьківщина», умовами конкурсу «До історії рідного села».

У цьому році в бібліотеках району відбулася презентація другого видання літературного альманаху «Передзвін-2», де представлені твори поетів Оріхівщини. Традиційними стали заходи, які ми, сільські бібліотекарі, проводимо разом із школами, обласною організацією письменників в рамках акції «Поетичний травень».

При районній бібліотеці діє літературна вітальня, на засіданнях якої частими гостями є учасники літературного об`єднання Оріхівщини. Сільські бібліотекарі також приймають участь в заходах літературної вітальні. Особливо нам запам`яталися вечір, присвячений 75-річчю Павла Івановича Сумарокова та вечір-реквієм Івана Потаповича Сухаря.

Запорізький край має багату минувшину: це і доба козацтва, і будівництво Дніпрогесу й інші цікаві історичні моменти. Для своїх відвідувачів я шукаю матеріали для години цікавих повідомлень, уроків народознавства, патріотичних уроків. Ми разом їх обговорюємо, сподіваюся, що і діти і дорослі завжди відкривають для себе щось нове про героїчне минуле нашого краю, традиції українського народу.

Останнім часом в Оріхівському районі затверджено районні прапор, герб і гімн. Інформацію щодо цього можна отримати у бібліотеці. У нас цікаво і змістовно проходять заходи на екологічну тематику: години спілкування: «Щоб жила земля», «Що залишимо після себе?»; вікторини: «Ми і довкілля»; бібліографічні огляди: «Тривоги нашого краю».

І хоча я розповіла лише про роботу своєї бібліотеки, подібну роботу з краєзнавства також проводять і мої колеги з інших бібліотек району.

Гнедашева М.В.,
библиотекарь Акимовской ЦБС

Общаясь с людьми, которые окружают тебя на протяжении жизни, начинаешь понимать не только уникальность их памяти, но и уникальность их самих. Это живые источники истории не только села, но и края.

Постепенно, расширяя круг таких людей, возникла необходимость собрать и обобщить всё рассказываемое ими. Но как это сделать? Ведь это должно быть и доступно, и понятно людям, которые будут с этими материалами работать.

Возникла необходимость заняться теорией краеведческой работы. Без этого невозможно упорядочить всё накапливаемое.

Выйдя на Мелитопольский педуниверситет, в частности на Лабораторию краеведения, возглавляемую кандидатом географических наук Н.В.Крыловым, получила и консультации, и методические разработки по проведению краеведческой работы, затем определила главные направления и начала сбор и систематизацию материала.

Первое направление — географическое краеведение. Здесь большую помощь оказывала Горьковская средняя школа, и особенно дети. Дети производили описание почв, растительных сообществ, рельефа. Они собрали материалы по охране природы, экологическим проблемам в Акимовском районе (особенно о пруде-испарителе Запорожского железнорудного комбината, о создании Приазовского национального парка и т.д.)

Второе направление — историческое краеведение. Работа с первоисточниками, точнее, с конкретными людьми, давала не только ценную информацию, но и моральное удовлетворение. Например, Д.Ф.Коваленко, которой за 90 лет, рассказала очень много о создании совхоза «Переможец» в 30-х годах, о ходе коллективизации, о людях этого периода. Эти сведения не попали в книги, но они сохранились в памяти старушки. Потерять их — это было бы непоправимо для истории.

Проводя записи в блокноте, по возможности — на магнитную пленку, удалось собрать достаточно ценных материалов. Их использовали учителя Горьковской школы на уроках и в воспитательной работе. Часто проводились массовые мероприятия в Горьковской средней школе по вопросам исторического и географического краеведения. Собранные материалы использовались студентами Мелитопольского государственного педуниверситета, Запорожского государственного университета, Киево-Могилянской академии, а также людьми, неравнодушными к истории родного края.

Третье направление — литературное. Первоочередное место занимали материалы народного фольклора, так называемой народной поэзии. Но отсутствие магнитофона не дало возможности собрать такие материалы. Они отрывками записаны на черновиках только при непосредственном общении. В частности, стихотворения престарелой жительницы села Максима Горького Е.Евус, а также стихотворения студентки Г.Семенюк и школьницы А.Титаренко.

Четвёртое направление — этнографическое краеведение. Чтобы провести исследования, сбор информации, пришлось много работать с подворными книгами Максима-Горьковского сельского Совета. Удивительной оказалась цифра — 16 национальностей на территории 4 сел сельского Совета (русские, украинцы, башкиры, мордовцы, турки-месхетинцы, гагаузы, татары, корейцы, молдаване, чехи, немцы, болгары, греки, поляки, белорусы, армяне).

Собирались вырезки статей из районной газеты «Слово трудівника» о жизни односельчан. Пожилые жители села Максима Горького очень любили рассматривать пожелтевшие листки «районки», где рассказывалось о праздниках и буднях их детей, родных и знакомых.

Проведение краеведческой работы требовало и расширения кругозора. Пришлось перечитать не один десяток книг и статей, чтобы понять — Акимовский район в плане краеведческой освещённости представляет белое пятно во многих вопросах.

В «Истории городов и сёл Украины. Запорожская область», переизданной в 1988 г., много внимания по-прежнему уделено Акимовке и Кирилловке. Сёлам — почти ничего. А о географии района отдельной литературы легко не отыщешь. Лишь немного об Акимовском районе и нескольких природных объектах (Молочном и Утлюкском лиманах, реках) есть в третьем томе «Географической энциклопедии Украины». Но его нет даже в районной библиотеке.

О природе края более обширные сведения дает изданная в 1998 г. книга «Якимівський район на тлі Запорізької областы» (автор — В.Н.Гнедашев) но и она попала не в каждую библиотеку.

Хочу надеяться, что в ознаменование 170-летия основания Акимовки, 80-летия образования Акимовсакого района, 60-летия освобождения района от фашистских захватчиков, 110-летия со дня основания села Максима Горького (до середины 40-х годов ХХ в. — Сметановка), все направления краеведения будут активно развиваться, а читатели получат, как результат, новые книги и материалы.

Професійна освіта сільських бібліотекарів

Хмара В.М.,
Методист Гуляйпільської районної ЦБС

В Гуляйпільській централізованій бібліотечній системі працюють 44 працівника. Колектив ЦБС — стабільний, склався не за один день. 64 відсотки його працівників мають спеціальну освіту та стаж роботи від 15 до 35 років. Бібліотечна мережа, незважаючи на прикрощі нашого часу, функціонує. Всі 27 бібліотек, як і раніше, відкриті для читачів.

Щорічно до бібліотек нашої системи звертається понад 25 тис. читачів. Їх потреби і запити змінюються, стають складнішими. Але всіх уважно вислуховують і професійно обслуговують творчі, ініціативні, віддані своїй справі працівники. Вони різні за віком і характером та кожний з них має свою стежку до читача.

Час вимагає від бібліотекаря високого професіоналізму, ерудиції, організаційних здібностей, комунікабельності.

Важливим засобом оновлення мислення, діяльності, фахових знань бібліотечного спеціаліста є професійна освіта бібліотечних працівників. Удосконалення системи підвищення кваліфікації являється пріоритетним для методичної служби центральної бібліотеки.

Працівники ЦРБ роблять усе можливе, щоб спілкування зі своїми сільськими колегами не тільки не переривалося, а й набуло нової якості. Так, у 10 бібліотеках-філіалах нашої системи бібліотекарі працюють над втіленням довгострокових програм. В результаті сформувалися авторські програми на допомогу учбовому процесу, вивченню історичного краєзнавства, народознавства, організації сімейного читання, екологічної, правової освіти, роботи з молоддю.

Основою формування системи професійної освіті є анкетування працівників бібліотек-філіалів з метою вивчення їх потреб у професійних знаннях. Саме за підсумками опитування розроблена програма підвищення кваліфікації бібліотечних кадрів ЦБС.

Форми, які передбачені у програмі і використовуються на практиці, — «круглі столи», семінари-тренінги, майстер-класи, творча лабораторія, школи бібліотекарів-початківців. Головна мета занять — оперативне донесення нової інформації, кращого досвіду, нових форм і методів бібліотечного обслуговування. Ми намагаємося забезпечити активну і зацікавлену участь усіх присутніх, спрямувати творчий потенціал учасників на розв`язання існуючої проблеми. Тематика занять різноманітна: «Організація бібліотечного обслуговування пенсіонерів та людей похилого віку», «Етика та етикет бібліотекаря», «Рік культури в Україні і проблеми бібліотек» та ін.; складовими робочих програм є творчі дискусії, аналізи конфліктних ситуацій, обговорення, рольові ігри, імітаційні вправи. Так, за «круглим столом» обговорювалися проблеми розвитку бібліотечної справи у нашому районі, цікаві дискусії відбулися навколо проблем «Бібліотеки: минуле, сучасне, майбутнє», «Організація довідкового та інформаційного сервісу». Семінар на тему «Етика та етикет бібліотекаря» передбачав проведення ділової гри та тестування. Сільські колеги прийняли участь у діловій грі «Як вижити бібліотеці в сучасних умовах», висновки та результати навчання стали творчим продовженням діяльності філіалів.

Працюють у ЦБС і постійно діючі семінари: «Основи планування», «Підсумки року», «Новий рік — нові завдання».

Керуючись принципом «Краще один раз побачити, ніж сто раз почути», ми в 2004 році плануємо ширше практикувати виїзні семінари, бо це найбільш продуктивна форма навчання.

Практика свідчить: обмін досвідом бібліотечних працівників часто перетворювався на самозвітування і ми стали впроваджувати «калейдоскопи нових ідей», «години взаємних порад», «години професійних таємниць».

На зміну традиційним практикумам прийшли професійні тренінги. Досвідчені працівники центральної районної, дитячої бібліотек — хороші тренери для сільських колег. Особливу увагу приділяємо молодим спеціалістам. Для них організовуємо заняття школи бібліотекаря-початківця, намагаємося побудувати навчання так, щоб ази нашої справи стали їх надбанням.

Є чому повчитися бібліотечним працівникам району у завідуючої Волинської сільської бібліотеки-філіалу Троян Ольги Григорівни. Ольга Григорівна своїми руками створила теплий, затишний світ для своїх читачів. Багато років ця досвідчена, привітна жінка веде клуб «Хай не міліє джерело». Зберегти надбання рідної культури, передати її нащадкам — в цьому вбачають своє завдання члени клубу. Старовинні пісні, балади звучать на фольклорно-мистецьких вечорах у виконанні фольклорного ансамблю. Родзинками засідань клубу стали «посиденьки» та вечорниці, Різдвяні свята. І тому саме ця бібліотека стала майстер-класом у нашій ЦБС. На заняттях бібліотечні працівники брали участь у «посиденьках». Серед присутніх — сільські хлопчики та дівчатка, їх бабусі, які ділилися секретами розпису писанок, виготовлення рушників та вишиванок, секретами української кухні. Потім відбувся конкурс на кращий кулінарний виріб.

Слід зазначити, що заняття в майстер-класі прискорює процес оволодіння кращим досвідом та сприяє його активному впровадженню у практику роботи бібліотек-філіалів. Є велике бажання і необхідність частіше саме таким шляхом знайомитися з досвідом своїх колег. Але, на жаль, робота майстер-класу пов`язана з великими труднощами: недостатністю коштів на відрядження, відсутністю транспорту та ін.

У всі часи не можливо досягти професійної досконалості без самоосвіти. Не тільки підготовка домашніх завдань до семінарів, професійних тренінгів зобов`язує приділити цьому питанню увагу. Перш за все ми пам`ятаємо, що імідж бібліотеки створюють люди, які в ній працюють. Читачі високо цінять професійні якості бібліотечних працівників, рівень їхньої обізнаності. Під час відвідування сільських установ наголос завжди стоїть на питаннях поінформованості бібліотекаря. Постійне наше завдання — стимулювати читання бібліотечних працівників, з цією метою проводимо експрес-опитування «Остання книга, яку я прочитав». Ми рекомендуємо колегам мати «робочу полицю бібліотекаря», на якій слід розміщувати книги, випробувані часом — класика, сучасна література, книги, про які «говорять» сьогодні.

Завжди, щодня однією із найважливіших проблем для Гуляйпільської ЦРБ як методичного центру, є пошук інновацій, цікавих форм для професійної освіти, бо це головний шлях бути гідним, ерудованим бібліотекарем. І тому нам, особливо зараз, необхідна підтримка держави, місцевої влади для того, щоб не втратити останні острівки духовності на селі — наші бібліотеки.

Мацегора Л.М.,
голова ПЦК бібліотечних дисциплін
Мелітопольського училища культури

Зміна соціального обличчя сільських бібліотек потребує нової професійної самосвідомості її співробітників.

Професія бібліотекаря стає соціально значущою, престиж (імідж) зростає, якщо її зміст і суспільні функції теоретично усвідомлені та практично реалізовані, тобто, коли досягнута висока професіоналізація діяльності. Якщо професійний рівень невисокий, то з’являється суспільна недооцінка професії. Більш того, формується ставлення до неї, як до другорядної, допоміжної

З появою органів інформації (телебачення, відеотек) змінилася роль і сільської бібліотеки, у більшості випадків вона, на жаль, виявилася нездатною вчасно реагувати на зміну суспільних потреб. Негативно вплинув на діяльність сільських установ і низький рівень поповнення фондів.

Сьогодні працівникам сільських книгозбірень доводиться стверджувати та відновлювати роль бібліотекаря як творця, збирача інформації, яка постає не тільки ресурсом села, але і його товаром. Праця сільського бібліотекаря, який створює, зберігає, розповсюджує інформаційні ресурси, повинна бути кваліфікованою.

Для професійного виконання функцій, які постійно ускладнюються, бібліотекар повинен відповідати певним вимогам:

— мати високу кваліфікацію та педагогічно-психологічну майстерність;
— бути добре обізнаним у літературі;
— вміти реально оцінювати результативність своєї діяльності.

Щоб підтримувати престиж лідера читання, зберігати високий рівень інформованості, бібліотекар повинен постійно працювати над собою.

Нагальною необхідністю є постійне поповнення своїх знань у сфері книговидання і книгорозповсюдження, в опануванні широкого кола джерел бібліографічної інформації, у доброму володінні методами бібліографічного пошуку, бібліотечного та інформаційного обслуговування.

Сьогодення диктує гостру необхідність формування системи безперервної професійної освіти працівників сільських бібліотек, особливо тих, які не мають професійної підготовки, у спеціальних навчальних закладах, зокрема, на бібліотечному відділенні Мелітопольського училища культури. Майже 75 років училище готує бібліотечні кадри для сільських бібліотек області. На заочну форму навчання кожний рік приймаємо 15 осіб. В цьому навчальному році, враховуючи важливість заочної (дистанційної) форми навчання, прийнято 37 осіб, готується до випуску 14 бібліотечних працівників. В основному, це — бібліотекарі сільських установ.

До питання підготовки своїх кадрів відповідально поставилися керівники відділів культури Василівського, Михайлівського, Кам’янко-Дніпровського, Гуляйпільського, Приазовського районів, які направили бібліотекарів на навчання в училище. Недостатню увагу приділяють підготовці фахівців у Розівському, Бердянському, Куйбишевському, Чернігівському, Оріхівському, Новомиколаївському районах. Вважаю, що сприяння професійній орієнтації молоді у придбанні бібліотечної спеціальності може стати запорукою підвищення статусу бібліотеки як соціальної інституції. Саме тут училищу культури потрібна допомога сільських колег у питаннях профорієнтації молоді на спеціальність бібліотекаря-бібліографа.

Складною проблемою для бібліотечного загалу області є відсутність системи підготовки і перепідготовки кадрів, шляхи її подолання — у централізованому фінансуванні проекту її створення.

Враховуючи те, що бібліотекар повинен володіти новітньою бібліотечно-інформаційною технологією, ми намагаємося надати відповідну підготовку: училище придбало комп’ютери, на черзі — отримання виходу в Інтернет, але поки що нас стримує відсутність коштів. Викладачі спеціальності «Бібліотечна справа» мають багатий досвід роботи та методичні напрацювання із загально-училищних науково-методичних тем: «Система контролю знань студентів в навчальній діяльності», «Методичне забезпечення самостійної роботи студентів». Розроблені методичні вказівки до контрольних робіт, підготовлені методичні посібники та курси лекцій з предметів. Постійно вивчаємо інноваційні форми та методи навчання, узагальнюємо досвід роботи викладачів, обладнали науково-методичний кабінет, надаємо консультативну допомогу усім бажаючим. Викладачі разом із студентами проводять масові заходи, які націлені на вдосконалення підготовки бібліотечних працівників.

Поки існують у суспільстві бібліотеки, бібліотечна професія має своє майбутнє. Колектив Мелітопольського училища культури прикладає всі зусилля для забезпечення високо кваліфікаційної підготовки бібліотечних працівників.

Сельская библиотечная система: опыт социального партнерства

Т. И. БАШКАТОВА,
директор Приазовской ЦБС

Наверное, каждый из вас согласится с тем, что библиотеки сейчас едва ли не единственные информационные и досуговые центры на селе. Именно поэтому они, как никогда, нуждаются в помощи и поддержке со стороны местных властей и населения. И надо сказать, что такую поддержку библиотеки Приазовского района получают. Например, наши сельские библиотеки ежегодно получают из районного бюджета ассигнования на подписку периодических изданий в пределах 40 тыс. грн., а каждая сельская библиотека (у нас их 31) получает их 15-16 названий. Кроме этого, расширить репертуар названий помогают дополнительные средства, предоставляемые заинтересованными лицами и организациями: фермерами, арендаторами, предпринимателями, жителями села, руководителями сельских советов.

Установлению более тесных контактов с местной властью и населением способствовало проведение акции «Сельская библиотека», объявленной областным управлением культуры, Запорожской библиотечной ассоциацией, областной научной библиотекой имени А.М.Горького. В ходе акции за счет спонсорской помощи сельские библиотеки приобрели около тысячи новых изданий на общую сумму 7300 грн, ряду учреждений удалось улучшить материальную базу.

Полученная литература, в свою очередь, позволила активизировать работу с книгами повышенного спроса, которые выдаются читателям за плату. Коммерческий книжный фонд имеют 27 сельских библиотек, денежные поступления от его использования только за 8 месяцев 2003 года составил 17 тыс.грн.

Следует отметить, что за последние годы структура библиотечных услуг на селе значительно расширилась. Одна из них — это новые формы обслуживания социально незащищенных слоев населения. У нас в районе вопросами социальной защиты населения занимаются:

— управление труда и социальной защиты населения;
— районное Пенсионное управление;
— отдел по гуманитарным вопросам при райгосадминистрации;
— центр занятости населения;
— управление защиты прав потребителей;
— совет ветеранов войны и труда;
— совет ветеранов воинов-афганцев;
— районное общество инвалидов «Милосердие».

Наладить контакты с органами социальной защиты помогают ежегодные встречи работников аппарата райгосадминистра-ции с жителями сел. Методический центр Приазовской ЦБС оказывает посильную помощь в организации этих мероприятий, которые нередко проходят в библиотеках с участием всех слоев населения. Кроме этого, методическая служба осуществляет соответствующее обучение библиотечных работников, при подготовке семинаров ищем интересные формы проведения, привлекая специалистов, консультантов по теме, сопровождая наглядностью и практическими заготовками.
Так, в 2003 году провели семинары «В помощь работе женских клубов и объединений» и «Работа с читателями-детьми в летний период», на который, в частности, пригласили директора оздоровительного лагеря «Фанта» при районном Доме творчества М.П. Зварич. Она поделилась опытом работы, а ее воспитанники показали участникам семинара театрализованное представление «Газетно-журнальная империя».

В год 80-летия Приазовского района (отмечался в мае 2003 г.) библиотеки приняли активное участие в составлении летописи сел, в подборе литературных материалов. Итог — выпуск литературного сборника «Земне тяжіння», презентация которого состоялась на сцене РДК 24 мая 2003 года.

Примером организации библиотечного обслуживания для сельских коллег служит и работа клуба, объединяющего людей с ограниченными физическими возможностями. Клуб «Поверь в себя», созданный на базе центральной районной библиотеки, за годы своей работы накопил немалый опыт. Нашими усилиями изданы творческие сборники членов клуба В.Еркулова и Р. Гри-щенко, компьютерный набор, которых осуществлен также в ЦРБ.

Плодами активного сотрудничества сельских библиотек с органами местного самоуправления, социальной защиты явилось и создание центров правовой информации, в которых содержатся необходимые читателям материалы: ведутся картотеки консультативного характера, собираются специальные досье; в ряде случаев пользователи могут здесь получить квалифицированную юридическую помощь по интересующим их вопросам. Библиотекари — организаторы предвыборных кампаний, они принимают участие в переписи населения.

Во многих сельских библиотеках района действуют женские клубы и любительские объединения, участниками которых являются женщины, дети, люди пожилого возраста, инвалиды. Деятельность таких клубов жители нашего района смогли оценить на заключительном туре Всеукраинского конкурса семей-эрудитов «Від роду — до народу», который проходил в с.Ново-константиновка и в котором участвовали шесть женских клубов из сельских библиотек.

Самая благодарная аудитория для сельских библиотек — это пенсионеры. Библиотека для них — место, где их выслушают, поймут, где они могут пообщаться. Но не менее важная работа -с детьми и молодежью. С этой целью в сельских библиотеках проводятся акции по профилактике правонарушений среди молодежи и пропаганде здорового образа жизни. Как правило, они проходят в тесном сотрудничестве с местными школами, центром занятости, комитетом по делам семьи и молодежи. В летний период, когда функционируют лагеря дневного пребывания при школах, разрабатываются совместные планы мероприятий педколлективов школ и сельских библиотекарей.

Все новшества, которые внедряются в сельских библиотеках района, освещаются на страницах местной газеты «Приазовская новь» и межрайонной — «Мелитопольские ведомости».

Таким образом, практика социального партнерства дает положительные результаты в организации библиотечного обслуживания населения региона.

Центральная районная библиотека — ресурсный центр для сельских библиотек

О. С. ДАНИЛИНА,
Директор Мелитопольской районной ЦБС

В энциклопедическом словаре ресурс определяется как источник получения необходимых материальных и духовных благ, которые можно реализовать при существующих технологиях и социально-экономических отношениях. В своем выступлении я намерена осветить организацию Использования потенциала районной библиотеки для улучшения деятельности сельских библиотек.

С января 2003 года в районе произошла частичная децентрализация библиотечного обслуживания: филиалы переданы на баланс сельских советов, в ведении центральной библиотеки осталось комплектование книжного фонда системы. Новые задачи, стоящие перед сельскими библиотеками, самостоятельно каждой из них выполнять тяжело, поэтому районная библиотека максимально использует свои возможности для оказания помощи сельским коллегам.

Так, при передачи библиотек на баланс сельских советов РОК и ЦРБ старались решить вопросы проведения текущих и капитальных ремонтов, перевода учреждений в улучшенные помещения. В результате, в библиотеке для детей, которая находится в с. Константиновка (председатель сельского Совета Л.Г. Беленький) были застеклены окна, поставлены железные двери, выделены средства на текущий ремонт помещения, на будущий год планируется ремонт крыши. В лучшие помещения переведены Вы-соковская, Тихоновская, Вознесеновская сельские библиотеки.

Районная библиотека участвует в подборе кадров. Сельские советы учитывают мнение методического центра, направляют туда вновь принятых библиотекарей на инструктаж и стажировку.

Как я уже говорила, в сфере администрирования ЦБ осталось комплектование библиотечного фонда. Опыт минувшего года подтвердил наши прогнозы относительно текущего пополнения книжных собраний: это направление не предусматривается местным бюджетом, руководители лишь трех сельских советов финансируют подписку на периодические издания. Приведу пример: Тер-пеньевский сельский Совет на 5 библиотек выделил в 2003 году 600 грн. Из районного же бюджета в 2002 г. выделялось 20 тыс. грн на подписку и 7 тыс. грн на приобретение книг, в т. ч. для читателей библиотек, находящихся на территории Терпеньевского сельского Совета, было подписано периодических изданий на сумму 2526 грн. Поэтому анализ и контроль за подбором репертуара названий периодических изданий, приобретением необходимой литературы позволяет влиять на формирование соответствующего информационного ресурса сельских библиотек.

Деятельность районной библиотеки как ресурсного центра для сельских библиотек охватывает и другие вопросы. Можно выделить четыре основных направления помощи селу.

Прежде всего, это сотрудничество с органами местного самоуправления. При ЦРБ создан Публичный центр региональной информации по вопросам местного самоуправления. Здесь собираются и предоставляются в пользование читателям распоряжения, письма и другие нормативные акты райгосадминистрации, содержащие информацию по вопросы экономической, хозяйственной, социальной, природоохранной деятельности органов местного самоуправления. Здесь также созданы картотеки: «Правовые основы деятельности местных органов самоуправления», «Земля и собственность». В картотеках отражена структура аппарата самоуправления, уполномоченные лица по конкретным вопросам, часы приема граждан служащими администрации.

Сельские библиотекари дополняют наши подборки информацией о работе местных советов, создают свои картотеки, широко используя при этом материалы местных газет, которые хранятся в соответствующих тематических досье, доводят их до пользователей. Таким образом, и при сельских библиотеках по примеру ЦРБ организуются информационные центры по вопросам местного самоуправления — «Библиотека и власть» (Тер-пеньевская, Семёновская, Вознесенская сельские библиотеки). Процесс создания центров региональной информации долгий, но, как показала практика, необходимый.

Следующее направление — содействие формированию положительного имиджа библиотек. Давняя традиция ЦРБ — сотрудничество со средствами массовой информации: подготовка репортажей о проведённых массовых мероприятиях для местного радио и на Мелитопольском телевидении, публикации в газетах «Новый день», «Мелитопольские ведомости» о деятельности и проблемах библиотек, репертуаре основных и дополнительных библиотечных услугах, анонсы событий.

Большое внимание уделяется библиотечной рекламе. Работники ЦРБ понимают, что реклама поможет не только им, но и сельским библиотекам, поэтому стремятся соединить ее с поиском источников внебюджетного финансирования. Мы подготовили деловые письма руководителям коллективных и фермерских хозяйств, других предприятий с просьбой оказать материальную помощь сельским библиотекам и предложением воспользоваться разнообразными библиотечными услугами. Своим пользователям можем сейчас предоставить обширную базу картотек социально-бытовой информации, «быстрого реагирования», социальной информации «Я и моя жизнь».

Сельским коллегам мы предлагаем свой опыт предоставления платных услуг. И не только опыт, но и книги коммерческого фонда. Сначала книга «работает» в ЦРБ, а потом передаётся в сельские библиотеки, где используется так же. Благодаря этому сельские библиотеки — Терпеньевская, Вознесеновская, Семеновская, Спасская и другие, имеют дополнительные средства на приобретение новой литературы.

На улучшение деятельности сельских библиотек направлена и методическая работа ЦРБ. Методисты занимаются анализом содержания библиотечного обслуживания, определяют приоритеты, прогнозируют развитие библиотечного дела в регионе. Персонал методической службы считает своей главной целью ре&тьную помощь сельским библиотекам по внедрению инноваций, интересного опыта коллег. Зачастую источник опыта — районная библиотека, которая, например, взяла шефство над детским при- ютом в поселке Мирное. Для его воспитанников библиотекари проводят различные мероприятия: игры «Счастливый случай», «Исторический калейдоскоп», театрализованное представление «Великдень — свято Воскресіння» и др. Наш опыт используют теперь работники Терпеньевской и Новониколаевской сельских библиотек, в микрорайоне их обслуживания: находятся школы-интернаты. Как оформить книжную выставку, как правильно разработать сценарий массового мероприятия, какие новинки в профессиональной сфере — на все эти вопросы дает ответ методист. Первоочередными же его задачами является повышение квалификации библиотечных работников. При этом используются различные формы: стажировки, консультации, деловые игры, семинары-практикумы, обсуждаются общие для всех проблемы, которые порою помогают решить приглашенные работники рай-госадминистрации, отраслевые специалисты. Так, на семинар-практикум по вопросам социальной защиты населения бьша приглашена начальник районного управления социальной защиты населения А.А.Фоменко, земельной реформы — начальник управления сельского хозяйства В.А.Журавлев.

Традиционные выезды в сельские библиотеки приобретают элементы консалтинговой услуги: они осуществляются по инициативе заинтересованных лиц (библиотекаря, местной администрации), содержат конкретный запрос (помочь в освоении нового помещения, оформлении выставок, организации картотек и др.), предполагают использование не только творческого потенциала, но и материальных ресурсов центральной библиотеки. И то, и другое мы охотно предоставляем своим сельским коллегам.

Акция «Сельская библиотека» как аспект общественного мнения

Пономарева С.В.,
заведующая научно-методическим отделом ЗОУНБ

Акция «Сельская библиотека» проводится с октября 2003 года. Её цель — обратить внимание на трудное положение сельских библиотек. Акцией предусматривалось оказание помощи библиотекам путем улучшения подписки на периодику, организации сбора книг, содействия в улучшении их материальной базы. Обращение к общественности по поводу проведения акции было напечатано в нескольких областных газетах и библиотечной газете «Клубок»; с условиями проведения её были ознакомлены заведующие районными управлениями и отделами культуры, директора ЦБС.

Одновременно с непосредственной помощью сельским библиотекам предполагалось провести изучение их деятельности в современных условиях путем опроса представителей местного самоуправления о роли и месте библиотек в жизнедеятельности села; выслушать мнение работников районных методических центров и сельских библиотекарей на семинаре и конференции, обсудить с ними проблемы, стоящие перед сельскими библиотеками.;

Одним из основных направлений акции был сбор книг у населения, который проводился непосредственно областной библиотекой при участии управления облгосадминистрации. Сюда попали как новые книги, подаренные писателями, книготорговыми организациями, политическими партиями, так и книги, сданные населением. Всего собрано более 6,3 тыс. экземпляров.

Особенно ценным подарком были 600 томов сборника «Письменники Запорізького краю», в котором собраны лучшие произведения запорожских литераторов за несколько десятилетий. Свою новую книгу «Повернення» подарила библиотекам актриса и поэтесса Т.И.Нещерет. Новые книги получили библиотеки от издательств «Константа», «Лектос ЛТД», от издательства при заводе «Мотор-Січ» и др.

Среди книг, подаренных читателями, также были ценные издания: собрания сочинений классиков мировой литературы, энциклопедические издания, в т.ч. «Детская энциклопедия». Библиотекарям, приезжавшим в областную библиотеку, предоставлялось право выбора книг из числа подаренных читателями. Литературу отобрали заведующие Кировской и Камышевахской библиотеками Ореховского района, Горьковской — Акимовского района, Дмитровской — Берадянского района и многие другие.

Акция не достигла бы цели, если бы не получила поддержки и распространения на местах. В ней приняли участие библиотеки всех районов области. При этом во многих районах области этот проект рассматривали как продолжение акции «Живи, библиотека!».

Программа акции обсуждалась на районных семинарах. Обращение к общественности печаталось как в областных, так и в местных газетах, в библиотеках были развешаны плакаты, проводились беседы с читателями. В Вольнянском районе акция, посвященная сельским библиотекам, была объявлена даже раньше, чем областная. Инициаторами её проведения были районный отдел культуры и центральная районная библиотека.

Пока мы не располагаем точными данными по итогам акции, однако предварительные итоги свидетельствуют о том, что в каждом районе библиотеки получили дополнительные подписные издания, книги от населения и спонсоров, некоторым учреждениям удалось улучшить материальную базу.

Вместе с тем, мы понимаем, что акция помогла решить лишь часть проблем. Главные из них: формирование полноценных фондов, отопление, ремонты, обновление оборудования библиотек, повышение зарплаты сельских библиотекарей — остались и требуют вмешательства государства. И неслучайно в прессе все чаще и чаще говорится о бедственном положении сельских библиотек. Они действительно нуждаются в помощи.

Творчість як основа розвитку читачів — дітей

Л М КОЖУХАР
завідуюча Мар’янівською сільською
бібліотекою-філіалом Куйбишевської ЦБС

Сільські бібліотеки залишаються осередками збереження національної культури, народних традицій і звичаїв, історії свого села, виступають своєрідними організаторами спілкування сільчан, засобом підтримки їхньої духовності.

Наша бібліотека працює в тісній співпраці зі школою, у т.ч. — шкільною бібліотекою, Будинком культури, батьками. Бібліотека виховує у читачів-дітей шанобливе ставлення до книги і культурних надбань народу, до історії своєї малої батьківщини.

Читачі — учні нашої школи, а також дошкільнята. Саме для них бібліотека проводить масові заходи: тематичні вечори, конкурси, вікторини і т. ін.

Найбільш вдало в нашій бібліотеці пройшов тематичний вечір Пейзажна лірика в українській поезії». Мета проведення цього вечора — виховання у підростаючого покоління любові до рідної природи, бажання оберігати її, щоб залишити своїм нащадкам те, що маємо зараз: оці ліси, річки, луки, озера…

Провели у цьому році вікторину Конкурс ерудитів» з семикласниками класом, читацьку конференцію Образ матері в українській поезії», ряд оглядів літератури для дітей як старшого шкільного віку, так середнього і молодшого. Проводяться бесіди на різні теми з читачами-учнями.

У бібліотеці оформлено цілий ряд книжкових виставок на замовлення читачів. Так, старшокласниці дуже хотіли мати вдосталь літератури про схуднення. Довелося оформити книжкову виставку Схуднути — довше прожити». Ще учнів цікавить минуле села Мар’янівка, його історія. У нашій бібліотеці організовано виставку Село моє, моя перлина», на якій представлені публікації про сьогодення та досьє Минуле мого села». Виставка розповідає про односельців, їхні звитяги, досягнення, сільські будні й свята. І ще про те, яке село наше буде в майбутньому, що будуватиметься, що відкриється, які блага обіцяють нам кооператори, місцева влада.

Діє при бібліотеці клуб за інтересами «Поезія». Сюди записалися як малюки 1-4 класів, так і старші діти. Емблема клубу — книга з портретом О.С.Пушкіна, до якої вкладено старовинне перо. Девіз клубу — слова В.Маяковського:

«Поэзия — та же добыча радия.
В грамм добыча, в год труды.
Изводишь единого слова ради
Тысячи тонн словесной руды».

Окрім запланованих заходів, у рамках клубу проводяться уроки римування.

Діти, особливо молодші, римують залюбки, пишуть щось своє, потаємне. І хоча їхні роботи ще зовсім слабенькі, читачі нашого клубу самоутверджуються, вчаться висловлювати думки на папері, виховують своє власне я».

Хочу додати, що велику допомогу у проведенні таких заходів нам надають методист та директор ЦБС, працівники районної бібліотеки для дітей. Вони добирають із своїх фондів необхідну нам літературу, допомагають у придбанні призів.

Ми підтримуємо зв’язок і з батьками маленьких читачів, які теж відвідують бібліотеку. Разом обговорюємо плани щодо керівництва читанням малечі, адже дитячої літератури нам не вистачає, особливо галузевої. Бажано було б придбати енциклопедії, словники, довідники — саме найнеобхідніше.

Мар’янівська бібліотека велика і простора. У нас є прекрасний, світлий читальний зал, де і діти, і дорослі читають, конспектують чи просто відпочивають, гортаючи нові журнали та газети.

З першого класу і до самого закінчення школи діти завжди з нашою бібліотекою. Разом ми радіємо і сумуємо, ділимося думками і планами, збагачуємося через спілкування.

Концептуальні основи розробки програми розвитку сільських бібліотек Запорізької області на 2004 — 2010 рр.

За останні десять років кількість сільських бібліотек скоротилася на 25 %, при загальному зменшенні суспільних фондів на 2 308,45 тис. прим. Не функціонує система обслуговування жителів периферійних сільських населених пунктів пересувними бібліотечними засобами та формами. Потребує капітального ремонту або знаходяться у старих аварійних приміщеннях 104 бібліотечних установи. Переважна більшість приміщень не опалюється. Устаткування сільських бібліотечних установ морально і фізично зношено. Практично припинено фінансування комплектування фондів сільських бібліотек, обмежені кошти на передплату періодичних видань.

1. Основні цілі, задачі, терміни й етапи реалізації Програми

Мета програми — модернізація і розвиток сільських бібліотек в умовах місцевого самоврядування як загальнодоступного, інформаційного, освітнього і культурного центра.

Реалізація обласної програми дозволить зміцнити позиції сільської бібліотеки як основного загальнодоступного джерела оперативного інформування місцевого співтовариства, що забезпечує конституційне право на вільний доступ до інформації, знанням, культурним цінностям.

Програма розробляється для вирішення наступних завдань:

— підвищення рівня соціального й матеріально-технічного облаштування сільських бібліотечних установ, забезпечення для сільського населення доступності та суспільно прийнятної якості базових соціальних благ на основі організації соціально-ефективного й економічно доцільного бібліотечного обслуговування;
— включення сільських бібліотек у єдиний інформаційний простір (село — район — область );
— привернення уваги громадськості до проблем сільських бібліотек;
— залучення фахівців сільських бібліотек у корпоративне поле;
Основні шляхи рішення програмних задач:

— формування правового і методологічного забезпечення розвитку регіональної бібліотечної сфери;
— збереження наявного потенціалу бібліотечної галузі на селі на основі розробки і реалізації ефективного правового, економічного й організаційного механізмів, що забезпечує існування та подальшу модернізацію бібліотечних установ на рівні нормативних вимог;
— підвищення ефективності використання наявних матеріально-технічних і кадрових ресурсів бібліотечних установ села через впровадження інноваційних форм діяльності, розширення спектру інформаційно-бібліотечних послуг;

2. Терміни реалізації Програми

Терміни реалізації Програми (2004-2010 р.) враховують ресурсні можливості і регіонального і місцевого рівнів забезпечення програмних заходів. Цей термін дозволить вирішити першочергові задачі в області соціального розвитку села і створить передумови для стабільного нарощування потенціалу бібліотечного обслуговування з метою забезпечення надалі формування повноцінного інформаційного середовища життєдіяльності для всіх груп сільського населення незалежно від місця проживання і форми зайнятості, включаючи селянські (фермерські ) господарства.

Передбачається, що Програма буде здійснюватися в два етапи.

Протягом першого етапу (2004-2006 р.р.) необхідно вжити заходів з метою удосконалення організаційно-управлінської і науково-методичної бази розвитку бібліотечної галузі села, створити умови, необхідні для реалізації у повному обсязі функцій бібліотек як соціальних інституцій, призначених для забезпечення відповідних соціальних гарантій, установлених чинним законодавством.

Другий етап (2007-2010 р.) реалізації Програми повинен передбачати перехід до формування в сільських населених пунктах умов, що забезпечують більш високий стандарт бібліотечних послуг, який відповідає новим вимогам до якості бібліотечно-інформаційного обслуговування, створення передумов стійкого розвитку бібліотечних установ.

Терміни реалізації програмних заходів на першому і другому етапах повинні встановлюватися в залежності від пріоритетності рішення конкретних задач.

Виходячи з ресурсних можливостей регіонального та місцевого бюджетів на 2004-2005 роки, пріоритетними напрямками підтримки повинні стати:

-поліпшення матеріально-технічного забезпечення бібліотечних установ;

-формування бібліотечних фондів;

— запровадження нових інформаційних та комунікаційних технологій.

3. Система програмних заходів

Програма покликана сприяти реалізації завдань, визначених основними напрямками соціально-економічної політики уряду держави, Програмою розвитку культури Запорізької області, обласною Програмою збереження бібліотечних фондів і включати заходи щодо нормативно-правового, організаційного і фінансового забезпечення реалізації цілей програми за рахунок коштів обласного бюджету, бюджетів районних і сільських територіальних, позабюджетних джерел.

Нормативно-правові заходи повинні передбачати розробку пропозицій для внесення на розгляд регіональних органів управління проектів по створенню фінансових механізмів, що сприяють рішенню проблеми розвитку бібліотечних закладів в сільській місцевості.

Організаційне забезпечення повинно включати заходи регіонального і місцевого рівня по проведенню паспортизації й оптимізації мережі бібліотечних установ, методичному забезпеченню удосконалення інформаційно-бібліотечного обслуговування, створенню умов, що сприяють поліпшенню діяльності бібліотек на селі.

4. Розвиток інформаційної, культурно-дозвіллєвої бібліотечної діяльності на селі

Програма в області розвитку бібліотечних установ повинна передбачати:

-реконструкцію, модернізацію і технічне переозброєння бібліотечних сільських установ, впровадження нових технологій їхньої діяльності, застосуванням комп’ютеризації й автоматизації бібліотечних процесів;
— створення інтегрованих, варіативних по функціональному складу соціокультурних установ, що об’єднують «під одним дахом» приміщення дозвіллєвого типу,
-створення на базі реконструйованих будинків клубних установ бібліотечних приміщень підвищеної комфортності, оснащених технічними засобами, що відповідають сучасному рівневі розвитку культурно-дозвіллєвих та інформаційних технологій;
-розвиток мобільних форм біблотечно-інформаційного обслуговування сільського населення;
-залучення і закріплення для роботи в сільських бібліотеках високопрофесійних кадрів;
-збереження і збагачення історико-культурної спадщини, національних, місцевих звичаїв, традицій і обрядів, фольклору; -підвищення якості інформаційних ресурсів і забезпечення їх доступності;

5. Ресурсне забезпечення Програми

При розробці стратегії ресурсного забезпечення Програми слід враховувати реальну ситуацію у фінансово-бюджетній сфері на обласному і регіональному рівнях, високу загальноекономічну, соціально-демографічну, політичну значимість проблеми і реальну можливість залучення до інвестиційної діяльності всіх учасників реалізації Програми, включаючи сільське населення.

При розробці стратегії ресурсного забезпечення Програми слід враховувати реальну ситуацію у фінансово-бюджетній сфері на обласному і регіональному рівнях, високу загальноекономічну, соціально-демографічну, політичну значимість проблеми і реальну можливість залучення до інвестиційної діяльності всіх учасників реалізації Програми, включаючи сільське населення.

Фінансування заходів Програми повинно здійснюватися за багатоканальним принципом: за рахунок засобів обласного бюджету, засобів місцевих (районних і сільських) бюджетів і позабюджетних джерел. Основне значення при формуванні Програми має залучення фінансових ресурсів місцевих бюджетів і позабюджетних джерел, при цьому окремо визначаються капітальні вкладення, передбачаються відповідні шляхи і статті фінансування інших витрат.

Основу розподілу коштів повинна становити інформація:

-про наявність потужностей відповідних бібліотечних закладів і їхньому завантаженню;
-про фактичний рівень забезпеченості сільського населення бібліотечними послугами;
-про стан основних фондів об’єктів бібліотечної сфери та її інфраструктури;
-про перспективну чисельність сільського населення до 2010 р., у тому числі дітей дошкільного і шкільного віків; -потреба місцевих громад у бібліотечних послугах, розрахована відповідно до методики визначення нормативної потреби в об’єктах бібліотечної галузі згідно Постанови Кабміну України «Мінімальні соціальні нормативи забезпечення населення публічними бібліотеками в Україні» від30.05. 97 №510 і пропозицій місцевих органі.

Обсяг і структура бюджетного фінансування Програми повинна підлягати щорічному уточненню відповідно до реальних можливостей регіонального бюджету і з урахуванням фактичного виконання програмних заходів. Бюджетні засоби на реалізацію інвестиційних проектів Програми виділяються на конкурсній основі.

ПІДСУМКОВИЙ ДОКУМЕНТ ОБЛАСНОЇ КОНФЕРЕНЦІЇ
«Сільські бібліотеки в умовах економічних і соціальних перетворень»
24-25 вересня 2003 р.
м.Запоріжжя

Учасники обласної конференції сільських бібліотекарів, представляючи інтереси багатотисячної читацької аудиторії, вважають за необхідне звернути увагу громадськості, органів виконавчої влади на критичний стан сільської бібліотеки, відзначають надзвичайно складне становище їхньої матеріальної бази, книжкових фондів, відсутність необхідного фінансування для комплектування, здійснення модернізації і комп’ютеризації.

Сьогодні в сільських бібліотеках відбуваються серйозні зміни, пов’язані з підвищенням їхньої ролі в житті місцевих співтовариств, розширенням функцій і діапазону надання послуг. Сільська бібліотека, максимально наближена до населення, стає центром суспільного і культурного життя, сприяє соціальному і культурному відродженню села, популяризації книги і поширенню читання.

Разом і з тим бібліотека в сільській місцевості у більшій мірі, ніж у великому населеному пункті, відчуває тягар економічних і соціальних проблем. Так, недотримання правових норм, визначених законодавством України з питань бібліотечної справи, недосконалість нормативної бази щодо фінансування бібліотечної мережі, відсутність необхідних регіональних нормативів знижують якість культурного й інформаційного обслуговування населення. Повна або часткова децентралізація бібліотечних систем послаблює сільські філії, позбавляючи їх можливості використання ресурсної бази ЦБС. Різко погіршився стан фондів цих сільських закладів: скорочуються обсяги передплати періодичних видань, припинилося постачання нових книг за найбільш актуальними для користувачів темами і проблемами, катастрофічно не вистачає літератури для дітей, зростає частка морально застарілих видань, відбувається фізичне зношення фондів, що призводить до атрофії функціонального призначення бібліотек як установ — організаторів читання, поширення інформації і книжкової культури.

Обмеження місцевою владою бюджету бібліотек і, як наслідок, падіння рівня їхнього матеріально-технічного оснащення, скорочення штатів і погіршення режиму обслуговування користувачів, негативно позначаються на соціальному статусі установ. Критичним стає відставання бібліотек сільської місцевості у процесах комп’ютеризації і застосування нових інформаційних технологій.

Сільський бібліотекар виявився відірваним від бібліотечного співтовариства області, країни. Професійне спілкування працівників сільських бібліотек зведено до мінімуму, зруйнована традиційна система підвищення кваліфікації бібліотечних фахівців і не створена нова.

Учасники конференції висловлюють глибоку стурбованість наростанням негативних процесів в організації бібліотечного обслуговування на селі і звертаються із закликом до громадськості запобігти руйнуванню інформаційно-культурного центру українського села — сільської бібліотеки.

Учасники конференції вважають за необхідне термінове вирішення наступних проблем:

-зміцнення правової бази бібліотек;
-сприяння раціональному розміщенню й оптимізації бібліотечної мережі;
-гарантування стабільного поповнення бібліотечних фондів новими документами;
-формування системи безперервної професійної освіти працівників сільських бібліотек.

Учасники конференції звертаються з проханням до:

1. Уряду України:

-Забезпечити невідкладне вирішення проблем модернізації сільських бібліотек в одному пакеті з реформуванням сільськогосподарської галузі, розвитком культурно-освітнього комплексу на селі,
-запровадження індексних поправок до формульного підходу у формуванні бюджету,
-звернути увагу на підвищення рівня соціальної захищеності сільських бібліотекарів.

2. Виконавчих органів влади на місцях:

-Відповідно до діючого законодавства передбачати в планах соціально-економічного розвитку регіонів питання бібліотечного обслуговування населення.
— Сприяти збереженню і розвиткові існуючої системи сільських, шкільних, дитячих, юнацьких бібліотек;
— забезпечити виконання Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо розвитку бібліотек України» від 22.03.2000 р. №490.
— Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Програми поновлення бібліотечних фондів на період до 2005 року» від 1 липня 2002 р. № 900 розробити регіональні Програми, забезпечувати гарантоване комплектування бібліотек новою літературою і періодичними виданнями відповідно до потреб жителів села, у тому числі дитячої і юнацької аудиторій.
— Забезпечити підвищення рівня матеріально-технічного оснащення сільських бібліотек, обов’язкового опалення приміщень, відновлення телефонізації, запровадження комп’ютеризації.

3. Міністерства культури і мистецтв України:

— розробити національну програму розвитку сільських бібліотек і забезпечити її цільове фінансування.

4. Управління культури облдержадміністрації:

-При розробці регіональних концепцій розвитку бібліотечної справи виділяти розділ «Сільські бібліотеки», позначаючи їхню соціальну роль у культурно-інформаційному просторі регіону.
— З метою підвищення загальноосвітнього рівня персоналу сільських бібліотек розробити і реалізувати систему підготовки і перепідготовки сільських бібліотекарів;
-заснувати щорічну обласну бібліотечну премію для сільських бібліотек.

5. Обласних бібліотек — методичних центрів:

-Забезпечити розробку основ модернізації сільських бібліотек, методичну допомогу в питаннях бібліотечного обслуговування сільського населення.